Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
(Не показані 26 проміжних версій 20 користувачів) | |||
Рядок 4:
| зображення = [[Файл:Panoramio - V&A Dudush - Стадион Динамо.jpg|250px]]
| повна назва = Стадіон «Динамо» імені Валерія Лобановського
| місцезнаходження = {{UKR}}, [[Київ]], <br
| побудований =
| відкритий = [[1933]]
| відбудований =
Рядок 14:
| покриття = трав'яне
| ціна побудови =
| архітектор = П. Ржечицький<br
| інші назви = <small>
'''
'''1934—1936''' — Всеукраїнський стадіон «Динамо» ім. Балицького <br
'''1937—1939''' — Всеукраїнський стадіон «Динамо» ім. Єжова <br
'''1940—1941''' — Всеукраїнський стадіон «Динамо» <br
'''1941—1943''' — «Дойчес штадіон» ({{lang-de|Deutsches stadion}})<br
'''1943—2002''' — Київський стадіон «Динамо»</small><br/>
'''2002—''' — Стадіон "Динамо" імені Валерія Лобановського
| команда = [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]]
| кількість сидячих місць = 16 873
| розміри поля = 100×75 м
Рядок 28 ⟶ 29:
}}
'''Стадіо́н «Дина́мо» і́мені Вале́рія Лобано́вського''' — [[футбол]]ьний [[стадіон]] у [[Київ|Києві]], домашня арена футбольного клубу [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]]. Названий на честь багаторічного наставника команди [[Лобановський Валерій Васильович|Валерія Васильовича Лобановського]]. Вміщує 16 873 глядача, за кількістю місць є другим найбільшим стадіоном Києва після [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|Національного спорткомплексу «Олімпійський»]]. Розташований у центрі Києва по [[Вулиця Михайла Грушевського (Київ)|вулиці Михайла Грушевського]], 3, неподалік від станції [[Метрополітен|метро]] «[[Майдан Незалежності (станція метро)|Майдан Незалежності]]». Комплекс стадіону «Динамо» імені Лобановського є пам'яткою архітектури та історії місцевого значення<ref>{{Cite web |url=http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/doccatalog/list?currDir=162162 |title=Державний реєстр нерухомих пам'яток України (пам'ятки місцевого значення станом на 1 червня 2009 року) |accessdate=15
== Історія ==
[[
У перші роки після заснування київське «Динамо» не мало власного стадіону: головні матчі відбувалися на [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|Червоному стадіоні]], найбільшій на той час арені міста, а тренування проходили на спортивному майданчику в [[Міський сад (Київ)|Першотравневому парку]]. У [[1930]] році товариство «Динамо» отримало підтвердження від Комітету господарства [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]] про будівництво замість [[оранжерея|оранжерей]] поблизу зазначеного спортивного майданчика нового стадіону.
Будівництво стадіону розпочалося 1931 за проектом інж.-арх. П. Ржечицького. За два роки були виконані основні роботи щодо загального розпланування комплексу стадіону і насамперед спортивного ядра з футбольним полем та біговою доріжкою. Зведення наступних окремих споруд на його території велося у 1934–36 за проектами цивільного інж.-арх. В. Осьмака та арх. В. Беспалого (головне спортивне ядро), арх.-худ. Н. Манучарової та арх. В. Поліщука (головний вхід), арх.-худ. Й. Каракіса (ресторан «Динамо») та ін.
Відкриття стадіону, яке кілька разів відкладали через [[Голодомор в Україні (1932—1933)|голод]], відбулося [[12 червня]] [[1933]] року. Матчем-відкриттям став фінальний поєдинок всеукраїнської Динаміади між командами Києва та [[Харків|Харкова]], який київські динамівці виграли з рахунком 2:1. Цю гру відвідало 45 000 осіб при вдвічі меншій кількості глядацьких місць, оскільки було оголошено про можливість придбати деякі продукти в буфетах стадіону. Арена, збудована за зразком [[Олімпійський стадіон (Берлін)|берлінського стадіону]], отримала ім'я [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|наркома внутрішніх справ]] [[Балицький Всеволод Аполлонович|Всеволода Балицького]] та мала 18 000 сидячих місць, частина яких знаходилася під дерев'яним навісом.
Рядок 40 ⟶ 41:
У [[1936]] році завершили роботи на колонадою при головному вході. Архітектори — [[Манучарова Ніна Давидівна|Н. Д. Манучарова]] та В. І. Поліщук. Після перенесення столиці республіки з [[Харків|Харкова]] до [[Київ|Києва]] (у [[1934]]) споруда отримала назву ''Всеукраїнський стадіон «Динамо» імені Балицького''. У середині 1930-х років стадіон «Динамо» носив імена спочатку ''наркома'' (народного комісара) [[Балицький Всеволод Аполлонович|Всеволода Балицького]], а потім — члена ЦК ВКП(б) [[Єжов Микола Іванович|Миколи Єжова]]. Після 1937-38 рр. і Балицький і Єжов були оголошені зрадниками та «ворогами народу». Балицького розстріляно. Назва стала просто ''Всеукраїнський стадіон «Динамо»''.
Під час [[Друга світова війна|
З 1956 року на стадіоні грали дублери та другі команди «Динамо». Ґрунтовну реконструкцію стадіон пройшов перед [[Літні Олімпійські ігри 1980|Олімпіадою-80]]. Ігор тут не проводили, проте спортсмени використовували цю арену для тренувань. Останньою великою перебудовою стало встановлення пластикових сидінь та усунення легкоатлетичних доріжок. Тому з 1990-х років [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] проводило на арені ігри [[Ліга Європи УЄФА#Кубок УЄФА (1971–2009)|Кубка УЄФА]] та кваліфікаційних раундів [[Ліга чемпіонів УЄФА|Ліги чемпіонів]]. Матчі основної сітки відбувалися на значно більшому [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|НСК «Олімпійський»]].
Рядок 50 ⟶ 51:
== Інфраструктура ==
[[Файл:Plan Dynamo stadium.jpg|200пкс|thumb|праворуч|Схема розміщення секторів]]
Стадіон розташований у парковій зоні Києва. З одного боку територія обмежується [[
Стадіон під час матчів заповнюється через 2 входи: один — головний — зі сторони вулиці Грушевського, інший з Міського парку. Прохід глядачів здійснюється через турнікети, які сканують [[штрих-код]] квитка. На сектори головної трибуни вболівальники потрапляють знизу, пройшовши через прохід під 26-м сектором. Вхід на інші сектори здійснюється зверху, дорогу до них виконано у вигляді [[алея|алеї]] по периметру глядацьких місць.
Рядок 58 ⟶ 59:
[[1971]] року на території стадіону встановлено пам'ятник футболістам київського «Динамо», які брали участь у поєдинку відомому як «[[матч смерті]]». Скульптура виконана у вигляді стели, на якій висічено чотири постаті футболістів (так званий [[горельєф]]). [[Архітектор]]ами були відомі за проектами станцій [[Київський метрополітен|Київського метрополітену]] [[Богдановський Вольдемар Станіславович|В. С. Богдановський]] та [[Масленков Ігор Леонідович|І. Л. Масленков]], [[Скульптура|скульптор]] [[горовий Іван Семенович|І. С. Горовий]]. Пам'ятник розташований зі сторони службового в'їзду на стадіон, тож більшість вболівальників не має можливості його побачити.
[[11 травня]] [[2003]] року, до перших роковин смерті [[Лобановський Валерій Васильович|Валерія Лобановського]], йому було відкрито пам'ятник — багаторічний наставник «Динамо» сидить на тренерській лаві та напружено
== Команди та вболівальники ==
=== Команди ===
Господарем стадіону завжди був футбольний клуб «Динамо». Основний склад біло-синіх проводив тут свої
У
=== Міжнародні матчі ===
Рядок 110 ⟶ 111:
[[Файл:UEFA Cup Semifinal in Kiev (DK vs SD) 034.jpg|200пкс|thumb|ліворуч|Півфінальний матч [[Кубок УЄФА 2008—2009|Кубка УЄФА 2008/09]] при заповнених трибунах]]
Столичні динамівці до 2008-го року ігри кваліфікації [[Ліга чемпіонів УЄФА|Ліги чемпіонів]] традиційно проводило на стадіоні імені Лобановського, тоді як матчі групового турніру завжди відбувалися на «Олімпійському».<br
Київський [[ЦСКА (Київ)|ЦСКА]] двічі грав у єврокубках, і через невідповідність [[ЦСКА (стадіон)|власної арени]] вимогам [[УЄФА]] домашні матчі проводив на стадіоні «Динамо».<br
В серпні 2006 на стадіоні імені Лобановського відбувся матч кваліфікації Ліги чемпіонів між командами [[Маккабі (Хайфа)|«Маккабі» (Хайфа)]] та «[[Ліверпуль (футбольний клуб)|Ліверпуль]]», проведення якого в [[Хайфа|Хайфі]] заборонила УЄФА у зв'язку з конфліктом [[Ізраїль|Ізраїлю]] та [[Ліван]]у<ref>[http://lenta.ru/news/2006/08/02/liverpool/ Киев согласился приютить «Маккаби» и «Ливерпуль»]{{ref-ru}}</ref>.
24 травня 2018 року стадіон «Динамо» прийняв [[Фінал Ліги чемпіонів УЄФА серед жінок 2018|фінальний матч]] [[Ліга чемпіонів УЄФА серед жінок|жіночої Ліги Чемпіонів]] в якому французький [[Олімпік Ліон (жіночий футбольний клуб)|«Олімпік Ліон»]] здолав німецький [[Вольфсбург (жіночий футбольний клуб)|«
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="font-size: 95%"
Рядок 268 ⟶ 269:
=== Відвідування стадіону ===
[[Файл:Ультрас Динамо Київ (збільшено).jpg|[[Ультрас]] київського «Динамо» на стадіоні|thumb|праворуч|200пкс]]
Продаж квитків на матч розпочинається зазвичай за тиждень до проведення гри. У сезоні [[Чемпіонат України з футболу 2011—2012|2011–2012]] на матч чемпіонату України за участю «Динамо» квитки коштують від 20 до 50 [[гривня|гривень]]<ref>[http://fcdynamo.kiev.ua/ua/dynamo/news/29939.html У продажу квитки на «Динамо» — «Кривбас» // 18 серпня 2011]</ref>. Перед початком сезону можна було придбати абонементи на усі матчі «Динамо» на внутрішній арені за ціною від 270 до 675 гривень залежно від місця<ref>[http://fcdynamo.kiev.ua/ua/dynamo/news/31860.html Увага! У продажу абонементи на сезон 2011/2012]</ref>.<br
Якщо на матчах чемпіонату України [[аншлаг]]и є рідкістю, то міжнародні поєдинки створюють великий попит на квитки, і стадіон не в змозі вмістити всіх охочих. Це породжує появу [[спекуляція|спекулянтів]], боротися із якими футбольний клуб неспроможний<ref>[http://www.dynamo.kiev.ua/news/8478.html Виталий Сивков: «У нас нет инструментов борьбы со спекулянтами»]{{ref-ru}}</ref>.
Рядок 274 ⟶ 275:
=== Інциденти ===
[[7 серпня]] [[2011]] року під час матчу між «Динамо» та [[Карпати (Львів)|«Карпатами»]] працівник ФК «Динамо» (Київ) Андрій Саламатов спробував забрати у львівських уболівальників прапор із зображенням [[Шухевич Роман Осипович|Романа Шухевича]], після чого був атакований фанатами обидвох клубів та зазнав тілесних ушкоджень. Виявилось, що потерпілий мав [[українофобія|українофобські]] переконання<ref>
== Зображення ==
Рядок 281 ⟶ 282:
Файл:Lobanovsky Dynamo Stadium.jpg|Панорама стадіону вдень
Файл:UEFA Cup Semifinal in Kiev (DK vs SD) 192.jpg|Поле стадіону при штучному освітленні
File:Euromaidan 2014 in Kyiv. Dynamo Kyiv.jpg|Головний вхід під час Євромайдану 2014
</gallery></center>
Рядок 295 ⟶ 297:
* [https://web.archive.org/web/20180707022755/http://fcdk.org/content/view/139/88 Фотографії стадіону з висоти пташиного польоту на сайті FCDK.org]
* [http://white-blue.kiev.ua/gallery/v/stadions/dynamo/ Фотогалерея на сайті ''Ультрас Динамо Київ'']
* [https://www.upl.ua/ua/news/view/2040 Київському стадіону «Динамо»
*[https://www.weekend.today/spectemy/kievskaja-starina/jubilej-dinamo_arhiv_art.htm Історія відкриття стадіону]
{{Визначні місця Києва}}
Рядок 306 ⟶ 309:
[[Категорія:Динамо (Київ)]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 1933]]
[[Категорія:Вулиця Михайла Грушевського (Київ)]]
[[Категорія:Валерій Лобановський]]
[[Категорія:1933 в українському спорті]]
[[Категорія:Пам'ятки культурної спадщини України місцевого значення в Києві]]
[[Категорія:Засновані в Києві 1933]]
|