Панічна атака: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 22:40, 8 березня 2023 ред. 31.41.88.86 (обговорення) Виправлена описка Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android ← Попереднє редагування		Версія за 16:04, 6 квітня 2024 ред. скасувати Shulha (обговорення \| внесок) 1640 редагувань мНемає опису редагування Мітка: Візуальний редактор Наступне редагування →
(Не показані 7 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 9: '''Панічна атака або синдром панічного стану (СПС)''' — незрозумілий, нестерпний для хворого приступ тяжкої [[Тривога\|тривоги]], яка супроводжується [[страх]]ом, у поєднанні з різноманітними вегетативними (соматичними) проявами. Деякі лікарі використовують застарілі, відсутні в [[Міжнародний класифікатор хвороб\|МКХ]] терміни «вегетативний криз», «симпатоадреналовий криз», «кардіоневроз», «[[Вегето-судинна дистонія\|ВСД]] ([[вегето-судинна дистонія]]) з кризовою течією», «НЦД-нейроциркуляторна дистонія», які відображають уявлення про порушення вегетативної нервової системи залежно від головного [[симптом]]у. «<nowiki/>[[~~Посттравматичний стресовий розлад\|~~Панічний розлад]]<nowiki/>» (епізодична пароксизмальна тривожність), своєю чергою, як самостійне захворювання має світове визнання і введене до МКХ 10-го перегляду. За МКХ-10, характерною рисою панічного розладу є «рецидивні приступи різко вираженої тривоги (паніки), які не обмежені якою-небудь особливою ситуацією або комплексом обставин та, як наслідок, непередбачені». Водночас, наявність панічних ~~атак~~нападів не обов'язково означає, що у хворого — панічний розлад. Панічні атаки можуть бути проявами [[Феохромоцитома\|феохромоцитоми]], соматоформних дисфункцій, [[Фобії\|фобій]], [[Депресія (психологія)\|депресивних розладів]], [[Посттравматичний стресовий розлад\|посттравматичного стресового розладу]], ендокринологічних захворювань, серцевих захворювань, мітоходріальних захворювань тощо. Або ж виникати в результаті вживання якихось препаратів (наприклад, «[[Ереспал]]»). Для виявлення вираженості панічних атак використовується шкала тяжкості панічного розладу. Ця шкала використовується також у вигляді опитування самооцінки як тест на панічні атаки. Рядок 24: * Біль або дискомфорт у лівій половині грудної клітки * [[Нудота]] або абдомінальний дискомфорт * Відчуття [[запаморочення]], нестійкість, ~~легкість~~важкість у голові або переднепритомний стан~~, в особливо тяжких випадках — втрата свідомості~~ * Відчуття [[Дереалізація\|дереалізації]], [[Деперсоналізація\|деперсоналізації]] * Страх зійти з глузду або здійснити неконтрольований вчинок * Страх знепритомніти * Страх смерті * Відчуття оніміння або поколювання ([[Парестезія\|парестезії]]) в кінцівках Відчуття слабкості, особливо в ногах і плечах [[Безсоння]] * Плутанина думок (зниження довільності мислення) Рядок 44 ⟶ 46: У більшості випадків панічні атаки не обмежуються одним приступом. Перші епізоди залишають незабутній слід в пам'яті хворого. Це веде до появи синдрома тривоги «очікування» приступу, котрий, в свою чергу, закріплює повторність атак. Повторення атак у подібних ситуаціях (транспорт, перебування в натовпі тощо), сприяє формуванню поведінки уникнення, тобто униканню потенційних місць та ситуацій, котрі приводять до розвитку панічних атак. Тривога щодо можливого розвитку атаки в певному місці (ситуації) та уникання цього місця (ситуації) визначається терміном «агорафобія». Зростання [[Агорафобія\|агорафобічної]] симптоматики призводить до соціальної дезадаптації пацієнта. Через страх пацієнти можуть бути не в змозі покинути будинок або залишатись наодинці, нарікаючи себе на домашній арешт, стаючи тягарем для близьких. Наявність агорафобії при панічному розладі вказує на більш важке захворювання, веде за собою гірший прогноз та потребує особливої лікувальної тактики. Також може приєднатись й реактивна [[депресія]], котра теж погіршує перебіг захворювання, особливо якщо пацієнт довго не може зрозуміти, що саме з ним відбувається, не знаходить допомоги, підтримки, не отримує полегшення. == Лікування == Лікування полягає в нових навичках відношення до проявів страху і тривожності, усвідомлюючи, що панічна атака не може завдати шкоди. Незважаючи на сильний страх і яскраву симптоматику(тілесні прояви), панічна атака не є небезпечною для життя, скоріше навпаки. В момент паніки вмикається реакція "бийся або тікай", виділяється велика кількість адреналіну і відповідно організм мобілізується для усунення небезпеки, хоч і уявної. Реакція направлена на збереження життя, хоча під час панічної атаки людині здається що вона зараз помре, збожеволіє, трапиться щось жахливе. == Див. також == Рядок 56 ⟶ 62: <!--* Panic Disorder * Ніна Любимова. Панічна атака. 9 місяців. 7я.ру (25 жовтня 2007). Перевірено 31 березня 2008. Архивировано из первоисточника 26 февраля 2012. * Шкала тяжкості панічного розладу на англійській▼ * Панічний розлад, МКХ-10 — Неправильне оформлення посилань--> ▲* [https://www.eztests.xyz/tests/panic_pdss/ Шкала тяжкості панічного розладу на(PDSS)] - Онлайн ~~англійській~~опитувальник * [http://ua.sbudim.com/ Як позбавитись панічних атак. Мій особистий шлях та досвід.] {{неавторитетне джерело}}