Вікіпедія

Золоте місто (фільм): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
шаблон
Немає опису редагування
 
(Не показано 32 проміжні версії 12 користувачів)
Рядок 1:
{{проблеми|{{Мовні помилки|дата=червень 2017}}{{Стиль|дата=червень 2017}}}}{{Фільм
| українська назва = Золоте місто
| оригінальна назва = dieDie Goldene Stadt
| плакат = [[Файл:Kristina Söderbaum.jpg|250px]]
| зображення розмір = 250px
| підпис =
| жанр = [[драма (жанр)|драма]]
| режисер = [[Файт ХарланГарлан]]
| продюсер = [[Файт ХарланГарлан]]
| сценарист сценаристи = [[Альфред Браун]]<br/>[[Річард Біллінгер]]<br/>[[Вернер Епілініус]]<br/>
[[Річард Біллінгер]]<br/>
[[Вернер Епілініус]]<br/>
| на основі =
| актори = [[Крістіна Зьодербаум]]<br/>[[Евген Клопфер]]<br/>[[Анні Розар]]<br/>[[Дангі Серваес]]<br/>[[Пауль Клінгер]]<br/>[[Емерих Ганус]]<br/>[[Курт Мейзель]]<br/>[[Рудольф Прак]]<br/>[[Лізелотта Шрайнер]]<br/>[[Ганс Германн Шауфус]]<br/>[[Фріда Річард]]<br/>[[Інга Дрексель]]<br/>[[Ернст Легал]]<br/>
| актори = [[Крістіна Зьодербаум]]<br/>
[[Евген Клопфер]]<br/>
[[Анні Розар]]<br/>
[[Дангі Серваес]]<br/>
[[Пауль Клінгер]]<br/>
[[Емерих Ганус]]<br/>
[[Курт Мейзель]]<br/>
[[Рудольф Прак]]<br/>
[[Лізелотта Шрайнер]]<br/>
[[Ганс Германн Шауфус]]<br/>
[[Фріда Річард]]<br/>
[[Інга Дрексель]]<br/>
[[Ернст Легал]]<br/>
| художник = [[Бруно Монди]]
| композитор = [[Ганс-Отто Боргманн]]
Рядок 36 ⟶ 24:
| сайт =
}}
'''«Золоте́ мі́сто»''' ({{lang-de|dieDie Goldene Stadt}}) — німецькійнімецький фільм режисера [[Файт ХарланГарлан|Файта ХарланаГарлана]], за участю Христини Зьодербаум. ХрістинаХристина Зьодербаум — третьятретя дружина [[Файт ХарланГарлан|Файта ХарланаГарлана]]. ВонаЇї являєзовнішність являла собою ідеал арійскоїарійської жінкіжінки. Фільм «Золоте Місто», зробленний узнятий 1942 роціроку, є другійдругим кольоровийкольоровим фильмфільмом у Світісвіті. Він чудово зберегсязберігся на плівкіплівці німецького виробництва «Agfafarbe», уна відмінностівідміну від першіихперших радяньскихрадянських фільмів, знятих набагато пізніше. Після поразкіпоразки [[Третій Рейх|Третього Рейха]] в [[Друга світова війна|ДругоїДругій Світовоїсвітовій Війнівійні]] Аліянти заборонили фільм ву ФРН. Заборону було скасовано в 1954 роціроку.
 
== Сюжет ==
Ганна — юна, невинна дівчина, за національністю — [[Судетські німці|судетська німкеня]], мріє побачити [[Прага|Прагу]]. Її мати, чешка, одружується із заможним землеробом, з яким переїжджає до провінції.
Анна, юна, невинна кобета по національності [[Судетські німці|Судетська немкіня]], мріє побачити [[Прага|Прагу]].Її мати чешка одружилась на заможном землеробі з якім переїхала в провінцію. Вона дуже страждала від жіття в глухому сілі і не була спроможна з цім змиритись. Вона стала сдобичью Водяного якій мешкає в болоті на участке її чоловіка Йобста. Батько Анни викликае інженера Лайтвейна з столиці щоб осушити болото. Анна в нього закохается але в неї вже є зарученний. Тоді її батько хер Йобст відсилає інженера назад до Празі і умовляє свою доньку одружитися на сині сусіднього фермера. Через деякій час Анна отримає листівку від свого коханного з Празі. Її мріи о Золотом місті знаходят нову почву. Домробітниця Марушка вирішує втручітися і намовляє свою вихованку поїхати в Прагу, під час коли хер Йобст відлучився по справам у сусідне сіло. У неї є тайна мета, одружитися на батьке Анни і стати спадкоємицею маєтка. Анна на потязі руше до Празі. Вона зупиняється у своей тіткі яка володіє табачною крамницей в центрі міста. ЇЇ син Тоні запрошує Анну до театру. Вона пороблена і зачарована Прагою. Тоні працює в елітної рестораціі. Лілея газдиня рестораціі яка також є його коханкою звінувачує Тоні у том що він вкрав її золоти віделкі і з ганьбою звильняє його з праці. Анна бажає їхати на потязі додому так як в цей день її батько мусить повернутися з сусіднього сіла додому, але її родич соблазнеє її і вона залишається в Празі. Батько Анни коли повернувся до села і узнав що донька порушіла його наказ, вирішує одружитися на Марушке і покарати доньку залішивши увесь маєток у спадок своей майбутней дружині. Минає декілька тижнів, газдиня ресторації де він працював подала на Тоні в суд. На суді з'ясувалось що іншій працівник рестораціі вкрал віделкі. Тоні бажає повернутися до своєї коханкі Лілеі, але з'ясовуеться що Аннушка (так він її кличе на чешскій манер) завагітнила. Тоді Тоні прилюдно відрікаеться від своєї племінниці і говорит що ніколи ні одружится на ней. Розгублена Анна бежить до центра Празі по мосту і пильно дивится в воду. Барочни обриси кам'яниць «Новітнього Вавилона» бринять у воді золотимі фарбами прихіляючі її до мислі о самогубстві. Але потім міраж зникає і вона на потязі повертається в своє судетське село. Хер Йобст і Марушка святкують весілля за столом своії хати. Раптово входить донька. Всі гості завмерли. Аннушка пильно дивится на свого батька, власним подивом благаючі його милосердя. Суровий батько стримует свої почуття схиляє голову над тарілкою і повільно продовжає їсти зупу. Анна не може винесті того що рідний батько відчурався від неї і кідається з брами він в потьму. Усі прісутні на весіллі розуміют що вона (як [[Катерина (поема)|Катерина]]) бежит до болота. Аннушка підбігує і стоїть перед домовиною своеї матери. На домовині написано «Hier verunglückte Marie Jobst» (Тут загинула Марія Йобст). Гіркі сльози ганьби і каяття спадают з її зумлилого обличчя. Вона звінувачує себе що зрадила Рейх свою Батьківщіну і споплюжила свое німецьке коріння інцестом. Усі гості кідаються її розшукувати, останнім вибігає Хер Йобст зі смолоскипом в руці. Марушка проклинає батька Анни і знімає свій весільний вінець з намистом. Аннушка бачить світло яке йде від туману на болоті. Вона вважає що це мати її кличе і кидається в воду. Підбігають друзі Хера Йобста з дробинами. Хер Йобст несе свою доньку ридаючі і кляне Золоте місто яке лішило його дружини та донькі. Він віддає свой маеток сусіду фермеру з якім вона не хотіла одружитися. Друзі Йобста натякують на то що гібель його доньки це помста Водяного за то що він викликав інженера щоб осушити болото і зробити там рілля. Останній кадр фільма показує домовину на якій красується нова надпісь "«Hier verunglückte Marie Jobst und Ihre Tochter Anna» (Тут загинула Марія Йобст і її донька Анна). Над домовиною колоситься пшениця і над блискучім обріем лунають аккорди [[Бедржих Сметана|Сметани]]. Сонцестояння 1941 рока. Життя продовжуеться. Водяной переможен.
 
Ганна дуже страждала від життя в глухому селі й не могла з цим змиритись. Вона стала здобиччю Водяного, який мешкає в болоті на ділянці її чоловіка Йобста. Батько Ганни викликав меліоратора Лайтвейна зі столиці, щоб осушити болото. Ганна в нього закохується, але в неї вже є наречений. Тоді її батько гер Йобст відсилає інженера назад до Праги й умовляє свою доньку вийти заміж за сина сусіднього фермера.
 
Через деякий час Ганна отримує листівку від свого коханого з [[Прага|Праги]]. Її мрії про Золоте місто знаходять нове підґрунтя. Хатня робітниця Марушка вирішує втрутитися, тож вмовляє свою вихованку поїхати до Праги, під час того, як гер Йобст їде у справах у сусіднє село. У неї є таємна мета — побратися з батьком Ганни й стати спадкоємицею маєтку.
 
Ганна потягом виїжджає до Праги. Вона зупиняється у своєї тітки, яка володіє тютюновою крамницею в центрі міста. Її син, Тоні, запрошує Ганну до театру. Ганна зачарована Прагою. Тоні працює в елітній ресторації. Лілея, господиня ресторації, його коханка, звинувачує Тоні у тому, що він вкрав її золоті виделки, і з ганьбою звільняє його. Ганна бажає їхати потягом додому, позаяк у цей день її батько має повернутися з сусіднього села додому, але Тоні спокушає її, і вона залишається в Празі.
 
Батько Ганни, коли повернувся до села і довідався, що донька порушила його наказ, вирішив одружитися з Марушкою і покарати доньку, залишивши увесь маєток у спадок майбутній дружині. Минає декілька тижнів, господиня ресторації, де він працював, подає на Тоні до суду. На суді з'ясувалось, що інший працівник ресторації вкрав виделки. Тоні бажає повернутися до своєї коханки Лілеї, але з'ясовується, що Ганнушка (так він її кличе на чеський манір) завагітніла. Тоді Тоні прилюдно зрікається своєї племінниці й каже, що ніколи не одружиться з нею. Розгублена Ганна біжить до центра Праги мостом і пильно дивиться у воду. Барочні обриси кам'яниць «Новітнього Вавилона» бринять у воді золотими фарбами, схиляючи її до думки про самогубство. Але потім погані думки полишають її, і вона потягом повертається у своє судетське село.
 
Гер Йобст і Марушка святкують весілля за столом у своїй хаті. Раптово входить донька. Всі гості завмирають. Ганнушка пильно дивиться на свого батька, благаючи його милосердя. Суворий батько стримує свої почуття, схиляє голову над тарілкою і повільно продовжує їсти. Ганна не може винести того, що рідний батько відцурався від неї, і кидається з брами геть у пітьму.
 
Ганнушка підбігає і стоїть перед домовиною своєї матері. На домовині написано «Hier verunglückte Marie Jobst» (Тут загинула Марія Йобст). Гіркі сльози ганьби й каяття спадають з її втомленого обличчя. Вона звинувачує себе, що зрадила Рейх, свою Батьківщину, і спаплюжила своє німецьке коріння інцестом. Усі гості кидаються її розшукувати, останнім вибігає Гер Йобст зі смолоскипом у руці. Марушка проклинає батька Ганни й знімає свій весільний вінець з намистом.
 
Ганнушка бачить світло, яке плине від туману на болоті. Вона вважає, що це мати її кличе і кидається у воду. Підбігають друзі Гера Йобста з драбинами. Гер Йобст несе свою доньку, ридаючи, і кляне Золоте місто, яке лишило його дружини та доньки. Він віддає свій маєток сусіду фермеру, за якого вона не хотіла виходити заміж. Друзі Йобста натякають, що загибель його доньки — це помста Водяного за те, що він викликав меліоратора, щоб осушити болото і зробити там рілля.
 
Останній кадр фільму показує домовину, на якій красується новий надпис «Hier verunglückte Marie Jobst und Ihre Tochter Anna» (Тут загинула Марія Йобст та її донька Ганна). Над домовиною колоситься пшениця, а над блискучим обрієм лунають акорди [[Бедржіх Сметана|Сметани]]. Сонцестояння 1941 року. Життя продовжується. Водяного переможено.
 
== Джерела ==
Фільм базуетьсябазується на драмедрамі ''Der Gigant'' австрійскогоавстрійського писменникаписьменника Ріхарда БілінгераБілінґера. В новелі, обаче ВодяннойВодяний карає батька, а не доньку. За наказом Міністра Пропаганди Третього Рейха [[Йозеф Геббельс|Йосефа Геббельса]] сюжет був змінензмінений, щоб підкреслити провину донькідоньки, яка змінила патріархальний уклад жіттяжиття німецького села на манівці яскравойяскраву метушніметушню великого міста іншої [[Нація|націінації]].
 
== Мотиви ==
Доля АннушкіГаннушки ву фільмі уособлює її неспроможність цінувати простоту жіттяжиття нав селі іта її запеклогопристрасного бажання зануритися ву міське жіттяжиття. ВикористовуяВикористовуючи мотиви доктрінидоктрини [[Кров і ґрунт|Кров і грунт]], [[Файт ХарланГарлан]] бажав підкреслити курс [[Третій Рейх|ТретьегоТретього РейхаРейху]] на еднанняєднання ЧоловікаЛюдини з Природою і підсилити паганськіпрадавні вірування використовуючіза мотивидопомогою німецькоймотивів німецької [[Міфологія|мифологііміфології]].
 
== Посилання ==
* [[imdbtitleiarchive:0034800DieGoldeneStadt1942|''TheDie GoldenGoldene City''Stadt]] (1942) на сайті [[Інтернет-архів|Internet Movie DatabaseArchive]] (англ.)
{{Бібліоінформація}}
* Die Goldene Stadt (1942) на сайті [[Інтернет-архів|Internet Archive]]
 
{{ВП-портали|Кінематограф|Німеччина}}
[[Категорія:Фільми Німеччини 1942]]
[[Категорія:Фільми німецькою мовою]]
[[Категорія:Фільми-драми Німеччини]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Золоте_місто_(фільм)