Битва під Бродами: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
(Не показана 41 проміжна версія 15 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Infobox Military Conflict
|conflict = Битва під Бродами
|partof = [[Друга світова війна]]
|image =
|size = 300px
|caption = Солдати дивізії Ваффен-СС «Галичина», кулеметна [[обслуга]]
|date = [[13 липня|13]]—[[22 липня|22]] або [[23 липня]] [[1944]] року
|place = Район міста [[Броди]] [[Львівська область|Львівської області]] {{coord|49|55|8|N|24|53|9|E|scale:100000}} |result = Поразка німецьких військ
|combatant1 = {{GERnazi}}
|combatant2 = {{URS}}
|commander1
|commander2
|strength1 = близько 9000
|strength2 =
|формування1 = {{tree list}}
|casualties1 = 7000 осіб<ref name="narodna"/>▼
* {{Flagicon image|War_Ensign_of_Germany_(1938–1945).svg}} [[13-й армійський корпус (Третій Рейх)|13-й армійський корпус]]
** {{Tree list/final branch}} [[Файл:Dyvizia Galychyna-rukav.svg|20px]] [[14-та гренадерська дивізія Ваффен-СС «Галичина»|14-та військова гренадерська дивізія СС (Галицька № 1)]]
{{Tree list/end}}
|формування2 = {{Flagicon image|Red Army flag.svg}} [[1-й Український фронт]]
▲|casualties1 = 7000 осіб<ref name="narodna"/>
|casualties2 = > 20 000 убитих і поранених, близько 50 танків і 24 літаки
}}
{{
{{не плутати|Битва під Дубном|танковою битвою під Бродами літом 1941 року}}
{{значення|Битва під Бродами (значення)}}
'''Битва під Бро́дами''' — відбулася з [[13 липня|13]] по [[22 липня|22]] або [[23 липня]] [[1944]]<ref>Докладываю, войсками 1 УкрФ в лесах юго-западнее Броды уничтожена группировка противника в составе пяти дивизий… — С. 1</ref> біля міста [[Броди]] [[Львівська область|Львівської області]] між [[13-й армійський корпус (Третій Рейх)|13-м корпусом]] [[
== Оперативно-тактичний фон ==
Рядок 26 ⟶ 32:
З [[Квітень|квітня]] до [[Червень|червня]] 1944 року, радянське командування перегрупувало частини [[Червона армія|Червоної Армії]] по всій ширині п'ятисоткілометрового фронту з метою підготовки [[стратегічна наступальна операція|стратегічної наступальної операції]], яка отримала назву [[Львівсько-Сандомирська операція|Львівсько-Сандомирська наступальна операція]]. Метою операції було оволодіння [[Західна Україна|Західною Україною]] та Південною [[Польща|Польщею]]. Згідно із задумом операції, передбачалося завдання двох концентрованих ударів, з метою прориву німецької лінії укріплень: удар [[3-тя гвардійська армія (СРСР)|3-ю гвардійською]] та [[13-та армія (СРСР)|13-ю арміями]] з півдня [[Волинь|Волині]] в напрямку на [[Рава-Руська|Рава-Руську]], і удар [[60-та армія (СРСР)|60-ю]] та [[38-ма армія (СРСР)|38-ю арміями]] з району [[Тернопіль|Тернополя]] в напрямку [[Львів|Львова]]. Після прориву фронту, до коридорів мали ввійти бронетанкові та механізовані дивізії з метою оточити та знищити німецькі війська в районі міста [[Броди]]. План був затверджений командуванням [[1-й Український фронт|1-го Українського фронту]] [[10 липня]]. Початок здійснення наступу призначено на [[13 липня]].
На обороні стояла німецька [[група армій «Північна Україна»]] зі [[штаб]]ом у Львові. Вона була значно послаблена, адже німецьке командування перекинуло 6 дивізій на білоруський фронт. У квітні 1944 року пост командувача «Північної України» перейняв від [[генерал-фельдмаршал]]а [[Еріх фон Манштейн|Еріха фон Манштейна]] генерал-фельдмаршал [[Вальтер Модель|Модель]]. Успішні військові операції радянських військ в [[Україна|Україні]] та [[Білорусь|Білорусі]] призвели до значних втрат [[Вермахт]]у. Нестача людської сили на фронтах змусила німецьке командування спрямувати на фронти ваффен-дивізії [[СС]]. У травні в [[Сьвентошув|Нойгаммері]] завершилося формування [[14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»|14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина»]]. [[28 червня]] [[1944]] року за наказом командувача групою «Північна Україна» [[генерал-фельдмаршал]]а [[Вальтер Модель|Вальтера Моделя]] дивізія була введена до складу [[13-й армійський корпус (Третій Рейх)|13-го корпусу]] [[4-та танкова армія (Третій Рейх)|4-ї танкової армії]], яка тримала оборону на 160-кілометровій ділянці фронту біля міста [[Броди]].
Дивізія «Галичина» зайняла другу (запасну) лінію оборони фронту довжиною 36 км. Загальний склад Української дивізії, розгорнутої під [[Броди|Бродами]], становив понад
Від полонених бійців Червоної армії українцям стало відомо, що Конєв планував захопити Українську дивізію в полон і використати її полонених вояків під час заходів, які мали проводитися на святі «визволення» у Львові та Києві<ref name="narodna">{{Cite web|url=http://narodna.pravda.com.ua/nation/49edf4329be0f/|title=Бродівська битва — Велика битва за Україну|last=|first=|date=|website=narodna.pravda.com.ua|publisher=|language=|accessdate=2017-02-28|archive-date=7 січня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140107224103/http://narodna.pravda.com.ua/nation/49edf4329be0f/}}</ref>.
== Бродівське оточення німецьких військ в контексті Львівської наступальної операції 1-го Українського фронту ==
«Львівська операція»
[[Файл:Битва під Бродами_схема_1.jpg|left|thumb|300px|Схема рішення командуючого військами 1-го Українського фронту на літній наступ (Львівську операцію) 1944
Згідно з планом Львівська операція була розрахованої на 5 днів.
Головна і загальна мета Львівської операції,
Ядром Бродівського угруповання німецьких військ був 13-й армійський корпус (АК) під командуванням генерала піхоти Артура Гауффе. До складу корпусу входили [[361-
Після прориву німецької оборони на рава-руському напрямку від 46-го танкового
Таким чином, прийнято вважати, що бродівське угруповання німецьких військ складалося загалом із шести
До початку бойових дій у смузі оборони 13-го армійського корпусу Вермахту в оперативному резерві перебувала 8-а танкова дивізія. На ділянці фронту 13-ї і 60-ї армій були зосереджені 3-я гвардійська танкова армія і дві кінно-механізовані групи. Разом
{| class="wikitable"
| colspan="4" |'''Співвідношення сил на ділянці фронту 13-ї і 60-ї армій (120 км) і Бродівського угруповання німецьких військ станом на 13.07.1944
|-
|'''''Категорії'''''
|'''''13 А,
'''''дві кінно-механізовані групи'''''
|'''''340, [[361-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)|361]], 349 пд, [[454-та дивізія охорони (Третій Рейх)|454-та ох.]],'''''
'''''див. «Галичина», корп. група «С», 8 тд'''''
|'''''Співвідношення'''''
Рядок 65 ⟶ 71:
|4 : 1
|-
|Стрілецькі / піхотні,
|25
|6
Рядок 94 ⟶ 100:
Згідно з планом, [[13 липня]] 1944 року, після артилерійського обстрілу та [[бомбардування]] німецьких позицій, війська 1-го Українського фронту перейшли до наступу на львівському та рава-руському напрямках. Наступ [[3-тя гвардійська армія (СРСР)|3-ї гвардійської]] та [[13-та армія (СРСР)|13-ї]] радянських армій у напрямі на [[Рава-Руська|Раву-Руську]] не мав серйозних ускладнень для Червоної армії й проходив успішно, позаяк відбувався поза лінією оборони дивізії, і аж у глибокому тилу наступальні радянські армії фланговим ударом замкнули кільце оточення дивізії.
Значно складніше для радянських армій розвивався наступ [[60-та армія (СРСР)|60-ї]] та [[38-ма армія (СРСР)|38-ї]] армій у напрямку на [[Красне (смт)|Красне]] — [[Львів]]<ref>{{Cite web|title=Танковий кулак генерала Брайта: контрудар 1-ї та 8-ї танкових дивізій Вермахту в районі Золочева - lvivyes.com.ua|url=https://lvivyes.com.ua/uk/eternal/tankovyj-kulak-generala-brajta-kontrudar-1-yi-ta-8-yi-tankovyh-dyvizij-vermahtu-v-rajoni-zolocheva|date=2022-07-18|accessdate=2022-07-24|language=uk}}</ref>. Після майже цілоденної артилерійської підготовки та запеклих бомбардувань, радянським військам вдалося зрушити частини Української дивізії з їхньої лінії оборони. Але в цей самий день ситуація стабілізувалася: зайнявши нові позиції, частини дивізії провели цілу низку сильних контрударів. Однак становище частин дивізії було вкрай важким. Вона зазнавала великих втрат від повітряних ударів на її позиції, а танкові колони намагалися оточити поодинокі підрозділи Дивізії.
14 липня 30-й полк Дивізії займає позиції між. с. [[Лукавець]] і [[Колтів]], другу атаку після обіду відбили і відкинули супротивника.
Упродовж 17-22 липня вершилися запеклі бої під Бродами за участю дивізії СС Галичина. Вона опинилася разом із XIII німецьким корпусом усередині оточувального маневру ЧА. З 11 тисяч офіцерів і вояків дивізії лише, приблизно 3 тисячі вирвалися і дістались на захід. Решта потрапила до полону, загинула або перейшла до лав [[Українська повстанська армія|УПА]]. Дивізія втратила до 70 % складу, в той час, як німці цілими частинами здавалися до полону.
Не змігши одразу прорвати оборону, Конєв спрямував до бою оперативні резерви — 69-ту механізовану бригаду зі складу [[3-тя гвардійська армія (СРСР)|3-ї гвардійської армії]], а потім 15-й корпус під командуванням [[генерал-майор]]а П. В. Тертюшного. Урешті-решт, 60-й армії вдалося створити так званий «Колтівський коридор», довжиною 20 км та шириною близько 6 км, завдяки якому до прориву почали просуватися частини 3-ї гвардійської, а потім і [[4-та танкова армія (СРСР)|4-та танкова армія]] з метою зламати оборону на лінії [[Сасів]] — [[Золочів]]. Перед наступом радянських танків проводяться інтенсивна [[артилерійська підготовка]] й [[Авіаційний удар|авіаційні удари]]. Упродовж п'яти годин було здійснено 2 000 нальотів, у тому числі 1 500 нальотів бомбардувальників<ref name="narodna" />.
Унаслідок дій військ [[Конєв Іван Степанович|Конєва]] [[17 липня|17]] і [[18 липня]] перед 13-м корпусом німців постала загроза оточення, і [[14-та гренадерська дивізія зброї СС «Галичина»|«Галичина»]] була кинута на різні ділянки для ліквідації небезпечного становища. Важкі бої тривають [[17 липня|17]] і [[18 липня]]. Через контрудари 17-го та 18-го липня, танкова армія Лелюшенка була зупинена та скована боєм. Але після запеклих боїв, 3-тя танкова армія змогла прорвати оборону частин дивізії, просунувшись на захід, [[19 липня]] замкнути Дивізію в оточення в районі [[Буськ
18 липня радянські війська продерлися крізь загороджувальні укріплення, зайняли Броди і відтяли рештки 4-5 дивізій, що були знищені впродовж наступних п'яти днів із втратами для німців 45 тисяч вбитими й полоненими.
== Фронтове хрещення дивізії «Галичина».
У журналі бойових дій військ 1-го Українського фронту дивізія «Галичина» іменувалася здебільшого як
Збереглися накази командира дивізій бригадефюрера СС і генерал-майора ваффен-СС
[[Файл:Битва під Бродами_схема_2.jpg|left|thumb|300px|Позиції корпусної групи «С» і дивізії «Галичина» під Бродами.]]
Очевидно, мав цілковиту слушність начальник штабу «Галичини» майор Вольф-Дітріх Гайке, коли у німецькомовному виданні своїх спогадів про дивізію «Галичина» зазначав, що перейменування дивізії на 14-у гренадерську дивізію військ СС (Галицьку №
Згідно із записами журналів бойових дій, донесеннями і
* [[Кругів]].
* [[Сасів]]
* [[Опаки]]. Батальйони 99-ї стрілецької дивізії захопили село 16 липня 1944
* [[Пеняки]]
* [[Жарків]]. Протягом 16-18 липня 1944 року на сильний і організований опір підрозділів «Галичини» наразилися частини 68-ї гвардійської стрілецької дивізії. Вибити українських дивізійників з Жаркова змогли підрозділи 31-го танкового корпусу, які в ніч на 19 липня 1944
* [[Підгірці]]. Утримування Підгірців мало ключове значення для забезпечення прориву 13-го армійського корпусу генерала Гауффе в напрямку [[Білий Камінь]]
* [[Ясенів]]. На сході від населеного пункту займали позиції підрозділи 29-го піхотного полку дивізії, які отримали завдання в ніч на 19 липня 1944
* [[Загірці]]
* [[Жулицька гора, гора Сторожиха, гора Висока|Гори Висока і Сторожиха]] (висота 360,0 на півночі від с. [[Жуличі]]). Підрозділи 30-го піхотного полку, після відходу з Підгірців, вранці 21 липня 1944
* [[Скварява]]. 21 липня 1944
* [[Почапи]]
* [[Княже]]. Запеклі бої за це село тривали протягом 20-23 липня 1944
* [[Білий Камінь]]
* [[Гавареччина]]. На правому березі Західного Бугу в районі Горішньої і Долішньої Гавареччини бойові дії тривали протягом усього дня 22 липня 1944
* [[Вороняки]]. З ударним угруповання у складі бойової групи 8-ї танкової і 254-ї піхотної дивізії, яка з південної сторони прорвала бойові порядки 246-ї стрілецької дивізії і ввечері 20.07.1944
* [[Майдан-Гологірський]]. У другій половині дня 22.07.1944
* [[Гологори]]. У штабі 106-го стрілецького корпусу зазначали, що
* [[Бродки]]
Під час розбору Львівської операції командуючий 60-ю армією генерал-полковник [[Курочкін Павло Олексійович|Павло Курочкін]]
«Туманне уявлення ми мали про 14 п[іхотну] д[ивізію] СС «Галичина», вважаючи, що вона не сильна і складається з 2-3 батальйонів; на практиці виявилося, що це була одна із сильних дивізій, доведених до 9 тис. людей». <ref>Квасецький А. Ілюстрована хроніка битви під Бродами… — С. 586.</ref>.
В іншому документі, а саме у «Вказівках командуючого військами 60-ї Армії на розборі Львівської операції», зазначено, що дивізія «Галичина» «була одна із найсильніших» («самых сильных») дивізій<ref>[https://pamyat-naroda.ru Указания командующего войсками 60 А на разборе Львовской операции] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }}. — Л. 193</ref>.
На думку радянського командування, як і захопленого в полон начальника оперативного відділу штабу 13-го армійського корпусу Вермахту, найслабшою ланкою в німецькій обороні виявилася 349-я піхотна під командуванням генерала Отто фон Ляша, по якій і був завданий головний удар 60-ї армії.▼
▲На думку
== Підсумки битви ==
▲ «У ході наступальної операції військ Першого Українського фронту в лісах, що південно-західніше від Броди, було оточене угрупування противника в складі п’яти дивізій, корпусної групи і частин посилення (361, 349, 340 пд, 454 охоронна дивізія, 14 пд «СС» «Галичина», корпусна група «С», 300 загін штурмових гармат, 505, 507 окремі танкові батальйони, 508 будівельний батальйон, 70 саперний батальйон).
▲ У результаті боїв з 19 по 23 липня 1944 р. оточене угрупування противника, що чинило запеклий опір, повністю розгромлене і знищене. Нашими військами взято в полон 17175 полонених. У числі взятих у полон офіцерів – командир 361 пд генерал-майор Лідман [Ліндеманн] і командир 454 охоронної дивізії генерал-майор Людвіг Йогансон [Недтвіґ]…
У боях знищено 38 000 солдат і офіцерів противника. Серед убитих офіцерів – командир 340 пд генерал-майор Бойтлер.▼
Загальні втрати в живій силі знищеного Бродівського угрупування противника складають до 55 000 осіб».▼
▲
Під час підготовки доповідної маршалу [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіну]] було надруковано, що в боях «знищено 48 000 солдат і офіцерів», а загальні втрати оточеного Бродівського угруповання складали «65 000». Однак в останній момент при підписі документа ці цифри відкоригували у бік зменшення.▼
▲
▲Під час підготовки доповідної маршалу [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіну]]
Нині можна впевнено стверджувати, що дані про кількість загиблих і взятих у полон військовослужбовців зі складу Бродівського угруповання німецьких військ дуже перебільшені.▼
▲Нині можна впевнено стверджувати, що дані про кількість загиблих і взятих у полон військовослужбовців зі складу Бродівського угруповання німецьких військ
Згідно з довідкою штабу 1-го Українського фронту, за 14 – 31 липня 1944 року було взято у полон понад 30 тисяч солдат і офіцерів німецької армії. Журнал бойових дій військ 1-го Українського фронту, у якому фіксувалися щодення дані про полонених, дозволяє встановити, що в період боїв з оточеним Бродівським угрупованням німецьких військ (19-23 липня 1944 р.) на всіх ділянках фронту було взято у полон 13263 військовослужбовці. ▼
▲Згідно з довідкою штабу 1-го Українського фронту, за 14
Звичайно, що не мали відношення до Бродівського угруповання німецьких військ майже 2 тисячі полонених, захоплених впродовж 19-23 липня 1944 р. військами 3-ї гв., 1-ї гв., 38-ї і 18-ї загальновійськові армії. Таким чином узагальнено можна говорити про 11-12 тис. полонених зі складу оточеного Бродівського угруповання, захоплених військами 60-ї і 13-ї армій.<ref>Квасецький А. Ілюстрована хроніка битви під Бродами… — С. 572-573.</ref>.▼
▲Звичайно, що не мали відношення до Бродівського угруповання німецьких військ майже 2 тисячі
Не витримує перевірки військовими документами висновок маршала [[Конєв Іван Степанович|Івана Конєва]]і чільних представників командування 1-го Українського фронту, що оточене угрупування противника було «повністю розгромлене і знищене».▼
▲Не витримує перевірки військовими документами висновок маршала [[Конєв Іван Степанович|Івана Конєва]] і чільних представників командування 1-го Українського фронту, що оточене угрупування противника було «повністю розгромлене і знищене».
Бродівське угруповання німецьких військ у складі 6 дивізій (340, 361, 349-ї піхотних, 454-ї охоронної, 14-ї Дивізії Ваффен-СС «Галичина» і корпусної групи «С») до початку бойових дій нараховувало майже 65 тисяч осіб, яких в оточення потрапило близько 50 тисяч. Протягом 19-23 липня 1944 р. полягли в боях або ж потрапили до полону близько тридцяти тисяч військовослужбовців, прорвалися з оточення - не менше 20 тисяч солдат і офіцерів. ▼
▲Бродівське угруповання німецьких військ
[[Файл:Битва під Бродами_схема_3.jpg|left|thumb|300px|Прорив з оточення частини Бродівського угруповання німецький військ в першій половині дня 21 липня 1944 року на картосхемі штабу 15-го стрілецького корпусу.]]
За оцінками начальника штабу 48-го танкового корпусу полковника Ф. Меллентіна і командира корпусної групи «С» генерал-лейтенанта В. Лянґе, в районі [[Золочів|Золочева]]
Оцінки німецьких офіцерів корелюються з думкою начальника штабу 23-го стрілецького корпусу 60-ї армії полковника Сергія Андрющенка, який вважав, що німецькі війська під час боїв в районі Золочева втратили
Згідно з даними ліквідаційних комісій 13-го армійського корпусу, інших частин та
У
Для посилення пропагандистського ефекту перемоги Червоної армії під Бродами у радянський час в основному замовчувався значною мірою успішний прорив 13-го армійського корпусу з оточення. Так само культивувалася теза, що в оточення потрапили і були знищені 8 німецьких дивізій. При підрахунках кількості
Новітня російська історіографія визнає, що в районі Бродів було оточено до 50 тисяч солдат та офіцерів противника, однак водночас продовжує
У 1944
Напередодні битви під [[Броди|Бродами]] корпусна група
Аналізуючи
== Дивізія
Німецьке командування було проінформоване про наявність відділів [[Українська повстанська армія|УПА]] в районі Бродів. Коли німецьке угруповання опинилося на межі знищення, було здійснено спробу зв'язатись з повстанцями для спільних бойових дій проти Червоної Армії, однак часу на координацію дій уже не було. Після відступу німецької армії з-під Бродів, деякі солдати української Дивізії приєдналися до куренів УПА<ref name="upa">{{Cite web|url=http://newzz.in.ua/histori/1148866237-ukrayinska-diviziya-ta-upa-pid-brodami-pidpolk-roman-dolinskij.html|title=Роман Долинський. Українська дивізія та УПА під Бродами|last=|first=|date=|website=newzz.in.ua|publisher=|language=|accessdate=2017-02-28|archive-date=1 березня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170301092839/http://newzz.in.ua/histori/1148866237-ukrayinska-diviziya-ta-upa-pid-brodami-pidpolk-roman-dolinskij.html}}</ref>.
[[Файл:Братська могила вояків СС Галичина.jpg|250 пкс|thumb|Братська могила вояків дивізії «Галичина»]]
Рядок 215 ⟶ 223:
Розгром 13-го корпусу німців створив 1-му Українському фронту радянських військ сприятливі умови для наступу на [[Львів]]. Але Бродівська битва зіграла неоціненну роль для збереження самого Львова: за час битви німецькі частини залишили місто і боїв у Львові майже не було.
Битва під Бродами зірвала плани радянського командування щодо оточення та знищення рава-руського і львівського угруповання німецьких військ та створення умов для завдання головного удару Червоної армії у військовій кампанії 1944 року. Саме так німецька сторона
Після Бродівської битви частина дивізійників «Галичини» поповнила ряди [[Українська повстанська армія|УПА]], яка вела бойові дії на два фронти — проти німецьких і проти радянських військ. У лавах УПА боролися і згинули багато бійців Дивізії «Галичина»<ref name="narodna"/>.
Рядок 221 ⟶ 229:
== Див. також ==
* [[Львівсько-Сандомирська операція]]
== Примітки ==
Рядок 229 ⟶ 235:
== Джерела ==
* [[Вольф-Дітріх Гайке]] [[iarchive:WaffenSSGalizien|Дивизія SS "Галичина" (аудіокнига)]] Kiev Printers Limited, by Brotherhood of Former Soldiers of 1st Ukrainian Division UNA, 1970, Toronto, Canada {{ref-gl}}
* ''[[Лисяк Олег Олександрович|Олег Лисяк
* ''[[Долинський Роман|Роман Долинський
* ''[[Шанковський Лев|Лев Шанковський
* [http://militera.lib.ru/research/sokolov3/index.html ''Соколов Борис Вадимович.'' Оккупация. Правда и мифы. — М.: АСТ, 2002.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101006184853/http://militera.lib.ru/research/sokolov3/index.html |date=6 жовтня 2010 }} {{ref-ru}}
* ''Конев Иван Степанович'' [http://militera.lib.ru/memo/russian/konev/index.html
* [http://narodna.pravda.com.ua/nation/49edf4329be0f/ Бродівська битва — велика битва за УКРАЇНУ. Народна правда. 21.04.2009] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140107224103/http://narodna.pravda.com.ua/nation/49edf4329be0f/ |date=7 січня 2014 }}
* [http://newzz.in.ua/histori/1148866195-bitva-pid-brodami-lipen-1944.html Битва під Бродами: липень 1944] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120619014127/http://newzz.in.ua/histori/1148866195-bitva-pid-brodami-lipen-1944.html |date=19 червня 2012 }} (мапи, схеми)
* [[Шандрук Павло Феофанович|''Павло Шандрук''.]] [http://chtyvo.org.ua/authors/Shandruk_Pavlo/Syla_doblesti/ Сила доблесті. Спогади] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130317010156/http://chtyvo.org.ua/authors/Shandruk_Pavlo/Syla_doblesti/ |date=17 березня 2013 }} (переклад М. Б. Бурмістенка)
* [http://sichovyk.com.ua/oglyadach/704-the-battle-of-brody-1944 Літо 1944-
* ''Андрющенко С.
* ''Боляновський А.'' Дивізія Галичина. Історія.
* Великая Отечественная война
* [https://pamyat-naroda.ru Докладываю, войсками 1 УкрФ в лесах юго-западнее Броды уничтожена группировка противника в составе пяти дивизий
* ''Жуков Г. К.'' Спогади і роздуми.
* [https://wwii.germandocsinrussia.org/ru/nodes/5645-delo-156-dokumenty-operativnogo-otdela-shtaba-4-y-tankovoy-armii-zhurnal-boevyh-deystviy-4-y-tankovoy-armii-za-01-07-15-08-1944-g-tolko-do-04-08-1944-g#page/1/mode/grid/zoom/1 Журнал боевых действий 4-й танковой армии за 1.07.—15.08.1944 г.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210727064606/https://wwii.germandocsinrussia.org/ru/nodes/5645-delo-156-dokumenty-operativnogo-otdela-shtaba-4-y-tankovoy-armii-zhurnal-boevyh-deystviy-4-y-tankovoy-armii-za-01-07-15-08-1944-g-tolko-do-04-08-1944-g#page/1/mode/grid/zoom/1 |date=27 липня 2021 }} — ЦАМО РФ, ф. 500, оп. 12466, д. 156.
* [https://pamyat-naroda.ru Журнал боевых действий войск 1 Украинского фронта. Период с 01.07.1944 по 31.07.1944 г.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }} — ЦАМО РФ, ф. 236, оп. 2673, д. 1048.
*
*
* Львовская наступательная операция
* [https://pamyat-naroda.ru Львовская операция (наступление войск 1 УкрФ с 13 по 27 июля 1944 года)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }}. — ЦАМО РФ, ф. 236, оп. 2673, д. 1275. {{ref-ru}}
* Heike W. D. Sie Wollten die Freiheit: Die Geschichte der Ukrainischen Division 1943-1945. —Dorheim: Podzun Verlag, n.d., 1973.▼
* ''Раус Э.'' Танковые сражения на Восточном фронте / Эрхард Раус; пер. с анл. А. Больных. — М.: Аст; АСТ Москва, 2006. — 523 с. {{ref-ru}}
* [https://pamyat-naroda.ru Указания командующего войсками 60 А на разборе Львовской операции] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }}. — ЦАМО РФ, ф. 1608, оп. 1, д. 8, т1.{{ref-ru}}
▲* ''Heike W.
== Посилання ==
* [http://zbruc.eu/node/24540 ''Ігор Мельник.'' Галицька дивізія під Бродами // Zbrucz, 14.07.2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140714223843/http://zbruc.eu/node/24540 |date=14 липня 2014 }}
{{Нормативний контроль}}
{{DEFAULTSORT:Броди}}
[[Категорія:Операції і битви радянсько-німецької війни]]
|