Левицький Кость Антонович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 19:46, 4 січня 2022 ред. TohaomgBot (обговорення \| внесок) Боти 397 914 редагувань м Додано посилання на архівовану версію статті замість прямого посилання на нині непрацюючий сайт "Львівської газети" ← Попереднє редагування		Поточна версія на 18:35, 2 березня 2024 ред. скасувати 185.102.186.61 (обговорення) Немає опису редагування Мітка: Візуальний редактор
(Не показані 18 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1: {{othernames\|Левицький}} {{Державний діяч \| українське ім'я = Кость Антонович Левицький \| оригінальне ім'я = \| портрет = Levytsky Kost-1-.jpg Рядок 17: \| дата народження = 18.11.1859 \| місце народження = [[Тисмениця (місто)\|Тисмениця]], [[~~Станіславський~~Станиславівський повіт]], [[Королівство Галичини і Володимирії]], [[Австрійська імперія]] \| дата смерті = 12.11.1941 \| місце смерті = [[Львів]], [[Дистрикт Галичина]], [[Генерал-губернаторство (Третій Рейх)\|Генерал-губернаторство]], [[Третій Рейх]] Рядок 32: \| Commons = }} '''Кость Антонович Леви́цький''' гербу [[Рогаля (герб)\|~~Рогаля~~Роґаля]] ({{ДН\|18\|11\|1859}}, [[Тисмениця (місто)\|Тисмениця]], [[Станиславівський повіт]], [[Королівство Галичини та Володимирії\|Королівство Галичини і Володимирії]], [[Австрійська імперія]], нині [[Україна]], [[Івано-Франківська область]] — {{ДС\|12\|11\|1941}}, [[Львів]], [[Дистрикт Галичина]], [[Генерал-губернаторство (Третій рейх)\|Генерал-губернаторство]], [[Третій Рейх]]) — український державний діяч, публіцист, юрист, історик, один із найвизначніших політичних діячів [[Галичина\|Галичини]] кінця [[XIX століття]] — першої половини [[20 століття\|XX століття]], [[доктор наук]]. Співзасновник [[Українська національно-демократична партія\|УНДП]]. З початку Першої світової війни очолив [[Головна українська рада\|Головну українську раду]] у Львові. З листопада [[1918]] р. — голова Державного секретаріату [[ЗУНР]], потім — голова комісії з виборчої реформи при уряді. [[Прем'єр-міністр]] [[Західноукраїнська Народна Республіка\|ЗУНР]] (листопад — грудень 1918). У липні [[1941]] засновник, голова [[Українська Національна Рада у Львові\|Національної Ради у Львові]]. [[Зять]] академіка ПАН [[Огоновський Омелян Михайлович\|Омеляна Огоновського]]<ref>[http://uk.rodovid.org/wk/Запис:601716 Омелян Огоновський нар. 3 серпня 1832, пом. 28 жовтня 1894 / Родовід] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20171115143554/http://uk.rodovid.org/wk/Запис:601716 \|date=15 листопада 2017 }}{{неавторитетне джерело}}</ref>, [[вуйко]] [[Огоновський Любомир\|Любомира Огоновського]]<ref>''[[Гуцуляк Михайло\|Михайло Гуцуляк]].'' Перший листопад 1918 на Західних землях України. — К. : Либідь, 1993. — іл. — С. 27. — ISBN 5-325-00302-X.</ref>{{Значущість факту?}}. == Біографія == Рядок 45: Виявив себе в галузі науки: перекладав закони, опрацьовував українську юридичну термінологію, уклав німецько-український правничий словник, почесний член [[НТШ\|Наукового товариства імені Тараса Шевченка]], співзасновник, довголітній редактор «[[Часопись Правнича і Економічна\|Часописі правничої]]» та квартальника Союзу українських адвокатів «Життя і право», автор популярних юридичних праць. ~~[[Файл:Левицький К.jpg\|міні\|праворуч\|200пкс\|]]~~ Видатний політик: співзасновник і секретар «[[Народна Рада (політична організація)\|Народної Ради]]», член президії та президент Народного комітету [[Українська національно-демократична партія\|Української національно-демократичної партії]], депутат Палати Послів австрійського парламенту (1907—1918) та [[Галицький крайовий сейм\|Галицького сейму]] (1908—1913 роки, від IV курії округу Рогатин; входив до складу «Українсько-руського соймового клубу», заступник голови у 1908—1909 роках, його голова у 1910-13 роках<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького сейму… — С. 103—104.</ref>); 1913—1914 роки — від IV курії округу Жидачів), президент (голова<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького сейму… — С. 114.</ref>) «[[Український соймовий клуб\|Українського соймового клюбу]]» в Галицькому сеймі (1913—1914 років<ref>''Чорновол І.'' 199 депутатів Галицького сейму… — С. 114—115.</ref>), президент українського клубу в австрійському парламенті (1910—1916). Очолюючи боротьбу українських парламентарів за український університет і реформу виборчої ординації до Галицького сейму, став одним із найавторитетніших українських політиків. На початку I світової війни очолив [[Головна Українська Рада\|Головну Українську Раду]], згодом [[Загальна Українська Рада\|Загальну Українську Раду]] — координаційний орган  українських партій. У 1914 році нагороджений командорським хрестом австрійського [[Орден Леопольда (Австрія)\|ордена Леопольда]]<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/docmetadata?id=1859 Kronika] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20170729172330/http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/docmetadata?id=1859 \|date=29 липня 2017 }} // Głos Rzeszowski, Nr 4 z 8 marca 1914. — S. 3.</ref><ref>[http://alex.onb.ac.at/cgi-content/alex?aid=shb&datum=1918&page=433&size=49 Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie]. — Wien, 1918. — S. 59.{{ref-de}}</ref>. [[1 серпня]] [[1914]] року разом з [[Ганкевич Микола\|Миколою Ганкевичем]] та [[Павлик Михайло Іванович\|Михайлом Павликом]] створив і очолив [[Головна українська рада\|Головну українську раду]].<ref>{{Cite book\|title=Історія України\|last=Кульчицький\|first=Станіслав Владиславович\|last2=Лебедєва\|first2=Юлія Генадіївна\|last3=\|year=2009\|publisher=Видавництво "Генеза"\|location=Київ\|pages=304\|language=Українська\|isbn=978-966-11-0016-8}}</ref> Рядок 61: «Золотий вересень» 1939 року втягнув його у вир політики — однопартійці доручили налагодити контакти з червоними завойовниками. [[22 вересня]] 1939 р. він представився новій владі, але невдовзі п. Костя вивезли до Москви. Арешт Левицького ініціював [[Хрущов Микита Сергійович\|М. Хрущов]], ні з ким з цього приводу не консультуючись. 80-річний сеньйор галицької політики просидів на Луб'янці півтора року. Побутує думка, що внаслідок наполягань [[Студинський Кирило Йосипович\|Кирила Студинського]] та інших галичан, на думку яких, начебто, зважала радянська влада, навесні 1941 р. Костя Левицького якимось дивом звільнили, він повернувся до Львова. Утім, важливу роль у звільненні К.Левицького відігравали міркування політичного характеру, які вдалося довести до відома Берії, а, через нього і до Молотова, [[Судоплатов Павло Анатолійович\|Павлу Судоплатову]]. Останньому було доручено Берією підготувати доповідь про політичні наслідки арешту К.Левицького і в цій доповіді Судоплатов висловився проти арешту і за звільнення Левицького, що й було зроблено. [[Файл:Могила Костя Левицького..jpg\|міні\|праворуч\|200пкс\|Могила Костя Левицького на 38 полі Янівського цвинтаря ]] === Проголошення Української держави === Рядок 82: == Праці == Кость Левицький — автор цінних історичних праць: * Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914 (1926) ''([http://chtyvo.org.ua/authors/Levytskyi_Kost/ завантажити з Chtyvo.org] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20161021064247/http://chtyvo.org.ua/authors/Levytskyi_Kost/ \|date=21 жовтня 2016 }})'' * Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр. (1928) ''([http://chtyvo.org.ua/authors/Levytskyi_Kost/Istoriia_vyzvolnykh_zmahan_halytskykh_ukraintsiv_z_chasu_svitovoi_viiny_19141918/ завантажити з Chtyvo.org] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20161021064843/http://chtyvo.org.ua/authors/Levytskyi_Kost/Istoriia_vyzvolnykh_zmahan_halytskykh_ukraintsiv_z_chasu_svitovoi_viiny_19141918/ \|date=21 жовтня 2016 }})'' * Великий зрив (1931). Рядок 90: == Джерела та література == * ''Андрусяк Т. Г''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Levitsky_K_A Левицький Кость Антонович] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20160822013459/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Levitsky_K_A \|date=22 серпня 2016 }} // {{ЕІУ\|6\|87}} * ''Красівський О''. Левицький Кость // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 394. — ISBN 978-966-611-818-2. * [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf Левицький Кость] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20161109173417/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf \|date=9 листопада 2016 }} // {{УМЕ6\|сторінки=815}} * Левицький Кость Антонович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_5.pdf Випуск 5. Біографічна частина: А-М] / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К. : Ін-т історії України НАН України, 2014. — С. 245—247. * [http://leksika.com.ua/16011013/legal/levitskiy Левицький Кость] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20170507070705/http://leksika.com.ua/16011013/legal/levitskiy \|date=7 травня 2017 }} // {{Юридична енциклопедія\|3\|463}} * ''Литвин М.'' [~~http~~https://web.archive.org/web/20140227061853/http://gazeta.lviv.ua/articles/2008/10/30/35510 Прем'єр Кость Левицький (1-а частина)] // Львівська Газета. — 2008. — 30 жовт. * ''Литвин М.'' [~~http~~https://web.archive.org/web/20140227025534/http://gazeta.lviv.ua/articles/2008/10/31/35612 Прем'єр Кость Левицький (2-а частина)] // Львівська Газета. — 2008. — 31 жовт. * ''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с.: іл. — С. 77. — ISBN 5-7707-7867-9. * ''Слюзар В., Щербак Л.'' Левицький Кость Антонович // {{ТЕС\|2\|330}} * ''Солдатенко В. Ф''. Левицький Костянтин Антонович // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. /Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X. * ''[[Чорновол Ігор Павлович\|Чорновол І]].'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Chornovol_Ihor/199_deputativ_Halytskoho_seimu/ 199 депутатів Галицького сейму] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20171029234947/http://chtyvo.org.ua/authors/Chornovol_Ihor/199_deputativ_Halytskoho_seimu/ \|date=29 жовтня 2017 }}. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с. — С. 113—115, 152. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2. == Посилання == * [https://www.youtube.com/watch?v=Bw8f3L5QgtA&noredirect=1 Документальний фільм Українські Державники — Кость Левицький]. * [http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=1237206 Урядовий портал] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20160304114001/http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=1237206 \|date=4 березня 2016 }}. {{Бібліоінформація}} {{PD-письменник}}▼ {{Голови уряду українських державних утворень з 1917}} {{Міністри закордонних справ українських державних утворень з 1917}} ▲{{PD-письменник}} [[Категорія:Уродженці Тисмениці]] [[Категорія:Левицькі гербу Рогаля]] Рядок 117: [[Категорія:Посли Галицького сейму 9-го скликання]] [[Категорія:Посли Галицького сейму 10-го скликання]] [[Категорія:Учасники Листопадового чину]] [[Категорія:Українські дипломати]] [[Категорія:Випускники Станиславівської цісарсько-королівської гімназії]] Рядок 123 ⟶ 124: [[Категорія:Діячі «Просвіти»]] [[Категорія:Репресовані в СРСР]] [[Категорія:~~Поховані~~Люди, на ~~Янівському~~честь ~~цвинтарі~~яких названо вулиці]] ~~[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]~~ [[Категорія:Люди на монетах України]] [[Категорія:Члени Музичного товариства імені Миколи Леонтовича]]