Битва при Платеях: відмінності між версіями

|conflict = Битва при Платеях

|image = [[ФайлFIle:Plain of Plataea, from Mount Cithaeron engraving by William Miller after H W Williams.jpg|300px]]

|caption = <br/>Вид на ПлатейскуПлатейську рівнину, на якій відбулосявідбувся бій. Гравюра 1829 року

|esultresult = Остаточна перемога [[греки|греків]]

|combatant1 = [[ДревняСтародавня Греція|Грецькі]] [[Місто-держава|міста-держави]]

|combatant2 = [[Персія]]

|commander1 = [[Павсаній (полководець)|Павсаній]], [[АристидАрістід]]

|commander2 = [[Мардоній]]†

|strength1 = 110 000

|strength2 = 350 000 ([[Геродот]]),<br />70 — 120 тисяч, згідно з сучасними істориками{{sfn|Holland|2005|p=400}}<ref name="MH">{{cite web |url= http://www.militaryhistoryonline.com/ancient/plataea/default.aspx |title= The Battle of Plataea— August, 479 BCE |author= Jon Edward Martin |publisher= сайт militaryhistoryonline.com |accessdate= 2012-02-02 |language= en |archiveurl= https://www.webcitation.org/67nO8vpS0?url=http://www.militaryhistoryonline.com/ancient/plataea/default.aspx |archivedate= 2012-05-20 |deadurl= no }}</ref>{{sfn|Green|1996|p=240—260}}

|casualties1 = 159 ([[Геродот]])<br/>1 360 ([[Плутарх]])<br/>близько 10 000 ([[Ефор (історик)|Ефор]] та [[Діодор Сицилійський]])

|casualties2 = 43 000 з 300 000 залишились живими, втікши з поля боя ([[Геродот]])

У битві при Платеях перська армія зазнала нищівної поразки. Під керівництвом спартанця [[Павсаній (полководець)|Павсанія]] союзне грецьке військо майже повністю знищило вороже військо. Битва при Платеях привела до повного розгрому вторгнувшихся на територію Еллади сухопутних сил [[імперія Ахеменідів|імперії Ахеменідів]], що вторгнулись на територію Еллади під керівництвом [[Ксеркс I|Ксеркса]]. Втрати греків були порівняно невеликими. Згідно з різними античними джерелами, вони оцінюються від декількох сотень до десяти тисяч воїнів.

Грецькі міста-держави [[Афіни]] та [[Еритрея (Греція)|ЕритреяЕретрія]] допомагали братнім полісам [[Іонія|Іонії]] в невдалому [[Іонійське повстання|Іонійському повстанні]] проти влади перського царя [[Дарій I Великий|Дарія I]] в 499–494 роках {{до}}. [[Імперія Ахеменідів|Перська імперія]] на той момент була досить молодою державою. Після смерті її творця [[Кир Великий|Кира II]] в 530&nbsp;р. до н.&nbsp;е. державадержаву часто стрясали повстання підкорених народів,{{sfn|Holland|2005|p=47—55}}{{sfn|Holland|2005|p=203}} які загрожували її цілісності. Грецьким повстанцям вдалось спільно з афінянами захопити і спалити важливе місто імперії і столицю [[сатрапія|сатрапії]] Лідії місто [[Сарди]]. Дарій хотів помститися непідконтрольним йому повсталим грекам.{{sfn|Holland|2006|p=171—178}}

У 490 році до н.&nbsp;е. для підкорення Афін був направлений перський флот під командуванням [[Датіс]]а та [[Артаферн]]а. На шляху до Афін була підкорена і зруйнована [[Еретрія]].<ref>Геродот. VI. 101</ref>. Військо висадилося на території [[Аттика|Аттики]], однак було розбите афинянамиафінянами і [[Платеї|платейцями]] в [[битва при Марафоні|битві при Марафоні]].<ref>Геродот. VI. 113</ref> Після цієї невдалої експедиції Дарій став збирати велике військо для підкорення всієї Греції. Його планам перешкодило повстання в Єгипті{{sfn|Holland|2005|p=178—179}} у 486 році до н.&nbsp;е., а незабаром Дарій помер. Трон зайняв його син [[Ксеркс I|Ксеркс]].{{sfn|Holland|2005|p=206—207}}

В Афінах до влади прийшов [[Фемістокл]]. Проміжок між [[Марафонська битва|Марафонської битвою]] і вторгненням Ксеркса історик Суріков називає «добою ФемистоклаФемістокла».{{sfn|Суриков Аристид|2008|p=97—98}} У той час як перси збирали армію для завоювання Еллади, афінський політик сприяв створенню потужного флоту.{{sfn|Holland|2005|p=217—219}} У афінян був звичай ділити між собою доходи від срібних рудниківшахт в [[Лавріон]]і.{{sfn|Ставнюк|1988|с=19}} Власником цих рудниківшахт була держава. Після падіння [[тиран]]ів державне майно стало вважатись власністю всіх громадян. Якщо після покриття всіх державних потреб у касах залишалися значні суми, то цей надлишок ділився між афінянами.{{sfn|Курциус|2002|с=237—238}} Фемістокл запропонував направити отримані кошти на будівництво кораблів. Пропозиція була сприйнята дуже неоднозначно. Приймаючи її, кожен афінянин позбавлявсявтрачав хоч і невеликоїневеликі, але гарантованоїгарантовані державноїдержавні грошовоїкошти.{{sfn|Holland|2005|p=219—222}} Готуючи кораблі для війни з персами, Фемістокл розумів, що афіняни не погодяться з ним, оскільки не вважають розбитого під Марафоном ворога серйозною загрозою. Тому він переконав співгромадян, що нові кораблі і потужний флот необхідні для перемоги в безперервній війні з островом [[Егіна (острів)|Егіна]].<ref name="Плутарх IV">Плутарх. Фемістокл IV</ref>{{sfn|Курциус|2002|p=238}}{{sfn|Суриков|2008|p=165}} Саме така політика, зрештою, призвела до нищівної поразки армії Ксеркса.

У 481 році до н.&nbsp;е. Ксеркс, подібно батькові, направив послів у більшість грецьких міст-держав, за винятком Афін і Спарти, з вимогою «землі і води».<ref>Геродот. VII. 32</ref> Наприкінці осені 481 року до н.&nbsp;е. в [[Коринф]]і відбулись загальногрецькі збори, де перед лицем спільної небезпеки був укладений союз і припинені міжусобні війни.<ref>Геродот. VII. 145</ref> У грецькі колонії були відправлені посольства з проханням про допомогу. Технічно виконати постанови загальнорецькогозагальногрецького конгресу було складно у зв'язку з розрізненістю стародавніх греків, ворожнечею між ними і міжусобними війнами.{{sfn|Holland|2005|p=217—223}}

Придушивши єгипетське повстання, Ксеркс продовжив підготовку до походу на Грецію.{{sfn|Holland|2006|p=208—211}} Військо було зібрано з багатьох народів величезної імперії. За Геродотом, воно включало [[перси|персів]], [[Мідія (держава)|мідян]], Кіссе, [[Гирканія (область)|гирканів]], [[Ассирія|ассирійців]], [[Бактрія|бактрійців]], [[Саки (племена)|саків]], індійців, [[арії]]в, [[парфяни|парфян]], [[Хорезм|хорасміевхорезмів]], [[согдійська область|согдійців]], [[Гандхара|гандарів]] та ін..<ref>Геродот. VII. 61—82</ref> Крім сухопутного війська, у Ксеркса був потужний флот, споряджений прибережними і острівними народами, що входили до його держави.<ref>Геродот. VII. 89—95</ref>