Битва під Бродами: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
(Не показані 11 проміжних версій 3 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Infobox Military Conflict
|conflict = Битва під Бродами
|partof = [[Друга світова війна]]
|image = Offensive 1.PNG
|size
|caption = Солдати дивізії Ваффен-СС «Галичина», кулеметна [[обслуга]]
|date = [[13 липня|13]]—[[22 липня|22]]
|place = Район міста [[Броди]] [[Львівська область|Львівської області]] {{coord|49|55|8|N|24|53|9|E|scale:100000}}
|result = Поразка німецьких військ
|combatant1 = {{GERnazi}}
|combatant2 = {{URS}}
|commander1
|commander2
|strength1 = близько 9000<ref name = "Haike"> Heike W. D. Sie Wollten die Freiheit… — S. 278.</ref>, 15000<ref name="narodna"/>
|strength2 =
|формування1 = {{tree list}}
*
** {{Tree list/final branch}} [[Файл:Dyvizia Galychyna-rukav.svg|20px]] [[14-та гренадерська дивізія Ваффен-СС «Галичина»|14-та військова гренадерська дивізія СС (Галицька №
{{Tree list/end}}
|формування2 =
|casualties1 = 7000 осіб<ref name="narodna"/>
|casualties2 = > 20 000 убитих і поранених, близько 50 танків і 24 літаки
}}
{{
{{не плутати|Битва під Дубном|танковою битвою під Бродами літом 1941 року}}
{{значення|Битва під Бродами (значення)}}
'''Битва під Бро́дами''' — відбулася з [[13 липня|13]] по [[22 липня|22]]
== Оперативно-тактичний фон ==
Рядок 33 ⟶ 32:
З [[Квітень|квітня]] до [[Червень|червня]] 1944 року, радянське командування перегрупувало частини [[Червона армія|Червоної Армії]] по всій ширині п'ятисоткілометрового фронту з метою підготовки [[стратегічна наступальна операція|стратегічної наступальної операції]], яка отримала назву [[Львівсько-Сандомирська операція|Львівсько-Сандомирська наступальна операція]]. Метою операції було оволодіння [[Західна Україна|Західною Україною]] та Південною [[Польща|Польщею]]. Згідно із задумом операції, передбачалося завдання двох концентрованих ударів, з метою прориву німецької лінії укріплень: удар [[3-тя гвардійська армія (СРСР)|3-ю гвардійською]] та [[13-та армія (СРСР)|13-ю арміями]] з півдня [[Волинь|Волині]] в напрямку на [[Рава-Руська|Рава-Руську]], і удар [[60-та армія (СРСР)|60-ю]] та [[38-ма армія (СРСР)|38-ю арміями]] з району [[Тернопіль|Тернополя]] в напрямку [[Львів|Львова]]. Після прориву фронту, до коридорів мали ввійти бронетанкові та механізовані дивізії з метою оточити та знищити німецькі війська в районі міста [[Броди]]. План був затверджений командуванням [[1-й Український фронт|1-го Українського фронту]] [[10 липня]]. Початок здійснення наступу призначено на [[13 липня]].
На обороні стояла німецька [[група армій «Північна Україна»]] зі [[штаб]]ом у Львові. Вона була значно послаблена, адже німецьке командування перекинуло 6 дивізій на білоруський фронт. У квітні 1944 року пост командувача «Північної України» перейняв від [[генерал-фельдмаршал]]а [[Еріх фон Манштейн|Еріха фон Манштейна]] генерал-фельдмаршал [[Вальтер Модель|Модель]]. Успішні військові операції радянських військ в [[Україна|Україні]] та [[Білорусь|Білорусі]] призвели до значних втрат [[Вермахт]]у. Нестача людської сили на фронтах змусила німецьке командування спрямувати на фронти ваффен-дивізії [[СС]]. У травні в [[Сьвентошув|Нойгаммері]] завершилося формування [[14-та гренадерська дивізія Ваффен СС «Галичина»|14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина»]]. [[28 червня]] [[1944]] року за наказом командувача групою «Північна Україна» [[генерал-фельдмаршал]]а [[Вальтер Модель|Вальтера Моделя]] дивізія була введена до складу [[13-й армійський корпус (Третій Рейх)|13-го корпусу]] [[4-та танкова армія (Третій Рейх)|4-ї танкової армії]], яка тримала оборону на 160-кілометровій ділянці фронту біля міста [[Броди]]. 2 липня 1944 р. дивізія «Галичина», як і весь 13-й армійський корпус, були переведені до складу [[1-ша танкова армія (Третій Рейх)|1-ї танкової армії]]<ref>Журнал боевых действий 4-й танковой армии за
Дивізія «Галичина» зайняла другу (запасну) лінію оборони фронту довжиною 36 км. Загальний склад Української дивізії, розгорнутої під [[Броди|Бродами]], становив понад 11 тис. вояків. Окремі німецькі частини, які не встигли залишити фронт, мали до 2 500 вояків. А загалом ХІІІ армійський корпус у складі чотирьох дивізій і частин посилення нараховував близько 40 тис. людей. Перед початком битви корпус мав у своєму розпорядженні лише 50 танків (жодного — в розпорядженні дивізії) і не мав прикриття з повітря.
Рядок 49 ⟶ 48:
Головна і загальна мета Львівської операції, полягала в тому, щоб «ударними угрупованнями загальновійськових армій у взаємодії з танковими арміями і кінно-механізованими групами на п'ятий день операції оточити і знищити Рава-Руське і Львівське угруповання противника і оволодіти містами Львів і Рава-Руська».<ref>Львовская операция (наступление войск 1 УкрФ с 13 по 27 июля 1944 года)… — С. 42.</ref>.
Ядром Бродівського угруповання німецьких військ був 13-й армійський корпус (АК) під командуванням генерала піхоти Артура Гауффе. До складу корпусу входили [[361-
Після прориву німецької оборони на рава-руському напрямку від 46-го танкового корпусу 4-ї танкової армії була відрізана [[340-ва піхотна дивізія (Третій Рейх)|340-ва піхотна дивізія]], а на львівському напрямку від 48-го танкового корпусу 1-ї танкової армії — [[349-та піхотна дивізія (Третій Рейх)|349-а піхотна дивізія]]. Обидві дивізії були перепідпорядковані командуванню ХІІІ АК.
Рядок 63 ⟶ 62:
|'''''13 А, 60 А, 3 гв. ТА,'''''
'''''дві кінно-механізовані групи'''''
|'''''340, [[361-ша піхотна дивізія (Третій Рейх)|361]], 349 пд, [[454-та дивізія охорони (Третій Рейх)|454-та ох.]],'''''
'''''див. «Галичина», корп. група «С», 8 тд'''''
|'''''Співвідношення'''''
Рядок 165 ⟶ 164:
«Туманне уявлення ми мали про 14 п[іхотну] д[ивізію] СС «Галичина», вважаючи, що вона не сильна і складається з 2-3 батальйонів; на практиці виявилося, що це була одна із сильних дивізій, доведених до 9 тис. людей». <ref>Квасецький А. Ілюстрована хроніка битви під Бродами… — С. 586.</ref>.
В іншому документі, а саме у «Вказівках командуючого військами 60-ї Армії на розборі Львівської операції», зазначено, що дивізія «Галичина» «була одна із найсильніших» («самых сильных») дивізій<ref>[https://pamyat-naroda.ru Указания командующего войсками 60 А на разборе Львовской операции] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }}. —
На думку радянського командування, як і захопленого в полон начальника оперативного відділу штабу 13-го армійського корпусу Вермахту, найслабшою ланкою в німецькій обороні виявилася 349-я піхотна під командуванням генерала Отто фон Ляша, по якій і був завданий головний удар 60-ї армії.
Рядок 173 ⟶ 172:
У радянській історіографії панувала думка, що битва під Бродами тривала до 22 липня 1944 р. Проте у доповідній командуючого військами 1-го Українського фронту маршала [[Конєв Іван Степанович|Івана Конєва]], адресованій верховному головнокомандуючому маршалу [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосипу Сталіну]] і підписаній о 21 год. 50 хв. 23.07.1944 року, уточнюється, що завершення ліквідації оточеного угруповання німецьких військ відбулося 23 липня 1944 р.<ref>Докладываю, войсками 1 УкрФ в лесах юго-западнее Броды уничтожена группировка противника в составе пяти дивизий… — С. 1-2.</ref>. Така ж дата фігурує і у відповідному повідомленні інформаційного агентства «Совинфорбюро».
У результаті боїв з 19 по 23 липня 1944
▲«У ході наступальної операції військ Першого Українського фронту в лісах, що південно-західніше від Броди, було оточене угрупування противника в складі п’яти дивізій, корпусної групи і частин посилення (361, 349, 340 пд, 454 охоронна дивізія, 14 пд «СС» «Галичина», корпусна група «С», 300 загін штурмових гармат, 505, 507 окремі танкові батальйони, 508 будівельний батальйон, 70 саперний батальйон).
У боях знищено 38 000 солдат і офіцерів противника. Серед убитих офіцерів
▲У результаті боїв з 19 по 23 липня 1944 р. оточене угрупування противника, що чинило запеклий опір, повністю розгромлене і знищене, взято в полон 17175 полонених. У числі взятих у полон офіцерів – командир 361 пд генерал-майор Лідман [Ліндеманн] і командир 454 охоронної дивізії генерал-майор Людвіг Йогансон [Недтвіґ]…
Загальні втрати в живій силі знищеного Бродівського угрупування противника складають до 55 000 осіб
▲У боях знищено 38 000 солдат і офіцерів противника. Серед убитих офіцерів – командир 340 пд генерал-майор Бойтлер.
▲Загальні втрати в живій силі знищеного Бродівського угрупування противника складають до 55 000 осіб».
Під час підготовки доповідної маршалу [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіну]] було надруковано, що в боях «знищено 48 000 солдат і офіцерів», а загальні втрати оточеного Бродівського угруповання складали «65 000». Однак в останній момент при підписі документа ці цифри відкоригували у бік зменшення.
Рядок 192 ⟶ 189:
Не витримує перевірки військовими документами висновок маршала [[Конєв Іван Степанович|Івана Конєва]] і чільних представників командування 1-го Українського фронту, що оточене угрупування противника було «повністю розгромлене і знищене».
Бродівське угруповання німецьких військ у складі 6 дивізій (340-ї, 361-ї, 349-ї піхотних, 454-ї охоронної, 14-ї
[[Файл:Битва під Бродами_схема_3.jpg|left|thumb|300px|Прорив з оточення частини Бродівського угруповання німецький військ в першій половині дня 21 липня 1944 року на картосхемі штабу 15-го стрілецького корпусу.]]
За оцінками начальника штабу 48-го танкового корпусу полковника Ф. Меллентіна і командира корпусної групи «С» генерал-лейтенанта В. Лянґе, в районі [[Золочів|Золочева]] з оточення змогли прорватися 15-20 тисяч осіб. Ще кілька тисяч німецьких солдатів прорвали перстень оточення в районні Кам'янки Струмилової ([[Кам'янка-Бузька]]), де завдавала удар 340-
Оцінки німецьких офіцерів корелюються з думкою начальника штабу 23-го стрілецького корпусу 60-ї армії полковника Сергія Андрющенка, який вважав, що німецькі війська під час боїв в районі Золочева втратили до 15 тисяч солдат і офіцерів вбитими і понад 10 тисяч полоненими.<ref>Андрющенко С. А. Начинали мы на Славутиче… — С. 179.</ref>
Рядок 232 ⟶ 229:
== Див. також ==
* [[Львівсько-Сандомирська операція]]
== Примітки ==
Рядок 254 ⟶ 249:
* [https://pamyat-naroda.ru Докладываю, войсками 1 УкрФ в лесах юго-западнее Броды уничтожена группировка противника в составе пяти дивизий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }}. — ЦАМО РФ, ф. 236, оп. 2673, д. 838. {{ref-ru}}
* ''Жуков Г. К.'' Спогади і роздуми. — Київ: Політвидав України, 1985. — 841 с.
* [https://wwii.germandocsinrussia.org/ru/nodes/5645-delo-156-dokumenty-operativnogo-otdela-shtaba-4-y-tankovoy-armii-zhurnal-boevyh-deystviy-4-y-tankovoy-armii-za-01-07-15-08-1944-g-tolko-do-04-08-1944-g#page/1/mode/grid/zoom/1 Журнал боевых действий 4-й танковой армии за
* [https://pamyat-naroda.ru Журнал боевых действий войск 1 Украинского фронта. Период с 01.07.1944 по 31.07.1944 г.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }} — ЦАМО РФ, ф. 236, оп. 2673, д. 1048. {{ref-ru}}
* [http://germandocsinrussia.org/ Карта–схема: организация разведотдела ХІІІ корпуса по состоянию на 12.07.1944 г., М 1 : 100 000.] — Ф. 500, оп. 12474, д. 217. {{ref-ru}}
Рядок 260 ⟶ 255:
* Львовская наступательная операция 60 А. — ЦАМО РФ, ф. 888, оп. 1, д. 191. {{ref-ru}}
* [https://pamyat-naroda.ru Львовская операция (наступление войск 1 УкрФ с 13 по 27 июля 1944 года)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }}. — ЦАМО РФ, ф. 236, оп. 2673, д. 1275. {{ref-ru}}
* ''Раус Э.'' Танковые сражения на Восточном фронте / Эрхард Раус; пер. с анл. А. Больных. —
* [https://pamyat-naroda.ru Указания командующего войсками 60 А на разборе Львовской операции] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210427073442/https://pamyat-naroda.ru/ |date=27 квітня 2021 }}. — ЦАМО РФ, ф. 1608, оп. 1, д. 8, т1.{{ref-ru}}
* ''Heike W. D.'' Sie Wollten die Freiheit: Die Geschichte der Ukrainischen Division 1943—1945. — Dorheim: Podzun Verlag, n.d., 1973. {{ref-de}}
Рядок 267 ⟶ 262:
* [http://zbruc.eu/node/24540 ''Ігор Мельник.'' Галицька дивізія під Бродами // Zbrucz, 14.07.2014] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140714223843/http://zbruc.eu/node/24540 |date=14 липня 2014 }}
{{Нормативний контроль}}
{{DEFAULTSORT:Броди}}
[[Категорія:Операції і битви радянсько-німецької війни]]
|