Довіра: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 20:33, 1 травня 2020 ред. Молоде вино (обговорення \| внесок) Автопатрульні 50 562 редагування мНемає опису редагування Мітка: Візуальний редактор ← Попереднє редагування		Поточна версія на 14:05, 7 березня 2024 ред. скасувати Alessot (обговорення \| внесок) Автопатрульні 79 852 редагування ''вірогідність'' - синонім достовірності, тут помилково вжитий у значенні ''імовірність'', дж.: Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь: Перун, 2005. с. 189
(Не показані 7 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: {{Вікіфікувати\|дата=жовтень 2008}} {{Емоції}}▼ ~~{{Refimprovesect\|дата=жовтень 2008}}~~ '''Дові́ра''' — [[Соціологія\|соціологічна]] та [[Психологія\|психологічна]] [[Категорія (філософія)\|категорія]]; впевненість у порядності й доброзичливості іншої сторони, з котрою довіряючий знаходиться в тих чи інших відносинах, що базується на його досвіді. Довіра не має потреби у включенні якоїсь дії, так що ви та протилежна сторона є взаємно втягнуті в неї. Довіра є всього лише ''передбачення'' покладання на якусь дію, яке базується на тому, що знає одна сторона про іншу. Наприклад, тому, що подія відбувається десь далеко і не може бути підтвердженою, або подія відбудеться тільки в майбутньому. З цієї точки зору довіра має певні межі, що базуються на знанні про іншу сторону, якій довіряють. Довіра — це твердження про те, що поки що невідоме, але має якусь ~~вірогідність~~імовірність статися. Повну довіру часто ототожнюють з [[Віра\|вірою]], бо механізм такої довіри вже не базується на раціональних засадах тобто на досвіді й на передбаченні, та на попередньому знанні однієї сторони другою і включає ірраціональні мотиви взаємовідносин.▼ ~~'''Довіра''' — [[Соціологія\|соціологічна]] та [[Психологія\|психологічна]] [[Категорія (філософія)\|категорія]]~~ ▲ впевненість у порядності й доброзичливості іншої сторони, з котрою довіряючий знаходиться в тих чи інших відносинах, що базується на його досвіді. Довіра не має потреби у включенні якоїсь дії, так що ви та протилежна сторона є взаємно втягнуті в неї. Довіра є всього лише ''передбачення'' покладання на якусь дію, яке базується на тому, що знає одна сторона про іншу. Наприклад, тому, що подія відбувається десь далеко і не може бути підтвердженою, або подія відбудеться тільки в майбутньому. З цієї точки зору довіра має певні межі, що базуються на знанні про іншу сторону, якій довіряють. Довіра — це твердження про те, що поки що невідоме, але має якусь вірогідність статися. Повну довіру часто ототожнюють з [[Віра\|вірою]], бо механізм такої довіри вже не базується на раціональних засадах тобто на досвіді й на передбаченні, та на попередньому знанні однієї сторони другою і включає ірраціональні мотиви взаємовідносин. == Соціологія == Рядок 12 ⟶ 10: Друга перспектива в [[соціальна теорія\|соціальній теорії]] випливає із класичних «Начал соціальної теорії» [[Джеймс Колеман\|Джеймса Колемана]]. Колеман пропонує наступне чотирьох- часткове визначення: # Установлення довіри дозволяє дії, котрі в інших умовах є неможливі (тобто довіра дозволяє дії в умовах недостатньої інформації про ситуацію та шляхи виходу з неї). # У випадку, коли ми маємо особу, наділену довірою (довірун/trustee) і вона є варта довіри, тоді довірнику (trustor) буде краще, коли довіруну довіряють. Навпаки, коли (довірун/trustee) є не вартий довір'я, тоді [[~~Довірник\|довірнику~~довірник]]у (trustor) буде гірше, коли довіруну довіряють (це є ремінісценсія класичної [[Дилема в'язня\|дилеми в'язня]]). # Довіра є дія, що включає довільну (волюнтаристську) передачу ресурсів (фізичних, фінансових, інтелектуальних, чи тимчасових інших) від [[~~Довірник\|довірника~~довірник]]а (trustor/truster/settler) до довіруна (trustee) і, знову отримуємо т.з. [[дилема в'язня\|дилему в'язня]]). # Існує певна затримка між процесами надання довіри та результатами довірчої поведінки. Рядок 31 ⟶ 29: Достатня кількість досліджень була зробленна з розробки проблеми довіри та її соціального використання: * Варвара Міжтал в своїй книзі<ref name="BarbaraMisztal">Barbara Misztal, ''Trust in Modern Societies: The Search for the Bases of Social Order'', Polity Press, ISBN 0-7456-1634-8</ref> спробувала об'єднати всі посилання на довіру разом. Вона відмічає «довіра робить три основні речі в житті людини»: Вона створює соціальне життя ''передбачуваним'', вона створює ''почуття [[спільноти]]'', та вона ''полегшує спільну роботу людей разом''. * В контексті сексуальної довіри Рікі Роббінз<ref name="RikiRobbins">Riki Robbins, ''Betrayed!: How You Can Restore Sexual Trust and Rebuild Your Life'', Adams Media Corporation, ISBN 1-55850-848-1</ref> описує [http://www.innerself.com/Relationships/Four_Stages_of_Trust.htm чотири стани довіри] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20171206053055/http://www.innerself.com/Relationships/Four_Stages_of_Trust.htm \|date=6 грудня 2017 }}: * В контексті [[інформаційної теорії]] Ед Джерк визначає та розрізняє довіру від соціальних функцій, таких як<ref name="Ed Gerck">Ed Gerck, in ''Trust Points'', Digital Certificates: Applied Internet Security by J. Feghhi, J. Feghhi and P. Williams, Addison-Wesley, ISBN 0-201-30980-7, 1998.</ref> [https://web.archive.org/web/20080521041640/http://mcwg.org/mcg-mirror/trustdef.htm влада, прислуговування, та однозначність сприймання (accountability/answerability)]: Рядок 37 ⟶ 35: === ''Семантично- лінгвістичний парадокс'' === Цей парадокс виникає в т.з. «примордіальних мовах», котрі в найменшій мірі ~~піддалися~~зазнали ~~цивілізаційному~~цивілізаційного впливу (у вторинних мовах, котрі зазнали цивілізаційного впливу, від цього парадоксу лишаються лише релікти, або зовсім нічого). Дійсно, за самим визначенням «примордіальної мови» (тобто мови, яка була сучасником процесу «творення Світу») повинні залишитися «сліди», котрі несуть інформацію про процеси утворення «семантичних ніш», наприклад, ніші «довіри» та «віри». Оскільки всі «слов'янські мови» належать до класу примордіальних, тому в них в явній формі представлений процес «словотворення». Наприклад, в українській мові категорія «довіра» є похідна від категорії «віра». Дійсно, складне слово «довіра» складається з двох слів: префікса «до» та кореня «віра». Тому семантика категорії «довіра» декодується, як те, що було до «віри». Тобто із семантичної точки зору, категорія «довіра» є значно старшою від категорії «віра», яка є відносно молода. Проте з лінгвістичної точки зору, слово «довіра», як похідне від простого «віра», є значно молодшим від «віри». Це протиріччя і складає суть «семантично- лінгвістичного парадоксу», розв'язок якого можна шукати у наступному напрямі. На ранніх етапах розвитку суспільства існувала семантична пракатегорія, котра можливо мала назву «віра» (це не обов'язково в загальному випадку) і вона в собі містила (не розрізняла) обидві сучасні категорії, котрі мають назву «довіра» та «віра». Проте з ускладненням супільства та суспільних відносин ця пракатегорія уже не могла підтримувати суспільний лад, і вона природним чином розділилася на дві незалежні категорії — нової — «віри», котра зберегла стару назву пракатегорії (вона на тому етапі здалася важливішою для виживання суспільства), та старої «довіра», котра отримала нову назву, як похідну від назви пракатегорії «віра» (а не від назви нової категорії «віра»). === ''Внутрішньовидова довіра'' === Рядок 89 ⟶ 87: Стан ''невизначеності реакції'' організму обумовлений недостатньою кількістю інформації, що поступає разом з подразненням. Наприклад, зір людини і тварин в першу чергу бачить ''рухомі об'єкти'', оскільки останні можуть бути загрозою. Зачепившись за ''рухомий об'єкт'' контролер переходить в режим ''розпізнавання образів'', і добре буде, коли контролеру вдасться однозначно ідентифікувати об'єкт і перейти в режим ''безумовного рефлексу'', а якщо ні… Ось тоді і входить в силу ''режим довіри'', в якому при не повній інформації про рухомий об'єкт, контролер все одно включає ''безумовний рефлекс'', котрий найближче відповідає даній ситуації. Із ''теорії кібернетики'' відомий т.з. ''істеричний автомат Ешбі'', котрий при зовнішньому подразненні просто переходив у наступний за чергою стан. Звичайно така безумовна реакція (за ''вірою'') не сприяє еволюційному виживанню. Тому навіть у ситуації невизначеності і використовується ''довіра'', а не ''віра'', оскільки перша вимагає процесу оцінки загрози, а друга тривіально ''вірить'', що перехід в будь-який інший стан допоможе зняти напругу. Цей простий приклад показує, що категорії ''довіри'' та ''віри'' спільні для тварин та людей і відрізняються лише ''ступенем довіри''. У випадку ''віри'' ступінь довіри рівний 100 %, а у всіх інших випадках, навіть коли буде 0,1 % ми маємо справу з ''довірою''. Люди і тварини в умовах недостатньої інформації про зовнішній подразник просто вимушені цілеспрямовано діяти, навіть коли вони «знають», що ефективність такої дії-реакції не перевершує декількох процентів. ==== Довіра на рівні вищої нервової системи ==== Рядок 97 ⟶ 95: ==== Формальна логіка ==== ==== Системний аналіз ==== ==== Системи розпізнавання образів ==== --> Рядок 131 ⟶ 130: == Література == * Довіра // {{ФЕС}} * ''Г. Постригань''. Довіра політична // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.224 ISBN 978-966-611-818-2 == Посилання == * [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part3.pdf Довір'я] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20210504235356/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part3.pdf \|date=4 травня 2021 }} // {{УМЕ3\|сторінки=362}} {{Вікіцитати1}} {{commonscat\|Trust}} Рядок 142 ⟶ 141: * [https://web.archive.org/web/20051125014252/http://www.sociology.ox.ac.uk/papers/trustbook.html Trust: Making and Breaking Cooperative Relations], edited by Diego Gambetta * [http://www.archive.org/details/AmITrust1950 ''Am I Trustworthy?'' (1950). Educational video clip] * [[Фільц Олександр Орестович\|Олександр ФІЛЬЦ]]: [http://zbruc.eu/node/47291 Про довіру, цінності, патерналізм і таке инше // Zbruch, 08.02.2016] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20160212061453/http://zbruc.eu/node/47291 \|date=12 лютого 2016 }} * [https://web.archive.org/web/20140320010402/http://sfedu.ru/evjur/data/2013/journal11.2.2.pdf Доверие как фактор экономического развития: исследованияс позиций институциональной экономической теории] {{psych-stub}} ▲{{Емоції}} {{ВП-портали\|Психологія\|Соціологія}} {{Бібліоінформація}} {{DEFAULTSORT:Довіра}} [[Категорія:Етика]] [[Категорія:Соціальна психологія]]