Радар: відмінності між версіями

'''Радіолокаці́йна ста́нція''' (РЛС) або '''рада́р''' (від {{lang-en|radar}} — скорочення від '''''ra'''dio '''d'''etection '''a'''nd '''r'''anging'', «радіохвильове виявлення та ранжуваннявизначення відстані») — система для виявлення повітряних, морських і наземних об'єктів, а також для визначення їхньої дальності та [[Геометрія|геометричних]]географічних параметрів. Використовує метод, заснований на випромінюванні [[радіохвилі|радіохвиль]] і реєстрації їх [[Радіолокаційні перешкоди|віддзеркалень]] від об'єктів. [[Сполучені Штати Америки|Англійський]] термін-акронім з'явився у 1941 рокуроці, згодом у його написанні великі букви були замінені малими.

У Радянському Союзі, до складу якого, на правах союзної держави, до 1991 року входила Україна, усвідомлення потреби засобів виявлення авіації, вільних від вад звукового та оптичного спостереження, призвело до розгортання досліджень у галузі радіолокації . Ідея, запропонована молодим артилеристом Павлом Ощепковим, отримала схвалення вищого командування: [[НаркомГолова оборонирадянського СРСРвійськового відомства|наркома оборони]] СРСР [[Ворошилов Климент Єфремович|К. Є. Ворошилова]] та його заступника — [[Тухачевський Михайло Миколайович|М. Н. Тухачевського]].

1932 року на базі Ленінградського фізико-технічного інституту, було створено Ленінградський електрофізичний інститут (ЛЕФІ) під керівництвом А. А. Чернишова, у якому проводилися дослідні та дослідно-конструкторські роботи з радіолокації. 1935 року ЛЕФІ було розформовано, а на його базі організовано «закритий» інститут НДІ-9 з оборонною тематикою, що охоплювала і радіолокацію. Науковим керівником його, став [[Бонч-Бруєвич Михайло Олександрович|М. АО. Бонч-Бруєвич]]. Роботи з радіолокації було розпочато і в [[УкраїнаХарківський фізико-технічний інститут|Українському]] фізико-технічному інституті]] ([[Харківський фізико-технічний інститут|УФТІ]]''')''' у Харкові. До початку війни зусиллями вчених та інженерів ЛЕФІ, НДІ-9 та інших організацій, було створено дослідні наземні радіолокаційні станції. 3 січня 1934 року у [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] було успішно проведено експеримент з виявлення літака радіолокаційним методом. Літак, що летів на висоті 150 метрів, було виявлено на дальності 600 метрів від радарної установки. Дослід було організовано представниками Ленінградського Інституту Електротехніки та Центральної радіолабораторії. Керував експериментом військовий інженер М. М. Лобанов, який, за свідченням академіка Ю. Б. Кобзарева, був першим, хто переконав промисловість перейнятися проблемою радіолокації. 1934 року, маршал [[Тухачевський Михайло Миколайович|Тухачевський]] у листі уряду СРСР написав: «[[Дослід]]иДосліди з виявлення літаків за допомогою електромагнітного променя підтвердили правильність покладеного в основу принципу». Радянський військовий [[інженер]] П. К. Ощепков, у співпраці з Ленінградським електрофізичним інститутом, сконструював експериментальний апарат, здатний виявляти повітряне судно у межах 3 км від приймача. Але у подальшому, дослідні роботи було уповільнено через арешт НКВС П. Ощепкова та подальшим відправленням йоговідправку до ГУЛАГу. Першу дослідну установку « Рапід» було випробувано у тому ж році, а 1936 року радянська сантиметрова радіолокаційна станція «Буря» засікала літак з відстані 10 кілометрів. Перші РЛС в СРСР, прийнято на озброєння РСЧА і випускалися серійно, були: РУС −1 — з 1939 року і РУС −2 — з 1940 року. Під час війни програму зі створення радянських радарів, очолював інженер - — адмірал [[Берг Аксель Іванович|Аксель Берг]], відомості про американські розробки, добувала радянська [[розвідка]]. Перший у Радянському Союзі авіаційний радіолокатор, Гнейс-2, було введено в експлуатацію у червні 1943 року на літаку [[Пе-2]]. 1946 року американські фахівці — Реймонд і Хачертон, колишній співробітник посольства США у Москві, написали: « Радянські вчені успішно розробили теорію радара за кілька років до того, як радар було винайдено у Англії».

* [[C-RAM|РЛС контрбатарейної боротьби]] 

'''Первинний''' '''(пасивний) радіолокатор''', в основному, служить для виявлення цілей, висвітлюючи їх електромагнітноїелектромагнітною хвилею і потім приймаючи відбиття (луну) цієї хвилі від цілі. Оскільки швидкість [[Електромагнітна хвиля|електромагнітних хвиль]] постійна ([[швидкість світла]]), стає можливим визначити відстань до цілі, ґрунтуючись на вимірюванні різних параметрів розповсюдження сигналу.

* дозволяє вимірювати дуже малі дальності;  

''Фазовий (когерентний) метод'' радіолокації засновано на виділенні й аналізі різниці фаз відправленого та відбитого сигналів, яка виникає через [[ефект Доплера]], коли сигнал відбивається від рухомого об'єкту. У цьому разі, передавальний пристрій може працювати як безперервно, так і в імпульсному режимі. В одночастотному режимі випромінювання основною перевагою даного методу є те, що він "«дозволяє спостерігати лише рухомі об'єкти, а це усуває [[Радіолокаційні перешкоди|перешкоди]] від нерухомих предметів, розташованих між приймальною апаратурою та спостережним об'єктом або за ним"» ([[селекція рухомих цілей]]).

Однозначний діапазон виміру дальності при одночастотному зондуванні визначається за виразом<ref name=daln>Солощев O. Н., Слюсар В. И., Твердохлебов В. В. [http://slyusar.kiev.ua/ASO_2007_2.pdf Фазовый метод измерения дальности на основе теории многоканального анализа] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200125130943/http://slyusar.kiev.ua/ASO_2007_2.pdf |date=25 січня 2020 }}.// Артиллерийское и стрелковое вооружение. –&nbsp;— 2007. -&nbsp;— № &nbsp;2(23).- C. 29 –&nbsp;— 32.</ref>:

де <math>\;c</math> &nbsp;— швидкість світла;

: <math>\;f</math> &nbsp;— частота випромінювання.

Шукачі НВЧ (надвисокої частоти) -&nbsp;— діапазону також працюють у вертикальному режимі на частотах ГГц, і не так страждають від [[туман]]у і бризок води, як лазерний висотомір. Безперервна частота хвилі модульованого (CWFM) або імпульсного сигналу радара, як правило, використовується для забезпечення [[Роздільна здатність|роздільної здатності]] за дальністю. [[Дисперсійне середовище|Промені дисперсійндисперсійні]]<nowiki/>і, отже, і розмір відбитку лінійно зростає з діапазоном.

[[Файл:Sbx_050701_001.jpg|міні|ПлавальнийПлаваючий радіолокатор Х-діапазону, [[Гаваї]]]]

Стелс&nbsp;— покриття на [[Винищувач п'ятого покоління|винищувачах п'ятого покоління]], що захищає [[літак]] від високочастотних радарів, які працюють у смугах частот Ku, X і C і деяких з S групи, але не від низькочастотних систем з використанням L, UHF і VHF довжин хвиль<ref name=стелс>{{Cite web |url=http://nationalinterest.org/profile/dave-majumdar |title=Majumdar Usni News. |accessdate=30 березня 2016 |archive-date=26 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160326204818/http://www.nationalinterest.org/profile/dave-majumdar }}</ref>.

* [[Протиракетна оборона]]

* [[Локатор]]

* [[Система радіолокації (аеропорт)]]

* [[Луна (акустичне явище)]]

== Посилання ==

* [https://vue.gov.ua/Радіолокаційна_станція Радіолокаційна станція] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220225124137/https://vue.gov.ua/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8FРадіолокаційна_станція |date=25 лютого 2022 }} // [[ВУЕ]]

*