Облога Кхешані: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Робот: добра стаття de:Schlacht um Khe Sanh; косметичні зміни |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 47 проміжних версій 25 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Infobox Military Conflict
{{Coord|16|39|19.6|N|106|43|42.9|E|name=Ке Сан|display=title|type:landmark}}▼
|conflict = Облога Кхешані
'''Битва за Ке-Сан''', або '''облога Ке-Сан''' (Кесані; {{lang-en|Battle of Khe Sanh}}, {{lang-vi|Chiến dịch Đường 9 — Khe Sanh}}) відбулась під час [[Війна у В'єтнамі|війни у В'єтнамі]], тривала від [[21 січня]] до [[9 липня]] [[1968]] року<ref>http://www.historynet.com/battle-of-khe-sanh-recounting-the-battlescasualties.htm Battle of Khe Sanh: Recounting the Battle's Casualties</ref> між частинами 26 та 9 полків [[Корпус морської піхоти США|корпусу морської піхоти США]] та 304 і 325C-дивізіями [[В'єтнамська народна армія|В'єтнамської народної армії]] (ВНА) поблизу села [[Ке-Сан]].▼
|image = The Fight for Khe Sanh.jpg
|size = 300px
|caption = Облога Кхешані
|date = [[21 січня]] — [[9 липня]] [[1968]] року
|place = Біля села [[Кхешань]], ([[В'єтнам]])
▲|coordinates = {{Coord|16|39|19.6|N|106|43|42.9|E|name=
|map_type =
|latitude =
|longitude =
|map_size =
|map_caption =
|map_label =
|territory =
|result = Невизначений
|combatant1 ={{USA}}, <br/> {{Прапорець|SVI}} [[Південний В'єтнам]] <br/> {{LAO}}
|combatant2 = {{VNM}}
|commander1 = {{USA}} [[Вільям Вестморленд]] <br/>{{USA}} Ратвон Томпкінс <br/>{{USA}} Девід Лаундс
|commander2 = {{Прапорець|SVI}}[[Во Нгуен Зіап]]
|commander3 =
|units1 =
|units2 =
|units3 =
|strength1 =
|strength2 =
|strength3 =
|casualties1 =
|casualties2 =
|casualties3 =
}}
▲'''Битва за
Армії Північного В'єтнаму не вдалось захопити базу, облога завершилась військовим провалом. З
== Передісторія ==
=== Зведення бази ===▼
▲=== Зведення бази ===
Перші загони спеціального призначення прибули до майбутньої бази неподалік села [[Ке-Сан]] та покинутого французького форту в липні 1962 року. Згідно планів, база мала стати опорним пунктом для сил CIDG. Розміщені на базі загони були посилені протягом року. У вересні 1962 року передові загони південнов'єтнамської армії спорудили перші 400 м [[Злітно-посадкова смуга|злітно-посадкової смуги]]. Згодом база була істотно розбудована та посилена. Вона стала опорною базою для атак на [[шлях Хо Ши Міна]] та походів за кордон в [[Лаос]]. Крім того, база тримала під контролем долину, яка вела з Лаосу та [[Демілітаризована зона (В'єтнам)|демілітаризованої зони]] на південний схід до рівнин навколо [[Кванг Трі]] та [[Ва Нанг]].▼
▲Перші загони спеціального призначення прибули до майбутньої бази неподалік села [[
В березні 1964 року був збитий розвідувальний літак [[Cessna O-1|«Цесна» О-1]] поблизу Ке-Сан. Пілот, капітан Річард Вайтсайдс загинув, а спостерігач, капітан Флойд Томсон, потрапив у полон. Томпсон став одним з перших та найдовше полонених американських військових.▼
▲В березні 1964 року був збитий розвідувальний літак [[Cessna O-1|«Цесна» О-1]] поблизу
В квітні 1964 року перші загони морської піхоти увійшли до Ке-Сан. Розвідувальні загони мали численні зіткнення з супротивником поблизу бази та за кордоном в Лаосі, що підтвердило відправлення військ з Північного до Південного В'єтнаму.▼
▲В квітні 1964 року перші загони морської піхоти увійшли до
В наступні два роки базу було розбудовано далі. Загони спеціального призначення були переведені в 1966 році до [[Табір Ланг Веї|табору Ланг Веї]] неподалік, контроль над базою Ке Сан був переданий морській піхоті. Морські піхотинці (з допомогою будівельних загонів) протягом 1967 року ще більше розбудували базу та подовжили злітно-посадкову смугу з 500 до 1200 метрів. Оскільки смуга була спочатку [[червонозем|грунтовою]], вона була непридатна для використання у погану погоду. Тому будівельники спорудили смугу з використанням каміння, асфальту та арматури з алюмінію. Це дозволило використовувати смугу і за поганої погоди та приймати важкі літаки, такі як [[Lockheed C-130 Hercules|C-130 «Геркулес»]].▼
▲В наступні два роки базу було розбудовано далі. Загони спеціального призначення були переведені в 1966 році до [[Табір
В кінці квітня 1967 року патрульні морські піхотинці наштовхнулись на прилеглих пагорбах на потужні сили північно-в'єтнамської армії. До 11 травня трапились численні зіткнення, в яких морським піхотинцям вдалось відбити атаки та втримати важливі вершини. Північно-в'єтнамська сторона втратила 950 чоловік. 155 морських піхотинців загинули в битвах за вершини.▼
▲
=== Військова база Ке-Сан ===▼
[[Файл:Detail Map Khe Sanh Combat Base.jpg|thumb|Карта 2: Карта військової бази
Військова база розтягнулась на 1.8 км вздовж річки [[
Для захисту бази в розпорядженні захисників були 18 гаубиць [[Гаубиця М101|М101]] калібру 105 мм з дальністю стрільби 12 км, 6 гаубиць [[Гаубиця М114|М114]] калібру 155 мм з дальністю стрільби 14.6 км, та 6 мінометів [[Міномет М30|М30]] калібру 107 мм з дальністю стрільби 4020 метри. Також для захисту бази були задіяні самохідні гармати [[
Також морські піхотинці зайняли розташовані на північ від бази вершини 881-«Південь» та 861 які мали
=== Підготовка до облоги ===
Рядок 33 ⟶ 64:
[[Файл:Khe Sanh Area Map.jpg|thumb|Карта 3: Ситуація навколо бази]]
Як показали доповіді патрулів навколо бази під час операції «Шотландія» та результати електронно-розвідувальної операції «Ніагара І»,
В очікуванні атаки, [[Вільям Вестморленд|генерал Вестморленд]] наказав посилити оборону
В наступні місяці випадкові атаки на пости морських піхотинців навколо
== Облога ==
=== Початок облоги ===
[[Файл:L B Johnson Model Khe Sanh.jpeg|thumb|left|Президент США [[Ліндон
Невдовзі після півночі, рано в ранці [[21 січня]] [[1968]] року вершина 861 була обстріляна [[міномет]]ами північнов'єтнамської армії. Потім північнов'єтнамські сапери спробували підірвати окопи навколо вершини аби відкрити шляхи до позицій морських піхотинців. Атаки були відбиті, зокрема тому, що нападники упустили вершину 881 на півдні і тому весь час протягом атаки перебували під вогнем вище розташованих морських піхотинців. О 5:30 розпочався мінометний та артилерійський вогонь з оточуючих пагорбів по самій базі. Одна з перших гранат влучила в головне сховище боєприпасів, в якому зберігалось 1500 тон боєприпасів, або 90 % від всіх боєприпасів бази. Внаслідок шалених вибухів, які тривали 48 годин, загинуло 18 солдатів та зазнало поранень, інколи важких, ще 43. В той же час, загони ВНА атакували село
===
[[Файл:Khe Sanh Bunkers and burning Fuel Dump.jpg|thumb|Типовий
Постійний обстріл бази північнов'єтнамськими артилеристами став для морських піхотинців звичайною буденністю. Небезпеку від снарядів та мін було зменшено зведенням нових та підсиленням вже існуючих [[окоп]]ів, підземних ходів, [[бункер]]ів, які були здатні витримати вибух міни або легких снарядів.
Доставка вантажів повітрям була суттєво обмежена в наступні два з половиною місяці. В деякі дні доводилось зменшувати порції солдатам.
До зовнішніх обставин додався психологічний тиск, оскільки оборона бази усвідомлювала, що в навколишніх пагорбах переховуються втричі більші сили противника, готові
Психологічний тиск поширився і на [[Білий Дім]], де був створений макет бази і Президент [[Ліндон Джонсон]] щоденно отримував доповіді про стан справ на ній. Голова Штабу збройних сил запевнив Джонсона в тому, що база буде втримана. Також кризовий центр у Білому домі працював цілодобово вперше за війну у В'єтнамі.
=== Битва за
[[Файл:Khe Sanh Lang Vei SF-Camp Map.gif|thumb|left|Табір
[[Табір
В таборі знаходились близько 200 «зелених беретів» та солдатів загону «Майк», в розпорядженні яких були дві 106 мм та чотири 57 мм [[Безвідкотна гармата|безвідкотних гармати]], два [[Browning M2|кулемети М2]] та з 24 січня близько 100 [[Гранатомет М72|гранатометів LAW]]. Гранатомети були доставлені в табір після того, як повітряна розвідка та доповіді з табору лаоських добровольців, який був незадовго до того захоплений, повідомили про рух танків. В старому таборі
Тому нападники зберегли достатню кількість танків, які змогли оминути підбиті машини та пробити зовнішню оборону табору. Танки ПТ-76 обстрілювали позиції зелених беретів з гармат. За короткий проміжок часу оборона була розбита, а та, що залишилась, вела шалений опір з декількох точок в сподіванні на підтримку з бази
З розташованого в ста метрах старого табору
Здобувши табір, північнов'єтнамська армія отримала можливість безперешкодно доставляти шляхом
=== Повітряний транспорт ===
Рядок 79 ⟶ 111:
Оскільки база була повністю оточена, 120 тон вантажу необхідні 6000 розміщених там солдатам мали постачатись повітрям. Повітряний транспорт також був не безперешкодним, оскільки нападники заздалегідь встановили на навколишніх пагорбах зенітні кулемети та легкі зенітні гармати, з яких обстрілювали повільні транспортні літаки на злеті та під час приземлення. На додачу, при вивантаженні та завантаженні нерухомі літаки перетворювались на мішень для мінометів і гармат.
Для доставки вантажів на базу використовували вантажні літаки [[Lockheed C-130 Hercules|С-130 «Геркулес»]] з вантажопідйомністю 20 тон, [[Fairchild C-123 Provider|С-123 «Провайдер»]] з вантажопідйомністю
[[Файл:Khe Sanh Paradrop supplies.jpg|thumb|Спуск вантажу на парашутах.]]
На початку облоги літаки після приземлення розвантажували на вирулювальних доріжках. 11 лютого після приземлення в літак КС-130 ВМС з 10 тонами палива для гелікоптерів влучила міна. В пожежі загинуло 6 членів екіпажу та пасажири. У відповідь на це летовище було закрите, й командування відчайдушно шукало нові можливості для постачання вантажу оточеній базі. Через декілька днів був відкритий рух для менших літаків, «Провайдер» та «Карібу», оскільки їм вистачало й частини
Одним з варіантів була запропонована [[парашутна система вивантаження на низькій висоті]], коли складені на [[палета|палети]] вантажі витягались [[парашут]]ом з літака, що летить на висоті від одного до двох метрів над
Ця система була вдосконалена: замість парашутів, до палети з вантажем був прикріплений гак, який чіплявся за натягнуту поперек смуги мотузку (подібно до системи приземлення на [[авіаносець|авіаносцях]]).
Тим не менш, більша частина вантажу була скинута на парашутах з висоти. Зона приземлення вантажів на парашутах, приблизно 300 метрів завширшки та 100 метрів завдовжки,
За 77 днів облоги на парашутах було скинуто 8000 тон вантажів за понад 600
=== Битва за вершини ===
Контроль навколишніх вершин мав вирішальне значення для оборони бази — втрата однієї чи декількох вершин означала швидку втрату бази. Тому на вершинах було розміщено до 20 % (близько 1200 чоловік) від загальної кількості військових на базі.
Морська піхота спорудила на вершинах пагорбів вогневі позиції, з яких обстрілювала військових ВНА. Наприклад, на вершині 881 північнов'єтнамським солдатам вдалось протягом декількох місяців до початку облоги прорити окопи подекуди на відстань декількох метрів від позицій морської піхоти. В численних перестрілках і атаках обидві сторони зазнавали великих втрат, інколи у морських піхотинців вони досягали 50 %. На додачу до загрози безпосередньої атаки додалась постійна загроза від артилерійського обстрілу та [[снайпер]]ів, яким американці простиставили
На кожній вершині знаходився керівник авіапідтримки ({{lang-en|Forward Air Controller}}), який координував атаки [[винищувач-бомбардувальник|винищувачів-бомбардувальників]]. Для позначення цілі вдень використовували димові шашки, вночі — освітлювальні заряди, якими стріляли по позиціях ворога з [[міномет]]ів. Потім задача пілотам коректувалась по радіо, в деяких випадках вони атакували позиції ворога на відстані до 200 метрів від розташування морських піхотинців. У своїх мемуарах один з морських піхотинців пригадав, що: «ми відчували на своїх обличчях тепло палаючого напалму» ({{lang-en|We could feel the heat of the burning napalm on our faces}}). Бої точились цілодобово, вночі місця розташування північнов'єтнамських солдатів можна було виявити завдяки яскравому полум'ю від радянського пороху та навести на ці спалахи артилерію або безвідкотні гармати.
Постачання вантажів на ці пости було можливе лише [[гвинтокрил]]ами — набої, харчі, солдати, медикаменти, все мало бути доставлене повітрям. З часом це ставало дедалі важче, оскільки північнов'єтнамські військові відкривали вогонь по гвинтокрилах ще на підльоті до вершини. Одразу після приземлення у визначених зонах, гвинткрили потрапляли ще й під вогонь ракет та мінометів. Це призвело до великих втрат та погіршення постачання військових, розташованих на вершинах.
==== «Супер
[[Файл:Khe Sanh CH-46 taking off for Hill.jpg|thumb|Гвинтокрил [[Boeing CH-46 Sea Knight|CH-46 Сі Кнайт]] з прикріпленим зовнішнім вантажем.]]
Рядок 109 ⟶ 141:
Оскільки доставка вантажів окремими гелікоптерами призводила до великих втрат, а стан справ на вершинах став критичним, ВМС розробило нову, складнішу, але ефективнішу тактику доставки вантажів.
Вантажні гелікоптери тепер літали не поодинці, а
На початку операції чотири [[Douglas A-4 Skyhawk|А-4 «Скайхоук»]] скидали [[бомба|бомби]] та [[напалм]] на відомі місця розташування північнов'єтнамських зенітних ракет і гармат. Два
=== Повітряна оборона ===
Як показала [[
==== Операція Ніагара I ====
Рядок 121 ⟶ 153:
[[Файл:Khe Sanh Operation Niagara Sensor drop.jpg|thumb|Солдат скидає сенсор з борту гвинтокрила.]]
За декілька місяців до початку облоги був помічений інтенсивний рух північнов'єтнамської армії в напрямку до бази. Відтоді розпочалось планування великої розвідувальної операції в районі бази
В ній були задіяні патрулі віддаленої розвідки, загону спецпризначення [[101-
==== Операція Ніагара II ====
[[Файл:Khe Sanh Control Tower and radar.jpg|thumb|left|
Виявлені цілі потім піддавались спільним ударам ПВС та ВМС. ВМС, в першу чергу, покладались на палубні [[Винищувач-бомбардувальник|винищувачі-бомбардувальники]], які завдавали ударів для [[Авіаційна підтримка|ближньої підтримки]]. Коли дозволяла погода, а хмари не вкривали землю, ВМС цілодобово направляли винищувачі-бомбардувальники та [[штурмовик]]и в атаку на позиції ворога згідно з раніше
Переважна частина бомб була скинута з бомбардувальників [[Boeing B-52 Stratofortress|В-52 Стратофортрес]] під час [[Операція «Arc Light»|операції в складі]] операції Ніагара ІІ. Розташовані на аеродромах на [[Андерсен (авіабаза)|Гуамі]] та в
== Завершення облоги ==
=== Лобова атака ===
[[Файл:Artillery Walking barrage illustration.jpg|thumb|Схема артилерійського вогню при обороні.]]
Протягом облоги, атаки на саму базу обмежувались незначними вилазками, спрямованими, в основному, на виявлення слабких місць в обороні. 29 лютого 66 батальйон північнов'єтнамської армії атакував західний захисний кордон бази, який обороняв 37 батальйон повітряно-десантних
=== Зняття облоги ===
Коли обстріл бази став звичною буденністю, електронні сенсори зареєстрували в передостанній тиждень березня зростання активності навколо бази, що супроводжувалось підвищенням активності артилерійського вогню. 23 березня щогодини на базу падало понад 100 гранат, або в підсумку понад 1000 протягом цього дня. Оборона бази очікувала після такої масованої [[артилерійська підготовка|артилерійської підготовки]] зосередженої атаки на базу. Натомість, північнов'єтнамське командування розпочало відступ, в районі бази залишилось до 5000
Морські піхотинці, після місяців вимушеної ізоляції на базі через загрозу потрапити під дружні бомби з В-52, розпочали поодинокі, але агресивні вилазки в навколишні пагорби та захопили деякі пости північнов'єтнамської армії.
Рядок 148 ⟶ 181:
=== Звільнення 1 кавалерійською дивізією ===
[[Файл:Khe Sanh Operation Pegasus First Cavalry.jpg|thumb|left|Солдати [[1-
31 березня [[1-
Загони морської піхоти та південнов'єтнамської армії рухались вздовж шосе, водночас, загони 1 кавалерійської дивізії були десантовані на навколишні пагорби для прикриття флангів. Вдень 6 квітня перші загони дістались бази
=== Зняття облоги ===
26 полк морської піхоти, який більшу частину часу знаходився на базі під вогнем, 18 квітня був переведений в
В подальшому база була розібрана та великою мірою покинута, залишились лише артилерійські точки для вогневої підтримки операцій в західній частині [[
== Наслідки та аналіз ==
Рядок 164 ⟶ 197:
=== Військові ===
Проте план [[Міністерство оборони США|міністерства оборони США]] перекрити кордон між [[Південний В'єтнам|Південним]] та [[Північний В'єтнам|Північним В'єтнамом]] ланцюгом потужних і добре захищених військових баз виявився нездійсненним, оскільки
Для Північного В'єтнаму, натомість, облога бази, як і [[Тетський наступ]], завершились важкою поразкою. Так і не вдалось відкрити зручний шлях до Південного В'єтнаму, а велика частина задіяних військових була або вбита, або поранена. Кількість вбитих північнов'єтнамських солдатів коливається від {{formatnum:1800}} (офіційні дані ВНА) до {{formatnum:14000}} (найвищі оцінки американської сторони) чоловік. Точних даних про кількість загиблих не існує ще й тому, що
Північному В'єтнаму вдалось нападом на базу
=== Медіа та культура ===
В американських засобах масової інформації висвітленню новин про оборону бази
Битва істотно вплинула і на мистецтво: [[Брюс
▲В американських засобах масової інформації висвітленню новин про оборону бази Ке-Сан приділялась значна увага: їй було присвячено близько 25% часу від всіх новин з В'єтнаму, на каналі телебачення [[CBS]] частка доходила до 50%. Битва мала великий вплив на формування образу війни в громадській думці у Сполучених Штатах та Європі, також її часто порівнювали з [[Битва за Дієн Бієн Фу|битвою за Дієн Бієн Фу]]. Оборона Ке Сан була згадана новообраним Президентом США [[Барак Обама|Бараком Обамою]] в інаугураційній промові<ref>[[s:en:Barack Obama's Inaugural Address|wikisource.org: Barack Obama's Inaugural Address, 20 січня 2009]]</ref>.
▲Битва істотно вплинула і на мистецтво: [[Брюс Спрінґстін]] в пісні «[[Born in the USA]]» (народжений в США) присвятив слова «I had a brother at Khe Sanh» (мій брат був у Ке-Сан) цій битві. Також австралійський рок-гурт Cold Chisel присвятив пісню Ке-Сан, хоча лише незначна кількість [[Австралійські Сили Оборони|австралійських солдат]] мали безпосереднє відношення до її оборони. Битва за Ке Сан залишається символом неоднозначності військової кампанії у В'єтнамі, оскільки база була покинута невдовзі після успішного завершення її оборони.
== Примітки ==
{{reflist}}
== Література ==
* {{cite book | author = Gordon L. Rottman
* Robert Pisor: ''The End of the Line: The Siege of Khe Sanh.'' W W Norton & Co Inc, New York 1982, ISBN 0-393-01580-7.
* Bernard C. Nalty: ''Air Power and the Fight for Khe Sanh.'' Government Reprints Press, Washington 2001, ISBN 1-931641-84-6 [https://web.archive.org/web/20051113162045/https://www.airforcehistory.hq.af.mil/Publications/Annotations/naltyair.htm (online, PDF)].
* Moyers S. Shore: ''The Battle for Khe Sanh.'' Government Reprints Press, Washington 2001, ISBN 1-931641-87-0.
== Посилання ==
{{Commonscat|Battle of Khe Sanh}}
* [https://web.archive.org/web/20080724204530/http://www.vietnam-war.info/battles/siege_of_khe_sanh.php Інформація про битву на сайті vietnam-war.info]{{ref-en}}
* [http://www.khesanh.org/ Khe Sanh Veterans Association]{{ref-en}}
{{Бібліоінформація}}
▲[[Категорія:Війна у В'єтнамі]]
[[Категорія:Облоги XX століття|Кхешань]]
[[Категорія:Облоги за містом|Кхешань]]
[[Категорія:Битви США]]
[[Категорія:Битви 1968]]
[[Категорія:1968 у В'єтнамі]]
[[Категорія:Битви та операції В'єтнамської війни]]
[[Категорія:Конфлікти в 1968]]
[[Категорія:Події 21 січня]]
[[Категорія:Січень 1968]]
|