Енеїда: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
исправила ошибку Мітки: Скасовано Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання. |
||
(Не показана 31 проміжна версія 14 користувачів) | |||
Рядок 11:
|Публікація =
|Окреме видання =
|Переклад = [[Стешенко Іван Матвійович|Іван Стешенко]] (частково)<br/>
}}
'''«Енеї́да»''' ({{lang-la|Aenēis}}, походить від ''род. відмінка'' {{lang-la|Aenēidos}}) — епічна поема [[Латинська мова|латинською мовою]],
Твір складається з 12 книг, що використовують легенди й міфи, котрі побутували за життя Вергілія, поряд з [[Алюзія|алюзіями]] на римську історію. За сюжетом, після втечі зі знищеної греками [[Троя|Трої]], Еней на чолі вцілілих троянців шукає місця, де зможе відродити місто. В цьому йому намагаються допомогти і перешкодити як інші народи й герої, так і боги.
«Енеїда» вважається шедевром Вергілія<ref>{{cite encyclopedia|url=http://www.historyworld.net/wrldhis/PlainTextHistories.asp?ParagraphID=dto|title=History of Latin Literature|encyclopedia=HistoryWorld|accessdate=5 грудня 2016|archivedate=15 лютого 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170215000649/http://www.historyworld.net/wrldhis/PlainTextHistories.asp?ParagraphID=dto}}</ref><ref>{{cite news|url=http://news.cornell.edu/stories/2008/05/new-translation-aeneid-restores-originals-humor-meter|title=New translation of 'Aeneid' restores Virgil's wordplay and original meter|last=Aloy|first=Daniel|newspaper=Cornell Chronicle|date=22 травня 2008|accessdate=5 грудня 2016|archive-date=10 лютого 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170210104933/http://news.cornell.edu/stories/2008/05/new-translation-aeneid-restores-originals-humor-meter}}</ref> та одним із найвизначніших творів латинської літератури<ref>{{cite web|url=http://www.usu.edu/markdamen/1320anclit/chapters/11verg.htm|title=Chapter 11: Vergil and The Aeneid|last=Damen|first=Mark|date=2004|accessdate=5 грудня 2016|archive-date=16 лютого 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170216160433/http://www.usu.edu/markdamen/1320AncLit/chapters/11verg.htm}}</ref><ref>{{cite web|url=http://ancienthistory.about.com/od/latinvergil/a/whyaeneid.htm|title=Why Read the Aeneid in Latin?|last=Gill|first=N. S.|publisher=About.com|accessdate=5 грудня 2016|archive-date=24 жовтня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161024172304/http://ancienthistory.about.com/od/latinvergil/a/whyaeneid.htm}}</ref>.
== Композиція ==
Поема складається з так званих 12 «книг» (глав), які налічують 9996 віршів. Вона чітко поділяється на 2 частини, кожна з яких уміщує по 6 книг: 1-6 книги — це розповідь про мандри Енея (схожі на [[Одіссея|мандри Одіссея]]); 7—12 книги — опис битв у Італії (
Вергілій продовжує поетичну традицію Гомера, оскільки «Енеїда» підкреслено зорієнтована на «Одіссею» й «Іліаду». Відповідності між цими трьома поемами пронизують усі рівні тексту. Як [[Гомер]] докладно описує мандри Одіссея від Трої до Ітаки, так і Вергілій дає опис шляху Енея від того ж Іліону (Трої) до Італії. Як Одіссей на бенкеті у базилевса феаків Алкіноя докладно розповідає про свої пригоди, так само Еней на бенкеті у Дідони описує загибель Трої й тривалі мандри. Як Одіссея не хоче відпускати закохана в нього німфа Каліпсо, так і Енея затримує закохана в нього Дідона. І Одіссей, і Еней відвідують царство мертвих і повертаються звідти живими. Навіть бурі й шквали на морі під час їхнього плавання — схожі<ref name=":0">{{Cite news|title=Compare and Contrast Odyssey and Aeneas|url=https://www.academia.edu/9161578/Compare_and_Contrast_Odyssey_and_Aeneas|accessdate=2020-11-26|language=en|first=Constantine|last=Capco|archive-date=4 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201204205636/https://www.academia.edu/9161578/Compare_and_Contrast_Odyssey_and_Aeneas}}</ref><ref name=":1">{{Cite web|title=Iliad, Odyssey, Aeneid: An Epic Trilogy|url=https://samrocha.medium.com/iliad-odyssey-aeneid-an-epic-trilogy-9d3bc49d0631|website=Medium|date=2020-06-20|accessdate=2020-11-26|language=en|first=Sam|last=Rocha|archive-date=17 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210117164246/https://samrocha.medium.com/iliad-odyssey-aeneid-an-epic-trilogy-9d3bc49d0631}}</ref>.
Чимало відповідностей можна також знайти, зіставляючи «Енеїду» з «Іліадою». І там, і там війна починається через жінок — відповідно Єлену й Лавінію. Еней у поемі Вергілія виконує ту ж функцію, що Ахілл в «Іліаді»: вони найсильніші й найхоробріші з-поміж героїв, і навіть залишення ними поля бою (хоч і з різних причин) викликають схожі наслідки: війська ахейців і троянців опиняються в критичному стані. Знаменитий «каталог кораблів» у «Іліаді» перегукується з переліком племен, які виступили проти Енея. Як нічну вилазку
Між «Іліадою» та «Енеїдою» водночас існує суттєва різниця: друга явно політизована, в ній звеличується колишня римська доблесть, скромність, честь, давньоримський спосіб життя — основа могутності майбутньої світової держави. Те саме, що імператор [[Октавіан Август]] здійснював політично, Вергілій в той же час робив за допомогою поезії, — обидва вони намагалися відродити старі, іноді забуті традиції, які свого часу допомогли вивищитися Римській державі<ref
== Сюжет ==
[[Файл:Aeneas' Flight from Troy by Federico Barocci.jpg|міні|Еней виносить батька з Трої]]
'''Книга перша.''' Флот [[Еней|Енея]] відпливає від берегів розграбованої і спаленої греками [[Троя|Трої]] і прямує до [[Італія|Італії]]. Герой забрав із собою батька [[Анхіс|Анхіза]] і сина [[Іул]]а (Асканія), але втратив дружину. Він сподівається знайти місце, де зможе збудувати нову Трою. Але богиня [[Юнона]] прагне довершити знищення троянців та ненавидить Енея. У морі настає сильна буря, наслана богом [[Еол]]ом, підмовленим Юноною. Бог [[Нептун (міфологія)|Нептун]] за проханням Венери рятує троянців з рештками їх кораблів, і ті опиняються на узбережжі Африки
[[Юпітер (міфологія)|Юпітер]] запевняє Венеру, що доля Енея — стати славетним засновником великого народу. Він посилає бога [[Меркурій (міфологія)|Меркурія]] до народу тірійців, щоб прихилити їх до троянців. Венера з'являється Енеєві і розповідає йому про розташований попереду [[Карфаген]] і його царицю [[Дідона|Дідону]].
Еней прибуває до Карфагена і оглядає місто й храм. Дідона гостинно приймає Енея та його супутників. Аби схилити царицю до допомоги Енею, Венера підміняє його сина Іула богом [[Купідон]]ом. Той розпалює в Дідони кохання до Енея. Відбувається урочистий прийом у Дідони на честь Енея, де цариця просить розповісти про попередні пригоди.
'''Книга друга.''' Еней розповідає про підступне захоплення Трої греками та тривожні вказівки на це, послані заздалегідь богами. Греки тримали місто в облозі, але не могли здолати оборону троянців. Незважаючи на застереження жерця [[Лаокоон]]а, троянці послухали полоненого грека [[Сінон|Сінона]], котрий обманув їх, сказавши, що його соратники планують відступити, а на знак примирення збудували [[Троянський кінь|великого дерев'яного коня]]. Троянці затягнули цього коня до міста, а заховані в ньому греки вночі вийшли назовні та відкрили браму зсередини, впустивши свою армію. В цей час Енеєві приснився палий [[Гектор]] та сказав чимдуж тікати з Трої на пошуки нового дому. Пробившись крізь ряди ворогів, герой зумів утекти за мури і з іншими втікачами дістатися до гори Іда.
[[Файл:Sir Nathaniel Dance-Holland - The Meeting of Dido and Aeneas - Google Art Project.jpg|ліворуч|міні|Троянці у цариці Дідони]]
'''Книга третя.''' Еней продовжує розповідати про свої мандри. Покинувши Трою на кораблях, він висадився у [[Фригія|Фригії]]
'''Книга четверта.''' Дідона розповідає своїй сестрі Анні, що закохалась в Енея. Підтримана сестрою, цариця сподівається одружитися з Енеєм. Юнона використовує це і домовляється з Венерою щодо його одруження з Дідоною, аби той затримався в Африці. Під час полювання Еней і Дідона лишаються в печері, де кохаються. Як і сподівалася Юнона, герой покидає пошуки місця для нової Трої. За якийсь час прибуває Меркурій та повідомляє волю Юпітера продовжити подорож. Еней потай готується до втечі, що спричиняє сварку з Дідоною. Зрештою Еней з товаришами залишають Карфаген. Побачивши, що
'''Книга п'ята.''' Буря знову настигає флот Енея і приганяє його до Сицилії. Гостинно прийнятий правителем [[Ацест]]ом, вождь троянців у роковини смерті свого батька Анхіса влаштовує похоронні ігри — корабельні перегони, змагання з бігу, бій навкулачки, стріляння з лука, дитячі ігри. Тим часом Юнона підбурює троянських жінок, і ті підпалюють флот троянців,
[[Файл:Aeneas and the Sibyl - Google Art Project.jpg|міні|Еней в Аїді з Сивіллою]]
'''Книга шоста.''' Прибувши до Італії, Еней висаджується біля міста [[Куми|Кум]] і в храмі [[Аполлон]]а зустрічається зі жрицею [[Сивіли|Сивіллою]], яка віщує його долю. Але жриця не знає усього, тож герой просить Сивіллу зробити так, щоб він побачився в підземному царстві з тінню батька. Сивілла показує йому як туди дістатися, а той добуває для неї «золоте гілля». По принесенні жертви [[Прозерпіна|Прозерпіні]] Еней із Сивіллою спускаються в підземне царство [[Аїд]]а. Тіні померлих оточують їх біля річки [[Ахеронт]]у, через яку [[Харон (міфологія)|Харон]] перевозить Енея. Шлях охороняє триголовий пес [[Цербер]], але Сивілла задобрює його солодким коржиком. Еней бачить царство потойбічного судді [[Мінос]]а і тіні численних померлих. Він дістається [[Елісій|Елісію]], де спочивають благочестиві. Там тінь Анхіса оповідає про майбутніх славетних нащадків Енея і можливість для благочестивих людей знову народитися в світі живих. Він вказує, що новій Трої бути в царстві царя [[Латин|Латина]]. З Сивіллою герой повертається на поверхню, обравши за вказівкою батька правильну браму.
'''Книга сьома.''' Досягнувши гирла річки [[Тибр]]у, Еней пливе по ній до лаврентійського царя
[[Файл:David Teniers, the Elder - Venus Visiting Vulcan’s Forge - Google Art Project.jpg|ліворуч|міні|Вулкан кує зброю для героя]]
'''Книга восьма.''' Турн піднімає на війну людей землі Лації і посилає в Аргіріпу просити допомоги в [[Діомед]]а. З другого боку, бог річки Тибру Тиберін уві сні спонукає Енея укласти угоду з аркадським царем [[Евандр]]ом, що заснував на Палатинському пагорбі місто Паллантей. Евандр гостинно приймає Енея, обіцяє йому допомогу, запрошує взяти участь у святкуванні на честь Геркулеса, знайомить його з околицями. Тим часом [[Вулкан (міфологія)|Вулкан]], чоловік Венери, на її прохання кує зброю для героя. Евандр пропонує Енеєві очолити етрусків, які щойно прогнали свого царя Мезенція, і дає йому чотириста вершників під проводом свого сина Палланта. Еней приймає від Венери викуту для нього зброю і милується щитом, на якому зображено майбутні подвиги і долю римлян.
Рядок 52 ⟶ 58:
'''Книга дванадцята.''' Незважаючи на умовляння Латина і Амати, Турн іде на двобій з Енеєм. Той приймає виклик і обоє підтверджують свої наміри битися на смерть один на один клятвами. Турнова сестра Ютурна, за намовою Юнони, підбурює рутулів почати замість того загальну битву, в якій Енея ранять. Зрадівши з цього, Турн іде в наступ на троянців. Еней, рану якого зцілює Венера, повертається в битву і довго шукає зустрічі з Турном. Цариця Амата, гадаючи, що Турна вже вбито, вчиняє самогубство. Турн виходить на двобій з Енеєм і той після тривалого бою убиває свого головного ворога.
''Тут написана Вергілієм історія обривається, оскільки він помер, не
== Закінчення ==
Головним закінченням «Енеїди» вважається «Додаток» або «Книга тринадцята», написана в 1428 році латинською мовою італійським поетом [[Маффео Веджіо]]. В його викладі рутули після перемоги Енея здаються. Герой закликає рутулів до миру та приносить жертви богам. Слідом він забирає пояс Палланта, який раніше привласнив Турн, і надсилає його в дар цареві Евандру. Латин проголошує промову над тілом сина, в якій оплакує його, але втішений, що Турн загинув у чесному бою з достойним супротивником. Еней одружується з Лавінією, а свого сина Іула робить послом. Весілля святкують п'ять днів, після чого Еней вирушає розмітити місце для нової Трої. Він бачить як Лавінію оточує світло та просить у богів витлумачити це диво. Йому з'являється Венера та радить назвати місто на честь дружини [[Лавініум]]ом. Боги миряться, коли Юнона визнає, що троянці та італійці стали новим народом. Згодом Латин помирає та заповідає корону Енеєві. Через три роки Венера освячує Енея в річці та забирає його на небо, де герой стає зорею<ref>{{Cite book
|url=https://www.worldcat.org/oclc/51743395
|title=Maphaeus Vegius and his thirteenth book of the Aeneid
|last=Vegio, Maffeo, 1406 or 1407-1458.
|last2=Douglas, Gawin, 1474?-1522.
|last3=Brinton, Anna Cox.
|date=2002
|publisher=Bristol Classical Press
|location=Bristol
|isbn=1-85399-629-7
|oclc=51743395
}}</ref><ref>{{Cite web|title=the_aeneid_book_13|url=https://literatureandhistory.com/index.php/the-aeneid-book-13|website=literatureandhistory.com|accessdate=2020-11-26|archive-date=21 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201121010459/https://literatureandhistory.com/index.php/the-aeneid-book-13}}</ref>.
== Історія написання ==
Спочатку Вергілій планував написати воєнно-героїчну поему про подвиги [[Октавіан Авґуст|Октавіана Августа]], спадкоємця [[Гай Юлій Цезар|Гая Юлія Цезаря]]. Але згодом він
Перекази про Енея не були плодом римської народної творчості, а
|url=https://books.google.com.ua/books?id=2NohH_K1yz8C&pg=PA252&dq
|title=Virgil, Aeneid, 4.1-299: Latin Text, Study Questions, Commentary and Interpretative Essays
|last=Gildenhard
|first=Ingo
|date=2012
|year=
|publisher=Open Book Publishers
|location=
|pages=252-254
|language=en
|isbn=978-1-909254-15-2
|accessdate=26 листопада 2020
|archive-date=4 грудня 2020
|archive-url=https://web.archive.org/web/20201204172518/https://books.google.com.ua/books?id=2NohH_K1yz8C&pg=PA252&dq
}}</ref>. Про втечу Енея з [[Троя|Трої]], його мандри і прибуття в Італію згадували стародавні римські епіки [[Гней Невій]] і [[Квінт Енній]]<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com.ua/books?id=2NohH_K1yz8C&pg=PA252&dq
|title=Virgil, Aeneid, 4.1-299: Latin Text, Study Questions, Commentary and Interpretative Essays
|last=Gildenhard
|first=Ingo
|date=2012
|year=
|publisher=Open Book Publishers
|location=
|pages=98
|language=en
|isbn=978-1-909254-15-2
|accessdate=26 листопада 2020
|archive-date=4 грудня 2020
|archive-url=https://web.archive.org/web/20201204172518/https://books.google.com.ua/books?id=2NohH_K1yz8C&pg=PA252&dq
}}</ref>.
«Енеїда» дозволила Вергілію зрівнятися з Гомером, і самому постати Гомером для Риму. Хоча були й ті, що звинувачували його у запозичені в Гомера не лише задуму і форми, а й цілих рядків «Іліади» й «Одіссеї». Наприклад, епізод з гостюванням Енея в Дідони відсилає до гостювання Одіссея в Цирцеї, Каліпсо чи Навсікаї. На такі звинувачення Вергілій пропонував критикам самим що-небудь запозичити у Гомера: мовляв, це не легше, ніж підняти палицю Геркулеса. Після смерті Вергілія «Енеїду» нашвидкуруч дописали інші поети та письменники<ref>{{Cite web|title=Guide to the Classics: Virgil’s Aeneid|url=http://theconversation.com/guide-to-the-classics-virgils-aeneid-85459|website=The Conversation|accessdate=2020-11-26|language=en|first=Chris|last=Mackie|archive-date=11 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201111233816/https://theconversation.com/guide-to-the-classics-virgils-aeneid-85459}}</ref>.
Вергілій захворів під час подорожі до [[Афіни|Афін]], і дорогою до Риму помер, заповівши перед цим спалити своє творіння<ref>{{Cite web|title=Virgil {{!}} Biography, Aeneid, & Facts|url=https://www.britannica.com/biography/Virgil|website=Encyclopedia Britannica|accessdate=2020-11-26|language=en|archive-date=27 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201127013951/https://www.britannica.com/biography/Virgil}}</ref>. Але Август не міг цього дозволити, адже саме він запросив у Мецената кошти на написання цієї поеми. [[Луцій Варій Руф]] і [[Плотій Тукка]] за дорученням імператора організували видання «Енеїди», та повинні були дописати її<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com.ua/books?id=6Ht7DwAAQBAJ&pg=PA5&dq
|title=The Life of Texts: Evidence in Textual Production, Transmission and Reception
|last=Caruso
|first=Carlo
|date=2018-12-13
|year=
|publisher=Bloomsbury Publishing
|location=
|pages=5
|language=en
|isbn=978-1-350-03907-0
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com.ua/books?id=LXyyYs2cRDcC&pg=PT316&dq
|title=Encyclopedia of the Literature of Empire
|last=Snodgrass
|first=Mary Ellen
|date=2010
|year=
|publisher=Infobase Publishing
|location=
|pages=306-307
|language=en
|isbn=978-1-4381-1906-9
|accessdate=26 листопада 2020
|archive-date=4 грудня 2020
|archive-url=https://web.archive.org/web/20201204111001/https://books.google.com.ua/books?id=LXyyYs2cRDcC&pg=PT316&dq
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com.ua/books?id=jdzi_WSmFx8C&pg=PA9&dq
|title=Virgil: The Aeneid
|last=Gransden
|first=K. W.
|last2=Harrison
|first2=S. J.
|date=2004
|year=
|publisher=Cambridge University Press
|location=
|pages=9
|language=en
|isbn=978-0-521-53980-7
}}</ref>.
== Похідні твори ==
Вергілієва «Енеїда» стала основою для низки похідних творів<ref>{{Cite web|title=Ukrainian Literature in English, Articles in Journals and Collections, 1840- 1965|url=http://www.chass.utoronto.ca/~tarn/projects/rr51-b.html|website=web.archive.org|date=2009-04-14|accessdate=2020-11-26|archive-date=2009-04-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20090414155455/http://www.chass.utoronto.ca/~tarn/projects/rr51-b.html}}</ref>:
* «[[Лузіади]]» (1572) — португальська національна епопея [[Луїс де Камоенс|Луїша де Камоенша]] .
* «<nowiki/>[[Травестійна Енеїда]]<nowiki/>» (1648—1653) — [[Бурлеск|бурлескна]] поема французького письменника [[Поль Скаррон|Поля Скаррона]].
* «<nowiki/>[[Вергілієва Енеїда навиворіт]]<nowiki/>» (1791) — [[травестія]] на твір Вергілія, почата російським письменником [[Осипов Микола Петрович|Миколою Осиповим]] і дописана Олександром Котельницьким.
* «[[Енеїда (Котляревський)|Енеїда]]» (1798) — бурлескно-травестійна поема українського письменника [[Іван Котляревський|Івана Котляревського]] ; перший масштабний твір, написаний [[Розмовна мова|розмовною]] [[Українська мова|українською мовою]].
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Джерела та література ==
Рядок 79 ⟶ 173:
[[Категорія:Книги за алфавітом]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Книги I століття до н. е.]]
[[Категорія:Літературні твори за сюжетами давньогрецької міфології]]
[[Категорія:Твори, засновані на Іліаді]]
[[Категорія:Твори, засновані на Одіссеї]]
[[Категорія:Твори Вергілія]]
[[Категорія:Епічні поеми]]
[[Категорія:Книги, видані посмертно]]
|