Панічна атака: відмінності між версіями

[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
м додано Категорія:Синдроми за допомогою HotCat
Shulha (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
(Не показана 21 проміжна версія 12 користувачів)
Рядок 1:
{{Infobox medical condition
{{Хвороба|Name=Паническая атака|ICD10={{ICD10|F|41|0|f|40}}|DiseasesDB=30913|eMedicineSubj=med|eMedicineTopic=1725|MeshID=D016584}}'''Панічна атака''' — незрозумілий, нестерпний для хворого, приступ тяжкої [[Тривога|тривоги]], яка супроводжується [[Страх|страхом]], у поєднанні з різноманітними вегетативними (соматичними) симптомами.
|name=Панічна атака
|ICD10 ={{ICD10|F|41|0|f|40}}
|DiseasesDB=30913
|eMedicineSubj=med
|eMedicineTopic=1725
|MeshID=D016584}}
 
{{Хвороба|Name=Паническая атака|ICD10={{ICD10|F|41|0|f|40}}|DiseasesDB=30913|eMedicineSubj=med|eMedicineTopic=1725|MeshID=D016584}}'''Панічна атака або синдром панічного стану (СПС)''' — незрозумілий, нестерпний для хворого, приступ тяжкої [[Тривога|тривоги]], яка супроводжується [[Страх|страхомстрах]]ом, у поєднанні з різноманітними вегетативними (соматичними) симптомамипроявами.
Деякі російськомовні лікарі використовують застарілі, відсутні в МКХ, терміни «вегетативний криз», «симпатоадреналовий криз», «кардіоневроз», «[[Вегето-судинна дистонія|ВСД]] ([[вегето-судинна дистонія]]) з кризовою течією», «НЦД-нейроциркуляторна дистонія», які відображають уявлення про порушення вегетативної нервової системи залежно від головного симптому. «[[Посттравматичний стресовий розлад|Панічний розлад]]» (епізодична пароксизмальна тривожність), своєю чергою, як самостійне захворювання має світове визнання і введене до [[Міжнародний класифікатор хвороб|Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду]]. За МКХ-10, характерною рисою панічного розладу є «рецидивні приступи різко вираженої тривоги (паніки), які не обмежені якою-небудь особливою ситуацією або комплексом обставин та, як наслідок, непередбачені». Водночас, наявність панічних атак не обов'язково означає, що у хворого — панічний розлад. Панічні атаки можуть бути симптомами [[Феохромоцитома|феохромоцитоми]], соматоформних дисфункцій,[[Фобії| фобій]], [[Депресія (психологія)|депресивних розладів]], [[Посттравматичний стресовий розлад|посттравматичного стресового розладу]], ендокринологічних захворювань, серцевих захворювань, мітоходріальних захворювань тощо. Або ж виникати в результаті вживання якихось препаратів (наприклад, «[[Ереспал]]»).
 
Деякі російськомовні лікарі використовують застарілі, відсутні в [[Міжнародний класифікатор хвороб|МКХ,]] терміни «вегетативний криз», «симпатоадреналовий криз», «кардіоневроз», «[[Вегето-судинна дистонія|ВСД]]&nbsp;([[вегето-судинна дистонія]]) з кризовою течією», «НЦД-нейроциркуляторна дистонія», які відображають уявлення про порушення вегетативної нервової системи залежно від головного симптому[[симптом]]у. «<nowiki/>[[Посттравматичний стресовий розлад|Панічний розлад]]<nowiki/>» (епізодична пароксизмальна тривожність), своєю чергою, як самостійне захворювання має світове визнання і введене до [[Міжнародний класифікатор хвороб|Міжнародної класифікації хворобМКХ 10-го перегляду]]. За МКХ-10, характерною рисою панічного розладу є «рецидивні приступи різко вираженої тривоги (паніки), які не обмежені якою-небудь особливою ситуацією або комплексом обставин та, як наслідок, непередбачені». Водночас, наявність панічних атакнападів не обов'язково означає, що у хворого&nbsp;— панічний розлад. Панічні атаки можуть бути симптомамипроявами [[Феохромоцитома|феохромоцитоми]], соматоформних дисфункцій, [[Фобії| фобій]], [[Депресія (психологія)|депресивних розладів]], [[Посттравматичний стресовий розлад|посттравматичного стресового розладу]], ендокринологічних захворювань, серцевих захворювань, мітоходріальних захворювань тощо. Або ж виникати в результаті вживання якихось препаратів (наприклад, «[[Ереспал]]»).
Для виявлення вираженості панічних атак використовується шкала важкості панічного розладу. Ця шкала використовується також у вигляді опитування самооцінки як тест на панічні атаки.
 
Для виявлення вираженості панічних атак використовується шкала важкостітяжкості панічного розладу. Ця шкала використовується також у вигляді опитування самооцінки як тест на панічні атаки.
== Симптоматика ==
 
Панічні атаки є основним проявом [[Панічний розлад|панічного розладу]]. У цьому випадку основною їхньою причиною є підвищений рівень тривоги і виснаження нервової системи. Ці стани є взаємопов'язаними і можуть підсилювати один одного, зрештою, призводячи до панічної атаки.
 
== Клінічні ознаки ==
Панічна атака характеризується приступом страху, паніки або тривоги та/або відчуттям внутрішньої напруги в поєднанні з чотирма або більше зі списку асоційованих з панікою симптомів:
#* Серцебиття, прискорений пульс
#* Пітливість
#* Озноб, тремор, відчуття внутрішнього тремтіння
#* Відчуття нестачі повітря, задишка
#* Задуха або затруднене дихання
#* Біль або дискомфорт у лівій половині грудної клітки
#* [[Нудота]] або абдомінальний дискомфорт
#* Відчуття [[запаморочення]], нестійкість, легкістьважкість у голові або  переднепритомний стан
#* Відчуття [[Дереалізація|дереалізації]], [[Деперсоналізація|деперсоналізації]]
#* Страх зійти з глузду або здійснити неконтрольований проступоквчинок
#* Страх смертізнепритомніти
* Страх смерті
#* Відчуття оніміння або поколювання ([[Парестезія|парестезії]]) в кінцівках
# [[Безсоння]]
*Відчуття слабкості, особливо в ногах і плечах
# Плутанина думок (зниження довільності мислення)
#* [[Безсоння]]
Є й інші симптоми, що не увійшли до переліку: болі в животі, підвищена температура, розлад стула, часте сечовипускання, відчуття клубка в горлі, порушення ходи, порушення зору або слуху, судоми в руках або ногах, розлад рухальних функцій, підвищений тиск.
#* Плутанина думок (зниження довільності мислення)
Є й інші симптомипрояви, що не увійшли до переліку: болібіль ву животі, підвищена температура тіла, розлад стулавипорожнень, часте сечовипускання, відчуття клубка в горлі, порушення ходи, порушення зору або слуху, судоми в руках або ногах, розлад рухальнихрухових функцій, підвищений артеріальний тиск.
 
Інтенсивність основного критерію панічної атаки (приступів тривоги) може відрізнятись ву широких межах: від вираженого стану паніки до відчуття внутрішньої напруги. В останньому випадку, коли на перший план виступає вегетативна (соматична) складова, говорять про «нестрахову» панічну атаку або про «паніку без паніки». Атаки з низьким рівнем емоціональних проявів частіше зустрічаються в педіатрії та неврологічній практиці. Також, за мірою розвитку захворювання, рівень [[Страх|страхустрах]]у в атаках знижується.
== Клінічна картина ==
Інтенсивність основного критерію панічної атаки (приступів тривоги) може відрізнятись в широких межах: від вираженого стану паніки до відчуття внутрішньої напруги. В останньому випадку, коли на перший план виступає вегетативна (соматична) складова, говорять про «нестрахову» панічну атаку або про «паніку без паніки». Атаки з низьким рівнем емоціональних проявів частіше зустрічаються в педіатрії та неврологічній практиці. Також, за мірою розвитку захворювання, рівень [[Страх|страху]] в атаках знижується.
 
ТривалістьНапади приступів може сягатитривають від кількох хвилин до кількох годин, складаючи в середньому 15-30 хвилин. Частота приступів — від кількох в день до 1-2 рази за місяць. Більшість пацієнтів говорять про спонтанність (неспровокованості) атак. Проте активне розпитування дозволяє виявити окрім спонтанних атак ще й ситуаційні приступи, котрі виникають ву потенційно «загрозливих» ситуаціях. Такими ситуаціями можуть бути: користування транспортом, перебування в натовпі або замкнутому просторі, необхідність покинути власне помешкання та інтощо.
 
Людина, котра вперше зіштовхнуласьзіткнулась з цим станом, сильно лякається, починає думати про якесь важкетяжке захворювання серця, ендокринної або нервової системи, стравоходу, може викликати «швидку допомогу».
 
Трактування пацієнтом панічної атаки як прояву якогось соматичного захворювання призводить до частих відвідувань лікаря, безлічі консультацій у спеціалістів різних спеціальностей (кардіологи, невропатологи, ендокринологи, [[Гастроентерологія|гастроентерологи]], педіатри), невиправданих діагностичних досліджень та створює у пацієнта враження про складність та унікальність його захворювання. Нервові уявлення пацієнта щодо суті захворювання ведуть до появи іпоходрічнихіпохондричних симптомівпроявів, котрі сприяють тяжкому перебігу хвороби.
 
Лікарі-інтерністи, зазвичай, не знаходять органічної патології, рекомендують відвідати психотерапевта. Через особисту зацікавленість лікаря зустрічаються випадки [[Діагностика|гіпердіагностики]] та призначення лікування за хибним діагнозом. При цьому часто призначаються седативні, судинні та метаболічні препарати з недостовірною базою доказів та непрогнозованою дією. ВУ найбільш позитивному випадку зустрічаються рекомендації загального характеру, котрі пов'язані зі зміною стилю життя: побільше відпочивати, зайнятись спортом, не перевантажуватись роботою, уникати стресів, переключитисьперемкнутися. Часто зустрічаються банальні та шаблоні призначення: приймати рослинні седативні препарати (валеріану, пустирник).
 
ВУ більшості випадків панічні атаки не обмежуються одним приступом. Перші епізоди залишають незабутній слід в пам'яті хворого. Це веде до появи синдрома тривоги «очікування» приступу, котрий, в свою чергу, закріплює повторність атак. Повторення атак ву подібних ситуаціях (транспорт, перебування в натовпі та т. п.тощо), сприяє формуванню поведінки уникнення, тобто униканню потенційних місць та ситуацій, котрі приводять до розвитку панічних атак. Тривога щодо можливого розвитку атаки в певному місці (ситуації) та уникання цього місця (ситуації) визначається терміном «агорафобія». Зростання [[Агорафобія|агорафобічної]] симптоматики призводить до соціальної дезадаптації пацієнта. Через страх пацієнти можуть бути не в змозі покинути будинок або залишатись наодинці, нарочуючинарікаючи себе на домашній арешт, стаючи тягарем для близьких. Наявність агорафобії при панічному розладі вказує на більш важке захворювання, веде за собою гірший прогноз та потребує особливої лікувальної тактики. Також може приєднатись й реактивна [[депресія]], котра теж погіршує перебіг захворювання, особливо якщо пацієнт довго не може зрозуміти, що саме з ним відбувається, не знаходить допомоги, підтримки, не отримує полегшення.
 
== Лікування ==
Лікування полягає в нових навичках відношення до проявів страху і тривожності, усвідомлюючи, що панічна атака не може завдати шкоди.
Незважаючи на сильний страх і яскраву симптоматику(тілесні прояви), панічна атака не є небезпечною для життя, скоріше навпаки. В момент паніки вмикається реакція "бийся або тікай", виділяється велика кількість адреналіну і відповідно організм мобілізується для усунення небезпеки, хоч і уявної. Реакція направлена на збереження життя, хоча під час панічної атаки людині здається що вона зараз помре, збожеволіє, трапиться щось жахливе.
 
== Див. також ==
Рядок 42 ⟶ 57:
* [[Тетрапептід холецістокініна|Тетрапептид холецистокініну]]
 
{{Refimprove|дата=квітень 2019}}
== Примітки ==
{{примечания}}
 
== Посилання ==
<!--* Panic Disorder
* Ніна Любимова. Панічна атака. 9 місяців. 7я.ру (25 жовтня 2007). Перевірено 31 березня 2008. Архивировано из первоисточника 26 февраля 2012.
* Панічний розлад, МКХ-10 — Неправильне оформлення посилань-->
* [https://www.eztests.xyz/tests/panic_pdss/ Шкала тяжкості панічного розладу на(PDSS)] - Онлайн англійськійопитувальник
* Панічний розлад, МКХ-10
* [http://ua.sbudim.com/ Як позбавитись панічних атак. Мій особистий шлях та досвід.] {{неавторитетне джерело}}
 
{{Нормативний контроль}}
 
[[Категорія:Страх]]
[[Категорія:Синдроми]]
{{хвороба-доробити}}