Метафілософія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Bluelink 2 books for Перевірність (20240201)) #IABot (v2.0.9.5) (GreenC bot |
|||
| (Не показані 25 проміжних версій 3 користувачів) | |||
Рядок 137:
<blockquote>
Важливою тенденцією кінця XIX та початку XX століття стало виокремлення низки метадисциплін: метаетики, метаматематики та метафілософії, Якщо визначати філософію як певну об’єктну теорію, то метафілософія виступатиме метатеорією, що вивчатиме світ цієї об’єктної теорії [2, c. 57]. Метафілософія досліджує природу філософії, її функції, методи, онтологічні, історичні та психологічні передумови. Очевидно, що постановка цих питань не стала чимось новим. Більшість філософських систем минулого розпочиналися саме з формування власної концепції філософії. Проте такі спроби, як правило, були інтегрованими в процес творення тієї чи іншої об’єктної філософської теорії. Натомість метафілософія декларує можливість пошуку максимально незаангажованої позиції, яка буде відокремленою від всякої об’єктної філософської теорії. Цінними можуть бути спроби поглянути на філософію з позиції когнітивістики, лінгвістики, мистецтва або навіть з позиції несистемних повсякденних інтуїцій.<ref name="conf">[https://kfsr.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/13/2021/12/
</blockquote>
Рядок 197:
|isbn=978-1405133968
}}</ref>
Джолл припускає, що розглядати метафілософію як «застосування методів філософії до самої філософії» є надто розпливчастим, тоді як погляд, який розглядає метафілософію як дисципліну «другого порядку» або більш абстрактну, дисципліну поза філософією, «є вузьким і тенденційним».<ref name="Jo11b">{{Cite journal|last=Nicholas Joll|date=
У [[Аналітична філософія|аналітичній традиції]] термін «метафілософія» в основному використовується для позначення коментарів і досліджень попередніх робіт на відміну від оригінального внеску у вирішення [[Нерозв'язані проблеми філософії|філософських проблем]].<ref>напр. [https://philpapers.org/browse/metaphilosophy-misc Philpapers/Metaphilosophy, Misc]</ref>
== Деякі твори про
[[Людвіг Вітгенштайн]] писав про природу філософських головоломок і філософського розуміння. Він припустив, що філософські помилки виникли через плутанину щодо природи філософського дослідження і неправильне використання мови в ньому.
<blockquote>
Рядок 221:
}}</ref>
== Теми метафілософії ==
Багато піддисциплін філософії мають свою власну галузь "метафілософії"<ref name="Edwards2">{{Cite book
|title=Formal Axiology and Its Critics
Рядок 239:
* [[Самореференція]] та самозастосування
* [[Іманентність]] і [[Трансцендентність|неіманентність]]
*
* Примат практичного
* Філософія хороша і погана
* Філософія та експертиза
*
* Смерть філософії
* {{iw|Антифілософія|||Antiphilosophy}}
* Філософія і твердження
* Філософія та експозиція
Рядок 263:
=== Цілі філософії ===
Деякі філософи (наприклад, [[Екзистенціалізм|екзистенціалісти]], [[Прагматизм|прагматики]] ) вважають, що філософія — це, зрештою, практична дисципліна, яка має допомогти нам жити осмисленим життям, показуючи нам, хто ми є, як ми ставимося до навколишнього світу і що нам робити. Інші (наприклад, [[Аналітична філософія|філософи-аналітики]] ) розглядають філософію як технічну цілком теоретичну дисципліну з такими цілями, як «безкорисливе прагнення до знання заради нього самого».<ref name="pdp">''Penguin Dictionary of Philosophy'' (2005)</ref> Інші пропоновані цілі філософії включають відкриття абсолютної фундаментальної причини всього, що вона досліджує, чітке визначення природи та значення звичайних і наукових вірувань<ref>''Collins English Dictionary''</ref>, а також уніфікацію понять та вихід за рамки розуміння, наданого наукою та релігією.<ref name="mp">''Mastering Philosophy'' by Anthony Harrison-Barbet (1990){{Сторінка}}</ref> Інші припускали, що філософія є складною дисципліною, оскільки вона має 4 або 6 різних вимірів.<ref>Adler, Mortimer (1993), ''The Four Dimensions of Philosophy: Metaphysical-Moral-Objective-Categorical''</ref> <ref>{{Cite journal|last=Vidal, Clément|year=2012|title=Metaphilosophical Criteria for Worldview Comparison|url=http://homepages.vub.ac.be/%7Eclvidal/writings/Vidal-Metaphilosophical-Criteria.pdf|journal=Metaphilosophy|volume=43|issue=3|pages=306–347|id
</ref>▼
=== Межі філософії ===
Визначення філософії та її меж само по собі
|url=https://books.google.com/books?id=jNotC2OQocIC
|title=Philosophy: The Basics
Рядок 278 ⟶ 277:
}}</ref> Немає чіткого визначення<ref name="mp2">''Mastering Philosophy'' by Anthony Harrison-Barbet (1990){{Сторінка}}</ref>, і більшість цікавих визначень є суперечливими.<ref name="ocp">{{Cite book
|title=The Oxford Companion to Philosophy
|url=https://archive.org/details/oxfordcompaniont0000unse_f5n3
|last=The Rt. Hon. Lord Quinton
|year=2005
Рядок 283:
|publisher=Oxford University Press
|edition=2nd
|page=[https://archive.org/details/oxfordcompaniont0000unse_f5n3/page/702 702]
|page=702▼
|chapter=Philosophy
|isbn=978-0199264797
}}</ref> Як писав [[Бертран Расселл|Бертран Рассел]]:
{{Цитата|Ми можемо відзначити одну особливість філософії. Якщо хтось задає питання, що таке математика, ми можемо дати йому словникове визначення, скажімо, наука про числа, для аргументації. Що стосується цього, це безперечно твердження... Таким чином можна дати визначення будь-якій галузі, де існує сукупність певних знань. Але філософія не може бути так визначена. Будь-яке визначення є суперечливим і вже втілює філософське ставлення. Єдиний спосіб дізнатися, що таке філософія, це займатися філософією.<ref name=Russell>
{{cite book |title= The Wisdom of the West: A Historical Survey of Western Philosophy in Its Social and Political Setting |page=[https://archive.org/details/wisdomofwesthis00russ/page/7 7] |year=1959 |publisher=Doubleday |url=https://archive.org/details/wisdomofwesthis00russ |url-access= registration |author=Bertrand Russell}}
</ref>||[[Бертран Расселл]]|''The Wisdom of the West (Мудрість Заходу )'', p. 7}}
Хоча існує певна згода щодо того, що філософія охоплює загальні чи фундаментальні теми,<ref name="pdp2">''Penguin Dictionary of Philosophy'' (2005)</ref> <ref name="odp">{{Cite book
|title=Oxford Dictionary of Philosophy
|last=Simon Blackburn
|year=2005
|edition=2nd
|pages=276–7
|chapter=Philosophy
|isbn=978-0198610137
}}</ref> проте немає чіткої згоди щодо низки питань розмежування, зокрема:
* щодо розмежування між дослідженнями першого та другого порядку. Деякі автори кажуть, що філософське дослідження є другорядним, його предметом є поняття, теорії та передумови; що це «мислення про мислення», «загалом другорядного характеру»;<ref name="OxfordCNE">{{Cite book
|title=Oxford Companion to Philosophy New Edition
|url=https://archive.org/details/oxfordcompaniont0000unse_f5n3
|year=2005
|editor-last=Ted Honderich
|publisher=Oxford University Press USA
|edition=2nd
|page=[https://archive.org/details/oxfordcompaniont0000unse_f5n3/page/154 154]
|chapter=Conceptual analysis
|isbn=978-0199264797
|quote="Insofar as conceptual analysis is the method of philosophy (as it was widely held to be for much of the twentieth century), philosophy is a second-order subject because it is about language not the world or what language is about.
}}</ref> що філософи вивчають, а не використовують концепції, які структурують наше мислення. Однак {{iw|Оксфордський словник філософії|||The Oxford Dictionary of Philosophy}} попереджає, що «межа між такою рефлексією «другого порядку» та способами практики самої дисципліни першого порядку не завжди чітка: філософські проблеми можуть бути приборкані прогресом дисципліни, а на поведінку дисципліни може впливати філософська рефлексія».<ref name="odp2">{{Cite book
|title=Oxford Dictionary of Philosophy
|last=Simon Blackburn
|year=2005
|edition=2nd
|pages=276–7
|chapter=Philosophy
|isbn=978-0198610137
▲}}</ref>
* щодо розмежування між філософією та [[Емпіризм|емпіричною наукою]]. Дехто стверджує, що філософія відрізняється від науки тим, що на її запитання неможливо відповісти емпірично, тобто шляхом спостереження чи експерименту. <ref name="Simons">{{Cite book
|title=The Philosophy of Simone De Beauvoir: Critical Essays
|last=Sara Heināmaa
|year=2006
|editor-last=Margaret A. Simons
|publisher=Indiana University Press
|chapter=Phenomenology: A foundational science
|isbn=978-0253218407
|quote=The important difference between the scientist and the philosopher is in the radically critical nature of philosophy. Husserl characterizes this difference by saying that the task of philosophy is to ask the ultimate questions...The philosophical questions can not be answered in the same way that empirical questions can be answered.
}}</ref> <ref name="Gutting">{{Cite book
|title=Continental Philosophy of Science
|last=Richard Tieszen
|year=2008
|editor-last=Gary Gutting
|publisher=John Wiley & Sons
|page=94
|chapter=Science as a triumph of the human spirit and science in crisis: Husserl and the fortunes of reason
|isbn=978-1405137447
|quote=The sciences are in need of continual epistemological reflection and critique of a sort that only the philosopher can provide. ...Husserl pictures the work of the philosopher and the scientist as mutually complementary.
}}</ref> Деякі [[Аналітична філософія|філософи-аналітики]] стверджують, що на всі значущі емпіричні питання має відповісти наука, а не філософія. Проте деякі школи [[Сучасна філософія|сучасної філософії]], такі як [[Прагматизм|прагматики]] та {{iw|Натуралізована епістемологія|натуралістичні епістемологи||Naturalized epistemology}}, стверджують, що філософія має бути пов’язана з наукою та повинна бути науковою в широкому сенсі цього терміну, «віддаючи перевагу розглядати філософську рефлексію як неперервну з найкращою практикою будь-якої галузі інтелектуального дослідження».<ref name="odp2" />
* щодо розмежування між філософією та [[Релігія|релігією]]. Дехто стверджує, що філософія відрізняється від релігії тим, що в ній немає місця для віри чи [[одкровення]],-<ref name="pdp3">''Penguin Dictionary of Philosophy'' (2005)</ref> що філософія не намагається відповісти на запитання, звертаючись до одкровення, міфу чи будь-якого релігійного знання, а використовує розум без посилання на розумне спостереження та експерименти». Однак такі філософи та теологи, як [[Тома Аквінський|Фома Аквінський]] і [[Петро Даміані]] стверджували, що філософія є «служницею теології» (''ancilla theologiae'').<ref>Gracia, J.G. and Noone, T.B., ''A Companion to Philosophy in the Middle Ages'', London: Blackwell, 2003, p. 35</ref>
=== Методи філософії ===
Філософські методи (або {{iw|філософська методологія|||Philosophical methodology}}) — це дослідження того, як займатися філософією. Загальною точкою зору серед філософів є те, що філософію відрізняють способи, яких дотримуються філософи у вирішенні філософських питань. Не існує єдиного методу, який використовують філософи, щоб відповісти на філософські питання.
Останнім часом деякі філософи поставили під сумнів інтуїцію як основний інструмент у філософських дослідженнях від Сократа до сучасної філософії мови. У ''«Переосмисленні інтуїції»'' <ref>''Rethinking Intuition: The Psychology of Intuition and its Role in Philosophical Inquiry '',(Studies in Epistemology and Cognitive Theory) by Michael DePaul, William Ramsey (Editors), Rowman & Littlefield Publishers, Inc. (1998) {{ISBN|0-8476-8796-1}}; {{ISBN|978-0-8476-8796-1}}</ref> різні мислителі відкидають інтуїцію як дійсне джерело знання і тим самим ставлять під сумнів «апріорну» філософію. {{iw|Експериментальна філософія|||Experimental philosophy}} — це форма філософського дослідження, яка принаймні частково використовує [[Емпіричний доказ|емпіричні дослідження]] — особливо ''[[Опитування|опитування громадської думки]]'' — для вирішення постійних [[Нарис з філософії|філософських питань]] . Це контрастує з методами [[Аналітична філософія|аналітичної філософії]], згідно з якими деякі кажуть, що філософ інколи починає звернення до своєї [[Інтуїція|інтуїції]] щодо питання, а потім формує [[аргумент]] із цієї інтуїції як [[засновок]] . Однак розбіжності щодо того, чого може досягти експериментальна філософія, є поширеними. Одне з тверджень полягає в тому, що емпіричні дані, зібрані філософами-експериментаторами, можуть мати непрямий вплив на філософські питання, дозволяючи краще зрозуміти основні психологічні процеси, які ведуть до філософської інтуїції.<ref>Knobe, J. and Nichols, S. (eds.) (2008) ''Experimental Philosophy'', §2.1, {{OCLC|233792562}}</ref> Деякі філософи-аналітики, такі як Тімоті Вільямсон <ref>{{Citation|last=Williamson|first=Timothy|chapter=Philosophical Criticisms of Experimental Philosophy|date=2016-04-29|pages=22–36|publisher=John Wiley & Sons, Ltd|isbn=9781118661666|doi=10.1002/9781118661666.ch2|title=A Companion to Experimental Philosophy}}</ref> відкинули такий крок проти «філософії крісла», тобто філософського дослідження, яке спирається на інтуїцію, тлумачачи «інтуїцію» (яка, на їхнє переконання, є неправильним терміном) лише як посилання на загальну когнітивну здібність: якщо хтось ставить під сумнів «інтуїцію», то він має скептичне ставлення до загальних когнітивних здібностей – наслідок, який здається філософськи непривабливим. Для Вільямсона випадки інтуїції — це випадки, коли наші когнітивні здібності обробляють контрфактні <ref>{{Citation|last=Pust|first=Joel|title=Intuition|date=2019|url=https://plato.stanford.edu/archives/sum2019/entries/intuition/|journal=The Stanford Encyclopedia of Philosophy|editor-last=Zalta|editor-first=Edward N.|edition=Summer 2019|publisher=Metaphysics Research Lab, Stanford University|access-date=2020-01-18}}</ref> або умовні міркування, які є специфічними для [[Уявний експеримент|мисленнє́вого експерименту]] чи прикладу.
=== Прогрес філософії ===
Важливим питанням у метафілософії є те, чи відбувається філософський прогрес чи ні, і більше того, чи такий прогрес у філософії взагалі можливий.<ref>Dietrich, Eric (2011). [http://commons.pacificu.edu/eip/vol12/iss2/9/ There Is No Progress in Philosophy] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150107020205/http://commons.pacificu.edu/eip/vol12/iss2/9/ |date=2015-01-07 }}. Essays in Philosophy 12 (2):9.</ref></ref> Навіть обговорювалося, особливо [[Людвіг Вітгенштайн|Людвігом Вітгенштайном]], чи насправді існують справжні філософські проблеми. Протилежне стверджував, наприклад, [[Карл Поппер]], який вважав, що такі проблеми дійсно існують, що вони вирішувані, і що він фактично знайшов певні рішення для деяких з них.
[[Девід Чалмерс]] ділить дослідження філософського прогресу в метафілософії на три питання:
# Питання існування: чи є прогрес у філософії?
# Питання для порівняння: чи прогрес у філософії такий же, як і в науці?
# Питання-пояснення: чому немає більшого прогресу у філософії? <ref>{{Cite journal|last=Chalmers|first=David|date=2015|title=Why Isn't There More Progress in Philosophy?|url=http://consc.net/papers/progress.pdf|journal=Philosophy|volume=90|issue=1|pages=3–31|doi=10.1017/S0031819114000436|access-date=18 грудня 2017|hdl-access=free}}</ref>
== Див. також ==
* {{iw|Антифілософія|||Antiphilosophy}}
* [[Метакогніція]]
* [[Метатеорія]]
* [[Метазнання]]
* [[Метафізика]]
* {{iw|Метаполітика|||Metapolitics}}
* {{iw|Метасемантика|||Metasemantics}}
* {{iw|Нефілософія|||Non-philosophy}}
* {{iw|Список філософських проблем|Невирішені проблеми філософії||List of philosophical problems}}
* [[Теорія всього (філософія)|Теорія всього]]
== Примітки ==
{{reflist|2}}
{{нк}}
{{Філософія в темах}}
{{Мета-префікс}}
[[Категорія:Розділи філософії]]
[[Категорія:Метафілософія]]
| |||