Револьвер Нагана М1895: відмінності між версіями

| name = Револьвер системи Нагана

| зображення = Nagant M 1895.jpg

| image =

| caption = 7,62-мм револьвер системи НаганНагана 1895 року

| origin = {{прапор|Бельгія}} [[Бельгія]]

| type = револьвер

<!-- Type selection -->| is_ranged = yes

|is_ranged is_bladed = yes

|is_bladed is_explosive =

|variants length = 220 мм

|length diameter = 220 мм =

|width cartridge =

|diameter barrels =

|cartridge velocity =

|barrels max_range = 700 м

'''Револьвер системи Нагана''' М1895 (7,62-мм револьвер Нагана 1895 року). Розмовна назва «наганНаган») — семизарядний [[револьвер]], розроблений у [[1895]] році братами Емілем та Леоном Наганами для [[Російська імперія|Російської імперії]]. Через відсутність прориву газів між [[Ствол (зброя)|стволом]] та [[Барабан (зброя)|барабаном]] він отримав популярність йі донині є культовим для всього [[Пострадянські держави|пострадянського]] простору.

В останній чверті XIX століття багато держав задумалися про переозброєння своїх армій. До того часу найбільш перспективним зразком особистої короткоствольної [[Вогнепальна зброя|вогнепальної зброї]] були [[револьвер]]и, які поєднували в собі достатню простоту конструкції, багатозарядність і надійність. Бельгійське місто [[Льєж]] бувбуло одним з європейських центрів збройової промисловості. У ньому з [[1895]] року існувала «Збройна фабрика Еміля і Леона Наган» ([[Nagant|«Fabrique d'armes Emile et Leon Nagant»]]) — невелика сімейна майстерня, що займалася ремонтом голландських револьверів і проектувалапроєктувала свої зразки вогнепальної зброї. Перший револьвер оригінальної конструкції старший брат Еміль представив на випробування бельгійському військовому відомству в 1878 році і він був прийнятий на озброєння в якостіяк [[Офіцер|офіцерськогоофіцер]]ська ій [[унтер-офіцер]]ськогоська зброїзброя під назвою «револьвер моделі 1878». Револьвер моделі 1878 був шестизарядним і мав калібр 9 мм, був оснащений «механізмом подвійної дії». Для унтер-офіцерів [[Піхота|піхоти]], [[КавалеріяКіннота|кавалеріїкінноти]] і допоміжного складу за завданням керівництва бельгійської армії була розроблена модель того ж револьвера ззі свідомо погіршеними бойовими якостями: за рахунокшляхом введенняуведення додаткової деталі була виключена можливість стрільби «самозводом», після кожного пострілу доводилося заново зводити [[курок]]. Цей варіант отримав найменування «9-мм револьвер Наган М/1883». Було випущено ще кілька модифікацій револьвера різних калібрів і довжин ствола. Незабаром Еміль Наган в результаті хвороби майже повністю втратив зір і основні роботи по удосконаленню конструкції зробив Леон Наган.

У моделі 1886 року була дещо знижена маса зброї та значно поліпшена надійність і технологічність конструкції. Так чотири пружини ударно-спускового механізму були замінені всього однієї двохскладноюдвоскладною. Також у новій моделі була врахована існуючатодішня тенденція розвитку зброї у бік зменшення калібру, був обраний найбільш поширений в той час 7,5 мм патрон з [[бездимний порох|бездимним порохом]]. Однією з головних проблем, що стояли перед конструкторами револьверів, був прорив порохових газів в зазорпроміжок між казенним зрізом ствола і переднім торцем [[Барабан (зброя)|барабана]]. У конструкції бельгійського зброяра Генрі Піпера було знайдено вирішення проблеми [[обтюрація|обтюрації]]: перед пострілом спусковий механізм подавав барабан револьвера вперед,; патрон мав особливу конструкцію, куля в ньому була повністю втоплена в гільзу, роль обтюратора гралавиконувала верхняпередня частина гільзи, яка роздаваласярозширювалася і притискалася пороховими газами в момент пострілу до каналу ствола, що виключало можливість прориву газів. Цей принцип з істотним спрощенням конструкції був використаний Леоном Наганом в [[1892]] році, під нову модель револьвера був розроблений патрон з [[Гільза|гільзою]], забезпеченоющо мала подовженимподовжене дульцемдульце. Ця модель револьвера Нагана стала класичною, наступні модифікації не принесли помітногопомітної зміни в конструкцію, а дійсно нова модель револьвера з автоматичною [[ЕкстракторМеханізм (зброя)видалення гільз|екстракцією]] стріляних гільз з'явилася занадто пізно, — в [[1910]] році і не зацікавила покупців.

У всіх револьверів конструкції Нагана простежуються загальні основи ій ознаки:

* наявність ударно-спускового механізму подвійної дії, що дозволяв стріляти як з попереднім зведенням курка, так і самовзводомсамозводом (за винятком «солдатських» і «унтер-офіцерських» дореволюційних моделей, в яких самовзводнийсамозвідний механізм блокувався в цілях зменшення витрати боєприпасів)

* дверцята, що поворотом убік відкривають [[Камора (зброя)|камори]] барабана поворотом убік. Виняток становить модель 1910 року, у якої дверцята відкидаються назад і вивільняють барабан, який відкидається вправо.

* [[шомпол]], що в бойовому положенні що ховається в осі барабана, а після стрільби відіграє роль [[Екстрактор (зброя)|екстрактора]] стріляних гільз

Барабан револьвера є одночасно і [[патронник]]ом, і [[Магазин (зброя)|магазином]]. У найбільш поширеній моделі (зразка 1895 рокироку) і в більшості її модифікацій ємністьмісткість барабана становить 7 патронів. ПорожняПорожниста вісь барабана вставляється в раму спереду ій утримується в ній шомпольною трубкою, встановленоївстановленою перед барабаном і кріпиться на шийці ствола з можливістю повертатися на ньому як на осі. На моделях з барабаном, який насувається на ствол, барабан оснащений поворотним механізмом, що складається з трубки барабана і пружини. На правій стінці рами розміщується стопорне пристосування барабана, роль якого граєвідіграють підпружинені дверцята. У відкритому (відкинутому вбік) положенні дверцята дозволяють заряджати та розряджати револьвер, в закритому — закривають камору, запобігаючи випаданню патрона і не даючи барабану провертатися проти годинникової стрілки. На барабані зроблені сім гнізд і виїмок для виступу дверцят у відкритому і закритому положенні. Механізм револьвера складається з деталей, що виконують функції механізму замикання, [[Ударно-спусковий механізм|ударно-спускового механізму]] і виконують поворот і насування барабана на ствол: [[Казенник|казенникамагазина]], [[Повзун (механізм)|повзуна]], спускового гачка з собачкою і бойової пружини. Прицільні пристосування складалися із цівки з прицільноюприцільним прорізом на верхній частині рами і мушки на передній частині ствола. Всього в конструкції револьвера зразка 1895 року було 39 деталей.

[[Файл:Nagant-holstered.jpg|міні|праворуч|250пкс|Класична модель «наганаНагана» 1895 року]]

Ударно-спусковий механізм курковий, подвійної дії (випускався також варіант з УСМ тільки одинарної дії), [[Ударник (деталь)|ударник]] шарнірно встановлений на курку, бойова пружина — пластинчаста, двохскладнадвоскладна, розміщена в рукоятціручці. [[Шептало]] виконано разом іззі спусковим гачком. [[Запобіжник (зброя)|Запобіжник]], як такий, відсутній, але при ненажатомненатисненому спусковому гачку спеціальна деталь неблокує дозволяєударник ударнику(наприклад, при падінні револьвера) від можливого стикатисядотику здо [[Капсуль|капсулемкапсуля]]. При зведенні куроккурка призводить такожвступає в дію, також, специфічний замковий механізм, який посовуєпосуває барабан револьвера вперед до ствола, а спусковий гачок тим часом своїм спеціальним виступом забезпечує стопорінняфіксацію барабана від обертання.

Вже рання 9-мм модель [[1878]] року отримала позитивні відгуки бельгійської армії, що сприяло популярності марки фабрики Наган на світовому ринку. У [[1884]] роціроку бельгійська модель револьвера М1883 переробляється під 7,5-мм швейцарський патрон і в такому вигляді приймається на озброєння в армії [[Люксембург]]у (модель зараз відома під ім'ям «люксембурзької» 1884). Модель М1884 з подовженим стволом (до якого іноді монтувався відкидний [[багнет]]) отримала популярність і на комерційному ринку.

У [[1887]] році в [[Швеція|Швеції]] були проведені конкурсні випробування револьверів різних виробників, в яких переконливу перемогу здобув револьвер Нагана моделі 1886 під 7,5-мм патрон з бездимним порохом. Результатом конкурсу стало прийняття в Швеції на озброєння цієї моделі, причому шведська армія не тільки закуповувала готові револьвери, а й придбала ліцензію на їх виробництво, яке було розпочато з [[1897]] року в місті Хускварна[[Гускварна]]. У період з [[1898]] по [[1905]] рік у [[Швеція|Швеції]] було вироблено 13 732 одиниці «револьвера Наган M/1887».

Норвегія приймає на озброєння модифіковану (основна зміна торкнулася форми мушки) шведську модель під індексом «модель 1893». [[Збройні сили Норвегії]] отримали 12 964 револьвераревольвери, переважна більшість яких було вироблено фабрикою Наган в бельгійському Льєжі[[Льєж]]і, 350 одиниць у шведській ХускварнаГускварна і лічені одиниці норвезькою фабрикою в місті Конгсберг.

Модель М1893 була також прийнята на озброєння армії [[Сербія|Сербії]]. Військово-морський флот [[Аргентина|Аргентини]] замовляє револьвери Нагана під американський калібр .440 на фабриках [[Німеччина|Німеччини]]. Російська імперія купує ліцензію на виробництво 3-лінійного револьвера і також замовляє його виробництво ЛьєжськоїЛьєжській фірмі.

«Класичну» модель Нагана зразка 1895 року, а також її модифікації випускають численні збройові фірми пов всьомуусьому світусвіті. Серед них: бельгійські Лепаж, Байяр, Франкот, німецька Енель в Зулі, російський імператорський [[тульський збройовий завод]], іспанська Арізменді-Гоенага, польська в місті Радом і багато інших.

Наприкінці XIX століття [[Російська імперія]] була змушена приступити до масового переозброєння своєї армії. ВЯк якостіосновний основного зразказразок стрілецької зброї була обрана 3-лінійна [[Гвинтівка Мосіна|гвинтівка системи Мосіна-Нагана]] зразка [[1891]] року, штатним револьвером служила морально застаріла до того часу модель 4,2-лінійного (10,67-мм) револьвера системи [[Сміт-Вессон|Сміта-ВессонаSmith & Wesson]] III зразка [[1880]] року. Для пошуку перспективних моделей булабуло підключенадоєднано «КомісіяКомісію для вироблення малокаліберногомалокаліберної рушниці» на чолі з генерал-лейтенантом Н. Г. Чагіним. Основні вимоги до нового армійського револьверу полягалиревольвера вбули наступномутакі:

* Велика зупиняючазупинна дія кулі. Оскільки одним з основних видів військ була кавалерія, то постріл на ефективній дальності (до 50 кроків) повиненмає зупиняти коня.

* «Сила бою» повиннамає забезпечувати пробивання чотирьох- — п'яти дюймових соснових дощок.

* Калібр, число, напрям, профіль нарізів ствола, тощо повиннімають збігатися з такими у трилінійної гвинтівки Мосіна,. тодіТоді при виготовленні револьверів можна буде використовувати браковані гвинтівочні стволи.

* Револьвер не повиненмає бути оснащений пристроєм для стрільби «самозводом», бо вінтой «шкідливо впливає на влучність».

* [[Початкова швидкість (балістика)|Початкова швидкість кулі]] повиннамає становити не менше 300 м/с.

* Револьвер повиненмає матизабезпечувати гарнухорошу щільністюкупчастість стрільби.

* Конструкція повиннамає бути простою і технологічною.

* Револьвер повиненмає бути надійнийнадійним, нечутливийнечутливим до забруднень і поганимпоганих умовамумов експлуатації, простийпростим в обслуговуванні.

* Екстрагування гільз повинномає бути не одночасним, а почерговепочерговим.

* Прицільні пристосування повиннімають бути розраховані так, щоб траєкторія польоту кулі перетинала лінію прицілювання на відстані 35 кроків.

* ЄмністьМісткість барабана — не менше 7 патронів.

* Патрон — з фланцевою латунною гільзою, оболонковоїоболонковою кулею і бездимним порохом.

[[Файл:7,62 x 38R.JPG|thumb|300px|Патрон від "нагана"«Нагана» раннього випуску з обжатимобтисненим дульцем гільзи]]

Відмова від самовзводноїпристроїв самозвідної стрільби і одночасногоавтоматичного екстрагування стріляних гільз бувбула викликанийвикликана думкоютим, що, по-перше, вони ускладнять конструкцію (що негативно позначиться на надійності і вартості револьвера), а по-друге, приведутьпризведуть до «надлишковогонадлишкової витрати боєприпасів».

Оголошений конкурс і потенційне гігантське замовлення викликало величезний інтерес у вітчизняних та зарубіжнихзакордонних виробників зброї. Було представлено кілька модифікацій існуючого револьвера Сміта-Вессона, револьвери й автоматичні пістолети. Основна боротьба розгорнулася між бельгійськими зброярами Генрі Піпером з моделлю револьвера М1889 «Байяр» і Леоном Наганом з М1892. Леону довелося переробити свій револьвер під російський 7,62-мм калібр і, як і в моделі 1883 роціроку, виключити можливість самовзводноїсамозвідної стрільби, погіршивши характеристики зброїтобто відповідно до вимог конкурсу. Булосвідомо представленопогіршити двахарактеристики варіанти — 6 і 7-зарядні револьвери. Револьвер Піпера був відкинутий через велику масу і ненадійність конструкції. Перемога в конкурсі Леона Нагана була, імовірно, багато в чому обумовлена ​​тим, що у нього в російському військовому відомстві вже були давно встановлені зв'язки (під час аналогічного конкурсу на стрілецьку зброю гвинтівка Нагана програла конструкції Мосіна, але Леон Наган отримав величезну премію 200 000 рублів золотом). За патент на револьвер Наган запросив 75 000 рублів, в чому йому зрештою було відмовлено і був призначений повторний конкурс з новими уточненими умовами. У них крім характеристик обмовлялася премія: 20 000 рублів за конструкцію револьвера і 5 000 за конструкцію патрона, крім того переможець «віддавав свій винахід у повну власність російського уряду, який отримував право виготовляти його як у себе в країні, так і за кордоном, без будь-якої доплати винахіднику». Піпер представив на конкурс заново перероблені револьвери з оригінальною автоматикою, яку комісія визнала «цікавою, але не практичною». Шестиствольний револьвер Мосіна також відкинутий. Доведення в конструкції револьвера Нагана були менш значними і після порівняльних випробувань з 4,2-лінійним револьвером Сміт-Вессона конструкція була схвалена. Цікаво, що за результатами військових випробувань офіцери, що брали у них участь висловили наполегливе бажання отримати револьвер «подвійної дії» з можливістю самовзводної стрільби. Повернувшись до самовзводного варіанту револьвера, комісія і його не визнала повністю задовільним, тому було прийнято рішення прийняти на озброєння російської армії револьвери двох зразків: офіцерський подвійної дії і солдатський — несамовзводнийзброї.

Царський уряд почав готуватися до [[Перша світова війна|Великої війни]] надто пізно: «Велика програма щодо посилення армії» була оголошена лише [[7 липня]] [[1914]] року, — за три тижні до початку Першої світової війни. У той же час армії багатьох країн починають заміну револьверів самозарядними пістолетами, найкращі зразки яких за бойовими характеристиками (особливо в скорострільності, швидкості перезарядження і габаритах) перевершують револьвери. У Росії чергове переозброєння було визнано недоцільним.

Перед війною на базі револьвера зразка 1895 року бувбуло створенийстворено і випущенийвипущено обмеженою кількістю карабін зіз довжиною ствола 300 мм і незнімним прикладом, іа також револьвер ззі знімним прикладом і стволом, подовженим до 200 мм стволом і знімним прикладом.

До [[20 липня]] 1914 року у військах за табелем налічувалося 424 434 одиниці револьвера НаганаНаган всіх модифікацій (з покладенихналежних поза штатуштатом 436 210), тобто армія була забезпечена револьверами майже повністю, — на 97,3 %,. алеАле вже в перших же боях втрати в живій силі і озброєнні були настільки значні, що булодовелось вжитовжити заходів щодо реконструкції збройової промисловості. З 1914 по 1917 роки було вироблено 474 800 «наганів».

[[Файл:Soviet M1895 revolver.jpg|міні|праворуч|300пкс|Радянський «наганНаган»]]

Револьвер зразка 1895 року відрізняєтьсявирізняється порівняльнапорівняною простотапростотою конструкції, технологічністьтехнологічністю і маламалою собівартістьсобівартістю, що дозволило налагодити масовий випуск цієї зброї із залученням малокваліфікованих кадрів. Трудомісткість виготовлення одного револьвера складала близько 30 верстато-годин. У бойових умовах одними з головних переваг стали невибагливість в експлуатації і безвідмовність,: — так «осічка» ніяк не впливала на можливість зробити наступний постріл і не викликала затримки. Також можна відзначити високу ремонтопридатність револьвера.

«Наган», як і гранований багнет трилінійної гвинтівки конструкції Мосіна, став символом [[Російська революція (1917)|російської революції 1917 року]] і подальшої [[Громадянська війна у Росії|Громадянської війни]], а прізвище бельгійського зброяра стала загальним словом: «наганом» у просторіччі називався будь-який револьвер, а іноді і пістолет. Під час Громадянської війни Тульський збройовий завод продовжував випуск револьверів зразка 1895 року. У період з [[1918]] по [[1920]] роки було виготовлено 175 115 одиниць. Після закінчення Громадянської війни неодноразово піднімалося питання про переозброєння [[Червона армія|Червоної армії]], але масове переозброєння почалося після [[1930]] року, коли на озброєння був прийнятий пістолет [[ТТ (пістолет)|ТТ]]. Разом з нимтим продовжував випускатися і револьвер зразка 1895 року. У Червоній армії на озброєнні складавсяперебував тільки самовзводнийсамозвідний («офіцерський») варіант «нагана». У 1930 роціроку піддалася невеликій модифікації конструкція і технологія виробництва револьвера: проріз прицілу замість трикутного став напівкруглим, мушку передбачалося змінити на прямокутну, але потім була введенауведена більш складна напівкругланапівкругло-усічена її форма.

== Використання «наганаНагана» в Другій світовій війні ==

Аж до початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]] виробництво револьверів і пістолетів на тульському заводі підтримувалося приблизно на одному рівні, з [[1932]] по [[1941]] вироблено понад 700 000 одиниць револьвера. Переваги пістолетів були цілком очевидні для керівництва [[Червона армія|РСЧА]], проте з ряду причин пістолет ТТ і «наганиНагани» випускалися паралельно. Однією з причин була думка, що пістолет повинен обов'язково має бути придатним для стрільби через амбразури танка. Пістолет ТТ для цього явно не підходив, а нові моделі пістолетів, які мали не закритий кожухом ствол, виявлялися гірше ТТ. Також, до уявних достоїнствплюсів «наганів» відносили високу влучність. Після перших поразок у війні, в [[1941]] році Тульський збройовий завод був евакуйований до [[Удмуртія|Удмуртії]], в місто [[Іжевськ]]. Виробництво револьверів ву Тулі продовжилося, а в [[1942]] році була проведена часткова реевакуація з Іжевська в Тулу. У період з 1942 по 1945 рік вироблено більш 370ніж 000370000 револьверів. Револьвер перебував на озброєнні [[Червона армія|РККА]], [[ВійськоЗбройні сили польськеПольщі|Війська Польського]], [[Перший Чехословацький армійський корпус|1-го Чехословацького корпусу]], Румунської піхотної дивізії імені Тудора Владиміреску, Югославської піхотної бригади, [[Нормандія-НеманНіман|французького винищувального авіаполку «Нормандія-НеманНіман»]]. Бойове застосування «наганівНаганів» виявило моральне застаріння його конструкції і недостатність бойових якостей,. найпомітнішимНайпомітнішим програшем у порівнянні з самозарядними пістолетами була низька скорострільність. Після закінчення [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] револьвер зразка 1895 року був знятий з озброєння армії СРСР та припинено його виробництво. До середини 1950-х років револьвери системи Нагана використовувалися в міліції. УПід ходічас капітальних ремонтів на більшості револьверів, що знаходилися в експлуатації, дерев'яні щічки рукояті були замінені пластмасовими, а мушка замінена напівкруглоюнапівкругло-усіченою. В даний часТепер{{Коли}} в підрозділах служби позавідомчої охорони, а також у ряді інших організацій використовуються револьвери Нагана. Є плани переробкиперероблення револьверів, які зберігаються в арсеналах револьверів, під 9-мм патрон зіз меншою дуловоюдульною енергією, щоб перевести револьвер з розряду бойовогобойової в цивільнецивільну вогнепальну зброю.

=== Використання «наганаНагана» в Фінляндії ===

З моменту отримання [[Фінляндія|Фінляндією]] незалежності в [[1918]] році «наган», як інша зброя часів Першої світової війни, був у фінських військовослужбовців. На відміну від СРСР, «наганиНагани» не були прийняті на озброєння і здебільшого були розібрані по домівках як військові сувеніри. Під час [[ЗимоваРадянсько-фінська війна (1939—1940)|Зимової війни]] Фінляндії дісталися тисячі трофейних «наганівНаганів», але, як і колись, здебільшого, вони залишилися в руках особистостей, які підібрали їх після бою. Незначна кількість наганів (~ 1500) було здано на військові склади. Цікаво, що фіни в своїх листівках, які закликали червоноармійців до здачі в полон, пропонували 100 рублів за несамовзводнийнесамозвідний револьвер і 400 рублів за самовзводнийсамозвідний (скорострільний), у той час як за гвинтівку Мосіна, що складаєтьсяперебуває на озброєнні фінської армії, пропонувалося тільки 150 рублів.

[[Файл:Nagant revolvers.JPG|міні|праворуч|250пкс|Револьвер Нагана, який використовувався НКВДНКВС]]

Перед Першою світовою війною для прикордонних військ було випущено обмеженою кількістю [[карабінКарабін (зброя)|карабін]] з довжиною ствола 300 мм і незнімним прикладом і револьвер з подовженим до 200 мм стволом і знімним прикладом. У [[1927]] роціроку для співробітників [[Об'єднане державне політичне управління|ОГПУ]] і [[НКВДНародний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]] був розроблений більш компактний варіант револьвера, що передбачає приховане носіння. Була зменшена довжина ствола і рукояткируків'я. З 1927 по 1932 рік малими партіями випускався укороченийвкорочений револьвер Нагана, створений за замовленням НКВД,НКВС для оперативних працівників. Основним завданням було зниження маси і зменшення розмірів.

Перед Другою світовою війною для розвідувально-диверсійних підрозділів випущена дослідна партія револьверів, оснащених приладом безшумно-безполуменевої стрільби «БРАМІТ», розробки братів Мітиних.

На основі револьвера зразка 1895 року Є. Л. Хайдуровим був створений спортивний револьвер ТОЗ-36, модифікований варіант якого в 1967 році варіант якого одержав індекс ТОЗ-49. Ця модифікація відрізняється укороченимвкороченим барабаном під спеціальний патрон. Випускалися також спортивні / навчально-тренувальні револьвери під [[.22 Long Rifle|стандартний малокаліберний патрон кільцевого запалення]].

На базі револьвера Нагана розроблено травматичну «гумострільнігумострільну» цивільну зброю самооборони «Скат 1Р», «Скат 1РК» і укороченийвкорочений «Комбриг» (російські версії — Р1 «Наганич» під патрон 9РА і «Наган-М» під патрон 10х32Т). У виробництві цих травматиківтравматів використовувались револьвери, які зберігалися на складах (будь-яких років випуску).

* Наставление по стрелковому делу. Револьвер обр. 1895  г. и пистолет обр. 1930 г.  — М.: Воениздат, 1938.

* ''Жук А. Б.'' Револьверы и пистолеты.  — 2-е изд.  — М.: Воениздат, 1990.  — 431 с.  — ISBN 5-203-00301-7

* [http://historypistols.ru/blog/revolvery-pod-unitarnyj-patron/revolver-nagan-obrazca-1895-g-nepolnaya-i-polnaya-razborka-i-sborka-prinadlezhnosti/ Револьвер Наган зразку 1895 р. (неповне і повне розбирання та збирання, приналежностіналежності)]