Застосунок: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0.9.5
м Відкинуто редагування Червень (обговорення) до зробленого Анатолій 2000
Мітка: Відкіт
 
(Не показані 10 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1:
{{unibox}}[[Файл:OpenOffice.org Writer.png|thumb|right|275px|[[OpenOffice.org]] Writer]]
{{Move|Прикладне програмне забезпечення}}
'''Застосу́нок'''<ref>{{СУМ-20|Застосунок}}</ref><ref>{{cite web|title=Блог Пономарева: як називати application для смартфонів?|url=https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-38437307|last=Пономарів|first=Олександр|author-link=Пономарів Олександр Данилович|accessdate=1 січня 2020|date=26 грудня 2016|website=[[BBC News Україна]]|publisher=[[BBC]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170111075730/http://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-38437307|deadurl=no|archivedate=11 січня 2017}}</ref><ref>[http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3552%3Amobilni-zastosunki-yak-zasib-komunikatsiji-v-suspilstvi-znan-osvitnij-aspekt Бондаренко В. Мобільні застосунки як засіб комунікації в суспільстві знань: освітній аспект / В. Бондаренко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського : зб. наук. пр. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2017. – Вип. 48. – C. 576–590.]{{Недоступне посилання}}</ref>, '''прикладна́ програ́ма''', або '''дода́ток'''<ref>{{Cite web|title=Тлумачний словник з інформатики (2010)|url=[http://irbis-nbuv.gov.ua/ulibcgi-bin/itemua/UKR0001875|websiteelib.exe?Z21ID=irbis-nbuv&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0001621 Тлумачний словник з інформатики] / [[Півняк Геннадій Григорович|Г.gov Г.ua Півняк]], Б. С. Бусигін, М. М. Дівізінюк [та ін.] ; за заг. ред. Г. Г. Півняка; [[Міністерство освіти і науки України|accessdate=2023М-03во освіти і науки України]], [[Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»|Нац. гірн. ун-14}}т.]] – [Вид. 2-ге, випр. та допов.]. – [[Дніпро (місто)|Дніпропетровськ]]: [Нац. гірн. ун-т], 2010. – 606 c.</ref> ({{lang-en|application, application software, app}})&nbsp;— користувацька [[комп'ютерна програма]], що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача. Поняття введене, щоб підкреслити відмінність від [[операційна система|операційної системи]], [[драйвер]]ів, [[Бібліотека підпрограм|бібліотек]], [[Утиліта|системних утиліт]] тощо (які забезпечують функціювання власне комп'ютерної системи та підтримують її працездатність) та засобів і [[Інтегроване середовище розробки|середовищ розробки]].<ref>{{Cite web|title=Definition of application program|url=https://www.pcmag.com/encyclopedia/term/application-program|website=PCMAG|accessdate=2022-01-28|language=en|archive-date=28 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220128122809/https://www.pcmag.com/encyclopedia/term/application-program}}</ref>
[[Файл:OpenOffice.org Writer.png|thumb|right|275px|[[OpenOffice.org]] Writer]]
'''Застосу́нок'''<ref>{{СУМ-20|Застосунок}}</ref><ref>{{cite web|title=Блог Пономарева: як називати application для смартфонів?|url=https://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-38437307|last=Пономарів|first=Олександр|author-link=Пономарів Олександр Данилович|accessdate=1 січня 2020|date=26 грудня 2016|website=[[BBC News Україна]]|publisher=[[BBC]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170111075730/http://www.bbc.com/ukrainian/blog-olexandr-ponomariv-38437307|deadurl=no|archivedate=11 січня 2017}}</ref><ref>[http://nbuviap.gov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3552%3Amobilni-zastosunki-yak-zasib-komunikatsiji-v-suspilstvi-znan-osvitnij-aspekt Бондаренко В. Мобільні застосунки як засіб комунікації в суспільстві знань: освітній аспект / В. Бондаренко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського : зб. наук. пр. / НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. б-к України. – Київ, 2017. – Вип. 48. – C. 576–590.]{{Недоступне посилання}}</ref>, '''прикладна́ програ́ма''' або '''дода́ток'''<ref>{{Cite web|title=Тлумачний словник з інформатики (2010)|url=http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0001875|website=irbis-nbuv.gov.ua|accessdate=2023-03-14}}</ref> ({{lang-en|application, application software, app}})&nbsp;— користувацька [[комп'ютерна програма]], що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача. Поняття введене, щоб підкреслити відмінність від [[операційна система|операційної системи]], [[драйвер]]ів, [[Бібліотека підпрограм|бібліотек]], [[Утиліта|системних утиліт]] тощо (які забезпечують функціювання власне комп'ютерної системи та підтримують її працездатність) та засобів і [[Інтегроване середовище розробки|середовищ розробки]].<ref>{{Cite web|title=Definition of application program|url=https://www.pcmag.com/encyclopedia/term/application-program|website=PCMAG|accessdate=2022-01-28|language=en|archive-date=28 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220128122809/https://www.pcmag.com/encyclopedia/term/application-program}}</ref>
 
== Визначення і особливості ==
Рядок 38 ⟶ 37:
 
== Термін в українській мові ==
Слово «застосунок» у сенсі «прикладна програма» вперше використаний компанією [[Microsoft|Майкрософт]] для перекладу слова «application» у операційній системі [[Windows Vista|«Microsoft Windows Vista»]]. Також термін «застосунок» використовується в українській локалізації [[Windows 7|Microsoft Windows 7]]. Раніше, в українській комп'ютерній термінології слово «застосунок» не зустрічалося, а словосполучення «application», «application program» традиційно перекладалося як «прикладна програма», або ж використовувалось слово «''додаток''», яке є помилковим перекладом російського «приложение».
 
Слід зауважити, що російський термін «приложение» у російській мові має два значення — «додаток» або ж «застосування для вирішення практичної задачі», «прикладання на практиці» (див. [[Прикладні наукові дослідження|Прикладні науки]]). Таким чином, у російській мові поняття «приложение» є двозначним і залежно від контексту відбиває або ж значення англійського «application», або ж додаток до документа в значенні «appendix». З цієї причини переклад українською російського «приложение» як «додаток» є некоректним, адже не відображає початкової суті оригінального терміна (прикладання до вирішення практичної задачі), натомість є прямим перекладом омоніму з іншим значенням і в підсумку неправильно означає нібито додатковість, другорядність програмного забезпечення. Тому використовувати слово «додаток» для узагальненого позначення прикладної програми є значною мірою некоректно: прикладні програми не тільки не є «додатковими», другорядними — для користувача вони, як правило, і є тим головним програмним забезпеченням, заради якого використовується [[комп'ютер]].
 
Складність з пошуком терміна і появою неологізму полягала в неможливості використати запозичення з англійської мови, оскільки термін [[аплікація]] вже був запозиченим і мав інше значення. Згідно з концепцією подавання процесових понять в українській фаховій мові дію, подію і наслідок потрібно розрізняти; для слова «застосунок» це можна подати такою таблицею<ref>http://www.setlab.net/?view=application-term {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141030124346/http://www.setlab.net/?view=application-term |date=30 жовтня 2014 }} Термін «application» українською або як перекладати російське «приложение»</ref>: