Застосунок: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Gromko (обговорення | внесок) |
м Відкинуто редагування Червень (обговорення) до зробленого Анатолій 2000 Мітка: Відкіт |
||
(Не показані 48 проміжних версій 28 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{unibox}}[[Файл:OpenOffice.org Writer.png|thumb|right|275px|[[OpenOffice.org]] Writer]]
'''Застосу́нок'''<ref>{{СУМ-20|Застосунок}}</ref><ref>{{cite web|title=Блог Пономарева: як називати application для смартфонів?|url=https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-38437307|last=Пономарів|first=Олександр|author-link=Пономарів Олександр Данилович|accessdate=1 січня 2020|date=26 грудня 2016|website=[[BBC News Україна]]|publisher=[[BBC]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170111075730/http://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-38437307|deadurl=no|archivedate=11 січня 2017}}</ref><ref>[http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3552%3Amobilni-zastosunki-yak-zasib-komunikatsiji-v-suspilstvi-znan-osvitnij-aspekt Бондаренко В. Мобільні застосунки як засіб комунікації в суспільстві знань: освітній аспект / В. Бондаренко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського : зб. наук. пр. / НАН України,
== Визначення і особливості ==
Застосунок у своїй роботі спирається на [[системне програмне забезпечення]] і використовує (''застосовує'') концепції, функціональність і можливості, закладені у середовище, де він виконується: операційної системи, мов програмування, бібліотек, архітектурних шаблонів тощо.<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/42856065
|title=A history of modern computing
|last=Ceruzzi
|first=Paul E.
|date=1998
|publisher=MIT Press
|location=Cambridge, Mass.
|isbn=0-585-07824-6
|oclc=42856065
}}</ref>
Застосунок потребує безпосередньої взаємодії та забезпечує [[користувач]]еві розв'язання певної задачі. Цим самим поняття прикладного ПЗ є протилежним до [[системне програмне забезпечення|системного]] та іншого допоміжного ПЗ (наприклад [[операційна система]]), котрі «лише» забезпечують можливість виконання роботи, але не приносять безпосередньої користі користувачеві.
Проте таке чітке розмежування не завжди можливе, особливо у [[вбудована система|вбудованих системах]] (наприклад [[мобільна телефонія|мобільний телефон]] або [[кавоварка]]) де програмне та [[апаратне забезпечення]] є єдиним цілим.<ref>{{Cite web|title=Application Package Software: The Promise Vs. Reality {{!}} Cutter Consortium|url=https://www.cutter.com/article/application-package-software-promise-vs-reality-393871|website=www.cutter.com|accessdate=2022-01-28|archive-date=17 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220217231332/https://www.cutter.com/article/application-package-software-promise-vs-reality-393871}}</ref>
Окрім того, виробники [[системне програмне забезпечення|системного ПЗ]] нерідко вбудовують також і прикладні програми, відомим прикладом є [[операційна система|ОС]] [[Microsoft Windows|Windows]], де стандартно вбудовано велику кількість застосунків. Ця практика не завжди відповідає вимогам користувачів певної системи.
Є чимало [[стандартизація|стандартизованого]] прикладного ПЗ, котре спрямовано на задоволення потреб якомога ширшого кола. Але значна частина прикладного ПЗ розробляється індивідуально «з нуля» або ж на основі стандартних програм для рішення вузьких завдань, наприклад: в межах однієї компанії чи галузі.<ref>{{Cite web|title=The History of ‘App’ and the Demise of the Programmer – OSnews|url=https://www.osnews.com/story/24882/the-history-of-app-and-the-demise-of-the-programmer/|website=www.osnews.com|accessdate=2022-01-28|archive-date=28 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220128123118/https://www.osnews.com/story/24882/the-history-of-app-and-the-demise-of-the-programmer/}}</ref>
== Типи застосунків (прикладного програмного забезпечення) ==
* Застосунки підприємств та організацій. Наприклад, фінансове управління, система взаємовідносин із споживачами, система постачання. До цього типу відносяться також відомче ПЗ підприємств малого бізнесу, а також окремі підрозділи великого підприємства (Керування транспортними витратами, служба IT підтримки).
* Застосунки інфраструктури підприємства. Забезпечує загальні потреби у підтримці ПЗ підприємств. Це бази даних, сервери електронної пошти, керування мережею та безпекою.
* Застосунки інформаційного робітника. Обслуговує потреби індивідуальних користувачів у створенні та керуванні інформацією. Це, як правило, керування часом, ресурсами, документацією, наприклад, [[Текстовий процесор|текстові редактори]], електронні таблиці, програми-клієнти для електронної пошти та блогів, персональні інформаційні системи та медіа редактори.
* Застосунки для доступу до змісту. Використовується для доступу до тих чи інших програм або ресурсів без їх редагування (може включати й функцію редагування). Призначено для груп та індивідуальних користувачів цифрового контенту. Це, наприклад, медіаплеєри,
* [[Навчальне програмне забезпечення|Освітні застосунки]] за змістом близько до ПЗ для медіа та розваг, але на відміну від нього має чіткі вимоги по тестуванню знань користувача та відслідковуванню прогресу у вивченні того чи іншого матеріалу. Багато освітніх програм включають функції спільного користування та багатостороннього співробітництва. Способи використання освітніх програмних засобів у навчальному процесі вивчає [[технопедагогіка]].
* Імітаційні програми. Використовуються для симуляції фізичних або абстрактних систем у наукових, освітніх або інших цілях.
Рядок 26 ⟶ 37:
== Термін в українській мові ==
Слово «застосунок» у сенсі «прикладна програма» вперше використаний компанією [[Microsoft|Майкрософт]] для перекладу слова «application» у операційній системі [[Windows Vista|«Microsoft Windows Vista»]]. Також термін «застосунок» використовується в українській локалізації [[Windows 7|Microsoft Windows 7]]. Раніше, в українській комп'ютерній термінології слово «застосунок» не зустрічалося, а словосполучення «application», «application program» традиційно перекладалося як «прикладна програма», або ж використовувалось слово «
Складність з пошуком терміна і появою неологізму полягала в неможливості використати запозичення з англійської мови, оскільки термін [[аплікація]] вже був запозиченим і мав інше значення. Згідно з концепцією подавання процесових понять в українській фаховій мові дію, подію і наслідок потрібно розрізняти; для слова «застосунок» це можна подати такою таблицею<ref>http://www.setlab.net/?view=application-term {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141030124346/http://www.setlab.net/?view=application-term |date=30 жовтня 2014 }} Термін «application» українською або як перекладати російське «приложение»</ref>:▼
▲Складність з пошуком терміна і появою неологізму полягала в неможливості використати запозичення з англійської мови, оскільки термін [[аплікація]] вже був запозиченим і мав інше значення. Згідно з концепцією подавання процесових понять в українській фаховій мові дію, подію і наслідок потрібно розрізняти; для слова «застосунок» це можна подати такою таблицею<ref>http://www.setlab.net/?view=application-term Термін «application» українською або як перекладати російське «приложение»</ref>:
{| class="standart"
! недоконаний процес (дія)!! доконаний процес (подія) !! наслідок події
Рядок 41 ⟶ 50:
== Див. також ==
* [[Додаток (програма)]]
* [[Користувацьке програмування]]
== Примітки ==
Рядок 47 ⟶ 57:
== Посилання ==
{{commonscat|Application software}}
* {{cite web|url=http://www.setlab.net/?view=application-term|title=Термін «application» українською або як перекладати російське «приложение»|publisher=SETLaboratory|accessdate=30-10-2014|archive-date=30 жовтня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141030124346/http://www.setlab.net/?view=application-term}}
▲{{Бітність комп'ютерної архітектури}}
{{compu-stub}}
|