Довіра: відмінності між версіями

'''ДовіраДові́ра''' — [[Соціологія|соціологічна]] та [[Психологія|психологічна]] [[Категорія (філософія)|категорія]]; впевненість у порядності й доброзичливості іншої сторони, з котрою довіряючий знаходиться в тих чи інших відносинах, що базується на його досвіді. Довіра не має потреби у включенні якоїсь дії, так що ви та протилежна сторона є взаємно втягнуті в неї. Довіра є всього лише ''передбачення'' покладання на якусь дію, яке базується на тому, що знає одна сторона про іншу. Наприклад, тому, що подія відбувається десь далеко і не може бути підтвердженою, або подія відбудеться тільки в майбутньому. З цієї точки зору довіра має певні межі, що базуються на знанні про іншу сторону, якій довіряють. Довіра — це твердження про те, що поки що невідоме, але має якусь вірогідністьімовірність статися. Повну довіру часто ототожнюють з [[Віра|вірою]], бо механізм такої довіри вже не базується на раціональних засадах тобто на досвіді й на передбаченні, та на попередньому знанні однієї сторони другою і включає ірраціональні мотиви взаємовідносин.

* В контексті сексуальної довіри Рікі Роббінз<ref name="RikiRobbins">Riki Robbins, ''Betrayed!: How You Can Restore Sexual Trust and Rebuild Your Life'', Adams Media Corporation, ISBN 1-55850-848-1</ref> описує [http://www.innerself.com/Relationships/Four_Stages_of_Trust.htm чотири стани довіри] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171206053055/http://www.innerself.com/Relationships/Four_Stages_of_Trust.htm |date=6 грудня 2017 }}:

Цей парадокс виникає в т.з. «примордіальних мовах», котрі в найменшій мірі піддалисязазнали цивілізаційномуцивілізаційного впливу (у вторинних мовах, котрі зазнали цивілізаційного впливу, від цього парадоксу лишаються лише релікти, або зовсім нічого). Дійсно, за самим визначенням «примордіальної мови» (тобто мови, яка була сучасником процесу «творення Світу») повинні залишитися «сліди», котрі несуть інформацію про процеси утворення «семантичних ніш», наприклад, ніші «довіри» та «віри». Оскільки всі «слов'янські мови» належать до класу примордіальних, тому в них в явній формі представлений процес «словотворення». Наприклад, в українській мові категорія «довіра» є похідна від категорії «віра». Дійсно, складне слово «довіра» складається з двох слів: префікса «до» та кореня «віра». Тому семантика категорії «довіра» декодується, як те, що було до «віри». Тобто із семантичної точки зору, категорія «довіра» є значно старшою від категорії «віра», яка є відносно молода. Проте з лінгвістичної точки зору, слово «довіра», як похідне від простого «віра», є значно молодшим від «віри». Це протиріччя і складає суть «семантично- лінгвістичного парадоксу», розв'язок якого можна шукати у наступному напрямі. На ранніх етапах розвитку суспільства існувала семантична пракатегорія, котра можливо мала назву «віра» (це не обов'язково в загальному випадку) і вона в собі містила (не розрізняла) обидві сучасні категорії, котрі мають назву «довіра» та «віра». Проте з ускладненням супільства та суспільних відносин ця пракатегорія уже не могла підтримувати суспільний лад, і вона природним чином розділилася на дві незалежні категорії — нової — «віри», котра зберегла стару назву пракатегорії (вона на тому етапі здалася важливішою для виживання суспільства), та старої «довіра», котра отримала нову назву, як похідну від назви пракатегорії «віра» (а не від назви нової категорії «віра»).

* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part3.pdf Довір'я] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210504235356/http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part3.pdf |date=4 травня 2021 }} // {{УМЕ3|сторінки=362}}

* [[Фільц Олександр Орестович|Олександр ФІЛЬЦ]]: [http://zbruc.eu/node/47291 Про довіру, цінності, патерналізм і таке инше // Zbruch, 08.02.2016] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160212061453/http://zbruc.eu/node/47291 |date=12 лютого 2016 }}