Вікіпедія

Битва при Платеях: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Граматичне виправлення
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Немає опису редагування
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 21:
 
== Передісторія ==
Грецькі міста-держави [[Афіни]] та [[Еритрея (Греція)|ЕритреяЕретрія]] допомагали братнім полісам [[Іонія|Іонії]] в невдалому [[Іонійське повстання|Іонійському повстанні]] проти влади перського царя [[Дарій I Великий|Дарія I]] в 499–494 роках {{до}}. [[Імперія Ахеменідів|Перська імперія]] на той момент була досить молодою державою. Після смерті її творця [[Кир Великий|Кира II]] в 530 р. до н. е. державу часто стрясали повстання підкорених народів,{{sfn|Holland|2005|p=47—55}}{{sfn|Holland|2005|p=203}} які загрожували її цілісності. Грецьким повстанцям вдалось спільно з афінянами захопити і спалити важливе місто імперії і столицю [[сатрапія|сатрапії]] Лідії місто [[Сарди]]. Дарій хотів помститися непідконтрольним йому повсталим грекам.{{sfn|Holland|2006|p=171—178}}
 
Також Дарій вважав можливим підкорити розрізнені давньогрецькі міста.{{sfn|Holland|2005|p=171—178}} У 492 році до н.&nbsp;е. під-час військової експедиції перського воєначальника [[Мардоній|Мардонія]] була завойована [[Фракія]]. [[Стародавня Македонія|Македонія]] визнала верховну владу перського царя.<ref>Геродот. VII. 44—45</ref>. Таким чином, перське сухопутне військо отримало прохід до території Стародавньої Греції. У 491 році до н.&nbsp;е. Дарій відправив послів у всі незалежні грецькі міста з вимогою «землі і води», що означало визнання влади персів.{{sfn|Holland|2005|p=178—179}} Усвідомлюючи силу і військову міць [[Імперія Ахеменідів|держави Ахеменідів]], всі міста стародавньої [[Греція|Еллади]], окрім [[Спарта|Спарти]] і [[Афіни|Афін]], прийняли принизливі вимоги. В Афінах посли були віддані під суд та страчені. У Спарті їх скинули в колодязь, запропонувавши взяти звідти землю і воду.{{sfn|Holland|2005|p=178—179}}<ref>Геродот. VII. 133</ref>
Рядок 28:
[[Файл:Achaemenid Empire ru.svg|left|thumb|400px|Карта [[Імперія Ахеменідів|держави Ахеменідів]]]]
 
В Афінах до влади прийшов [[Фемістокл]]. Проміжок між [[Марафонська битва|Марафонської битвою]] і вторгненням Ксеркса історик Суріков називає «добою ФемистоклаФемістокла».{{sfn|Суриков Аристид|2008|p=97—98}} У той час як перси збирали армію для завоювання Еллади, афінський політик сприяв створенню потужного флоту.{{sfn|Holland|2005|p=217—219}} У афінян був звичай ділити між собою доходи від срібних рудниківшахт в [[Лавріон]]і.{{sfn|Ставнюк|1988|с=19}} Власником цих рудниківшахт була держава. Після падіння [[тиран]]ів державне майно стало вважатись власністю всіх громадян. Якщо після покриття всіх державних потреб у касах залишалися значні суми, то цей надлишок ділився між афінянами.{{sfn|Курциус|2002|с=237—238}} Фемістокл запропонував направити отримані кошти на будівництво кораблів. Пропозиція була сприйнята дуже неоднозначно. Приймаючи її, кожен афінянин утрачаввтрачав хоч і невеликі, але гарантовані державні кошти.{{sfn|Holland|2005|p=219—222}} Готуючи кораблі для війни з персами, Фемістокл розумів, що афіняни не погодяться з ним, оскільки не вважають розбитого під Марафоном ворога серйозною загрозою. Тому він переконав співгромадян, що нові кораблі і потужний флот необхідні для перемоги в безперервній війні з островом [[Егіна (острів)|Егіна]].<ref name="Плутарх IV">Плутарх. Фемістокл IV</ref>{{sfn|Курциус|2002|p=238}}{{sfn|Суриков|2008|p=165}} Саме така політика, зрештою, призвела до нищівної поразки армії Ксеркса.
 
У 481 році до н.&nbsp;е. Ксеркс, подібно батькові, направив послів у більшість грецьких міст-держав, за винятком Афін і Спарти, з вимогою «землі і води».<ref>Геродот. VII. 32</ref> Наприкінці осені 481 року до н.&nbsp;е. в [[Коринф]]і відбулись загальногрецькі збори, де перед лицем спільної небезпеки був укладений союз і припинені міжусобні війни.<ref>Геродот. VII. 145</ref> У грецькі колонії були відправлені посольства з проханням про допомогу. Технічно виконати постанови загальногрецького конгресу було складно у зв'язку з розрізненістю стародавніх греків, ворожнечею між ними і міжусобними війнами.{{sfn|Holland|2005|p=217—223}}
 
Придушивши єгипетське повстання, Ксеркс продовжив підготовку до походу на Грецію.{{sfn|Holland|2006|p=208—211}} Військо було зібрано з багатьох народів величезної імперії. За Геродотом, воно включало [[перси|персів]], [[Мідія (держава)|мідян]], Кіссе, [[Гирканія (область)|гирканів]], [[Ассирія|ассирійців]], [[Бактрія|бактрійців]], [[Саки (племена)|саків]], індійців, [[арії]]в, [[парфяни|парфян]], [[Хорезм|хорасміевхорезмів]], [[согдійська область|согдійців]], [[Гандхара|гандарів]] та ін..<ref>Геродот. VII. 61—82</ref> Крім сухопутного війська, у Ксеркса був потужний флот, споряджений прибережними і острівними народами, що входили до його держави.<ref>Геродот. VII. 89—95</ref>
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Битва_при_Платеях