Застосунок: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 12:31, 28 січня 2022 ред. ОленаНетудихатько (обговорення \| внесок) 145 редагувань →‎Визначення і особливості Мітка: Візуальний редактор ← Попереднє редагування		Поточна версія на 08:14, 16 квітня 2024 ред. скасувати Анатолій 2000 (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 12 651 редагування м Відкинуто редагування Червень (обговорення) до зробленого Анатолій 2000 Мітка: Відкіт
(Не показано 32 проміжні версії 19 користувачів)
Рядок 1: {{unibox}}[[Файл:OpenOffice.org Writer.png\|thumb\|right\|275px\|[[OpenOffice.org]] Writer]]▼ ~~{{Move\|Прикладне програмне забезпечення}}~~ '''Застосу́нок'''<ref>{{СУМ-20\|Застосунок}}</ref><ref>{{cite web\|title=Блог Пономарева: як називати application для смартфонів?\|url=https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-38437307\|last=Пономарів\|first=Олександр\|author-link=Пономарів Олександр Данилович\|accessdate=1 січня 2020\|date=26 грудня 2016\|website=[[BBC News Україна]]\|publisher=[[BBC]]\|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170111075730/http://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-38437307\|deadurl=no\|archivedate=11 січня 2017}}</ref><ref>[http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3552%3Amobilni-zastosunki-yak-zasib-komunikatsiji-v-suspilstvi-znan-osvitnij-aspekt Бондаренко В. Мобільні застосунки як засіб комунікації в суспільстві знань: освітній аспект / В. Бондаренко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського : зб. наук. пр. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2017. – Вип. 48. – C. 576–590.]{{Недоступне посилання}}</ref>, '''прикладна́ програ́ма''', або '''дода́ток'''<ref>[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0001621 Тлумачний словник з інформатики] / [[Півняк Геннадій Григорович\|Г. Г. Півняк]], Б. С. Бусигін, М. М. Дівізінюк [та ін.] ; за заг. ред. Г. Г. Півняка; [[Міністерство освіти і науки України\|М-во освіти і науки України]], [[Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»\|Нац. гірн. ун-т.]] – [Вид. 2-ге, випр. та допов.]. – [[Дніпро (місто)\|Дніпропетровськ]]: [Нац. гірн. ун-т], 2010. – 606 c.</ref> ({{lang-en\|application, application software, app}}) — користувацька [[комп'ютерна програма]], що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.~~<ref>{{Cite web\|title=Signing in : Oxford English Dictionary\|url=https://www.oed.com/public/login/loggingin#withyourlibrary\|website=www.oed.com\|accessdate=2022-01-28\|language=en}}</ref>~~ Поняття введене, щоб підкреслити відмінність від [[операційна система\|операційної системи]], [[драйвер]]ів, [[Бібліотека підпрограм\|бібліотек]], [[Утиліта\|системних утиліт]] тощо (які забезпечують функціювання власне комп'ютерної системи та підтримують її працездатність) та засобів і [[Інтегроване середовище розробки\|середовищ розробки]].<ref>{{Cite web\|title=Definition of application program\|url=https://www.pcmag.com/encyclopedia/term/application-program\|website=PCMAG\|accessdate=2022-01-28\|language=en\|archive-date=28 січня 2022\|archive-url=https://web.archive.org/web/20220128122809/https://www.pcmag.com/encyclopedia/term/application-program}}</ref>▼ ▲[[Файл:OpenOffice.org Writer.png\|thumb\|right\|275px\|[[OpenOffice.org]] Writer]] ▲'''Застосу́нок'''<ref>{{СУМ-20\|Застосунок}}</ref><ref>{{cite web\|title=Блог Пономарева: як називати application для смартфонів?\|url=https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-38437307\|last=Пономарів\|first=Олександр\|author-link=Пономарів Олександр Данилович\|accessdate=1 січня 2020\|date=26 грудня 2016\|website=[[BBC News Україна]]\|publisher=[[BBC]]\|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170111075730/http://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-38437307\|deadurl=no\|archivedate=11 січня 2017}}</ref><ref>[http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3552%3Amobilni-zastosunki-yak-zasib-komunikatsiji-v-suspilstvi-znan-osvitnij-aspekt Бондаренко В. Мобільні застосунки як засіб комунікації в суспільстві знань: освітній аспект / В. Бондаренко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського : зб. наук. пр. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2017. – Вип. 48. – C. 576–590.]</ref> ({{lang-en\|application, application software, app}}) — користувацька [[комп'ютерна програма]], що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.<ref>{{Cite web\|title=Signing in : Oxford English Dictionary\|url=https://www.oed.com/public/login/loggingin#withyourlibrary\|website=www.oed.com\|accessdate=2022-01-28\|language=en}}</ref> Поняття введене, щоб підкреслити відмінність від [[операційна система\|операційної системи]], [[драйвер]]ів, [[Бібліотека підпрограм\|бібліотек]], [[Утиліта\|системних утиліт]] тощо (які забезпечують функціювання власне комп'ютерної системи та підтримують її працездатність) та засобів і [[Інтегроване середовище розробки\|середовищ розробки]].<ref>{{Cite web\|title=Definition of application program\|url=https://www.pcmag.com/encyclopedia/term/application-program\|website=PCMAG\|accessdate=2022-01-28\|language=en}}</ref> == Визначення і особливості == Рядок 18 ⟶ 17: Застосунок потребує безпосередньої взаємодії та забезпечує [[користувач]]еві розв'язання певної задачі. Цим самим поняття прикладного ПЗ є протилежним до [[системне програмне забезпечення\|системного]] та іншого допоміжного ПЗ (наприклад [[операційна система]]), котрі «лише» забезпечують можливість виконання роботи, але не приносять безпосередньої користі користувачеві. Проте таке чітке розмежування не завжди можливе, особливо у [[вбудована система\|вбудованих системах]] (наприклад [[мобільна телефонія\|мобільний телефон]] або [[кавоварка]]) де програмне та [[апаратне забезпечення]] є єдиним цілим.<ref>{{Cite web\|title=Application Package Software: The Promise Vs. Reality {{!}} Cutter Consortium\|url=https://www.cutter.com/article/application-package-software-promise-vs-reality-393871\|website=www.cutter.com\|accessdate=2022-01-28\|archive-date=17 лютого 2022\|archive-url=https://web.archive.org/web/20220217231332/https://www.cutter.com/article/application-package-software-promise-vs-reality-393871}}</ref> Окрім того, виробники [[системне програмне забезпечення\|системного ПЗ]] нерідко вбудовують також і прикладні програми, відомим прикладом є [[операційна система\|ОС]] [[Microsoft Windows\|Windows]], де стандартно вбудовано велику кількість застосунків. Ця практика не завжди відповідає вимогам користувачів певної системи. Є чимало [[стандартизація\|стандартизованого]] прикладного ПЗ, котре спрямовано на задоволення потреб якомога ширшого кола. Але значна частина прикладного ПЗ розробляється індивідуально «з нуля» або ж на основі стандартних програм для рішення вузьких завдань, наприклад: в межах однієї компанії чи галузі.<ref>{{Cite web\|title=The History of ‘App’ and the Demise of the Programmer – OSnews\|url=https://www.osnews.com/story/24882/the-history-of-app-and-the-demise-of-the-programmer/\|website=www.osnews.com\|accessdate=2022-01-28\|archive-date=28 січня 2022\|archive-url=https://web.archive.org/web/20220128123118/https://www.osnews.com/story/24882/the-history-of-app-and-the-demise-of-the-programmer/}}</ref> == Типи застосунків (прикладного програмного забезпечення) == {{~~Бітність~~Бітовість комп'ютерної архітектури}}▼ * Застосунки підприємств та організацій. Наприклад, фінансове управління, система взаємовідносин із споживачами, система постачання. До цього типу відносяться також відомче ПЗ підприємств малого бізнесу, а також окремі підрозділи великого підприємства (Керування транспортними витратами, служба IT підтримки). * Застосунки інфраструктури підприємства. Забезпечує загальні потреби у підтримці ПЗ підприємств. Це бази даних, сервери електронної пошти, керування мережею та безпекою. * Застосунки інформаційного робітника. Обслуговує потреби індивідуальних користувачів у створенні та керуванні інформацією. Це, як правило, керування часом, ресурсами, документацією, наприклад, [[Текстовий процесор\|текстові редактори]], електронні таблиці, програми-клієнти для електронної пошти та блогів, персональні інформаційні системи та медіа редактори. * Застосунки для доступу до змісту. Використовується для доступу до тих чи інших програм або ресурсів без їх редагування (може включати й функцію редагування). Призначено для груп та індивідуальних користувачів цифрового контенту. Це, наприклад, медіаплеєри, ~~веб-браузери~~веббраузери, допоміжні браузери та інше. * [[Навчальне програмне забезпечення\|Освітні застосунки]] за змістом близько до ПЗ для медіа та розваг, але на відміну від нього має чіткі вимоги по тестуванню знань користувача та відслідковуванню прогресу у вивченні того чи іншого матеріалу. Багато освітніх програм включають функції спільного користування та багатостороннього співробітництва. Способи використання освітніх програмних засобів у навчальному процесі вивчає [[технопедагогіка]]. * Імітаційні програми. Використовуються для симуляції фізичних або абстрактних систем у наукових, освітніх або інших цілях. Рядок 37: == Термін в українській мові == Слово «застосунок» у сенсі «прикладна програма» вперше використаний компанією [[Microsoft\|Майкрософт]] для перекладу слова «application» у операційній системі [[Windows Vista\|«Microsoft Windows Vista»]]. Також термін «застосунок» використовується в українській локалізації [[Windows 7\|Microsoft Windows 7]]. Раніше, в українській комп'ютерній термінології слово «застосунок» не зустрічалося, а словосполучення «application», «application program» традиційно перекладалося як «прикладна програма», або ж використовувалось слово «''додаток''~~», яке є помилковим перекладом російського «приложение~~». Складність з пошуком терміна і появою неологізму полягала в неможливості використати запозичення з англійської мови, оскільки термін [[аплікація]] вже був запозиченим і мав інше значення. Згідно з концепцією подавання процесових понять в українській фаховій мові дію, подію і наслідок потрібно розрізняти; для слова «застосунок» це можна подати такою таблицею<ref>http://www.setlab.net/?view=application-term {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20141030124346/http://www.setlab.net/?view=application-term \|date=30 жовтня 2014 }} Термін «application» українською або як перекладати російське «приложение»</ref>:▼ Слід зауважити, що російський термін «приложение» у російській мові має два значення — «додаток» або ж «застосування для вирішення практичної задачі», «прикладання на практиці» (див. [[Прикладні наукові дослідження\|Прикладні науки]]). Таким чином, у російській мові поняття «приложение» є двозначним і залежно від контексту відбиває або ж значення англійського «application», або ж додаток до документа в значенні «appendix». З цієї причини переклад українською російського «приложение» як «додаток» є некоректним, адже не відображає початкової суті оригінального терміна (прикладання до вирішення практичної задачі), натомість є прямим перекладом омоніму з іншим значенням і в підсумку неправильно означає нібито додатковість, другорядність програмного забезпечення. Тому використовувати слово «додаток» для узагальненого позначення прикладної програми є значною мірою некоректно: прикладні програми не тільки не є «додатковими», другорядними — для користувача вони, як правило, і є тим головним програмним забезпеченням, заради якого використовується [[комп'ютер]]. ▲Складність з пошуком терміна і появою неологізму полягала в неможливості використати запозичення з англійської мови, оскільки термін [[аплікація]] вже був запозиченим і мав інше значення. Згідно з концепцією подавання процесових понять в українській фаховій мові дію, подію і наслідок потрібно розрізняти; для слова «застосунок» це можна подати такою таблицею<ref>http://www.setlab.net/?view=application-term Термін «application» українською або як перекладати російське «приложение»</ref>: {\| class="standart" ! недоконаний процес (дія)!! доконаний процес (подія) !! наслідок події Рядок 52 ⟶ 50: == Див. також == * [[Додаток (програма)]] * [[Користувацьке програмування]] == Примітки == Рядок 58 ⟶ 57: == Посилання == {{commonscat\|Application software}} * {{cite web\|url=http://www.setlab.net/?view=application-term\|title=Термін «application» українською або як перекладати російське «приложение»\|publisher=SETLaboratory\|accessdate=30-10-2014\|archive-date=30 жовтня 2014\|archive-url=https://web.archive.org/web/20141030124346/http://www.setlab.net/?view=application-term}} ▲{{Бітність комп'ютерної архітектури}} {{compu-stub}}