Економіка Польщі: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 07:57, 23 листопада 2020 ред. Mykola7 (обговорення \| внесок) Чек'юзери, Патрульні, Адміністратори 49 222 редагування м Відкинуто редагування 194.44.201.147 (обговорення) до зробленого Alan ffm Мітки: Відкіт Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного ← Попереднє редагування		Поточна версія на 07:36, 4 травня 2024 ред. скасувати Білецький В.С. (обговорення \| внесок) Патрульні, Виключення з IP-блокувань, Відкочувачі 270 235 редагувань →‎Джерела
(Не показана 21 проміжна версія 15 користувачів)
Рядок 7: \|year = календарний рік \|organs = [[ЄС]], [[WTO]], [[OECD]], [[НАТО]] \|rank = 21 у 2011<ref>[{{Cite web \|url=https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2001rank.html?countryName=Austria&countryCode=au&regionCode=eur&rank=36#au \|title=Архівована копія \|accessdate=14 листопада 2012 \|archive-date=23 жовтня 2012 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20121023235220/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/rankorder/2001rank.html?countryName=Austria&countryCode=au&regionCode=eur&rank=36#au] }}</ref> \|gdp = $1,210 трлн ПКС (2018) \|growth = {{збільшення}} 5,1 % (2018) Рядок 33: }} [[Файл:Spadek bezrobocia 2004 2008 Barry Kent.png\|thumb\|300px\|Безробіття в країні від березня 2004 до березня 2008; %]] '''Польща''' — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, [[Металургія\|металургійна]], гірнича (вугільна, сірчана та ін.), [[Хімічна промисловість\|хімічна]], кораблебудування, харчова, текстильна та [[легка промисловість]]. Транспорт: [[Польські державні залізниці\|залізничний]], автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — [[Щецин]], [[Свіноуйсьце]], [[Гданськ]], [[Гдиня]]. 1997 року було перевезено 386 млн т вантажів, з них залізницями 224 млн, автомобільним транспортом — 96 млн, трубопровідним — 34 млн, морським — 24 млн, річковим — 8 млн т. За даними «Index of Economic Freedom» ([[The Heritage Foundation\|Heritage Foundation]], США): ВВП — $ ~~470~~655 млрд. Темп зростання ВВП — 4,8 %. [[Валовий внутрішній продукт\|ВВП]] на душу населення — $19 000. Прямі закордонні інвестиції — $ 3,9 млрд. Імпорт ([[нафта]] і нафтопродукти, прокат чорних металів і сталь, залізняк, металообробні верстати, пшениця, бавовна) — $ 34,3 млрд (г.ч. [[Німеччина ]]— 19,0 %; [[Італія ]]— 7,9 %; [[Франція ]]— 6,5 %; [[Росія ]]— 5,4 %; [[Велика Британія ]]— 4,7 %). Експорт (палива, сировина і напівфабрикати, верстати і машини, промислове і транспортне обладнання, одяг і господарські товари) — $ 28,6 млрд (г.ч. Німеччина — 36,0 %; Італія — 5,8 %; Росія — 5,6 %; [[Нідерланди ]]— 4,7 %; Франція — 4,6 %). == Економіка Польщі після Другої світової війни == Внаслідок [[Друга світова війна\|Другої світової війни]] Польща втратила майже 40 % національних надбань понад 6 млн чол. населення. З кінця 1940-х до кінця 1980-х років польська економіка була організована за радянською моделлю, що характеризується централізованим плануванням і державною власністю на засоби виробництва. Економічне зростання в перші після Другої світової війни роки, незважаючи на значне виснаження ресурсів, відбувалося прискореними темпами. У 1960-х роках щорічний приріст національного прибутку становив 6,2 %, на початку 1970-х — 8,1 %. Уряд обмежував індивідуальне споживання, щоб підтримати високий рівень капіталовкладень. На відміну від Радянського Союзу та інших Східної Європи, в Польщі не було проведено загальної колективізації. Сільське господарство було основним джерелом засобів для існування для 35 % населення. Поступово зросло значення обробної і добувної промисловості, і наприкінці 1970-х років на ці галузі припадало 50 % національного прибутку країни і 1/3 всіх робочих місць. У 1950—1967 частка зайнятих в державній промисловості зросла на 93 % частково за рахунок передачі їй підприємств приватного сектора, що збереглися після націоналізації. У 1970—1980 зайнятість у промисловості збільшилася на 15 %. Великі капіталовкладення в післявоєнні роки сприяли розвитку металургії, машинобудування, суднобудування і хімічної промисловості. У 1990—1991 зайнятість в приватному секторі промисловості збільшилася майже на 25 %. Польська промисловість дуже диверсифікована і географічно досить рівномірно розміщена, хоч існують райони значної концентрації підприємств її провідних галузей. Провідні галузі виробляють продукти харчування, текстиль, вугілля, машини і обладнання. У ~~Катовіцькому~~Катовицькому воєводстві (Верхня Сілезія) локалізовано близько 20 % всіх працюючих в промисловості країни; тут зосереджені підприємства вугільної промисловості і чорної металургії. Це також головний район кольорової металургії, машинобудування і виробництва металоконструкцій і інших металоємних виробів. У Лодзі і її оточенні знаходиться майже 42 % всіх зайнятих в текстильній промисловості. Близько 30 % зайнятих в електротехнічній промисловості сконцентровано в Варшаві і її околицях. Гданськ і Щецин — великі центри суднобудування. Підприємства хімічної промисловості більш розосередилися по території країни, хоч значна їх частина ~~знаходиться~~розташовані в ~~Катовіцькому~~Катовицькому воєводстві. Після 1978, особливо в 1980—1981, економічна і соціально-політична криза викликала різкий спад виробництва. Середньорічне його зниження в 1978—1981 становило 6,5 %. У 1980-х роках настав застій, а в 1990 ВВП різко скоротився (на 11,6 %) за рахунок спаду випуску промислової продукції на 22 %. У всіх інших секторах економіки в 1990 відбулося зменшення обсягу виробництва — від 14,5 % в будівництві до 0,4 % в сфері послуг. У 1991 ВВП скоротився на 7,4 %. У лютому 1992 обсяг промислового виробництва знизився на 41 % в порівнянні з його середнім обсягом в 1989. == Економіка Польщі у нові часи == У 1980-х роках уряд послабив контроль за діяльністю підприємств. [[Лєшек Бальцерович\|Л.Бальцерович]] розробив стратегію економічних реформ, що складалася з двох етапів. Протягом першого етапу, реалізованого восени 1989, уряд встановив контроль над бюджетом і скорегував деякі диспропорції в цінах, створив систему дотацій по безробіттю і розробив юридичну основу процедури банкрутства. Державний сектор (включаючи кооперативи) в 1989 охоплював 90 % виробництва і 85 % капіталовкладень. За планом Бальцеровича приватизація здійснювалася шляхом прискореного акціонування державного сектора і продажу підприємств. Другий етап почався 1 січня 1990 і включав різке скорочення дефіциту бюджету, реформу податкової системи, обмеження монетарного курсу, лібералізацію більшості цін, девальвацію злотих і різке скорочення темпів індексації заробітної плати. Згідно із законом про приватизацію, прийнятим літом 1990, були створені центральне агентство, що керувало процесом приватизації, і міністерство у справах власності. Швидке зростання приватного сектора почалося вже у 1989: виникли малі і середні фірми, а також особисті підприємства («мала приватизація»). У 1992 частка несільськогосподарського приватного сектора у валовому внутрішньому продукті (ВВП) становила 45 %, в тому числі в промисловості — 31 %, в будівництві — 78 % і в торгівлі — близько 91 %. Приватизація великих підприємств викликала менший інтерес з боку потенційних покупців і активний опір з боку робітників. До 1992 були акціоновані тільки 501 з 8841 підприємств, і лише 76 були придбані за ринковими цінами вітчизняними або іноземними покупцями. Процес приватизації великих підприємств ву П.Польщі протікав повільно і суперечливо. До кінця 1996 була здійснена приватизація лише 1895 великих підприємств з 8841, що існували в 1989. Більш успішно йшла мала приватизація: у 1990 до приватного сектора були передані 35 тис. малих підприємств. У 1990 уряд оголосив програму «масової приватизації» для декількох сотень найбільших державних підприємств; однак до реалізації цієї програми не приступали аж до 1996 через численні поправки і доповнення. У основі цієї приватизації лежала роздача громадянам ваучерів, які являли собою акції на власність в 15 національних інвестиційних фондах, між якими і розподілялися акції підприємств, що приватизуються. До кінця листопада 1996 цією програмою було охоплено 90 % населення. На 1996, трудові ресурси Польщі становили 22 млн чол., або 57 % населення. Приватний сектор нараховував понад 65 % всіх зайнятих. Робоча сила в Польщі — одна з найбільш молодих в Європі: близько 60 % зайнятих мають вік до 40 років. Із загального числа зайнятих у 11 % вища, у 66 % — середня освіта. Наприкінці 1995 в сільському ~~господ.~~господарстві було 26,5 % всіх зайнятих, в промисловості — 25 % (3,5 % в харчовій, 2,5 % — в гірничодобувній, 5,2 % — в машинобудуванні), 12,7 % — в торгівлі, 5,7 % — в будівництві і 5 % — на транспорті. У 1997 ВВП Польщі становив 135,8 млрд дол., або 6406 дол. на душу населення. У 1998 національний прибуток зріс на 6,3 %, обсяг інвестицій — на 22,8 %, сумарні вкладення іноземних капіталів — на 25 млрд дол. У 2000 р. ВВП зріс до 149,8 млрд дол. Промисловість у 1998 давала 40 % ВВП; сфера послуг — 54 %, сільське господарство — 6 %. Якщо в 1989 на приватний сектор припадало 18 % ВВП, то у 1996 — 65 %, в тому числі 52 % вартості всієї промислової продукції, понад 90 % продукції роздрібної торгівлі, сільського господарства, автотранспорту і будівництва. Число приватних підприємств в Польщі збільшилося з 0,5 млн в 1988 до 1,8 млн в 1995, а підприємств з участю іноземного капіталу — з 1,6 тис. в 1988 до 25 тис. в 1996. На 1993, орні землі Польщі становили 47 % всіх площі країни (приблизно 18 млн га), пасовища — 13 % і ліси — 29 %. У 1989 1/5 земельних угідь належала державі, інша земля знаходилася в руках приватних осіб. Державні господарства зосереджені в основному в західних і південних воєводствах. Міняється структура посівних площ: збільшується обробіток картоплі і технічних культур за рахунок скорочення посівів зернових. У результаті Польща вимушена ввозити значну кількість зерна. У 1950 зернові займали 63,6 % площ, що обробляються, в 1992 — тільки 46 %. Вирощують: пшеницю, жито, цукровий буряк, картоплю та ~~інш~~інші. Польща є найбільшим у світі експортером яблучних консервів і займає видне місце у виробництві компотів, свіжозаморожених смородини, капусти і моркви. Країна дає 16 % європейського збору картоплі і 5 % — цукрового буряка. У 1996 в Польщі було 8 млн голів великої рогатої худоби, молока вироблялося 12 млрд л. Поголів'я свиней досягло 20 млн. Розводять домашню птицю: курчат і курей (45 млн у 1996, 76 млн — у 1980), качок 7 млн, індичок — 1 млн. У приватному сільському господарстві кінь залишається важливою тягловою силою, хоч число тракторів різко зросло — майже з нуля в 1956 до 1211,6 тис. одиниць в 1995. Важлива галузь господарства — морське рибальство, лісництво. Основну частину електроенергії дають ТЕС, що працюють на вугіллі. У 1994 загальна встановлена потужність електростанцій Польщі становила 29,64 млн кВт; було вироблено 127,42 млрд кВт·год електроенергії. Рядок 60: Промисловість Польщі є основною галуззю господарства. Основні галузі промисловості — [[машинобудування\|машинобудівна]], [[Металургія\|металургійна]], гірнича (вугільна, сірчанева тощо), хімічна, [[суднобудування\|суднобудівна]], [[Харчова промисловість\|харчова]], [[Текстильна промисловість\|текстильна]] та [[легка промисловість]]. Значна частка економічного потенціалу країни базується на переробці мінеральної сировини. Переважають галузі важкої промисловості. Провідну роль відіграють [[машинобудування]], чорна та кольорова [[металургія]], хімічна промисловість. Також добре розвинені текстильна та швейна промисловість. У паливній промисловості головною галуззю є вугільна. В електроенергетиці провідну роль відіграють [[Теплова електростанція\|теплові електростанції]]. Чорна металургія працює на власному коксівному вугіллі та переважно імпортних рудах. Кольорова металургія з власної сировини виплавляє [[мідь]], [[свинець]] і [[цинк]]; з імпортованої — [[алюміній]]. У [[Верхня Сілезія\|Верхній Сілезії]] переважає металомістке важке та залізничне машинобудування. Хімічна промисловість Польщі спеціалізується на виробництві різноманітних мінеральних добрив, [[Сода\|соди]], [[Полімери\|полімерів]], [[Парфуми\|парфумів]], [[Ліки\|ліків]], фотохімії. Текстильна промисловість країни виробляє переважно [[Бавовна\|бавовняні тканини]]. [[Швейна промисловість]] працює на експорт. Рядок 89: * [[Аеропорт імені Фридерика Шопена\|Міжнародний Аеропорт ім. Фридерика Шопена Варшава-Окенцє]] [[Гданськ (аеропорт)\|Міжнародний Аеропорт ім. Леха Валенси Гданськ-Рембєхово]] [[~~Катовіце~~Катовиці (аеропорт)\|Міжнародний Аеропорт Катовіце-Пижовіце]] [[Міжнародний аеропорт імені Яна Павла II Краків-Баліце\|Міжнародний Аеропорт ім. Яна Павла II Краків-Баліце]] [[Лодзь-Люблінек (аеропорт)\|Міжнародний Аеропорт ім. Владислава Реймонта Лодзь-Люблінек]] Рядок 105: === Експорт === Експорт є паливо, сировина і напівфабрикати, верстати і машини, промислове і транспортне обладнання, одяг і господарські товари) — $ 28,6 % млрд (г. ч. Німеччина — 36,0 %; Італія — 5,8 %; Росія — 5,6 %; Нідерланди — 4,7 %; Франція — 4,6 %. '''Див. також:''' [[Корисні копалини Польщі]], [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Польщі]], [[Гірнича промисловість Польщі]]. === Іноземні інвестиції === Франція Польща є провідним торговим партнером Франції в Центральній та Східній Європі (17 мільярдів євро торгівлі в 2016 році) і головним напрямком французьких прямих іноземних інвестицій у регіоні (запас майже 18 мільярдів євро в 2015 році, у понад 920 французьких компаній працює майже 200 000 людей)<ref>{{Cite web\|title=Poland\|url=https://www.diplomatie.gouv.fr/en/country-files/poland/\|website=France Diplomacy - Ministry for Europe and Foreign Affairs\|accessdate=2021-11-14\|language=en\|first=Ministère de l'Europe et des Affaires\|last=étrangères\|archive-date=14 листопада 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114213142/https://www.diplomatie.gouv.fr/en/country-files/poland/}}</ref>. Німеччина Після краху комунізму у Східній Європі польська та німецька економіки стали все більш взаємопов’язаними. Наприклад, у місті [[Лодзь]] німецький виробник побутової техніки Bosch-Siemens Hausgeräte не лише бачить, як пральні машини зходять з виробничих ліній, а й досліджує нові побутові технології. У {{нп\|спеціальній економічній зоні Валбжих\|\|\|Wałbrzych Special Economic Zone}} поблизу Вроцлава Daimler розширив свою новозбудовану виробничу ділянку двигуна за допомогою другого акумуляторного заводу, який є найсучаснішим стандартом індустрії 4.0 і з нейтральним викидом CO2, який живиться електрикою від вітрової електростанції в 10 км (6,21 миль)<ref>{{Cite web\|title=Germany eyes Poland's economic miracle for post-COVID growth {{!}} DW {{!}} 23.02.2021\|url=https://www.dw.com/en/germany-eyes-polands-economic-miracle-for-post-covid-growth/a-56659483\|website=DW.COM\|accessdate=2021-11-14\|language=en-GB\|first=Deutsche\|last=Welle (www.dw.com)\|archive-date=5 листопада 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20211105173846/https://www.dw.com/en/germany-eyes-polands-economic-miracle-for-post-covid-growth/a-56659483}}</ref>. Південна Корея Корейські інвестиції були розпочаті в 1993 році компанією [[Daewoo]] (завод FSO, 2000 р.) Наступна велика хвиля корейських інвестицій прийшла в середині 2000-х років. [[LG Group\|LG]] інвестував інфраструктуру у [[Млава]] (LG Electronics) і Кобежіце недалеко від Вроцлава (LG Display)<ref>{{Cite web\|title=South Korea's LG to invest EUR 303 mln in huge Polish plant\|url=https://www.thefirstnews.com/article/south-koreas-lg-to-invest-eur-303-mln-in-huge-polish-plant-19218\|website=www.thefirstnews.com\|accessdate=2021-11-14\|language=en\|archive-date=14 листопада 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210648/https://www.thefirstnews.com/article/south-koreas-lg-to-invest-eur-303-mln-in-huge-polish-plant-19218}}</ref>; Samsung Electronics Polska у квітні 2017 року створила в [[Ряшів\|Ряшеві]] проєкт «Samsung Inkubator Rzeszów»<ref>{{Cite web\|title=Samsung Incubator\|url=https://www.interregeurope.eu/oss/news/news-article/12579/samsung-incubator/\|website=Interreg Europe\|accessdate=2021-11-14\|language=en\|archive-date=14 листопада 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210654/https://www.interregeurope.eu/oss/news/news-article/12579/samsung-incubator/}}</ref>; SK Eurochem Sp. z o.o. організував інвестиції в Валбжіхскую особливу економічну зону (підзона Дзержона), у Влоцлавек і Мандо (завод гальмівних систем у Валбжіхе)<ref>{{Cite web\|title=SK Chemicals launches manufacturing in Poland\|url=https://www.paih.gov.pl/nowosci/?id_news=466\|website=www.paih.gov.pl\|accessdate=2021-11-14\|language=pl\|archive-date=14 листопада 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210649/https://www.paih.gov.pl/nowosci/?id_news=466}}</ref>; SK Innovation у березні 2019 року офіційно оголосила про намір побудувати завод з виробництва сепараторів для електричні батареї в м. Домброва-Гурнича<ref>{{Cite web\|title=SK Innovation opens first Polish battery material plant\|url=https://www.electrive.com/2021/10/08/sk-innovation-opens-first-polish-battery-material-plant/\|website=electrive.com\|date=2021-10-08\|accessdate=2021-11-14\|language=en-US\|archive-date=14 листопада 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210648/https://www.electrive.com/2021/10/08/sk-innovation-opens-first-polish-battery-material-plant/}}</ref>; Японія У 90-2000-х основними японськими інвестиційними компаніями були: Toyota Motor Industries Poland; Bridgestone Poland; NSK Europe; Sanden Manufacturing; TRI Poland; Mabuchi (Краківський технологічний парк, завод моторних систем управління); Asahi Holdings (придбала акції Kompania Piwowarska в рамках придбання власності,головний виробник пива в Польщі)<ref>{{Cite web\|title=Asahi toasts wind energy PPA for Polish breweries\|url=https://www.energylivenews.com/2019/11/05/asahi-toasts-wind-energy-ppa-for-polish-breweries/\|website=Energy Live News\|date=2019-11-05\|accessdate=2021-11-14\|language=en-US\|archive-date=14 листопада 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210156/https://www.energylivenews.com/2019/11/05/asahi-toasts-wind-energy-ppa-for-polish-breweries/}}</ref>; японський магнат у харчовій промисловості Kewpie Corp (наприкінці 2016 року придбав Mosso Kwaśniewscy, польський виробник майонезу)<ref>{{Cite web\|title=Japan's Kewpie expands in Poland with Mosso takeover\|url=https://www.just-food.com/news/japans-kewpie-expands-in-poland-with-mosso-takeover/\|website=Just Food\|date=2016-10-25\|accessdate=2021-11-14\|language=en-GB\|archive-date=14 листопада 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210151/https://www.just-food.com/news/japans-kewpie-expands-in-poland-with-mosso-takeover/}}</ref>; SumiRiko (завод автозапчастин в Сосновці)<ref>{{Cite web\|title=News\|url=http://sumiriko.tri.pl/index.php/en/news\|website=sumiriko.tri.pl\|accessdate=2021-11-14\|archive-date=14 листопада 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210153/http://sumiriko.tri.pl/index.php/en/news}}</ref>; Toyota (завод у м. [[Валбжих]]; в середині 2019 завод у Єлчі-Лясковіце почав виробляти 2-літрові традиційні двигуни; нові лінії Toyota розпочнуть роботу у 2021 р. (виготовлення трансмісій) у Валбжиху та 2022 (виробництво двигунів) у Єлчі)<ref>{{Cite web\|title=Toyota starts production of hybrid electric drives in Poland\|url=https://newsroom.toyota.eu/toyota-starts-production-of-hybrid-electric-drives-in-poland-for--yaris---the-car-of-the-year-2021/\|website=Toyota starts production of hybrid electric drives in Poland\|accessdate=2021-11-14\|language=en\|archive-date=14 листопада 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210154/https://newsroom.toyota.eu/toyota-starts-production-of-hybrid-electric-drives-in-poland-for--yaris---the-car-of-the-year-2021/}}</ref>. США У 2021 році в Польщі з'явилися 9 сучасних логістичні центри [[Amazon.com\|компанії Амазон]]<ref>{{Cite news\|title=Amazon launches Prime service in Poland\|url=https://www.reuters.com/technology/amazon-launches-prime-service-poland-2021-10-12/\|work=Reuters\|date=2021-10-12\|accessdate=2021-11-14\|language=en\|last=Reuters\|archive-date=14 листопада 2021\|archive-url=https://web.archive.org/web/20211114210151/https://www.reuters.com/technology/amazon-launches-prime-service-poland-2021-10-12/}}</ref>: у Садах (поблизу Познані); Сосновці; Колбасково (поблизу Щецина); двох об'єктах у Беланах; Вроцлавських; Павликовіце (поблизу Лодзі); Лодзі, Окмянах (біля Болеславця); Глівицях; Свебодзіні (запуск у 2021р). == Українські заробітчани == Із 2014 року українські заробітчани стали ~~становили~~становити все більшу частину робочої сили Польщі.<ref>{{Cite web \|url=https://wework.in.ua/ru/preymushchestva-y-nedostatky-ofytsyalnoho-y-neofytsyalnoho-trudoustrojstva-v-polshe-chto-vybrat/ \|title=Переваги та недоліки офіційного та неофіційного працевлаштування у Польщі \|accessdate=14 серпня 2021 \|archive-date=14 серпня 2021 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20210814095902/https://wework.in.ua/ru/preymushchestva-y-nedostatky-ofytsyalnoho-y-neofytsyalnoho-trudoustrojstva-v-polshe-chto-vybrat/ }}</ref> Станом на [[2019 рік]] у Польщі перебувало близько 1,2 млн українців, а взагалі за рік на тимчасові роботи до Польщі виїжджали до 2 млн українців. Постійно ж мешкає у Польщі лише 200 000 українців. За оцінками Нацбанку Польщі, українські кадри забезпечують 0,3—0,9 % зростання ВВП.<ref>[https://www.eurointegration.com.ua/articles/2019/06/18/7097408/ Польща наша: як масовий приїзд українців змінив сусідню країну] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20190618084124/https://www.eurointegration.com.ua/articles/2019/06/18/7097408/ \|date=18 червня 2019 }}, Європейська правда, 18 червня 2019</ref><ref>{{Cite web \|url=https://europeservice.com.ua/news/scho_potribno_dlia_pratsevlashtuvannia_v_polshe \|title=Вимоги до українців для легальної роботи в Польщі \|accessdate=28 січня 2022 \|archive-date=28 січня 2022 \|archive-url=https://web.archive.org/web/20220128210642/https://europeservice.com.ua/news/scho_potribno_dlia_pratsevlashtuvannia_v_polshe }}</ref> == Див. також == Рядок 125 ⟶ 171: == Джерела == [https://shron1.chtyvo.org.ua/Biletskyi_Volodymyr/Hirnychyi_entsyklopedychnyi_slovnyk_Tom_3.pdf? Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. [[Володимир Білецький\|В. С. Білецького]]. — Д. : [[Східний видавничий дім]], 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X] * {{ГЕС3}} * Worldmark Encyclopedia of National Economics, Volume 4 — Europe, Gale Group, 2002, ISBN 0-7876-4955-4 == Посилання == {{Commonscat\|Economy of Poland}} * [http://www.ceemarket.com Economic data from Eastern European Markets (ceeMarket.com)]▼ * [https://visa-pro.com.ua/kalkulyator-zarobitku Калькулятор заробітку в Польщі] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20210802081218/https://visa-pro.com.ua/kalkulyator-zarobitku \|date=2 серпня 2021 }} ▲* [http://www.ceemarket.com Economic data from Eastern European Markets (ceeMarket.com)] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20180120033817/http://www.ceemarket.com/ \|date=20 січня 2018 }} {{Польща в темах}}{{Найбільші банки Польщі}}{{ac}} Рядок 136 ⟶ 185: {{Вікіфікувати\|дата=Жовтень 2012}} ~~[[Категорія:Польща]]~~ [[Категорія:Економіка Польщі\| ]] [[Категорія:Країни члени СОТ\|Польща]]