Медаль Г'юза: відмінності між версіями

'''Медаль ХГ'юза''' ({{lang-en|Hughes Medal}})&nbsp;— нагорода [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]], що присуджується «заЗа оригінальні відкриття в галузі фізичних наук, особливо пов'язаних з виробництвом, зберіганням і використанням енергії». Заснована на честь винахідника [[Девід Едвард ХГ'юз|Девіда ХГ'юза]].<ref name="hm">{{cite web|url=http://royalsociety.org/awards/hughes-medal/|title=Hughes Medal|publisher=Royal Society|language=en|accessdate=2011-10-09|archiveurl=httphttps://www.webcitation.org/6AK0E51M5?url=http://royalsociety.org/awards/hughes-medal/|archivedate=2012-08-31|deadurl=no}}</ref>.

Вперше медаль була вручена у [[1902]] році, її отримав [[Джозеф Джон Томсон|Джозеф Томсон]] «заЗа великий внесок у науку про електрику». З тих пірВідтоді вона вручалася щорічно, лише у 1924 та у 2009 роках з невідомої причини ніхто не був удостоєний медалі. На відміну від інших нагород [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]], медаль ХГ'юза ніколи не присуджувалася двічі одному і тому ж лауреату.<ref name="hm"/>.

Були випадки, коли медаль присуджувалася одночасно декільком ученим: у [[1938]] році [[Джон Дуглас Кокрофт|Джону Кокрофту]] та [[Ернест Томас Синтон Волтон|Ернесту Волтону]], у [[1981]] році [[Пітер ГіґґзХіггс|Пітеру ГіґґзуХіггсу]] та [[Томас Кіббл|Томасу Кібблу]], у [[1982]] році її отримали [[Драммонд Метьюз]] та [[Фредерік Вайн]], а у [[1988]] році [[Арчибальд ХоуіГоуї]] та [[Майкл Вілан.]]<ref name="hm" />.

Нагорода присуджується громадянам країн [[Співдружність націй|Співдружності націй]] і [[Ірландія|Ірландії]], або ж іноземним вченим, що працюють у них не менше трьох років. Медаль виконана ззі [[Срібло|срібла]] із [[Позолота|позолотою]] і супроводжується грошовою премією в розмірі 1000 [[Фунт стерлінгів|фунтів]].<ref name="hm" />.

!width="940" class="unsortable"|ОбгрунтуванняОбґрунтування

|1902 ||{{sortname|Джозеф Джон|Томсон}}||«заЗа його великий внесок в електричну науку, особливо щодо явищ електричного розряду в газі»||<ref>{{cite news

| date=1939-11-03

|1903 ||{{sortname|Йоганн Вільгельм|Гітторф|}}||«заЗа довготривалі експериментальні дослідження електричного розряду в рідинах і газах»||<ref>{{cite book |title= Nature |year= 1892 |url= https://archive.org/details/nature03grougoog |publisher= [[Nature Publishing Group]] |page= [https://archive.org/details/nature03grougoog/page/109 109] }}</ref>

|1904 ||{{sortname|Джозеф|Вілсон|}}||«заЗа винахід лампи розжарення та інші винаходи та вдосконалення в галузі практичного застосування електрики»||<ref>{{cite news

|date=28 Mayтравня 1914

|1905 ||{{sortname|Августо|Рігі|}}||«заЗа експериментальні дослідження в електричній науці, ву тому числі в галузі електричних коливань»||<ref>{{cite journal|jstor=20023099|title=JSTOR:Proceedings of the American Academy of Arts and Sciences (subscription needed)|publisher=}}</ref>

|1906 ||{{sortname|Герта Маркс|Айртон|}}||«заЗа експериментальні дослідження електричної дуги»||<ref>{{cite news

| date=1906-12-02

|1907 ||{{sortname|Ернест Говард|Гріффітс|}}||«заЗа внесок у точні фізичні вимірювання»||<ref>{{cite web|url=http://oxforddnb.com/view/article/33582|title=Oxford DNB article:Griffiths, Ernest Howard (subscription needed)|year=2004|publisher=Oxford University Press|accessdate=2009-02-05|archive-date=6 січня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160106191129/http://oxforddnb.com/view/article/33582}}</ref>

|1908 ||{{sortname|Юджин|Гольдштейн|}}||«заЗа відкриття природи електричного розряду в розріджених газах»||<ref>{{cite book |last= Mehra |first= Jagdish |title= The Historical Development of Quantum Theory |publisher= Springer-Verlag |year= 1989 |page= 233 |isbn= 0-387-96284-0 }}</ref>

|1909 ||{{sortname|Річард Тетлі|Глейзбрук|}}||«заЗа дослідження електричних стандартів»||<ref>

|1910 ||{{sortname|Джон Амброз|Флемінг|}}||«заЗа дослідження в електроенергетиці та електричних вимірюваннях»||<ref>

{{cite book |title= Nature |year= 1892 |url= https://archive.org/details/nature03grougoog |publisher= [[Nature Publishing Group]] |page= [https://archive.org/details/nature03grougoog/page/156 156] }}

|1911 ||{{sortname|Чарльз Томсон Різ|Вільсон|}}||«заЗа дослідження ядер у знепиленому повітрі та дослідженні іонів ву газах та атмосферної електрики»||<ref>

{{cite book |title= Nature |year= 1892 |url= https://archive.org/details/nature03grougoog |publisher= [[Nature Publishing Group]] |page= [https://archive.org/details/nature03grougoog/page/184 184] }}

|1912 ||{{sortname|Вільям|Дадделл|}}||«заЗа дослідження в області технічної електрики»||<ref>

|1913 ||{{sortname|Александер Грем|Белл|}}||«заЗа його внесок у винахід телефону, і особливо у будову телефонної трубки»||<ref>{{cite book |title= Bell Telephone Magazine |publisher= American Telephone and Telegraph Company Public Relations Dept |page= 59 |year=1936}}</ref>

|1914 ||{{sortname|Джон Сілі|Таунсенд|}}||«заЗа дослідження електричної індукції в газах»||<ref>{{cite book |title= Science |publisher= Journal Storage |page= 811 |year=1914}}</ref>

|1915 ||{{sortname|Поль|Ланжевен|}}||«заЗа важливий внесок в електричну науку»||<ref>{{cite book |last=Williams |first=Trevor I. |title= A Biographical Dictionary of Scientists |publisher= Journal Storage |page= 306 |year=1914 |isbn=0-7136-0924-9}}</ref>

|1916 ||{{sortname|Еліу|Томсон|}}||«заЗа дослідження в галузі експериментальної електроенергетики»||<ref>{{cite book |last=Woodbury |first=David Oakes |title= Elihu Thomson, Beloved Scientist, 1853-1937 |url=https://archive.org/details/elihuthomsonbelo0000wood |publisher= Museum of Science |page= [https://archive.org/details/elihuthomsonbelo0000wood/page/351 351] |year=1960}}</ref>

|1917 ||{{sortname|Чарльз Гловер|Баркла|}}||«заЗа дослідження пов'язані із рентгенівським випромінюванням»||—

|1918 ||{{sortname|Ірвінг|Ленгмюр|}}||«заЗа дослідження в галузі молекулярної фізики»||<ref>{{cite book |last=Wasson |first=Tyler |title= Nobel Prize Winners |publisher= Visual Education Corporation |page=[https://archive.org/details/nobelprizewinner0000unse_k3o3/page/598 598] |year=1987 |isbn=0-8242-0756-4 |url=https://archive.org/details/nobelprizewinner0000unse_k3o3/page/598 }}</ref>

|1919 ||{{sortname|Чарлз|Крі|}}||«заЗа дослідження в галузі земного магнетизму»||<ref>{{cite book |title= Proceedings of the Royal Society of London|publisher= |page= 14 |year=1987}}</ref>

|1920 ||{{sortname|Овен Вільямс|Річардсон|}}||«заЗа роботи в експериментальній фізиці, і особливо в терміоніці»||<ref>{{cite book |title= Who Was Who in Literature|publisher= Thomson Gale |page= 955 |year=1979}}</ref>

|1921 ||{{sortname|Нільс|Бор|}}||«заЗа дослідження в галузі теоретичної фізики»||<ref>{{cite book |last= Moor |first= Ruth |title= Niels Bohr: the Man, His Science, & the World They Changed |page= 427 |year=1966|publisher=[[MIT Press]]}}</ref>

|1922 ||{{sortname|Френсіс Вільям|Астон|}}||«заЗа відкриття ізотопів великого числа елементів методом позитивних променів»||<ref>{{cite book |last= Schlessinger |first= Bernard S. |title= The Who's who of Nobel Prize Winners |page= [https://archive.org/details/whoswhoofnobelpr00schl/page/157 157] |year= 1986 |publisher= Oryx Press |isbn= 0-89774-193-5 |url= https://archive.org/details/whoswhoofnobelpr00schl/page/157 }}</ref>

|1923 ||{{sortname|Роберт Ендрус|Міллікен|}}||«заЗа визначення заряду електрона і інших фізичних констант»||<ref>{{cite book |last= Moritz |first= Charles |title= Current Biography |page= 35 |year=1952|publisher=The H. W. Wilson Company |isbn= 0-8242-0551-0 }}</ref>

|1925 ||{{sortname|Френк Едвард|Сміт|}}||«заЗа визначення фундаментальних електричних одиниць і за дослідження в технічній електроенергетиці»||<ref>{{cite book |title= Proceedings of the Royal Society of London |page=15 |year=1926|publisher=Royal Society Publishing}}</ref>

|1926 ||{{sortname|Генрі|Джексон (фізик)|}}||«заЗа роботи в наукових дослідженнях радіотелеграфії та її застосування у навігації»||<ref>{{cite book |title= Science |publisher=HighWire Press |page= 552 |year=1926}}</ref>

|1927 ||{{sortname|Вільям|Кулідж|}}||«заЗа дослідження рентгенівських променів і розвиток високоефективного апарату для їх виробництва»||<ref>{{cite book |title= The British Journal of Radiology |publisher=The British Journal of Radiology |page= 549 |year=1949}}</ref>

|1928 ||{{sortname|Моріс де|Бройлі|}}||«заЗа дослідження спектру рентгенівських променів»||<ref>{{cite book |title= Science |publisher=HighWire Press |page= 506 |year=1929}}</ref>

|1929 ||{{sortname|Ганс Вільгельм|Гейгер|}}||«заЗа винахід і розробку методів підрахунку альфа та бета-частинки»||<ref>{{cite book |last=Haven |first=Kendall F. |title= 100 Most Popular Scientists for Young Adults |url=https://archive.org/details/100mostpopularsc0000have |publisher=Libraries Unlimited |page= [https://archive.org/details/100mostpopularsc0000have/page/211 211] |year=1999 |isbn=0-585-22555-9}}</ref>

|1930 ||{{sortname|Чандрасекара Венката|Раман|}}||«заЗа дослідження абнормального розсіювання світла»||<ref>{{cite book |last=Aiyasami |first=Jayaraman |title= Chandrasekhara Venkata Raman: A Memoir |publisher=Affiliated East-West Press |page= 94 |year=1989}}</ref>

|1931 ||{{sortname|Вільям Лоренс|Брегг|}}||«заЗа піонерські роботи по вивченню кристалічної будови із використанням рентгенівських променів»||<ref>{{cite book |last= Ekspong |first=Gösta |title= Physics: Nobel Lectures |publisher=Nobel Foundation |page= 383 |year=2002 |isbn= 981-02-2677-2}}</ref>

|1932 ||{{sortname|Джеймс|Чедвік|}}||«заЗа дослідження радіоактивності»||<ref>{{cite book |last= Boorse |first= Henry Abraham |title= The Atomic Scientists: A Biographical History |publisher= Wiley |page= [https://archive.org/details/atomicscientists00boor/page/340 340] |year= 1989 |isbn= 0-471-50455-6 |url= https://archive.org/details/atomicscientists00boor/page/340 }}

|1933 ||{{sortname|Едвард Віктор|Епплтон|}}||«заЗа дослідження ефекту шару Хевісайда при передачі сигналів бездротового зв'язку»||<ref>{{cite book |last= Wasson |first= Tyler |title= Nobel Prize Winners: An H.W. Wilson Biographical Dictionary |publisher= Wiley |page= [https://archive.org/details/nobelprizewinner0000unse_k3o3/page/30 30] |year= 1987 |isbn= 0-8242-0756-4 |url= https://archive.org/details/nobelprizewinner0000unse_k3o3/page/30 }}</ref>

|1934 ||{{sortname|Манне|Сігбан|}}||«заЗа роботу в якостіяк фізика і техніка у вивченні довгохвильових рентгенівських променів»||<ref>{{cite book |title= Physics: Nobel Lectures |last= Ekspong |first= Gösta |publisher= Nobel Foundation |page=92 |year = 2002 |isbn= 981-02-2677-2}}</ref>

|1935 ||{{sortname|Клінтон Джозеф|Девіссон|}}||«заЗа роботи, які привели до відкриття фізичного існування електронних хвиль за допомогою досліджень з відбиття електронів від кристалічних площин нікелю та інших металів»||<ref>{{cite book |title= The Historical Development of Quantum Theory |last= Mehra |first= Jagdish |publisher= Springer |page=623 |year = 2001 |isbn= 0-387-96284-0}}</ref>

|1936 ||{{sortname|Вальтер|Шотткі|}}||«заЗа відкриття в ефекту Шрота в термоелектронній емісії та винаходу екранної сітки тетрода і способу супергетеродинного прийому бездротових сигналів»||<ref>{{cite book |title= Science |publisher= American Association for the Advancement of Science |page=480 |year = 1936}}</ref>

|1937 ||{{sortname|Ернест Орландо|Лоуренс|}}||«заЗа роботу з розвитку циклотрона і його застосування для дослідження ядерного розпаду»||<ref>{{cite book |last= Aird |first= Robert Burns |title= Foundations of Modern Neurology: A Century of Progress |url= https://archive.org/details/foundationsofmod0000aird |page=[https://archive.org/details/foundationsofmod0000aird/page/88 88] |year = 1994|publisher=Raven Press |isbn= 0-7817-0112-0}}</ref>

|1938 ||{{sortname|Джон Дуглас|Кокрофт|}} і
{{sortname|Ернест Томас Синтон|Волтон|}}|
|«заЗа дослідження розпаду ядра при бомбардуванні штучно створеними частинками»|
|<ref>{{cite book |last= Mehra |first=Jagdish |title= The Historical Development of Quantum Theory |publisher=Springer |page= 36 |year=2001 |isbn= 0-387-96284-0}}</ref>

|1939 ||{{sortname|Джордж Паджет|Томсон|}}||«заЗа низку важливих відкриттів пов'язаних з дослідженням явища дифракції електронів»||<ref>{{cite book |last= Bury |first= John P. T. |title= The College of Corpus Christi and the Blessed Virgin Mary |publisher= University of California |page=249 |year = 1952 |isbn= 0-85115-612-6}}</ref>

|1940 ||{{sortname|Артур|Комптон|}}||«заЗа відкриття ефекту Комптона та за роботи по вивченню космічних променів»||<ref>{{cite book |title= Review of Scientific Instruments |publisher= American Institute of Physics |page=115 |year = 1941}}</ref>

|1941 ||{{sortname|Невілл Френсіс|Мотт|}}||«заЗа плідне використання принципів квантової теорії у багатьох галузях фізики, особливо в галузі ядерної фізики, теорії колізій, фізики металів та в теорії фотоемульсій»||<ref>{{cite book |last= Davis |first= Edward Arthur |title= Nevill Mott: Reminiscences and Appreciations |url= https://archive.org/details/nevillmottremini00davi |publisher= CRC Press |page=[https://archive.org/details/nevillmottremini00davi/page/n48 18] |year = 1998 |isbn= 0-7484-0790-1}}</ref>

|1942 ||{{sortname|Енріко|Фермі|}}||«заЗа його видатний внесок у розуміння електричної будови речовини, роботи в галузі квантової теорії та експериментальних досліджень нейтрона»||—

|1943 ||{{sortname|Марк|Оліфант|}}||«заЗа його видатні роботи в галузі ядерної фізики і оволодіння методами створення та застосування високих потенціалів»||<ref>{{cite web|url=http://oxforddnb.com/view/article/74397|title=Oxford DNB article:Oliphant, Sir Marcus Laurence Elwin (subscription needed)|year=2004|publisher=Oxford University Press|accessdate=2009-02-06|archive-date=6 січня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160106191129/http://oxforddnb.com/view/article/74397}}</ref>

|1944 ||{{sortname|Джордж|Фінч(хімік)|}}||«заЗа фундаментальний внесок у вивчення структури і властивостей поверхонь, а також за важливу роботу з дослідження електричного пробою в газах»||<ref>{{cite web|url=http://oxforddnb.com/view/article/33130?docPos=2|title=Oxford DNB article: Finch, George Ingle (subscription needed)|year=2004|publisher=Oxford University Press|accessdate=2009-02-06|archive-date=3 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160403153326/http://oxforddnb.com/view/article/33130?docPos=2}}</ref>

|1945 ||{{sortname|Базил|Шонланд|}}||«заЗа роботу по дослідженні атмосферної електрики та інші фізичні дослідження»||<ref>{{cite web|url=http://janus.lib.cam.ac.uk/db/node.xsp?id=EAD%2FGBR%2F0014%2FSCHO|title=Janus: The Papers of Sir Basil Schonland|publisher=Janus|accessdate=2009-02-06|archive-date=15 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190515025327/https://janus.lib.cam.ac.uk/db/node.xsp?id=EAD%2FGBR%2F0014%2FSCHO}}</ref>

|1946 ||{{sortname|Джон|Рендалл|}}||«заЗа видатні дослідження флуоресцентних матеріалів та генерування високочастотного електромагнітного випромінювання»||—

|1947 ||{{sortname|Фредерік|Жоліо-Кюрі|}}||«заЗа видатний внесок ву галузі ядерної фізики, зокрема, відкриття штучної радіоактивності і емісії нейтронів ву процесі ділення»||<ref>{{cite web|url=http://www.bip.wur.nl/UK/education/Quantum+Page/Important+People/|title=Wageningen UR&nbsp;— Wageningen University&nbsp;— Laboratory of Biophysics|publisher=Wageningen University|accessdate=2009-02-06}} {{Dead link|datearchiveurl=September 2010https://web.archive.org/web/20080607002709/http://www.bip.wur.nl/UK/education/Quantum%2BPage/Important%2BPeople/|archivedate=2008-06-07|botdeadurl=H3llBotyes}}</ref>

|1948 ||{{sortname|Роберт|Ватсон-Ватт|}}||«заЗа видатний внесок у розвиток фізики атмосфери та удосконалення радару»

|1949 ||{{sortname|Сесіль Френк|Павелл|}}||«заЗа видатні роботи по фотографуванню слідів частинок, та дослідження пов'язані з відкриттям мезонів і їх трансформації»||<ref>{{cite web|url=http://nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/1950/powell-bio.html|title=Cecil Powell&nbsp;— Biography|publisher=nobelprize.org|accessdate=2009-02-06|archive-date=9 серпня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180809030252/http://nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/1950/powell-bio.html}}</ref>

|1950 ||{{sortname|Макс|Борн|}}||«заЗа внесок у теоретичну фізику в цілому та, зокрема, у розвиток квантової механіки»||<ref>{{cite web|url=http://nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/1954/born-bio.html|title=Max Born&nbsp;— Biography|publisher=nobelprize.org|accessdate=2009-02-06|archive-date=21 червня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180621043156/https://www.nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/1954/born-bio.html}}</ref>

|1951 ||{{sortname|Гендрік|Крамерс|}}||«заЗа видатні роботи з квантової теорії, зокрема її застосування при вивченні оптичних і магнітних властивостей речовини»||—

|1953 ||{{sortname|Едвард|Баллард|}}||«заЗа його важливий внесок у розвиток теоретичної та експериментальної фізики Землі»||<ref>{{cite web|url=http://catalogue.nla.gov.au/Author/Home?author=Bullard,%20Edward,%20Sir,%201907-|title=Catalogue&nbsp;— National Library of Australia|publisher=National Library of Australia|accessdate=2009-02-06|archive-date=27 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200127002715/https://catalogue.nla.gov.au/Search/Home?lookfor=author-browse:%22Bullard%2C+Edward%2C+Sir%2C+1907-%22&iknowwhatimean=1}}</ref>

|1954 ||{{sortname|Мартін|Райл|}}||«заЗа видатні та оригінальні експериментальні дослідження в радіоастрономії»||<ref>{{cite web|url=http://nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/1974/ryle-autobio.html|title=Martin Ryle&nbsp;— Autobiography|publisher=nobelprize.org|accessdate=2009-02-06|archive-date=7 листопада 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20121107004426/http://nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/1974/ryle-autobio.html}}</ref>

|1955 ||{{sortname|Гаррі Стюарт|Мессі|}}||«заЗа видатний внесок в атомну і молекулярну фізику, особливо щодо зіткнень, пов'язаних з утворенням і рекомбінацією іонів»||—

|1956 ||{{sortname|Фредерік|Ліндеманн|}}||«заЗа видатні роботи в багатьох галузях: формула температури плавлення, теорія теплоємності, іонізація зірок, дослідження метеорів і інверсії температури в стратосфері»||<ref>{{cite web|url=http://oxforddnb.com/view/article/34533|title=Oxford DNB article: Lindermann, Frederick (subscription needed)|year=2004|publisher=Oxford University Press|accessdate=2009-02-06|archive-date=6 січня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160106191129/http://oxforddnb.com/view/article/34533}}</ref>

|1957 ||{{sortname|Джозеф|Праудмен|}}||«заЗа видатні роботи в галузі океанографії»||<ref>{{cite web|url=http://sthweb.bu.edu/shaw/anna-howard-shaw-center/biography?view=mediawiki&article=Joseph_Proudman|title=Biography|publisher=Boston University|accessdate=2009-02-06}} {{Dead link|archive-date=September 20102016-03-04|botarchive-url=H3llBothttps://web.archive.org/web/20160304190825/http://sthweb.bu.edu/shaw/anna-howard-shaw-center/biography?view=mediawiki&article=Joseph_Proudman}}</ref>

|1958 ||{{sortname|Едвард|Андреде|}}||«заЗа видатний внесок у багатьох галузях класичної фізики»||—

|1959 ||{{sortname|Брайан|Піппард|}}||«заЗа видатний внесок ву галузі фізики низьких температур»||—

|1960 ||{{sortname|Джозеф Лейд|Позі|}}||«заЗа видатний внесок у радіоастрономію, вивчення як сонячного так і космічного випромінювання»||—

|1961 ||{{sortname|Алан|Коттрелл|}}||«заЗа видатні роботи у вивченні фізичних властивостей металів, особливо пов'язаних з механічною деформацією та впливом опромінення»||<ref>{{cite web|url=http://www.springerlink.com/content/3x7691515x743023/|title=Springerlink&nbsp;— Journal Article |publisher=|accessdate=2009-02-06}}{{Недоступне посилання}}</ref>

|1962 ||{{sortname|Бребіс|Блінні|}}||«заЗа видатні дослідження електричних і магнітних явищ та їх кореляції з атомними та молекулярними властивостями»||<ref>{{cite news|url=http://www.independent.co.uk/news/obituaries/professor-brebis-bleaney-426344.html|title=Professor Brebis Bleaney&nbsp;— Obituaries&nbsp;— The Independent|publisher=The Independent|accessdate=2009-02-06 | location=London | date=2006-11-30|archive-date=12 листопада 2012|archive-url=https://web.archive.org/web/20121112013918/http://www.independent.co.uk/news/obituaries/professor-brebis-bleaney-426344.html}}</ref>

|1963 ||{{sortname|Фредерік Калланд|Вільямс|}}||«заЗа видатні роботи по створенні перших комп'ютерів»||—

|1964 ||{{sortname|Абдус|Салам|}}||«заЗа його видатний внесок у квантову механіку і теорію елементарних частинок»||<ref>{{cite web|url=http://nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/1979/salam-cv.html|title=Abdus Salam&nbsp;— Curriculum|publisher=nobelprize.org|accessdate=2009-02-06|archive-date=30 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180730021934/https://www.nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/1979/salam-cv.html}}</ref>

|1965 ||{{sortname|Деніс|Вілкінсон|}}||«заЗа значні експериментальні та теоретичні дослідження в галузі ядерної структури та фізики високих енергій»||—

|1966 ||{{sortname|Ніколас|Кеммер|}}||«заЗа численні відкриття, що мають важливе значення в теоретичній ядерній фізиці»||<ref>{{cite news|url=http://findarticles.com/p/articles/mi_qn4158/is_19981106/ai_n14190733|title=Obituary&nbsp;— Professor Nicholas Kemmer&nbsp;— The Independent|publisher=The Independent|accessdate=2009-02-06}} {{Dead link|date=September 2010|bot=RjwilmsiBot}}</ref>

|1967 ||{{sortname|Курт|Мендельсон|}}||«заЗа видатний внесок у фізику низьких температур, особливо відкриття в надпровідності та надтекучості»||<ref>{{cite web|url=http://www.questiaschool.com/read/61877328?title=A%20Scientist%20Looks%20at%20the%20Pyramids%20Kurt%20Mendelssohn|title=The Rise and Fall of Civilizations: Modern Archaeological Approaches to Ancient Cultures|publisher=Questia Media America|accessdate=2009-02-06|archive-date=9 січня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200109152651/https://www.questiaschool.com/member-login}}</ref>

|1968 ||{{sortname|Фрімен|Дайсон|}}||«заЗа видатні фундаментальні роботи в галузі теоретичної фізики, і особливо квантової електродинаміки»||<ref>{{cite web|url=http://www-groups.dcs.st-and.ac.uk/~history/Biographies/Dyson.html|title=Dyson biography|publisher=University of St Andrews|accessdate=2009-02-06|archive-date=11 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190511032944/http://www-groups.dcs.st-and.ac.uk/~history/Biographies/Dyson.html}}</ref>

|1969 ||{{sortname|Ніколас|Курті|}}||«заЗа його видатні роботи в галузі фізики низьких температур і термодинаміки»||<ref>{{cite web|url=http://www.bath.ac.uk/ncuacs/prgrep43.htm|title=Progress Report 43|publisher=University of Bath|accessdate=2009-02-06}} {{Dead link|datearchiveurl=April 2012https://web.archive.org/web/20110604160412/http://www.bath.ac.uk/ncuacs/prgrep43.htm|archivedate=2011-06-04|botdeadurl=H3llBotyes}}</ref>

|1970 ||{{sortnameне перекладено|Девід Бейтс (фізик)|Девід Бейтс||David Bates (physicist)}}||«заЗа видатний внесок у теорію атомної та молекулярної фізики та її застосування у фізиці атмосфери, фізиці плазми і астрофізиці»||<ref>{{cite web|url=http://www.egu.eu/egs/bates.htm|title=EGS&nbsp;— David Bates|publisher=European Geophysical Society|accessdate=2009-02-06|archive-date=15 травня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190515135842/https://www.egu.eu/egs/bates.htm}}</ref>

|1971 ||{{sortname|Роберт Генбері|Браун|}}||«заЗа видатну роботу в розробці нової форми зоряного інтерферометра, кульмінацією стало спостереження альфи Діви»||<ref>{{cite web|url=http://www.asap.unimelb.edu.au/bsparcs/biogs/P000271b.htm|title=Brown, Robert Hanbury&nbsp;— Bright Sparcs Biography Entry|publisher=University of Melbourne|accessdate=2009-02-06|archive-date=19 жовтня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20091019132843/http://www.asap.unimelb.edu.au/bsparcs/biogs/P000271b.htm}}</ref>

|1972 ||{{sortname|Браян Девід|Джозефсон|}}||«особливо за відкриття дивовижних властивостей з'єднань між надпровідними матеріалами»||<ref>{{cite web|url=http://nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/1973/josephson-cv.html|title=Brian D Josephson&nbsp;— Curriculum Vitae|publisher=nobelprize.org|accessdate=2009-02-06|archive-date=20 січня 2009|archive-url=https://web.archive.org/web/20090120193537/http://nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/1973/josephson-cv.html}}</ref>

|1973 ||{{sortname|Пітер|Хірш|}}||«заЗа видатні заслуги у розвитку електронного мікроскопа техніки тонкої плівки для вивчення кристалічних дефектів і його застосування до дуже широкого кола проблем ву галузі матеріалознавства та металургії»||<ref>{{cite web|url=http://www.materials.ox.ac.uk/peoplepages/hirsch.html|title=Oxford Materials&nbsp;— Professor Sir Peter Hirsch|publisher=University of Oxford|accessdate=2009-02-06|archive-date=3 квітня 2012|archive-url=https://www.webcitation.org/66dy3uEOA?url=http://www.materials.ox.ac.uk/peoplepages/hirsch.html}}</ref>

|1974 ||{{sortname|Пітер|Фоулер}}||«заЗа видатний внесок у вивчення космічних променів та фізики елементарних частинок»||<ref>{{cite web|url=http://www.iupap.org/commissions/c4/cosnews/cosnews38.html|title=CosNews No. 28, Spring 1997|publisher=International Union of Pure and Applied Physics|accessdate=2009-02-06|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081120044713/http://www.iupap.org/commissions/c4/cosnews/cosnews38.html|archivedate=2008-11-20|deadurl=yes}}</ref>

|1975 ||{{sortname|Річард|Далітц|}}||«заЗа видатний внесок у вивчення теорії основних частинок матерії»||<ref>{{cite web|url=http://www.nature.com/nature/journal/v440/n7081/full/440162a.html|title=Access: ObituaryRichardDalitz|publisher=Nature Publishing Group|accessdate=2009-02-06|archive-date=10 березня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160310200325/http://www.nature.com/nature/journal/v440/n7081/full/440162a.html}}</ref>

|1976 ||{{sortname|Стівен|Гокінг|}}||«заЗа видатний внесок у застосування загальної теорії відносності до астрофізики»||<ref>{{cite book |last= White |first= Michael |title= Stephen Hawking: A Life in Science |url= https://archive.org/details/stephenhawkingli00whit_117 |publisher= Joseph Henry Press |page=[https://archive.org/details/stephenhawkingli00whit_117/page/n173 162] |year = 2002 |isbn= 0-452-26988-1}}</ref>

|1977 ||{{sortname|Ентоні|ХГ'юїш|}}||«заЗа видатний внесок у радіоастрономію, ву тому числі відкриття та ідентифікацію пульсарів»||<ref>{{cite book |last= Parker |first= Sybil P. |title= McGraw-Hill Modern Scientists and Engineers: A-G |publisher= McGraw-Hill Book Company |page=56 |year = 1980}}</ref>

|1978 ||{{sortname|Вільям|Кохран|)}}||«заЗа новаторський внесок у рентгенівську кристалографію, робота зробила глибокий вплив на її розвиток і застосування»||<ref>{{cite book |title= Nature |publisher= Nature Publishing Group |page=677 |year = 1979}}</ref>

|1979 ||{{sortname|Роберт Джозеф Патон|Вільямс|}}||«заЗа видатні дослідження конформації комп'ютерних молекул ву розчині за допомогою ядерного магнітного резонансу»||<ref>{{cite book |last= Sleeman |first= Elizabeth |title= The International Who's Who 2004 |publisher= Europa |page=677 |year = 2003}}</ref>

|1980 ||{{sortname|Френсіс|Фарлі|}}||«заЗа надточні вимірювання магнітного моменту мюона, ретельне дослідження квантової електродинаміки і про природу мюона»||—

|1982 ||{{sortname|Драммонд|Метьюз|}} і
{{sortname|Фредерік|Вайн|}}|
|«заЗа вивчення магнітних властивостей океанських поверхонь»||<ref>{{cite book |title= Proceedings of the Royal Society of London |publisher= |page=120 |year = 1982}}</ref>

|1983 ||{{sortname|Джон Клайв|Ворд|}}||«заЗа дуже важливий і оригінальний внесок у квантову теорію поля, зокрема, тотожність Ворда та теорію слабких взаємодій Салама-Ворда»||<ref name="society1974">{{cite book |title= Year-book of the Royal Society of London |publisher= |page=1974 |year = 1993}}</ref>

|1984 ||{{sortname|Рой|Керр|}}||«заЗа видатні роботи з теорії відносності, особливо за відкриття так званої чорної діри Керра»||<ref>{{cite book |title= Mathematical Chronicle |publisher= University of Auckland |page=118 |year = 1985}}</ref>

|1985 ||{{sortname|Тоні|Скайрм|}}||«заЗа внесок у теорію частинок і ядерну фізику»||—

|1986 ||{{sortname|Майкл|Вулфсон|}}||«заЗа створення алгоритмів, включаючи MULTAN і SAYTAN, які використовуються у всьому світі, щоб визначити більшість зареєстрованих кристалічних структур»||—

|1987 ||{{sortname|Майкл|Пеппер|}}||«заЗа чисельні важливі експериментальні дослідження фундаментальних властивостей напівпровідників особливо маломірних систем, де були виявлені деякі з незвичайних властивостей, таких як локалізація електронів і квантовий ефект Холла»||—

|1988 ||{{sortname|Арчибальд|Хоуї|}} і
{{sortname|Майкл|Вілан|}}|
|«заЗа внесок ву теорію дифракції електронів і мікроскопію, та його застосування при вивченні дефектів решіткиґратки в кристалах»|
|—

|1989 ||{{sortname|Джон Стюарт|Белл|}}||«заЗа видатний внесок у розуміння структури та інтерпретації квантової теорії, зокрема демонструючи унікальну природу її прогнозів»||<ref>{{cite book |last= Matthew |first= H. C. G. |title= Oxford Dictionary of National Biography |url= https://archive.org/details/isbn_0198614063 |publisher= [[Oxford University Press]] |page=[https://archive.org/details/isbn_0198614063/page/954 954] |year = 2004 |isbn= 0-19-280089-2}}</ref>

|1990 ||{{sortname|Томас Джордж|Кавлінг|}}||«заЗа фундаментальний внесок ву теоретичну астрофізику, включаючи теоретичні дослідження ролі електромагнітної індукції в космічних системах»||<ref>{{cite book |last= Matthew |first= H. C. G. |title= Oxford Dictionary of National Biography |url= https://archive.org/details/isbn_0198614063 |publisher= [[Oxford University Press]] |page=[https://archive.org/details/isbn_0198614063/page/798 798] |year = 2004 |isbn= 0-19-280089-2}}</ref>

|1991 ||{{sortname|Філіп|Мун|}}||«заЗа внесок у трьох основних сферах науки&nbsp;— ядерній фізиці, відкриття гамма-випромінювання резонансів, а також використання зустрічних молекулярних пучків для вивчення хімічних реакцій»||<ref>{{cite book |title= Metals and Materials: The Journal of the Institute of Metals |publisher= Institute of Metals |page=119 |year = 1992}}</ref>

|1992 ||{{sortname|Майкл|Сітон|}}||«заЗа теоретичні дослідження в атомній фізиці і керівництво проектом Opacity»||<ref name="society1974"/>

|1993 ||{{sortname|Джордж|Ісаак|}}||«заЗа новаторське використання методів резонансного розсіювання, для того щоб зробити надзвичайно точні вимірювання доплеровської швидкості в фотосфері Сонця»||<ref>{{cite news|url=http://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/1493956/Professor-George-Isaak.html|title=Professor George Isaak|publisher=''[[The Daily Telegraph]]''|accessdate=2009-02-07|location=London|date=2005-07-14|archive-date=2 серпня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190802185141/https://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/1493956/Professor-George-Isaak.html}}</ref>

|1994 ||{{sortname|Роберт|Чемберс|}}||«заЗа значний внесок у фізику твердого тіла, зокрема, геніальний і технічно складний експеримент, який перевіряє ефект Ахоронова-Бома про поведінку заряджених частинок ву магнітних полях»||—

|1995 ||{{sortname|Девід|Шонберг|}}||«заЗа дослідження електронної структури твердих тіл, зокрема за рахунок використання методів низьких температур»||—

|1996 ||{{sortname|Аміянд|Букінгем|}}||«заЗа внесок у хімічну фізику, зокрема в галузі нелінійної оптики, проблем, пов'язаних із поляризованістю атома гелію»||<ref>
{{cite web| url = http://www.admin.cam.ac.uk/univ/annualreport/1996-7/h.html| title = Annual Report: Awards & Prizes| accessdate = 2009-02-07| publisher = University of Cambridge}}| {{Deadarchiveurl link= https://web.archive.org/web/20060105192852/http://www.admin.cam.ac.uk/univ/annualreport/1996-7/h.html|date archivedate =September 20102006-01-05|bot deadurl =H3llBot yes}}

|1997 ||{{sortname|Ендрю|Ленг|}}||«заЗа фундаментальну роботу в галузі фізики дифракції рентгенівських променів і за розробку методів рентгенівської топографії, зокрема у вивченні дефектів у кристалічних структурах»||<ref>{{cite news |title= Professor Andrew Lang: Pioneer of X-ray diffraction physics |work= [[The Independent]] |date= 25 Augustсерпня 2008 }}</ref>

|1998 ||{{sortname|Реймонд|Гайд|}}||«заЗа видатні експериментальні і теоретичні дослідження гідродинаміки обертових рідин і застосування таких фундаментальних досліджень для розуміння рухів в атмосфері»||<ref>{{cite web| url=http://www.ukwhoswho.com/view/article/oupww/whoswho/U20075| title=Hide, Prof. Raymond (subscription needed)| work=Who's Who 2008| publisher=[[Oxford University Press]]| date=December 2007 | accessdate=2009-02-07| archive-date=9 січня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200109152658/https://www.ukwhoswho.com/view/10.1093/ww/9780199540891.001.0001/ww-9780199540884-e-20075}}</ref>

|1999 ||{{sortname|Александер|Боксенберг|}}||«заЗа знакові відкриття про природу активних ядер галактик, фізики міжгалактичної середовища і міжзоряного газу в первинних галактиках. Також за винятковий внесок у розвиток астрономічного приладобудування, включаючи систему зображення Photon, що дало потужний імпульс оптичній астрономії у ВеликобританіїВеликій Британії»||<ref>{{cite web|url=http://www.admin.cam.ac.uk/univ/annualreport/1996-7/h.html|title=Annual Report: Awards & Prizes

{{cite web|url=http://www.admin.cam.ac.uk/univ/annualreport/1996-7/h.html|title=Annual Report: Awards & Prizes|publisher=University of Cambridge|accessdate=2009-02-07|last=|first=}} {{Dead link|datearchiveurl=September 2010https://web.archive.org/web/20060105192852/http://www.admin.cam.ac.uk/univ/annualreport/1996-7/h.html|botarchivedate=H3llBot2006-01-05|deadurl=yes}}</ref>

|2000 ||{{sortname|Чінтамані|Рао|}}||«заЗа його внесок у галузі хімії матеріалів, зокрема вивчення електронних і магнітних властивостей оксидів перехідних металів і високотемпературних надпровідників. Його робота була джерелом натхнення для цілого покоління індійських учених»||<ref>{{cite news |title= Yudhoyono meets with ASC 2008 participants |publisher= ANTARA |date= 8 Juneчервня 2008 }}</ref>

|2001 ||{{sortname|Джон|Песіка|}}||«заЗа внесок у розвиток нанометра і механіки атомного рівня. Він придумав і розробив техніку наноіндентування тим самим зробив революцію в механічних характеристиках ультра-малих обсягів речовини. Це спричинило великий вплив на галузі, пов'язані із тонкоплівковими технологіями та технологіями покриття»||<ref>{{cite news |title= Glittering prizes |work= [[The Times|Times Higher Education]] |date= 15 Juneчервня 2001 }}</ref>

|2002 ||{{sortname|Александер|Далгарно|}}||«заЗа внесок у теорію атомного та молекулярного процесу, і, зокрема її застосування у астрофізиці»||—

|2003 ||{{sortname|Пітер|Едвардс|}}||«заЗа видатні роботи в галузі хімії твердого тіла. Він зробив конструктивний внесок ву таких галузях як надпровідність і поводження наночастинок металів, і значно розширив наше розуміння феноменології переходу метал-ізолятор»||<ref>{{cite web| url = http://www.publications.bham.ac.uk/annual-review-03/honours.htm| title = Annual Review 2003| accessdate = 2009-02-07| publisher = University of Birmingham| archive-date = 16 березня 2009| archive-url = https://web.archive.org/web/20090316081920/http://www.publications.bham.ac.uk/annual-review-03/honours.htm}}</ref>

|2005 ||{{sortname|Кейт|Моффатт|}}||«заЗа внесок у розуміння магнітогідродинаміки, особливо в механізмах, що визначають, як магнітні поля можуть розвиватися з низького рівня фону до істотної амплітуди»||<ref>{{cite web| url = http://www.cambridgenetwork.co.uk/news/article/default.aspx?objid=46841| title = Cambridge professor receives top scientific honour | accessdate = 2009-02-07| date = 2008-05-06| publisher = University of Cambridge| archive-date = 26 травня 2011| archive-url = https://web.archive.org/web/20110526033455/http://www.cambridgenetwork.co.uk/news/article/default.aspx?objid=46841}}</ref>

{{reflist|2}}

[[Категорія:{{Медалі і премії Лондонського королівського товариства]]}}