Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 16:53, 28 червня 2019 ред. Динамо-фан (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 30 731 редагування м оформлення ← Попереднє редагування		Версія за 11:23, 18 квітня 2024 ред. скасувати 176.111.177.246 (обговорення) Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Наступне редагування →
(Не показані 38 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 4: \| зображення = [[Файл:Panoramio - V&A Dudush - Стадион Динамо.jpg\|250px]] \| повна назва = Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського \| місцезнаходження = {{UKR}}, [[Київ]], <br />[[вулиця Михайла Грушевського (Київ)\|вул. Грушевського]], 3 \| побудований = ~~1932–1933~~1932—1933 \| відкритий = [[1933]] \| відбудований = Рядок 14: \| покриття = трав'яне \| ціна побудови = \| архітектор = П. Ржечицький<br />[[Осьмак Василь Олександрович\|В. Осьмак]]<br />В. Безпалий \| інші назви = <small> '''~~1933-1934~~1933—1934''' — Київський стадіон «Динамо» ім. Балицького <br /> '''1934—1936''' — Всеукраїнський стадіон «Динамо» ім. Балицького <br /> '''1937—1939''' — Всеукраїнський стадіон «Динамо» ім. Єжова <br /> '''1940—1941''' — Всеукраїнський стадіон «Динамо» <br /> '''1941—1943''' — «Дойчес штадіон» ({{lang-de\|Deutsches stadion}})<br /> '''1943—2002''' — Київський стадіон «Динамо»</small><br/> '''2002—''' — Стадіон "Динамо" імені Валерія Лобановського \| команда = [[Динамо (Київ)\|«Динамо» (Київ~~)]]<br>[[Олімпік (Донецьк)\|«Олімпік» (Донецьк~~)]] \| кількість сидячих місць = 16 873 \| розміри поля = 100×75 м Рядок 28 ⟶ 29: }} '''Стадіо́н «Дина́мо» і́мені Вале́рія Лобано́вського''' — [[футбол]]ьний [[стадіон]] у [[Київ\|Києві]], домашня арена футбольного клубу [[Динамо (Київ)\|«Динамо» (Київ)]]. Названий на честь багаторічного наставника команди [[Лобановський Валерій Васильович\|Валерія Васильовича Лобановського]]. Вміщує 16 873 глядача, за кількістю місць є другим найбільшим стадіоном Києва після [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»\|Національного спорткомплексу «Олімпійський»]]. Розташований у центрі Києва по [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)\|вулиці Михайла Грушевського]], 3, неподалік від станції [[Метрополітен\|метро]] «[[Майдан Незалежності (станція метро)\|Майдан Незалежності]]». Комплекс стадіону «Динамо» імені Лобановського є пам'яткою архітектури та історії місцевого значення<ref>[{{Cite web \|url=http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/doccatalog/list?currDir=162162 \|title=Державний реєстр нерухомих пам'яток України (пам'ятки місцевого значення станом на 1 червня 2009 року)] \|accessdate=15 березня 2010 \|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100323104453/http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/doccatalog/list?currDir=162162 \|archivedate=23 березня 2010 \|deadurl=yes }}</ref>. == Історія == [[~~File~~Файл:Головний вхід до стадіону "Динамо".jpg\|thumb\|Головний вхід]] У перші роки після заснування київське «Динамо» не мало власного стадіону: головні матчі відбувалися на [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»\|Червоному стадіоні]], найбільшій на той час арені міста, а тренування проходили на спортивному майданчику в [[Міський сад (Київ)\|Першотравневому парку]]. У [[1930]] році товариство «Динамо» отримало підтвердження від Комітету господарства [[Українська Радянська Соціалістична Республіка\|УСРР]] про будівництво замість [[оранжерея\|оранжерей]] поблизу зазначеного спортивного майданчика нового стадіону. Будівництво стадіону розпочалося 1931 за проектом інж.-арх. П. Ржечицького. За два роки були виконані основні роботи щодо загального розпланування комплексу стадіону і насамперед спортивного ядра з футбольним полем та біговою доріжкою. Зведення наступних окремих споруд на його території велося у 1934–36 за проектами цивільного інж.-арх. В. Осьмака та арх. В. Беспалого (головне спортивне ядро), арх.-худ. Н. Манучарової та арх. В. Поліщука (головний вхід), арх.-худ. Й. Каракіса (ресторан «Динамо») та ін. Арена будувалася силами в'язнів та самих киян, яких залучали на так звані [[Комуністичний суботник\|недільники]]. Відкриття стадіону, яке кілька разів відкладали через [[Голодомор в Україні (1932—1933)\|голод]], відбулося [[12 червня]] [[1933]] року. Матчем-відкриттям став фінальний поєдинок всеукраїнської Динаміади між командами Києва та [[Харків\|Харкова]], який київські динамівці виграли з рахунком 2:1. Цю гру відвідало 45 000 осіб при вдвічі меншій кількості глядацьких місць, оскільки було оголошено про можливість придбати деякі продукти в буфетах стадіону. Арена, збудована за зразком [[Олімпійський стадіон (Берлін)\|берлінського стадіону]], отримала ім'я [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР\|наркома внутрішніх справ]] [[Балицький Всеволод Аполлонович\|Всеволода Балицького]] та мала 18 000 сидячих місць, частина яких знаходилася під дерев'яним навісом. Рядок 40 ⟶ 41: У [[1936]] році завершили роботи на колонадою при головному вході. Архітектори — [[Манучарова Ніна Давидівна\|Н. Д. Манучарова]] та В. І. Поліщук. Після перенесення столиці республіки з [[Харків\|Харкова]] до [[Київ\|Києва]] (у [[1934]]) споруда отримала назву ''Всеукраїнський стадіон «Динамо» імені Балицького''. У середині 1930-х років стадіон «Динамо» носив імена спочатку ''наркома'' (народного комісара) [[Балицький Всеволод Аполлонович\|Всеволода Балицького]], а потім — члена ЦК ВКП(б) [[Єжов Микола Іванович\|Миколи Єжова]]. Після 1937-38 рр. і Балицький і Єжов були оголошені зрадниками та «ворогами народу». Балицького розстріляно. Назва стала просто ''Всеукраїнський стадіон «Динамо»''. Під час [[Друга світова війна\|~~другої~~Другої світової війни]] на стадіоні виступали лише німецькі команди, від чого в народі його стали називати ''Німецький''. Від 1945 до 1949 року [[Динамо (Київ)\|«Динамо» (Київ)]] грало тут більшість своїх домашніх ігор. Після [[1949]] року команда переїжджає на [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»\|Республіканський стадіон]]. З 1956 року на стадіоні грали дублери та другі команди «Динамо». Ґрунтовну реконструкцію стадіон пройшов перед [[Літні Олімпійські ігри 1980\|Олімпіадою-80]]. Ігор тут не проводили, проте спортсмени використовували цю арену для тренувань. Останньою великою перебудовою стало встановлення пластикових сидінь та усунення легкоатлетичних доріжок. Тому з 1990-х років [[Динамо (Київ)\|«Динамо» (Київ)]] проводило на арені ігри [[Ліга Європи УЄФА#Кубок УЄФА (1971–2009)\|Кубка УЄФА]] та кваліфікаційних раундів [[Ліга чемпіонів УЄФА\|Ліги чемпіонів]]. Матчі основної сітки відбувалися на значно більшому [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»\|НСК «Олімпійський»]]. Рядок 50 ⟶ 51: == Інфраструктура == [[Файл:Plan Dynamo stadium.jpg\|200пкс\|thumb\|праворуч\|Схема розміщення секторів]] Стадіон розташований у парковій зоні Києва. З одного боку територія обмежується [[~~Петрівська~~Алея ~~алея~~Магдебурзького ~~(Київ)~~права\|~~Петрівською~~ алеєю Магдебурзького права]], з усіх інших — [[Міський сад (Київ)\|Міським парком]]. Поле стадіону орієнтоване з північного сходу на південний захід, навколо нього розміщуються трибуни у формі овалу: головна трибуна на відстані до 10 метрів від поля, протилежна до 15, трибуни за воротами до 40 метрів від поля. Пластикові крісла, згідно з кольорами «Динамо», сині та білі, при чому білі сидіння на трибунах утворюють написи «ДИНАМО», «КИЇВ», та «1927», тобто рік заснування футбольного клубу. Головна трибуна — північно-західна — знаходиться на одному рівні з футбольни полем, інші піднято над полем на 2,5 метри. Глядацькі місця розділені на 29 секторів та ложу для преси, нумерація секторів за годинниковою стрілкою починається з головної трибуни. Кожен сектор нараховує від 13 до 23 рядів сидінь. Вздовж усієї головної трибуни простягається будівля клубного офісу, яка зі сторони поля має глядацькі місця для почесних гостей. На даху офісу під час телевізійних трансляцій встановлюються головні телекамери. Стадіон під час матчів заповнюється через 2 входи: один — головний — зі сторони вулиці Грушевського, інший з Міського парку. Прохід глядачів здійснюється через турнікети, які сканують [[штрих-код]] квитка. На сектори головної трибуни вболівальники потрапляють знизу, пройшовши через прохід під 26-м сектором. Вхід на інші сектори здійснюється зверху, дорогу до них виконано у вигляді [[алея\|алеї]] по периметру глядацьких місць. Рядок 58 ⟶ 59: [[1971]] року на території стадіону встановлено пам'ятник футболістам київського «Динамо», які брали участь у поєдинку відомому як «[[матч смерті]]». Скульптура виконана у вигляді стели, на якій висічено чотири постаті футболістів (так званий [[горельєф]]). [[Архітектор]]ами були відомі за проектами станцій [[Київський метрополітен\|Київського метрополітену]] [[Богдановський Вольдемар Станіславович\|В. С. Богдановський]] та [[Масленков Ігор Леонідович\|І. Л. Масленков]], [[Скульптура\|скульптор]] [[горовий Іван Семенович\|І. С. Горовий]]. Пам'ятник розташований зі сторони службового в'їзду на стадіон, тож більшість вболівальників не має можливості його побачити. [[11 травня]] [[2003]] року, до перших роковин смерті [[Лобановський Валерій Васильович\|Валерія Лобановського]], йому було відкрито пам'ятник — багаторічний наставник «Динамо» сидить на тренерській лаві та напружено ~~спотерігає~~спостерігає за грою. [[П'єдестал\|Постамент]] виконано у вигляді великого футбольного [[м'яч]]а. Загальна вага композиції становить близько п'яти [[тонна\|тонн]]. Над пам'ятником працював колектив з дев'яти людей під керівництвом архітектора Василя Клименка та скульптора [[Філатов Володимир Олександрович\|Володимира Філатова]]<ref>[http://www.otdihinfo.ru/catalog/1300.html Памятник В. В. Лобановскому. Описание] {{ref-ru}}</ref>. Скульптура розташована між ~~колоннадою~~колонадою та головним входом на стадіон. == Команди та вболівальники == === Команди === Господарем стадіону завжди був футбольний клуб «Динамо». Основний склад біло-синіх проводив тут свої ~~головні~~ матчі у ~~1933–1949~~1933—1941, 1944—1949 та ~~1979–1980~~1979—1980 роках, іа також з 1996 ~~року~~до ~~остаточно~~2012 ~~переїхав на стадіон «Динамо»~~року. В інший час на арені грали ~~[[Динамо-2\|~~переважно динамівські дублери]]. У [[2000-ні\|2000-х]] київські команди «[[Оболонь (футбольний клуб)\|Оболонь]]» та «[[Арсенал (Київ)\|Арсенал]]» почали грати у [[Чемпіонат України з футболу\|~~Вищій~~Чемпіонаті ~~лізі~~України]] ~~чемпіонату України,~~деякі ~~проте~~клуби з різних причин не завжди могли ~~проводити матчі~~грати на власних стадіонах, іноді використовуючи динамівську арену для проведення домашніх матчів. Так, «[[Оболонь (футбольний клуб)\|Оболонь]]» грала тут частину домашніх ігор протягом 2002—2004 років, а «[[Арсенал (Київ)\|Арсенал]]» приймав суперників в сезоні 2018—2019. === Міжнародні матчі === Рядок 110 ⟶ 111: [[Файл:UEFA Cup Semifinal in Kiev (DK vs SD) 034.jpg\|200пкс\|thumb\|ліворуч\|Півфінальний матч [[Кубок УЄФА 2008—2009\|Кубка УЄФА 2008/09]] при заповнених трибунах]] Столичні динамівці до 2008-го року ігри кваліфікації [[Ліга чемпіонів УЄФА\|Ліги чемпіонів]] традиційно проводило на стадіоні імені Лобановського, тоді як матчі групового турніру завжди відбувалися на «Олімпійському».<br /> Київський [[ЦСКА (Київ)\|ЦСКА]] двічі грав у єврокубках, і через невідповідність [[ЦСКА (стадіон)\|власної арени]] вимогам [[УЄФА]] домашні матчі проводив на стадіоні «Динамо».<br /> В серпні 2006 на стадіоні імені Лобановського відбувся матч кваліфікації Ліги чемпіонів між командами [[Маккабі (Хайфа)\|«Маккабі» (Хайфа)]] та «[[Ліверпуль (футбольний клуб)\|Ліверпуль]]», проведення якого в [[Хайфа\|Хайфі]] заборонила УЄФА у зв'язку з конфліктом [[Ізраїль\|Ізраїлю]] та [[Ліван]]у<ref>[http://lenta.ru/news/2006/08/02/liverpool/ Киев согласился приютить «Маккаби» и «Ливерпуль»]{{ref-ru}}</ref>. 24 травня 2018 року стадіон «Динамо» прийняв [[Фінал Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок 2018\|фінальний матч]] [[Ліга чемпіонів УЄФА серед жінок\|жіночої Ліги Чемпіонів]] в якому французький [[Олімпік Ліон (жіночий футбольний клуб)\|«Олімпік Ліон»]] здолав німецький [[Вольфсбург (жіночий футбольний клуб)\|«~~Во́льфсбург~~Вольфсбург»]] з рахунком 4:1. {\| class="wikitable collapsible collapsed" style="font-size: 95%" Рядок 160 ⟶ 161: \|- \|- \| 28-08-2002 \|\| [[Ліга чемпіонів УЄФА\|Ліга чемпіонів]] \|\| [[~~Левскі~~Левські (футбольний клуб)\|«Левскі»]] \|\| 1:0 \|- \|- Рядок 172 ⟶ 173: \|- \|- \| 26-07-2005 \|\| [[Ліга чемпіонів УЄФА\|Ліга чемпіонів]] \|\| [[~~Тюн~~Тун (футбольний клуб)\|«Тюн»]] \|\| 2:2 \|- \|- Рядок 184 ⟶ 185: \|- \|- \| 06-08-2008 \|\| [[Ліга чемпіонів УЄФА\|Ліга чемпіонів]] \|\| [[Дрогеда ~~(футбольний клуб)~~Юнайтед\|«Дрогеда»]] \|\| 2:2 \|- \|- \| 27-08-2008 \|\| [[Ліга чемпіонів УЄФА\|Ліга чемпіонів]] \|\| [[Спартак (футбольний клуб, Москва)\|«Спартак» (Москва)]] \|\| 4:1 \|- \|- Рядок 211 ⟶ 212: \|- \|- \| 16-09-2009 \|\| [[Ліга чемпіонів УЄФА\|Ліга чемпіонів]] \|\| [[Рубін (~~футбольний клуб~~Казань)\|«Рубін»]] \|\| 3:1 \|- \|- Рядок 230 ⟶ 231: \| 04-11-2010 \|\| [[Ліга Європи УЄФА\|Ліга Європи]] \|\| «[[АЗ (футбольний клуб)\|АЗ]]» \|\| 2:0 \|- \| 15-12-2010 \|\| [[Ліга Європи УЄФА\|Ліга Європи]] \|\| «[[Шериф (футбольний клуб~~, Тирасполь~~)\|Шериф]]» \|\| 0:0 \|- \| 24-02-2011 \|\| [[Ліга Європи УЄФА\|Ліга Європи]] \|\| «[[Бешикташ (футбольний клуб)\|Бешикташ]]» \|\| 4:0 Рядок 236 ⟶ 237: \| 10-03-2011 \|\| [[Ліга Європи УЄФА\|Ліга Європи]] \|\| «[[Манчестер Сіті]]» \|\| 2:0 \|- \| 07-04-2011 \|\| [[Ліга Європи УЄФА\|Ліга Європи]] \|\| «[[~~Спортінг~~Брага (~~Брага~~футбольний клуб)\|Брага]]» \|\| 1:1 \|- \|-26-07-2011 \|\| [[Ліга чемпіонів УЄФА\|Ліга чемпіонів]] \|\| [[Рубін (~~футбольний клуб~~Казань)\|«Рубін»]] \|\| 0:2 \|- \|- Рядок 244 ⟶ 245: \|- \|- \| 27-08-1998 \|\| [[Кубок ~~Кубків~~володарів кубків УЄФА\|Кубок кубків]] \|\| «[[Корк Сіті]]» \|\| 2:0 \|- \|- \| 17-09-1998 \|\| [[Кубок ~~Кубків~~володарів кубків УЄФА\|Кубок кубків]] \|\| [[Локомотив (Москва)\|«Локомотив» (Москва)]] \|\| 0:2 \|- \|- Рядок 268 ⟶ 269: === Відвідування стадіону === [[Файл:Ультрас Динамо Київ (збільшено).jpg\|[[Ультрас]] київського «Динамо» на стадіоні\|thumb\|праворуч\|200пкс]] Продаж квитків на матч розпочинається зазвичай за тиждень до проведення гри. У сезоні [[Чемпіонат України з футболу 2011—2012\|2011–2012]] на матч чемпіонату України за участю «Динамо» квитки коштують від 20 до 50 [[гривня\|гривень]]<ref>[http://fcdynamo.kiev.ua/ua/dynamo/news/29939.html У продажу квитки на «Динамо» — «Кривбас» // 18 серпня 2011]</ref>. Перед початком сезону можна було придбати абонементи на усі матчі «Динамо» на внутрішній арені за ціною від 270 до 675 гривень залежно від місця<ref>[http://fcdynamo.kiev.ua/ua/dynamo/news/31860.html Увага! У продажу абонементи на сезон 2011/2012]</ref>.<br /> Якщо на матчах чемпіонату України [[аншлаг]]и є рідкістю, то міжнародні поєдинки створюють великий попит на квитки, і стадіон не в змозі вмістити всіх охочих. Це породжує появу [[спекуляція\|спекулянтів]], боротися із якими футбольний клуб неспроможний<ref>[http://www.dynamo.kiev.ua/news/8478.html Виталий Сивков: «У нас нет инструментов борьбы со спекулянтами»]{{ref-ru}}</ref>. Рядок 274 ⟶ 275: === Інциденти === [[7 серпня]] [[2011]] року під час матчу між «Динамо» та [[Карпати (Львів)\|«Карпатами»]] працівник ФК «Динамо» (Київ) Андрій Саламатов спробував забрати у львівських уболівальників прапор із зображенням [[Шухевич Роман ~~Йосипович~~Осипович\|Романа Шухевича]], після чого був атакований фанатами обидвох клубів та зазнав тілесних ушкоджень. Виявилось, що потерпілий мав [[українофобія\|українофобські]] переконання<ref>[{{Cite web \|url=http://prosport.tsn.ua/sport/pobitiy-fanatami-dinamo-cholovik-vvazhaye-scho-ukrayinciv-yak-naciyi-nemaye-i-ne-bude.html \|title=Чоловік, якого побили фанати «Динамо», вважає, що українців як нації немає і не буде] \|accessdate=2011-08-23 \|archive-date=2011-09-12 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20110912153534/http://prosport.tsn.ua/sport/pobitiy-fanatami-dinamo-cholovik-vvazhaye-scho-ukrayinciv-yak-naciyi-nemaye-i-ne-bude.html }}</ref>. На тому ж матчі ультрас київського «Динамо» скандували [[Спасибо жителям Донбасса\|образливий вислів]] на адресу [[Янукович Віктор Федорович\|Віктора Януковича]] та його прихильників. Обидва інциденти набули широкого розголосу<ref>[http://focus.ua/society/196925/ «Спасибо жителям Донбасса» стал самым популярным запросом недели в украинском Google]{{ref-ru}}</ref>. == Зображення == Рядок 281 ⟶ 282: Файл:Lobanovsky Dynamo Stadium.jpg\|Панорама стадіону вдень Файл:UEFA Cup Semifinal in Kiev (DK vs SD) 192.jpg\|Поле стадіону при штучному освітленні File:Euromaidan 2014 in Kyiv. Dynamo Kyiv.jpg\|Головний вхід під час Євромайдану 2014 </gallery></center> Рядок 293 ⟶ 295: == Посилання == * [https://web.archive.org/web/20180707022755/http://fcdk.org/content/view/139/88/ Фотографії стадіону з висоти пташиного польоту на сайті FCDK.org] * [http://white-blue.kiev.ua/gallery/v/stadions/dynamo/ Фотогалерея на сайті ''Ультрас Динамо Київ''] * [https://www.upl.ua/ua/news/view/2040 Київському стадіону «Динамо» — 85 років!] *[https://www.weekend.today/spectemy/kievskaja-starina/jubilej-dinamo_arhiv_art.htm Історія відкриття стадіону] {{Визначні місця Києва}} Рядок 306 ⟶ 309: [[Категорія:Динамо (Київ)]] [[Категорія:Споруди, збудовані 1933]] [[Категорія:Вулиця Михайла Грушевського (Київ)]] [[Категорія:Валерій Лобановський]] [[Категорія:1933 в українському спорті]] [[Категорія:Пам'ятки культурної спадщини України місцевого значення в Києві]] [[Категорія:Засновані в Києві 1933]]