Шривіджая: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 11:53, 11 липня 2013 ред. Дядько Ігор (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 212 101 редагування Немає опису редагування ← Попереднє редагування		Поточна версія на 10:46, 17 квітня 2024 ред. скасувати Леонід Панасюк (обговорення \| внесок) Патрульні 421 777 редагувань →‎Література
(Не показані 36 проміжних версій 18 користувачів)
Рядок 1: {{Unibox}} [[~~File~~Файл:Srivijaya Empire.svg\|thumb]] '''~~Шрівіджа́йська~~Шривіджа́йська імпе́рія''' (Śrivijaya) — морське торгове [[королівство]], яке процвітало між [[7 століття\|VII]] та [[13 століття\|XII]] ст. на [[Малайський архіпелаг\|Малайському архіпелазі]]. Королівство, яке бере початок у [[Палембанг~~\|Палембангу~~]]у на [[Суматра\|Суматрі]], хутко поширило свій вплив і почало контролювати Малаккську протоку. Вплив ~~Шрівіджайського~~Шривіджайського королівства базувався на контролі міжнародної морської торгівлі не лише на архіпелазі, але також і з [[Китай\|Китаєм]] та [[Індія\|Індією]]. == Період могутності == Шрівіджая також була головним релігійним центром у регіоні, дотримуючись буддизму, і пунктом зупинки китайських паломників на їхньому шляху в [[Індія\|Індію]]. Королі Шрівіджаї навіть заснували кілька монастирів у Негапатамі (Індія).▼ Точна хронологія та конкретні перипетії зародження царства Шривіджаї досі не з'ясовані. Вважається, що його виникнення припадає на 5-6 ст., проте перші достовірні свідчення про його існування датуються лише 70-ми рр. 7 ст. — вони містяться в китайських хроніках, де згадується володар [[Джайнаша]]. Центр держави знаходився на горі Сегунтанг на місці сучасного м. [[Палембанг]]. На чолі Шривіджаї стояла династія [[Шайлендри\|Шайлендрів]] (царів гори), які сповідували [[буддизм]] [[махаяна\|махаяни]]. Цар Шривіджаї звався [[хаджі (цар)\|хаджі]] (цар). ▲~~Шрівіджая~~Шривіджая також була головним релігійним центром у регіоні, дотримуючись буддизму, і пунктом зупинки китайських паломників на їхньому шляху в [[Індія\|Індію]]. Королі ~~Шрівіджаї~~Шривіджаї навіть заснували кілька монастирів у Негапатамі (Індія). Секрет піднесення Шривіджаї полягав у її контролі над важливими шляхами морської торгівлі між Індією і Китаєм. Для цього були створені сильні армія і флот. У 80-х рр. хаджі Джаянаса підкорив всю південно-східну Суматру та західнояванську державу [[Тарума]]. До кінця 8 ст. Шривіджая підкорила більшу частину Суматри, малайські колонії на Калімантані та більшу частину Малаккського півострова. ~~Шрівіджая~~Шривіджая продовжувала зростати: до [[1000]] року імперія контролювала більшу частину Яви, але незабаром острів завоювало Кола, морське та торгове королівство, що вважало ~~Шрівіджаю~~Шривіджаю перепоною морським торговим маршрутам між південними та східними частинами королівства. Близько [[1025]] року [[Чола]] захопила [[Палембанг]], полонивши короля [[Санграма Віджаятунггаварман\|Санграму Віджаятунггавармана]] та вивізши зі столиці всі скарби. Після цього загарбники почали нападати на інші частини імперії. До кінця ХІ ст. імперія розділилася на дрібні королівства, і панівну роль на Суматрі взяло королівство Малаю (столиця [[Джамбі]]), васал [[Ява\|Яви]]. Яванське королівство Марагіт хутко зайняло панівну роль на індонезійській сцені. == Занепад == ~~{{Вікіфікувати\|дата=Січень 2008}}~~ У 1045 році вдалося відновити незалежність. Проте вона тривала десь до 1077 року, коли Шривіджаю на правах напівавтономного утворення було включено до імперії [[Чола]]. У середині 1150-х роках незалежність Шривіджаї було відновлено. На той час вона контролювала лише частку Суматри. 1183 року скинула залежність Шривіджаї [[Мелаю (держава)\|царство Мелаю]], чим зумовило подальший занепад. Доволі швидко за цим панівну роль на Суматрі взяло Мелаю (столиця [[Джамбі]]), на той час вже васал Сінгасарі. Шривіджая фактично зменшилося до володіння навколо своєї столиці. У 1275 і 1288 роках Шривіджая зазнало поразок від [[Кертанагара\|Кертанагари]], магараджи [[Сінгасарі]], внаслідок чого припинила своє існування. == Джерела == [[Категорія:Історія Індонезії]]▼ * Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу.: Підручник. Київ. «Либідь». 2002. - 736с. с.670-675. [[Категорія:Імперії]]▼ == Література == ~~{{Link FA\|id}}~~ * Pierre-Yves Manguin. Srivijaya: Trade and Connectivity in the Pre-modern Malay World. Journal of Urban Archaeology, 2021, 3, pp.87-100. 10.1484/J.JUA.5.123677. halshs-03627932{{ref-en}} {{Indonesia-hist-stub}} {{Імперії, імперіалізм і колоніалізм}} {{Бібліоінформація}} ▲[[Категорія:~~Імперії~~Шривіджая\| ]] [[Категорія:засновані в Азії 650]] [[Категорія:Держави і території, засновані 650]] ▲[[Категорія:~~Історія~~Історичні держави Індонезії]] [[Категорія:Колишні імперії Азії]] [[Категорія:Колишні королівства]] [[Категорія:Держави і території, зникли 1377]] [[Категорія:зникли в Азії 1377]]