Битва під Бродами: відмінності між версіями

|conflict = Битва під Бродами

|partof = [[Друга світова війна]]

|image = [[Файл:Offensive 1.PNG|300px]]

|caption = Солдати дивізії Ваффен-СС «Галичина», кулеметна [[обслуга]]

|date = [[13 липня|13]]—[[22 липня|22]] або [[23 липня]] [[1944]] року
|place = Район міста [[Броди]] [[Львівська область|Львівської області]] {{coord|49|55|8|N|24|53|9|E|scale:100000}}

|result = Поразка німецьких військ

|commander1 = [[Файл:Flag of= Nazi{{Прапорець|GERnazi}} Germany (1933-1945).svg|20px]][[Артур Гауффе]]<br/>[[Файл:Flag of Nazi Germany (1933-1945).svg{{Прапорець|20px]]GERnazi}} [[Фріц Фрайтаґ]]

|commander2 = [[Файл:Flag of the Soviet Union= 1923.svg{{Прапорець|20px]]URS}} [[Конєв Іван Степанович|Конєв І. С.]]

|strength1 = близько 9000 <ref name = "Haike"> Heike W. D. Sie Wollten die Freiheit…&nbsp;— S. 278.</ref>, 15000<ref name="narodna"/>

|strength2 =

{{ТеатриСхідноєвропейський військовихтеатр воєнних дій Другої світової війни}}

'''Битва під Бро́дами'''&nbsp;— відбулася з [[13 липня|13]] по [[22 липня|22]] або [[23 липня]] [[1944]]<ref>Докладываю, войсками 1 УкрФ в лесах юго-западнее Броды уничтожена группировка противника в составе пяти дивизий…&nbsp;— С. 1</ref> біля міста [[Броди]] [[Львівська область|Львівської області]] між [[13-й армійський корпус (Третій Рейх)|13-м корпусом]] [[41-таша танкова армія (Третій Рейх)|41-ї танкової армії]]<ref>''Раус ВермахтуЭ.'' Танковые сражения на Восточном фронте…&nbsp;— С. 400</ref> [[Вермахт]]у, до складу якого входила [[14-та гренадерська дивізія зброїВаффен СС «Галичина»]], та [[Червона армія|радянськими військами]] [[1-й Український фронт|1-го Українського фронту]].

На обороні стояла німецька [[група армій «Північна Україна»]] зі [[штаб]]ом у Львові. Вона була значно послаблена, адже німецьке командування перекинуло 6 дивізій на білоруський фронт. У квітні 1944 року пост командувача «Північної України» перейняв від [[генерал-фельдмаршал]]а [[Еріх фон Манштейн|Еріха фон Манштейна]] генерал-фельдмаршал [[Вальтер Модель|Модель]]. Успішні військові операції радянських військ в [[Україна|Україні]] та [[Білорусь|Білорусі]] призвели до значних втрат [[Вермахт]]у. Нестача людської сили на фронтах змусила німецьке командування спрямувати на фронти ваффен-дивізії [[СС]]. У травні в [[Сьвентошув|Нойгаммері]] завершилося формування [[14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»|14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина»]]. [[28 червня]] [[1944]] року за наказом командувача групою «Північна Україна» [[генерал-фельдмаршал]]а [[Вальтер Модель|Вальтера Моделя]] дивізія була введена до складу [[13-й армійський корпус (Третій Рейх)|13-го корпусу]] [[4-та танкова армія (Третій Рейх)|4-ї танкової армії]], яка тримала оборону на 160-кілометровій ділянці фронту біля міста [[Броди]]. 2 липня 1944 &nbsp;р. дивізія «Галичина», як і весь 13-й армійський корпус, були переведені до складу [[1-ша танкова армія (Третій Рейх)|1-ї танкової армії]]<ref>Журнал боевых действий 4-й танковой армии за 1.07.—15.08.1944 г.&nbsp;— Л. 7.</ref>, якою командував генерал танкових військ [[Ергард Раус]].

Дивізія «Галичина» зайняла другу (запасну) лінію оборони фронту довжиною 36 км. Загальний склад Української дивізії, розгорнутої під [[Броди|Бродами]], становив понад 11 тис. вояків. Окремі німецькі частини, які не встигли залишити фронт, мали до 2 500 вояків. А загалом ХІІІ армійський корпус у складі чотирьох дивізій і частин пгосиленняпосилення нараховувввнараховував близько 40 тис. людей. Перед початком битви корпус мав у своєму розпорядженні лише 50 танків (жодного — в розпорядженні дивізії) і не мав прикриття з повітря.

Від полонених бійців Червоної армії українцям стало відомо, що Конєв планував захопити Українську дивізію в полон і використати її полонених вояків під час заходів, які мали проводитися на святі «визволення» у Львові та Києві<ref name="narodna">{{Cite web|url=http://narodna.pravda.com.ua/nation/49edf4329be0f/|title=Бродівська битва — Велика битва за Україну|last=|first=|date=|website=narodna.pravda.com.ua|publisher=|language=|accessdate=2017-02-28|archive-date=7 січня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140107224103/http://narodna.pravda.com.ua/nation/49edf4329be0f/}}</ref>.

«Львівська операція» - — таку назву мала наступальна операція, підготовлена штабом 1-го Українського фронту влітку 1944 року. Її вважають першим етапом стратегічної [[Львівсько-Сандомирська операція|Львівсько-Сандомирської наступальної операції]] Червоної армії, яка отримала таку назву за досягнутими результатами бойових дій влітку 1944 року.

[[Файл:Битва під Бродами_схема_1.jpg|left|thumb|300px|Схема рішення командуючого військами 1-го Українського фронту на літній наступ (Львівську операцію) 1944  р.]]

Згідно з планом Львівська операція була розрахованої на 5 днів. Планувалося завдати два могутні удари на рава-руському і львівському напрямках, щоб прорвати оборону противнику, ввести в прорив три танкові армії і дві кінно-механізовані групи. Львівська операція мала стати класичним зразком на розчленування, оточення і знищення військ противника. На першому етапі, протягом 3 днів, передбачалося власними силами оточити і знищити бродівське угруповання, а спільно з лівим флангом 1-го Білоруського фронту - — володимиро-волинське угруповання . На другому етапі планувалося оточити і знищити львівське та рава-руське угруповання.

Головна і загальна мета Львівської операції, полягала в тому, щоб «ударними угрупованнями загальновійськових армій у взаємодії з танковими арміями і кінно-механізованими групами на п’ятийп'ятий день операції оточити і знищити Рава-Руське і Львівське угруповання противника і оволодіти містами Львів і Рава-Руська».<ref>Львовская операция (наступление войск 1 УкрФ с 13 по 27 июля 1944 года)…&nbsp;— С. 42.</ref>.

Ядром Бродівського угруповання німецьких військ був 13-й армійський корпус (АК) під командуванням генерала піхоти Артура Гауффе. До складу корпусу входили [[361-аша піхотна дивізія (Третій Рейх)|361-ша піхотна]] і [[454-та дивізія охорони (Третій Рейх)|454-ата охоронна дивізії]], дивізія «Галичина» і [[корпусна група «СC»]], яка за своїми чисельністю і бойовими засобами прирівнювалася до піхотної дивізії.

Після прориву німецької оборони на рава-руському напрямку від 46-го танкового корпусу 4-ї танкової армії була відрізана [[340-ава піхотна дивізія (Третій Рейх)|340-ва піхотна дивізія]], а на львівському напрямку від 48-го танкового корпусу 1-ї танкової армії — –[[349-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|349-а піхотна дивізія]]. Обидві дивізії були перепідпорядковані командуванню ХІІІ АК.

Таким чином, прийнято вважати, що бродівське угруповання німецьких військ складалося загалом із шести піхотних дивізій і разом з частинами посилання нараховувало близько 65 тисяч осіб. На ділянці фронту шириною близько 120  км їм протистояли дві радянські загальновійськові армії – — 13-а і 60-а, які мали у своєму складі 19 стрілецьких дивізій і близько 220 тисяч людей.

До початку бойових дій у смузі оборони 13-го армійського корпусу Вермахту в оперативному резерві перебувала 8-а танкова дивізія. На ділянці фронту 13-ї і 60-ї армій були зосереджені 3-я гвардійська танкова армія і дві кінно-механізовані групи. Разом –&nbsp;— 5 танкових і механізованих корпусів, 2 кавалерійські корпуси загальною чисельністю понад 100 тисяч людей.<ref>Журнал боевых действий войск 1 Украинского фронта. Период с 01.07.1944 по 31.07.1944 г. …&nbsp;— Л. 271, 285-286285—286.</ref>. Загальне співідношення у живій силі і бойових засобах супротивних сторін матиме такий вигляд:

| colspan="4" |'''Співвідношення сил на ділянці фронту 13-ї і 60-ї армій (120 км) і Бродівського угруповання німецьких військ станом на 13.07.1944  р.'''

|'''''13 А, 60 А, 3 гв. ТА,'''''

|'''''340, [[361-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)|361]], 349 пд, [[454-та дивізія охорони (Третій Рейх)|454-та ох.]],'''''

|Стрілецькі / піхотні, кавалерійські дивізії

Значно складніше для радянських армій розвивався наступ [[60-та армія (СРСР)|60-ї]] та [[38-ма армія (СРСР)|38-ї]] армій у напрямку на [[Красне (смт)|Красне]]&nbsp;— [[Львів]]<ref>{{Cite web|title=Танковий кулак генерала Брайта: контрудар 1-ї та 8-ї танкових дивізій Вермахту в районі Золочева - lvivyes.com.ua|url=https://lvivyes.com.ua/uk/eternal/tankovyj-kulak-generala-brajta-kontrudar-1-yi-ta-8-yi-tankovyh-dyvizij-vermahtu-v-rajoni-zolocheva|date=2022-07-18|accessdate=2022-07-24|language=uk}}</ref>. Після майже цілоденної артилерійської підготовки та запеклих бомбардувань, радянським військам вдалося зрушити частини Української дивізії з їхньої лінії оборони. Але в цей самий день ситуація стабілізувалася: зайнявши нові позиції, частини дивізії провели цілу низку сильних контрударів. Однак становище частин дивізії було вкрай важким. Вона зазнавала великих втрат від повітряних ударів на її позиції, а танкові колони намагалися оточити поодинокі підрозділи Дивізії.

Упродовж 17-22 липня вершилися запеклі бої під Бродами за участю дивізії СС Галичина. Вона опинилася разом із XIII німецьким корпусом усередині оточувального маневру ЧА. З 11 тисяч офіцерів і вояків дивізії лише, приблизно 3 тисячі вирвалися і дістались на захід. Решта потрапила до полону, загинула або перейшла до лав [[Українська повстанська армія|УПА]]. Дивізія втратила до 70 % складу, в той час, як німці цілими частинами здавалися до полону.

Унаслідок дій військ [[Конєв Іван Степанович|Конєва]] [[17 липня|17]] і [[18 липня]] перед 13-м корпусом німців постала загроза оточення, і [[14-та гренадерська дивізія зброї СС «Галичина»|«Галичина»]] була кинута на різні ділянки для ліквідації небезпечного становища. Важкі бої тривають [[17 липня|17]] і [[18 липня]]. Через контрудари 17-го та 18-го липня, танкова армія Лелюшенка була зупинена та скована боєм. Але після запеклих боїв, 3-тя танкова армія змогла прорвати оборону частин дивізії, просунувшись на захід, [[19 липня]] замкнути Дивізію в оточення в районі [[Буськ|Буська]]а.

== Фронтове хрещення дивізії «Галичина». Оцінки супротивника ==

У журналі бойових дій військ 1-го Українського фронту дивізія «Галичина» іменувалася здебільшого як «"14 пехотная дивизия СС «Галичина». Натомість у штабних документах 1-ї і 4-ї танкових армій Вермахту, ХІІІ армійського корпусу і корпусної групи «С», нарешті, штабом самої дивізії вживалася назва «14 Galizische SS-Freiwilligen-Division» -&nbsp;— «14 Галицька СС-Добровольча дивізія».<ref>Карта –&nbsp;— схема: организация разведотдела [ХІІІ] корпуса по состоянию на 12.07.1944 г. …&nbsp;— Л. 1.</ref>.

Збереглися накази командира дивізій бригадефюрера СС і генерал-майора ваффен-СС Фріца Фрайтага від 3 і 4 липня 1944 &nbsp;р., у яких зафіксовані саме такі назви німецькою та українською мовами.<ref>Боляновський А. Дивізія “Галичина”…«Галичина»…&nbsp;— С. 228.</ref>.

[[Файл:Битва під Бродами_схема_2.jpg|left|thumb|300px|Позиції корпусної групи «С» і дивізії «Галичина» під Бродами.]]

Очевидно, мав цілковиту слушність начальник штабу «Галичини» майор Вольф-Дітріх Гайке, коли у німецькомовному виданні своїх спогадів про дивізію «Галичина» зазначав, що перейменування дивізії на 14-у гренадерську дивізію військ СС (Галицьку № &nbsp;1) відбулося вже після битви під Бродами, а саме 27 липня 1944 &nbsp;р.<ref>Heike W. D. Sie Wollten die Freiheit…&nbsp;— S. 256</ref>. Подібні свідчення залишили підхорунжий дивізії «Галичина» Василь Верига та деякі інші дивізійники.

Згідно із записами журналів бойових дій, донесеннями і звітами червоноармійських частин та з’єднаньз'єднань, узагальненими в «Ілюстрованій хроніці битви під Бродами»<ref>Квасецький А. Ілюстрована хроніка битви під Бродами…&nbsp;— С. 588-591588—591.</ref>, найгарячішими точками протистояння між дивізією «Галичина» і військами 1-го Українського фронту Червоної армії були:

* [[Кругів]]. 15 липня 1944  р. введений у бойові дії 30-й піхотний полк «Галичини» зупинив подальше просування 336-ї стрілецької дивізії 15-го стрілецького корпусу і 99-ї стрілецької дивізії 23-го стрілецького корпусу 60-ї армії, а також 69-ї механізованої бригади, яка мала завдання допомогти стрілецьким частинам прорвати оборону в напрямку [[Кругів]] – — [[Колтів]] – — [[Сасів]] – — [[Білий Камінь]]. Перша спроба бригади зазнала невдачі, а в обід того ж дня танкісти намацала слабке місце на півдні від позицій українських добровольців – — на ділянці оборони 913-го полку 349-ї піхотної дивізії. Танкісти прорвала німецьку оборону в районі сіл [[Нище]] і Тростянець Малий, створивши разом з піхотою 322-ї стрілецької дивізії так званий «Колтівський коридор». Сам [[Колтів]] ще кілька днів перебував за межами цього проходу.

* [[Сасів]] – — [[Колтів]]. Протягом 16-19 липня з району [[Сасів]] – — [[Руда-Колтівська]] – — [[Колтів]] здійснювалися атаки німецьких військ, в тому числі і підрозділів «Галичини», з метою перерізати Колтівський коридор в районі [[Нище]] - — Тростянець Малий і вийти на з’єднанняз'єднання з південним (плугівським) угрупованням німецьких військ. Сасівсько-колтівському угрупованню двічі вдалося прорватися в район Тростянця Малого і на певний час перекрити рух червоноармійських частин по Колтівському коридору, однак для встановлення тривкого зв’язкузв'язку з південним угруповання забракло сил.

* [[Опаки]]. Батальйони 99-ї стрілецької дивізії захопили село 16 липня 1944  р., однак були вибиті з нього і бої за цей опорний пункт тривали до ранку 21 липня. Завдяки жорстокій обороні в районі Опаки – — Колтів було зірвано введення у прорив кінно-механізованої групи генерала Соколова, яка зосередилася для дій у напрямку [[Колтів]] – — [[Сасів]] – — [[Білий Камінь]].

* [[Пеняки]] – — [[Гута Пеняцька]] – — [[Майдан]]. Згідно з планом Львівської наступальної операції, ударне угрупування 68-ї гвардійської стрілецької дивізії, що було сформоване на лівому фланзі дивізії, повинно було протягом першого дня наступу вийти в район [[Підгірці|Підгірців]]в. Це завдання було виконане лише наприкінці 19 лютоголипня, коли були додатково введені 65-а мотострілецька бригада і 1442-й самохідно-артилерійський полк 31-го танкового корпусу. Гута Пеняцька кілька разів переходила із рук у руки.

* [[Жарків]]. Протягом 16-18 липня 1944 року на сильний і організований опір підрозділів «Галичини» наразилися частини 68-ї гвардійської стрілецької дивізії. Вибити українських дивізійників з Жаркова змогли підрозділи 31-го танкового корпусу, які в ніч на 19 липня 1944  р. завдали удару з тилу.

* [[Підгірці]]. Утримування Підгірців мало ключове значення для забезпечення прориву 13-го армійського корпусу генерала Гауффе в напрямку [[Білий Камінь]] - — [[Почапи]] – — [[Золочів]]. Вже 19 липня штаб 31-го танкового полку записав у журналі бойових дій про взяття міста, однак цей успіх виявився короткочасним. Протягом 19-20 липня Підгірці кілька разів переходили з рук у руки супротивників і лише в ніч на 21 липня підрозділи «Галичини», прикриваючись сильними ар’єргардамиар'єргардами, відійшли із західних околиць міста.

* [[Ясенів]]. На сході від населеного пункту займали позиції підрозділи 29-го піхотного полку дивізії, які отримали завдання в ніч на 19 липня 1944  р. відійти на позиції [[Хватів]] - — [[Загірці]] – — [[Підгірці]]. Несподіванкою для них став фланговий прорив з південного напрямку танкових частин 242-ї танкової бригади 31-го танкового корпусу, в результаті якого під удар в районі Ясенева потрапили відступаючі колони 2-го куреня і німецькі обози, що відходили з [[Броди|Бродів]]. Кризова ситуація в районі Ясеневе стала причиною паніки і ганебної відставки командира дивізії бригадефюрера СС Фріца Фрайтага.

* [[Загірці]] – — [[Хватів]] – — [[Олесько]]. Оволодіння цими населеними пунктами і вихід в район [[Ожидів]] – — [[Красне]] – — таке найближче завдання стояло 19 липня 1944 року перед 31-м танковим корпусом. Внаслідок цього удару бродівське угруповання противника мало б бути розсічене на дві частини в районі шосе [[Олесько]] – — [[Ожидів]]. Такого розвитку подій не допустили підрозділи «Галичини», знищивши 19-20 липня 1944  р. у боях за Хватів і Олесько 12 танків 242-ї танкової бригади.

* [[Жулицька гора, гора Сторожиха, гора Висока|Гори Висока і Сторожиха]] (висота 360,0 на півночі від с. [[Жуличі]]). Підрозділи 30-го піхотного полку, після відходу з Підгірців, вранці 21 липня 1944  р. відновили контроль над цими висотами і зірвали плани 15-го стрілецького корпусу завдати удару з Сасова в напрямку хутір Булки – — Белзець ([[Гончарівка]]) з метою розсічення німецького угруповання. Бої за панівні висоти біля [[Жуличі|Жулич]] тривали протягом всього дня 21 липня 1944 року і в першій половині наступного дня.

* [[Скварява]]. 21 липня 1944  р. підрозділи «Галичини» здобули Скваряву і створили плацдарм для виходу оточених частин Бродівського угрупування в південно-західному напрямку через Львівське шосе на ділянці Ляцьке ([[Червоне]]) – — [[Велика Вільшаниця]] і в західному напрямку через [[Бортків]] на [[Глиняни]].

* [[Почапи]] –&nbsp;— [[Хильчиці]] –&nbsp;— [[Бонишин]] -&nbsp;— [[Ясенівці]]. Серед підрозділів і частин Бродівського угруповання, які прикривали лівий фланг коридору прориву на цій ділянці, у штабних документах Червоної армії найчастіше згадуються підрозділи «Галичини»<ref>{{Cite web|title=Протистояння у Почапів - ilvivyanyn.com|url=https://ilvivyanyn.com/uk/eternal-protystoyannya-u-pochapiv|date=2022-03-17|accessdate=2022-03-27|language=uk|archive-date=27 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220327124757/https://ilvivyanyn.com/uk/eternal-protystoyannya-u-pochapiv}}</ref>. Їх розрізняли не тільки за своєрідною камуфляжною уніформою, але й за характерними вигуками «Слава!», що лунали під час запеклих контратак.

* [[Княже]]. Запеклі бої за це село тривали протягом 20-23 липня 1944  р. Німецьким частинам вдалося повністю захопити Княже лише в ніч на 22 липня 1944  р., коли до атакувальних дій підключилися підрозділи «Галичини». Червоноармійським частинам вдалося повернути контроль над селом Княже о 9-й годині ранку 23 липня 1944  р.

* [[Білий Камінь]] – — [[Бужок]]. З вечора до 11-ї години дня 22.07.1944  р. в районі цих населених пунктів прикривав відхід ар’єргардівар'єргардів бродівського угруповання на південь фузилерний батальйон дивізії «Галичина». Батальйон виконав поставлене завдання, хоча й сам зазнав дуже великих втрат. Із 900 осіб фузилерного батальйону до місця збору повернулися лише 53 вояки.

* [[Гавареччина]]. На правому березі Західного Бугу в районі Горішньої і Долішньої Гавареччини бойові дії тривали протягом усього дня 22 липня 1944  р. Надвечір сюди прорвалися частина оточених підрозділів з району [[Жуличі]]. За даними розвідки 514-го стрілецького полку 172-ї дивізії, в районі Гавареччини зібралося близько 2-х тисяч солдат противника. Ще одна значна група відмічена в лісі, що 1  км на заході від [[Підлисся]]. У ніч на 23 липня 1944  р. групи відійшли в західному напрямку.

* [[Вороняки]]. З ударним угруповання у складі бойової групи 8-ї танкової і 254-ї піхотної дивізії, яка з південної сторони прорвала бойові порядки 246-ї стрілецької дивізії і ввечері 20.07.1944  р. оволоділа Вороняками, повинні були контактувати передові батальйони корпусної групи «С». Батальйони мали завдання утримувати відкритим прохід в районі Ясенівці – — Ляцьке для виведення з оточення ХІІІ армійського корпусу. Однак батальйони, порушивши наказ, відійшли в район Жукова, нібито на пошук німецьких танкових частин. Натомість до бойової групи 8-ї танкової і 254-ї піхотної дивізій приєдналися підрозділи «Галичини» і спільними зусиллями майже до обіду 22 липня 1944  р. утримували Вороняки, контратакували в напрямку [[Золочів|Золочева]] і зберігали відкритим коридор для відходу оточених частин за маршрутом [[Ясенівці]] – — [[Залісся]] – — [[Майдан-Гологірський]] – — [[Жуків]].

* [[Майдан-Гологірський]]. У другій половині дня 22.07.1944  р. відбувся кількагодинний запеклий бій 914-го стрілецького полку 246-ї стрілецької з бойовими групами дивізії «Галичина» і 361-ї піхотної дивізії. Командування 914-го стрілецького корпусу вважало ці частини «ар’єргардомар'єргардом», що «прикривав відхід Бродівського угруповання». Тривала затримка підрозділів «Галичини» і 361-ї піхотної дивізії під командуванням генерала Ліндеманна в районі Майдану-Гологірського була спричинена намаганням утримати населений пункт як плацдарм для виведення тих залишків бродівського угрупування, що продовжували залишати в оточені на півночі від Львівського шосе. Чергова спроба прориву через шосе мала відбутися в ніч на 23 липня 1944  р.

* [[Гологори]]. У штабі 106-го стрілецького корпусу зазначали, що протягом 23 липня 1944  р. 148, 246 і 100-а стрілецькі дивізій провадили бої з розрізненими групами 14 дивізії СС «Галичина», 254, 349, 361-ї піхотних дивізій, 217-ї дивізійної групи і артилерійських частин корпусної групи «С», які прорвалися на південь від Львівського шосе. У журналі бойових дій 246-ї стрілецької дивізії уточняли: «Противник, прикриваючись ар’єргарднимиар'єргардними частинами, відходить в південно-західному напрямку. Дивізія, переслідуючи відступаючого противника, вийшла в р-н Гологори».

* [[Бродки]] – — (село Миколаївського району, що на півдні від Львова). 28 липня 1944  р. військові підрозділи 38-ї армії мали бій з групою вояків дивізії «Галичина», що вирвалися з бродівського оточення. Частина групи загинула, а 5 дивізійників, як згадано в журналі бойових дій 38-ї армії, потрапило до полону. Загалом протягом дня 28 липня військами 38-ї армії було захоплено 80 полонених з різних частин, що діяли перед фронтом армії, однак окремо були згадані лише вояки дивізії «Галичина», які викликали в штабних офіцерів чи то здивування, чи повагу.

Під час розбору Львівської операції командуючий 60-ю армією генерал-полковник [[Курочкін Павло Олексійович|Павло Курочкін]] відзначив високу боєздатність дивізії «Галичина»:

ВУ радянській історіографії панувала думка, що битва під Бродами тривала до 22 липня 1944 &nbsp;р. Проте у доповідній командуючого військами 1-го Українського фронту маршала [[Конєв Іван Степанович|Івана Конєва]], адресованій верховному головнокомандуючому маршалу [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосипу Сталіну]] і підписаній о 21 год. 50 хв. 23.07.1944 року, уточнюється, що завершення ліквідації оточеного угруповання німецьких військ відбулося 23 липня 1944 &nbsp;р. <ref>Докладываю, войсками 1 УкрФ в лесах юго-западнее Броды уничтожена группировка противника в составе пяти дивизий…&nbsp;— С. 1-2.</ref>. Така ж дата фігурує і у відповідному повідомленні інформаційного агентства «Совинфорбюро».

Бродівське угруповання німецьких військ у складі 6 дивізій (340-ї, 361-ї, 349-ї піхотних, 454-ї охоронної, 14-ї Дивізіїдивізії Ваффен-СС «Галичина» і корпусної групи «С») до початку бойових дій нараховувало майже 65 тисяч осіб, яких в оточення потрапило близько 50 тисяч. Протягом 19-23 липня 1944  р. полягли в боях або ж потрапили до полону близько тридцяти тисяч військовослужбовців, прорвалися з оточення -  — не менше 20 тисяч солдат і офіцерів.

За оцінками начальника штабу 48-го танкового корпусу полковника Ф. Меллентіна і командира корпусної групи «С» генерал-лейтенанта В. Лянґе, в районі [[Золочів|Золочева]] з оточення змогли прорватися 15-20 тисяч осіб. Ще кілька тисяч німецьких солдатів прорвали перстень оточення в районні Кам’янкиКам'янки Струмилової ([[Кам’янкаКам'янка-Бузька]]), де завдавала удар 340-ава піхотна дивізія.

Оцінки німецьких офіцерів корелюються з думкою начальника штабу 23-го стрілецького корпусу 60-ї армії полковника Сергія Андрющенка, який вважав, що німецькі війська під час боїв в районі Золочева втратили до 15 тисяч солдат і офіцерів вбитими і понад 10 тисяч полоненими.<ref>Андрющенко С. &nbsp;А. &nbsp;Начинали мы на Славутиче…&nbsp;— С. 179.</ref>

Згідно з даними ліквідаційних комісій 13-го армійського корпусу, інших частин та з’єднаньз'єднань 65-тисячного Бродівського угруповання німецьких військ вижилими вважаються майже 30 тисяч солдат і офіцерів.

У зв’язкузв'язку з тим, що у битві під Бродами було майже повністю втрачене важке озброєння, транспортні засоби та військове спорядження, німецьке командування прийнялоухвалило рішення про розформування 13-го армійського корпусу, корпусної групи «С», 340, 361, 349-ї піхотних і 454-ї охоронної дивізія. Особовий склад цих з’єднаньз'єднань поповнив інші частини або ж став ядром для нових формувань. Натомість 14-а Галицька добровольча дивізія СС була реорганізована у 14-у гренадерську дивізію військ СС (Галицьку №  1).

Для посилення пропагандистського ефекту перемоги Червоної армії під Бродами у радянський час в основному замовчувався значною мірою успішний прорив 13-го армійського корпусу з оточення. Так само культивувалася теза, що в оточення потрапили і були знищені 8 німецьких дивізій. При підрахунках кількості німецьких з’єднаньз'єднань за 3 дивізії приймали корпусну групу «С», яка складалася з 183-ї, 217-ї і 339-ї дивізійних груп.

Новітня російська історіографія визнає, що в районі Бродів було оточено до 50 тисяч солдат та офіцерів противника, однак водночас продовжує підтримує тезу про ліквідацію 8 дивізій.<ref>Великая Отечественная война 1941–19451941—1945 годов. В 12 т. Т. 4…&nbsp;— С. 458.</ref>.

У 1944 &nbsp;р. червоноармійські штаби таких маніпуляцій собі не дозволяли. У штабі 1-го Українського фронту однозначно стверджували: «оточене Бродівське угруповання» складається із «"досить сильно потріпаних шести ПД (454 ох., 340, 361 пд, 14 пд СС «Галичина», корпусна група «С» і залишків 349 пд).<ref>Журнал боевых действий войск 1 Украинского фронта. Период с 01.07.1944 по 31.07.1944 г. …&nbsp;— Л. 275.</ref>.

Напередодні битви під [[Броди|Бродами]] корпусна група «С» нараховувала загалом 11 312 людей бойового і допоміжного складу. Вона була дещо численнішою від 361-ї та 349-ї піхотних дивізій (відповідно 10131 і 10 588 осіб) і співвідносною з дивізією «Галичина» (близько 11 тис. людей). Однак корпусна група «С» не «дотягувала» навіть до повного штату німецької дивізії зразка 1944  р., в якій мало б бути майже 12,8 тис. людей.

Аналізуючи перший етап [[Львівсько-Сандомирська операція|Львівсько-Сандомирської наступальної операції]], насамперед битву під Бродами, маршал [[Жуков Георгій Костянтинович|Георгій Жуков]] з докором наголошував, що історики описують бойові дії вельми однобоко, випускаючи негативні аспекти. «Розвідка 1-го Українського фронту цілком не змогла розкрити всю систему оборони противника, не виявила дислокації оперативних резервів німецького командування і насамперед його бронетанкових військ…». Були допущені серйозні прорахунки в артилерійській стрільбі та авіаційному бомбуванні, організації танкової підтримки піхоти… Тому на Львівському напрямку, –&nbsp;— резюмував маршал, -&nbsp;— «стріляли багато, а потрібних результатів не вийшло…»<ref>Жуков Г.&nbsp;К. &nbsp;Спогади і роздуми…&nbsp;— С. 667.</ref>.

== Дивізія "«Галичина"» і УПА ==

Німецьке командування було проінформоване про наявність відділів [[Українська повстанська армія|УПА]] в районі Бродів. Коли німецьке угруповання опинилося на межі знищення, було здійснено спробу зв'язатись з повстанцями для спільних бойових дій проти Червоної Армії, однак часу на координацію дій уже не було. Після відступу німецької армії з-під Бродів, деякі солдати української Дивізії приєдналися до куренів УПА<ref name="upa">{{Cite web|url=http://newzz.in.ua/histori/1148866237-ukrayinska-diviziya-ta-upa-pid-brodami-pidpolk-roman-dolinskij.html|title=Роман Долинський. Українська дивізія та УПА під Бродами|last=|first=|date=|website=newzz.in.ua|publisher=|language=|accessdate=2017-02-28|archive-date=1 березня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170301092839/http://newzz.in.ua/histori/1148866237-ukrayinska-diviziya-ta-upa-pid-brodami-pidpolk-roman-dolinskij.html}}</ref>.

Битва під Бродами зірвала плани радянського командування щодо оточення та знищення рава-руського і львівського угруповання німецьких військ та створення умов для завдання головного удару Червоної армії у військовій кампанії 1944 року. Саме так німецька сторона оцінювало завдання 1-го Українського фронту в літньому наступі, особливо з огляду на концентрацію на львівському і рава-руському напрямках трьох із шести танкових армій, що були у складі збройних сил [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського союзу]].

* ''[[Лисяк Олег Олександрович|Олег Лисяк.]]'' [http://galiciadivision.org.ua/lib/brody/brody_intro1.html Битва без леґенди] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161031005112/http://galiciadivision.org.ua/lib/brody/brody_intro1.html |date=31 жовтня 2016 }}

* ''[[Долинський Роман|Роман Долинський.]]'' [http://newzz.in.ua/histori/1148866237-ukrayinska-diviziya-ta-upa-pid-brodami-pidpolk-roman-dolinskij.html Українська дивізія та УПА під Бродами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170301092839/http://newzz.in.ua/histori/1148866237-ukrayinska-diviziya-ta-upa-pid-brodami-pidpolk-roman-dolinskij.html |date=1 березня 2017 }}

* ''[[Шанковський Лев|Лев Шанковський.]]'' [http://galiciadivision.org.ua/lib/brody/brody03.html Бій під Бродами в насвітленні совєтських джерел] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313045354/http://galiciadivision.org.ua/lib/brody/brody03.html |date=13 березня 2016 }}

* [http://militera.lib.ru/research/sokolov3/index.html ''Соколов Борис Вадимович.'' Оккупация. Правда и мифы.&nbsp;— М.: АСТ, 2002.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101006184853/http://militera.lib.ru/research/sokolov3/index.html |date=6 жовтня 2010 }} {{ref-ru}}

* ''Конев Иван Степанович'' [http://militera.lib.ru/memo/russian/konev/index.html ''Конев Иван Степанович.'' Записки командующего фронтом.&nbsp;— М.: Наука, 1972.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070421022740/http://militera.lib.ru/memo/russian/konev/index.html |date=21 квітня 2007 }} {{ref-ru}}

* [http://narodna.pravda.com.ua/nation/49edf4329be0f/ Бродівська битва&nbsp;— велика битва за УКРАЇНУ. Народна правда. 21.04.2009] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140107224103/http://narodna.pravda.com.ua/nation/49edf4329be0f/ |date=7 січня 2014 }}

* [http://newzz.in.ua/histori/1148866195-bitva-pid-brodami-lipen-1944.html Битва під Бродами: липень 1944] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120619014127/http://newzz.in.ua/histori/1148866195-bitva-pid-brodami-lipen-1944.html |date=19 червня 2012 }} (мапи, схеми)

* [[Шандрук Павло Феофанович|''Павло Шандрук''.]] [http://chtyvo.org.ua/authors/Shandruk_Pavlo/Syla_doblesti/ Сила доблесті. Спогади] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130317010156/http://chtyvo.org.ua/authors/Shandruk_Pavlo/Syla_doblesti/ |date=17 березня 2013 }} (переклад М.&nbsp;Б.&nbsp;Бурмістенка)

* [http://sichovyk.com.ua/oglyadach/704-the-battle-of-brody-1944 Літо 1944-го...го… Бій під Бродами. Битва за вільну Україну] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160917225718/http://sichovyk.com.ua/oglyadach/704-the-battle-of-brody-1944 |date=17 вересня 2016 }}

* ''Андрющенко С. &nbsp;А.'' Начинали мы на Славутиче... Славутиче…&nbsp;— М.: Воениздат, 1979. &nbsp;— 288 с. {{ref-ru}}

* ''Боляновський А.'' Дивізія Галичина. Історія. – — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевичаКрип'якевича НАН України, 2000. – — 528 с.

* Великая Отечественная война 1941–19451941—1945 годов. В 12 т. Т. 4. Освобождение территории СССР. 1944 год. &nbsp;— М.: Кучково поле, 2012. &nbsp;— 864 с. {{ref-ru}}

* [https://pamyat-naroda.ru Докладываю, войсками 1 УкрФ в лесах юго-западнее Броды уничтожена группировка противника в составе пяти дивизий.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }}.&nbsp;— ЦАМО РФ, ф. 236, оп. 2673, д. 838. (https://pamyat{{ref-naroda.ru)}}

* ''Жуков Г. К.'' Спогади і роздуми. – — Київ: Політвидав України, 1985. – — 841 с.

* [https://pamyat-naroda.ru Журнал боевых действий войск 1 Украинского фронта. Период с 01.07.1944 по 31.07.1944 г.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }}&nbsp;— ЦАМО РФ, ф. 236, оп. 2673, д. 1048. (https://pamyat{{ref-naroda.ru)}}

* Карта[http://germandocsinrussia.org/ – схемаКарта–схема: организация разведотдела [ХІІІ] корпуса по состоянию на 12.07.1944 г., М 1 : 100 000. –]&nbsp;— Ф. 500, оп. 12474, д. 217. (http://germandocsinrussia.org/{{ref-ru/nodes...)}}

* ''{{книга|автор = [[Квасецький Андрій Теофілович|Квасецький А.''&nbsp;Т.]]|частина = |заголовок = Ілюстрована хроніка битви під Бродами (13–23 липня 1944 р.). Складена на основі розсекречених журналів бойових дій, донесень і звітів штабів червоноармійських військових частин та з’єднаньз'єднань 1-го Українського фронту.|оригінал Містить= 150|посилання ілюстрацій= https://shron1.chtyvo.org.ua/Kvasetskyi_Andrii/Iliustrovana_khronika_bytvy_pid_Brodamy_1323_lypnia_1944_r.pdf|відповідальний –= |видання = |місце = Чернівці:|видавництво = Зелена Буковина,|рік = 2020.|том -= |сторінки = |сторінок = 648|серія с.= |isbn = |тираж = |ref = Ілюстрована хроніка битви під Бродами}}

* Львовская наступательная операция (наступление60 войск 1 УкрФ с 13 по 27 июля 1944 года)А. –&nbsp;— ЦАМО РФ, ф. 236888, оп. 26731, д. 1275191. (https://pamyat{{ref-naroda.ru) }}

* [http://zbruc.eu/node/24540 ''Ігор Мельник.'' Галицька дивізія під Бродами // Zbrucz, 14.07.2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140714223843/http://zbruc.eu/node/24540 |date=14 липня 2014 }}