Револьвер Нагана М1895: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів) | |||
Рядок 50:
=== Перші моделі ===
В останній чверті XIX століття багато держав задумалися про переозброєння своїх армій. До того часу найбільш перспективним зразком особистої короткоствольної [[Вогнепальна зброя|вогнепальної зброї]] були [[револьвер]]и, які поєднували в собі достатню простоту конструкції, багатозарядність і надійність. Бельгійське місто [[Льєж]] було одним з європейських центрів збройової промисловості. У ньому з [[1895]] року існувала «Збройна фабрика Еміля і Леона Наган» ([[Nagant|«Fabrique d'armes Emile et Leon Nagant»]]) — невелика сімейна майстерня, що займалася ремонтом голландських револьверів і
=== Модель 1886 року ===
Рядок 81:
=== Бельгія і Люксембург ===
Вже рання 9-мм модель [[1878]] року отримала позитивні відгуки бельгійської армії, що сприяло популярності марки фабрики Наган на світовому ринку.
[[Файл:Nagant 7.5mm cartridge.jpg|міні|праворуч|250пкс|7,5-мм патрон під шведський і норвезький револьвер Нагана]]
Рядок 91:
=== Норвегія ===
Норвегія приймає на озброєння модифіковану (основна зміна торкнулася форми мушки) шведську модель під індексом «модель 1893». [[Збройні сили Норвегії]] отримали 12 964 револьвери, переважна більшість яких було вироблено фабрикою Наган в бельгійському [[Льєж]]і, 350 одиниць у шведській Гускварна і лічені одиниці норвезькою фабрикою в місті Конгсберг.
Револьвери Нагана покривали всі вимоги армій Швеції і Норвегії довгі роки і були повністю замінені самозарядною автоматичною зброєю тільки після закінчення Другої світової війни.
Рядок 99:
Модель М1893 була також прийнята на озброєння армії [[Сербія|Сербії]]. Військово-морський флот [[Аргентина|Аргентини]] замовляє револьвери Нагана під американський калібр .440 на фабриках [[Німеччина|Німеччини]]. Російська імперія купує ліцензію на виробництво 3-лінійного револьвера і також замовляє його виробництво Льєжській фірмі.
«Класичну» модель Нагана зразка 1895 року, а також її модифікації випускають численні збройові фірми
== Прийняття на озброєння в Росії ==
Наприкінці XIX століття [[Російська імперія]] була змушена приступити до масового переозброєння своєї армії. Як основний зразок стрілецької зброї була обрана 3-лінійна [[гвинтівка Мосіна-Нагана]] зразка [[1891]] року, штатним револьвером служила морально застаріла до того часу модель 4,2-лінійного (10,67-мм) револьвера [[Smith & Wesson]] III зразка [[1880]] року. Для пошуку перспективних моделей
* Велика зупинна дія кулі. Оскільки одним з основних видів військ була кавалерія, то постріл на ефективній дальності (до 50 кроків) має зупиняти коня.
Рядок 110:
* Калібр, число, напрям, профіль нарізів ствола, тощо мають збігатися з такими у трилінійної гвинтівки Мосіна. Тоді при виготовленні револьверів можна буде використовувати браковані гвинтівочні стволи.
* Револьвер не має бути оснащений пристроєм для стрільби «самозводом», бо той «шкідливо впливає на влучність».
* [[Початкова швидкість (балістика)|Початкова швидкість кулі]] має становити не менше 300 м/с.
* Револьвер має забезпечувати хорошу купчастість стрільби.
* Конструкція має бути простою і технологічною.
Рядок 125:
Оголошений конкурс і потенційне гігантське замовлення викликало величезний інтерес у вітчизняних та закордонних виробників зброї. Було представлено кілька модифікацій існуючого револьвера Сміта-Вессона, револьвери й автоматичні пістолети. Основна боротьба розгорнулася між бельгійськими зброярами Генрі Піпером з моделлю револьвера М1889 «Байяр» і Леоном Наганом з М1892. Леону довелося переробити свій револьвер під російський 7,62-мм калібр і, як і в моделі 1883 року, виключити можливість самозвідної стрільби, тобто відповідно до вимог конкурсу свідомо погіршити характеристики зброї.
Було представлено два варіанти — 6 і 7-зарядні револьвери. Револьвер Піпера був відкинутий через велику масу і ненадійність конструкції. Перемога в конкурсі Леона Нагана була, імовірно, багато в чому обумовлена тим, що у нього в російському військовому відомстві вже були давно встановлені зв'язки (під час аналогічного конкурсу на [[Стрілецька зброя|стрілецьку зброю]] гвинтівка Нагана програла конструкції Мосіна, але Леон Наган отримав величезну премію 200 000 рублів золотом). За патент на свій револьвер Леон Наган просив 75 тисяч рублів, але йому, зрештою, в тому було відмовлено і був призначений повторний конкурс з новими уточненими умовами, у яких, крім характеристик, згадувалася премія: 20 000 рублів за конструкцію револьвера і 5 000 за конструкцію патрона. Крім того, переможець «віддавав свій винахід у повну власність російського уряду, який отримував право виготовляти його як у себе в країні, так і за кордоном, без будь-якої доплати винахіднику». Піпер представив на конкурс заново перероблені револьвери з оригінальною автоматикою, яку комісія визнала «цікавою, але не практичною». Шестиствольний револьвер Мосіна також був відкинутий. Зміни в конструкції револьвера Нагана були менш значними і після порівняльних випробувань з 4,2-лінійним револьвером Сміт-Вессона конструкція була схвалена. Цікаво, що за результатами військових випробувань офіцери, що брали у них участь, висловили наполегливе бажання отримати револьвер «подвійної дії» з можливістю самозвідної стрільби. Повернувшись до самозвідного варіанту револьвера, комісія і його не визнала повністю задовільним, тому було
Після внесення ряду дрібних змін конструкція була затверджена навесні [[1895]] року. Указом [[Микола II (російський імператор)|Миколи II]] револьвер Нагана прийнятий на озброєння російської армії 13 травня 1895. Закупівельна ціна револьвера, виробленого в Бельгії не перевищувала для російської армії 30-32 рублі. Контракт передбачав протягом наступних трьох років постачання 20 000 револьверів зразка 1895 року. Також бельгійська сторона була зобов'язана за контрактом надати допомогу в постановці виробництва револьверів на Імператорському Тульському збройовому заводі. Конструкція револьвера російського виробництва піддалася невеличкій модернізації: потилиця руків'я виконувалась цільною (а не розрізною як в бельгійському варіанті), а також була спрощена форма мушки. Піддалася удосконаленню і технологія виробництва. Вартість тульського «Нагана» становила 22 рублі і 60 копійок. Замовлення на п'ять років з 1895 по 1904 склало 180 тисяч одиниць.
Рядок 131:
== Використання в Радянському Союзі ==
Перше успішне бойове застосування револьверів конструкції Нагана
Скорочення фінансування військового відомства з [[1903]] року призвело до різкого зниження виробництва револьверів, і тільки Російсько-японська війна змусила уряд направити надзвичайні кредити на закупівлю озброєння.
=== Перша світова війна ===
Рядок 146:
Револьвер зразка 1895 року вирізняється порівняною простотою конструкції, технологічністю і малою собівартістю, що дозволило налагодити масовий випуск цієї зброї із залученням малокваліфікованих кадрів. Трудомісткість виготовлення одного револьвера складала близько 30 верстато-годин. У бойових умовах одними з головних переваг стали невибагливість в експлуатації і безвідмовність: — так «осічка» ніяк не впливала на можливість зробити наступний постріл і не викликала затримки. Також можна відзначити високу ремонтопридатність револьвера.
«Наган», як і гранований багнет трилінійної гвинтівки конструкції Мосіна, став символом [[Російська революція (1917)|російської революції 1917 року]] і подальшої [[Громадянська війна у Росії|Громадянської війни]], а прізвище бельгійського зброяра стала загальним словом: «наганом» у просторіччі називався будь-який револьвер, а іноді і пістолет. Під час Громадянської війни Тульський збройовий завод продовжував випуск револьверів зразка 1895 року. У період з [[1918]] по [[1920]] роки було виготовлено 175 115 одиниць. Після закінчення Громадянської війни неодноразово піднімалося питання про переозброєння [[Червона армія|Червоної армії]], але масове переозброєння почалося після [[1930]] року, коли на озброєння був прийнятий пістолет [[ТТ (пістолет)|ТТ]]. Разом з тим продовжував випускатися і револьвер зразка 1895 року. У Червоній армії на озброєнні перебував тільки самозвідний («офіцерський») варіант «нагана».
== Використання «Нагана» в Другій світовій війні ==
Аж до початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]] виробництво револьверів і пістолетів на тульському заводі підтримувалося приблизно на одному рівні, з [[1932]] по [[1941]] вироблено понад 700 000 одиниць револьвера. Переваги пістолетів були цілком очевидні для керівництва [[Червона армія|РСЧА]], проте з ряду причин пістолет ТТ і «
=== Використання «
З моменту отримання [[Фінляндія|Фінляндією]] незалежності в [[1918]] році «наган», як інша зброя часів Першої світової війни, був у фінських військовослужбовців. На відміну від СРСР, «
== Модифікації ==
Рядок 162:
[[Файл:Nagant revolvers.JPG|міні|праворуч|250пкс|Револьвер Нагана, який використовувався НКВС]]
Перед Першою світовою війною для прикордонних військ було випущено обмеженою кількістю [[Карабін (зброя)|карабін]] з довжиною ствола 300 мм і незнімним прикладом і револьвер з подовженим до 200 мм стволом і знімним прикладом.
==== Використання глушника ====
Рядок 206:
* [http://historypistols.ru/blog/revolvery-pod-unitarnyj-patron/revolver-nagan-obrazca-1895-g-nepolnaya-i-polnaya-razborka-i-sborka-prinadlezhnosti/ Револьвер Наган зразку 1895 р. (неповне і повне розбирання та збирання, належності)]
* [http://historypistols.ru/blog/revolvery-pod-unitarnyj-patron/revolver-nagan-obrazca-1895-g-otlichie-soldatskoj-modeli-ot-oficerskoj-zaryazhanie-razryazhanie-patronami-barabana-revolvera// Револьвер Наган зразку 1895 р. (відмінність солдатської моделі від офіцерської у фотографіях)]
* [https://www.imfdb.org/wiki/Nagant_Revolver#Russian_Nagant_M1895 Револьвери Нагана в кінематографі та відеоіграх.]
== Примітки ==
|