Вікіпедія

Застосунок: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м Відкинуто редагування Червень (обговорення) до зробленого Анатолій 2000
Мітка: Відкіт
 
(Не показана 41 проміжна версія 24 користувачів)
Рядок 1:
{{unibox}}[[Файл:OpenOffice.org Writer.png|thumb|right|275px|[[OpenOffice.org]] Writer]]
'''ЗастосунокЗастосу́нок'''<ref>{{СУМ-20|Застосунок}}</ref><ref>{{cite web|title=Блог Пономарева: як називати application для смартфонів?|url=https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-38437307|last=Пономарів|first=Олександр|author-link=Пономарів Олександр Данилович|accessdate=1 січня 2020|date=26 грудня 2016|website=[[BBC News Україна]]|publisher=[[BBC]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170111075730/http://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-38437307|deadurl=no|archivedate=11 січня 2017}}</ref><ref>[http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3552%3Amobilni-zastosunki-yak-zasib-komunikatsiji-v-suspilstvi-znan-osvitnij-aspekt Бондаренко В. Мобільні застосунки як засіб комунікації в суспільстві знань: освітній аспект / В. Бондаренко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського : зб. наук. пр. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2017. – Вип. 48. – C. 576–590.]{{Недоступне посилання}}</ref>, '''прикладна́ програ́ма''', або '''дода́ток'''<ref>[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0001621 Тлумачний словник з інформатики] / [[Півняк Геннадій Григорович|Г. Г. Півняк]], Б. С. Бусигін, М. М. Дівізінюк [та ін.] ; за заг. ред. Г. Г. Півняка; [[Міністерство освіти і науки України|М-во освіти і науки України]], [[Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»|Нац. гірн. ун-т.]] – [Вид. 2-ге, випр. та допов.]. – [[Дніпро (місто)|Дніпропетровськ]]: [Нац. гірн. ун-т], 2010. – 606 c.</ref> ({{lang-en|application, application software, app}})&nbsp;— користувацька [[комп'ютерна програма]], що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача. Поняття введеновведене, щоб підкреслити відмінність від [[операційна система|операційної системи]], [[драйвер]]ів, [[Бібліотека підпрограм|бібліотек]], [[Утиліта|системних утиліт]] тощо (які забезпечують функціювання власне комп'ютерної системи та підтримують її працездатність) та засобів і [[Інтегроване середовище розробки|середовищ розробки]].<ref>{{Cite web|title=Definition of application program|url=https://www.pcmag.com/encyclopedia/term/application-program|website=PCMAG|accessdate=2022-01-28|language=en|archive-date=28 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220128122809/https://www.pcmag.com/encyclopedia/term/application-program}}</ref>
 
== Визначення і особливості ==
Застосунок у своїй роботі спирається на [[системне програмне забезпечення]] і використовує (''застосовує'') концепції, функціональність і можливості, закладені у середовище, де він виконується: операційної системи, мов програмування, бібліотек, архітектурних шаблонів тощо.<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/42856065
|title=A history of modern computing
|last=Ceruzzi
|first=Paul E.
|date=1998
|publisher=MIT Press
|location=Cambridge, Mass.
|isbn=0-585-07824-6
|oclc=42856065
}}</ref>
 
Застосунок потребує безпосередньої взаємодії та забезпечує [[користувач]]еві розв'язання певної задачі. Цим самим поняття прикладного ПЗ є протилежним до [[системне програмне забезпечення|системного]] та іншого допоміжного ПЗ (наприклад [[операційна система]]), котрі «лише» забезпечують можливість виконання роботи, але не приносять безпосередньої користі користувачеві.
 
Проте таке чітке розмежування не завжди можливе, особливо у [[вбудована система|вбудованих системах]] (наприклад [[мобільна телефонія|мобільний телефон]] або [[кавоварка]]) де програмне та [[апаратне забезпечення]] є єдиним цілим.<ref>{{Cite web|title=Application Package Software: The Promise Vs. Reality {{!}} Cutter Consortium|url=https://www.cutter.com/article/application-package-software-promise-vs-reality-393871|website=www.cutter.com|accessdate=2022-01-28|archive-date=17 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220217231332/https://www.cutter.com/article/application-package-software-promise-vs-reality-393871}}</ref>
 
Окрім того, виробники [[системне програмне забезпечення|системного ПЗ]] нерідко вбудовують також і прикладні програми, відомим прикладом є [[операційна система|ОС]] [[Microsoft Windows|Windows]], де стандартно вбудовано велику кількість застосунків. Ця практика не завжди відповідає вимогам користувачів певної системи.
 
Є чимало [[стандартизація|стандартизованого]] прикладного ПЗ, котре спрямовано на задоволення потреб якомога ширшого кола. Але значна частина прикладного ПЗ розробляється індивідуально «з нуля» або ж на основі стандартних програм для рішення вузьких завдань, наприклад: в межах однієї компанії чи галузі.<ref>{{Cite web|title=The History of ‘App’ and the Demise of the Programmer – OSnews|url=https://www.osnews.com/story/24882/the-history-of-app-and-the-demise-of-the-programmer/|website=www.osnews.com|accessdate=2022-01-28|archive-date=28 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220128123118/https://www.osnews.com/story/24882/the-history-of-app-and-the-demise-of-the-programmer/}}</ref>
 
== Типи додатківзастосунків (прикладного програмного забезпечення) ==
{{БітністьБітовість комп'ютерної архітектури}}▼
* ДодаткиЗастосунки підприємств та організацій. Наприклад, фінансове управління, система взаємовідносин із споживачами, система постачання. До цього типу відносяться також відомче ПЗ підприємств малого бізнесу, а також окремі підрозділи великого підприємства (Керування транспортними витратами, служба IT підтримки).
* Додатки інфраструктури підприємства. Забезпечує загальні потреби у підтримці ПЗ підприємств. Це бази даних, сервери електронної пошти, керування мережею та безпекою.
* ДодаткиЗастосунки інфраструктури підприємства. Забезпечує загальні потреби у підтримці ПЗ підприємств. Це бази даних, сервери електронної пошти, керування мережею та безпекою.
* Застосунки інформаційного робітника. Обслуговує потреби індивідуальних користувачів у створенні та керуванні інформацією. Це, як правило, керування часом, ресурсами, документацією, наприклад, [[Текстовий процесор|текстові редактори]], електронні таблиці, програми-клієнти для електронної пошти та блогів, персональні інформаційні системи та медіа редактори.
* ДодаткиЗастосунки для доступу до змісту. Використовується для доступу до тих чи інших програм або ресурсів без їх редагування (може включати й функцію редагування). Призначено для груп та індивідуальних користувачів цифрового контенту. Це, наприклад, медіа-плеєримедіаплеєри, веб-браузеривеббраузери, допоміжні браузери та інше.
* [[Навчальне програмне забезпечення|Освітні додаткизастосунки]] за змістом близько до ПЗ для медіа та розваг, але на відміну від нього має чіткі вимоги по тестуванню знань користувача та відслідковуваннявідслідковуванню прогресу у вивченні того чи іншого матеріалу. Багато освітніх програм включають функції спільного користування та багатостороннього співробітництва. Способи використання освітніх програмних засобів у навчальному процесі вивчає [[технопедагогіка|техно-педагогіка]].
* Імітаційні програми. Використовуються для симуляції фізичних або абстрактних систем у наукових, освітніх або інших цілях.
* Інструментальні застосунки у галузі медіа. Забезпечують потреби користувачів, що виробляють друковані або електронні медіа ресурси для інших споживачів, на комерційних або освітніх засадах. Це програми поліграфічної обробки, верстання, обробки мультимедіа, редактори HTML, редактори цифрової анімації, цифрового звуку та інше.
* Застосунки для проектування та конструювання. Використовуються при розробці апаратного («залізо») і програмного забезпечення. Охоплюють автоматизований дизайн (computer aided design — CAD), автоматизоване проектування (computer aided engineering — CAE), редагування та компіляцію мов програмування, програми інтегрованих середовищ розробки (Integrated Development Environments), інтерфейси для прикладного програмування (Application Programmer Interfaces).
 
Прикладами застосунків є [[текстовий процесор]], [[графічний редактор]], [[Електронний аркуш|електронні таблиці]], [[браузер|оглядач]], [[поштовий клієнт]] або [[Програвач мультимедіа|медіа-плеєрмедіаплеєр]]. Іноді застосовується більш вільно для позначення будь-якої [[Комп'ютерна програма|програми]], включаючи користувацькі і [[системна програма|системні]]. В інших контекстах може означати діловий [[офісний пакет]], відділяючи тим самим такий тип програм від [[Відеогра|ігор]] та [[службова програма|службових програм]].
 
== Термін в українській мові ==
Слово «застосунок» у сенсі «прикладна програма» вперше використаний компанією [[Microsoft|Майкрософт]] для перекладу слова «application» у операційній системі [[Windows Vista|«Microsoft Windows Vista»]]. Також термін «застосуноккзастосунок» використовується в українській локалізації [[Windows 7|Microsoft Windows 7]]. Раніше, в українській комп'ютерній термінології слово «Застосунокзастосунок» не зустрічалося, а словосполучення «application», «application program» традиційно перекладалося як «прикладна програма», або ж використовувалось слово «''Застосунокдодаток''», яке є помилковим перекладом російського «приложение».
 
Складність з пошуком терміна і появою неологізму полягала в неможливості використати запозичення з англійської мови, оскільки термін [[аплікація]] вже був запозиченим і мав інше значення. Згідно з концепцією подавання процесових понять в українській фаховій мові дію, подію і наслідок потрібно розрізняти; для слова «застосунок» це можна подати такою таблицею<ref>http://www.setlab.net/?view=application-term {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141030124346/http://www.setlab.net/?view=application-term |date=30 жовтня 2014 }} Термін «application» українською або як перекладати російське «приложение»</ref>:▼
Слід зауважити, що російський термін «приложение» у російській мові має два значення — «застосунок» або ж «застосування для вирішення практичної задачі», «прикладання на практиці» (див. [[Прикладні наукові дослідження|Прикладні науки]]). Таким чином, у російській мові поняття «приложение» є двозначним і залежно від контексту відбиває або ж значення англійського «application», або ж застосунок до документа в значенні «appendix». З цієї причини переклад українською російського «приложение» як «застосунок» є некоректним, адже не відображає початкової суті оригінального терміна (прикладання до вирішення практичної задачі), натомість є прямим перекладом омоніму з іншим значенням і в підсумку неправильно означає нібито додатковість, другорядність програмного забезпечення. Тому використовувати слово «застосунок» для узагальненого позначення прикладної програми є значною мірою некоректно: прикладні програми не тільки не є «додатковими», другорядними — для користувача вони, як правило, і є тим головним програмним забезпеченням, заради якого використовується [[комп'ютер]].
 
▲Складність з пошуком терміна і появою неологізму полягала в неможливості використати запозичення з англійської мови, оскільки термін [[аплікація]] вже був запозиченим і мав інше значення. Згідно з концепцією подавання процесових понять в українській фаховій мові дію, подію і наслідок потрібно розрізняти; для слова «застосунок» це можна подати такою таблицею<ref>http://www.setlab.net/?view=application-term Термін «application» українською або як перекладати російське «приложение»</ref>:
{| class="standart"
! недоконаний процес (дія)!! доконаний процес (подія) !! наслідок події
Рядок 40 ⟶ 49:
 
== Див. також ==
* [[Додаток (програма)|Застосунок (програма)]]
* [[Користувацьке програмування]]
 
== Примітки ==
Рядок 47 ⟶ 57:
== Посилання ==
{{commonscat|Application software}}
* {{cite web|url=http://www.setlab.net/?view=application-term|title=Термін «application» українською або як перекладати російське «приложение»|publisher=SETLaboratory|accessdate=30-10-2014|archive-date=30 жовтня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141030124346/http://www.setlab.net/?view=application-term}}
 
▲{{Бітність комп'ютерної архітектури}}
{{compu-stub}}
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Застосунок