Брюссельський столичний регіон: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль |
Немає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
(Не показані 39 проміжних версій 20 користувачів) | |||
Рядок 3:
|native_name =
|official_name = ''Région de Bruxelles-Capitale''<br>''Brussels Hoofdstedelijk Gewest''
|nickname = столиця Європи<ref>{{cite web |title=Brussels |url=http://www.city-data.com/world-cities/Brussels-Introduction.html |publisher=City-Data.com |accessdate=2008-01-10 |archive-date=20 березня 2007 |archive-url=https://web.archive.org/web/20070320054611/http://www.city-data.com/world-cities/Brussels-Introduction.html }}</ref> Кумедне місто<ref name=Comic>{{cite news|last=Herbez|first=Ariel|title=Bruxelles, capitale de la BD|url=http://www.letemps.ch/Page/Uuid/73a8ca52-4c90-11de-8192-71ce8207b7fa|accessdate=28
|settlement_type = Регіон Бельгії
|image_skyline =
|border = infobox
|total_width = 280
|image_style = border:1;
|perrow = 1/2/1/3/1
|image1 = Brussels Skyline (cropped).jpg
|image2 = Grand_Place_Bruselas_2.jpg
|image3 = Brussels view from Mont des Arts, Brussels, Belgium (cropped).jpg
|image4 = Arcade du Cinquantenaire (DSCF7405).jpg
|image5 = Bruxelles Manneken Pis cropped.jpg
|image6 = (Belgium) St. Michael & St. Gudula Cathedral Tower, Brussels.jpg
|image7 = Congress Column, Brussels (DSCF3585).jpg
|image8 = Bruxels April 2012-4.jpg
}}
|image_caption = Колаж декількох видів Брюсселя, перший вгорі: вид на центральну частина міста і діловий Північний квартал, другий ряд ліворуч: свято квітів на площі [[Гран-Плас (Брюссель)|Гран-Плас]], другий ряд праворуч: [[Брюссельська ратуша]] і {{не перекладено|Пагорб мистецтв|||Mont des Arts}}, 3-й: [[Парк п'ятдесятиріччя (Брюссель)|Парк п'ятдесятиріччя]], 4-й ряд ліворуч: [[Маннекен Піс]], 4-й ряд посередині: [[Брюссельський собор|Кафедральний собор святих Михайла і Гудули]], 4-й ряд праворуч: {{не перекладено|Колона Конгресу|||Congress Column}}, нижній ряд: [[Королівський палац (Брюссель)|Королівський палац]]
|image_flag = Flag of the Brussels-Capital Region.svg
|flag_size = 120x100px
|image_shield =
|shield_size = 120x100px
|image_blank_emblem = Be_Brussels_logo_(full).svg
|blank_emblem_type = [[Логотип]]
|image_map = Brussels-Capital Region in Belgium and Europe.svg
|map_caption = Розташування регіону на мапі [[Бельгія|Бельгії]] та [[Європейський Союз|ЄС]]
|mapsize = 300px
|coordinates_region = BE
| subdivision_type = Країна
Рядок 34 ⟶ 47:
|area_land_km2 =
|area_water_km2 =
|population_as_of =
|population_note =
|population_total =
|population_metro =
|population_density_km2 = auto
|population_footnotes =<ref>[http://www.briobrussel.be/ned/webpage.asp?WebpageId=1468 Population of the Brussels region, briobrussel.be, retrieved on August 6th, 2018]{{Недоступне посилання|date=лютий 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
|elevation_m = 13
|timezone = [[CET]]
Рядок 46 ⟶ 59:
|utc_offset_DST = +2
| pushpin_map_caption = Розташування міста на мапі [[Бельгія|Бельгії]]
| pushpin_mapsize = 300px
| pushpin_map = Бельгія
|latd = 50
Рядок 61 ⟶ 75:
}}
'''
Брюссель з'явився як місто-фортеця у 10-му столітті, засноване [[Карл I (герцог Нижньої Лотарингії)|Карлом I]]<ref name="History">{{cite web|url=http://www.brussels.org/history/|title=History of Brussels|publisher=Brussels.org|date=|accessdate=2010-06-29|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GkugOuPl?url=http://www.brussels.info/history/|archivedate=2013-05-20}}</ref>. Населення регіону становить 1,2 мільйона осіб, а усе населення агломерації станом на 2017 рік — понад 2,14 мільйона, що є найвищим показником у Бельгії<ref name="BelMun2008">{{cite web |url=http://www.statbel.fgov.be/downloads/pop200801com.xls |title=Statistics Belgium; ''Population de droit par commune au 1 janvier 2008'' |format=excel-file |accessdate=17 вересня 2008 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080917020854/http://www.statbel.fgov.be/downloads/pop200801com.xls |archivedate=17 September 2008}} Населення усіх муніципалітетів у Бельгії станом на 1 січня 2008 2008. Retrieved on 18 October 2008.</ref><ref name="BelMetr">{{cite web |url=http://www.statbel.fgov.be/pub/d0/p009n014_nl.pdf |title=Statistics Belgium; ''De Belgische Stadsgewesten 2001'' |format=PDF |accessdate=19 жовтня 2008 |deadurl=yes |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081029020131/http://www.statbel.fgov.be/pub/d0/p009n014_nl.pdf |archivedate=29 October 2008}} Визначення зони метрополії в Бельгії. Зону метрополії Брюсселя поділено на 3 рівні. Перший рівень — центральна агломерація (''geoperationaliseerde agglomeratie'') з населення у 1 451 047 мешканців (2008-01-01). З додаванням числа мешканців найближчого оточення (''banlieue'') буде в загальному 1 831 496 мешканців. І, при врахуванні зовнішньої зони, тісно пов'язаної з центром транспортом (''forensenwoonzone'') населення буде становити 2 676 701 мешканець.</ref><ref>{{cite web |url=http://www.demographia.com/db-worldua.pdf |title=Demographia World Urban Areas |date=April 2017 |accessdate=26 жовтня 2018 |archive-date=3 травня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180503021711/http://www.demographia.com/db-worldua.pdf }}</ref>.
З часів закінчення [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Брюссель є одним з головних центрів світової політики. Будучи місцем розташування [[Інституції Європейського Союзу|інституцій Європейського Союзу]]<ref name="12010E/PRO/06">{{cite web|url=http://eur-lex.europa.eu/JOHtml.do?uri=OJ:C:2010:083:SOM:EN:HTML|title=Protocol (No 6) on the location of the seats of the institutions and of certain bodies, offices, agencies and departments of the European Union, Consolidated version of the Treaty on the Functioning of the European Union, OJ C 83, 30.3.2010, p. 265–265|publisher=EUR-Lex|date=2010-03-30|accessdate=2010-08-03|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Gkuh3sUu?url=http://eur-lex.europa.eu/JOHtml.do?uri=OJ:C:2010:083:SOM:EN:HTML|archivedate=2013-05-20|deadlink=yes}}</ref> і штаб-квартири [[НАТО]], Брюссель став багатомовною домівкою для численних міжнародних організацій, політиків і дипломатів<ref name="BBC Belgium">{{cite news |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/country_profiles/999709.stm |title=Europe | Country profiles | Country profile: Belgium |publisher=BBC News |date=14 червня 2010 |accessdate=29 червня 2010 |archive-date=1 липня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100701043109/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/country_profiles/999709.stm }}</ref>.
Історично [[Нідерландська мова|нідерландськомовний]] Брюссель з часів набуття Бельгією незалежності у 1830 році, [[Франкізація Брюсселя|перетворився]] майже на цілком [[Французька мова|франкомовний]] регіон<ref name="LaLibre.be">{{cite web |author=Frédéric Chardon |language=fr |website=La Libre.be |url=http://www.lalibre.be/actu/belgique/bruxelles-est-francophone-a-92-selon-les-declarations-fiscales-5a24e140cd7095d1cd3d6ea3 |trans-title=Brussels French-speaking at 92%, according to tax declarations |title=Bruxelles est francophone à 92%, selon les déclarations fiscales |date=4 грудня 2017 |accessdate=26 жовтня 2018 |archive-date=28 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181028151259/http://www.lalibre.be/actu/belgique/bruxelles-est-francophone-a-92-selon-les-declarations-fiscales-5a24e140cd7095d1cd3d6ea3 }}</ref>, однак офіційними вважаються обидві мови<ref name="Hughes">{{cite news |last=Hughes |first=Dominic |url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/7507506.stm |title=Europe | Analysis: Where now for Belgium? |publisher=BBC News |date=15 липня 2008 |accessdate=29 червня 2010 |archive-date=19 липня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080719063736/http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/7507506.stm }}</ref><ref>{{cite web |title=Brussels bilingual? Brussels francophone? Both and neither! |date=1 березня 2016 |author=Philippe Van Parijs |work=The Brussels Times |url=http://www.brusselstimes.com/opinion/5148/brussels-bilingual-brussels-francophone-both-and-neither |accessdate=26 жовтня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190502003207/http://www.brusselstimes.com/opinion/5148/brussels-bilingual-brussels-francophone-both-and-neither |archivedate=2 травня 2019 |deadurl=yes }}</ref>. Усі дорожні знаки, назви вулиць і більша частина реклами й назв послуг подаються обома мовами<ref name="Hughes"/>. Брюссель також дедалі більше стає багатомовним. Близько третини населення вважають англійську мову другою мовою, а велика кількість мігрантів-іноземців говорять іншими мовами<ref>O'Donnell, Paul; Toebosch, AnneMarie. ''Multilingualism in Brussels: «I'd Rather Speak English»''. Journal of Multilingual and Multicultural Development, 2008, v. 29 n. 2 p. 154—169.</ref>.
== Політика ==
Рядок 73 ⟶ 93:
=== Столична функція ===
{{Докладніше|Брюссель і Європейський Союз}}
Формально столицею Бельгії є тільки місто (муніципалітет) [[Брюссель]], але на практиці столичні установи розподілені по різних муніципалітетах Брюссельського столичного регіону. Таким чином весь регіон в цілому є столицею [[Європейський союз|Європейського союзу]], [[Бельгія|Бельгії]], [[Франкомовна громада Бельгії|Франкомовної громади]], [[Фламандська громада|Фламандської громади]] і [[Фламандський регіон|Фландрії]]<ref>{{cite web|url=http://www.brussels.org/|title=Welcome to Brussels|publisher=Brussels.org|date=|accessdate=2009-07-05|archiveurl=
== Комуни ==
Будучи фактично єдиним містом, Великий Брюссель складається з дев'ятнадцяти [[
[[Файл:Région-de-Bruxelles-Capitale.png|none]]
Рядок 84 ⟶ 104:
{|class="wikitable sortable"
! #
! Назва українською
! Назва [[французька мова|французькою]]
! Назва [[нідерландська мова|нідерландською]]
! Поштовий код (коди)
|-
| 1
| [[Андерлехт]]
| Anderlecht
| Anderlecht
| 1070
|-
| 2
| [[Одергем]]
| Auderghem
| Oudergem
| 1160
|-
| 3
| [[Беркем-Сент-Агат]]
| Berchem-Sainte-Agathe
| Sint-Agatha-Berchem
| 1082
|-
| 4
| [[Брюссель]]
| Ville de Bruxelles
| Stad Brussel
| 1000, 1020, 1120, 1130, 1040, 1050
|-
| 5
| [[Еттербек]]
| Etterbeek
| Etterbeek
| 1040
|-
| 6
| [[
|
| Evere
| 1140
|-
| 7
| [[Форе]]
| Forest
| Vorst
| 1190
|-
| 8
| [[
|
| Ganshoren | 1083
|-
| 9
| [[
| Ixelles
| Elsene
| 1050
|-
| 10
| [[Жет]]
| Jette
| Jette
| 1090
|-
| 11
| [[Кукельберг]]
| Koekelberg
| Koekelberg
| 1081
|-
| 12
| [[Моленбек-Сен-Жан]]
| Molenbeek-Saint-Jean
| Sint-Jans-Molenbeek
| 1080
|-
| 13
| [[
| Saint-Gilles
| Sint-Gillis
| 1060
|-
| 14
| [[Сен-Жосс-тен-Ноде]]
| Saint-Josse-ten-Noode
| Sint-Joost-ten-Node
| 1210
|-
| 15
| [[Схарбек]]
| Schaerbeek
| Schaarbeek
| 1030
|-
| 16
| [[Уккел]]
| Uccle
| Ukkel
| 1180
|-
| 17
| [[Ватермаль-Буафор]]
| Watermael-Boitsfort
| Watermaal-Bosvoorde
| 1170
|-
| 18
| [[Волюве-Сен-Ламбер]]
| Woluwe-Saint-Lambert
| Sint-Lambrechts-Woluwe
| 1200
|-
| 19
| [[Волюве-Сен-П'єр]]
| Woluwe-Saint-Pierre
| Sint-Pieters-Woluwe
| 1150
|}
== Клімат ==
Клімат Брюсселя — помірний [[Морський клімат|морський]]. Морські повітряні маси, що утворюються над [[Північне море|Північним морем]], розташованим неподілк, зумовлюють невеликі амплітуди добової та річної температури і високу відносну вологість повітря. Найспекотнішими місяцями є [[липень]] і [[серпень]] з середньою температурою 17,0
Для морського клімату типово велика кількість опадів. Так, за рік в Брюсселі випадають 821 мм опадів, найбільша кількість (по 79 мм) — в [[листопад]]і та [[грудень|грудні]].
Рядок 255 ⟶ 275:
== Двомовність ==
{{main|Франкізація Брюсселя}}
[[Файл:Languages spoken at home in the Brussels Capital Region (
Брюссельський столичний регіон [[двомовність|двомовний]]. Це означає, що всі офіційні публікації видаються французькою і нідерландською мовами. Також всі вулиці, [[муніципалітет]]и, станції [[метрополітен]]у тощо мають по дві офіційні назви. Хоча Брюссель історично належить до [[Фландрія|Фландрії]], франкомовні вже давно складають переважну більшість (близько 85-90 % населення<ref>
Тим не менше дані цифри не передають мовну ситуацію з повною точністю. Найчастіше люди, які відносять себе до франкомовної
В останні роки франкомовні батьки часто відправляють своїх дітей вчитися у школи з викладанням нідерландською мовою. Пов'язано це з посиленням ролі нідерландської мови в Бельгії. Традиційно вважається, що дітям, яким однаково зручно спілкуватися обома мовами, буде легше досягти успіху в житті.
== Містобудування ==
=== Архітектура ===
Протягом декількох століть у Брюсселі тривав конфлікт між франкомовною і фламандською громадами, завдяки чому дві території розвивалися відокремлено, кожна зі своїми культурними, архітектурними та економічними особливостями. У центрі міста в архітектурі переважають [[Середньовіччя|середньовічні]] будинки у фламандському стилі, зокрема, у стилі [[Фламандське бароко#Архітектура|фламандського бароко]] і [[брабант]]ської [[готика|готики]]. Найяскравіший приклад — архітектурний ансамбль площі [[Гран-Плас (Брюссель)|Гран-плас]], створений в XVI — XVIII століттях.
У кінці [[XIX століття]] домінуючу позицію перейняла валлонська (франкомовна) громада, тому більшість будівель XIX—XX століть були виконані у французькому стилі. Один із засновників стилю модерн з його плавними незвичайними формами, [[Віктор Орта]] навчався в [[Королівська Академія витончених мистецтв в Брюсселі|Бельгійській Академії мистецтв у Брюсселі]] і після закінчення навчання почав змінювати місто. Чотири будинки за проектом Орта були занесені в [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Бельгії|список об'єктів Світової спадщини]]: [[Отель-Тассель|будинок Едмона Тассель]], [[Музей Орта]], будинок Сольвей, будинок Ван Етвельде. Інший приклад [[югендстиль|югендстилю]] зі списку Всесвітньої спадщини — [[палац Стокле]], побудований на початку XX століття віденським архітектором [[Йозеф Гофман|Йозефом Гоффманом]]. Під час розквіту [[ар-нуво]] місто активно розросталося, тому багато брюссельських передмість можуть похвалитися архітектурою в стилі модерн. Найбільш примітні в цьому плані комуни [[Іксель]], [[Еттербек]], [[Схарбек]] і [[Сен-Жіль]].
Після закінчення [[Перша світова війна|Першої світової війни]] популярним стає стиль [[Ар Деко|ар-деко]], що являє собою синтез модерну і [[Неокласицизм (новий класицизм)|неокласицизму]]. Деякі будівлі були виконані в цьому стилі (наприклад, архітектура [[Базиліка Святого Серця (Брюссель)|базиліки Святого Серця]] являє собою змішання ар-деко і неоготики), однак Брюссель залишився столицею ар-нуво.
<center><gallery mode="packed">
Файл:Brussels, townhall oeg2043-00090 foto3 2015-06-07 08.38.jpg|Ратуша — зразок пізньої брабантської [[готика|готики]]. Побудована на початку XV століття, відбудована в XVIII столітті.
Файл:Grand Place 1-7 during civil twilight, Brussels (DSCF1982).jpg|Гільдійські будинки в стилі фламандського [[бароко]] (кінець XVII — початок XVIII ст.)
Maison du Roi, Brussels (DSCF1978).jpg
Файл:Basilica of the Sacred Heart.jpg|Змішання стилів [[ар-деко]] і [[неоготика|неоготики]] в архітектурі базиліки Сакре-Кер (XX століття)
Hortamuseum.tif|[[Музей Орта]]
Palais Stoclet, vue ensemble.JPG|[[Палац Стокле]]
</gallery></center>
== Транспорт ==
Рядок 270 ⟶ 307:
Через велике скупчення транспорту на великих перехрестях, багато доріг було перенесено під землю. Так, під землею сховані не тільки прямі ділянки, але і розвилки і навіть світлофори. Один з тунелів веде безпосередньо від магістралі в східній частині міста на квартал, де розташовані заклади [[ЄС]].
Станом на [[2007]] рік у Брюсселі працює близько восьмисот приватних фірм-операторів таксі. Загальна кількість автомобілів [[таксі]] — 1200, на них працювало 3200 водіїв. У місті було 633 стоянки таксі. Всі приватні фірми підпорядковуються Дирекції таксі Міністерства Брюссельського столичного регіону. Служби таксі діють у межах Брюссельського столичного регіону Бельгії, а також у найближчих передмістях. Всі оператори таксі застосовують єдину тарифну систему. Всі автомобілі-таксі Брюсселя мають на даху світний знак, з написом TAXI червоними літерами на білому фоні і малюнком жовтого ірису (символ Брюсселя). Автомобілі таксі пофарбовані, як правило,
=== Авіатранспорт ===
Рядок 279 ⟶ 316:
=== Морський транспорт ===
[[Брюссельський порт|Порт Брюсселя]] з щорічним обігом 7850 тисяч тонн<ref>[http://www.havenvanbrussel.be/?node=&id=27 Офіційна сторінка порту Брюсселя] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200605211613/http://www.havenvanbrussel.be/?node=&id=27 |date=5 червня 2020 }} {{ref-nl}}</ref> є одним з найбільших в Бельгії. [[Брюссель — Шельда|Канал Брюссель-Шельда]] з'єднує його з
=== Залізничний транспорт ===
[[Файл:
Найбільші вокзали Брюсселя — Північний, Центральний та Південний — з'єднані між собою Північно-південним тунелем. Потяги міжнародного сполучення прибувають зазвичай на Південний вокзал, де налагоджено сполучення з [[Париж]]ем, [[Амстердам]]ом, [[Кельн]]ом (поїзди Thalys, TGV, ICE) і [[Лондон]]ом (Eurostar). Вокзал Брюссель-Люксембург спочатку був призначений для зв'язку організацій ЄС, проте останнім часом все частіше використовується і звичайними
=== Міський громадський транспорт ===
{{main|Брюссельський метрополітен|Брюссельський трамвай}}
Мережа громадського транспорту складається з трьох ліній [[метрополітен]]у, двох ліній пре-метро (підземні трамвайні лінії), 18 [[трамвай]]них ліній і 50 [[автобус]]них маршрутів. Усі станції і зупинки мають назви нідерландською і французькою мовами. Оператором громадського транспорту в Брюсселі є [[STIB/MIVB|«Товариство міжмуніципального транспорту Брюсселя» — STIB/MIVB]] ({{lang-fr|Société des Transports Intercommunaux Bruxellois — STIB}} / {{lang-nl|Maatschappij voor het Intercommunaal Vervoer te Brussel - MIVB}}.
Система метро складається з трьох ліній (1A, 1B і 2). Середня відстань між станціями становить 650 метрів. Лінії 1A і 1B проходять зі сходу на захід і мають загальний ділянку в центрі міста. Лінія 2 — кільцева, у вигляді п'ятикутника, що повторює риси історичного ядра Брюсселя. П'ятикутник був повністю закритий у [[2009]] році.
Рядок 293 ⟶ 330:
Крім метро існують дві підземні трамвайні лінії — пре-метро. Найважливіша з ліній з'єднує Північний вокзал з Центральним. Міський транспорт працює до 0.30, нічні маршрути (крім автобусної лінії N71) діють тільки у вихідні дні, квиток на них трохи дорожче, ніж в денні години. Ціни за проїзд на таксі в Брюсселі досить високі.
Брюссель пов'язаний з передмістями поїздами NMBS / SNCB, численними автобусними маршрутами STIB / MIVB, De Lijn TEC і трамвайними маршрутами STIB / MIVB № 4, 19, 97, 44, 39. Для поліпшення залізничного сполучення в [[2004]] році було прийнято рішення реконструкції мережі приміських експрес-електричок Réseau Express Régional / Gewestelijk ExpresNet за прикладом
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Посилання ==
{{Sister project links|voy=Brussels|Brussels}}
* [http://www.iristat.be/baro_fr.htm Статистичні дані для регіону] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110907072636/http://www.iristat.be/baro_fr.htm |date=7 вересня 2011 }} {{ref-fr}} {{ref-nl}}
* [http://be.brussels/about-the-region Brussels-Capital Region] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151021012259/http://be.brussels/about-the-region |date=21 жовтня 2015 }} {{ref-en}}
* [http://visit.brussels/en Офіційний сайт для туристів] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181031005306/https://visit.brussels/en |date=31 жовтня 2018 }} {{ref-en}}
* [http://www.brugis.irisnet.be/MyBruGIS/brugis/ GIS Brussels-Capital Region] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140521083517/http://www.brugis.irisnet.be/MyBruGIS/brugis/ |date=21 травня 2014 }} {{ref-en}}
* [http://www.brusselscity.net/the-flower-carpet/ Flower Carpet in Brussels 2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130514045955/http://www.brusselscity.net/the-flower-carpet/ |date=14 травня 2013 }} {{ref-en}}
{{Брюссельський столичний регіон}}
{{Бельгія}}
[[Категорія:
[[Категорія:
|