Битва під Бродами: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zulemyr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| (Не показані 29 проміжних версій 10 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Infobox Military Conflict
|conflict = Битва під Бродами
|partof = [[Друга світова війна]]
|image =
|size = 300px
|caption = Солдати дивізії Ваффен-СС «Галичина», кулеметна [[обслуга]]
|date = [[13 липня|13]]—[[22 липня|22]] або [[23 липня]] [[1944]] року
|place = Район міста [[Броди]] [[Львівська область|Львівської області]] {{coord|49|55|8|N|24|53|9|E|scale:100000}} |result = Поразка німецьких військ
|combatant1 = {{GERnazi}}
|combatant2 = {{URS}}
|commander1
|commander2
|strength1 = близько 9000<ref name = "Haike"> Heike W. D. Sie Wollten die Freiheit… — S. 278.</ref>, 15000<ref name="narodna"/>
|strength2 =
|формування1 = {{tree list}}
|casualties1 = 7000 осіб<ref name="narodna"/>▼
* {{Flagicon image|War_Ensign_of_Germany_(1938–1945).svg}} [[13-й армійський корпус (Третій Рейх)|13-й армійський корпус]]
|casualties2= > 20 000убитих і поранених, бл. 50 танків і 24 літаки▼
** {{Tree list/final branch}} [[Файл:Dyvizia Galychyna-rukav.svg|20px]] [[14-та гренадерська дивізія Ваффен-СС «Галичина»|14-та військова гренадерська дивізія СС (Галицька № 1)]]
{{Tree list/end}}
|формування2 = {{Flagicon image|Red Army flag.svg}} [[1-й Український фронт]]
▲|casualties1 = 7000 осіб<ref name="narodna"/>
}}
{{
{{не плутати|Битва під Дубном|танковою битвою під Бродами літом 1941 року}}
{{значення|Битва під Бродами (значення)}}
'''Битва під Бро́дами''' — відбулася з [[13 липня|13]] по [[22 липня|22]]
== Оперативно-тактичний фон ==
Рядок 26 ⟶ 32:
З [[Квітень|квітня]] до [[Червень|червня]] 1944 року, радянське командування перегрупувало частини [[Червона армія|Червоної Армії]] по всій ширині п'ятисоткілометрового фронту з метою підготовки [[стратегічна наступальна операція|стратегічної наступальної операції]], яка отримала назву [[Львівсько-Сандомирська операція|Львівсько-Сандомирська наступальна операція]]. Метою операції було оволодіння [[Західна Україна|Західною Україною]] та Південною [[Польща|Польщею]]. Згідно із задумом операції, передбачалося завдання двох концентрованих ударів, з метою прориву німецької лінії укріплень: удар [[3-тя гвардійська армія (СРСР)|3-ю гвардійською]] та [[13-та армія (СРСР)|13-ю арміями]] з півдня [[Волинь|Волині]] в напрямку на [[Рава-Руська|Рава-Руську]], і удар [[60-та армія (СРСР)|60-ю]] та [[38-ма армія (СРСР)|38-ю арміями]] з району [[Тернопіль|Тернополя]] в напрямку [[Львів|Львова]]. Після прориву фронту, до коридорів мали ввійти бронетанкові та механізовані дивізії з метою оточити та знищити німецькі війська в районі міста [[Броди]]. План був затверджений командуванням [[1-й Український фронт|1-го Українського фронту]] [[10 липня]]. Початок здійснення наступу призначено на [[13 липня]].
На обороні стояла німецька [[група армій «Північна Україна»]] зі [[штаб]]ом у Львові. Вона була значно послаблена, адже німецьке командування перекинуло 6 дивізій на білоруський фронт. У квітні 1944 року пост командувача «Північної України» перейняв від [[генерал-фельдмаршал]]а [[Еріх фон Манштейн|Еріха фон Манштейна]] генерал-фельдмаршал [[Вальтер Модель|Модель]]. Успішні військові операції радянських військ в [[Україна|Україні]] та [[Білорусь|Білорусі]] призвели до значних втрат [[Вермахт]]у. Нестача людської сили на фронтах змусила німецьке командування спрямувати на фронти ваффен-дивізії [[СС]]. У травні в [[Сьвентошув|Нойгаммері]] завершилося формування [[14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»|14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина»]]. [[28 червня]] [[1944]] року за наказом командувача групою «Північна Україна» [[генерал-фельдмаршал]]а [[Вальтер Модель|Вальтера Моделя]] дивізія була введена до складу [[13-й армійський корпус (Третій Рейх)|13-го корпусу]] [[4-та танкова армія (Третій Рейх)|4-ї танкової армії]], яка тримала оборону на 160-кілометровій ділянці фронту біля міста [[Броди]]. 2 липня 1944 р. дивізія «Галичина», як і весь 13-й армійський корпус, були переведені до складу [[1-ша танкова армія (Третій Рейх)|1-ї танкової армії]]<ref>Журнал боевых действий 4-й танковой армии за 1.07.—15.08.1944 г. — Л. 7.</ref>, якою командував генерал танкових військ [[Ергард Раус]].
Дивізія «Галичина» зайняла другу (запасну) лінію оборони фронту довжиною 36 км. Загальний склад Української дивізії, розгорнутої під [[Броди|Бродами]], становив понад 11 тис. вояків. Окремі німецькі частини, які не встигли залишити фронт, мали до 2 500 вояків. А загалом ХІІІ армійський корпус у складі чотирьох дивізій і частин
Від полонених бійців Червоної армії українцям стало відомо, що Конєв планував захопити Українську дивізію в полон і використати її полонених вояків під час заходів, які мали проводитися на святі «визволення» у Львові та Києві<ref name="narodna">{{Cite web|url=http://narodna.pravda.com.ua/nation/49edf4329be0f/|title=Бродівська битва — Велика битва за Україну|last=|first=|date=|website=narodna.pravda.com.ua|publisher=|language=|accessdate=2017-02-28|archive-date=7 січня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140107224103/http://narodna.pravda.com.ua/nation/49edf4329be0f/}}</ref>.
== Бродівське оточення німецьких військ в контексті Львівської наступальної операції 1-го Українського фронту ==
Рядок 38 ⟶ 44:
[[Файл:Битва під Бродами_схема_1.jpg|left|thumb|300px|Схема рішення командуючого військами 1-го Українського фронту на літній наступ (Львівську операцію) 1944 р.]]
Згідно з планом Львівська операція була розрахованої на 5 днів. Планувалося завдати два могутні удари на рава-руському і львівському напрямках, щоб прорвати оборону противнику, ввести в прорив три танкові армії і дві кінно-механізовані групи. Львівська операція мала стати класичним зразком на розчленування, оточення і знищення військ противника. На першому етапі, протягом 3 днів, передбачалося власними силами оточити і знищити бродівське угруповання, а спільно з лівим флангом 1-го Білоруського фронту — володимиро-волинське угруповання. На другому етапі планувалося оточити і знищити львівське та рава-руське угруповання.
Головна і загальна мета Львівської операції, полягала в тому, щоб «ударними угрупованнями загальновійськових армій у взаємодії з танковими арміями і кінно-механізованими групами на п'ятий день операції оточити і знищити Рава-Руське і Львівське угруповання противника і оволодіти містами Львів і Рава-Руська».<ref>Львовская операция (наступление войск 1 УкрФ с 13 по 27 июля 1944 года)… — С. 42.</ref>.
Ядром Бродівського угруповання німецьких військ був 13-й армійський корпус (АК) під командуванням генерала піхоти Артура Гауффе. До складу корпусу входили [[361-
Після прориву німецької оборони на рава-руському напрямку від 46-го танкового корпусу 4-ї танкової армії була відрізана [[340-ва піхотна дивізія (Третій Рейх)|340-ва піхотна дивізія]], а на львівському напрямку від 48-го танкового корпусу 1-ї танкової армії — [[349-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|349-а піхотна дивізія]]. Обидві дивізії були перепідпорядковані командуванню ХІІІ АК.
Рядок 56 ⟶ 62:
|'''''13 А, 60 А, 3 гв. ТА,'''''
'''''дві кінно-механізовані групи'''''
|'''''340, [[361-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)|361]], 349 пд, [[454-та дивізія охорони (Третій Рейх)|454-та ох.]],'''''
'''''див. «Галичина», корп. група «С», 8 тд'''''
|'''''Співвідношення'''''
Рядок 94 ⟶ 100:
Згідно з планом, [[13 липня]] 1944 року, після артилерійського обстрілу та [[бомбардування]] німецьких позицій, війська 1-го Українського фронту перейшли до наступу на львівському та рава-руському напрямках. Наступ [[3-тя гвардійська армія (СРСР)|3-ї гвардійської]] та [[13-та армія (СРСР)|13-ї]] радянських армій у напрямі на [[Рава-Руська|Раву-Руську]] не мав серйозних ускладнень для Червоної армії й проходив успішно, позаяк відбувався поза лінією оборони дивізії, і аж у глибокому тилу наступальні радянські армії фланговим ударом замкнули кільце оточення дивізії.
Значно складніше для радянських армій розвивався наступ [[60-та армія (СРСР)|60-ї]] та [[38-ма армія (СРСР)|38-ї]] армій у напрямку на [[Красне (смт)|Красне]] — [[Львів]]<ref>{{Cite web|title=Танковий кулак генерала Брайта: контрудар 1-ї та 8-ї танкових дивізій Вермахту в районі Золочева - lvivyes.com.ua|url=https://lvivyes.com.ua/uk/eternal/tankovyj-kulak-generala-brajta-kontrudar-1-yi-ta-8-yi-tankovyh-dyvizij-vermahtu-v-rajoni-zolocheva|date=2022-07-18|accessdate=2022-07-24|language=uk}}</ref>. Після майже цілоденної артилерійської підготовки та запеклих бомбардувань, радянським військам вдалося зрушити частини Української дивізії з їхньої лінії оборони. Але в цей самий день ситуація стабілізувалася: зайнявши нові позиції, частини дивізії провели цілу низку сильних контрударів. Однак становище частин дивізії було вкрай важким. Вона зазнавала великих втрат від повітряних ударів на її позиції, а танкові колони намагалися оточити поодинокі підрозділи Дивізії.
14 липня 30-й полк Дивізії займає позиції між. с. [[Лукавець]] і [[Колтів]], другу атаку після обіду відбили і відкинули супротивника.
Рядок 138 ⟶ 144:
* [[Скварява]]. 21 липня 1944 р. підрозділи «Галичини» здобули Скваряву і створили плацдарм для виходу оточених частин Бродівського угрупування в південно-західному напрямку через Львівське шосе на ділянці Ляцьке ([[Червоне]]) — [[Велика Вільшаниця]] і в західному напрямку через [[Бортків]] на [[Глиняни]].
* [[Почапи]] — [[Хильчиці]] — [[Бонишин]] — [[Ясенівці]]. Серед підрозділів і частин Бродівського угруповання, які прикривали лівий фланг коридору прориву на цій ділянці, у штабних документах Червоної армії найчастіше згадуються підрозділи «Галичини»<ref>{{Cite web|title=Протистояння у Почапів - ilvivyanyn.com|url=https://ilvivyanyn.com/uk/eternal-protystoyannya-u-pochapiv|date=2022-03-17|accessdate=2022-03-27|language=uk|archive-date=27 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220327124757/https://ilvivyanyn.com/uk/eternal-protystoyannya-u-pochapiv}}</ref>. Їх розрізняли не тільки за своєрідною камуфляжною уніформою, але й за характерними вигуками «Слава!», що лунали під час запеклих контратак.
* [[Княже]]. Запеклі бої за це село тривали протягом 20-23 липня 1944 р. Німецьким частинам вдалося повністю захопити Княже лише в ніч на 22 липня 1944 р., коли до атакувальних дій підключилися підрозділи «Галичини». Червоноармійським частинам вдалося повернути контроль над селом Княже о 9-й годині ранку 23 липня 1944 р.
Рядок 157 ⟶ 163:
«Туманне уявлення ми мали про 14 п[іхотну] д[ивізію] СС «Галичина», вважаючи, що вона не сильна і складається з 2-3 батальйонів; на практиці виявилося, що це була одна із сильних дивізій, доведених до 9 тис. людей». <ref>Квасецький А. Ілюстрована хроніка битви під Бродами… — С. 586.</ref>.
В іншому документі, а саме у «Вказівках командуючого військами 60-ї Армії на розборі Львівської операції», зазначено, що дивізія «Галичина» «була одна із найсильніших» («самых сильных») дивізій<ref>[https://pamyat-naroda.ru Указания командующего войсками 60 А на разборе Львовской операции] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }}. — Л. 193</ref>.
На думку радянського командування, як і захопленого в полон начальника оперативного відділу штабу 13-го армійського корпусу Вермахту, найслабшою ланкою в німецькій обороні виявилася 349-я піхотна під командуванням генерала Отто фон Ляша, по якій і був завданий головний удар 60-ї армії.
Рядок 162 ⟶ 170:
== Підсумки битви ==
▲ «У ході наступальної операції військ Першого Українського фронту в лісах, що південно-західніше від Броди, було оточене угрупування противника в складі п’яти дивізій, корпусної групи і частин посилення (361, 349, 340 пд, 454 охоронна дивізія, 14 пд «СС» «Галичина», корпусна група «С», 300 загін штурмових гармат, 505, 507 окремі танкові батальйони, 508 будівельний батальйон, 70 саперний батальйон).
▲ У результаті боїв з 19 по 23 липня 1944 р. оточене угрупування противника, що чинило запеклий опір, повністю розгромлене і знищене. Нашими військами взято в полон 17175 полонених. У числі взятих у полон офіцерів – командир 361 пд генерал-майор Лідман [Ліндеманн] і командир 454 охоронної дивізії генерал-майор Людвіг Йогансон [Недтвіґ]…
▲ У боях знищено 38 000 солдат і офіцерів противника. Серед убитих офіцерів – командир 340 пд генерал-майор Бойтлер.
▲ Загальні втрати в живій силі знищеного Бродівського угрупування противника складають до 55 000 осіб».
Під час підготовки доповідної маршалу [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіну]] було надруковано, що в боях «знищено 48 000 солдат і офіцерів», а загальні втрати оточеного Бродівського угруповання складали «65 000». Однак в останній момент при підписі документа ці цифри відкоригували у бік зменшення.
Рядок 177 ⟶ 185:
Згідно з довідкою штабу 1-го Українського фронту, за 14 — 31 липня 1944 року було взято у полон понад 30 тисяч солдат і офіцерів німецької армії. Журнал бойових дій військ 1-го Українського фронту, у якому фіксувалися щодення дані про полонених, дозволяє встановити, що в період боїв з оточеним Бродівським угрупованням німецьких військ (19-23 липня 1944 р.) на всіх ділянках фронту було взято у полон 13263 військовослужбовці.
Звичайно, що не мали відношення до Бродівського угруповання німецьких військ майже 2 тисячі полонених, захоплених впродовж 19-23 липня 1944 р. військами 3-ї гв., 1-ї гв., 38-ї і 18-ї загальновійськові армії.
Не витримує перевірки військовими документами висновок маршала [[Конєв Іван Степанович|Івана Конєва]] і чільних представників командування 1-го Українського фронту, що оточене угрупування противника було «повністю розгромлене і знищене».
Бродівське угруповання німецьких військ у складі 6 дивізій (340-ї, 361-ї, 349-ї піхотних, 454-ї охоронної, 14-ї
[[Файл:Битва під Бродами_схема_3.jpg|left|thumb|300px|Прорив з оточення частини Бродівського угруповання німецький військ в першій половині дня 21 липня 1944 року на картосхемі штабу 15-го стрілецького корпусу.]]
За оцінками начальника штабу 48-го танкового корпусу полковника Ф. Меллентіна і командира корпусної групи «С» генерал-лейтенанта В. Лянґе, в районі [[Золочів|Золочева]] з оточення змогли прорватися 15-20 тисяч осіб. Ще кілька тисяч німецьких солдатів прорвали перстень оточення в районні Кам'янки Струмилової ([[Кам'янка-Бузька]]), де завдавала удар 340-
Оцінки німецьких офіцерів корелюються з думкою начальника штабу 23-го стрілецького корпусу 60-ї армії полковника Сергія Андрющенка, який вважав, що німецькі війська під час боїв в районі Золочева втратили до 15 тисяч солдат і офіцерів вбитими і понад 10 тисяч полоненими.<ref>Андрющенко С. А. Начинали мы на Славутиче… — С. 179.</ref>
Рядок 191 ⟶ 199:
Згідно з даними ліквідаційних комісій 13-го армійського корпусу, інших частин та з'єднань 65-тисячного Бродівського угруповання німецьких військ вижилими вважаються майже 30 тисяч солдат і офіцерів.
У зв'язку з тим, що у битві під Бродами було майже повністю втрачене важке озброєння, транспортні засоби та військове спорядження, німецьке командування
Для посилення пропагандистського ефекту перемоги Червоної армії під Бродами у радянський час в основному замовчувався значною мірою успішний прорив 13-го армійського корпусу з оточення. Так само культивувалася теза, що в оточення потрапили і були знищені 8 німецьких дивізій. При підрахунках кількості німецьких з'єднань за 3 дивізії приймали корпусну групу «С», яка складалася з 183-ї, 217-ї і 339-ї дивізійних груп.
Рядок 205 ⟶ 213:
== Дивізія «Галичина» і УПА ==
Німецьке командування було проінформоване про наявність відділів [[Українська повстанська армія|УПА]] в районі Бродів. Коли німецьке угруповання опинилося на межі знищення, було здійснено спробу зв'язатись з повстанцями для спільних бойових дій проти Червоної Армії, однак часу на координацію дій уже не було. Після відступу німецької армії з-під Бродів, деякі солдати української Дивізії приєдналися до куренів УПА<ref name="upa">{{Cite web|url=http://newzz.in.ua/histori/1148866237-ukrayinska-diviziya-ta-upa-pid-brodami-pidpolk-roman-dolinskij.html|title=Роман Долинський. Українська дивізія та УПА під Бродами|last=|first=|date=|website=newzz.in.ua|publisher=|language=|accessdate=2017-02-28|archive-date=1 березня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170301092839/http://newzz.in.ua/histori/1148866237-ukrayinska-diviziya-ta-upa-pid-brodami-pidpolk-roman-dolinskij.html}}</ref>.
[[Файл:Братська могила вояків СС Галичина.jpg|250 пкс|thumb|Братська могила вояків дивізії «Галичина»]]
Рядок 221 ⟶ 229:
== Див. також ==
* [[Львівсько-Сандомирська операція]]
== Примітки ==
Рядок 229 ⟶ 235:
== Джерела ==
* [[Вольф-Дітріх Гайке]] [[iarchive:WaffenSSGalizien|Дивизія SS "Галичина" (аудіокнига)]] Kiev Printers Limited, by Brotherhood of Former Soldiers of 1st Ukrainian Division UNA, 1970, Toronto, Canada {{ref-gl}}
* ''[[Лисяк Олег Олександрович|Олег Лисяк]]'' [http://galiciadivision.org.ua/lib/brody/brody_intro1.html Битва без леґенди] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161031005112/http://galiciadivision.org.ua/lib/brody/brody_intro1.html |date=31 жовтня 2016 }}
* ''[[Долинський Роман|Роман Долинський]]'' [http://newzz.in.ua/histori/1148866237-ukrayinska-diviziya-ta-upa-pid-brodami-pidpolk-roman-dolinskij.html Українська дивізія та УПА під Бродами] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170301092839/http://newzz.in.ua/histori/1148866237-ukrayinska-diviziya-ta-upa-pid-brodami-pidpolk-roman-dolinskij.html |date=1 березня 2017 }}
* ''[[Шанковський Лев|Лев Шанковський]]'' [http://galiciadivision.org.ua/lib/brody/brody03.html Бій під Бродами в насвітленні совєтських джерел] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160313045354/http://galiciadivision.org.ua/lib/brody/brody03.html |date=13 березня 2016 }}
* [http://militera.lib.ru/research/sokolov3/index.html ''Соколов Борис Вадимович.'' Оккупация. Правда и мифы. — М.: АСТ, 2002.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101006184853/http://militera.lib.ru/research/sokolov3/index.html |date=6 жовтня 2010 }} {{ref-ru}}
* ''Конев Иван Степанович'' [http://militera.lib.ru/memo/russian/konev/index.html Записки командующего фронтом. — М.: Наука, 1972.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070421022740/http://militera.lib.ru/memo/russian/konev/index.html |date=21 квітня 2007 }} {{ref-ru}}
* [http://narodna.pravda.com.ua/nation/49edf4329be0f/ Бродівська битва — велика битва за УКРАЇНУ. Народна правда. 21.04.2009] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140107224103/http://narodna.pravda.com.ua/nation/49edf4329be0f/ |date=7 січня 2014 }}
* [http://newzz.in.ua/histori/1148866195-bitva-pid-brodami-lipen-1944.html Битва під Бродами: липень 1944] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120619014127/http://newzz.in.ua/histori/1148866195-bitva-pid-brodami-lipen-1944.html |date=19 червня 2012 }} (мапи, схеми)
* [[Шандрук Павло Феофанович|''Павло Шандрук''.]] [http://chtyvo.org.ua/authors/Shandruk_Pavlo/Syla_doblesti/ Сила доблесті. Спогади] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130317010156/http://chtyvo.org.ua/authors/Shandruk_Pavlo/Syla_doblesti/ |date=17 березня 2013 }} (переклад М. Б. Бурмістенка)
* [http://sichovyk.com.ua/oglyadach/704-the-battle-of-brody-1944 Літо 1944-го… Бій під Бродами. Битва за вільну Україну] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160917225718/http://sichovyk.com.ua/oglyadach/704-the-battle-of-brody-1944 |date=17 вересня 2016 }}
* ''Андрющенко С. А.'' Начинали мы на Славутиче… — М.: Воениздат, 1979. — 288 с. {{ref-ru}}
* ''Боляновський А.'' Дивізія Галичина. Історія. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2000. — 528 с.
* Великая Отечественная война 1941—1945 годов. В 12 т. Т. 4. Освобождение территории СССР. 1944 год. — М.: Кучково поле, 2012. — 864 с. {{ref-ru}}
* [https://pamyat-naroda.ru Докладываю, войсками 1 УкрФ в лесах юго-западнее Броды уничтожена группировка противника в составе пяти дивизий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }}. — ЦАМО РФ, ф. 236, оп. 2673, д. 838. {{ref-ru}}
* ''Жуков Г. К.'' Спогади і роздуми. — Київ: Політвидав України, 1985. — 841 с.
* [https://wwii.germandocsinrussia.org/ru/nodes/5645-delo-156-dokumenty-operativnogo-otdela-shtaba-4-y-tankovoy-armii-zhurnal-boevyh-deystviy-4-y-tankovoy-armii-za-01-07-15-08-1944-g-tolko-do-04-08-1944-g#page/1/mode/grid/zoom/1 Журнал боевых действий 4-й танковой армии за 1.07.—15.08.1944 г.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210727064606/https://wwii.germandocsinrussia.org/ru/nodes/5645-delo-156-dokumenty-operativnogo-otdela-shtaba-4-y-tankovoy-armii-zhurnal-boevyh-deystviy-4-y-tankovoy-armii-za-01-07-15-08-1944-g-tolko-do-04-08-1944-g#page/1/mode/grid/zoom/1 |date=27 липня 2021 }} — ЦАМО РФ, ф. 500, оп. 12466, д. 156.
* [https://pamyat-naroda.ru Журнал боевых действий войск 1 Украинского фронта. Период с 01.07.1944 по 31.07.1944 г.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }} — ЦАМО РФ, ф. 236, оп. 2673, д. 1048. {{ref-ru}}
* [http://germandocsinrussia.org/ Карта–схема: организация разведотдела ХІІІ корпуса по состоянию на 12.07.1944 г., М 1 : 100 000.] — Ф. 500, оп. 12474, д. 217. {{ref-ru}}
* {{книга|автор = [[Квасецький Андрій Теофілович|Квасецький А. Т.]]|частина = |заголовок = Ілюстрована хроніка битви під Бродами (13–23 липня 1944 р.). Складена на основі розсекречених журналів бойових дій, донесень і звітів штабів червоноармійських військових частин та з'єднань 1-го Українського фронту|оригінал = |посилання = https://shron1.chtyvo.org.ua/Kvasetskyi_Andrii/Iliustrovana_khronika_bytvy_pid_Brodamy_1323_lypnia_1944_r.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Чернівці|видавництво = Зелена Буковина|рік = 2020|том = |сторінки = |сторінок = 648|серія = |isbn = |тираж = |ref = Ілюстрована хроніка битви під Бродами}}
* Львовская наступательная операция 60 А. — ЦАМО РФ, ф. 888, оп. 1, д. 191. {{ref-ru}}
* [https://pamyat-naroda.ru Львовская операция (наступление войск 1 УкрФ с 13 по 27 июля 1944 года)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }}. — ЦАМО РФ, ф. 236, оп. 2673, д. 1275. {{ref-ru}}
* ''Раус Э.'' Танковые сражения на Восточном фронте / Эрхард Раус; пер. с анл. А. Больных. —
* [https://pamyat-naroda.ru Указания командующего войсками 60 А на разборе Львовской операции] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }}. — ЦАМО РФ, ф. 1608, оп. 1, д. 8, т1.{{ref-ru}}
* ''Heike W. D.'' Sie Wollten die Freiheit: Die Geschichte der Ukrainischen Division 1943—1945. — Dorheim: Podzun Verlag, n.d., 1973. {{ref-de}}
== Посилання ==
* [http://zbruc.eu/node/24540 ''Ігор Мельник.'' Галицька дивізія під Бродами // Zbrucz, 14.07.2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140714223843/http://zbruc.eu/node/24540 |date=14 липня 2014 }}
{{Нормативний контроль}}
{{DEFAULTSORT:Броди}}
[[Категорія:Операції і битви радянсько-німецької війни]]
| |||