Державна служба геології та надр України: відмінності між версіями

На початку 1917 р. за ініціативою [[Ферсман Олександр Євгенович|О. Ферсмана]] організовано відділ сировини Комітету військово-технічної допомоги фронту, який очолив професор Київського університету [[Лучицький Володимир Іванович|Володимир Лучицький]]. У листопаді 1917 p. він склав доповідну записку «До питання про утворення Українського геологічного комітету в Києві» і проєкт його статуту, де аргументовано доводилась необхідність такої установи для геологічного вивчення території України. У результаті статут і штат були затверджені урядом, і з 1 лютого 1918 p. почалася офіційна історія Українського геологічного комітету (УГК) при державному секретаріаті торгівлі. До першого складу УГК увійшли: B. Лучицький (директор) і геологи Г. Буреній, Б. Лічков, В. Мокринський та В. Різниченко. Влітку 1918 року до складу УГК були ще введені I. Гінзбург, M. Безбородько, K. Тимофеєв, [[Чирвинський Володимир Миколайович|В. Чирвінський]], Ф. Швець, М. Архангельська, згодом M. Ожегова.

 

 

У 1938 p. Український геологічний трест перетворено на Геологічне управління УРСР, яке з 1939 p. перейшло в підпорядкування Комітету в справах геології при Раді Народних Комісарів СРСР. Основними напрямами були: проведення пошуково-розвідувальних робіт на нерудну сировину, гідрогеологічні дослідження, геофізичні та пошуково-розвідувальні роботи. Велику увагу приділяли проведенню комплексних геологічних досліджень на [[Нагольний кряж|Нагольному кряжі]] і розвідувальних робіт на марганець на Нікопольському родовищі, розвідці графітів ([[Заваллівське родовище графіту|Заваллівське родовище]]) тощо. Складалася петрографічна карта Українського кристалічного масиву, геологічні карти середнього і великого масштабів, а також дрібномасштабні – оглядові.

 

 

У 1941 p. Геологічне управління УРСР перейменоване на Українське геологічне управління (УГУ).

Після проведеної в 1957 p. перебудови основними виробничими організаціями Головгеології УРСР стали комплексні територіальні геологорозвідувальні трести «Київгеологія», «Дніпрогеологія», «Артемгеологія», «Луганськгеологія», «Кривбасгеологія», які виконували пошукові та розвідувальні роботи всіх видів корисних копалин. Водночас на базі «Укрсхіднафторозвідки» було створено три трести: Чернігівський, Полтавський і Харківський; на базі об'єднання «Укргаз» у Львові – «Львівнафтогазрозвідка», а на півдні республіки – трест «Кримнафтогазрозвідка». Усі вони в період з 1957 по 1959 pp. також увійшли до складу Головгеології УРСР. У 1964 р. на базі Дніпропетровської геофізичної експедиції тресту «Укргеофізрозвідка» Головгеології УРСР створено Центральну геофізичну експедицію, яка у вересні 1965 p. стала трестом «Дніпрогеофізика».

 

 

А вже наприкінці того ж року комітет було перетворено на Міністерство геології УРСР. Міністри: [[Котиков Михайло Андрійович]] (23.10.65 – 18.10.67), [[Шпак Петро Федорович]] (18.10.67 – 14.07.82), [[Гавриленко Микола Мефодійович]] (29.07.82 – 31.12.87). До системи Міністерства увійшли всі геологічні організації та підприємства колишнього Держгеолкому УРСР.

Ця постанова важлива для всіх потенційних та дійсних надрокористувачів. Впроваджуючи ці норми, Держгеонадра створити сприятливі умови для впровадження кращої світової практики з питань забезпечення прозорості процесу проведення аукціонів для залучення приватних інвестицій у видобуток вуглеводнів.

 

 

Також цією постановою врегульовано надання погоджень місцевими радами. Суть цього питання полягає у тому, що за попередньою редакцією пункту 9 Порядку № 615 надання надр у користування заявником самостійно погоджувалось з місцевими радами та Мінприроди. Це означає, що відтепер погодження не треба чекати роками без об’єктивних пояснень. Облрада в певні терміни, які відповідають Закону про місцеве самоврядування, а саме в 90 днів мають висловити свою позицію: або відмовити, або надати, але не ігнорувати запит громадянина країни.

У 2014 році відновлено попередню редакцію Конституції України, за якою утворення та визначенні функції центральних органів виконавчої влади переходять до компетенції Кабміну. Це європейська практика. Відповідно до цього, Держгеонадра потребували нового положення як основи її роботи. Пропозиції Служби прийняли та втілили в життя. Діяльність Держгеонадр відтепер врегульовано юридичним актом. 

* '''Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.03.2016 № 110 «Про затвердження Порядку внесення відомостей про об’єм видобутих підземних вод водокористувачами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод».'''

 

У 2016 році прийнято порядок реалізації цього рішення. Завдяки ініціативі Держгеонадр, вода в України буде обраховуватися приватними лічильниками з подальшою передачею до центральної комп’ютерної системи обліку. Це забезпечить облік видобутих підземних вод, ведення державного обліку та реєстру артезіанських свердловин, наповнення його реальними даними щодо водних запасів в Україні та як наслідок контроль за належним використанням цього стратегічно важливого природного ресурсу.

Держгеонадра впорядкували звітність від надрокористувачів щодо обліку запасів корисних копалин.  Зазначений наказ затвердив три форми звітності щодо користування надрами, що містять тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини, нафту, природний газ, конденсат, етан, пропан, бутани, гелій та підземні води, а також три відповідні інструкції із єдиними вимогами до заповнення цих форм звітності.

 

* '''Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.07.2016 № 246 «Про затвердження Положення про Комісію з питань надрокористування».'''

 

=== Розроблені Держгеонадрами зміни до законодавства ===

== Посилання ==

* [https://www.geo.gov.ua/ Офіційний вебсайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210816153640/https://www.geo.gov.ua/ |date=16 серпня 2021 }}

*[https://nadra.gov.ua/ Державний геологічний портал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210721102057/https://nadra.gov.ua/ |date=21 липня 2021 }}