Которська затока: відмінності між версіями

У наступні роки саме Котор став центром Боки. Місто було укріплене на початку [[Середньовіччя]], коли імператор [[Юстиніан I|Юстиніан]] [[535]] року побудував фортецю над Аскрівіумом. Відтоді місто, відоме вже під італійською назвою Каттаро ({{lang-it|Cattaro}}), на довгі роки став значущим далматинським містом-державою. У [[1002]] році Каттаро був окупований [[ПершаПерше БолгарськаБолгарське Царствоцарство|Першою Болгарською Імперією]], але роком пізніше [[Стародавня Болгарія|Болгарія]] поступилася містом [[:Категорія:Правителі Сербії|царю Сербії]] [[Самуїл Сербський|Самуїлу]].

За часів сербської влади місто стало напівнезалежною республікою, що займалося морською торгівлею. Після падіння Сербії в [[1389]] році місто з прилеглими землями було захоплене [[ВенеціанськаВенеційська республіка|ВенеціанськоюВенеційською республікою]], а потім і [[Угорське королівство|Угорським королівством]], і в [[1420]] році попало під владу Венеції.

Згідно з [[Кампо-ФорнійськийФормійський договірмир|Кампо-Форнійським договором]] 1797 року, Боки Которська відійшла до [[Габсбурги|Габсбургів]], а в [[1805]] році за [[ПрессбурськийПресбурзький договірмир|Прессбурським договором]] була передана [[ІталійськеКоролівство королівствоІталія (1805—1814Наполеонівське)|Італійському королівству]], залежного від наполеонівської Франції, попри фактичний захват [[:Категорія:Флот Російської імперії|російською ескадрою]] [[Сенявін Дмитро СенявінМиколайович|Дмитра Сенявіна]].

У [[1810]] році, після того, як [[росіяни]] відступили, Бока Которська була приєднана до [[Іллірійські провінції|Іллірійських провінцій]] Франції. У [[1815]] році згідно із завершальним актом [[Віденський конгрес|Віденського конгресу]] регіон відійшов до [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]] (з 1867 — [[Австро-Угорщина]]), в складі якої був частиною [[Королівство Далмація|Королівства Далмація]].

З [[1918]] року, регіон увійшов до складу [[Королівство Сербів, Хорватів і Словенців|Королівства Сербів, Хорватів і Словенців]] (з 1929 року — [[королівство Югославія]]), де до [[1922]] року був самостійним округом. У 1922 році Бока Которська стала частиною Зетської області, а в [[1929]] році — [[Зетська бановина|Зетської бановини]], де і залишалась аж до [[1941]] року — року розпаду першої Югославії.

Друге за величиною місто — [[Тиват]], забудоване в основному в період соціалістичної Югославії і в якому проживає приблизно 8 тисяч жителів. З моря видно чудову панораму третього за величиною міста — древнього [[Котор]]а з потужними фортифікаційними укріпленнями, що піднімаються від старого міста до фортеці Святого Івана. Виділяється також [[Рисан (Чорногорія)|Рисан]], [[Пераст]] з його високою дзвіницею, [[Доброта (Чорногорія)|Доброта]], [[ПрцаньПрчань]].