Шоколад: відмінності між версіями

* ''Шоколадна маса''&nbsp;— тонкоподрібнена кондитерська маса, отримана змішуванням какао тертого з какао масломолією, цукром та іншими компонентами, які використовуються для виробництва шоколадних виробів<ref name=DSTU2633/>.

Какао, що походить з [[тропіки|тропічних]] районів [[Південна Америка|Південної Америки]], культивувалося в [[Месоамерика|Месоамериці]] починаючи щонайменш з 12 століття до н.е., до того часу відносяться найстаріші відомості. Більшість народів Месоамерики, таких як [[МайяМая (цивілізація)|майямая]] та [[ацтеки]], виготовляли шоколадні напої, зокрема «шоколатль» ({{lang-nah|xocolātl}} — «гірка вода»).

Слово «шоколад» перейшло до європейських мов з [[іспанська мова|іспанської]],<ref name="bart">{{cite web |title=The American Heritage Dictionary |url=http://www.bartleby.com/61/68/C0316800.html |accessdate=2009-05-09 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080517202741/http://www.bartleby.com/61/68/C0316800.html |archivedate=2008-05-17 |deadurl=yes }}</ref> проте як воно потрапило до іспанської мови відомо гірше. Найбільш цитованою версією є запозичення слова з [[науатль|науатля]], мови [[ацтеки|ацтеків]], де слово ''xocolātl'' (в пізнішій транскрипції ''chocolatl'', вимовляється «шоколатль», від ''xococ''&nbsp;— «гіркий», «кислий» та ''atl''&nbsp;— «вода», «напій») використовувалося для позначення шоколадного напою.<ref name="bart"/> Однак, за даними лінгвіста [[Вільям Брайт|Вільяма Брайта]], слово ''xocolātl'' не зустрічалося в джерелах колоніального часу і тому ймовірно є пізнішим утворенням<ref>{{cite book |last=Campbell |first=Lyle |title=Quichean Linguistic Prehistory; University of California Publications in Linguistics No. 81 |location=Berkeley, California |publisher=University of California Press |pages=104}}</ref>. За даними мексиканського історика і політика [[Франсиско Хав'єр Сантамарія|Франсиско Хав'єра Сантамарії]], слово «шоколад» походить від слова [[юкатецька мова|юкатецької мови]] [[майя (народ)|майя]] ''chocol''&nbsp;— «гарячий» і слова мови науатль ''atl''&nbsp;— «вода»<ref>{{cite book |last=Santamaria |first=Francisco |title=Diccionario de Mejicanismos |place=Mexico |publisher=Editorial Porrúa S. A.|pages=412-413}}</ref>. Нарешті нещодавно данські лінгвісти Дакін і Віхман запропонували версію виникнення слова від слова східного діалекту науатля ''chicolatl''&nbsp;— «збитий напій», через звичку тубільних мексиканців пити гарячий шоколад із збитою піною<ref>{{cite journal |coauthors=Dakin, Karen and Soren Wichmann |title=Cacao and Chocolate A Uto-Aztecan perspective |journal=Ancient Mesoamerica |volume=11 |pages=55-75|date=2000 |publisher=Cambridge University Press |location=Cambridge}}</ref>.

== Історія шоколаду ==

[[Какао]], що походить з низовинних тропічних районів [[Південна Америка|Південної Америки]], понад три тисячоліття вирощувалося у [[Месоамерика|Месоамериці]], де його плоди використовувалися як для виготовлення напоїв, так і як інгредієнт різноманітних страв. Першим використанням, проте, було саме виготовлення напою. Найперші підтвердження його виготовлення набагато старіші за [[ольмеки|ольмеків]]. У 2007 році археологи, що працювали у містечку Пуерто-Ескондідо, [[Гондурас]], знайшли залишки посуду зі слідами какао, що відносяться до часів від 1100 до 1400 року до н.е<ref name="alc">{{cite web|url=http://www.museum.upenn.edu/new/news/fullrelease.php?which=306|title=New Chemical Analyses Take Confirmation Back 500 Years and Reveal that the Impetus for Cacao Cultivation was an Alcoholic Beverage|publisher=Penn Museum|accessdate = 2007-11-13|archive-date=2 грудня 2007|archive-url=https://web.archive.org/web/20071202095415/http://www.museum.upenn.edu/new/news/fullrelease.php?which=306}}</ref>. Ці залишки вказували на те, що м'якоть какао використовувалося перш за все для отримання цукрів для [[спиртове бродіння|спиртового бродіння]] та виготовлення [[алкогольні напої|алкогольного напою]]<ref name="alc"/>.

Залишки шоколаду в одному з найраніших поселень [[МайяМая (цивілізація)|МайяМая]] біля Ріо-Асуль, [[Гватемала]], вказують на використання ними шоколаду близько 400 року н.&nbsp;е. МайяМая дуже часто вирощували какао, зазвичай поруч із своїм житлом<ref name="mayanrule">{{cite web|url=http://www.fieldmuseum.org/Chocolate/history_mesoamerican3.html|title=Chocolate: A Mesoamerican Luxury 250-900 C.E. (A.D.) - Obtaining Cacao|publisher=[[Field Museum]]|accessdate=2008-06-02|archive-date=18 березня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090318044031/http://www.fieldmuseum.org/chocolate/history_mesoamerican3.html}}</ref> та використовували його насіння для виготовлення пінистого гіркого напою<ref>{{cite web|url=http://www.fieldmuseum.org/Chocolate/history_mesoamerican4.html|title=Chocolate: A Mesoamerican Luxury 250-900 C.E. (A.D.) - Making Chocolate|publisher=Field Museum|accessdate=2008-06-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090318060255/http://www.fieldmuseum.org/Chocolate/history_mesoamerican4.html|archivedate=2009-03-18|deadurl=yes}}</ref>. Зображення та написи майямая також вказують на те, що шоколад використовувався і для церемоніальних цілей<ref>{{cite web|url=http://www.fieldmuseum.org/Chocolate/history_mesoamerican5.html|title=Chocolate: A Mesoamerican Luxury 250-900 C.E. (A.D.) Using Chocolate|publisher=Field Museum|accessdate=2008-06-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090318070035/http://www.fieldmuseum.org/chocolate/history_mesoamerican5.html|archivedate=2009-03-18|deadurl=yes}}</ref>.

В стародавній Месоамериці шоколад споживався як гіркий напій з різноманітними [[спеції|спеціями]], до яких входили [[ваніль]], [[червоний перець]] і [[аннато]]<ref>{{cite web|url=http://www.lasculturas.com/lib/rcp/rcpAchiote.htm|title=Achiote (Annatto) Cooking|publisher=las Culturas|accessdate=2008-05-21|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080517111913/http://www.lasculturas.com/lib/rcp/rcpAchiote.htm|archivedate=2008-05-17|deadurl=yes}}</ref>. Вважалося, що шоколатльшоколад знімає [[Втома (фізіологія)|втому]], ймовірно через дію теоброміну. В Південній Америці какао також використовувалося для лікування [[діарея|діареї]]<ref>{{cite web|url=http://www.eurekalert.org/pub_releases/2005-09/chr-dch092905.php|title=Dark chocolate helps diarrhea|publisher=Children's Hospital & Research Center at Oakland|accessdate=2007-05-02|archive-date=6 квітня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090406030749/http://www.eurekalert.org/pub_releases/2005-09/chr-dch092905.php}}</ref>.

Шоколад досить високо цінився в Месоамериці, а плоди какао навіть використовувалися як заміна [[гроші|грошей]]<ref>{{cite web|url=http://www.athenapub.com/chocolat.htm|title=Athena Review Vol.2, no.2 A Brief History of Chocolate, Food of the Gods|publisher=Athena Pub|accessdate=2007-06-08|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070608190159/http://www.athenapub.com/chocolat.htm|archivedate=2007-06-08|deadurl=yes}}</ref>. Наприклад, у ацтеків існувала чітка система, за якою [[індичка]] коштувала сто бобів какао, а [[авокадо]] коштувало три боби<ref>{{cite web|first=Bill|last=Buford|url=http://www.newyorker.com/reporting/2007/10/29/071029fa_fact_buford|title=Notes of a Gastronome: Extreme Chocolate: Reporting & Essays: The New Yorker|publisher=[[The New Yorker]]|accessdate=2008-05-17|archive-date=16 червня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080616173209/http://www.newyorker.com/reporting/2007/10/29/071029fa_fact_buford}}</ref>. Всі захоплені ацтеками території платили їм [[податки]], до яких часто входили боби какао<ref>{{cite web|url=http://www.fieldmuseum.org/Chocolate/history_mesoamerican7.html|title=Chocolate: A Mesoamerican Luxury 1200—1521 - Obtaining Cacao|publisher=Field Museum|accessdate=2008-06-02|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090318080150/http://www.fieldmuseum.org/chocolate/history_mesoamerican7.html|archivedate=2009-03-18|deadurl=yes}}</ref>.

У [[Старий Світ|Старому Світі]] про шоколад дізналися лише в 16 столітті, перші експедиції до Америки не привозили відомостей про цей продукт<ref name="Jus">{{cite web|url=http://www.fieldmuseum.org/Chocolate/history_european.html|title=Chocolate: A European Sweet|publisher=[[Field Museum]]|accessdate=2008-06-02|archive-date=17 березня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090317233614/http://www.fieldmuseum.org/chocolate/history_european.html}}</ref>. Першими з європейців, які познайомилися з какао в [[1502]] році, були [[Христофор Колумб]] та його син [[Фернандо Колумб|Ернан]], який, за його власними словами був заскочений на диво поважним ставленням тубільців до подібних на мигдаль «горіхів». Натомість завойовник імперії [[ацтеки|астеків]] [[Ернан Кортес]] не лише розсмакував пекучий напій, а й заклав біля [[Веракрус]]а власні плантації какао і жартував, що «вирощує гроші».

Після підкорення Мексики іспанцями «аристократичні» напої астеків втратили свій священний статус і стали доступними для всіх мешканців Америки — і тубільців, і переселенців. Познайомилися з шоколадом і мешканці метрополії, іспанці. Проте вони навчилися його вживати не холодним, а гарячим чи принаймні теплим. Можливо, далася взнаки плутанина у назві — адже у майямая, як і в багатьох інших мовах, «пекучий» і «гарячий» позначалися одним словом. Що ж до гостроти напою, то вона для європейців, звісно, була незвичною, але лише додавала йому екзотичного флеру — прянощі тоді взагалі були в моді. Ті, хто спробував індіанський трунок, розповідали, що відчували неабиякий приплив сил. А чутки ще й присувалиприписували какао славу «напою кохання».

Отримавши дозвіл понтифіка, поціновувачі шоколаду одразу почали вносити до рецепту напою зміни, які мали позбавити його гіркоти. Спочатку червоний перець замінили «м'якішими» на смак прянощами. А в [[1590]] році в мексиканському місті [[Оахака-де-Хуарес]] місцеві черниці навчилися робити шоколад з [[мед]]ом і [[тромтиннийSaccharum officinarum|тростинний]][[цукор|тростинним цукром]]. Потім до напою стали додавати ще й [[ваніль]]. Завдяки [[єзуїти|єзуїтам]] рецепт поширився іншими володіннями іспанського короля. Однак за межі іспанської імперії боби какао вивозити спочатку забороняли, сподіваючись зберегти монополію<ref name="espreso.tv">{{Cite web|url=https://espreso.tv/article/2020/03/31/shokolad_fasovane_schastya|title=Олексій Мустафін. Шоколад. Фасоване щастя|website=Еспресо. 2019-0304-02|accessdate=2 квітня 2020|archive-date=4 квітня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200404074757/https://espreso.tv/article/2020/03/31/shokolad_fasovane_schastya}}</ref>.

Протягом довгого часу шоколад в Європі залишався виключно дорогим напоємтоваром, доступним лише аристократії. Для задовільнення потреб ринку іспанці почали закладати більше плантацій, на яких спочатку працювали [[рабство|раби]]-[[американські індіанці|індіанці]], а потім і африканці<ref>{{cite web|url=http://www.fieldmuseum.org/Chocolate/history_european3.html|title=Chocolate: A European Sweet - 1521—1600 - Obtaining Cacao|publisher=Field Museum|accessdate=2 Juneчервня 2008|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090318044037/http://www.fieldmuseum.org/chocolate/history_european3.html|archivedate=18 березеньберезня 2009|deadurl=yes}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.fieldmuseum.org/Chocolate/history_european5.html|title=Chocolate: A European Sweet 1521-1600 - Using Chocolate|publisher=Field Museum|accessdate=2 Juneчервня 2008|archive-date=18 березня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090318070042/http://www.fieldmuseum.org/chocolate/history_european5.html}}</ref>.

До Франції какао привезла наречена короля [[Людовік XIII|Людовіка XIII]], іспанська принцеса [[Анна Австрійська|Анна]], яка не бажала і на чужині відмовлятися від улюбленого напою, тому захопила з собою не лише боби, а й служанок, що вміли його готувати. До поширення моди на «іспанський трунок» доклав руку і кардинал [[Кардинал Рішельє]]. Подейкували, що його лікар, знаючи пристрасть пацієнта до шоколаду, просто додавав до нього необхідні ліки, чим лише зміцнював віру кардинала у дивовижні медичні властивості какао.

В [[1659]] році [[Людовік XIV]] надав королівський монопольний патент [[Давід Шайлу|Давіду Шайлу]], який відкрив перший магазин та шоколадну майстерню в Парижі. Серед виробів Шайлу були й шоколадні драже, які робили з пасти з подрібнених бобів какао і цукру. В [[1671]] році герцогкухар герцога [[Сезар де Шуазель дю Плессі-Праслен|Плессі-ПралінеПраліна]], який представляв французькі інтереси в Іспанських Нідерландах, винайшов рецепт десерту з тертого мигдалю, зацукрованого меду і шоколаду (ним просочували солодку масу)&nbsp;— на честь винахідникагерцога він отримав назву [[праліне]]. Тістечка, які мали назву «шоколадні пальчики», виготовляли в Англії принаймні з [[1674]] року<ref>{{Cite web|urlname=https://"espreso.tv"/article/2020/03/31/shokolad_fasovane_schastya|title=Олексій Мустафін. Шоколад. Фасоване щастя|website=Еспресо. 2019-03-31}}</ref>.

Втім, і в XVIII&nbsp;ст. шоколад залишався насамперед напоєм. Він якнайкраще відповідав настроям аристократії «[[галантна доба|галантної доби]]», що прагнула безкінечних розваг і задоволень. [[Маркіза де Помпадур]] дуже любила напій з бобів какао, а [[Джакомо Казанова]] називав його найкращим засобом для зваблення. «Шоколадний бум»<ref>{{cite web|url=http://www.fieldmuseum.org/Chocolate/history_contemp6.html|title=Chocolate: A Contemporary Confection 1910—Today - Today's Global Treat|publisher=Field Museum|accessdate=2 Juneчервня 2008|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090318073647/http://www.fieldmuseum.org/chocolate/history_contemp6.html|archivedate=18 березеньберезня 2009|deadurl=yes}}</ref> збагачував плантаторів в колоніях. У [[Венесуела|Венесуелі]] їх так і називали&nbsp;— «великими какао». Проте технології при цьому розвивалися дуже повільно.

Хвиля революцій кінця сторіччя змусила напій з какао поступитися місцем іншим&nbsp;— насамперед [[кава|каві]]. Питний шоколад, зазвичай з молоком залишили дітям&nbsp;— разом з солодощами і гардеробом в «старорежимному» стилі. Поява фабричної промисловості забезпечила успіх твердому шоколаду. Водночас розширився і асортимент кондитерських виробів, створених на основі шоколаду. Більшість зараз відомих шоколадних продуктів були створені в той час.<ref>{{cite web|url=http://www.fieldmuseum.org/Chocolate/history_contemp5.html|title=Chocolate: A Contemporary Confection 1750—1910 - Using Chocolate|publisher=Field Museum|accessdate=2 Juneчервня 2008|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090318070039/http://www.fieldmuseum.org/chocolate/history_contemp5.html|archivedate=18 березеньберезня 2009|deadurl=yes}}</ref>.

В [[1819]] році швейцарець [[Франсуа Луї Кайе]] створив першу шоколадну плитку — пресовану. В [[1821]] році англійці Джордж і Річардбрати [[Джон Кедбері|Кедбері]] почали виробництво суцільних шоколадних цукерок. Швейцарець [[Шарль Амедей Колер]] винайшов шоколадні батончики і твердий шоколад з фундуком.

У [[1828]] році, шукаючи спосіб здешевити виробництво напою з какао, голландський підприємець [[Конрад ван Хаутен]] створив прес, який відокремлював від шоколадної маси [[какао-масло]], а залишки дозволив перемелювати в порошок, який потім легко розчинявся в воді або молоці. Винахід несподівано виявився корисним і для виробництва цукерок. Адже повторно змішуючи маслокакао олію з порошком в різних пропорціях можна було надавати отриманій масі будь-якої форму. І як тільки дія патенту Хаутена, виданого

У [[1912]] році бельгієць [[Жан Нойгауз]] налагодив виробництво «корпусних» шоколадних цукерок&nbsp;— з твердою оболонкою та начинкою. В 30-х роках 20 сторіччя технологи компанії «[[Нестле]]» створили [[білий шоколад]], в якому немає какао-порошку, лише какао-масло. В 21 столітті з'явився [[рожевий шоколад]].<ref>{{Cite web|urlname=https://"espreso.tv"/article/2020/03/31/shokolad_fasovane_schastya|title=Олексій Мустафін. Шоколад. Фасоване щастя|website=Еспресо. 2019-03-31}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.fieldmuseum.org/Chocolate/history_contemp4.html|title=Chocolate: A Contemporary Confection 1750—1910 - Making Chocolate|publisher=Field Museum|accessdate=2 Juneчервня 2008|archive-date=18 березня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090318060258/http://www.fieldmuseum.org/chocolate/history_contemp4.html}}</ref>.

Найменування товарних сортів відповідають назві району їх виробництва, країни або порту їх вивозу ([[Гана]], [[Баїя]], [[Камерун]], [[Тринідад і Тобаго|Тринідад]] та ін.). Допускається вживання сирих какао-бобів і продуктів з них.

[[Какао]]-боби знаходятьсярозташовані в м'якоті плоду какао-дерева по 30-50 шт. Мають мигдалеподібну форму, довжину близько 2,5 см. Біб складається з твердого ядра, утвореного двома сім'ядолями, зародка (паростка) і твердої оболонки (какаовелли).

Потім какао-масу викладають під [[гідравлічний прес]] для вичавлювання жиру (какао-олії). Залишок ([[макуха]]), що містить ще 20 % жиру, перемелюють в порошок, який потім ретельно просівають та отримують чистий не підсолоджений какао-порошок. Какао- олію фільтрують, пом'якшують, формують і відправляють на зберігання. А какао-пасту змішують з [[цукор|цукром]] (і сухим [[молоко]]м у разі виготовлення молочного шоколаду), і паста інтенсивно розтирається і рафінується від розміру крупинок від 50 [[мікрон]] до 17.

Для приготування шоколаду в какао-масу необхідно додати какао- олію, [[цукор]], [[ваніль]]. Ці [[інгредієнт]]и змішують і місять до одержання гладкої, однорідної маси.

Шоколад викладають в баки для конширування, де його розкатують і місять. Під час цього процесу він нагрівається до різних температур. Для отримання шоколаду високої [[Якість продукції|якості]] додається какао- олія разом з [[лецитин]]ом (добутим із [[Соя|соєвих бобів)]], що сприяє зниженню [[В'язкість|в'язкості]]. Процес конширування усуває вологу і сприяє утворенню гладкого, однорідного шоколаду з поліпшеним смаком і ароматом.

У той час, як звичайний шоколад конширується лише кілька годин, шоколад найвищої якості може коншируватися до п'яти днів.

У попередніх процесах температура шоколаду постійно підтримувалася на рівні температури плавлення какао-олії. Тепер необхідно охолодити масу таким чином, щоб забезпечити належну кристалізацію какао- олії та однорідний розподіл суміші. Темперований шоколад застигає швидко, має гарну текстуру і блиск, з ним легко працювати.

Кувертюр, який має високий вміст какао- олії, є темперований, тому що з'єднання жирових молекул стабільні в різних [[Температура плавлення|точках плавлення]]. Насправді, розчинення відбувається як при низьких температурах, так і при високих. Але перше, що необхідно, це довести кувертюр до високої температури, достатньої для повного розчинення всього жиру (якщо шоколад занадто гарячий, то відбудеться знищення його тонкого смаку). Друге: охолодження або прекристалізація розплавленого шоколаду відбувається, коли шоколад за зовнішніми ознаками густий і в'язкий. У цей момент формуються чисті жирові молекули. На цьому етапі шоколад надто густий для широкого використання. Його необхідно трохи нагріти, не відхиляючись від рекомендованих температур.

Шоколад багатий на [[алкалоїди]], такі як [[теобромін]] і [[фенетиламін]], що визначають його фізіологічну дію на організм людини. Зокрема шоколад впливає на рівень [[серотонін]]у, а за деякими даними, він може знижувати [[кров'яний тиск]]<ref name="pantograph">{{cite web|url=http://www.pantagraph.com/articles/2007/08/07/money/doc46b877b718f6e292646985.txt|title=Sides square off in chocolate fight|publisher=Pantagraph|accessdate=2008-05-17|archive-date=12 квітня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090412223007/http://www.pantagraph.com/articles/2007/08/07/money/doc46b877b718f6e292646985.txt}}</ref>. Чорний шоколад, найбагатший на пудрупродукти какао, зараз активно рекламується як джерело [[антиоксиданти|антиоксидантів]], що можуть позитивно впливати на здоров'я<ref name="dogs">{{cite web|url=http://vetmedicine.about.com/cs/nutritiondogs/a/chocolatetoxici.htm|title=Veterinary Q & A: Chocolate Toxicity|publisher=[[About.com]]|accessdate=2008-05-20|archive-date=2 травня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080502141005/http://vetmedicine.about.com/cs/nutritiondogs/a/chocolatetoxici.htm}}</ref>.

На Міжнародному конгресі історії науки, технології та медицини, який відбувся [[2013]] року в [[Манчестерський університет|Манчестерському університеті]], озвучили ймовірні причини надзвичайної популярності цього продукту. За припущеннями одних дослідників, виною тому є [[анандамід]], речовина, яка міститься в шоколаді й впливає на [[Головний мозок|мозок]] подібно психоактивному транс-Δ9-тетрагідроканнабінолу, отриманому з [[коноплі|конопель]]. ІншіІнший , наприкладприклад, професор Філіпп Уілсон, стверджуютьстверджує, що дуже важко визначити, який саме з 500 компонентів впливає на психологічні функції організму. Зрештою, директор Центра з вивчення відчуттів {{не перекладено|Біркбек (Лондонський університет)|Лондонського університету Біркбек|en|Birkbeck, University of London}} Баррі Сміт переконує:

{{text|«Поєднання однорідності й густоти шоколаду в роті, солодкість смаку, ароматизатор з присмаком ванілі та запах роблять споживання шоколаду, навіть перш ніж він потрапляє на смакові рецептори, надзвичайно приємним досвідом»<ref>[http://www.bbc.co.uk/news/health-23449795 Chocolate craving comes from total sensory pleasure] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130727144659/http://www.bbc.co.uk/news/health-23449795 |date=27 липня 2013 }}. BBC News.&nbsp;— 2013.&nbsp;— 26.07</ref>.

Зараз шоколад є найпопулярнішим компонентом кондитерських виробів у світі, що надає їм характерний аромат. Шоколадні вироби, відлиті у різноманітні форми, стали традиційними атрибутами кількох свят, зокрема шоколадні зайці (наприклад у США) та шоколадні яйця популярні на [[Великдень]], шоколадні [[Дід Мороз|Діди Морози]], та [[Санта-КлаусСвятий Миколай|Святі Миколаї]]и на [[Різдво]] та [[Новий рік]] і багато інших. Шоколад також є частим компонентом гарячих та холодних напоїв, зокрема [[шоколадне молоко|шоколадного молока]] та [[гарячий шоколад|гарячого шоколаду]].

Для справжніх [[гурман]]ів не існує іншого шоколаду, окрім чорного. У ньому міститься від 56 % до 90 % тертого какао. Виробляють чорний шоколад при температурі 31,1–32,7 °C. Містить у 2–5 разів більше [[теобромін]]у ніж молочний шоколад. При купівлі продукту перевагу варто віддавати маркам з високим відсотком вмісту плодів [[какао]]-дерева бобів. Особливо важливо враховувати це правило, якщо ви купуєте його для теплової обробки або з іншою [[кулінарія|кулінарною]] метою.

* Вірменська кондитерська фабрика Grand Candy з нагоди 10-річчя діяльності встановила світовий рекорд, виготовивши найбільшу шоколадну плитку вагою 4,41 тонни, яка занесена в [[Книга рекордів Гіннесса|Книгу рекордів Гіннесса]]. Плитка рекордного шоколаду виготовлялася протягом 4 днів, її довжина становить 5,6&nbsp;м, ширина&nbsp;— 2,75&nbsp;м, а висота 25&nbsp;см. Колишній аналогічний рекорд належав італійським кондитерам, які виготовили плитку вагою 3,58 тонн<ref>{{Cite web |url=http://news.arvo.ua/index.php?raz=4&id=6347 |title=В Армении съели самую большую шоколадную плитку в мире |accessdate=30 березеньберезня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120111112313/http://news.arvo.ua/index.php?raz=4&id=6347 |archivedate=11 січеньсічня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

* За результатами когортного дослідження німецького інституту дієтології (DlfE) в Потсдамі, 6 грамів шоколаду в день імовірно асоціюються з зниженням ризику [[інсульт]]у та [[Гострий інфаркт міокарда|інфаркту міокарда]] на 39 відсотків і зниженням кров'яного тиску в середньому на 1&nbsp;мм ртутного стовпчика<ref>[http://eurheartj.oxfordjournals.org/content/31/13/1616.full Chocolate consumption in relation to blood pressure and risk of cardiovascular disease in German adults] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120916101626/http://eurheartj.oxfordjournals.org/content/31/13/1616.full|date=16 вересня 2012}} DOI 10.1093/eurheartj/ehq068 PMID 20354055 «cohort of German adults, consumption of 6 g of chocolate per day was associated with a 39&nbsp;% lower risk of the combined outcome of MI and stroke.» «current study, however, suggests that an increase in chocolate consumption with 6 g per day relates to a lower systolic and diastolic BP of on average only 1 mmHg.»</ref>.

* В 1200—1000 роках до нашої ери індіанці Центральної Америки пили «шоколадне пиво», яке виготовляли із зброджених плодів какао<ref>[{{Cite web |url=http://lenta.ru/news/2007/11/13/cocoa/ |title=Lenta.ru «Археологи нашли следы древнего шоколадного пива» со ссылкой на журнал «Proceedings of the National Academy of Sciences»] |accessdate=30 березня 2012 |archive-date=1 лютого 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140201203329/http://lenta.ru/news/2007/11/13/cocoa/ }}</ref>.

* У світі існує кілька шоколадних музеїв<ref>[{{Cite web |url=http://tourism.tut.by/cgi-bin/articles.cgi?id=1067 |title=ШОКОЛАДНЫЕ МУЗЕИ МИРА] |accessdate=30 березня 2012 |archive-date=15 лютого 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110215081317/http://tourism.tut.by/cgi-bin/articles.cgi?id=1067 }}</ref>.

* ''Вольфґанґ Шивельбуш'' [http://books.google.com/books?id=gXJ5ANOBCL8C&pg=PA42&dq=inpublisher:%22Taras+Tsymbal%22&ei=mYGFSLK7I4qeswPzvPW-Dg&hl=uk&sig=ACfU3U2elS2T_U4KyGhqdO7I_4ifkYVaSw#PPA1,M1 Смаки раю: Соціяльна історія прянощів, збудників і дурманів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110722053441/http://books.google.com/books?id=gXJ5ANOBCL8C&pg=PA42&dq=inpublisher:%22Taras+Tsymbal%22&ei=mYGFSLK7I4qeswPzvPW-Dg&hl=uk&sig=ACfU3U2elS2T_U4KyGhqdO7I_4ifkYVaSw#PPA1,M1 |date=22 липня 2011 }} / Пер. з нім. Ю.Прохаська.&nbsp;— К.: «Критика», 2007.&nbsp;— 256 с.

* ''Brandon Head'' [http://www.gutenberg.org/ebooks/16035 Food of the Gods] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120119234804/http://www.gutenberg.org/ebooks/16035 |date=19 січня 2012 }}. 1903. (Популярна книжка Брендона Хеда в електронному форматі на [[Проект Гутенберг|проекті Гуттенберг]]) {{ref-en}}

* [http://grigoryev.net/prazdnik-shokolada.html Свято шоколаду у Львові] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160305082714/http://grigoryev.net/prazdnik-shokolada.html |date=5 березня 2016 }}&nbsp;— фоторепортаж (рос.)