Дональд Говард Мензел: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Запит на ВП:ЗДР (Шаблон:Колір) |
Alessot (обговорення | внесок) м додано Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці за допомогою HotCat |
||
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача) | |||
Рядок 3:
== Життєпис ==
Родився у Флоренсі ([[штат Колорадо]]).
Основні наукові праці присвячені фізиці [[Зоряна атмосфера|атмосфер]] [[Сонце|Сонця]] і [[зоря|зірок]], фізики [[газова туманність|газових туманностей]]. У Лікській обсерваторії виконав перше детальне дослідження сонячної [[хромосфера|хромосфери]] на основі теорії утворення ліній поглинання і випромінювання (за [[спектр]]ами, отриманими [[Вільям Воллес Кемпбелл|В. В. Кемпбеллом]] під час чотирьох повних [[сонячне затемнення|сонячних затемнень]]). Визначив вміст [[хімічний елемент|хімічних елементів]] у хромосфері, показав, що фізичні умови в ній істотно відрізняються від умов у [[фотосфера|фотосфері]] (висока температура, висока ступінь збудження [[атом]]ів). Розробив новий теоретичний підхід до вивчення будови хромосфери. Вивчав будову [[протуберанці]]в і рух речовини в них, фізичну природу [[сонячна пляма|сонячних плям]], походження сонячних спалахів. Брав участь у спостереженнях 16 повних сонячних затемнень. Незалежно від [[Герман Занстра|Г. Занстри]] розробив у 1926 році метод визначення температур ядер планетарних туманностей. У великому циклі робіт «Фізичні процеси в газових туманностях», проведених в 1937—1945 роках спільно з [[Лоуренс Г'ю Аллер|Л. Г. Аллером]], Дж. Бейкером та іншими, заклав основи кількісного аналізу небулярних спектрів. Виконав розрахунки інтенсивностей ліній, розвинув теорію переносу випромінювання в туманностях, розглянув вплив інших атомів, крім водню, на температуру планетарної туманності. Досліджував спектри кількох нових зірок (спільно з [[Пейн-Гапошкіна Сесілія Гелена|С. Г. Пейн-Гапошкіною]]), затемнену змінну ζ Візничого.
Великі заслуги Мензела як організатора науки. За його ініціативою було створено дві високогірні обсерваторії для вивчення Сонця — в Клаймаксі ([[штат Колорадо]]) і Сакраменто-Пік (штат [[Нью-Мексико]]). Під керівництвом Мензела Гарвардська обсерваторія перетворилася на великий центр радіоастрономічних і космічних досліджень. Він був ініціатором переводу Смітсонівської астрофізичної обсерваторії з [[Вашингтон]]а в [[Кембридж (Массачусетс)|Кембридж]], де вона стала однією з найбільших обсерваторій у світі. Надалі Гарвардська і Смітсонівська обсерваторії злилися, утворивши Гарвардсько-Смітсонівський центру астрофізики.
Рядок 30:
[[Категорія:Члени Американської академії мистецтв і наук]]
[[Категорія:Лауреати Премії Жуля Жансена]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]]
|