Золота зброя «За хоробрість»: відмінності між версіями

[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м →‎XIX століття: replaced: У відповідності зі → Згідно зі
 
(Не показані 16 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1:
{{Картка нагороди
|Назва = Золота зброя «За хоробрість»
|Зображення = Золотое_оружие_с_алмазами.png
|ЗображенняСтрічка = Золотое_оружие_с_алмазами.png
|Зображення2ст = Золотое_оружие_с_алмазами.png
|ЗображенняСтрічка2ст = Orderglory rib.png
|Зображення3ст =
|ЗображенняСтрічка3ст =
|Розмір зображення = 150px48px
|OriginalName =
|Девіз = За хоробрість
Рядок 25:
}}
 
'''Золота зброя «За хоробрість»'''  — нагородна зброя в [[Російська імперія|Російській імперії]], прирівняна до статусу державного ордена з [[1807]] по [[1917]] роки.
 
Нагородження Золотою [[Холодна зброя|холодною зброєю]]  — [[шпага|шпагою]], [[кортик]]ом, пізніше [[шабля|шаблею]] — – призводилосявідбувалося на знак особливих відмінностейвідзнак, за виявлену особисту хоробрість і [[самовідданість]]. [[Генерал]]и нагороджувалися Золотою зброєю з [[діамант]]ами. У XVIII столітті [[Ефес (руків'я)|ефес]] Золотої зброї робили з чистого [[золото|золота]], до XX століття ефес зброї без діамантів тільки золотили, хоча офіцер мав право за свій рахунок замінити ефес на повністю золотий. З [[1913]] року Золота зброя «За хоробрість» офіційно називалася '''Георгіївською зброєю''' і вважалося однією з відзнак [[Орден Святогосвятого Георгія (Російська імперія)|ордена Святого Георгія]].
 
== Історія ==
 
=== XVIII століття ===
Перше нагородження золотою зброєю, як нагородою за військові подвиги, було зроблено [[27 липня]] [[1720]] року. У цей день [[князь|князю]] [[Голіцин Михайло Михайлович|Михайлу Голіцину]] за розгром [[Швеція|шведської]] [[ескадра|ескадри]] при острові [[Гренгам]] вручена [[золото|золота]] [[шпага]] з [[діамант]]ами. У цій битві Галерна флотилія [[генерал-аншеф]]а Голіцина взяла на абордаж великі шведські кораблі: [[лінійний корабель]] і 4 [[фрегат]]а.
Рядок 35 ⟶ 36:
Надалі відомо безліч нагороджень золотою зброєю з діамантами для генералів, і без діамантів для офіцерів з різними почесними написами («За хоробрість», «За мужність», а також деякі із зазначенням конкретних заслуг нагородженого). Всього в XVIII столітті видано 300 таких нагород, з них 80 з діамантами. 250 нагороджень прийшлося на царювання [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини II]].
 
Шпаги з діамантами представляли собою зразки [[Ювелірна справа|ювелірного мистецтва]], які дорого обходилися державній скарбниці. Наприклад, шпага [[фельдмаршал]]а [[Румянцев-Задунайський Петро Олександрович|Румянцева]] ([[1775]]  р.) коштувала 10787 рублів, шпаги з діамантами для генералів коштували більше 2 тисяч рублів.
 
=== XIX століття ===
Під час правління [[Павло I (російський імператор)|Павла I]] Золотою зброєю не нагороджували, оскільки Павло заснував новий [[орден Святої Анни]]. 3-й ступінь (з [[1816]] року - — 4-я ступінь) цього ордена давалася за бойові заслуги, а знак кріпився на ефесі шпаги або шаблі. Нагородження Золотою зброєю було поновлено в [[1805]] році за царя [[Олександр I (російський імператор)|Олександра I]].
 
28 вересня [[1807]] року був підписаний указ про прирахування офіцерів і генералів, нагороджених Золотою зброєю «За хоробрість», до кавалерів російського ордена, тобто Золота зброя «За хоробрість» була прирівняна до державного ордену. Згідно зі статутом, було виділено три види нагородної орденської зброї:
Рядок 43 ⟶ 45:
* Золота зброя «За хоробрість» з алмазами (діамантами).
* Золота зброя «За хоробрість».
* Аннінська зброя - — нижча, 3-я ступінь ордена Святої Анни (з 1816 року 4-я ступінь).
 
При цьому Аннінська зброя як таковою нагородною зброєю не була, оскільки безпосередньо нею не нагороджували, а видавали знак ордена Святої Анни 4-го ступеня, який в свою чергу і кріпився до ефесу звичайної шпаги або шаблі. Починаючи з [[1829]] року на Аннінську холодну зброю теж почали ставити напис «За хоробрість», яка наносилася в майстерні разом з кріпленням до ефесу знака ордена.
У [[Франко-російська війна 1812|франко-російську війну 1812]] року 241 особа була нагороджена Золотою зброєю, у [[Закордонні походи 1813–1814 років|закордонному поході російської армії 1813 - 18141813—1814 років]] - — ще 685. Сплески в статистиці нагороджень припадають на війни, які вела [[Росія]] з зовнішніми ворогами. Так у [[Російсько-турецька війна (1877—1878)|Російсько-турецькій війні 1877-18781877—1878 років]] кавалерами Золотої зброї стали близько 500 офіцерів.
 
З [[1855]] року до Золотої зброї додавався [[темляк]] (прикраса зі стрічок) Георгіївських колірівкольорів.
 
У [[1859]] визначено положення, за яким до нагородження Золотою зброєю дозволяється представляти будь-якого офіцера, але в чинах від [[прапорщик]]а до [[Капітан (військове звання)|капітана]] включно [[офіцер]] повинен бути вже удостоєний [[Орден Святої Анни|ордена Святої Анни]] 4-го ступеня за хоробрість, чи [[Орден Святого Георгія|ордена Святого Георгія]] 4-го ступеня <ref>http://george-orden.narod.ru/statut1892s12.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131010050927/http://george-orden.narod.ru/statut1892s12.html |date=10 жовтня 2013 }} Свод учреждений государственных. Книга восьмая. Учреждениеорденов и других знаков отличия. Глава четвёртая. О награждениях золотым оружием.</ref> [[Генерал]]и нагороджувалися Золотою зброєю з діамантовими прикрасами.
 
1 вересня [[1869]] року всі нагороджені золотою зброєю були прираховані до [[Орден святого Георгія (Російська імперія)|Георгіївських кавалерів]], але сама зброя вважалося окремою самостійною відзнакою. До [[1869]] року Золоту зброю мали 3384 офіцера і 162 генерала. З [[1878]] року [[генерал]], нагороджений Золотою зброєю з алмазами, за свій рахунок повинен був виготовити просту Золоту зброю з Георгіївським [[темляк]]ом для носіння в строю поза парадів, на ефесі зброї кріпився хрест ордена Святого Георгія. До Золотої зброї «За хоробрість» хрест ордена не кріпився, тільки [[темляк]].
 
Офіцерські нагородні шпаги та шаблі вручалися офіцерам, чиїм головним джерелом існування була часто лише платня. Тому не випадково ще з часів [[Російсько-турецька війна (1877—1878)|російсько-турецької війни 1877-18781877—1878 років]] майже всі нагороджені Золотою зброєю, судячи з архівних документів, отримували замість неї гроші, відповідні її вартості. Наприклад, з квітня [[1877]] року по грудень [[1881]] року гроші замість нагороди отримали 677 офіцерів, практично всі хто був нагороджений в цей період. Причина тут не тільки в небажанні скарбниці брати на себе зайві турботи з виготовлення нагород, а й у тому, що більшість нагороджених про це клопотала. Отримавши гроші-компенсацію, можна було замовити не золоту зброю, а лише з позолоченим ефесом і вирізаним на ефесі написом: «За хоробрість» (ця операція коштувала 4 крб. 50 коп.), сумою, що залишалась можна було розпорядитися на свій розсуд. Грамота ж, яка свідчила, що її власник є кавалером Золотої зброї, висилалась безкоштовно.
 
Офіцерські нагородні шпаги та шаблі вручалися офіцерам, чиїм головним джерелом існування була часто лише платня. Тому не випадково ще з часів [[Російсько-турецька війна (1877—1878)|російсько-турецької війни 1877-1878 років]] майже всі нагороджені Золотою зброєю, судячи з архівних документів, отримували замість неї гроші, відповідні її вартості. Наприклад, з квітня [[1877]] року по грудень [[1881]] року гроші замість нагороди отримали 677 офіцерів, практично всі хто був нагороджений в цей період. Причина тут не тільки в небажанні скарбниці брати на себе зайві турботи з виготовлення нагород, а й у тому, що більшість нагороджених про це клопотала. Отримавши гроші-компенсацію, можна було замовити не золоту зброю, а лише з позолоченим ефесом і вирізаним на ефесі написом: «За хоробрість» (ця операція коштувала 4 крб. 50 коп.), сумою, що залишалась можна було розпорядитися на свій розсуд. Грамота ж, яка свідчила, що її власник є кавалером Золотої зброї, висилалась безкоштовно.
=== XX століття ===
За [[Російсько-японська війна|російсько-японську війну 1904-19051904—1905 років]] Золоту зброю «За хоробрість», прикрашену діамантами було вручено чотирьом генералам, без прикрас - — 406 офіцерам.
 
У новому Статуті [[Орден Святого Георгія|ордена Святого Георгія]] [[1913]] року Золота зброя зараховувалося до [[Орден Святого Георгія|ордена Святого Георгія]] як одна з його відзнак з офіційною назвою Георгіївська зброя і Георгіївська зброя, прикрашена діамантами. На ефесєефесі всіх видів цієї зброї став поміщатися маленький золотий хрестик ордена Святого Георгія, покритий білою [[емаль|емаллю]]. Розмір хрестика становив приблизно 17 × 17  мм.
 
Відповідно до Статуту, нагороджений отримував право виготовити ефес своєї табельної холодної зброї із золота, або просто позолотити його і нанести напис «За хоробрість». Видавався лише [[темляк]] та золотий хрестик Святого Георгія до зброї.
Рядок 64 ⟶ 67:
Георгіївська зброя з діамантами видавалася без будь-яких грошових внесків. За весь час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] цю нагороду отримали лише вісім осіб: Великий Князь Микола Миколайович, [[Ірманов Володимир Олександрович]], Самедбек Садихбек огли Мехмандаров, [[Добротін Сергій Федорович]], [[Лечицький Платон Олексійович]], [[Калітін Петро Петрович]], [[Брусилов Олексій Олексійович]] і [[Денікін Антон Іванович]].
 
У роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Георгієвська Золота зброя була хоч і почесним, але дуже поширеним видом нагороди. Пояснювалося це перш за все небаченим досі масштабом військових дій. Судячи зі збережених документів, в [[1914]] році воно було вручено 66 офіцерам, в [[1915]]-му -&nbsp;— 2 377, у [[1916]]-му -&nbsp;— близько 2 тисяч, у [[1917]]-му -&nbsp;— 1 257.<ref>http://www.vokrugsveta.ru/vs/article/165/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130522013920/http://vokrugsveta.ru/vs/article/165/ |date=22 травня 2013 }} Валерий Дуров</ref>
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
* [http://www.genstab.ru/nagr1812_oruzh.htm Русские боевые награды эпохи Отечественной войны 1812 года] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110518171049/http://www.genstab.ru/nagr1812_oruzh.htm |date=18 травня 2011 }}, статья В. Дурова (рос.)
* [httphttps://wwwweb.archive.org/web/20130522013920/http://vokrugsveta.ru/publishing/vs/archivesarticle/?item_id=165/ Золотое и Аннинское оружие], статья В. Дурова (рос.)
* [http://www.imha.ru/knowledge_base/base-13/1144531198-nagradnoe-oruzhie.html А. Н. Кулинский, Русское холодное оружие военных, морских и гражданских чинов 1800-19171800—1917 годов.] (рос.)
* [http://george-orden.narod.ru/statut1913s4.html Статут Военного Ордена Св. Георгия. Часть I I I . О Георгиевском оружии.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131010051303/http://george-orden.narod.ru/statut1913s4.html |date=10 жовтня 2013 }}(рос.)
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/73526/%D0%93%D0%95%D0%9E%D0%A0%D0%93%D0%98%D0%95%D0%92%D0%A1%D0%9A%D0%9E%D0%95ГЕОРГИЕВСКОЕ Георгиевское оружие.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131224124150/http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/73526/ГЕОРГИЕВСКОЕ |date=24 грудня 2013 }}
 
[[Категорія:Нагороди Російської Імперіїімперії]]
[[Категорія:Нагороджені Георгіївською зброєю]]
[[Категорія:Військові ритуали]]
[[Категорія:Нагороди, засновані 1720]]