Левицький Кость Антонович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
(Не показано 194 проміжні версії ще одного користувача) | |||
Рядок 1:
{{othernames|Левицький}}
{{Державний діяч
| українське ім'я = Кость Антонович Левицький
| оригінальне ім'я =
| портрет = Levytsky Kost-1-.jpg
| ширина портрета = 200px
| підпис =
| герб = POL COA Rogala.svg
| підпис герба = [[Роґаля]]
| титул = [[Прем'єр-міністр]] [[ЗУНР]]
| прапор =
| періодпочаток = [[9 листопада]] [[1918]]
| періодкінець = грудень [[1918]]
| попередник = посада запроваджена
| спадкоємець = [[Голубович Сидір|Ісидор Голубович]]
| дата народження = 18.11.1859
| місце народження = [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]], [[Станиславівський повіт]], [[Королівство Галичини і Володимирії]], [[Австрійська імперія]]
| дата смерті = 12.11.1941
| місце смерті = [[Львів]], [[Дистрикт Галичина]], [[Генерал-губернаторство (Третій Рейх)|Генерал-губернаторство]], [[Третій Рейх]]
| національність = [[українець]]
| громадянство = [[Австро-Угорщина]] → [[ЗУНР]] → [[Друга Річ Посполита]] → Українська Держава
| батько =
| мати =
| дружина = Ольга з Огоновських
| діти =
| партія = [[Українська Національно-Демократична Партія]]
| нагороди = {{Командор ордена Леопольда (Австрія)}}
| автограф =
| Commons =
}}
'''Кость Антонович Леви́цький''' гербу [[Рогаля (герб)|Роґаля]] ({{ДН|18|11|1859}}, [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]], [[Станиславівський повіт]], [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівство Галичини і Володимирії]], [[Австрійська імперія]], нині [[Україна]], [[Івано-Франківська область]] — {{ДС|12|11|1941}}, [[Львів]], [[Дистрикт Галичина]], [[Генерал-губернаторство (Третій рейх)|Генерал-губернаторство]], [[Третій Рейх]]) — український державний діяч, публіцист, юрист, історик, один із найвизначніших політичних діячів [[Галичина|Галичини]] кінця [[XIX століття]] — першої половини [[20 століття|XX століття]], [[доктор наук]]. Співзасновник [[Українська національно-демократична партія|УНДП]]. З початку Першої світової війни очолив [[Головна українська рада|Головну українську раду]] у Львові. З листопада [[1918]] р. — голова Державного секретаріату [[ЗУНР]], потім — голова комісії з виборчої реформи при уряді. [[Прем'єр-міністр]] [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] (листопад — грудень 1918). У липні [[1941]] засновник, голова [[Українська Національна Рада у Львові|Національної Ради у Львові]].
[[Зять]] академіка ПАН [[Огоновський Омелян Михайлович|Омеляна Огоновського]]<ref>[http://uk.rodovid.org/wk/Запис:601716 Омелян Огоновський нар. 3 серпня 1832, пом. 28 жовтня 1894 / Родовід] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171115143554/http://uk.rodovid.org/wk/Запис:601716 |date=15 листопада 2017 }}{{неавторитетне джерело}}</ref>, [[вуйко]] [[Огоновський Любомир|Любомира Огоновського]]<ref>''[[Гуцуляк Михайло|Михайло Гуцуляк]].'' Перший листопад 1918 на Західних землях України. — К. : Либідь, 1993. — іл. — С. 27. — ISBN 5-325-00302-X.</ref>{{Значущість факту?}}.
== Біографія ==
[[Файл:Надгробок о. Антіна Левицького, Нижнів 1.jpg|міні|ліворуч|170пкс|Надгробок на могилі батьків біля церкви в Нижневі]]
Народився 18 листопада 1859 у містечку [[Тисмениця (місто)|Тисмениця]] [[Станиславівський повіт (Королівство Галичини та Володимирії)|Станиславівського повіту]] [[Королівство Галичини і Володимирії|Королівства Галичини і Володимирії]], [[Австрійська імперія]], нині районний центр Івано-Франківської області, [[Україна]]) в сім'ї [[священник]]а [[УГКЦ]], [[шляхтич]]а гербу «[[Роґаля]]» о. Антіна Левицького (1832—1909, Нижнів<ref>''Dmytro Blazejowskyj''. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : KM Akademia, 2004. — S. 249. — ISBN 966-518-225-0. {{ref-en}}</ref>) — пароха [[Нижнів|Нижнева]]<ref>''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР… — С. 77.</ref>. Мав брата Олександра (?—1918), який працював секретарем при Міністерстві справедливості уряду Австро-Угорщини,<ref>''Кущак Д.'' Історія села Люблинець Новий. — Львів : Свічадо, 2010. — С. 36. — ISBN 978-966-395-408-0.</ref> зятя о. [[Метелля Северин Модестович|Северина Метеллі]].<ref>Там само. — С. 36, 55.</ref>
Видатний політик: співзасновник і секретар «[[Народна Рада (політична організація)|Народної Ради]]», член президії та президент Народного комітету [[
[[1 серпня]] [[1914]] року разом з [[Ганкевич Микола|Миколою Ганкевичем]] та [[Павлик Михайло Іванович|Михайлом Павликом]] створив і очолив [[Головна українська рада|Головну українську раду]].<ref>{{Cite book|title=Історія України|last=Кульчицький|first=Станіслав Владиславович|last2=Лебедєва|first2=Юлія Генадіївна|last3=|year=2009|publisher=Видавництво "Генеза"|location=Київ|pages=304|language=Українська|isbn=978-966-11-0016-8}}</ref>
Співорганізатор похорону [[Іван Франко|Івана Франка]] [[31 травня]] [[1916]] року.<ref>''Литвин М., Науменко К.'' Історія Галицького стрілецтва. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 36. — ISBN 5-7745-0394-1.</ref>
=== Керівник Державного Секретаріату ЗУНР ===
В умовах розпаду [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської імперії]] парламентарії сформували Українську Національну Раду, взяли курс на створення незалежної держави. [[31 жовтня]] 1918 р. львівська делегація Ради під проводом Костя Левицького ухвалила рішення про збройне повстання. [[9 листопада]] [[УНРада]] під головуванням Костя Левицького схвалила опрацьовану за його участі тимчасову Конституцію [[ЗУНР]]. Голова першого уряду — Державного секретаріату ЗУНР, міністр фінансів ЗУНР.
Уряд діяв два місяці, сформував правові й організаційні засади ЗУНР. Після відставки Кость Левицький очолював комісію виборчого законодавства УНРади. Через відступ [[УГА]] в липні 1919 року за [[Збруч]] переїхав до Відня, увійшов до складу уряду ЗУНР як уповноважений у справах преси та пропаганди, згодом — закордонних справ. Очолював делегації ЗУНР на міжнародних конференціях у Ризі (1920), Женеві (1921), був членом делегації ЗУНР на Ґенуезькій конференції (1922). Очолював Комітет політичної еміграції. Після самоліквідації 1923 р. уряду згідно з рішенням [[Ліга Націй|Ліги Націй]] про анексію Східної Галичини повернувся до Львова.
=== Міжвоєнний період ===
У міжвоєнний період входив до Центрального комітету Українського національно-демократичного об'єднання; вирішальної ролі в політиці вже не відігравав. Працював на посадах директора «[[Центробанк (Крайовий Союз Кредитовий)|Центробанку]]», очолював Союз українських адвокатів, входив до складу Навчальної ради адвокатів Польщі. Проявив себе як історик — автор «Історії політичної думки галицьких українців 1848—1914 рр.» (1926), «Історії визвольних змагань галицьких українців у часи світової війни 1914—1918 рр.» (1928—1930), «Великий зрив» (1931) тощо «Історію політичної думки галицьких українців» досі вважають основною працею з історії українського національного руху XIX ст.
«Золотий вересень» 1939 року втягнув його у вир політики — однопартійці доручили налагодити контакти з червоними завойовниками. [[22 вересня]] 1939 р. він представився новій владі, але невдовзі п. Костя вивезли до Москви. Арешт Левицького ініціював [[Хрущов Микита Сергійович|М. Хрущов]], ні з ким з цього приводу не консультуючись. 80-річний сеньйор галицької політики просидів на Луб'янці півтора року. Побутує думка, що внаслідок наполягань [[Студинський Кирило Йосипович|Кирила Студинського]] та інших галичан, на думку яких, начебто, зважала радянська влада, навесні 1941 р. Костя Левицького якимось дивом звільнили, він повернувся до Львова. Утім, важливу роль у звільненні К.Левицького відігравали міркування політичного характеру, які вдалося довести до відома Берії, а, через нього і до Молотова, [[Судоплатов Павло Анатолійович|Павлу Судоплатову]]. Останньому було доручено Берією підготувати доповідь про політичні наслідки арешту К.Левицького і в цій доповіді Судоплатов висловився проти арешту і за звільнення Левицького, що й було зроблено.
[[Файл:Могила Костя Левицького..jpg|міні|праворуч|200пкс|Могила Костя Левицького на 38 полі Янівського цвинтаря ]]
=== Проголошення Української держави ===
[[30 червня]] 1941 року [[ОУН|оунівці]] проголосили Українську державу, Кость Левицький очолив Раду Сеньйорів (передпарламент — з 6 липня, із 30 липня 1941 р. — [[Українська Національна Рада у Львові|УНРада]]). Неодноразово провадив нелегкі переговори з нацистами, намагався відіграти роль представника єдиної легітимної влади в Галичині. На початку 1942-го нацисти поставили перед УНРадою ультиматум про саморозпуск.
Помер [[12 листопада]] 1941 року. Похований на [[Янівський цвинтар|Янівському меморіальному цвинтарі]] поруч з генералом [[Тарнавський Мирон|Мироном Тарнавським]].
У прощальному слові [[митрополит]] [[Йосип Сліпий]], відзначаючи величезні заслуги Костя Левицького, назвав його «керманичем політичного життя народу до останньої хвилини».
== Вшанування пам'яті ==
[[1992]] р. вулицю Володимира Маяковського у Львові, на якій під № 34 був розташований будинок Костя Левицького, [[Вулиця Левицького (Львів)|перейменували на його честь]].
26 листопада 2009 [[Національний банк України|Національним банком України]] була випущена ювілейна [[Кость Левицький (монета)|монета «Кость Левицький»]].
У [[2010]] р. до 150-річчя від дня народження Кость Левицького [[Львівська обласна державна телерадіокомпанія|Львівською обласною державною телерадіокомпанією]] було презентовано документальний фільм, присвячений діяльності видатного адвоката, громадського та політичного діяча. Сценаристом і ведучим телевізійного фільму виступив журналіст та дипломат Яців Володимир.
На батьківщині, в [[Тисмениця|Тисмениці]], одна з центральних вулиць носить ім'я К. Левицького.
[[Файл:Початок вул. К. Левицького в Tисмениці.JPG|міні|праворуч|200пкс|Вул. Костя Левицького в Тисмениці]]
== Праці ==
Кость Левицький — автор цінних історичних праць:
* Історія політичної думки галицьких українців 1848—1914 (1926) ''([http://chtyvo.org.ua/authors/Levytskyi_Kost/ завантажити з Chtyvo.org] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161021064247/http://chtyvo.org.ua/authors/Levytskyi_Kost/ |date=21 жовтня 2016 }})''
* Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр. (1928) ''([http://chtyvo.org.ua/authors/Levytskyi_Kost/Istoriia_vyzvolnykh_zmahan_halytskykh_ukraintsiv_z_chasu_svitovoi_viiny_19141918/ завантажити з Chtyvo.org] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161021064843/http://chtyvo.org.ua/authors/Levytskyi_Kost/Istoriia_vyzvolnykh_zmahan_halytskykh_ukraintsiv_z_chasu_svitovoi_viiny_19141918/ |date=21 жовтня 2016 }})''
* Великий зрив (1931).
== Примітки ==
{{примітки}}
== Джерела та література ==
* ''Андрусяк Т. Г''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Levitsky_K_A Левицький Кость Антонович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160822013459/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Levitsky_K_A |date=22 серпня 2016 }} // {{ЕІУ|6|87}}
* ''Красівський О''. Левицький Кость // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 394. — ISBN 978-966-611-818-2.
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf Левицький Кость] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161109173417/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf |date=9 листопада 2016 }} // {{УМЕ6|сторінки=815}}
* Левицький Кость Антонович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. [https://chtyvo.org.ua/authors/Varvartsev_Mykola/Ukraina_v_mizhnarodnykh_vidnosynakh_Entsyklopedychnyi_slovnyk-dovidnyk_Vypusk_5.pdf Випуск 5. Біографічна частина: А-М] / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К. : Ін-т історії України НАН України, 2014. — С. 245—247.
* [http://leksika.com.ua/16011013/legal/levitskiy Левицький Кость] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170507070705/http://leksika.com.ua/16011013/legal/levitskiy |date=7 травня 2017 }} // {{Юридична енциклопедія|3|463}}
* ''Литвин М.'' [https://web.archive.org/web/20140227061853/http://gazeta.lviv.ua/articles/2008/10/30/35510 Прем'єр Кость Левицький (1-а частина)] // Львівська Газета. — 2008. — 30 жовт.
* ''Литвин М.'' [https://web.archive.org/web/20140227025534/http://gazeta.lviv.ua/articles/2008/10/31/35612 Прем'єр Кость Левицький (2-а частина)] // Львівська Газета. — 2008. — 31 жовт.
* ''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України, видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с.: іл. — С. 77. — ISBN 5-7707-7867-9.
* ''Слюзар В., Щербак Л.'' Левицький Кость Антонович // {{ТЕС|2|330}}
* ''Солдатенко В. Ф''. Левицький Костянтин Антонович // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. /Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-X.
* ''[[Чорновол Ігор Павлович|Чорновол І]].'' [http://chtyvo.org.ua/authors/Chornovol_Ihor/199_deputativ_Halytskoho_seimu/ 199 депутатів Галицького сейму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171029234947/http://chtyvo.org.ua/authors/Chornovol_Ihor/199_deputativ_Halytskoho_seimu/ |date=29 жовтня 2017 }}. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с. — С. 113—115, 152. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.
== Посилання ==
* [https://www.youtube.com/watch?v=Bw8f3L5QgtA&noredirect=1 Документальний фільм Українські Державники — Кость Левицький].
* [http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=1237206 Урядовий портал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304114001/http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/printable_article?art_id=1237206 |date=4 березня 2016 }}.
{{Бібліоінформація}}
{{Голови уряду українських державних утворень з 1917}}
{{Міністри закордонних справ українських державних утворень з 1917}}
{{PD-письменник}}
[[Категорія:Уродженці Тисмениці]]
[[Категорія:Левицькі гербу Рогаля]]
[[Категорія:Делегати УНРади ЗУНР]]
[[Категорія:Діячі «Нової ери»]]
[[Категорія:Посли Австрійського парламенту 11-го скликання (1907-1911)]]
[[Категорія:Посли Австрійського парламенту 12-го скликання (1911-1918)]]
[[Категорія:Посли Галицького сейму 9-го скликання]]
[[Категорія:Посли Галицького сейму 10-го скликання]]
[[Категорія:Учасники Листопадового чину]]
[[Категорія:Українські дипломати]]
[[Категорія:Випускники Станиславівської цісарсько-королівської гімназії]]
[[Категорія:Випускники Віденського університету]]
[[Категорія:Випускники Львівського університету]]
[[Категорія:
[[Категорія:
[[Категорія:
[[Категорія:
[[Категорія:
|