Вікіпедія

Економіка Польщі: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
 
(Не показані 46 проміжних версій 30 користувачів)
Рядок 7:
|year = календарний рік
|organs = [[ЄС]], [[WTO]], [[OECD]], [[НАТО]]
|rank = 21 у 2011<ref>[{{Cite web |url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2001rank.html?countryName=Austria&countryCode=au&regionCode=eur&rank=36#au |title=Архівована копія |accessdate=14 листопада 2012 |archive-date=23 жовтня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121023235220/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2001rank.html?countryName=Austria&countryCode=au&regionCode=eur&rank=36#au] }}</ref>
|gdp = $1.005,210 трлн. ПКС (20152018)
|growth = {{збільшення}} 35,61 % (20152018)
|sectors = сільське госоподарствогосподарство: 3,3 %, промисловість: 41,1 %, послуги: 55,6 % (2015)
|inflation = - 2,0,9 % (20152018)
|poverty = 17,3 % (2012)
|gini = 32,4 (2012)
|labor = 18,29 млн. (2015)
|occupations = сільське господарство (12,6 %), промисловість (30,4 %), послуги (57 %) (2012)
|unemployment = 10,6 % (2015)
|industries = машинобудування, залізо та сталь, вугілля, хімікати, суднобудування, продукти харчування, скло, алкоголь, текстиль
|exports = $190203,27 млрд (20152017)
|export-goods = машини та обладнання, транспортні засоби та запасні частини, напівфабрикати, продукти харчування та худоба
|export-partners = {{GER}} 27,1&nbsp;%<br/>{{GBR}} 6,8&nbsp;%<br/>{{CZE}} 6,6&nbsp;%<br/>{{FRA}} 5,5&nbsp;%<br/>{{ITA}} 4,8&nbsp;%<br/>{{NED}} 4,4&nbsp;% (2015)
|imports = $187203,53 млрд (20152017)
|import-goods = машини та устаткування, автомашини, хімікати, мінеральна сировина, паливо-мастильні матеріали та ін.
|import-partners = {{GER}} 27,6&nbsp;%<br/>{{CHN}} 7,5&nbsp;%<br/>{{RUS}} 7,2&nbsp;%<br/>{{NED}} 5,9&nbsp;%<br/>{{ITA}} 5,2&nbsp;%<br/>{{FRA}} 4,1&nbsp;% (2015)
|debt = 43,4 % [[ВВП]] (2015)
|revenue = 81,58 млрд. (2015)
|expenses = 90,24 млрд. (2015)
|reserves = $94,75 млрд. (грудень 2015)
|aid =
|cianame = pl
|spelling =
}}
 
[[Файл:Spadek bezrobocia 2004 2008 Barry Kent.png|thumb|300px|Безробіття в країні від березня 2004 до березня 2008; %]]
'''Польща''' — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, [[Металургія|металургійна]], гірнича (вугільна, сірчана та ін.), [[Хімічна промисловість|хімічна]], кораблебудування, харчова, текстильна та [[легка промисловість]]. Транспорт: [[Польські державні залізниці|залізничний]], автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — [[Щецин]], [[Свіноуйсьце]], [[Гданськ]], [[Гдиня]]. У 1997 року було перевезено 386 млн т вантажів, з них залізницями 224 млн, автомобільним транспортом — 96 млн, трубопровідним — 34 млн, морським — 24 млн, річковим — 8 млн т.
 
За даними [«Index of Economic Freedom,» ([[The Heritage Foundation|Heritage Foundation]], U.S.A.]США): ВВП — $ 470655 млрд. Темп зростання ВВП — 4,8 %. [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] на душу населення — $19 000. Прямі закордонні інвестиції — $ 3,9 млрд. Імпорт ([[нафта]] і нафтопродукти, прокат чорних металів і сталь, залізняк, металообробні станкиверстати, пшениця, бавовна) — $ 34,3 млрд. (г.ч. [[Німеччина ]]— 19,0 %; [[Італія ]]— 7,9 %; [[Франція ]]— 6,5 %; [[Росія ]]— 5,4 %; [[Велика Британія ]]— 4,7 %). Експорт (палива, сировина і напівфабрикати, станкиверстати і машини, промислове і транспортне обладнання, одяг і господарські товари) — $ 28,6 млрд. (г.ч. Німеччина — 36,0 %; Італія — 5,8 %; Росія — 5,6 %; [[Нідерланди ]]— 4,7 %; Франція — 4,6 %).
 
== Економіка Польщі після Другої світової війни ==
Внаслідок [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Польща втратила майже 40 % національних надбань понад 6 млн чол. населення. З кінця 1940-х до кінця 1980-х років польська економіка була організована за радянською моделлю, що характеризується централізованим плануванням і державною власністю на засоби виробництва. Економічне зростання в перші після Другої світової війни роки, незважаючи на значне виснаження ресурсів, відбувалося прискореними темпами. У 1960-х роках щорічний приріст національного прибутку становив 6,2 %, на початку 1970-х — 8,1 %. Уряд обмежував індивідуальне споживання, щоб підтримати високий рівень капіталовкладень. На відміну від Радянського Союзу та інших Східної Європи, в Польщі не було проведено загальної колективізації. Сільське господарство було основним джерелом засобів для існування для 35 % населення. Поступово зросло значення обробної і добувної промисловості, і в кінцінаприкінці 1970-х років на ці галузі припадало 50 % національного прибутку країни і 1/3 всіх робочих місць.
 
У 1950—1967 частка зайнятих в державній промисловості зросла на 93 % частково за рахунок передачі їй підприємств приватного сектора, що збереглися після націоналізації. У 1970—1980 зайнятість у промисловості збільшилася на 15 %. Великі капіталовкладення в післявоєнні роки сприяли розвитку металургії, машинобудування, суднобудування і хімічної промисловості. У 1990—1991 зайнятість в приватному секторі промисловості збільшилася майже на 25 %. Польська промисловість дуже диверсифікована і географічно досить рівномірно розміщена, хоч існують райони значної концентрації підприємств її провідних галузей. Провідні галузі виробляють продукти харчування, текстиль, вугілля, машини і обладнання. У Катовіцькому воєводстві (Верхня Сілезія) локалізовано близько 20 % всіх працюючих в промисловості країни; тут зосереджені підприємства вугільної промисловості і чорної металургії. Це також головний район кольорової металургії, машинобудування і виробництва металоконструкцій і інших металоємних виробів. У Лодзі і її оточенні знаходиться майже 42 % всіх зайнятих в текстильній промисловості. Близько 30 % зайнятих в електротехнічній промисловості сконцентровано в Варшаві і її околицях. Гданськ і Щецин — великі центри суднобудування. Підприємства хімічної промисловості більш розосередилися по території країни, хоч значна їх частина знаходиться в Катовіцькому воєводстві.▼
 
▲У 1950—1967 частка зайнятих в державній промисловості зросла на 93 % частково за рахунок передачі їй підприємств приватного сектора, що збереглися після націоналізації. У 1970—1980 зайнятість у промисловості збільшилася на 15 %. Великі капіталовкладення в післявоєнні роки сприяли розвитку металургії, машинобудування, суднобудування і хімічної промисловості. У 1990—1991 зайнятість в приватному секторі промисловості збільшилася майже на 25 %. Польська промисловість дуже диверсифікована і географічно досить рівномірно розміщена, хоч існують райони значної концентрації підприємств її провідних галузей. Провідні галузі виробляють продукти харчування, текстиль, вугілля, машини і обладнання. У КатовіцькомуКатовицькому воєводстві (Верхня Сілезія) локалізовано близько 20 % всіх працюючих в промисловості країни; тут зосереджені підприємства вугільної промисловості і чорної металургії. Це також головний район кольорової металургії, машинобудування і виробництва металоконструкцій і інших металоємних виробів. У Лодзі і її оточенні знаходиться майже 42 % всіх зайнятих в текстильній промисловості. Близько 30 % зайнятих в електротехнічній промисловості сконцентровано в Варшаві і її околицях. Гданськ і Щецин — великі центри суднобудування. Підприємства хімічної промисловості більш розосередилися по території країни, хоч значна їх частина знаходитьсярозташовані в КатовіцькомуКатовицькому воєводстві.
 
Після 1978, особливо в 1980—1981, економічна і соціально-політична криза викликала різкий спад виробництва. Середньорічне його зниження в 1978—1981 становило 6,5 %. У 1980-х роках наступивнастав застій, а в 1990 ВВП різко скоротився (на 11,6 %) за рахунок спаду випуску промислової продукції на 22 %. У всіх інших секторах економіки в 1990 відбулося зменшення обсягу виробництва — від 14,5 % в будівництві до 0,4 % в сфері послуг. У 1991 ВВП скоротився на 7,4 %. У лютому 1992 обсяг промислового виробництва знизився на 41 % в порівнянні з його середнім обсягом в 1989.
 
== Економіка Польщі у нові часи ==
У 1980-х роках уряд послабив контроль за діяльністю підприємств. [[Лєшек Бальцерович|Л.Бальцерович]] розробив стратегію економічних реформ, що складалася з двох етапів. Протягом першого етапу, реалізованого восени 1989, уряд встановив контроль над бюджетом і скорегував деякі диспропорції в цінах, створив систему дотацій по безробіттю і розробив юридичну основу процедури банкрутства. Державний сектор (включаючи кооперативи) в 1989 охоплював 90 % виробництва і 85 % капіталовкладень. За планом Бальцеровича приватизація здійснювалася шляхом прискореного акціонування державного сектора і продажу підприємств. Другий етап почався 1 січня 1990 і включав різке скорочення дефіциту бюджету, реформу податкової системи, обмеження монетарного курсу, лібералізацію більшості цін, девальвацію злотих і різке скорочення темпів індексації заробітної плати. Згідно із законом про приватизацію, прийнятим літом 1990, були створені центральне агентство, що керувало процесом приватизації, і міністерство у справах власності. Швидке зростання приватного сектора почалося вже у 1989: виникли малі і середні фірми, а також особисті підприємства («мала приватизація»). У 1992 частка несільськогосподарського приватного сектора у валовому внутрішньому продукті (ВВП) становила 45 %, в тому числі в промисловості — 31 %, в будівництві — 78 % і в торгівлі — близько 91 %. Приватизація великих підприємств викликала менший інтерес з боку потенційних покупців і активний опір з боку робітників. До 1992 були акціоновані тільки 501 з 8841 підприємств, і лише 76 були придбані за ринковими цінами вітчизняними або іноземними покупцями. Процес приватизації великих підприємств ву П.Польщі протікав повільно і суперечливо. До кінця 1996 була здійснена приватизація лише 1895 великих підприємств з 8841, що існували в 1989. Більш успішно йшла мала приватизація: у 1990 до приватного сектора були передані 35 тис. малих підприємств. У 1990 уряд оголосив програму «масової приватизації» для декількох сотень найбільших державних підприємств; однак до реалізації цієї програми не приступали аж до 1996 через численні поправки і доповнення. У основі цієї приватизації лежала роздача громадянам ваучерів, які являли собою акції на власність в 15 національних інвестиційних фондах, між якими і розподілялися акції підприємств, що приватизуються. До кінця листопада 1996 цією програмою було охоплено 90 % населення.
 
На 1996, трудові ресурси Польщі становили 22 млн чол., або 57 % населення. Приватний сектор нараховував понад 65 % всіх зайнятих.
 
Робоча сила в Польщі — одна з найбільш молодих в Європі: близько 60 % зайнятих мають вік до 40 років. Із загального числа зайнятих у 11 % вища, у 66 % — середня освіта. У кінціНаприкінці 1995 в сільському господ.господарстві було 26,5 % всіх зайнятих, в промисловості — 25 % (3,5 % в харчовій, 2,5 % — в гірничодобувній, 5,2 % — в машинобудуванні), 12,7 % — в торгівлі, 5,7 % — в будівництві і 5 % — на транспорті.
 
У 1997 ВВП Польщі становив 135,8 млрд дол., або 6406 дол. на душу населення. У 1998 національний прибуток зріс на 6,3 %, обсяг інвестицій — на 22,8 %, сумарні вкладення іноземних капіталів — на 25 млрд дол. У 2000 р. ВВП зріс до 149,8 млрд дол. Промисловість у 1998 давала 40 % ВВП; сфера послуг — 54 %, сільське господарство — 6 %. Якщо в 1989 на приватний сектор припадало 18 % ВВП, то у 1996 — 65 %, в тому числі 52 % вартості всієї промислової продукції, понад 90 % продукції роздрібної торгівлі, сільського господарства, автотранспорту і будівництва. Число приватних підприємств в Польщі збільшилося з 0,5 млн в 1988 до 1,8 млн в 1995, а підприємств з участю іноземного капіталу — з 1,6 тис. в 1988 до 25 тис. в 1996.
 
На 1993, орні землі Польщі становили 47 % всіх площі країни (приблизно 18 млн га), пасовища — 13 % і ліси — 29 %. У 1989 1/5 земельних угідь належала державі, інша земля знаходилася в руках приватних осіб. Державні господарства зосереджені в основному в західних і південних воєводствах. Міняється структура посівних площ: збільшується обробіток картоплі і технічних культур за рахунок скорочення посівів зернових. У результаті Польща вимушена ввозити значну кількість зерна. У 1950 зернові займали 63,6 % площ, що обробляються, в 1992 — тільки 46 %. Вирощують: пшеницю, жито, цукровий буряк, картоплю та іншінші. Польща є найбільшим у світі експортером яблучних консервів і займає видне місце у виробництві компотів, свіжозаморожених смородини, капусти і моркви. Країна дає 16 % європейського збору картоплі і 5 % — цукрового буряка. У 1996 в Польщі було 8 млн голів великої рогатої худоби, молока вироблялося 12 млрд л. Поголів'я свиней досягло 20 млн. Розводять домашню птицю: курчат і курей (45 млн у 1996, 76 млн. — у 1980), качок 7 млн, індичок — 1 млн. У приватному сільському господарстві кінь залишається важливою тягловою силою, хоч число тракторів різко зросло — майже з нуля в 1956 до 1211,6 тис. одиниць в 1995. Важлива галузь господарства — морське рибальство, лісництво.
 
Основну частину електроенергії дають ТЕС, що працюють на вугіллі. У 1994 загальна встановлена потужність електростанцій Польщі становила 29,64 млн кВт; було вироблено 127,42 млрд кВт·год електроенергії.
Рядок 62 ⟶ 60:
Промисловість Польщі є основною галуззю господарства.
 
Основні галузі промисловості — [[машинобудування|машинобудівна]], [[Металургія|металургійна]], гірнича (вугільна, сірчанева тощо), хімічна, [[суднобудування|суднобудівна]], [[Харчова промисловість|харчова]], [[Текстильна промисловість|текстильна]] та [[легка промисловість]].
 
Значна частка економічного потенціалу країни базується на переробці мінеральної сировини. Переважають галузі важкої промисловості. Провідну роль відіграють [[машинобудування]], чорна та кольорова [[металургія]], хімічна промисловість. Також добре розвинені текстильна та швейна промисловість. У паливній промисловості головною галуззю є вугільна. В електроенергетиці провідну роль відіграють [[Теплова електростанція|теплові електростанції]]. Чорна металургія працює на власному коксівному вугіллявугіллі та переважно імпортних рудах. Кольорова металургія з власної сировини виплавляє [[мідь]], [[свинець]] і [[цинк]]; з імпортованої — [[алюміній]]. У [[Верхня Сілезія|Верхній Сілезії]] переважає металомістке важке та залізничне машинобудування. Хімічна промисловість Польщі спеціалізується на виробництві різноманітних мінеральних добрив, [[Сода|соди]], [[Полімери|полімерів]], [[Парфуми|парфумів]], [[Ліки|ліків]], фотохімії. Текстильна промисловість країни виробляє переважно [[Бавовна|бавовняні тканини]]. [[Швейна промисловість]] працює на експорт.
 
Станом на березень 2014 імпорт сталевої продукції в Польщу сягає 60&nbsp;% національного споживання. Польща імпортує в основному так звані «плоскі вироби», при цьому загальне використання національного потенціалу є низьким. Загальна виробнича потужність продукції сталі в Польщі відповідає величині національного споживання, але структура виробництва не відповідає національним потребам.<ref>В березні 2014 року в Міністерстві економіки РП відбулася зустріч Віце-прем'єр-міністра, Міністра економіки РП Я. Пєхоцінського з представниками металургійної галузі.</ref>
 
В 2013 у Польщі було вироблено 23,1&nbsp;млн побутових приладів. Польща є найбільшим виробником складної побутової техніки у Європі, обігнавши такі країни, як Італія та Німеччина&nbsp;— традиційних постачальників цих товарів на світовий ринок. 70-8070—80&nbsp;% від всього обсягу складної побутової техніки, виробленої в Польщі, постачається на ринки інших європейських країн. Виробництво великих приладів&nbsp;— холодильників, кухонних плит, посудомийних машин в 2013 склало 17,6&nbsp;млн одиниць. ВробництвоВиробництво цих товарів в Польщі, як правило, здійснюється на створених підприємствах великих міжнародних компаній, таких, як Samsung, Bosch, Electrolux, Indesit та FagorMastercook.<ref>Інформація МЗС України. Травень 2014</ref>
 
=== Транспорт ===
Рядок 77 ⟶ 75:
1997 року було перевезено 386 млн т вантажів, з них залізницями — 224 млн, автомобільним транспортом — 96 млн, трубопровідним — 34 млн, морським — 24 млн, річковим — 8 млн т.
 
За2001 даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]:року ВВП —складало $ 149,8 млрд.
 
Темп зростання ВВП — 4,8 %.
Рядок 87 ⟶ 85:
==== Πовітряний транспорт ====
{{main|Список аеропортів Польщі}}
[[Файл:Airports in Poland - status sinceairports 20142016.svg|thumb]]
Міжнародні аеропорти в Польщі:
* [[Аеропорт імені Фридерика Шопена|Міжнародний Аеропорт ім. Фридерика Шопена Варшава-Окенцє]]
* [[ГданськийГданськ (аеропорт імені Леха Валенси)|Міжнародний Аеропорт ім. Леха Валенси Гданськ-Рембєхово]]
* [[Катовиці (аеропорт)|Міжнародний Аеропорт Катовіце-Пижовіце]]
* [[Міжнародний аеропорт імені Яна Павла II Краків-Баліце|Міжнародний Аеропорт ім. Яна Павла II Краків-Баліце]]
* [[Лодзь-Люблінек (аеропорт)|Міжнародний Аеропорт ім. Владислава Реймонта Лодзь-Люблінек]]
* [[Познань-Лавиця (аеропорт)|Міжнародний Аеропорт ім. Генрика Венявского Познань-Лавіца]]
* [[Вроцлав (аеропорт)|Міжнародний Аеропорт ім. Миколи Коперника Вроцлав-Страховіце]]
* [[Щецин-Голенюв (аеропорт)|Міжнародний Аеропорт "Солідарність" Щецин-Голенюв]]
* [[Міжнародний аеропорт Ряшів-Ясенка|Міжнародний Аеропорт Ряшів-Ясенка]]
* [[Бидгощ-Шведерове (аеропорт)|Міжнародний Аеропорт ім. Ігнація Яна Падеревського Бидгощ-Шведерово]]
* [[Зелена Гура-Бабімост (аеропорт)|Аеропорт Зелена Гура-Бабімост]]
* [[Аеропорт Варшава-Модлін|Міжнародний Аеропорт Варшава-Модліні]] (відкриється в 2012 році)
* [[Люблін (аеропорт)|Міжнародний Аеропорт Люблін-Сьвидник]] (відкриється в 2012 році)
 
=== Імпорт ===
Імпортом є нафта і нафтопродукти, прокат чорних металів і сталь, залізняк, металообробні станкиверстати, пшениця, бавовна — $ 34,3 млрд. (г. ч. Німеччина — 19,0 %; Італія — 7,9 %; Франція — 6,5 %; Росія — 5,4 %; ВеликобританіяВелика Британія — 4,7 %).
 
=== Експорт ===
Експорт є паливо, сировина і напівфабрикати, станкиверстати і машини, промислове і транспортне обладнання, одяг і господарські товари) — $ 28,6 % млрд. (г. ч. Німеччина — 36,0 %; Італія — 5,8 %; Росія — 5,6 %; Нідерланди — 4,7 %; Франція — 4,6 %.
 
'''Див. також:''' [[Корисні копалини Польщі]], [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Польщі]], [[Гірнича промисловість Польщі]].
 
=== Іноземні інвестиції ===
Франція
 
Польща є провідним торговим партнером Франції в Центральній та Східній Європі (17 мільярдів євро торгівлі в 2016 році) і головним напрямком французьких прямих іноземних інвестицій у регіоні (запас майже 18 мільярдів євро в 2015 році, у понад 920 французьких компаній працює майже 200 000 людей)<ref>{{Cite web|title=Poland|url=https://www.diplomatie.gouv.fr/en/country-files/poland/|website=France Diplomacy - Ministry for Europe and Foreign Affairs|accessdate=2021-11-14|language=en|first=Ministère de l'Europe et des Affaires|last=étrangères|archive-date=14 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114213142/https://www.diplomatie.gouv.fr/en/country-files/poland/}}</ref>.
 
Німеччина
 
Після краху комунізму у Східній Європі польська та німецька економіки стали все більш взаємопов’язаними.  Наприклад, у місті [[Лодзь]] німецький виробник побутової техніки Bosch-Siemens Hausgeräte не лише бачить, як пральні машини зходять з виробничих ліній, а й досліджує нові побутові технології.
 
У {{нп|спеціальній економічній зоні Валбжих|||Wałbrzych Special Economic Zone}} поблизу Вроцлава Daimler розширив свою новозбудовану виробничу ділянку двигуна за допомогою другого акумуляторного заводу, який є найсучаснішим стандартом індустрії 4.0 і з нейтральним викидом CO2, який живиться електрикою від вітрової електростанції в 10 км  (6,21 миль)<ref>{{Cite web|title=Germany eyes Poland's economic miracle for post-COVID growth {{!}} DW {{!}} 23.02.2021|url=https://www.dw.com/en/germany-eyes-polands-economic-miracle-for-post-covid-growth/a-56659483|website=DW.COM|accessdate=2021-11-14|language=en-GB|first=Deutsche|last=Welle (www.dw.com)|archive-date=5 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211105173846/https://www.dw.com/en/germany-eyes-polands-economic-miracle-for-post-covid-growth/a-56659483}}</ref>.
 
Південна Корея
 
Корейські інвестиції були розпочаті в 1993 році компанією [[Daewoo]] (завод FSO, 2000 р.) Наступна велика хвиля корейських інвестицій прийшла в середині 2000-х років.
*[[LG Group|LG]] інвестував інфраструктуру у [[Млава]] (LG Electronics) і Кобежіце недалеко від Вроцлава (LG Display)<ref>{{Cite web|title=South Korea's LG to invest EUR 303 mln in huge Polish plant|url=https://www.thefirstnews.com/article/south-koreas-lg-to-invest-eur-303-mln-in-huge-polish-plant-19218|website=www.thefirstnews.com|accessdate=2021-11-14|language=en|archive-date=14 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210648/https://www.thefirstnews.com/article/south-koreas-lg-to-invest-eur-303-mln-in-huge-polish-plant-19218}}</ref>;
*Samsung Electronics Polska у квітні 2017 року створила в [[Ряшів|Ряшеві]] проєкт «Samsung Inkubator Rzeszów»<ref>{{Cite web|title=Samsung Incubator|url=https://www.interregeurope.eu/oss/news/news-article/12579/samsung-incubator/|website=Interreg Europe|accessdate=2021-11-14|language=en|archive-date=14 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210654/https://www.interregeurope.eu/oss/news/news-article/12579/samsung-incubator/}}</ref>;
*SK Eurochem Sp. z o.o. організував інвестиції в Валбжіхскую особливу економічну зону (підзона Дзержона), у Влоцлавек і Мандо (завод гальмівних систем у Валбжіхе)<ref>{{Cite web|title=SK Chemicals launches manufacturing in Poland|url=https://www.paih.gov.pl/nowosci/?id_news=466|website=www.paih.gov.pl|accessdate=2021-11-14|language=pl|archive-date=14 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210649/https://www.paih.gov.pl/nowosci/?id_news=466}}</ref>;
*SK Innovation у березні 2019 року офіційно оголосила про намір побудувати завод з виробництва сепараторів для електричні батареї в м. Домброва-Гурнича<ref>{{Cite web|title=SK Innovation opens first Polish battery material plant|url=https://www.electrive.com/2021/10/08/sk-innovation-opens-first-polish-battery-material-plant/|website=electrive.com|date=2021-10-08|accessdate=2021-11-14|language=en-US|archive-date=14 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210648/https://www.electrive.com/2021/10/08/sk-innovation-opens-first-polish-battery-material-plant/}}</ref>;
 
Японія
 
У 90-2000-х основними японськими інвестиційними компаніями були:
*Toyota Motor Industries Poland;
*Bridgestone Poland;
*NSK Europe;
*Sanden Manufacturing;
*TRI Poland;
*Mabuchi (Краківський технологічний парк, завод моторних систем управління);
*Asahi Holdings (придбала акції Kompania Piwowarska в рамках придбання власності,головний виробник пива в Польщі)<ref>{{Cite web|title=Asahi toasts wind energy PPA for Polish breweries|url=https://www.energylivenews.com/2019/11/05/asahi-toasts-wind-energy-ppa-for-polish-breweries/|website=Energy Live News|date=2019-11-05|accessdate=2021-11-14|language=en-US|archive-date=14 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210156/https://www.energylivenews.com/2019/11/05/asahi-toasts-wind-energy-ppa-for-polish-breweries/}}</ref>;
*японський магнат у харчовій промисловості Kewpie Corp (наприкінці 2016 року придбав Mosso Kwaśniewscy, польський виробник майонезу)<ref>{{Cite web|title=Japan's Kewpie expands in Poland with Mosso takeover|url=https://www.just-food.com/news/japans-kewpie-expands-in-poland-with-mosso-takeover/|website=Just Food|date=2016-10-25|accessdate=2021-11-14|language=en-GB|archive-date=14 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210151/https://www.just-food.com/news/japans-kewpie-expands-in-poland-with-mosso-takeover/}}</ref>;
*SumiRiko (завод автозапчастин в Сосновці)<ref>{{Cite web|title=News|url=http://sumiriko.tri.pl/index.php/en/news|website=sumiriko.tri.pl|accessdate=2021-11-14|archive-date=14 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210153/http://sumiriko.tri.pl/index.php/en/news}}</ref>;
*Toyota (завод у м. [[Валбжих]]; в середині 2019 завод у Єлчі-Лясковіце почав виробляти 2-літрові традиційні двигуни; нові лінії Toyota розпочнуть роботу у 2021 р. (виготовлення трансмісій) у Валбжиху та 2022 (виробництво двигунів) у Єлчі)<ref>{{Cite web|title=Toyota starts production of hybrid electric drives in Poland|url=https://newsroom.toyota.eu/toyota-starts-production-of-hybrid-electric-drives-in-poland-for--yaris---the-car-of-the-year-2021/|website=Toyota starts production of hybrid electric drives in Poland|accessdate=2021-11-14|language=en|archive-date=14 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210154/https://newsroom.toyota.eu/toyota-starts-production-of-hybrid-electric-drives-in-poland-for--yaris---the-car-of-the-year-2021/}}</ref>.
 
США
 
У 2021 році в Польщі з'явилися 9 сучасних логістичні центри [[Amazon.com|компанії Амазон]]<ref>{{Cite news|title=Amazon launches Prime service in Poland|url=https://www.reuters.com/technology/amazon-launches-prime-service-poland-2021-10-12/|work=Reuters|date=2021-10-12|accessdate=2021-11-14|language=en|last=Reuters|archive-date=14 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210151/https://www.reuters.com/technology/amazon-launches-prime-service-poland-2021-10-12/}}</ref>:
*у Садах (поблизу Познані);
*Сосновці;
*Колбасково (поблизу Щецина);
*двох об'єктах у Беланах;
*Вроцлавських;
*Павликовіце (поблизу Лодзі);
*Лодзі, Окмянах (біля Болеславця);
*Глівицях;
*Свебодзіні (запуск у 2021р).
 
== Українські заробітчани ==
Із 2014 року українські заробітчани стали становити все більшу частину робочої сили Польщі.<ref>{{Cite web |url=https://wework.in.ua/ru/preymushchestva-y-nedostatky-ofytsyalnoho-y-neofytsyalnoho-trudoustrojstva-v-polshe-chto-vybrat/ |title=Переваги та недоліки офіційного та неофіційного працевлаштування у Польщі |accessdate=14 серпня 2021 |archive-date=14 серпня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210814095902/https://wework.in.ua/ru/preymushchestva-y-nedostatky-ofytsyalnoho-y-neofytsyalnoho-trudoustrojstva-v-polshe-chto-vybrat/ }}</ref> Станом на [[2019 рік]] у Польщі перебувало близько 1,2 млн українців, а взагалі за рік на тимчасові роботи до Польщі виїжджали до 2 млн українців. Постійно ж мешкає у Польщі лише 200 000 українців. За оцінками Нацбанку Польщі, українські кадри забезпечують 0,3—0,9&nbsp;% зростання ВВП.<ref>[https://www.eurointegration.com.ua/articles/2019/06/18/7097408/ Польща наша: як масовий приїзд українців змінив сусідню країну] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190618084124/https://www.eurointegration.com.ua/articles/2019/06/18/7097408/ |date=18 червня 2019 }}, Європейська правда, 18 червня 2019</ref><ref>{{Cite web |url=https://europeservice.com.ua/news/scho_potribno_dlia_pratsevlashtuvannia_v_polshe |title=Вимоги до українців для легальної роботи в Польщі |accessdate=28 січня 2022 |archive-date=28 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220128210642/https://europeservice.com.ua/news/scho_potribno_dlia_pratsevlashtuvannia_v_polshe }}</ref>
 
== Див. також ==
* [[Корисні копалини Польщі]],
* [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Польщі]],
* [[Природа Польщі]],
* [[Геологія Польщі]],
* [[Гідрогеологія Польщі]],
* [[Сейсмічність Польщі]].
* [[Польські державні залізниці]]
* [[Lotnicze Warsztaty Doświadczalne]]
 
== Примітки ==
Рядок 124 ⟶ 171:
 
== Джерела ==
* [https://shron1.chtyvo.org.ua/Biletskyi_Volodymyr/Hirnychyi_entsyklopedychnyi_slovnyk_Tom_3.pdf? Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. [[Володимир Білецький|В. С. Білецького]]. — Д. : [[Східний видавничий дім]], 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X]
* {{ГЕС3}}
* Worldmark Encyclopedia of National Economics, Volume 4 — Europe, Gale Group, 2002, ISBN 0-7876-4955-4
 
== Посилання ==
{{Commonscat|Economy of Poland}}
* [http://www.ceemarket.com Economic data from Eastern European Markets (ceeMarket.com)]▼
 
* [https://visa-pro.com.ua/kalkulyator-zarobitku Калькулятор заробітку в Польщі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210802081218/https://visa-pro.com.ua/kalkulyator-zarobitku |date=2 серпня 2021 }}
{{Польща в темах}}
 
▲* [http://www.ceemarket.com Economic data from Eastern European Markets (ceeMarket.com)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180120033817/http://www.ceemarket.com/ |date=20 січня 2018 }}
 
{{Польща в темах}}{{Найбільші банки Польщі}}{{ac}}
{{Економіка країн світу}}
{{Вікіфікувати|дата=Жовтень 2012}}
 
[[Категорія:Польща]]
[[Категорія:Економіка Польщі| ]]
[[Категорія:Країни члени СОТ|Польща]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Економіка_Польщі