EA-18G Growler: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис |
м Помилка цитування |
||
(Не показані 27 проміжних версій 18 користувачів) | |||
Рядок 13:
|Модифікації =
|Конструктор =
|Всього збудовано =
|Період використання =
|На озброєнні у = {{Прапорець|USA}} [[Військово-морські сили США|США]]<br/>{{Прапорець|AUS}} [[Повітряні сили Австралії|Австралія]]
Рядок 54:
|Торпедне озброєння =
}}
'''EA-18G Growler''' — американський військовий [[Палубна авіація|палубний]] літак [[Радіоелектронна боротьба|радіоелектронної боротьби]] і [[Радіоелектронна протидія|протидії]]. Призначений для ведення [[радіоелектронна боротьба|радіоелектронної боротьби]] та [[Радіоелектронна розвідка|розвідки]] {{не перекладено|Авіакрило палубного базування|авіаносного крила||Carrier air wing}}. Розроблений компанією [[Boeing|The Boeing Company]] на основі багатоцільового винищувача палубного базування [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18E/F Super Hornet]]. Перший політ здійснив [[15 серпня]] [[2006]] року, з початку виробництва у 2007 році, побудовано понад 100 одиниць. Перебуває на озброєнні [[Військово-морські сили США|ВМС США]] і [[Повітряні сили Австралії|ВПС Австралії]]. Замінив собою [[Grumman EA-6 Prowler]], який стояв на озброєнні ВМС США з початку 1970-х років.▼
'''EA-18G Growler''' ({{Small|[[Д:АНГЛ|укр.]]}} «<nowiki/>Ґра́улер»){{Efn|Від англ. ''[[wikt:en:growler|growler]]'' — «той, що ричить»<br/>
▲Індекси '''''E'''
== Історія розробки і виробництва ==
На початку [[1990-ті|1990-х]] [[Військово-морські сили США]] дійшли висновку, що розроблений на базі [[Палубна авіація|палубного]] [[штурмовик]]а [[Grumman A-6 Intruder]] у [[1960-ті|1960-х]] літак [[Радіоелектронна боротьба|радіоелектронної боротьби]] [[Морська авіація|морської авіації]] [[Grumman EA-6 Prowler|EA-6 Prowler]] морально і фізично застаріває, отже потребує докорінної модернізації. Спочатку планували прийняти на озброєння нову модифікацію «
|url = http://www.airwar.ru/enc/spy/ea18g.html
|title = EA-18G Growler
|last =
|first =
|date =
|website =
|publisher = Авиационная энциклопедия «Уголок неба»
|accessdate = 11 листопада 2018
}} {{ref-ru}}</ref>.▼
|archive-url = https://web.archive.org/web/20181112021342/http://www.airwar.ru/enc/spy/ea18g.html
▲ }} {{ref-ru}}</ref>.
На початок 2000-х командування ВМС США розглядало наступника «
|url = https://boeing.mediaroom.com/2001-11-15-Boeing-Successfully-Completes-Initial-Flight-Demonstration-of-EA-18-Airborne-Electronic-Attack-Variant
|title = Boeing Successfully Completes Initial Flight Demonstration of EA-18 Airborne Electronic Attack Variant
|last =
|first =
|date = 15
|website = [[Boeing]]
|publisher =
|accessdate = 11 листопада 2018
|archive-date = 12 листопада 2018
}} {{ref-en}}</ref>. Остаточний вибір був зроблений наприкінці [[2003]] року: [[29 грудня]] ВМС уклали контракт з фірмою [[Boeing]], розрахований на п'ять років і який передбачав повномасштабну розробку літака РЕБ EA-18G. Субпідрядником виступала компанія — розробник [[Grumman EA-6 Prowler|ЕА-6В]] [[Northrop Grumman]] — її фахівцями розроблялося основне [[Радіоелектронна апаратура|радіоелектронне обладнання]] — підвісні контейнери новітнього комплексу РЕБ, створеного в рамках програми модернізації літаків EA-6B «Проулер» ICAP III<ref name=EA-18G_IOC/>. Військово-морські сили планували отримати 88 EA-18G<ref name="airwar2"/>.▼
|archive-url = https://web.archive.org/web/20181112021352/https://boeing.mediaroom.com/2001-11-15-Boeing-Successfully-Completes-Initial-Flight-Demonstration-of-EA-18-Airborne-Electronic-Attack-Variant
▲}} {{ref-en}}</ref>. Остаточний вибір був зроблений наприкінці [[2003]] року: [[29 грудня]] ВМС уклали контракт з фірмою [[Boeing]], розрахований на п'ять років і який передбачав повномасштабну розробку літака РЕБ EA-18G. Субпідрядником виступала компанія — розробник [[Grumman EA-6 Prowler|ЕА-6В]] [[Northrop Grumman]] — її фахівцями розроблялося основне [[Радіоелектронна апаратура|радіоелектронне обладнання]] — підвісні контейнери новітнього комплексу РЕБ, створеного в рамках програми модернізації літаків EA-6B «
[[Файл:EA-18G 060803-F-0000X-003.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Церемонія викочування першого EA-18G.<br/>3 серпня 2006, Сент-Люїс]]
Будівництво першого з двох серійних випробувальних EA-18G, відомого як EA-1, розпочалося [[22 жовтня]] [[2004]] року<ref>{{cite web
|url = https://boeing.mediaroom.com/2004-10-21-Boeing-Begins-Work-on-First-EA-18G-Test-Aircraft
|title = Boeing Begins Work on First EA-18G Test Aircraft
|last =
|first =
|date = 21
|website = [[Boeing]]
|publisher =
|accessdate = 11 листопада 2018
|archive-date = 12 листопада 2018
}} {{ref-en}}</ref>. В першій декаді травня [[2005]] року він був знятий з конвеєра з виробництва [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18E/F Super Hornet]] в [[Сент-Луїс]]і і відправлений на переобладнання у варіант літака РЕБ. У червні того ж року здійснене аналогічне переобладнання другого «Супер Хорнета». В процесі переобладнання в крилах літаків прокладалися кабель-траси, необхідні для забезпечення роботи контейнерів з апаратурою РЕБ, що підвішуються на крайні точки зовнішньої підвіски. У носовій частині монтувалися спеціальні тримачі для цільової радіоелектронної апаратури та для апаратури інструментального контролю. EA-1, був готовий [[3 серпня]] [[2006]] року і здійснив перший політ [[15 серпня]]. 22 вересня 2006 року він здійснив переліт на [[Військово-повітряна база|базу авіації ВМС]] {{не перекладено|Петоксен-Рівер Авіабаза)|Петоксен-Рівер||Naval Air Station Patuxent River}}, [[Меріленд]]<ref>{{cite web |url= http://www.boeing.com/news/releases/2006/q3/060816a_nr.html |title= Boeing Flies EA-18G Growler for First Time |website= [[Boeing]]|archiveurl= https://web.archive.org/web/20061109072514/http://www.boeing.com/news/releases/2006/q3/060816a_nr.html |archivedate= 9 November 2006 |date= 16 August 2006|accessdate = 11 листопада 2018 }} {{ref-en}}</ref>. Другий літак (EA-2) перший політ здійснив [[10 листопада]] [[2006]] року<ref>{{cite web |url= http://www.boeing.com/news/releases/2006/q4/061113a_nr.html |title= Second Boeing EA-18G Growler Takes to the Air |archiveurl= https://web.archive.org/web/20071023031218/http://boeing.com/news/releases/2006/q4/061113a_nr.html |archivedate= 2007 |website= [[Boeing]] |date= 13 November 2006 |accessdate = 11 листопада 2018 }} {{ref-en}}</ref> і прибув до Петоксен-Рівер [[29 листопада]]<ref>{{cite web |url= http://www.boeing.com/news/releases/2006/q4/061129a_nr.html |title= Boeing Delivers Second EA-18G Growler to U.S. Navy |archiveurl= https://web.archive.org/web/20071023031459/http://boeing.com/news/releases/2006/q4/061129a_nr.html |archivedate= 23 October 2007 |website= [[Boeing]] |accessdate = 11 листопада 2018 }} {{ref-en}}</ref>. Оскільки перша пара літаків були переобладнані з «Супер Хорнетів», у ВМС ці два випробувальні літаки мали найменування NEA-18G<ref>{{cite web▼
|archive-url = https://web.archive.org/web/20181112021448/https://boeing.mediaroom.com/2004-10-21-Boeing-Begins-Work-on-First-EA-18G-Test-Aircraft
|url = http://www.designation-systems.net/usmilav/412015-L(addendum).html▼
▲}} {{ref-en}}</ref>. В першій декаді травня [[2005]] року він був знятий з конвеєра з виробництва [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18E/F Super Hornet]] в [[Сент-Луїс]]і і відправлений на переобладнання у варіант літака РЕБ. У червні того ж року здійснене аналогічне переобладнання другого «Супер Хорнета». В процесі переобладнання в крилах літаків прокладалися кабель-траси, необхідні для забезпечення роботи контейнерів з апаратурою РЕБ, що підвішуються на крайні точки зовнішньої підвіски. У носовій частині монтувалися спеціальні тримачі для цільової радіоелектронної апаратури та для апаратури інструментального контролю. EA-1, був готовий [[3 серпня]] [[2006]] року і здійснив перший політ [[15 серпня]]. 22 вересня 2006 року він здійснив переліт на [[Військово-повітряна база|базу авіації ВМС]] {{не перекладено|Петоксен-Рівер Авіабаза)|Петоксен-Рівер||Naval Air Station Patuxent River}}, [[Меріленд]]<ref>{{cite web |url= http://www.boeing.com/news/releases/2006/q3/060816a_nr.html |title= Boeing Flies EA-18G Growler for First Time |website= [[Boeing]]|archiveurl= https://web.archive.org/web/20061109072514/http://www.boeing.com/news/releases/2006/q3/060816a_nr.html |archivedate=
|title = DOD 4120.15-L — Addendum. MDS Designators allocated after 19 August 1998 (until April 2017)▼
▲ |url = http://www.designation-systems.net/usmilav/412015-L(addendum).html
|last = Parsch▼
▲ |title = DOD 4120.15-L — Addendum. MDS Designators allocated after 19 August 1998 (until April 2017)
|
|website = Designation-Systems.net▼
|date = 8 липня 2008
|publisher = ▼
▲ |website = Designation-Systems.net
▲ |accessdate = 11 листопада 2018
▲ |publisher =
}} {{ref-en}}</ref>. У червні [[2008]] року програму льотних випробувань пройшли п'ять перших «Ґровлерів»<ref>{{ cite web |url= http://www.boeing.com/news/releases/2008/q2/080604b_nr.html |title= Boeing Delivers 1st Fleet EA-18G Growler |archiveurl= https://web.archive.org/web/20080607005138/http://www.boeing.com/news/releases/2008/q2/080604b_nr.html |archivedate= 7 June 2008 |website= [[Boeing]] |date= 4 June 2008|accessdate = 11 листопада 2018 }} {{ref-en}}</ref>.▼
|accessdate = 11 листопада 2018
|archive-date = 7 липня 2013
|archive-url = https://www.webcitation.org/6HvCbK4Pq?url=http://www.designation-systems.net/usmilav/412015-L(addendum).html
▲}} {{ref-en}}</ref>. У червні [[2008]] року програму льотних випробувань пройшли п'ять перших «
У жовтні 2003 Військово-морські сили офіційно направили [[Повітряні сили США|ВПС]] пропозицію присвоїти літаку EA-18G найменування «
Спочатку ВМС планувало закупити 88 «
== Особливості конструкції і бортове радіоелектронне обладнання ==
Основне призначення EA-18G — рішення широкого спектра завдань в інтересах [[Авіаносне ударне з'єднання|авіаносного угруповання]], пов'язаних з веденням [[Радіоелектронна протидія|радіоелектронної протидії]] противнику. Літак призначений для ведення [[Радіотехнічна розвідка|радіотехнічної розвідки]], постановки перешкод роботі [[Радар|радіолокаційним засобам]] та придушення [[Радіозв'язок|систем зв'язку]] противника, знищення [[Радар|РЛС]]
EA-18G Growler на 90 % уніфікований з [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18F]]. Його [[Планер (літального апарата)|планер]] практично ідентичний планеру «Супер Хорнета» модифікації block II за винятком [[Крило літака|крила]] — його переднє ребро пряме і не має [[Аеродинаміка|аеродинамічного]] «зуба», а на верхніх поверхнях кожної площини змонтовано по одній поперечній перегородці 12 см заввишки і 150 см завдовжки. Таким чином вдалося вирішити проблему [[звалювання]] літака при маневруванні з великими [[Перевантаження (авіація)|перевантаженнями]]<ref>{{cite web
|url = https://www.flightglobal.com/news/articles/ea-18g-growler-new-platform-and-capabilities-set-to-un-level-the-sead-playing-225072/
|title = EA-18G «Growler»: New platform and capabilities set to un-level the SEAD playing field
|last = Croft
|first = John
|date = 8
|website =
|publisher = FlightGlobal.com
|accessdate = 12 листопада 2018
|archive-date = 13 листопада 2018
|archive-url = https://web.archive.org/web/20181113030120/https://www.flightglobal.com/news/articles/ea-18g-growler-new-platform-and-capabilities-set-to-un-level-the-sead-playing-225072/
}} {{ref-en}}</ref>. EA-18G здатний виконувати всі завдання, покладені на «Супер Хорнета», а основні відмінності пов'язані наявністю підвісного спецобладнання і його [[Програмне забезпечення|програмним забезпеченням]]. EA-18G на 590 кг важчий за F/A-18F, при тому, що з нього демонтована [[авіаційна гармата]]<ref name="airwar2"/>.
Основні системи літаків EA-18G block I аналогічні системам F/A-18F block I без другого комплекту органів управління в задній [[Кабіна екіпажу|кабіні]]. Передні кабіни EA-18G і «Супер Хорнета» ідентичні. Типовий варіант [[Авіаційне озброєння|авіаційного озброєння]] «
|url = https://news.usni.org/2015/07/30/u-s-navy-lessons-from-libya-informed-australian-ea-18g-growler-modifications
|title = U.S. Navy Lessons from Libya Informed Australian EA-18G Growler Modifications
|last = Sam LaGrone
|first =
|date = 30
|website =
|publisher = News.USNI.org
|accessdate = 12 листопада 2018
|archive-date = 13 листопада 2018
|archive-url = https://web.archive.org/web/20181113030113/https://news.usni.org/2015/07/30/u-s-navy-lessons-from-libya-informed-australian-ea-18g-growler-modifications
}} {{ref-en}}</ref>.
[[Файл:EA-18G Growler VX-9 from below 2008.jpg|міні|праворуч|250пкс|EA-18G в польоті. Добре видно підвісне радіотехнічне обладнання і озброєння]]
Основне [[Радіоелектронна апаратура|радіотехнічне обладнання]] «
|url = http://www.boeing.com/defense/ea-18g-growler/
|title = EA-18G «Growler»
|last =
|first =
|date = 15
|website = [[Boeing]]
|publisher =
|accessdate = 12 листопада 2018
|archive-date = 1 квітня 2015
|archive-url = https://web.archive.org/web/20150401194217/http://www.boeing.com/defense/ea-18g-growler/
}} {{ref-en}}</ref>.
Змінні контейнери приймальних антен комплексу РТР/РЕБ [[AN/ALQ-218]] змонтовані на закінцівках [[Крило літака|
|url = https://www.aviationtoday.com/2008/03/01/teeth-of-the-growler/
|title = Teeth of the Growler
|last = Frank Colucci
|first =
|date = 1
|website = aviationtoday.com
|publisher =
|accessdate = 13 листопада 2018
|archive-date = 13 листопада 2018
|archive-url = https://web.archive.org/web/20181113170044/https://www.aviationtoday.com/2008/03/01/teeth-of-the-growler/
}} {{ref-en}}</ref>. Комплекс AN/ALQ-227 виявляє і визначає параметри [[радіосигнал]]ів, а [[Радіоелектронна протидія|придушення]] [[Радіозв'язок|радіозв'язку]] здійснюється широкосмуговим низькочастотним [[Радіопередавач|передавачем]] [[AN/ALQ-99]] тактичної системи [[Електромагнітна завада|постановки радіоперешкод]]. Літак може нести до п'яти підвісних контейнерів з антенами AN/ALQ-99<ref name="9.6 Billion">{{cite web
|url = https://boeing.mediaroom.com/2003-12-29-Navy-Awards-Boeing-9.6-Billion-in-Super-Hornet-and-EA-18G-Contracts
|title = Navy Awards Boeing $9.6 Billion in Super Hornet and EA-18G Contracts
|last =
|first =
|date
|website = [[Boeing]]
|publisher =
|accessdate = 13 листопада 2018
|archive-date = 13 листопада 2018
|archive-url = https://web.archive.org/web/20181113165901/https://boeing.mediaroom.com/2003-12-29-Navy-Awards-Boeing-9.6-Billion-in-Super-Hornet-and-EA-18G-Contracts
}} {{ref-en}}</ref>. Ведуться роботи з розробки станції постановки перешкод контейнерного типу нового покоління {{не перекладено|Next Generation Jammer|||Next Generation Jammer}} (NGJ) з [[Активна фазована антенна решітка|активною фазованою антенною решіткою]] (AESA), яка має надійти на озброєння до [[2020]] року<ref>{{cite web
|url = https://www.flightglobal.com/news/articles/in-focus-us-navy-next-generation-jammer-proceeds-but-f-35-integration-deferred-indefinitely-371742/
|title = IN FOCUS: US Navy Next Generation Jammer proceeds, but F-35 integration deferred indefinitely
|last
|first =
|date = 11
|website =
|publisher = FlightGlobal.com
|accessdate = 13 листопада 2018
|archive-date = 13 листопада 2018
|archive-url = https://web.archive.org/web/20181113170311/https://www.flightglobal.com/news/articles/in-focus-us-navy-next-generation-jammer-proceeds-but-f-35-integration-deferred-indefinitely-371742/
}} {{ref-en}}</ref>.
EA-18G обладнані системами [[Interference Cancellation System|INCANS]], які забезпечують стійкий [[Ультракороткі хвилі|ультракороткохвильовий]] зв'язок екіпажу літака при включеній апаратурі постановки радіоперешкод — екіпажі «
== Оператори. Експлуатація ==
=== Військово-морські сили США ===
[[Файл:EA-18G of VAQ-130 on cat of USS Harry S. Truman (CVN-75) 2013.JPG|міні|праворуч|250пкс|Зліт «
Передача ВМС США першого серійного EA-18G відбулася [[24 вересня]] [[2007]] року. Експлуатаційні випробування літака проводились на базі [[Ескадрилья|авіаескадрильї]] {{не перекладено|VX-9|VX-9 Vampires||VX-9}}, [[Військово-повітряна база|авіабаза]] {{не перекладено|Чайна-Лейк (авіабаза)|Чайна-Лейк||Naval Air Weapons Station China Lake}}, [[Каліфорнія]].
Першою стройовою ескадрильєю, яка отримала на озброєння «
Вперше в бойовій обстановці літаки EA-18G були застосовані у [[2010]] році в [[Ірак]]у. В середині листопада п'ятірка «
=== Військово-повітряні сили Австралії ===
[[Файл:Australian EA-18G at Joint Base Pearl Harbor-Hickam in 2017.jpg|міні|праворуч|250пкс|EA-18G [[Повітряні сили Австралії|Повітряних сил Австралії]]]]
У [[2008]] році уряд [[Австралія|Австралії]] звернувся до уряду США з проханням надати до шести EA-18G в рамках експортного контракту на придбання двадцяти чотирьох [[Boeing F/A-18E/F Super Hornet|F/A-18F Super Hornet]]. Австралійські літаки РЕБ, як і перші прототипи «
== Див. також ==
Рядок 194 ⟶ 216:
== Примітки ==
{{notelist}}
{{reflist|2}}
Рядок 200 ⟶ 223:
* {{cite book|last=Thomason|first=Tommy H.|title=Strike from the Sea: U.S. Navy Attack Aircraft from Skyraider to Super Hornet, 1948 — present|location=North Branch, Minnesota|publisher=Specialty Press|date=2009|isbn=978-1-58007-132-1}} {{ref-en}}
*{{Official website|http://www.boeing.com/defense-space/military/ea18g/index.html |Офіційна сторінка «Boeing EA-18G Growler»}} на сайті корпорації [[Boeing]]
{{ЛА США 1962}}
{{Військові літаки Boeing}}
{{ВП-портали|США|Авіація|Військова справа}}▼
{{добра стаття}}▼
{{DEFAULTSORT:EA-18G Growler}}▼
[[Категорія:Військові літаки США]]
Рядок 213 ⟶ 234:
[[Категорія:Літаки РЕБ]]
[[Категорія:F/A-18 Hornet]]
[[Категорія:Двомоторні реактивні літаки]]
[[Категорія:Середньоплани]]
[[Категорія:Двокільові літаки]]
▲{{ВП-портали|США|Авіація|Військова справа|Транспорт}}
▲{{добра стаття}}
▲{{DEFAULTSORT:EA-18G Growler}}
|