Огоновський Омелян Михайлович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kamelot (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Скасування редагування № 41751953 користувача 178.137.133.163 (обговорення) Мітка: Ручний відкіт |
||
(Не показані 16 проміжних версій 9 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{otherpersons|Огоновський}}
{{Письменник
|мова творів = українська, польська, німецька|bgcolour
|
|
|
|
}}
'''Омеля́н Миха́йлович Огоно́вський''' (псевдоніми і криптоніми: ''Омелян із Григорова, Ємілян, Ом. о та ін.''; [[3 серпня]] [[1833]], с. [[Григорів (Рогатинський район)|Григорів]], нині [[
== Біографія ==
Народився [[3 серпня]] [[1833]] року в с. [[Григорів (Рогатинський район)|Григорів]] (нині [[Рогатинський район]], [[Івано-Франківська область]], [[Україна]]) у родині [[
У
У цьому місті [[1853]] р.
Був [[катехит]]ом при Домініканській (німецькій) гімназії. З [[1863]] року викладав релігію, руську мову та літературу в [[Львівська академічна гімназія|Академічній гімназії]] Львова. Закінчив [[Львівський університет|Львівський]] (1865) і [[Віденський університет|Віденський]] (1870) університети.
Рядок 22 ⟶ 20:
З [[1867]] очолив кафедру руської філології Львівського університету (після відходу Якова Головацького).
З [[1870]]
У [[1877]] р. його обирають деканом [[Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка|філософського факультету.]]
У [[1881]]
[[1888]] р. став професором Львівського університету.
Рядок 32 ⟶ 30:
Один із засновників [[Просвіта (товариство)|«Просвіти»]] (її голова 1877—1894<ref>[http://zbruc.eu/node/1388 Бесіда при відкритю загальних Зборів товариства «Просвїта» 20 сїчня (1 лютого) 1888 р. // Дѣло, 08.02.1888]</ref><ref>[http://zbruc.eu/node/7842 Конкурс історичний // Дѣло, 25.05.1888]</ref>), [[Народна Рада|Народної Ради]] (1885), [[НТШ|Наукового Товариства ім. Т.Шевченка]] (1893).
Під його впливом багато студентів змінювали погляди з [[москвофіл]]ьських на [[народовці|народовські]] (зокрема, [[Масляк Володимир Іванович|Володимир Масляк]]<ref>''[[Боднарук Іван Лазарович|
Намагався досягнути порозуміння з австрійським урядом і польськими політичними колами, впроваджуючи в життя політику так званої «[[Нова ера (Галичина)|нової ери]]», яка, зазнала невдачі. Зокрема, 24 листопада [[1890|1890 ]]
[[1893]] року став головою комітету з перевезення та перепоховання на Личаківському цвинтарі
[[1874]]—[[1894]] — листувався з [[Барвінський Олександр Григорович|Олександром Барвінським]].
Рядок 45 ⟶ 43:
Наголошував на формуванні [[Українська літературна мова|української літературної мови]] на основі [[Етимологічний правопис|етимологічного правопису]]. Продовж роботи у Львівському університеті намагався реформувати викладання руської мови та літератури. Добиватися навчання живою мовою, замість мертвонародженого язичія, яке запровадив Я.Головацький.
Відомою мовознавчою працею є «
Займався [[Топологічний зв'язок|типологічним]] порівнянням аспектів [[Церковнослов'янська мова|церковнослов'янської]], [[Польська мова|польської]] та [[Українська мова|української]] мов.
Рядок 57 ⟶ 55:
== «Історія літератури руської» ==
«Історію літератури руської» почав писати [[1886]] р. на сторінках журналу «Зоря». До цього здійснив комплексний аналіз одного з періодів українського письменства у праці «Погляд на історію руської літератури в часі Татарщини» ([[1881]]). Упродовж [[1887]]-[[1894]] рр.видано чотири томи «Історії літератури руської» (усього 6 частин). Перший том- література від давньої доби до кінця [[XIII століття|
«Історія літератури руської» стала причиною дискусії 1890—1891 рр. між О.
; Видання
Рядок 90 ⟶ 88:
== Пошанування пам'яті ==
Фірма Генрика Пер'є виконала [[Монумент|пам'ятник]] на [[Могила|могилі]] О.Огоновського. У медальйоні — мармуровий портрет, який створив [[Скульптура|скульптор]] [[Антоній
У [[1933]] р., віддаючи пошану братам Огоновським, Рада міста Львова вирішила перейменувати одну з вулиць на [[Знесіння (місцевість, Львів)|Новому Знесінні]] на вул. Огоновських. Але вже в [[1950]] році, шукаючи симпатії [[Кім Ір Сен]]а, цю вулицю назвали Корейською. Ця назва залишилася й донині.
== Примітки ==
Рядок 98 ⟶ 96:
== Джерела ==
* ''Гуцал П., Мазурак Я., Пиндус Б.'' [https://archive.org/details/tec00/tec_2/page/n654/mode/1up?view=theater Огоновський Омелян Михайлович] // {{ТЕС|2|655}}
* ''Жадько В.'' Український некрополь. — К., 2005. — С. 251.
* ''Кушплір Д.'' Огоновський Омелян // Довідник з історії України. — Інститут історичних досліджень ЛДУ ім. І.Франка, 1995. — Т. 2. — С. 297.
Рядок 119 ⟶ 117:
== Посилання ==
* {{ШевЕ-4|частина=Огоновський Омелян Михайлович|сторінки =667-668}}
* ''Демський М. Т.'' [https://archive.org/details/UkrMovEnts/page/425/mode/1up?view=theater Огоновський Омелян Михайлович] // {{ЕУМ}} — С. 425.
* {{УМЕ9|частина=[https://archive.org/details/UkrMalaEn/kn_09_На-Ол/page/n109/mode/1up?view=theater Огоновський Омельян]|сторінки=1185}}
* ''Ігор Мельник''. [
* [
* [https://zbruc.eu/node/1388 Бесіда при відкритю загальних Зборів товариства «Просвїта»] // Zbruč.
* [
{{Бібліоінформація}}
{{PD-письменник}}
Рядок 144 ⟶ 143:
[[Категорія:Уродженці Рогатинського району]]
[[Категорія:Померли у Львові]]
|