Григорій Богослов: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 14:01, 13 серпня 2021 ред. Леонід Панасюк (обговорення \| внесок) Патрульні 421 431 редагування Немає опису редагування ← Попереднє редагування		Поточна версія на 16:13, 17 лютого 2024 ред. скасувати 46.211.236.162 (обговорення) Немає опису редагування Мітки: Ручний відкіт Візуальний редактор
(Не показані 25 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1: {{Otheruses\|Святий Григорій}} {{Особа}} \|оригінал імені = {{lang-el\|Γρηγόριος ὁ Θεολόγος}}<br>{{lang-la\|Gregorius Nazianzenus}} }} ~~Святий~~ '''Григорій Богослов''', '''Григорій Назіанзин, Назіанський''' ({{lang-el\|Γρηγόριος Ναζιανζηνός, Γρηγόριος ὁ Θεολόγος}}, {{lang-la\|Gregorius Nazianzenus}}, близько [[330]] р. — близько [[390]] р.) — [[візантія\|візантійський]] [[богослов]] і [[ритор]], [[єпископ]] {{не перекладено\|Назіанз\|Назіанза\|ru\|Назианз}} і Сасима, [[Патріарх Константинопольський\|константинопольський патріарх]], один із [[отці церкви\|отців церкви]], великий [[християни\|християнський]] [[святий]]. == Життєпис == [[Файл:Gregory of Nazianzus from Vasilyevskiy chin (15th c., GTG).jpg\|thumb\|200px\|Григорій Богослов. Робота Рубльова]] Народився бл. [[329]], в {{не перекладено\|Назіанз\|Аріанзі\|ru\|Назианз}}, [[Каппадокія]] ([[Мала Азія]]). Його батьками були єпископ Назіанзський Григорій (II) та [[свята Нонна]]. Григорій Богослов (Назіанзін) навчався в найкращих школах [[Александрія\|Александрії]] та [[Афіни\|Афін]], товаришував з [[Василій Великий\|Василієм Великим]], проповідував проти [[Аріанство\|аріан]] в епоху їхнього торжества. Святий Григорій Богослов народився близько 329 року в Аріанзе, у домі своїх батьків поблизу міста Назіана в південній Кападокії ([[Мала Азія]]). Мати його~~, свята Нона~~ походила зі знатної і благочестивої християнської сім'ї та доводилася двоюрідною сестрою святителю Амфілохію, єпископу ~~Іконійського~~Іконійському. Свята Нона вийшла заміж за Григорія Аріанзького, багатого землевласника, який під впливом дружини ~~залишив~~змінив ~~свої помилки~~віру (до одруження він належав до однієї з юдейських сект), прийняв святе хрещення і став ревним християнином. Згодом ~~святий~~ Григорій Аріазанскій був посвячений у сан пресвітера, а потім — єпископа Назіанзінского і цілком присвятив себе на служіння Церкві Христовій. За молитвами благочестивих Григорія і Нони у них народився син Григорій, який ще до народження був обіцяний матір'ю на служіння Богові. Батьки дали Григорію, а також і його молодшому брату Кесарію блискучу освіту. Після домашніх занять з дядьком, єпископом Іконійський, досвідченим викладачем риторики, святий Григорій пройшов курс навчання і в школах Назіанза, і в Кесарії Кападокійської та Олександрії. Юнак мав надзвичайні здібності.▼ Дізнавшись від матері, що він присвячений Богові, святий Григорій прийняв обітницю зберегти себе в цнотливості й чистоті. ~~Риторика — предмет який удавався йому найбільше.~~ Для завершення своєї освіти святий Григорій відправився до Афін. Тут він зустрів святого Василія Великого, з яким його поєднала нерозривна дружба.▼ ▲Після домашніх занять з дядьком, єпископом Іконійський, досвідченим викладачем риторики, святий Григорій пройшов курс навчання і в школах Назіанза, і в Кесарії Кападокійської та Олександрії. Юнак мав надзвичайні здібності. Дізнавшись від матері, що він присвячений Богові, святий Григорій прийняв обітницю зберегти себе в цнотливості й чистоті. В Афінах святий Григорій познайомився з [[Флавій Клавдій Юліан\|Юліаном]] (на прізвисько «Відступник», який, ставши імператором, зрікся християнства і намагався було відродити язичництво в [[Римська імперія\|Римській імперії]] (361—363 р.). І залишив живе зображення цього злого й підступного ворога Церкви. Шість років провів святий Григорій в Афінах, вивчаючи літературу, філософію, математику, музику, геометрію, астрономію.▼ ▲Риторика — предмет який удавався йому найбільше. Для завершення своєї освіти святий Григорій ~~відправився~~поїхав до Афін. Тут він зустрів святого [[Василій Великий\|Василія Великого]], з яким його поєднала нерозривна дружба. ▲В Афінах святий Григорій познайомився з [[Флавій Клавдій Юліан\|Юліаном]] (на прізвисько «Відступник», який, ставши імператором, зрікся християнства і намагався ~~було~~ відродити язичництво в [[Римська імперія\|Римській імперії]] (361—363 р.). Іі залишив живе зображення цього ~~злого й підступного~~ ворога Церкви. Шість років провів святий Григорій в Афінах, вивчаючи літературу, філософію, математику, музику, геометрію, астрономію. Після закінчення навчання, на прохання афінян святий Григорій залишився в Афінах на короткий час викладачем красномовства, а потім повернувся до батьків у Назіанз, де маючи 30 років, прийняв святе хрещення від свого батька, що був на той час єпископом. У [[374]] році померли батьки святителя Григорія. Тоді він віддалився в [[Селевкія\|Селевкію]] Ісаврійську, де служив при церкві святої великомучениці Теклі. Тут він прийняв піклування над лікарнями і ~~притулках~~притулками ~~перестарілих~~для старих. Багато праці приклав святитель Григорій, здобуваючи кошти для забезпечення лікарень і організовуючи в них порядок. Після смерті святителя Василія Великого, ~~святий~~ Григорій, виконуючи передсмертне прохання свого друга, ~~подається~~подався вдо ~~Константинопіль~~Константинополя для боротьби з єресю Македонія, який заперечував Божество Святого Духа. Майже всі храми Константинополя були під владою єретиків. У 379 році святитель Григорій почав служити й проповідувати у невеликій домашній церкві своїх родичів, яку назвав «Анастасія» («Воскресіння»), вірячи, що саме тут почне воскресати православ'я. З чарівною переконливістю спростовував він всі доводи єретиків, натхненно розкриваючи істинне вчення Церкви. Слухачі гортувалися близько єпископської кафедри, голосно висловлюючи знаки схвалення і записуючи слова святителя. Гаряча проповідь святителя Григорія, його глибоке знання і тлумачення [[Святе Письмо\|Святого Письма]], праведне християнське життя залучали до нього все більше пастви і йому вдалося добитися значного ослаблення єретиків. Рядок 26 ⟶ 27: За підтримки Олександрійського Патріарха Петра (373—380) і Константинопольського імператора [[Феодосій Великий\|Феодосія]] (379—395) святитель Григорій Богослов був поставлений Патріархом Константинопільським і затверджений у цьому сані II Вселенським Собором у 381 році. Однак зведення святителя Григорія на Константинопільську кафедру викликало невдоволення з боку Єгипетських і Македонських єпископів. Це викликало неспокій та незгоду в Церкві. Тоді святий Григорій вирішив піти із Константинополя, щоб вгамувати розбрат. Ні вмовляння імператора, ні прохання духовенства не зломили волі святителя. Він повернувся удо ~~рідний~~рідного ~~дім~~дому Аріанз і перебував там в чернечих подвигах. Святитель Григорій вів строго подвижницький спосіб життя: ходив босоніж, мав тільки єдиний одяг, спав на землі або на ложі з деревних гілок; їжею для нього служили хліб і овочі, питтям — вода, в яку він іноді домішують трохи оцту. Рядок 34 ⟶ 35: 25 січня 389 святитель Григорій Богослов переставився до Господа, залишивши велику спадщину: 243 послання, 507 духовних віршів і 45 проповідей. ;Особливості Григорія Богослова Від Василія Великого він відрізнявся тим, що більше тяжів до самовияву, сповідальності, його цікавили, передусім, питання сенсу людського життя. У старості писав вірші (здебільшого — це [[лірика]] самотньої душі), філософські елегії та дидактичні поеми. У житті Григорій часом дотримувався обітниці [[мовчання]], про що писав з неабияким красномовством: «Зрозумій, що кажу, мовить Піндар, і який знайдеш, що моє безголосся краще від твого красномовства, то покинь осипати докорами мою мовчазність. Або скажу тобі приказку наскільки справедливу, настільки й коротку: тоді заспівають лебеді, коли замовкнуть ґави». Збереглося понад 200 листів, що поряд з богословськими питаннями торкаються приватного життя Григорія. Вони започатковують у літературі автобіографічний жанр. Ліричні вірші, які писав в античному дусі Григорій Назіанзін, мають характер не стільки псалма (молитви), скільки риторичного панегірика. Автобіоґрафічні поеми Григорія Богослова: «Про моє життя», «Про мою долю», «Простраждання моєї душі» Рядок 60 ⟶ 61: == Преємственність вчення св. Григорія про Богопізнання == Це вчення займає в богословській системі св. Григорія провідне місце. Це не лише введення, це шлях і завдання життя, шлях спасіння та обожнення. Бо насамперед ум тварний зустрічається з [[Бог]]ом, — [[ум]] з'єднується з Умом, як з найближчим і найбільш спорідненим. Про Богопізнання св. Григорій говорить і в своїх ліричних молитвах, і в богословських повчаннях. Як богослов, він протиставляє православне вчення про пізнання Бога єретицьким крайностям: зухвалому раціоналістичному максималізму [[Аномейство\|аномеїв–євноміан]] і бридливому відреченню Аполлінарія, для котрого людський ум є чимось безнадійно нечистим та грішним, чимось непридатним для очищення. Григорій говорить на мові Платона та неоплатоників, беручи у них зручні слова. Це частково для того, щоб бути переконливим для тих, хто опирається на зовнішню мудрість єретиків. Причому, користування платонічними образами та порівняннями було вже давно освячене практикою Олександрійської школи. Св. Григорій знав [[Платон]]а, можливо [[Плотін]]а. Але знав також, що Платона повторювали християнські вчителі [[Климент]] та [[Оріген]]. Разом з тим св. Григорій завжди опирався на Біблію, і своє вчення про Богопізнання не лише підтверджує, але і виводить з біблійних текстів, — в їх застосуванні та тлумаченні він слідує за олександрійською екзегетичною школою. У вченні про Богопізнання ця школа назавжди лишилась переважаючою в святоотецькому богослів'ї [7, с. 98]. Рядок 78 ⟶ 79: == Література == * [https://archive.org/details/filosofskyi_entsyklop/page/n138/mode/1up Григорій Богослов] // {{ФЕС}} == Посилання == Рядок 85 ⟶ 86: {{Вікіцитати}} {{Commonscat\|Gregory of Nazianzus}} * [http://www.krotov.info/libr_min/01_a/alf/eev000.html Игумен Иларион (Алфеев). ''Жизнь и учение святителя Григория Богослова''] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20080905020128/http://www.krotov.info/libr_min/01_a/alf/eev000.html \|date=5 вересня 2008 }} * [http://www.krotov.info/library/m/meyendrf/patr_13.html Иоанн Мейендорф. ''Введение в святоотеческое богословие'' (глава «Святитель Григорий Богослов»)] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20080625171554/http://www.krotov.info/library/m/meyendrf/patr_13.html \|date=25 червня 2008 }} * [http://val.ua/politics/chernigov/189292-print.html 7 лютого — день пам'яті Григорія Богослова]{{Недоступне посилання\|date=липень 2019 \|bot=InternetArchiveBot }} * [http://tureligious.com.ua/hryhorij-bohoslov/ Життя та діяльність Григорія Богослова] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20141003134046/http://tureligious.com.ua/hryhorij-bohoslov/ \|date=3 жовтня 2014 }} {{християнство-доробити}} {{Saint-stub}} Рядок 109 ⟶ 111: [[Категорія:Поети]] [[Категорія:Каппадокія (Візантія)]] [[Категорія:Християнські святі IV століття]]