Лизогуб Федір Андрійович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kirotsi (обговорення | внесок) Думка Пирога Р.Я. |
MBH (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування 46.98.146.237 (обговорення) до зробленого Долинський Мітка: Відкіт |
||
| (Не показані 47 проміжних версій 26 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{othernames|Лизогуб}}{{Лідер
| Гетьман = [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]]
▲ | посада1 = Отаман Ради міністрів Української держави
| країна = [[Файл:Flag_of_Russia.svg|20px]] [[Російська імперія]]<br>[[Файл:Flag_of_Ukraine.svg|20px]] [[Українська Народна Республіка|Українська Держава]]<br>
▲ | почав1 = [[10 травня]] [[1918]]
| попередник2 = [[Михайло Ткаченко]]
▲ | попередник 1 = [[Василенко Микола Прокопович|Микола Василенко]] <small>(як в.о.)</small>
▲ | наступник 1 = [[Гербель Сергій Миколайович|Сергій Гербель]]
▲ | посада2 = 1-й [[Список міністрів внутрішніх справ України|Міністр внутрішніх справ]] [[Українська Держава|Гетьманського уряду України]] {{прапорець20|UKR}}
▲ | почав2 = [[3 травня]] [[1918]]
▲ | кінець на посаді2 = [[8 липня]] [[1918]]
▲ | наступник 2 = [[Кістяковський Ігор Олександрович|Ігор Кістяковський]]
}}
'''Лизогу́б Фе́дір Андрі́йович''' ({{ДН|6|10|1851}}, [[Седнів]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]] — {{ДС|||1928}}, [[Белград]], [[Королівство Югославія|Королівство Сербів, Хорватів і Словенців]]) — український [[
== Життєпис ==
▲'''Лизогу́б Фе́дір Андрі́йович''' ({{ДН|6|10|1851}}, [[Седнів]], [[Чернігівська губернія]], [[Російська імперія]] — {{ДС|||1928}}, [[Белград]], [[Королівство Сербів, Хорватів і Словенців]]) — український [[громадський діяч|громадський]] і [[політичний діяч]]. У [[1901]]–[[1915]] роках — голова [[Полтава|Полтавської]] губернської земської управи. У [[1918]] р. був міністром внутрішніх справ і з [[24 жовтня]] 1918 — головою [[Рада Міністрів Української Держави|Ради міністрів]] [[Українська Держава|Української держави]]. Помер у еміграції.
=== Дореволюційний період ===
[[Файл:Скоропадський_зі_своїми_офіцерами.jpg|міні|праворуч|350пкс|1-й ряд зліва направо: [[Лизогуб Федір Андрійович|Федір Лизогуб]], гетьман [[Скоропадський Павло Петрович|Павло Скоропадський]], [[Дашкевич-Горбацький Володислав Володимирович|Володислав Дашкевич-Горбацький]]; посередині ззаду (в білій папасі) [[Сахно-Устимович Олександр Олександрович|Олександр Сахно-Устимович]]; 2-й зліва у 2-му ряді [[Прісовський Костянтин Адамович|Костянтин Прісовський]]]]
Походив зі старовинного козацького роду, син [[Лизогуб Андрій Іванович|Андрія Лизогуба]], брат [[Лизогуб Дмитро Андрійович|Дмитра Лизогуба]]. Відомий земський діяч та меценат. До революції був «октябристом» з українофільською орієнтацією.
У [[1888]]–[[1897]] роках був гласним [[Городня]]нської повітової, згодом [[Чернігів]]ської губернської земської управи<ref>{{Стаття |прізвище= Самохіна |ім'я= Наталія Евгеніївна |назва= Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури |посилання= http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42111/03-Samokhina.pdf |формат= PDF |видання= Скарбниця української культури |тип= Збірка наукових праць |місце= Чернігів |рік= 2006 |випуск= 7 |сторінки= 55 |isbn= 966-7905-78-0 |accessdate= 15 квітня 2018 |archivedate= 15 квітня 2018 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180415191757/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42111/03-Samokhina.pdf }}</ref>. У [[1901]]–[[1915]] роках — голова [[Полтава|Полтавської]] губернської земської управи. За сприяння Федора Лизогуба [[Полтава]] та [[Миргород]] перетворилися на центри української культури. Був ініціатором спорудження в [[Полтава|Полтаві]] нового [[Будинок Полтавського губернського земства|будинку земства]] в національному стилі, ''[[Пам'ятник Івану Котляревському (Полтава)|пам'ятника]]'' [[Котляревський Іван Петрович|Іванові Котляревському]], відкриття кількох музеїв, підтримував майстрів українського декоративно-прикладного мистецтва<ref>{{Стаття |прізвище= Самохіна |ім'я= Наталія Евгеніївна |назва= Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури |посилання= http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42111/03-Samokhina.pdf |формат= PDF |видання= Скарбниця української культури |тип= Збірка наукових праць |місце= Чернігів |рік= 2006 |випуск= 7 |сторінки= 56 |isbn= 966-7905-78-0 |accessdate= 15 квітня 2018 |archivedate= 15 квітня 2018 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180415191757/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42111/03-Samokhina.pdf }}</ref>.
У [[1915]]–[[1917]] роках — член ради для заведення земського самоврядування при наміснику Кавказу. В [[1917]] році очолював відділ іноземних підданих Міністерства закордонних справ Росії. Член партії «октябристів»<ref name=polovets>{{Стаття |прізвище= Половець |ім'я= Володимир |назва= Федір Андрійович Лизогуб (1851 – 1928) (до 165-річчя з дня народження) |посилання= http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/110006/16-Polovets.pdf
=== Революція ===
Після утвердження радянської влади в Росії Федір Лизогуб повернувся до України. Тут він долучився до роботи Генерального Секретаріату Центральної Ради — працював консультантом із земельних питань<ref name=polovets/>.
У травні-листопаді 1918 р. — голова Ради міністрів Української Держави гетьмана П.Скоропадського, одночасно від 3 травня до 8 липня — міністр внутрішніх справ. В результаті діяльності уряду Ф. Лизогуба Українська Держава досягла помітних успіхів в розбудові державності, утвердженні на міжнародній арені, стабілізації економіки й фінансів.▼
▲У травні-листопаді 1918 р. — [[Перший уряд Федора Лізогуба|голова Ради міністрів]] Української Держави гетьмана П.Скоропадського, одночасно від [[3 травня]] до [[8 липня]] — міністр внутрішніх справ.
Намагався залучити до співпраці в уряді представників партій національно-демократичного напряму, в тому числі Український національно-демократичний союз. Протягом літа 1918 р. під головуванням Ф. Лизогуба проведена велика організаційна робота зі створення постійної штатної структури військових частин та підрозділів Сухопутних військ Збройних сил Української Держави, реформування Військово-Морського флоту, з демобілізації торговельного флоту, з відновлення Українського козацтва та зміцнення органів Державної варти.▼
▲Намагався залучити до співпраці в уряді представників партій національно-демократичного напряму, в тому числі [[Український Національний Союз |Український національно-демократичний союз]]. Протягом літа 1918 р. під головуванням Ф.
Ф. Лизогуб залишив помітний слід і в дипломатії. Однак не всі дипломатичні ініціативи глави кабінету міністрів Української Держави були схвалені сучасниками. Особливо це стосувалося відносин із більшовицькою Росією. Політично скандальною виявилась його заява в серпні 1918 р. в Берліні про готовність гетьманського уряду піти на федеративні відносини з Росією. Український національно-демократичний союз оголосив гострий протест проти цієї заяви Ф. Лизогуба.▼
Ф. Лизогуб залишив помітний слід і в дипломатії. Однак, не всі дипломатичні ініціативи глави кабінету міністрів Української Держави були схвалені сучасниками. Особливо це стосувалося відносин із більшовицькою Росією<ref>{{Стаття |прізвище= Самохіна |ім'я= Наталія Евгеніївна |назва= Родина Лизогубів та її внесок у розвиток культури |посилання= http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42111/03-Samokhina.pdf |формат= PDF |видання= Скарбниця української культури |тип= Збірка наукових праць |місце= Чернігів |рік= 2006 |випуск= 7 |сторінки= 57 |isbn= 966-7905-78-0 |accessdate= 15 квітня 2018 |archivedate= 15 квітня 2018 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180415191757/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/42111/03-Samokhina.pdf }}</ref>.
У Берліні Ф. Лизогуб зустрічався з державним секретарем закордонних справ Німеччини фон Гінце і обговорював проблеми кордонів, укладення мирного договору з радянською Росією, питання, пов'язані з Кримом, Холмщиною, Чорноморським флотом, Збройними силами України. Німці підтримали домагання України щодо Чорноморського флоту, однак це обумовлювалося виплатою української частки боргових зобов'язань Російській імперії в розмірі 200 млн крб.▼
▲
З ініціативи Ф. Лизогуба були накреслені перспективи економічного співробітництва. В цілому міністерство закордонних справ уряду Ф. Лизогуба протягом 8 місяців діяло досить активно. Україна мала 11 дипломатичних і близько 50 консульських представництв у 20 країнах, а на своїй території — 12 дипломатичних і 42 консульських представництва з 24 держав.▼
▲У Берліні Ф.
Через те, що в Берліні делегація Федора Лизогуба не змогла домовитися з Німеччиною щодо всіх питань переговорів, у вересні 1918 року гетьман Павло Скоропадський особисто [[Візит Павла Скоропадського до Німеччини|відвідав]] Німеччину. У цей час Федір Лизогуб був членом та головою [[Колегія Верховних Правителів|Колегії Верховних Правителів]], яка заміняла гетьмана на час його відсутности.
На думку історика Руслана Пирога, ще 7 листопада відбулася «тиха» відставка голови Ради Міністрів. Того дня у протоколах засідання Федір Лизогуб востаннє значиться головою уряду. Між 8 і 14 листопада обов'язки виконував міністр фінансів [[Ржепецький Антон Карлович|А. Ржепецький]], який і головував на засіданнях<ref>{{Стаття |прізвище= Пиріг |ім'я= Руслан Якович |назва= Діяльність Федора Лизогуба щодо організації роботи уряду Української Держави (травень – листопад 1918 р.) |посилання= http://history.org.ua/JournALL/journal/2011/5/5.pdf |формат= PDF |видання= Український історичний журнал |тип= Науковий журнал |місце= |рік= 2011 |номер= 5 (500) |сторінки= 79 |isbn= }}</ref>.▼
▲З ініціативи Ф.
Після опублікування гетьманом П. Скоропадським 14 листопада 1918 р. «Грамоти Гетьмана всієї України до всіх українських громадян і козаків України» і проголошення федеративного союзу України з майбутньою небільшовицькою Росією Ф. Лизогуб склав свої повноваження<ref>{{Стаття |прізвище= Половець |ім'я= Володимир |назва= Федір Андрійович Лизогуб (1851 – 1928) (до 165-річчя з дня народження) |посилання= http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/110006/16-Polovets.pdf |формат= PDF |видання= Сіверянський літопис |тип= Науковий журнал |місце= Чернігів |рік= 2016 |номер= 5 (131) |сторінки= 158 |isbn= |accessdate= 15 квітня 2018 |archivedate= 15 квітня 2018 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180415191732/http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/110006/16-Polovets.pdf }}</ref>.
▲На думку історика Руслана Пирога, ще 7 листопада відбулася «тиха» відставка голови Ради Міністрів. Того дня у протоколах засідання Федір Лизогуб востаннє значиться головою уряду. Між 8 і 14 листопада обов'язки голови виконував міністр фінансів [[Ржепецький Антон Карлович|А. Ржепецький]], який і головував на засіданнях<ref>{{Стаття |прізвище= Пиріг |ім'я= Руслан Якович |назва= Діяльність Федора Лизогуба щодо організації роботи уряду Української Держави (травень – листопад 1918 р.) |посилання= http://history.org.ua/JournALL/journal/2011/5/5.pdf |формат= PDF |видання= Український історичний журнал |тип= Науковий журнал |місце= |рік= 2011 |номер= 5 (500) |сторінки= 79 |isbn= |accessdate= 15 квітня 2018 |archivedate= 15 квітня 2018 |archiveurl= https://web.archive.org/web/20180415192201/http://history.org.ua/JournALL/journal/2011/5/5.pdf }}</ref>.
Федір Андрійович емігрував до [[Королівство Югославія|Королівства Сербів, Хорватів і Словенців]], де й помер у 1928 р. (м. [[Белград]], [[Сербія]]).
== Сім'я ==
Був одружений з Олександрою Федорівною Левіц.
Діти:
* 10 вересня 1890 р. — Олена
* 11 вересня 1892 р. — Єлизавета
* 27 квітня 1897 р. — Віра
== Вшанування пам'яті ==
У місті [[Полтава]] провулок Суворовський перейменували на провулок Федора Лизогуба.
== Примітки ==
Рядок 72 ⟶ 63:
== Джерела та література ==
* ''О. Д. Бойко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Lizogub_F_A Лизогуб Федір Андрійович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160413013940/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Lizogub_F_A |date=13 квітня 2016 }} // {{ЕІУ|6|141}}
* ''П. П. Гай-Нижник''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=
* {{книга |автор= Д. І. Дорошенко |заголовок= Історія України, 1917–1923. В 2-х т. : Документально науковое видання |посилання= |відповідальний = К. Ю. Галушко |місце= Київ |видавництво= Темпора |рік= 2002 |том= 2 |сторінок= 352 |сторінки= |isbn= 966-95991-5-6, 996-95992-7-2 |ref =}}
* {{cite web 2|url=http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1219548&cat_id=661211 |title=Біографічна стаття на Урядовому порталі Кабінету Міністрів України |author= |deadlink=пуста сторінка 29 січня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160916210514/http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=1219548&cat_id=661211 |archivedate=16.09.2016 |lang= |trans-title= |website=Урядовий портал |websiteurl=https://www.kmu.gov.ua/ua |type= |date= |accessdate=29.01.2019 |quote=}}
{{Голови уряду українських державних утворень з 1917}}
| |||