EA-18G Growler: відмінності між версіями

|Всього збудовано = понад 100 одиниць (на 2014)172<ref>https://seapowermagazine.org/u-s-navy-on-track-to-sell-replacement-ea-18g-growler-aircraft-to-australia/</ref>

|Підвісне озброєння = 2 × [[AGM-88 HARM|AGM-88]] + 2 × [[AIM-120 AMRAAM|AIM-120 AMRAAM]]

На початку [[1990-ті|1990-х]] [[Військово-морські сили США]] дійшли висновку, що, розроблений на базі [[Палубна авіація|палубного]] [[штурмовик]]а [[Grumman A-6 Intruder]] у [[1960-ті|1960-х]], літак [[Радіоелектронна боротьба|радіоелектронної боротьби]] [[Морська авіація|морської авіації]] [[Grumman EA-6 Prowler|EA-6 Prowler]] морально і фізично застаріває, отже потребує докорінної модернізації. Спочатку планували прийняти на озброєння нову модифікацію «ПроулераПраулера»&nbsp;— ЕА-6В ICAP-III ({{lang-en|Improved Capabilities}}). Головним підрядником залишалася компанія&nbsp;— розробник «ПроулераПраулера» [[Northrop Grumman]]. ВМС вважали за необхідне почати оновлення парку літаків БРЕО авіаносного базування у [[2008]] році, втім у [[2001]] році [[Міністерство оборони США]], спираючись на досвід застосування авіації в ході [[Бомбардування Югославії силами НАТО|операції «Союзна сила»]], ініціювало вивчення альтернативних варіантів створення авіаційних комплексів [[Радіоелектронна боротьба|РЕБ]] для [[Повітряні сили США|ВПС]], [[Військово-морські сили США|ВМС]] і [[Корпус морської піхоти США|КМП]] США ({{lang-en|АЕА Analysis of Alternatives}}) на період 2010—2030 рокироків, яке завершилося у грудні [[2001]] року<ref name="airwar2">{{cite web

|title = EA-18G Growler

|last =

|first =

|date =

|website =

|publisher = Авиационная энциклопедия «Уголок неба»

|accessdate = 11 листопада 2018

На початок 2000-х командування ВМС США розглядало наступника «ПроулераПраулера» не тільки як звичайний літак [[Радіоелектронна боротьба|РЕБ]], а як ключовий елемент перспективної системи [[Радіоелектронна розвідка|розвідки]] і радіоелектронної боротьби флоту і об'єднаних угруповань сил, що ведуть бойові дії на морських і приморських [[Театр воєнних дій|театрах]]&nbsp;— ''Airborne Electronic Attack aircraft (AEA aircraft)''. Було прийняте рішення розробляти новий літак на базі нового основного палубного винищувача [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18 Super Hornet]]. Він мав бути максимально уніфікований зіз «Супер Хорнетом» (за заявою розробників&nbsp;— на 90&nbsp;%), що полегшить процес навчання особового складу і дозволить скоротити витрати на навчання льотного та технічного персоналу і на технічне обслуговування нових літаків. радіоелектронніРадіоелектронні засоби мали розміщуватись в у відсіках літака, де у прототипу знаходилосьрозташовувалось ударне озброєння та на [[Вузол підвіски зброї|вузлах підвіски озброєння]]. [[15 листопада]] [[2001]] року компанія [[Boeing]] провела перший політ «демонстратора концепції» [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18F]] (EA-18 Airborne Electronic Attack) з трьома підвісними контейнерами апаратури РЕБ {{не перекладено|AN/ALQ-99|||AN/ALQ-99}} і двома паливними баками. На демонстраторі вивчалося, як підвісні контейнери і баки вплинуть на льотні дані літака, його стійкість і керованість, наскільки зростуть шумність і рівень вібрацій; перевірялася здатність літака з підвішеними контейнерами РЕБ виконувати [[зліт]] і [[Посадка літального об'єкта|посадку]] з [[Авіаносець|авіаносця]]<ref>{{cite web

|url = https://boeing.mediaroom.com/2001-11-15-Boeing-Successfully-Completes-Initial-Flight-Demonstration-of-EA-18-Airborne-Electronic-Attack-Variant

|title = Boeing Successfully Completes Initial Flight Demonstration of EA-18 Airborne Electronic Attack Variant

|last =

|first =

|date = 15 Novemberлистопада 2001

|website = [[Boeing]]

|publisher =

|accessdate = 11 листопада 2018

[[Файл:EA-18G 060803-F-0000X-003.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Церемонія викаткивикочування першого EA-18G.<br/>3 серпня 2006, Сент-Люїс]]

|url = https://boeing.mediaroom.com/2004-10-21-Boeing-Begins-Work-on-First-EA-18G-Test-Aircraft

|title = Boeing Begins Work on First EA-18G Test Aircraft

|last =

|first =

|date = 21 Octoberжовтня 2004

|website = [[Boeing]]

|publisher =

|accessdate = 11 листопада 2018

|datelast = 8 July= 2008Parsch

У жовтні 2003 Військово-морські сили офіційно направили [[Повітряні сили США|ВПС]] пропозицію присвоїти літаку EA-18G найменування «ҐровлерҐраулер» ({{lang-en|growler — буркотун}}), утворене поєднанням найменування літака-попередника [[Grumman EA-6 Prowler|«ПроулерПраулер»]] і позначення модифікації [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|«Супер Хорнета»]]&nbsp;— «G». До того ж назва «ҐровлерҐроулер» має давні традиції у флоті США&nbsp;— так називалися два [[Шлюп (вітрильний бойовий корабель)|шлюпи]] епохи [[Англо-американська війна (1812—1815)|англо-американської війни]] і [[підводний човен]] періоду [[Друга світова війна|Другої світової війни]] ({{не перекладено|USS Growler (SS-215)|SS-215||USS Growler (SS-215)}}), а також його наступник&nbsp;— ракетний підводний човен часів [[Холодна війна|«холодної війни»]] ({{не перекладено|USS Growler (SSG-577)|SSG-577||USS Growler (SSG-577)}}). Найменування ''Boeing EA-18G Growler'' літак отримав [[12 жовтня]] [[2005]], коли воно вже стало загальноприйнятим<ref name="airwar2"/>.

Спочатку ВМС планувало закупити 88 «ҐровлерівҐраулерів» (поза кількостікількістю палубних авіакрил), втім у [[2001]] році обсяг замовлення був збільшений до 114 EA-18G, що було обумовленеобумовлено рішенням озброїти цими машинами експедиційні ескадрильї, які діють з берегових аеродромів ву складі [[Миротворчі сили ООН|миротворчих сил]]. Церемонія передачі ВМС США першого серійного EA-18G (Gl, BuNo. 166889) відбулася [[24 вересня]] [[2007]] року. Переозброєння на EA-18G першої стройової ескадрильї {{не перекладено|VAQ-141|VAQ-141 «Shadowhawks»||VAQ-141}} розпочалося у червні [[2009]] року. ПоставкаПостачання флоту усіх 114 замовлених EA-18G завершилася у [[2015]] році<ref name="airwar2"/>.

Основне призначення EA-18G&nbsp;— рішення широкого спектра завдань в інтересах [[Авіаносне ударне з'єднання|авіаносного угруповання]], пов'язаних з веденням [[Радіоелектронна протидія|радіоелектронної протидії]] противнику. Літак призначений для ведення [[Радіотехнічна розвідка|радіотехнічної розвідки]], постановки перешкод роботі [[Радар|радіолокаційним засобам]] та придушення [[Радіозв'язок|систем зв'язку]] противника, знищення [[Радар|РЛС]] {{не перекладено|[[Протирадіолокаційна ракета|протирадіолокаційними ракетами||Anti-radiation missile}}]] [[AGM-88 HARM]]. Бортова апаратура EA-18G дозволяє ідентифікувати і [[Радіопеленгування|пеленгувати]] джерела [[Електромагнітне випромінювання|електромагнітного випромінювання]]. Літак здатний діяти як автономно, так і взаємодіючи з іншими літальними апаратами в єдиному інформаційному полі і є в повній мірі літаком [[Мережево-центрична війна|«мережевоцентричної війни»]] (AEA aircraft)<ref name="airwar2"/>.

EA-18G Growler на 90&nbsp;% уніфікований з [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18F]]. Його [[Планер (літального апарата)|планер]] практично ідентичний планеру «Супер Хорнета» модифікації block II за винятком [[Крило літака|крила]]&nbsp;— його передняпереднє кромкаребро прямапряме і не має [[Аеродинаміка|аеродинамічного]] «зуба», а на верхніх поверхнях кожної площини змонтовано по одній поперечній перегородці висотою 12&nbsp;см заввишки і довжиною 150&nbsp;см завдовжки. Таким чином вдалося вирішити проблему [[звалювання]] літака при маневруванні з великими [[Перевантаження (авіація)|перевантаженнями]]<ref>{{cite web

|url = https://www.flightglobal.com/news/articles/ea-18g-growler-new-platform-and-capabilities-set-to-un-level-the-sead-playing-225072/

|title = EA-18G «Growler»: New platform and capabilities set to un-level the SEAD playing field

|last = Croft

|first = John

|date = 8 Julyлипня 2008

|website =

|publisher = FlightGlobal.com

|accessdate = 12 листопада 2018

Основні системи літаків EA-18G block I аналогічні системам F/A-18F block I без другого комплекту органів управління в задній [[Кабіна екіпажу|кабіні]]. Передні кабіни EA-18G і «Супер Хорнета» ідентичні. Типовий варіант [[Авіаційне озброєння|авіаційного озброєння]] «ҐровлераҐраулера» складається з двох [[Ракета повітря - повітря|керованих ракет самозахисту«повітря-повітря»]] [[AIM-120 AMRAAM]] для самозахисту і двох протирадіолокаційних [[AGM-88 HARM]]<ref name=EA-18G_IOC>{{citation|url=http://www.navair.navy.mil/index.cfm?fuseaction=home.PrintNewsStory&id=4231|title=EA-18G achieves Initial Operational Capability|author=U.S. Navy|date=2 Decemberгрудня 2009|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160108070729/http://www.navair.navy.mil/index.cfm?fuseaction=home.PrintNewsStory&id=4231|archivedate=8 січня 2016}} {{ref-en}}</ref><ref name="9.6 Billion"/>. Планується розширення асортименту авіаційних засобів ураження [[Ракета повітря - поверхня|керованими ракетами «повітря-поверхня»]] {{не перекладено|[[AGM-154 Joint Standoff Weapon|AGM-154 JSOW||AGM-154 Joint Standoff Weapon}}]] та [[AGM-158 JASSM]]. [[Повітряні сили Австралії|Австралійські]] EA-18G також будуть оснащені ракетою [[AIM-9 Sidewinder]]<ref>{{cite web

|url = https://news.usni.org/2015/07/30/u-s-navy-lessons-from-libya-informed-australian-ea-18g-growler-modifications

|title = U.S. Navy Lessons from Libya Informed Australian EA-18G Growler Modifications

|last = Sam LaGrone

|first =

|date = 30 Julyлипня 2015

|website =

|publisher = News.USNI.org

|accessdate = 12 листопада 2018

Основне [[Радіоелектронна апаратура|радіотехнічне обладнання]] «ҐровлерівҐраулерів»&nbsp;— підвісні контейнери новітнього комплексу [[Радіоелектронна боротьба|РЕБ]], створеного на базі ICAP III (з метою зниження часу і витрат на розробку авіаційного комплексу, складність радіоелектронного устаткування ICAP-III для EA-18G була дещо спрощена<ref name="airwar2"/>) фахівцями [[Northrop Grumman]]. Основу комплексу складає широкосмугова станція [[Радіотехнічна розвідка|РТР]] {{не перекладено|AN/ALQ-218|AN/ALQ-218(V)2||AN/ALQ-218}} і цифрова станція [[Радіоелектронна протидія|РЕП]] {{не перекладено|AN/ALQ-99|||AN/ALQ-99}}. Комбінація ALQ-218 і ALQ-99 являє собою повноцінний набір засобів радіоелектронної боротьби, здатний забезпечити виявлення і придушення будь-яких загроз авіакрилу<ref name=Boe_EA-18G>{{cite web

|url = http://www.boeing.com/defense/ea-18g-growler/

|title = EA-18G «Growler»

|last =

|first =

|date = 15 Julyлипня 2011

|website = [[Boeing]]

|publisher =

|accessdate = 12 листопада 2018

Змінні контейнери приймальних антен комплексу РТР/РЕБ [[AN/ALQ-218]] змонтовані на закінцівках [[Крило літака|полощинплощин крила]] замість торцевих крилових пілонів ракет [[AIM-9 Sidewinder|AIM-9]] у «Супер Хорнетів». Крім того антени AN/ALQ-218 встановлені з обох бортів в носовій частині [[фюзеляж]]у, в районі відсіків двигунів, ву хвостовій частині фюзеляжу, забезпечуючи прийомприймання електромагнітних сигналів з будь-якого напрямку. Замість [[Авіаційна гармата|гармати]] на EA-18G встановлена активна [[Радар|БРЛС]] з електронним скануванням променя {{не перекладено|AN/APG-79|AN/APG-79 AESA||AN/APG-79}} комплексу постановки перешкод системам радіозв'язку Raytheon [[AN/ALQ-227|AN/ALQ-227(V)1]] CCS (''Communications Countermeasures System'')<ref>{{cite web

|url = https://www.aviationtoday.com/2008/03/01/teeth-of-the-growler/

|title = Teeth of the Growler

|last = Frank Colucci

|first =

|date = 1 Marchберезня 2008

|website = aviationtoday.com

|publisher =

|accessdate = 13 листопада 2018

|url = https://boeing.mediaroom.com/2003-12-29-Navy-Awards-Boeing-9.6-Billion-in-Super-Hornet-and-EA-18G-Contracts

|title = Navy Awards Boeing $9.6 Billion in Super Hornet and EA-18G Contracts

|last =

|first =

|date = = 29 Decemberгрудня 2003

|website = [[Boeing]]

|publisher =

|accessdate = 13 листопада 2018

|url = https://www.flightglobal.com/news/articles/in-focus-us-navy-next-generation-jammer-proceeds-but-f-35-integration-deferred-indefinitely-371742/

|title = IN FOCUS: US Navy Next Generation Jammer proceeds, but F-35 integration deferred indefinitely

|last = =

|first =

|date = 11 Mayтравня 2012

|website =

|publisher = FlightGlobal.com

|accessdate = 13 листопада 2018

EA-18G обладнані системами [[Interference Cancellation System|INCANS]], які забезпечують стійкий [[Ультракороткі хвилі|ультракороткохвильовий]] зв'язок екіпажу літака при включеній апаратурі постановки радіоперешкод&nbsp;— екіпажі «ПроулерівПраулерів» не мали можливості підтримувати радіозв'язок, приколи працюючійбортова наапаратури випромінюванняпостановки бортовійперешкод апаратуріпрацює постановкина перешкодвипромінювання<ref>{{ cite web |url= http://www.boeing.com/news/releases/2005/q4/nr_051108m.html |title= Boeing EA-18G Program Completes INCANS Verification Testing, Demonstration |archiveurl= https://web.archive.org/web/20051125222021/http://www.boeing.com/news/releases/2005/q4/nr_051108m.html |archivedate= 2005-11-25 November 2005 |website= Boeing |date= 8 Novemberлистопада 2005 |accessdate = 13 листопада 2018 }} {{ref-en}}</ref>. Крім того «ҐровлериҐраулери» обладнані станціями системи [[Супутниковий зв'язок|супутникового зв'язку]] MATT (''Multi-mission Advanced Tactical Terminal''). Станція LR-700 і приймач системи супутникового зв'язку розташовуються разом з апаратурою AN/APG-79 в носовому обтічнику<ref name="airwar2"/>.

[[Файл:EA-18G of VAQ-130 on cat of USS Harry S. Truman (CVN-75) 2013.JPG|міні|праворуч|250пкс|Зліт «ҐровлераҐраулера» з палуби авіаносця [[USS Harry S. Truman (CVN-75)|«Гаррі Трумен»]] (CVN-75)]]

Першою стройовоїстройовою ескадрильєю, яка отримала на озброєння «ҐровлериҐраулери», стала {{не перекладено|VAQ-132|VAQ-132 Scorpions||VAQ-132}}: переозброєння на EA-18G розпочалося [[3 червня]] [[2008]] рокуіроку і завершилося наприкінці [[2009]] року. Зараз «ҐровлериҐраулери» є основним і єдиним у ВМС США літаком РЕБ і стоять на озброєнні 16 авіаескадрилій&nbsp;— {{не перекладено|VAQ-129|||VAQ-129}}, {{не перекладено|VAQ-130|||VAQ-130}}, {{не перекладено|VAQ-131|||VAQ-131}}, [[VAQ-132]], {{не перекладено|VAQ-133|||VAQ-133}}, {{не перекладено|VAQ-134|||VAQ-134}}, {{не перекладено|VAQ-135|||VAQ-135}}, {{не перекладено|VAQ-136|||VAQ-136}}, {{не перекладено|VAQ-137|||VAQ-137}}, {{не перекладено|VAQ-138|||VAQ-138}}, {{не перекладено|VAQ-139|||VAQ-139}}, [[VAQ-140]], {{не перекладено|VAQ-141|||VAQ-141}}, {{не перекладено|VAQ-142|||VAQ-142}}, {{не перекладено|VAQ-209|||VAQ-209}} і [[VX-9]], а також {{не перекладено|Центр розвитку військово-морської авіації США|Центру розвитку військово-морської авіації||Naval Aviation Warfighting Development Center}}.

Вперше в бойовій обстановці літаки EA-18G були застосовані у [[2010]] році в [[Ірак]]у. В середині листопада п'ятірка «ҐровлерівҐраулерів» ескадрильї VAQ-132 Scorpions виконали переліт іззі США в Ірак з [[Дозаправлення у повітрі|дозаправкоюдозаправленням ву повітрі]] і проміжною посадкою на авіабазі, розташованій на [[Азорські острови|Азорських островах]]. Ці п'ять EA-18G виконували завдання в інтересах дислокованого в Іраку угруповання військ США; імовірно, літаки базувалися на [[Міжнародний аеропорт імені Басіля Аль-Ассада|аеродромі Аль-Ассад]]<ref name="airwar2"/>. [[23 березня]] [[2011]] року ця ж п'ятірка EA-18G з [[Авіабаза Авіано|авіабази Авіано]] здійснила придушення об'єктів [[Протиповітряна оборона|ППО]] для встановлення {{не перекладено|[[Безпольотна зона|безпольотної зони||No-fly zone}}]] над [[Лівія|Лівією]] в ході операції міжнародних сил [[Операція «Одіссея. Світанок»|«Світанок одіссеї»]]<ref>{{cite web|url=https://www.wired.com/dangerroom/2011/03/in-combat-debut-navy-jammer-targets-libyan-tanks|title=In Combat Debut, Navy Jammer Targets Libyan Tanks|last = Spencer |first = Ackerman |date = 21 Marchберезня 2011 |publisher = ''Condé Nast'' via ''Wired'' |archiveurl=https://www.webcitation.org/68TAByCsL?url=http://www.wired.com/dangerroom/2011/03/in-combat-debut-navy-jammer-targets-libyan-tanks|archivedate=2012-06-16|deadurl=yes}} {{ref-en}}</ref>.

У [[2008]] році уряд [[Австралія|Австралії]] звернувся до уряду США з проханням надати до шести EA-18G в рамках експортного контракту на придбання двадцяти чотирьох [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18F Super Hornet]]. Австралійські літаки РЕБ, як і перші прототипи «ҐровлерівҐраулерів» для ВМС США, будувалися як «Супер Хорнети» з подальшим їх оснащенням за проектом EA-18G<ref>{{cite news|last=McPhedran|first=Ian|author-link=|url=http://www.adelaidenow.com.au/news/national/m-refit-to-give-fighter-jets-growl/story-e6frea8c-1226277576058|title=$200m refit to give fighter jets growl|newspaper=The Advertiser|date=22 Februaryлютого 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120612090804/http://www.adelaidenow.com.au/news/national/m-refit-to-give-fighter-jets-growl/story-e6frea8c-1226277576058|archivedate=12 June 2012-06-12}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite news|url=http://www.abc.net.au/news/2012-08-23/super-hornets-to-have-electronic-jammer/4218256|title=Super Hornets to get electronics jammer|publisher=Australian Broadcasting Corporation|website=ABC News|date=23 Augustсерпня 2012|archivedate=8 January 2016-01-08|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160108070727/http://www.abc.net.au/news/2012-08-23/super-hornets-to-have-electronic-jammer/4218256}} {{ref-en}}</ref>. У [[2013]] році австралійці оголосили про закупівлю додатково ще шести «ҐровлерівҐраулерів»<ref>{{Cite web|url=http://stlouis.cbslocal.com/2015/07/29/boeing-delivers-electronic-attack-aircraft-to-australian-air-force/|title=Boeing’s Growler Program Manager Optimistic About Line’s Future|date=29 Julyлипня 2015|accessdate= 13 листопада 2018|author=Brian Kelly|publisher=CBS Local|archive-date=30 липня 2015|archive-url=https://web.archive.org/web/20150730075133/http://stlouis.cbslocal.com/2015/07/29/boeing-delivers-electronic-attack-aircraft-to-australian-air-force/}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite news|last=Pittaway|first=Nigel|title=Boeing Rolls Out First Growler for Australia|url=http://www.defensenews.com/story/defense/air-space/2015/07/29/boeing-rolls-out-first-growler-australia/30845221/|journal=Defense News|date=29 Julyлипня 2015|accessdate= 13 листопада 2018}} {{ref-en}}</ref>. Усі дванадцять машин були передані [[Повітряні сили Австралії|ВПС Австралії]] до [[7 липня]] [[2017]] року<ref>{{cite press release|url=https://www.minister.defence.gov.au/minister/marise-payne/media-releases/growler-full-fleet-arrive-australia|title=Growler full fleet arrive in Australia|publisher=Australian Department of Defence|date=7 Julyлипня 2017|accessdate= 13 листопада 2018|archive-date=16 серпня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170816235427/https://www.minister.defence.gov.au/minister/marise-payne/media-releases/growler-full-fleet-arrive-australia}} {{ref-en}}</ref>. Усі входять до складу {{не перекладено|6-а ескадрилья ВПС Австралії|6-ї ескадрильї ВПС Австралії||No. 6 Squadron RAAF}}.

{{reflistnotelist}}