Голландська Ост-Індійська компанія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Додані посилання + невелекий текст
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показані 36 проміжних версій 19 користувачів)
Рядок 1:
{{сирий переклад|дата=червень 2020}}
{{Infobox company
| name = DutchОб'єднана EastОст-Індійська India Company / United East India Companyкомпанія
| logo = [[File:VOC.svg|150px]]
| лого розмір = 130px
| native_name = Vereenigde Oost-Indische Compagnie (VOC)
| зображення = Flag of the Dutch East India Company.svg
| native_name_lang = nl
| equityширина = 200px
[[Файл:Flag| ofпідпис the Dutch East India Company.svg|thumb|150px| = Прапор Голландської Ост-Індійської компанії]]
| type = [[Публічна компанія]]
| genre =
Рядок 9 ⟶ 12:
| predecessor = {{не перекладено|Voorcompagnie||nl|Voorcompagnie}}
| successor =
| foundation = {{Start date|1602|03|20|df=yes}}<ref>{{cite web |url=http://entoen.nu/voc/en |title=The Dutch East India Company (VOC) |publisher=Canon van Nederland |accessdate=19 Marchберезня 2011 |archive-date=26 грудня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181226124943/https://www.entoen.nu/voc }}</ref>
| defunct = {{End date|1799|12|31|df=yes}}
| founder = [[Йохан ван Олденбарневелт]]
| location_city = [[Амстердам]], [[Республіка Об'єднаних провінцій]]<br/>[[Голландська Ост-Індія]]
| location_country =
| locations =
| area_served = [[Європа]]-[[Азія]]
| key_people =
| industry = [[Торгівля]], [[виробництво]]
| products = [[Дорога спецій|Спеції]], [[шовк]], [[порцеляна]], [[метали]], [[худоба]], [[чай]], [[зернові]] ([[рис]], [[соя]]), [[цукрова тростина]], [[суднобудування]]
Рядок 25 ⟶ 28:
| aum =
| assets =
| ownership_equity =
| equity =
| owner =
| num_employees =
Рядок 32 ⟶ 35:
| subsid =
| homepage =
| footnotesfootnote =
| intl =
}}
'''Голландська Ост-Індійська компанія''' (нід. ''Vereenigde{{lang-nl|Verenigde Oostindische Compagnie''}} {{IPA-nl|vərˈeːnɪɣdə oːstˈɪndisə kɔmpɑˈɲi|}}, '''VOC''' {{IPA-nl|veː.oːˈseː|lang}})&nbsp;— [[Голландська республіка|голландська]] приватна компанія з торгівлі з країнами [[Ост-Індія|Ост-Індії]] та [[Китай|Китаєм]]. Заснована в [[1602]] році, проіснувала до [[1798]] року. Здійснювала [[Торгівля|торгівлю]] (в тому числі [[Чай|чаєм]], [[Мідь|міддю]], [[Срібло|срібломсрібло]]м, [[Текстиль|текстилем]], [[Бавовна|бавовною]], [[Шовк|шовкомшовк]]ом, [[Кераміка|керамікою]], [[Прянощі|прянощами]] і [[Опіум|опіумомопіум]]ом) з [[Японія|Японією]], [[Китай|Китаєм]], [[Цейлон|Цейлоном]]ом, [[Індонезія|Індонезією]]; монополізувала торгівлю з цими країнами [[Тихий океан|Тихого]] і [[Індійський океан|Індійського океанів]].
[[Файл:Flag of the Dutch East India Company.svg|thumb|150px|Прапор Голландської Ост-Індійської компанії]]
'''Голландська Ост-Індійська компанія''' (нід. ''Vereenigde Oostindische Compagnie'', '''VOC''') — [[Голландська республіка|голландська]] приватна компанія з торгівлі з країнами [[Ост-Індія|Ост-Індії]] та [[Китай|Китаєм]]. Заснована в [[1602]] році, проіснувала до [[1798]] року. Здійснювала [[Торгівля|торгівлю]] (в тому числі [[Чай|чаєм]], [[Мідь|міддю]], [[Срібло|сріблом]], [[Текстиль|текстилем]], [[Бавовна|бавовною]], [[Шовк|шовком]], [[Кераміка|керамікою]], [[Прянощі|прянощами]] і [[Опіум|опіумом]]) з [[Японія|Японією]], [[Китай|Китаєм]], [[Цейлон|Цейлоном]], [[Індонезія|Індонезією]]; монополізувала торгівлю з цими країнами [[Тихий океан|Тихого]] і [[Індійський океан|Індійського океанів]].
 
== Назва компанії, логотип і прапор ==
Оригінальна назва компанії [[Нідерландська мова|нідерландською]] означає «Об'єднана Ост-Індійська компанія». Проте зазвичай її називають Голландською Ост-Індійською компанією, за аналогією з назвами компаній інших європейських країн, що займалися торгівлею з країнами [[Ост-Індія|Ост-Індії]]: [[британська Ост-Індійська компанія]], [[французька Ост-Індійська компанія]], [[данська Ост-Індійська компанія]], [[португальська Ост-Індійська компанія]], [[шведська Ост-Індійська компанія]].
У всьому світі і особливо в англійськомовних країнах, VОС широко відома як Голландська Ост-Індська компанія. Назва Голландська Ост-Індська використовується, щоб зробити відмінність з Британською Ост-Індською компанією та іншими інші східно-індійськими компаніями (таких як данська Ост-Індська компанія, французька Ост-Індська компанія, португальські Ост-Індські компанії, і шведська Ост-Індська компанія). Абревіатура «VОС» означає «Vereenigde ООСТ-Indische Compagnie» або «Verenigde Oostindische Compagnie», що голландською мовою, буквально означає «Об'єднана Ост-Індійська компанія».
 
[[Монограма]] '''VOC''' була, можливо, першим визнанимвпізнаваним у всьому світі логотипомкорпоративним компанії[[логотип]]ом. ЛоготипЦентральне VOCмісце на складавсяньому ззаймає великоговелика капіталулітера «V», зна Oїї зправу правогогілку інакладена Cменша злітера лівого«O», бокуна ліву — «C». ВінЦей з'явивсялоготип був присутній на різних корпоративних елементах, такихзокрема якна гарматигарматах і монетимонетах. Адаптованість, елегантність, гнучкість, простота, символіка ій симетрія були розглянуті як відомі характеристики добре спроектованої монограми-логотипу VОС, щоVOC забезпечили її успіх в той час, коли концепція фірмового стилю ще була практично невідома. Австралійський винороб використовував логотип VOC з кінцем 20-го століття, маючи перереєстровано назву компанії для цієї метиневідомою.
 
Прапор компанії повторює кольори державного [[Прапор Нідерландів|прапора Королівства Нідерланди]] й складався з трьох горизонтальних смуг червоного (верхня), білого (середня) та синього (нижня) кольорів. На білій смузі розташовувався логотип компанії.
Прапор компанії був помаранчевим, білим і синім, з логотипом компанії, вишитим на ньому.
 
== Історія ==
На початку XVII ст. голландці захоплюють деякі іспанські і португальські колонії і створюють свою колоніальну імперію. Експлуатацією колоній займалася Ост-Індійська компанія, організована на акціонерних засадах. Ця компанія стала «державою в державі»: мала свої війська, карбувала монету, укладала договори з іншими державами. Головними колоніями цієї компанії стали [[Зондські острови]] (нинішня Індонезія), а в навколишніх морях, в [[Індія|Індії]], [[Індокитай|Індокитаї]] і [[Японія|Японії]] вона мала опорні бази.
 
=== Початок голландської колоніальної експансії ===
У [[1596]] на Яву висадилась перша голландська експедиція, а через чотири роки голландці уклали перший договір з правителем острова Амбон про будівництво там факторії і закупівлі прянощів.
У роки [[Нідерландська революція|Нідерландської революції (1568—1648)]], після утворення 1581 року [[Голландська республіка|Голландської республіки]] нова держава прагнула самостійно увійти в міжконтинентальну торгівлю спеціями. На той час торговельна система [[Португалія|Португалії]], що постачала прянощі на [[Європа|європейський]] континент, не могла збільшити обсяги операцій, щоб задовольнити зростаючий попит, зокрема, на перець.
 
[[Файл:De terugkomst in Amsterdam van de tweede expeditie naar Oost-Indië, Hendrik Cornelisz Vroom, 1599, Rijksmuseum SK-A-2858.jpg|міні|Повернення експедиції Якоба ван Нека (1599). Картина Гендрікса Врома.]]
У [[1609]] голландцям вдалося витіснити своїх португальських та іспанських конкурентів з Молукки. У 1619 вони захопили на Яві Джакарту (Батавію), пізніше перетворивши її в головний адміністративний центр своїх колоніальних володінь в Індонезії.
Ряд голландців, як-от [[Ян Гюйген ван Лінсхотен]] і [[Корнеліс де Гаутман]], отримали з перших рук знання про секретні португальські торгові шляхи, що забезпечували їм перевагу. Португальська корона перебувала в династичній унії з іспанською, з якою Голландія перебувала в стані війни, й це зробило [[Португальська імперія|Португальську колоніальну імперію]] зручною мішенню для голландських військових вторгнень.
 
1595 року чотири кораблі експедиції Гаутмана зіткнулися з португальцями та їхніми яванськими союзниками в [[Бантен]]і&nbsp;— головному перцевому порту Західної Яви. Тоді Гаутман рушив на схід вздовж північного узбережжя Яви, втратив частину екіпажу в результаті яванського нападу, вбив місцевого правителя на острові [[Мадура]]. Наступного року він повернувся до Нідерландів з достатньою кількістю спецій, й експедиція принесла значний прибуток<ref name="RICKLEFSp27">{{cite book|last=Ricklefs |first=M. C.|title=A History of Modern Indonesia Since c. 1300|publisher=MacMillan|year=1991|location=London|page=27|isbn=0-333-57689-6}}</ref>.
У [[1619]] голландський флот здобув ряд перемог над англійським флотом в Сіамській і [[Зондська протока|Зондській протоках]], а в 1620-ті витіснив їх і з Молукки. Після цього британці зосередили свою головну увагу на Індії.
 
У 1598 року торгові групи-конкуренти з усіх Нідерландів відправили на схід свої флоти. Деякі з них були втрачені, але більшість експедицій були успішними й принесли високі прибутки. Флот із восьми кораблів під командою Якоба ван Нека першим із голландців досяг [[Молуккські острови|Молуккських островів]] або «Островів спецій», головного джерела перцю. Ці кораблі повернулися до Європи в 1599—1600&nbsp;рр., експедиція принесла 400 відсотків прибутку. Був встановлений торговий шлях, що відрізав яванських посередників<ref name="RICKLEFSp27"/>.
На островах компанія створювала плантації прянощів: перцю, [[Кориця|кориці]], гвоздики, мускатного горіха. На плантаціях застосовувалася праця рабів, що, втім, у той час було явищем звичайним. Для того щоб поповнити склад рабів на плантаціях острова [[Ява (острів)|Ява]], компанія захоплювала дітей на острові [[Целебес]]. Викрадені утримувались до визначеного віку в таємних «розплідниках», а потім відправлялися на плантації.
 
1600 року голландці створили антипортугальський альянс з мусульманською державою Гіту на острові [[Амбон (острів)|Амбон]]. Спільними зусиллями союзники захопили португальську фортецю, й Гіту встановило контроль над островом. Голландці уклали свій перший договір з правителем Амбону, за яким отримали виключне право на закупівлю спецій, а також заснували тут свою торговельну факторію<ref name="RICKLEFSp28">{{cite book |last=Ricklefs |first=M.C. |title=A History of Modern Indonesia Since c. 1300, 2nd Edition |publisher=MacMillan |year=1991 |location=London |pages=25–28 |isbn=0-333-57689-6}}</ref>.
На початку [[XVII століття|XVII ст.]] голландці запропонували місцевим правителям продавати їм прянощі за вищими цінами, ніж португальцям чи іспанцям. Потім вони, навпаки, прагнули зробити ці ціни максимально низькими. Зв'язки між островами могли підтримуватися лише голландськими суднами або суднами, які мали спеціальний дозвіл від них. На Молукки могли приїжджати лише голландці.
 
=== Заснування Голландської Ост-Індійської компанії ===
Щоб підтримувати на високому рівні ціни на [[прянощі]], голландці безжалісно знищували частину масивів цих [[Рослини|рослин]] і залишали тільки таку частину, що забезпечувала максимальний [[прибуток]]. Мало того, частина прянощів, уже доставлених в [[Амстердам]], спалювалася відразу в порту, щоб не допустити падіння цін.
На початку XVII ст. голландці захопили деякі іспанські й португальські колонії та поклали початок створенню своєї колоніальної імперії. Проте існувало багато проблем організаційного плану. На той час приватні компанії фінансували лише окремі експедиції, й після повернення кораблів проєкт закривався. Подорожі в далекі краї були ризикованою справою (на заваді стояли піратство, хвороби, корабельні аварії), а нестабільність постачання спецій робила ймовірним падіння ціни на них у будь-який момент, що ставило під загрозу прибутковість справи.
 
1600 року англійці, що мали такі самі проблеми, застосували новий підхід. Для контролю над постачанням вони об'єднали свої ресурси в монопольне підприємство&nbsp;— [[Британська Ост-Індійська компанія|Ост-Індійську компанію]]. За прикладом британців, голландський уряд 1602 року фінансував створення власної єдиної «Об'єднаної Ост-Індійської компанії», якій також була надана монополія в азійській торгівлі. З капіталом в 6&nbsp;440&nbsp;200 [[гульден]]ів<ref>{{cite book|first=John|last=Bruce|title=Annals of the Honorable East-India Company|url=https://archive.org/details/annalshonorable00brucgoog|year=1810|publisher=Black, Parry, and Kingsbury|page=[https://archive.org/details/annalshonorable00brucgoog/page/n42 28]}}</ref> статут нової компанії надавав право будувати форти, утримувати армію, вкладати договори з азійськими правителями. Передбачалося, що підприємство буде тривати протягом 21 року з фінансовою звітністю в кінці кожного десятиліття.
Прянощі продавалися в Європі у 8-10 разів дорожче, ніж обходилися компанії, але доходи [[акціонер]]ів були не настільки великі, як можна було очікувати: у колоніях приходилося утримувати цілу армію і величезний штат чиновників. Середній дивіденд на акції становив близько 20 % річних.
 
НаТаким початкучином, XVII ст.організована голландціна захоплюютьакціонерних деякізасадах іспанськіОст-Індійська ікомпанія португальськістала колоніїзайматися іексплуатацією створюють свою колоніальну імперію. Експлуатацієюголландських колоній займалася Ост-Індійська компанія, організована на акціонерних засадах. Ця компаніяВона стала «державою в державі»: мала свої війська, карбувала монету, укладала договори з іншими державами. Головними колоніями цієї компанії стали [[Зондські острови]] (нинішня Індонезія), а в навколишніх морях, в [[Індія|Індії]], [[Індокитай|Індокитаї]] і [[Японія|Японії]] вона мала опорні бази.
Базою компанії було місто [[Горн (Нідерланди)|Горн]].
 
У [[1609]] році голландцям вдалося витіснити своїх португальських та іспанських конкурентів з Молукки. У 1619 році вони захопили на Яві Джакарту (Батавію), пізніше перетворивши її в головний адміністративний центр своїх колоніальних володінь в Індонезії.
=== Походження ===
До [[Нідерландська революція|Голландського повстання]], [[Антверпен]] відігравав важливу роль розподільного центру в [[Північна Європа|Північній Європі]]. Проте, після [[1591]] португальці використовували міжнародний синдикат German Fuggers and Welsers, і іспанські та італійські фірми, які використовували Гамбург як північний штапельний порт для поширення своїх товарів, таким чином витісняючи голландських купців з торгівлі.
 
У [[1619]] році голландський флот здобув ряд перемог над англійським флотом в Сіамській і [[Зондська протока|Зондській протоках]], а в 1620-ті витіснив їх і з Молукки. Після цього британці зосередили свою головну увагу на Індії.
У той же час, торговельна система Португалії не змогла збільшити обсяги поставок, щоб задовольнити зростаючий попит, зокрема, попит на перець. Попит на спецію був відносно нееластичний, і тому кожне відставання в поставках перцю викликало різке зростання ціни на нього.
 
На островах компанія створювала плантації прянощів: перцю, [[Кориця|кориці]], гвоздики, мускатного горіха. На плантаціях застосовувалася праця рабів, що, втім, у той час було явищем звичайним. Для того щоб поповнити склад рабів на плантаціях острова [[Ява (острів)|Ява]], компанія захоплювала дітей на острові [[Целебес]]. Викрадені утримувались до визначеного віку в таємних «розплідниках», а потім відправлялися на плантації.
Крім того, як португальська корона були об'єднана в особистому союзі з іспанською короною в [[1580]] році, з якою [[Голландська республіка]] перебувала в стані війни, [[Португальська Імперія|Португальська імперія]] стала придатною мішенню для голландських військових вторгнень. Ці три чинники мотивували голландських купців увійти в міжконтинентальну торгівлю спеціями самостійно. Крім того, ряд голландців таких як [[Лінсхотен]] і [[Корнеліс де Хаутман]] отримали з перших рук знання про секретні португальські торгові шляхи, що забезпечували їм перевагу.
 
На початку [[XVII століття|XVII ст.]] голландці запропонували місцевим правителям продавати їм прянощі за вищими цінами, ніж португальцям чи іспанцям. Потім вони, навпаки, прагнули зробити ці ціни максимально низькими. Зв'язки між островами могли підтримуватися лише голландськими суднами або суднами, які мали спеціальний дозвіл від них. На Молукки могли приїжджати лише голландці.
Далі події розвивались наступним чином. У [[1595]] році чотири кораблі розвідувальної експедиції Гоутмана зіткнулися з португальцями та індонезійцями в головному перцевому порту Західної Яви. Тоді експедиція Гоутмана попливла на схід вздовж північного узбережжя Яви, і втративши половину екіпажу і один корабель, вбиває місцевого правителя в Мадуро. Повернувшись в Нідерландах в наступному році з достатньою кількістю спецій, експедиція приносить значний прибуток.
 
Щоб підтримувати на високому рівні ціни на [[прянощі]], голландці безжалісно знищували частину масивів цих [[Рослини|рослин]] і залишали тільки таку частину, що забезпечувала максимальний [[прибуток]]. Мало того, частина прянощів, уже доставлених в [[Амстердам]], спалювалася відразу в порту, щоб не допустити падіння цін.
У [[1598]] році, все більше число флотів були спрямовані конкуруючи торгових груп з усього Нідерландів. Деякі флоти були втрачені, але більшість з них були успішними, з деякими плавань отримання високого прибутку. У березні 1599 року флот з восьми кораблів під Якоба ван Нек був перший голландський флот, щоб досягти «Спайс островів» Молуккських, джерело перцю, вирізаючи посередників яванський. Ці кораблі повернулися до Європи в 1599 і 1600 і експедиції 400 відсотків прибутку.
 
Прянощі продавалися в Європі у 8-10 разів дорожче, ніж обходилися компанії, але доходи [[акціонер]]ів були не настільки великі, як можна було очікувати: у колоніях приходилося утримувати цілу армію і величезний штат чиновників. Середній дивіденд на акції становив близько 20 % річних.
У [[1600]] році голландці об'єдналися з мусульманським Hituese на острові Амбон в боротьбі з португальським союз, в обмін на які голландці отримали виключне право на покупку спецій з Hitu. Голландський контроль Амбон був досягнутий, коли португальці здали фортецю в Амбон альянсу голландсько-Hituese. У 1613 році голландці вигнали португальців з їх Солора форте, але подальша Portuguese атака призвела до другої зміни рук; після цього другий реокупації, голландці знову захопили Солор, в [[1636]] році.
 
Базою компанії було місто [[Горн (Нідерланди)|Горн]].
Схід Солор, на острові [[Тимор]], голландські успіхи були зупинені автономної і потужною групою португальських євразійців, яких називали "Topasses". Вони залишалися в управлінні торгівлі сандалу і їх спротив тривав протягом [[17 століття|17-го]] і [[18 століття|18-го століття]], в результаті чого португальська Тимор залишатися під португальським сфері управління.
 
У 1613 році голландці вигнали португальців з їх Солора форте, але подальша Portuguese атака призвела до другої зміни рук; після цього другий реокупації, голландці знову захопили Солор, в 1636 році.
=== Формування, ріст і падіння ===
 
Схід Солор, на острові [[Тимор]], голландські успіхи були зупинені автономної і потужною групою португальських євразійців, яких називали "«Topasses"». Вони залишалися в управлінні торгівлі сандалу і їх спротив тривав протягом [[17 століття|17-го]] і [[18 століття|18-гоXVIII століття]], в результаті чого португальська Тимор залишатися під португальським сфері управління.
==== Роки формування ====
У той час це було прийнято для компанії: бути створеною тільки для одного рейсу і ліквідуватися після повернення флоту. Інвестиції у такі експедиції були ризикованою справою, не тільки через звичайні небезпеки (на кшталт піратства, хвороби чи корабельної аварії), а й через постійний попит при нестабільних поставках спецій. Це робило ймовірним падіння ціни у будь-який момент, тим самим руйнуючи перспективи рентабельності. Логічним було бажання керувати таким ризиком для формування картелю. Англійці були першими, хто застосував новий підхід: шляхом об'єднання їх ресурсів в монопольні підприємства, на англійській Ост-Індській компанії в 1600 році. Це поставило під загрозу розорення їх голландських конкурентів.
 
=== Формування, ріст і падіння ===
У [[1602]] році голландський уряд послідував його прикладу і фінансували створення єдиної «Об'єднаної Ост-Індської компанії», якій також була надана монополія по азійській торгівлі. З капіталом в 6,440,200 гульденів, статут нової компанії надавав право будувати форти, підтримувати армії, і укладати договори з азійськими правителями. Він передбачав, що підприємство буде тривати в протягом 21 року, з фінансовою звітністю тільки в кінці кожного десятиліття.
 
==== Роки формування ====
У [[Лютий|лютому]] [[1603]] року компанія захопила корабель «Санта — Катаріна», що належав Сінгапуру. Виручка від її продажу збільшила капітал VOC більш ніж на 50 %.
 
У тому ж році у м. Бантен був заснований перший постійний голландський торговий пост в Індонезії. У 1611 році — у Західній Яві, у ДжаякартіДжакарті (пізніше «Батавія», потім «Джакарта»). У 1610 році у VOC була заснована посада генерал-губернатора, щоб твердіше контролювати свої справи в Азії. Для того, щоб консультувати і контролювати його була створена Рада Індії (Raad van Indië). Генерал-губернатор фактично став головним адміністратором діяльності VOC в Азії.
 
Штаб-квартира VOC знаходилася в м. Амбон (1610—1619), але це місце не було задовільним. Хоча це було в центрі області виробництва спецій, воно було далеко від азійських торгових шляхів та інших смуг-областей діяльності, починаючи від Африки до Індії та Японії. Протоки Малакки були стратегічними, але стали небезпечними після португальського завоювання, з урахуванням жорсткої конкуренції з боку китайських і англійських торговців.
 
У 1604 році, другому плаванні англійська Ост-ІндськаІндійська компанія під командуванням сера Генрі Міддлтона досягла таких островів: Тернат[[Тернате (місто)|Тернате]], Чідорі[[Тідоре]], Амбон і Банда; в Банлі вони зіткнулися з ворожістю VOC, яка могла стати початком англо-голландської конкуренції за доступ до спецій. З 1611 по 1617, рік англійці встановили торгові пости у СудаканіСандакані (пд-зх Калімантан), Макассарі, ДжаякартіДжакарті і Джепарі в Яві, ув Ачесі, Паіамані та Джамбі в Суматрі, що загрожувала голландській монополії на торгівлю Ост — ІндіїОст—Індії.
 
Дипломатичні угоди в Європі в 1620 році відкрили період співробітництва між голландцями та англійцями у торгівлі прянощами. Це закінчилося сумно відомим, але спірний інцидентом, відомий як «Амбонська різанина» (Amboyna massacre), де були заарештовані десять англійців, катовані і обезголовлені за змову проти уряду Нідерландів. Хоча це викликало обурення в Європі і дипломатичну кризу, англійці спокійно залишили більшість своєї індонезійської діяльності (за винятком торгів в Бантені) і зосередилися на інших азійських інтересах.
 
==== Зростання ====
В 1619 Ян ПітерсзонПітерсзоон КоенКун був призначений генерал-губернатором VOC. Він бачив можливість VOC стати азійським політичним і економічним інструментом впливу. З 30 травня 1619 року, КоенКун, спираючись на силу дев'ятнадцяти кораблів, штурмували ДжаякартуДжакарту, витісняючи сили Бантену. У 1620-х роках майже всі корінне населення островів Банди було викрадене, знищене голодною смертю, або убите в спробі замінити їх голландськими плантаціями. Ці плантації використовувалися для вирощування гвоздики і мускатного горіха на експорт. КоенКун сподівався переселити велику кількість голландських колоністів в Ост-Індію, але реалізація цієї політики не матеріалізувалися, в основному тому, що далеко не всі голландці були готові виїхати в Азію.
 
Інший задум КоенаКуна був більш успішним. Одна з основних проблем в європейській торгівлі з Азією в той час було те, що європейці могли б запропонувати лише кілька товарів. Тому європейські торговці повинні були платити за спеції дорогоцінними металами, які були в дефіциті в Європі (за винятком Іспанії та Португалії). Голландці і англійці повинні були отримати його шляхом створення торгового балансу з іншими європейськими країнами. Коен побачив очевидне рішення проблеми: почати інтро-азійську торговельну систему, чий прибуток може бути використаний для фінансування торгівлі спеціями з Європою. У довгостроковій перспективі це усунуло необхідність експорту дорогоцінних металів з Європи, хоча спочатку потрібно було сформувати великогий торговий капітал фонду в Індії. VOC реінвестувати більшу частку свого прибутку з цією метою в період до 1630 року.
 
VOC торгував по всій Азії. Судно вирушало в Батавію з Нідерландів, доставляло поставки для населених пунктів VOC в Азії. Срібло і мідь з Японії використовувалися для торгівлі шовком, бавовною, порцеляною й текстилем з Індією і Китаєм. VOC також сприяло впровадженню європейських ідей і технологій в Азію. Компанія підтримала християнських місіонерів і торгувала сучасними технологіями у Китаєм і Японією. Більш мирний VOC пост торгівлі у Дедзіма (штучний острів біля берегів Нагасакі) був більше двох сотень років єдиним місцем, де європейцям було дозволено торгувати з Японією. Коли VOC намагалися мілітаризувати сили династії Мін, щоб відкрити Китай для голландської торгівлі. Китайці перемогли голландців у війні над островами Пенху у 1623—1624 роках і змусили VOC відмовитися Пенху на Тайвані. Китайці знову перемогли VOC в битві при Лаолуойській затоці в 1633 році.
 
В'єтнамці перемогли VOC у битві 1643, підірвали голландський корабель. Камбоджійці зазнали поразки у війні з VOC 1643-441643—1644 рр. по річці Меконг.
 
У 1640 році VOC отримав порт Галле, у Цейлоні, від португальців і порушив монополію останніх на торгівлю корицею. В 1658 Джирард Піетерсс обложив Коломбо, який був захоплений за допомогою короля Раджасинга II Канді. До 1659 року португальці були вигнані з прибережних районів, які потім були зайняті в VOC, закріпивши за нею монополію на корицю. Щоб запобігти повторному завоюванню португальцями або англійцями Шрі-Ланку, VOC продовжувала підкорювати все узбережжя Малабар від португальців, майже повністю виганяючи їх з західного узбережжя Індії. Коли новина про мирну угоду між Португалією та Нідерландами досягла Азії в 1663 році, Гоа залишився єдиним португальським містом на західному узбережжі.
 
У 1652 році Ян ван Ребек встановив заставу на мисі Доброї Надії (південно-західній частині Африки, тепер Кейптаун, Південна Африка), знову відновив поставкипостачання VOC до Східної Азії. Цей пост торгівлі пізніше став повноцінною колонією, Капською колонією, коли більше голландців та інші європейці почали селитися там.
 
Торгові пости VOC це були також створені в Персії, Бенгалії, Малаці, Сіамі, Кантоні, Формозі (нині Тайвань), а також на узбережжя Малабар і Коромандель в Індії. У 1662 році, однак, голландці були вигнані з Тайваню.
 
1663 року VOC підписали «Пайнанський Договір» з декількома місцевими лордами в області Пайнан, які були проти [[Тадж уль-Алам]]а, султана Ачех. За договором вирішено побудувати торговий пост в цій області і в підсумку монополізувати торгівлю там, особливо торгівлю золотом
 
У 1669 році VOC була найбагатшою приватною компанією в світі, з більш ніж 150 торговими суднами, 40 військовими кораблями, 5000050 000 співробітників, приватною армією із 1000010 000 солдатів і виплатою дивідендів в розмірі 40 % від початкових інвестицій.
 
Багато співробітників VOC змішалися з корінними народами і розширили населення Індії в доколоніальній історії.
 
==== Переорієнтація ====
Близько 1670 року дві події викликали зростання торгівлі VOC. В першу чергу,Насамперед дуже вигідна торгівля з Японією почала зменшуватися. Втрата форпосту на Формозе KoксингaКоксинга в 1662 Осаді Форт Зеландія і пов'язані з ними внутрішні негаразди в Китаї (де династія Мін була бути замінена династією Цин) поклали кінець шовкової торгівлі після 1666.
 
Хоча VOC замінила бенгальський шовк китайським, інші сили вплинули на поставкупостачання японського срібла і золота. Сьогунат прийняв ряд заходів по обмеженню експорту цих дорогоцінних металів, в процесі обмежуючи можливостей VOC для торгівлі і сильно погіршуючи умови торгівлі. Тому, з 1685 року Японія перестала функціонувати як сполучна ланка в інтра-азійській торгівлі.
 
Ще більш важливим є те, що Третя англо-голландська війна тимчасово перервала торгівлю VOC з Європою. Це викликало сплеск цін на перець, який змусив англійську Ост-ІндськуІндійську компанію (EIC) агресивно вийти на цей ринок в найближчі роки після 1672 року. Раніше один з догматів VOC цінової політики був невеликий надлишок перцю ринку, щоб знижувати ціни нижче рівня, де непрохані конкуренти покидають ринок (замість того, щоб прагнути до короткострокової максимізації прибутку). Мудрість такої політики була продемонстрована, коли розпочалась запекла цінова війна з EIC; компанія заполонила ринок зіз новими поставкамипостачаннями з Індії. У цій боротьбі за частку ринку, VOC (який мав набагато більші фінансові ресурси) могла б перечекати EIC. Дійсно, 1683, остання була близька до банкрутства; ціна її акцій впала з 600 до 250; і її президент Джозі Чайлд був тимчасово змушений відмовитися від посади
 
Проте, інші компанії, такі як-от французька Ост-ІндськаІндійська компанія і датська Ост-ІндськаІндійська компанія також почали робити набіги на голландську систему. Тому VOC закрили досі процвітаючу торгівлю перцем. Крім того, на Коромандельському узбережжі, вона перемістила свій головний опорний пункт від Пулікату до Негапатнаму, щоб забезпечити монополію на торгівлю перцю на шкоду французам і данцям. Проте, важливість цих традиційних товарів в Азійсько-європейської торгівлі швидко зменшувалася в той час. Військові витрати VOC для поліпшення своєї монополії були виправдані збільшенням прибутку торгівлі.
 
VOC прийняла стратегічне рішення, щоб поліпшити своє військове становище на узбережжі Маллабар (сподіваючись тим самим зменшити англійський вплив в цій області, і покласти край виснаженню її ресурсів): використовуючи силу, змусила Заморін визнати голландське панування. У 1710 році Заморін підписав договір з підприємством VOC торгувати виключно з VOC і вигнати інших європейських трейдерів. За короткий час, це посприяло поліпшенню перспектив компанії. Проте, в 1715 році, із заохочення EIC Заморін відмовився від договору. Хоча нідерландський армії вдалося придушити це повстання тимчасово, але Заморін продовжував торгувати з англійцями і французами, що призвело до помітного підйому на англійській і французькій торгівлі. VOC вирішила в 1721 році, що він більше не має сенсу намагатися здобути монополію перцю і спецій на MaлaбaрМалабар. Було прийнято стратегічне рішення зменшити кількість голландського війська і фактично дати площу для впливу EIC.
 
У битві під Колашелом 1741року воїни Траванкора перемогли голландців. Голландський командир капітан Юстачіус Де Ланна був узятий в полон. Мартанда Варма погодився помилувати життя голландського капітана за умови, що він та його армія навчених солдат приєднаються до них. Ця поразка в траванкорсько-голландській війни вважається найбільш раннім прикладом організованої азійської могутності, що долає європейську військову техніку і тактику; і це ознаменувало зменшення голландської влади в Індії.
 
Спроба продовжити як і раніше з низьким обсягом продукції і високим прибутком у бізнесі з монополією в торгівлі прянощами не вдалася. Компанія брала приклад зі своїх європейських конкурентів у диверсифікації інших азійських товарів, таких як-от чай, кава, бавовна, текстиль, цукор. Ці товари забезпечили нижчу норму прибутку і, отже, потрібен більший обсяг продажу, щоб отримувати таку ж кількість доходів. Ця структурна зміна в товарній структурі торгівлі VOC почалася на початку 1680-х, після того, як тимчасовий колапс EIC 1683 дав прекрасну можливість вийти на ці ринки. Фактична причина зміни полягає, однак, у двох структурних особливостях цієї нової епохи.
 
По-перше, там було революційна зміна смаків, що вплинула на європейський попит на азійський текстиль, каву і чай, на рубежі 18-го століття. По-друге, нова ера при надлишку капіталу та низьких процентних ставках раптово відкрилася в цей час. Другий фактор дозволив компанії легко фінансувати свою експансію в нових галузях торгівлі. Між 1680 і 1720-х років, VOC була тому в змозі обладнати флот та помітного розширити його, а також придбати велику кількість дорогоцінних металів для фінансування покупки великої кількості азійських товарів, для відправки до Європи. Загальний ефект був приблизно вдвічі більший за розмір компанії.
 
Тоннаж суден було збільшено на 125 відсотків в цей період. Проте, виручка від продажу товарів, що висадилися в Європі зросла лише на 78 відсотків. Це відображає основні зміни обставин VOC, які мали місце: вона розпочала працювати на нових ринках товарів з еластичним попитом, ву якому він повинен був конкурувати на рівних з іншими постачальниками. Це зроблено для низького прибутку.
 
Низькі прибутку самі по собі не пояснюють погіршення доходів. В значній мірі витрати на експлуатацію VOC мали фіксований характер (військові установи; підтримання флоту тощо). Рівень прибутку міг би бути збереженим, якби були збільшені масштаби торгових операцій, які фактично мали місце. Однак, незважаючи на те, що великі кораблі перевозили зростаючий обсяг товарів, продуктивність праці значно не підвищувалися. В цілому накладні витрати компанії зросли в ногу із зростанням обсягу торгівлі; зниження валового прибутку переведені безпосередньо в зниження прибутковості інвестованого капіталу. Епоха експансії була однією з «безприбуткового зростання».
 
Зокрема: «довгостроковий середній річний дохід в VOC в 1630-70 роках „Золотого віку“ був в 2,1 мільйона гульденів, з яких трохи менше половини була розподілена як дивіденди, а решта реінвестувалась. Довгостроковий середній річний дохід у „Вік експансії“ (1680—1730) склав 2,0 млн гульденів, з яких три чверті були розподілені як дивіденди і одна чверть реінвестується. В більш ранній період прибуток був в середньому 18 % від загального обсягу доходів; в останній період — 10 % річних. Повернення інвестованого капіталу в більш ранній період склав близько 6 відсотків, а в другому періоді, 3,4 відсотка».
 
Проте, в очах інвесторів робота VOC була непоганою. Ціна акцій коливалася послідовно навколо 400 позначки з середини 1680-х (виключаючи періоду навколо Славної революції в 1688 році), і вони досягли рекордно високого рівня в розмірі близько 642 в 1720.
 
==== Занепад і падіння ====
Однак потім VOC ставала все менш успішною. П'ять основних проблем, не всі однакової ваги, можуть бути використані для пояснення погіршення протягом наступних п'ятдесяти років до 1780 року.
* У внутрішньо-азійської торгівлі через зміни в азійському політичному та економічному середовищі була стійка ерозія. Ці чинники поступово витісняли VOC з Персії, Суратти, узбережжя Малабар і Бенгалії. Компанія повинна була обмежити свої операції. Обсяг внутрішньвнутрішньо-азійської торгівлі та її рентабельність довелося зменшити.
* Те, як компанія була організована в Азії (централізована, з центром у Батавії), спочатку мало переваги в процесі збору інформації на ринку. Але це стало спричиняти недоліки у 18-м столітті, через неефективність першого судноплавного шляху у цю центральну точку. Цей недолік найбільш гостро відчувався в торгівлі чаєм, де конкуренти, такі як-от EIC і Ostend Company постачали товар безпосередньо з Китаю в Європу.
* «Продажність» персоналу (наприклад, корупція чи невиконання обов'язків), було проблемою для всіх Ост-ІндськихІндійських компаній в той час, та, мабуть, VOC страждала від цього в більшому масштабі, ніж її конкуренти. У той же час, і компанія не була хорошим роботодавцем: зарплати були низькими, приватна торгівля була офіційно не дозволеною. Тож не дивними є широко поширені у 18-му столітті збитки діяльності компанії через працівників.
* Наступна проблема полягала в тому, що у VOC (як і в інших компаніях) були високі показники смертності та захворюваності серед співробітників. Це зменшувало кількість працівників і сіяло паніку.
* Самостійно нанесені рани були дивідендною політикою VОСVOC. Дивіденди, що розподіляли у компанії перевищили надлишок, отриманий в Європі за десять років. Однак, в період до 1730 року директори ресурсів Азії нарощували торговий капітал там. Консолідована бухгалтерія, ймовірно, показала б, що загальний прибуток перевищив дивіденди. Крім того, між 1700 і 1740 роками компанія відставила 5,4 млн гульденів довгострокової заборгованості. Таким чином, компанія все ще була на міцній фінансовій основі в ці роки. Це змінилося після 1730 року. У той час як прибуток впав, дивіденди лише незначно знизилися від колишнього рівня. Розподілені дивіденди більші, ніж прибуток в кожному десятилітті. Для досягнення цієї мети, азійський капітал повинен був бути списати 4 мільйони гульденів між 1730 і 1780 роком, і ліквідуванийліквідований капітал в Європі скоротився на 20 мільйонів гульденів в той же період. Тому керівники були змушені поповнювати ліквідованість компанії, вдаючись до короткострокового фінансування з попереджувальних кредитів, забезпечених очікуваних доходів від домашніх флотів.
Незважаючи на все це, VOC в 1780 році залишалася величезним підприємством. ЇЇ капітал в республіці, що складався з суден і товарів в інвентарі, склав 28 мільйонів гульденів; її капітал в Азії, що складався з торгового фонду рідини і товарів по шляху в Європу, склав 46 мільйонів гульденів. Загальна сума капіталу, за вирахуванням заборгованості, склав 62 мільйони гульденів. Перспективи компанії не були безнадійними. Однак, потім втрутилася Четверта англо-голландська війна. Британські напади в Європі і Азії скоротили флот VOC наполовину, був втрачений цінний вантаж. Прямі втрати летких органічних сполук складали приблизно 43 мільйони гульденів. Кредити, взяті щоб зберегти компанію, скоротили чисті активи до нуля.
 
З 1720 року на ринку Індонезії зменшився обсяг цукру через посилення конкуренції з боку дешевого цукру з Бразилії. Європейські ринки стали насиченими. Десятки китайських торговців цукру збанкрутували, що призвело до масового безробіття, яке, в свою чергу, призвело до утворення багатьох банд безробітних. Голландський уряд в Батавії неадекватно реагував на ці проблеми. У 1740 році чутки про депортацію банди з району Батавія призвели до численних заворушень. Голландські військові обшукували будинки китайців в Батавії у пошуках зброї. Коли будинок поруч випадково загорівся, військові і збіднілі громадяни почали забій худоби і розграбування китайської громади. Ця різанина була досить серйозною, тому VOC вперше за свою історію почала офіційне розслідування.
 
Після Четвертої англо-голландської війни, VOC стала фінансовою руїною і, після марних спроб провінційних держав Голландії і Зеландії реорганізувати її, була націоналізована 1 березня 1796 року новою Республікою Батавіан. ЇЇ статут був оновлений кілька разів, але дозвіл закінчився 31 грудня 1799 року. Значна частина майна колишньої VOC були згодом передані Великій Британії під час наполеонівських воєн. Після утворення Об'єднаного Королівства, частина була відновлена в правонаступниці старої голландської республіки за Англо-голландським договором 1814 року.
 
== Організаційна структура ==
VOC, як правило, вважається першою в світі по-справжньому транснаціональною корпорацією, вона також була першим багатонаціональним підприємством, що випустило акції для громадськості. Деякі історики, такі як-от Тімоті Брук і Расселл Шорто розглянути VOC як новаторську корпорації в першій хвилі епохи корпоративної глобалізації. VOC була першою багатонаціональною корпорацією, яка працювала офіційно на різних континентах, таких як-от Європа, Азія і Африка. Хоча VOC в основному працювала в тому, що пізніше стало голландською Ост-Індією (сучасна Індонезія), компанія також мала важливі операції в інших місцях. Вона використовувала людина з різних континентів і походження в одних і тих же функціях і робочих середовищ. Хоча це була голландська компанія, серед її співробітникиспівробітників включала в себебули не тільки нідерландцівнідерландці, а й багатьохбагато німців, та представників із інших країн. Також VOC широко використовувала місцевих азійських жителів для праці. ВУ результаті, працівники різних відділень складалися з європейців та азійівазійців. Азійські та європейські робочі могли бути використані як матроси, солдати, письменники, теслі, ковалі, або як прості некваліфіковані робітники. На піку свого існування у VOC було 2500025 000 співробітників, що працювали в Азії і 11 000, що були в дорозі. Крім того, в той час як більшість його акціонерів були голландці, приблизно чверть з початкових акціонерів були із Зюйд-Нідерландів (області, яка включає в себеохоплювала сучасну Бельгію і Люксембург), і там були також кілька десятків німців.
 
У VOC було два типи акціонерів: учасники, які можуть розглядатися як некеруючі члени та 76 директорів (згодом скорочені до 60), які виступали в ролі керуючих. Це була звичайна установка для голландських акціонерних товариств, того часу. Крім того, VOC була компанією з обмеженою відповідальністю. Також, капітал був постійним протягом всього терміну служби компанії. Як наслідок, інвестори, які хотіли б ліквідувати їх, могли зробити це тільки за рахунок продажу інших їх частокана Амстердамській фондовій біржі. Плутанина або замішання, діалог, в 1688 році сефардського єврея Жозефа де ла Вега Аналізуються роботи цього один-фондовій біржі.
Рядок 164 ⟶ 166:
Підвищення капіталу в Роттердамі проходило не так гладко. Значна частина походила від жителів м. Дордрехт. Незважаючи на те, що ця частина не підтримувала стільки капіталу, як Амстердам або Міддельбург, Енкхеізен мав найбільший внесок в акціонерний капітал VOC. При перших 358 акціонерах було багато дрібних підприємців, які наважилися взяти на себе ризик. Мінімальна сума інвестиції в VOC була 3000 гульденів, що було в межах коштів багатьох торговців.
 
Серед ранніх акціонерів VOC іммігранти відіграли важливу роль. Серед 1 1431143 претендентів було 39 німців і не менше 301 жителів з Південної Голландії (з яких Ісаак Лемер був найбільшим вкладом: ƒ85,000). Загальна капіталізація VOC була в десять разів більшою, ніж у його британського конкурента.
 
Делегати «камер» провели 6 років в Амстердамі і 2 роки в Міддельбурзі. Вони визначили загальну політику VOC і розділили завдання між палатами. «Камери» проводили всі необхідні роботи, будували свої власні кораблі і склади і торгували товарами. Вони послали капітанів суден з великими інструкціями по маршруту для навігації, по переважаючих вітрах, по течіях, мілинах і визначних пам'ятках. VOC також робила свої власні діаграми.
 
У контексті голландської-португальської війни компанія створила свою штаб-квартиру в Батавії, Яві (нині Джакарта, Індонезія). Інші колоніальні форпости були також створені в Ост-Індії, наприклад, на Молуккських островах, якідо включають вяких себеналежить БандатськіБандатський островострів, де VOC насильно підтримувала монополію на мускатний горіх і булави. Серед методів, які використовуються для підтримки монополії були вимагання і насильницьке придушення корінного населення, в тому числі масові вбивства. Крім того, представники VOC іноді використовують тактику спалювання пряних дерев, щоб змусити корінне населення вирощувати інші культури, таким чином, штучно скорочуючи поставкипостачання таких спецій як мускатний горіх і гвоздика.
 
=== Форпости VOC ===
Рядок 180 ⟶ 182:
 
== Історична роль і спадщина ==
Що стосується важливості VOC в глобальній корпоративній історії, австралійський журналіст Х'ю Едвардс (1970) пише: «VOC була найбільш потужним єдино-комерційним підприємством за всю історію. General Motors, British Tobacco, Ford, The Shell Company, Mitsubishi, Standard Oil — будь-який з цих гігантських холдингів сьогодні знаходяться на рівні сільських шевців, порівняно з потугою і силою і впливом, яким орудувала VOC» У своїй книзі «Амстердам: Історія найбільш ліберального міста в світі» (2013), Расселл Шорто підсумовує велич VOC пише: «VOC мала вплив, обсяг якого важко зрозуміти. Можна було б впевнено заявити, що жодна компанія в історії не мала такого впливу на світ. Її вцілілі архіви — в Кейптауні, Коломбо, ЧеннайіЧеннаї, Джакарті, і Гаазі вимірювалися в кілометрах (консорціумом претендує на грант ЮНЕСКО, щоб зберегти їх). VOC незліченними способами розширила світ і об'єднала свої численні віддалені райони разом. Вона познайомила Європу з Азією та Африкою, і навпаки. Вона стала першою глобалізації і винайшла те, що могло б бути першою сучасною бюрократією. Вона висунула ідею картографії і суднобудування.»
 
Компанія була, можливо, першою мега-корпорацією світу, володіючи урядовими силами, в тому числі здатністю вести війну, ведення переговорів договорів, запроваджувати монетні гроші і встановити колонії. Багато економічних та політичних істориків вважають VOC найціннішою, потужною і впливовою корпорацією в світовій історії.
 
VOC проіснувала майже 200 років з моментом свого заснування в 1602 році, коли Генеральні штати Нідерланди отримали її 21-річну монополію на голландські операції в Азії аж до своєї кончини в 1796 році протягом цих двох століть (між 1602 і 1796 рр.), VOC послала майже мільйон європейців працювати в торгівлі Азії на 4,785 суднах. Натомість уся решта Європи відправила тільки 882412 людей з 1500  до 1795 років, і флот Англійської (пізніше Британської) Ост-ІндськоїІндійської компанії, найближчий конкурент VOC, мав загальний 2690 кораблів, що становило одну п'яту тоннажу вантажів, що перевозила VOC. VOC користувалася величезними прибутками від своєї монополії спецій протягом більшої частини 17-гоXVII століття.
 
Компанія також розглядається багатьма як перша і найбільша корпорація в історії. Території VOC були навіть більшими, ніж у деяких країн. До 1669 році VOC була найбагатшою компанією в світі, з більш ніж 150 торговими суднами, 40 військовими кораблями, 5000050 000 співробітників, приватною армією 1000010 000 солдатів і виплатою дивідендів в розмірі 40 % від початкових інвестицій.
 
=== Інституційні інновації та внесок в історію бізнесу ===
VOC відігравала вирішальну роль в підвищенні корпоративної глобалізації, корпоративного управління, корпоративної ідентичності, корпоративної соціальної відповідальності, корпоративних фінансів, підприємництва та фінансового капіталізму. Під час свого золотого віку, компанія зробила ряд фундаментальних інституційних інновацій в економічній і фінансовій історії. Ці фінансово революційні нововведення дозволили компаніям мобілізувати фінансові ресурси з великого числа інвесторів і створити підприємства в масштабах, які раніше були можливі тільки для монархів. Народження VOC часто вважається офіційним початком епохи глобалізації зі зростанням сучасних корпорацій, послідовно об'єднаних політико-економіко-еколого-культурних сил, які суттєво впливають на життя людей у всіх куточках світу. Це була перша в світі публічна компанія, яка насправді випускала акції та облігації для широкої публіки. Розглянута багатьма експертами як перша в світі по-справжньому багатонаціональна корпорація, VOC була також першою постійно організовано-обмеженою відповідальністю акціонерного товариства, з постійною капітальною базою. В VOC акціонери були піонерами, заклавши основу сучасного корпоративного управління і корпоративних фінансів.
 
З його новаторськими функціями, такими як-от корпоративна ідентичність, підприємницький дух, правова особистість, транснаціональність операційної структури, висока стабільна рентабельність, постійний капітал (основний капітал), акції, що вільно обертаються і цінні папери, поділ власності і управління, а також обмежена відповідальність для акціонерів і менеджерів, VOC, як правило, вважається одним з основних інституційних проривів і моделлю для великих підприємств, які в даний час домінують у світовій економіці.
 
VOC був рушійною силою зростання Амстердама як першої сучасної моделі міжнародних фінансових центрів, які в даний час домінують у світовій фінансовій системі. Протягом 17-гоXVII століття, і великої частини 18-гоXVIII століття, Амстердам був найбільш впливовим і потужним фінансовим центром світу. VOC також відігравав важливу роль в створенні першого в світі повністю функціонуючого фінансового ринку із повноцінним ринком капіталу. Голландці були також першим, хто почали ефективно використовувати повноцінний ринок капіталу (в тому числі на ринку цінних паперів і фондового ринку) для фінансування компаній (наприклад, VOC і WIC). У 17-муXVII столітті в Голландській республіці ринок глобальних цінних паперів почав набувати сучасної форми.
 
У 1602 VOC встановила обмін в Амстердамі, де її акції та облігації могли бути продані на вторинному ринку. VOC провела перший письмово зафіксований IPO в тому ж році. Голландська Ост-ІндськаІндійська компанія (VOC) стала першою компанією, яка запропонувала ділитися акціями. Дивіденд був у середньому близько 18 % капіталу протягом 200 років існування компанії.
 
Створення Голландською Ост-ІндськоюІндійською компанією (VOC) Амстердамської фондової біржі (1602), вже давно визнана в ролі походження сучасних фондових бірж, які спеціалізуються на створенні та підтримці вторинних ринків цінних паперів, випущених корпораціями. Голландські інвестори були першими на регулярній фондовій біржі. Процес купівлі і продажу цих акцій, які перебувають в VOC стала основою першого офіційного фондового ринку в історії. Саме в Голландській республіці були розроблені перші методи маніпулювання фондовим ринком.
 
=== Вплив Золотого віку на голландське мистецтво ===
З 1609 VOC мала торговий пост в Японії (Hirado, Nagasaki), який використовував місцеву газету для своєї власної адміністрації. Папір також продавався в інших торгових постах VOC, навіть у Голландській республіці. Вражаючі картини голландського художника Золотого віку Рембрандта були зроблені на японському папері. З приблизно 1647 року Рембрандт прагне все більше і більше ввести зміни в свої роботи, використовуючи різні види паперу і регулярно друкує більшість своїх пластинок на японському папері. Японські типи паперу привертають увагу теплим жовтуватим кольором. Вони часто гладенькі, в той час як західна папір має більш шорстку і матову поверхню. Крім того, імпортовані китайські порцелянові вироби часто зображуються в багатьох голландських жанрових картинах Золотого століття, особливо в картинах Яна Вермеєра.
<!--=== Світ VOC як мережа знань в голландській морській світосистемі ===
During the Dutch Golden Age, the Dutch&nbsp;— using their expertise in doing business, cartography, shipbuilding, seafaring and navigation&nbsp;— traveled to the far corners of the world, leaving their language embedded in the names of many places. Dutch exploratory voyages revealed largely unknown landmasses to the civilized world and put their names on the world map. The Dutch came to dominate the map making and map printing industry by virtue of their own travels, trade ventures, and widespread commercial networks.<sup>[137]</sup> As Dutch ships reached into the unknown corners of the globe, Dutch cartographers incorporated new geographical discoveries into their work. Instead of using the information themselves secretly, they published it, so the maps multiplied freely. For almost 200 years, the Dutch dominated world trade.<sup>[138]</sup> Dutch ships carried goods, but they also opened up opportunities for the exchange of knowledge.<sup>[139]</sup> The commercial networks of the Dutch trading companies, i.e. the VOC and West India Company (WIC), provided an infrastructure which was accessible to people with a scholarly interest in the exotic world.<sup>[140][141][142][143]</sup> The VOC's bookkeeper Hendrick Hamel was the first known European/Westerner to experience first-hand and write about Joseon-era Korea.<sup>[note 13]</sup> In his report (published in the Dutch Republic) in 1666 Hendrick Hamel described his adventures on the Korean Peninsula and gave the first accurate description of daily life of Koreans to the western world.<sup>[144][145][146]</sup> The VOC trade post on Dejima, an artificial island off the coast of Nagasaki, was for more than two hundred years the only place where Europeans were permitted to trade with Japan. Rangaku (literally 'Dutch Learning', and by extension 'Western Learning') is a body of knowledge developed by Japan through its contacts with the Dutch enclave of Dejima, which allowed Japan to keep abreast of Western technology and medicine in the period when the country was closed to foreigners, 1641—1853, because of the Tokugawa shogunate's policy of national isolation (sakoku).-->
Рядок 207 ⟶ 209:
Розглянутий багатьма політичними та економічними істориками як автономна квазі-держава в іншій державі, VOC протягом майже 200 років свого існування, була ключовим (недержавний) гравцем в Азії, пов'язаним з торгівлею і політикою. Більше, ніж просто чиста багатонаціональна торгова компанія, VOC (хоча й фінансувалася приватно) була всесвітньою мережею уряду Голландської республіки. Компанія була більше неофіційними представником Генеральних штатів Сполучених провінцій в міжнародних відносинах Голландської республіки з багатьма державами, особливо англо-азійськими.
 
VOC мала насіннєвий вплив на історії деяких країн і територій, такі як-от Нью-Йорк, Індонезія, Австралія, Нова Зеландія, Південна Африка, Тайвань і Японія.
 
=== Внесок в епоху Великих географічних відкриттів ===
Голландська Ост-ІндськаІндійська компанія (VOC) також була головною рушійною силою Золотого століття голландської розвідки і відкриттів (близько 1590-1720s року — 1720 рік). Розвідувальні плавання (наприклад, на чолі з Янсзоном (Duyfken), Генрі Хадсоном (Halve Maen) і Абелем Тасманом), які фінансувала VOC відкрили в основному невідомі цивілізованому світу землі. Крім того, в Золотий вік нідерландської картографії (близько 1570—1670 рр.), навігатори та картографи VOC допомогли формуванню сучасної географії та картографії світу, якими ми їх знаємо сьогодні.
 
Критика
Рядок 221 ⟶ 223:
* Hansken: азійська слониха з голландського Цейлону. Молода Hansken була доставлений в Амстердам в 1637 році, на борту судна VOC. Голландський художник Рембрандт зробив деякі історичні малюнки Hansken.
* Батавія, VOC: 1650—1660-ті роки — картини сцен з повсякденного життя голландського Золотого століття художник Андріс Бікмаєв, один з небагатьох художників, що побували у VOC у 17-му столітті.
* Космос. Особиста подорож: в 6-му епізоді популярного документального серіалу Cosmos (1980), американський астроном Карл Саган, який також служивслугував як приймаюча сторони, бачив подорож до Юпітера і СатурнуСатурна, і порівняв ці події з пригодницьким духом голландського Золотого століття дослідників (в тому числі і навігаторів в VOC).
* «Китайсько-голландська війна 1661» (2000) китайський історичний фільм-драма. Фільм за мотивами життя Коксинга (Чженченгун) і фокусується на його боротьбі із VOC за контроль Голландської Формози в облозі Форту Zeelandia.
* Дванадцять друзів Оушена (2004): американська комедія, натхненна історичною повістю про VOC IPO і перші акції в історії торгівлі.
Рядок 274 ⟶ 276:
 
=== Населені місця, утворені учасниками VOC ===
Населені місця (в тому числі міста, селища, села), заснована людьми, Голландської Ост-ІндськоїІндійської компанії (VOC).
* Тайнань, найстаріший міський район в Тайвані
* Кейптаун, найстаріший міський район в Південній Африці і один з перших постійних європейських поселень в країнах Африки на південь від Сахари
Рядок 306 ⟶ 308:
* Тексель
* Утрехт
* ВeргульдеВергульде Драйєк («Позолочений Дракон»)
* Віанен
* Влієгенде Холландер («Летючий голландець»)
Рядок 315 ⟶ 317:
 
=== Інші торговельні компанії Віку вітрил ===
* Британська Ост-ІндськаІндійська компанія, заснована в 1600 році
* Датська Ост-ІндськаІндійська компанія, заснована в 1616 році
* Датська Вест-ІндськаІндійська компанія, заснована 1671 року
* Голландська Вест-ІндськаІндійська компанія, заснована в 1621 році
* Португальська Ост-ІндськаІндійська компанія, заснована в 1628 році
* Французька Ост-ІндськаІндійська компанія, заснована 1664 року
* Шведська Ост-ІндськаІндійська компанія, заснована в 1731 році
* Емден компанія, заснована у 1751 році
* Шведська Вест-ІндськаІндійська компанія, заснована в 1786 році
* Австрійська Ост-ІндськаІндійська компанія, заснована в 1775 році[[Файл:VOC ship Amsterdam.jpg|thumb|250px|Корабель ''Амстердам'' Голландської Ост-Індійської компанії, сучасна реконструкція]]
 
== Див. також ==
Рядок 335 ⟶ 337:
== Посилання ==
{{commons|Category:Vereenigde Oostindische Compagnie|Голландська Ост-Індійська компанія}}
* [http://www.worldstatesmen.org/India.htm#Dutch Dutch India] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180124135626/http://www.worldstatesmen.org/India.htm#Dutch |date=24 січня 2018 }}&nbsp;— a chronology of Dutch rule in India
* [http://www.worldsoldestshare.com/ Oldest share] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200622185028/http://www.worldsoldestshare.com/ |date=22 червня 2020 }}&nbsp;— the oldest share in the world (VOC 1606)
* [http://www.economist.com/displayStory.cfm?Story_ID=179810 A taste of adventure&nbsp;— The history of spices is the history of trade] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100201033033/http://www.economist.com/displayStory.cfm?Story_ID=179810 |date=1 лютого 2010 }}, ''[[The Economist]]'', [[December 17]], [[1998]].
* [http://www.colonialvoyage.com/ Dutch Portuguese Colonial History] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110225215127/http://www.colonialvoyage.com/ |date=25 лютого 2011 }}
* [http://www.voc.iinet.net.au/voyages.html Voyages by VOC ships to Australia] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060405191616/http://www.voc.iinet.net.au/voyages.html |date=5 квітня 2006 }}
* [http://gutenberg.net.au/VOC.html ''Why did the Largest Corporation in the World go Broke?''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200601101128/http://gutenberg.net.au/VOC.html |date=1 червня 2020 }}
* [http://www.gresham.ac.uk/event.asp?PageId=45&EventId=454 The history of the Dutch East Indies Company] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070220113704/http://www.gresham.ac.uk/event.asp?PageId=45&EventId=454 |date=20 лютого 2007 }} (Lectures at [[Грешем-коледж|Gresham College]], [[1 March]] and [[8 March]] [[2006]])
* [http://www.swaen.com/old_map_images.htm?zoomifyImagePath=http://www.swaen.com/os/zoom/22834/ Manuscript chart of the Netherlands, VOC, ca.1690] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210606123754/http://www.swaen.com/old_map_images.htm?zoomifyImagePath=http%3A%2F%2Fwww.swaen.com%2Fos%2Fzoom%2F22834%2F |date=6 червня 2021 }} (high resolution zoomable scan)
* [http://www.swaen.com/old_map_images.htm?zoomifyImagePath=http://www.swaen.com/os/zoom/03900/ Old print of headquarters of V.O.C. ca.1750] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201019205526/http://www.swaen.com/old_map_images.htm?zoomifyImagePath=http%3A%2F%2Fwww.swaen.com%2Fos%2Fzoom%2F03900%2F |date=19 жовтня 2020 }} (high resolution zoomable scan)
* [http://www.bymnews.com/new/content/view/8588/80/ Death of an East Indiaman] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200727065817/http://www.bymnews.com/new/content/view/8588/80/ |date=27 липня 2020 }}
 
{{Нідерландські колонії}}
 
{{Колоніальні компанії}}
{{Бібліоінформація}}
 
[[Категорія:Золота доба Голландії]]
Рядок 357 ⟶ 359:
[[Категорія:Новоісторична Індія]]
[[Категорія:Нова історія ЯпоніЇ]]
[[Категорія:Підприємства, засновані 1602]]