Вікіпедія

Економіка Сполучених Штатів Америки: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Iisthx (обговорення | внесок)
630 редагувань
Доповнено
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показані 36 проміжних версій 22 користувачів)
Рядок 1:
[[Файл:US Historical Inflation Ancient.svg|thumb|right|Динаміка інфляції у США, 1666—2019 рр.]]
[[Файл:Components of the United States money supply2.svg|thumb|right|350px|ComponentsКомпоненти ofгрошової USмаси money supplyСША (currencyвалюта, M1М1, M2,М2 andта M3М3) sinceз 1959 року]]
{| class="wikitable" border="1" table cellspacing="0" style="border:1px black; float:right; margin-left:1em;"
|-
! style="background:#F99;" colspan="27"|Економічні показники
|-
|[[безробіттяБезробіття]]||5,0&nbsp;%<sup>, (березень 2016</sup> року)
|-
|зростанняЗростання [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]]||5,9&nbsp;%<sup>4Q (IV&nbsp;кв. 2009</sup> року)
|-
|[[інфляціяІнфляція]] [[Індекс споживчих цін|ІСЦ]] ||2,1&nbsp;%<sup> (лютий 2009–лютий2009&nbsp;— лютий 2010</sup>)
|-
|[[Державний борг США|національнийНаціональний борг]]||$1328,9 трильйонів<sup>січеньтрлн 2013</sup>дол. (грудень 2021 року)
|-
|[[бідністьБідність]]||13,2&nbsp;%<sup> (2008</sup>)
|}
[[Файл:Photos NewYork1 032.jpg|thumb|[[Волл-Стрітстріт]]]]
[[Файл:Comparison between U.S. states and countries by GDP in 2012.jpg|thumb|250px|Порівняння економіки штатів з країнами, що мають такий же ВВП, 2012]]
'''Економіка США'''&nbsp;— сукупність усіх видів економічної діяльності в [[Сполучені Штати Америки|США]].
 
[[Сполучені Штати Америки|США]]&nbsp;— високорозвинена постіндустріальна [[країна]]; держава-гігант, провідна економічна і військова держава світу; займає 3-єтє місце у світі за площею і чисельністю населення. [[Сполучені Штати Америки|США]] мають високорозвинену і диверсифіковану промисловість, основними галузями якої є загальне, транспортне та електротехнічне [[машинобудування]], видобуток корисних копалин, хімічна та харчова промисловість, виробництво металовиробів тощо.
 
Джерелом статистичної та економічної інформації по Сполучених Штатах є [[Бюро перепису населення США]].
 
== ТранспортІсторія ==
Розвинуті всі види сучасного транспорту (залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний і трубопровідний). Найбільші порти: [[Новий Орлеан]], [[Гемптон-Роудс]], [[Нью-Йорк]], [[Тампа]], [[Мобіл]], [[Лос-Анджелес]], [[Балтимор]]. У середині [[1990]]-х років на водні маршрути припадало 15&nbsp;% вантажоперевезень. Важкі та громіздкі вантажі (залізняк, вугілля, [[зерно]], [[нафтопродукти]], [[пісок]], [[гравій]], [[цемент]]) часто доставляються водним шляхом. На [[залізничний транспорт]] в середині [[1990]]-х років припадало 38&nbsp;% всіх вантажоперевезень і тільки 1&nbsp;% пасажирів. В перше десятиріччя [[XXI]]&nbsp;ст. планується збудувати високошвидкісні рейкові магістралі, які зв'яжуть найбільші мегаполіси східного узбережжя. [[Автомобільні вантажоперевезення]] в середині [[1990]]-х років становили 28&nbsp;%. У той же час на [[повітряний транспорт]] припадала незначна частка вантажного товаропотоку (0,5&nbsp;%), але майже 20&nbsp;% пасажироперевезень. На частку транспорту припадає бл. 20&nbsp;% загального споживання енергії у країні та від 50&nbsp;% до 60&nbsp;% всього споживання рідкого палива.▼
 
=== Колоніальна епоха та XVIII століття ===
Транспортний комплекс відіграє важливу роль в соціальному та економічному житті країни. Протяжність мережі залізниць становить у [[Сполучені Штати Америки|США]] близько 265 000&nbsp;км, автомобільних доріг&nbsp;— 6 500 000&nbsp;км. На частку транспорту припадає близько 20&nbsp;% загального споживання енергії в країні та від 50 до 60&nbsp;% всього споживання рідкого палива. Значну частину вантажних і пасажирських перевезень виконує транспорт промислових підприємств, індивідуальні легкові автомобілі, персональні літаки тощо. Матеріально-технічна база транспортного комплексу в основному сучасна, що характеризується великою потужністю і високою якістю. Починаючи з [[80]]-х років, транспортний комплекс [[Сполучені Штати Америки|США]] вступив в смугу якісно нових зсувів в галузі техніки та технологій перевезень, передусім за рахунок широкого впровадження автоматизованих систем управління перевізними процесами з використання комп'ютерів, мікропроцесорів, волоконної оптики, лазерів, штучних супутників землі та іншого. Найважливішим напрямом підвищенням якості транспортних послуг стало впровадження системи перевезень «тільки в термін», з подачею вантажів рухомого складу з точністю до хвилин. Це дозволяє замовнику обійтися без складів, що дорого коштують і скоротити потребу в оборотних коштах. [[Транспорт]] все більш перетворюється в органічну складову частину складної виробниче-транспортної системи, охоплюючи всю економіку, що істотно підвищує ефективність останньої.▼
Економічна історія Сполучених Штатів почалася з британських поселень уздовж [[Східне узбережжя США|східного узбережжя]] в XVII і XVIII століттях. Після 1700 року майбутні Сполучені Штати швидко збільшували населення, і водночас зростали [[імпорт]] та [[експорт]]. Африка, Азія і найчастіше Європа сприяли торгівлі колоній<ref>[https://americanhistory.si.edu/american-revolution/colonial-economy Colonial Economy] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230913035149/https://americanhistory.si.edu/american-revolution/colonial-economy |date=2023-09-13 }}. ''National Museum of American History''. 24 травня 2018.</ref>. Ці 13 колоній отримали незалежність від Британської імперії наприкінці XVIII століття і швидко переросли від колоніальної економіки до економіки, зосередженої на сільському господарстві<ref>[https://americanhistory.si.edu/american-revolution/territory-worth-contesting Territory Worth Contesting] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230712081109/https://americanhistory.si.edu/american-revolution/territory-worth-contesting |date=2023-07-12 }}. ''National Museum of American History''. 24 травня 2018.</ref>.
 
=== XIX століття ===
 
У наступні 180 років США виросли до величезної інтегрованої та індустріалізованої економіки, яка становила близько однієї п'ятої від світової. У результаті ВВП США на душу населення наблизився до ВВП Британської імперії, а також інших країн, від яких Штати раніше відставали в економічному відношенні та, зрештою, перевершили конкурентів. Економіка підтримувалася високими зарплатами, залучаючи мільйони іммігрантів з усього світу. У 1820—1830-х роках масове виробництво замінило ремісників фабриками. Нові урядові постанови посилили захист патентів.
 
На початку 1800-х років Сполучені Штати залишалися в основному сільськогосподарськими, де понад 80&nbsp;% населення займалося землеробством. Більшість виробництва зосереджувалася на початкових етапах переробки сировини, де лідирували пиломатеріали та лісопильні заводи, текстиль, виробництво взуття. Багаті запаси ресурсів сприяли швидкому економічному розвитку у XIX столітті. Велика кількість землі дозволяла зростати чисельності фермерів, але діяльність у сфері виробництва, послуг, транспорту та інших секторах зростала набагато швидшими темпами. Таким чином до 1860 року частка сільського населення в США впала з понад 80&nbsp;% до приблизно 50&nbsp;%.
 
=== XX століття ===
 
Сполучені Штати стали найбільшою національною економікою світу за рівнем ВВП приблизно з 1890 року<ref> [https://www.digitalhistory.uh.edu/disp_textbook.cfm?smtid=2&psid=3158 The United States Becomes a World Power]. ''Digital History''. Процитовано 1 жовтня 2023.</ref>. Протягом багатьох років після Великої депресії 1930-х років, коли небезпека рецесії здавалася найбільш серйозною, уряд зміцнював економіку, витрачаючи великі гроші або знижуючи податки, щоб споживачі витрачали більше. Це сприяло швидкому зростанню [[Грошова маса|грошової маси]], що також спонукало до збільшення витрат. Уявлення про найкращі інструменти для стабілізації економіки суттєво змінилися між 1930-ми та 1980-ми роками. Від епохи [[Новий курс|Нового курсу]], яка почалася в 1933 році, до ініціатив [[Велике суспільство|Великого суспільства]] в 1960-х роках національні політики покладалися головним чином на [[Фіскальна політика|фіскальну політику]], щоб впливати на економіку<ref>[https://open.lib.umn.edu/macroeconomics/chapter/17-1-the-great-depression-and-keynesian-economics/ 17.1 the Great Depression and Keynesian Economics].</ref>.
 
== ВВП ==
За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]:
За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]: [[ВВП]] (1999)&nbsp;— $ 8500&nbsp;млрд. Темп зростання ВВП ([[1999]])&nbsp;— 4&nbsp;%. ВВП на душу населення (1999)&nbsp;— $ 31 201. Прямі закордонні інвестиції (1999)&nbsp;— $ 119&nbsp;млрд [[Імпорт]] (1999)&nbsp;— г.ч. електронні компоненти, побутова електроніка і комп'ютери&nbsp;— $ 1100&nbsp;млрд (г.ч. [[Канада]]&nbsp;— 19,2&nbsp;%; [[Японія]]&nbsp;— 12,0&nbsp;%; [[Мексика]]&nbsp;— 10,0&nbsp;%; [[Китай]]&nbsp;— 8,0&nbsp;%; [[Німеччина]]&nbsp;— 5,4&nbsp;%). [[Експорт]] (1999)&nbsp;— г.ч. машини, обладнання і продукція сільського господарства (промислове та електронне обладнання, літаки, автомобілі, військова техніка, хімікати, кам'яне вугілля, кукурудза, соєві боби)&nbsp;— $ 905&nbsp;млрд (г.ч. Канада&nbsp;— 23,0&nbsp;%; Мексика&nbsp;— 12,0&nbsp;%; Японія&nbsp;— 8,3&nbsp;%; [[Велика Британія]]&nbsp;— 5,5&nbsp;%; Німеччина&nbsp;— 5,4&nbsp;%).▼
 
* [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] (1999)&nbsp;— 8500&nbsp;млрд дол.
* Темп зростання ВВП (1999)&nbsp;— 4&nbsp;%.
* ВВП на душу населення (1999)&nbsp;— 31&nbsp;201 дол.
* Прямі закордонні інвестиції (1999)&nbsp;— 119&nbsp;млрд дол.
* [[Імпорт]] (1999)&nbsp;— переважно електронні компоненти, побутова електроніка і комп'ютери&nbsp;— 1100&nbsp;млрд дол. ([[Канада]]&nbsp;— 19,2&nbsp;%; [[Японія]]&nbsp;— 12,0&nbsp;%; [[Мексика]]&nbsp;— 10,0&nbsp;%; [[Китай]]&nbsp;— 8,0&nbsp;%; [[Німеччина]]&nbsp;— 5,4&nbsp;%).
▲За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]: [[ВВП]] (1999)&nbsp;— $ 8500&nbsp;млрд. Темп зростання ВВП ([[1999]])&nbsp;— 4&nbsp;%. ВВП на душу населення (1999)&nbsp;— $ 31 201. Прямі закордонні інвестиції (1999)&nbsp;— $ 119&nbsp;млрд [[Імпорт]] (1999)&nbsp;— г.ч. електронні компоненти, побутова електроніка і комп'ютери&nbsp;— $ 1100&nbsp;млрд (г.ч. [[Канада]]&nbsp;— 19,2&nbsp;%; [[Японія]]&nbsp;— 12,0&nbsp;%; [[Мексика]]&nbsp;— 10,0&nbsp;%; [[Китай]]&nbsp;— 8,0&nbsp;%; [[Німеччина]]&nbsp;— 5,4&nbsp;%).* [[Експорт]] (1999)&nbsp;— г.ч.переважно машини, обладнання і продукція сільського господарства (промислове та електронне обладнання, літаки, автомобілі, військова техніка, хімікати, кам'яне вугілля, кукурудза, соєві боби)&nbsp;— $ 905&nbsp;млрд (г.чдол. (Канада&nbsp;— 23,0&nbsp;%; Мексика&nbsp;— 12,0&nbsp;%; Японія&nbsp;— 8,3&nbsp;%; [[Велика Британія]]&nbsp;— 5,5&nbsp;%; Німеччина&nbsp;— 5,4&nbsp;%).
 
Країна стала найбільшою економічною державою після Другої світової війни. Протягом декількох десятиріч [[Сполучені Штати Америки|США]] займали провідне положення у світі за темпами економічного зростання, продуктивності праці та обсягах виробництва. [[Долар США|Долар]] був і основною валютою в міжнародній фінансовій системі. Американські виробники забезпечували весь світ товарами масового споживання та обладнанням. Нині [[Сполучені Штати Америки|США]] втратили неподільне панування у світовій економіці. Починаючи з [[1970]]-х років у світі стався зсув до триполюсної структури&nbsp;— нарівні з [[Сполучені Штати Америки|США]] центрами глобальної економічної діяльності стали Європа (на чолі з Німеччиною) і Азійсько-Тихоокеанський регіон (на чолі з Японією). У [[1994]] році в [[Сполучені Штати Америки|США]] вартість імпорту на 166&nbsp;млрд дол. перевищила вартість експорту. Частка валового внутрішнього продукту [[Сполучені Штати Америки|США]] у світовому [[ВВП]] знизилася з 35,4&nbsp;% в [[1966]]-му до 26,5&nbsp;% в [[1993]]-му. [[Німеччина]] і [[Японія]] наздогнали та навіть перевершили [[Сполучені Штати Америки|США]] по ряду ключових показників економічного розвитку. У середині [[1990]]-х років величина [[ВВП]] на душу населення в Німеччині приблизно порівнялася з [[Сполучені Штати Америки|США]], а в Японії була на 20&nbsp;% вище. У таких найважливіших галузях промисловості, як [[Автомобільна промисловість|автомобілебудування]], [[металообробка]], [[сталеливарне виробництво]] і споживча електроніка, [[Японія]] випереджає [[Сполучені Штати Америки|США]] по продуктивності праці на 15-4515—45&nbsp;%. У металообробній і сталеливарній промисловості продуктивність праці в Німеччині стала такою ж, як ву США. Частка [[ВВП]], реінвестована в економіку,&nbsp;— ключова детермінанта майбутнього процвітання,&nbsp;— ву США становила 15&nbsp;%, ву той час як ву Німеччині&nbsp;— 22&nbsp;%, а в Японії&nbsp;— 31&nbsp;%. У високотехнологічних галузях промисловості витрати на науково-технічні дослідження і розробки в США становлять 1,9&nbsp;% ВВП, ву Німеччині&nbsp;— 2,7&nbsp;%, ву Японії&nbsp;— 3&nbsp;%.
 
У [[1997]] [[році ВВП]] [[Сполучені Штати Америки|США]] становив 8079&nbsp;млрд дол. З [[1960]] по [[1995]] роки темпи зростання [[ВВП]] сповільнилися: в [[1960]]-іті роки середньорічний приріст становив 4,5&nbsp;%, в [[1970]]-іті&nbsp;— 3,5&nbsp;%, у [[1980]]-іті&nbsp;— 3,0&nbsp;%, а в [[1990]]–[[1995]]1990—1995 роках&nbsp;— 2,1&nbsp;%. Хоч темпи економічного зростання [[Сполучені Штати Америки|США]] істотно знизилися, їх економіка залишається провідною у світі. У той же часВодночас за величиною ВВП на душу населення США (27 &nbsp;821 дол.) в кінці [[XX]]&nbsp;ст. поступається лідерством тільки Люксембургу (32 &nbsp;416 дол.).
 
З 2000-х КНР почала наздоганяти США за розміром ВВП, оскільки в КНР економіка росла в 3-53—5 рази швидше за США (у 2006 році ріст ВВП КНР склав 11&nbsp;% проти 2&nbsp;% в США).<ref>[https://www.dw.com/uk/ввп-китаю-113/a-2476890 ВВП Китаю: +11,3&nbsp;%] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210525152824/https://www.dw.com/uk/ввп-китаю-113/a-2476890 |date=25 травня 2021 }}, dw.com, 18.07.2006</ref>. Орієнтовно Китай у 2028 році обжене США за розміром ВВП, цей процес прискорила [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемія КовідCOVID-19 ]]&nbsp;— економіка США відновлювалася набагато повільніше, ніж китайська.<ref>[https://investory.news/u-2020-roci-zrostannya-vvp-kitayu-bulo-minimalnim-za-ostanni-45-rokiv/ У 2020 році зростання ВВП Китаю було мінімальним за останні 45 років] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210525153205/https://investory.news/u-2020-roci-zrostannya-vvp-kitayu-bulo-minimalnim-za-ostanni-45-rokiv/ |date=25 травня 2021 }}, Investory News, 18 січня 2021</ref>. За ВВП, перерахованим ву долари за паритетом купівельної спроможності Китай обігнав США ще у 2014 році.<ref>[http://finbalance.com.ua/news/MVF-Kitay-stav-naybilshoyu-ekonomikoyu-svitu МВФ: КИТАЙ СТАВ НАЙБІЛЬШОЮ ЕКОНОМІКОЮ СВІТУ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210525152412/http://finbalance.com.ua/news/MVF-Kitay-stav-naybilshoyu-ekonomikoyu-svitu |date=25 травня 2021 }}, Фінбаланс, 8.10.2014</ref>.
 
{| class="wikitable sortable" border="1"
|-
!Галузь!!Підприємств!!продажПродаж, виручка або<br />відвантаження ($1&nbsp;000)!!річнийРічний фонд з/п<br />($1&nbsp;000)!!кількістьКількість оплачуваних<br />працівників
|-
| align="left" | [[Гірництво]]
Рядок 155 ⟶ 172:
| align="right" | 108&nbsp;991&nbsp;968
|}
 
== ВВП США у 2020 році ==
«У 2020 році ВВП США знизився на 3,4&nbsp;%, що стало найбільшим падінням за 74 роки»<ref name=":1">{{Cite web|title=Зростання економіки США торік стало рекордним із 1984 року|url=https://www.epravda.com.ua/news/2022/01/28/681872/|website=Економічна правда|accessdate=2022-01-28|language=uk|archive-date=28 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220128152017/https://www.epravda.com.ua/news/2022/01/28/681872/}}</ref>.
 
== ВВП США у 2021 році ==
Економіка США у 2021 році, за попередніми даними, показала рекордне зростання з 1984 року після того, як уряд витратив трильйони доларів (6&nbsp;трлн дол.) на допомогу у зв'язку з COVID-19. Про це повідомляє [[Рейтер|Reuters]] з посиланням на дані Бюро економічного аналізу Міністерства торгівлі США. Так, ВВП США у 2021 році виріс на 5,7&nbsp;%&nbsp;— це максимальне зростання з 1984 року<ref name=":1"/>.
 
Зазначається, що економічному зростанню сприяло збільшення витрат на товари та послуги особистого споживання, а також зростання експорту та приватних інвестицій. Як свідчать дані Бюро, американська економіка різко зросла в четвертому кварталі (+6,9&nbsp;% після +2,3&nbsp;% у липні&nbsp;— вересні)<ref name=":1"/>.
 
При цьому, споживчі витрати, на які припадає понад дві третини ВВП, у жовтні&nbsp;— листопаді зросли на 3,3&nbsp;% після зростання на 2&nbsp;% у третьому кварталі. Цей показник виріс за рахунок стрибка споживчих витрат у жовтні, але після того, як у країні почав поширюватися «омікрон», зростання сповільнилося<ref name=":1"/>.
 
Reuters додає, що зростання споживчих витрат стримувала нестача автомобілів та інших товарів на тлі проблем виробництва через глобальний дефіцит напівпровідників. Також факторами, які стримували зростання споживчих витрат наприкінці четвертого кварталу, стали зниження купівельної спроможності домогосподарств та інфляція, які виявилися набагато вищими за цільовий показник ФРС 2&nbsp;%<ref name=":1"/>.
 
== Базування економіки ==
[[Економіка]] [[Сполучені Штати Америки|США]] базується на приватній власності та прагненні до отримання прибутку.
 
Частка державного споживання федерального уряду, штатів та місцевих органів сягає третини ВВП США <ref>{{Cite web |url=https://cyberleninka.ru/article/n/federalnaya-kontraktnaya-sistema-metodologiya-razrabotki-rossiyskiy-opyt-i-perspektivy-vnedreniya |title=Федеральная контрактная система: методология разработки, российский опыт и перспективы внедрения |website=cyberleninka.ru |author=Дмитрий Рубвальтер |language=ru |accessdate=19 листопада 2021 |archive-date=18 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211118203409/https://cyberleninka.ru/article/n/federalnaya-kontraktnaya-sistema-metodologiya-razrabotki-rossiyskiy-opyt-i-perspektivy-vnedreniya }}</ref>. ВУ 1974 г.році Конгресом США створено {{нп|Управління федеральною політикою державного замовлення|||Office of Federal Procurement Policy}} в структурі [[Офіс менеджменту та бюджету США|Адміністративно-бюджетного управління]] при президенті США <ref>КИНДЗЕРСКИЙ Ю. ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЗАКАЗ В МИРЕ И ОСОБЕННОСТИ ЕГО ПРИМЕНЕНИЯ В ПОЛИТИКЕ РАЗВИТИЯ: УРОКИ ДЛЯ УКРАИНЫ // “Экономика«Экономика Украины”Украины», 2015, N3(632)</ref><ref>{{Cite web|title=Records of the Federal Supply Service [FSS]|url=https://www.archives.gov/research/guide-fed-records/groups/137.html|website=National Archives|date=2016-08-15|accessdate=2021-11-18|language=en|archive-date=18 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211118225826/https://www.archives.gov/research/guide-fed-records/groups/137.html}}</ref>. ВУ 2003 році доступ до {{нп|Федеральний банк даних|Федерального банкабанку даних||en|Federal Procurement Data System}} став повністю комп'ютеризованим.▼
 
Промислові та страхові компанії, магазини, ферми, банки й багато які підприємства сфери послуг належать приватним інвесторам. У [[1995]] році в [[Сполучені Штати Америки|США]] нараховувалося 16,4&nbsp;млн некорпоративних приватних підприємств несільськогосподарського профілю, 1,58&nbsp;млн партнерських компаній і 4,4&nbsp;млн корпорацій. Саме корпорації відіграють найбільшу роль в економіці [[Сполучені Штати Америки|США]]. У [[1995]] році прибутки некорпоративних приватних підприємств становили 807&nbsp;млрд дол., прибутки партнерських компаній&nbsp;— 853&nbsp;млрд дол., прибутки ж корпорацій перевищили 14,5&nbsp;трлн дол. Велика частина продукції корпорацій продукується невеликим числом найбільших фірм. ХочХоча в [[1995]] році корпорації з капіталом понад 250&nbsp;млн дол. становили лише 1,6&nbsp;% всіх корпорацій країни, на їх частку припадало майже 85&nbsp;% сумарного прибутку. Як правило, це ТНК&nbsp;— транснаціональні корпорації, які є продуктом сучасного процесу глобалізму (і самі є глобалізаторами). На території [[Сполучені Штати Америки|США]] нараховується бл. 500 центрів ТНК.▼
 
== Транспорт ==
 
▲Розвинуті всі види сучасного транспорту (залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний і трубопровідний). Найбільші порти: [[Новий Орлеан]], [[Гемптон-Роудс]], [[Нью-Йорк]], [[Тампа]], [[Мобіл]], [[Лос-Анджелес]], [[Балтимор]]. У середині [[1990]]-х років на водні маршрути припадало 15&nbsp;% вантажоперевезень. Важкі та громіздкі вантажі (залізняк, вугілля, [[зерно]], [[нафтопродукти]], [[пісок]], [[гравій]], [[цемент]]) часто доставляються водним шляхом. На [[залізничний транспорт]] ву середині [[1990]]-х років припадало 38&nbsp;% всіх вантажоперевезень і тільки 1&nbsp;% пасажирів. ВУ перше десятиріччя [[XXI]]&nbsp; ст. планується збудувати високошвидкісні рейкові магістралі, які зв'яжуть найбільші мегаполіси східного узбережжя. [[Автомобільні вантажоперевезення]] в середині [[1990]]-х років становили 28&nbsp;%. У той же часВодночас на [[повітряний транспорт]] припадала незначна частка вантажного товаропотоку (0,5&nbsp;%), але майже 20&nbsp;% пасажироперевезень. На частку транспорту припадає бл. 20&nbsp;% загального споживання енергії у країні та від 50&nbsp;% до 60&nbsp;% всього споживання рідкого палива.
 
▲Транспортний комплекс відіграє важливу роль ву соціальному та економічному житті країни. Протяжність мережі залізниць становить у [[Сполучені Штати Америки|США]] близько 265 &nbsp;000&nbsp;км, автомобільних доріг&nbsp;— 6 &nbsp;500 &nbsp;000&nbsp;км. На частку транспорту припадає близько 20&nbsp;% загального споживання енергії в країні та від 50 до 60&nbsp;% всього споживання рідкого палива. Значну частину вантажних і пасажирських перевезень виконує транспорт промислових підприємств, індивідуальні легкові автомобілі, персональні літаки тощо. Матеріально-технічна база транспортного комплексу в основномупереважно сучасна, що характеризується великою потужністю і високою якістю. Починаючи з [[80]]-х років, транспортний комплекс [[Сполучені Штати Америки|США]] вступив ву смугу якісно нових зсувів ву галузі техніки та технологій перевезень, передусім за рахунок широкого впровадження автоматизованих систем управління перевізними процесами з використання комп'ютерів, мікропроцесорів, волоконної оптики, лазерів, штучних супутників землі та іншого. Найважливішим напрямом підвищенням якості транспортних послуг стало впровадження системи перевезень «тільки в термін», з подачею вантажів рухомого складу з точністю до хвилин. Це дозволяє замовнику обійтися без складів, що дорого коштують і скоротити потребу в оборотних коштах. [[Транспорт]] все більш перетворюється в органічну складову частину складної виробниче-транспортної системи, охоплюючи всю економіку, що істотно підвищує ефективність останньої.
 
== Торгівля ==
▲Частка державного споживання федерального уряду, штатів та місцевих органів сягає третини ВВП США <ref>https://cyberleninka.ru/article/n/federalnaya-kontraktnaya-sistema-metodologiya-razrabotki-rossiyskiy-opyt-i-perspektivy-vnedreniya</ref>. В 1974 г. Конгресом США створено {{нп|Управління федеральною політикою державного замовлення|||Office of Federal Procurement Policy}} в структурі [[Офіс менеджменту та бюджету США|Адміністративно-бюджетного управління]] при президенті США <ref>КИНДЗЕРСКИЙ Ю. ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЗАКАЗ В МИРЕ И ОСОБЕННОСТИ ЕГО ПРИМЕНЕНИЯ В ПОЛИТИКЕ РАЗВИТИЯ: УРОКИ ДЛЯ УКРАИНЫ // “Экономика Украины”, 2015, N3(632)</ref><ref>{{Cite web|title=Records of the Federal Supply Service [FSS]|url=https://www.archives.gov/research/guide-fed-records/groups/137.html|website=National Archives|date=2016-08-15|accessdate=2021-11-18|language=en}}</ref> В 2003 році доступ до {{нп|Федерального банка даних|||Federal Procurement Data System}}став повністю комп'ютеризованим.
Докладніше {{нп|Зовнішня торгівля США|||Foreign_trade_of_the_United_States}}
 
=== Торговий баланс ===
▲Промислові та страхові компанії, магазини, ферми, банки й багато які підприємства сфери послуг належать приватним інвесторам. У [[1995]] в [[Сполучені Штати Америки|США]] нараховувалося 16,4&nbsp;млн некорпоративних приватних підприємств несільськогосподарського профілю, 1,58&nbsp;млн партнерських компаній і 4,4&nbsp;млн корпорацій. Саме корпорації відіграють найбільшу роль в економіці [[Сполучені Штати Америки|США]]. У [[1995]] прибутки некорпоративних приватних підприємств становили 807&nbsp;млрд дол., прибутки партнерських компаній&nbsp;— 853&nbsp;млрд дол., прибутки ж корпорацій перевищили 14,5&nbsp;трлн дол. Велика частина продукції корпорацій продукується невеликим числом найбільших фірм. Хоч в [[1995]] корпорації з капіталом понад 250&nbsp;млн дол. становили лише 1,6&nbsp;% всіх корпорацій країни, на їх частку припадало майже 85&nbsp;% сумарного прибутку. Як правило, це ТНК&nbsp;— транснаціональні корпорації, які є продуктом сучасного процесу глобалізму (і самі є глобалізаторами). На території [[Сполучені Штати Америки|США]] нараховується бл. 500 центрів ТНК.
Коли країни починають експортувати у власній валюті, раптово виявляється, що курс національної валюти визначається насамперед торговим балансом країни.
Можливо, торговий дефіцит США почне знижуватись у міру відновлення [[Управління ланцюгом поставок|ланцюжків поставок]] (докладніше {{нп|Глобальна криза ланцюжка поставок 2021—2022 рр.||en|2021–2022 global supply chain crisis}}). Майже весь 2021 рік у портах США спостерігалася величезна черга [[контейнеровоз]]ів<ref>{{Cite web|title=Заторы в портах США могут сохраниться до 2024 года из-за активности ритейлеров|url=https://cfts.org.ua/news/2021/09/06/zatory_v_portakh_ssha_mogut_sokhranitsya_do_2022_goda_iz_za_aktivnosti_riteylerov_66552|website=cfts.org.ua|accessdate=2021-12-08|language=ru|archive-date=1 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220301134617/https://cfts.org.ua/news/2021/09/06/zatory_v_portakh_ssha_mogut_sokhranitsya_do_2022_goda_iz_za_aktivnosti_riteylerov_66552}}</ref>.
 
== Промисловість ==
Основну роль в економіці [[Сполучені Штати Америки|США]] відіграє промисловість, особливо [[Металургія США|металургія]], [[машинобудування]] і приладобудування, електронне та електротехнічне, нафтове, хімічне, автомобільне та авіаційне. Основу експортної експансії [[Сполучені Штати Америки|США]] складають машини та обладнання (на частку [[Сполучені Штати Америки|США]] припадає близько 20&nbsp;% світового експорту наукоємноїнаукомісткої продукції).
 
У [[XX]]&nbsp;ст. державний сектор в економіці істотно розширився, особливо в роки світової економічної кризи та Другої світової війни, однак витрати федерального уряду в період [[1975]]-[[1995]]1975—1995 років залишалися відносно стабільними. У 1995 році федеральні витрати становили 21,1&nbsp;% [[ВВП]] (ву 1975-му&nbsp;— 21,4&nbsp;%). [[Уряд]] має можливість впливати на економіку за допомогою бюджетної політики, тобто змінюючи рівень витрат або оподаткування.
 
Добувні галузі господарства грають життєво важливу роль ву забезпеченні економічного зростання. [[Сполучені Штати Америки|США]] належить до тих небагатьох країн, які мають у своєму розпорядженні достатньо природних ресурсів, необхідних для розвитку сучасної економіки. Ці ресурси включають основні види мінеральної сировини ([[залізняк]], [[свинець]] і [[мідь]]). Найважливіше значення мають енергоресурси&nbsp;— [[вугілля]], [[нафта]], [[природний газ]], якими так багаті США. Для потреб виробництва і будівельних робіт використовуються величезні лісові ресурси. Нарешті, сільськогосподарське виробництво США традиційно одне з найефективніших у світі. Загалом частка ресурсних галузей ву ВВП в 1994 становила 7&nbsp;%.
 
[[Сполучені Штати Америки|США]] є найбільшим у світі виробником промислових товарів, щорічний обсяг виробництва яких для внутрішнього і світового ринку&nbsp;— понад 1,3&nbsp;трлн дол. Ця галузь одна з ключових ву національній економіці, однак її значення в порівнянні з індустрією послуг після Другої світової війни неухильно знижувалася. У [[1996]] році на частку обробної промисловості припадало менш як 19&nbsp;% [[ВВП]] (проти 22&nbsp;% в 1980-му). Близько 1/3 товарів довготривалого користування складає продукція машинобудування, промислового, електронного та електротехнічного обладнання, по 1/5&nbsp;— автомобілебудування і металообробка. Хімічна і [[харчова промисловість]] виробляють більш ніж по 1/5 товарів короткострокового користування, частка продукції поліграфічної промисловості&nbsp;— 15&nbsp;%.
 
У 2020 році внесок нафтовидобутку в зростання американського ВВП оцінюється в 10&nbsp;%, тобто в 0,2-02—0,3&nbsp;% ВВП щорічно, загальний валовий продукт нафтогазової індустрії не перевищує 7&nbsp;% ВВП США.<ref>{{Cite web|title=Картельные инвесторы: как борьба на рынке нефти скажется на экономике России|url=https://biz.liga.net/ekonomika/tek/opinion/kartelnye-investory-kak-borba-na-rynke-nefti-skajetsya-na-ekonomike-rossii|website=LIGA|date=2020-03-11|accessdate=2020-08-21|language=ru|archive-date=12 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200312182511/https://biz.liga.net/ekonomika/tek/opinion/kartelnye-investory-kak-borba-na-rynke-nefti-skajetsya-na-ekonomike-rossii}}</ref>.
 
За прогнозами інвестиційного банку Morgan Stanley, до 2033 року вугілля зникне з енергосистеми США, на шляху до створення безвуглецевої енергетики.<ref>{{Cite web|title=Американська енергетика припинить використовувати вугілля до 2033 року|url=https://kosatka.media/uk/category/ugol/news/amerikanskaya-energetika-prekratit-ispolzovat-ugol-k-2033-godu|website=kosatka.media|accessdate=2021-02-11|language=ru|archive-date=10 квітня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210410190147/https://kosatka.media/uk/category/ugol/news/amerikanskaya-energetika-prekratit-ispolzovat-ugol-k-2033-godu}}</ref>.
 
== Сільське господарство ==
[[Сполучені Штати Америки|США]] має високорентабельне [[сільське господарство]], продукція якого становить бл. 2&nbsp;% [[ВВП]], у ньому зайняті 3&nbsp;% працездатного населення. [[Агропромисловий комплекс]] США включає галузі, які випускають засоби виробництва для сільського господарства, саме сільськогосподарське виробництво і галузі, що забезпечують переробку і збут сільгоспсировини та виробленої з неї продукції. Причому, частка експорту сільськогосподарської продукції [[Сполучені Штати Америки|США]] неухильно зростає, що може призвести до надвиробництва продукції. У зв'язку з цим у кінці [[XX]]&nbsp;ст. відбулося скорочення фермерських господарств з 2,4&nbsp;млн до 2,1&nbsp;млн. Одночасно відбувся процес укрупнення ферм, і вже зараз 13,8&nbsp;% великих господарств дають понад 70&nbsp;% всієї товарної продукції, у той час як частка інших ферм не перевищує 9&nbsp;%. Значне місце в сільському господарстві [[Сполучені Штати Америки|США]] займає розведення великої рогатої худоби та домашніх птахів, виробництво яєць і молочних продуктів, вирощування зернових, сої, овочів і фруктів. У [[1996]] році сукупний ринковий фермерський [[прибуток]] досяг 204,2&nbsp;млрд дол., з них 54&nbsp;% припадає на частку продукції рослинництва, а 45&nbsp;%&nbsp;— тваринництва.
 
== Послуги ==
ВУ другій половині [[XX]]&nbsp;ст. простежувалася тенденція збільшення частки сфери послуг. З кінця [[1960]]-х років частка виробництва в [[Сполучені Штати Америки|США]] поступово скорочувалася і росла частка сектору послуг. У [[1980]]-х роках зайнятість ву секторі послуг збільшувалася в середньому на 1,8&nbsp;% на рік (ву торгівлі на 2,6&nbsp;%), тоді як число робочих місць ву промисловості залишалося незмінним. На початку [[XXI]]&nbsp;ст. [[Третинний сектор економіки|сфера послуг]]&nbsp;— найбільший сектор економіки США. У [[1997]] році він дав 4,43&nbsp;трлн дол., або 54&nbsp;% ВВП, і 4/5 робочих місць ву країні. Сфера послуг включає безліч різних галузей і професій. Комплекс ділових, професійних і особистих послуг&nbsp;— включає освітні та медичні послуги, [[соціальне обслуговування]], [[готельний бізнес]], індустрію реклами, менеджмент, агентства по зв'язках зіз громадськістю, а також численні підприємства побутових послуг, що надаються корпораціям або окремим громадянам. Темпи зростання зайнятості у сфері послуг перевершили всі інші галузі та в період з [[1979]] по [[1995]] рік становили 2,3&nbsp;% в рік, що привело до створення в країні 24&nbsp;млн нових робочих місць. Темпи зростання зайнятості загалом по країні за той же період становили лише 1,4&nbsp;% на рік. У результаті зайнятість у сфері послуг зросла з 70&nbsp;% майже до 80&nbsp;% від загального числа працівників.
 
== Оборона ==
На оборону в [[Сполучені Штати Америки|США]] затрачується більше коштів, ніж в інших державах. Федеральні військові витрати перевершують навіть сукупні військові бюджети багатьох індустріальних країн. У [[1997]] році США витрачали на потреби оборони 270,5&nbsp;млрд дол. Ця цифра становить близько третини всіх військових витрат у світі і перевищує оборонні бюджети Франції, Німеччини, Великої Британії та Японії. [[Сполучені Штати Америки|США]]&nbsp;— найбільший у світі експортер зброї. У [[1993]] році США продали за кордон різних товарів військового призначення на загальну суму 10,3&nbsp;млрд дол. На їх частку припадало бл. 50&nbsp;% світового експорту зброї.
 
Географія обробної промисловості, починаючи з кінця 1960-х років характеризувалася зсувом на Південь і Захід. У період між 1970-м і початком 1990-х років частка продукції Північного Сходу і Північного Центру знизилася з 2/3 до 1/2, ву той час як частка продукції Заходу збільшилася на 5&nbsp;%, а Півдня&nbsp;— майже на 10&nbsp;%. На початку 1990-х років Південь давав приблизно 1/3 всієї продукції, зайнявши місце Північного Центра як провідного регіону обробної промисловості США. Автотранспортні засоби, металовироби та промислове обладнання виготовляються в основному в Північно-Східному Центрі, куди входять штати [[Огайо]], [[Індіана]], [[Іллінойс]], [[Вісконсин]] і [[Мічиган]]. Середньоатлантичні штати (Нью-Йорк, Нью-Джерсі та Пенсильванія) спеціалізуються на машинобудуванні та хімічному виробництві.
 
== Фінанси ==
Південноатлантичний регіон виробляє хімічні продукти, текстиль, одяг і тютюнові вироби. Тихоокеанський регіон на чолі з Каліфорнією спеціалізується на виробництві транспортного обладнання, продуктів споживання, електротехнічного та електронного обладнання.
 
У банківсько-фінансовій справі посилюється концентрація капіталу. У [[1997]] році на території [[Сполучені Штати Америки|США]] діяли 9143 банки із загальним капіталом 5&nbsp;трлн дол. (ву середньому по 548&nbsp;млн дол. ву кожному). У [[1985]] році в країні було 14 &nbsp;417 банків із загальним капіталом (ву доларах 1997 року) 3,7&nbsp;трлн дол. (ву середньому по 254&nbsp;млн дол. ву кожному). Банки відіграють величезну роль в економіці країни. У [[1996]] році частка банків, страхових товариств, компаній по операціях зіз нерухомістю і кредитних організацій ву [[ВВП]] становила 19&nbsp;%. Операції з нерухомістю дали 886&nbsp;млрд дол., депозитні інститути, включаючи комерційні банки,&nbsp;— 247&nbsp;млрд, [[страхування]]&nbsp;— 136&nbsp;млрд. Федеральна резервна система (ФРС) США контролює обсяг грошової маси в країні й вирішальним чином впливає на фінансові ринки. ФРС ухвалює рішення незалежно від федерального уряду, президент США призначає членів ради керівників на 14-літній термін. Змінюючи обсяг грошової маси, ФРС впливає на розмір процентних ставок. Зменшуючи грошову масу, ФРС підвищує процентні ставки, тим самим знижуючи темпи економічного зростання. Аналогічно, збільшення грошової маси приводить до зниження процентних ставок і стимулює економічне зростання. У [[1980]]-х&nbsp;— на початку [[1990]]-х років ФРС проводила антиінфляційну політику, втримуючи процентні ставки на високому рівні, а темпи економічного зростання&nbsp;— на порівняно низькому рівні.
 
[[Сполучені Штати Америки|США]] споживають 25&nbsp;% всієї світової енергії (ву перерахунку на вугільний еквівалент), значно більше, ніж будь-яка інша країна світу. Через високий рівень споживання енергії на частку [[Сполучені Штати Америки|США]] припадає бл. 20&nbsp;% глобальних викидів «парникових» газів (вуглекислий газ, метан і оксиди азоту) в атмосферу. Основні джерела енергії для економіки [[Сполучені Штати Америки|США]]&nbsp;— [[нафта]], природний газ і вугілля. Залежність економіки США від імпорту нафти різко зросла в період між початком 1980-х і початком 1990-х років. Сира нафта становила 1921 тис. барелів в 1980, а у 1997—2918 тис. барелів.
 
Виробництво електроенергії&nbsp;— 2823&nbsp;млрд кВт·год (1991). У [[1996]] році нафта забезпечувала 35&nbsp;% виробленої в країні енергії, [[природний газ]]&nbsp;— 22,5&nbsp;%, [[вугілля]]&nbsp;— 21&nbsp;%. Джерелом електроенергії служило, головним чином, вугілля (57&nbsp;%), природний газ і нафтопродукти складали відповідно 9&nbsp;% і 2&nbsp;%. ГЕС давали 11&nbsp;% енергії. Роль атомної енергетики у виробництві електроенергії до 1970-х років залишалася незначною, у [[1982]] році вона зросла до 12,5&nbsp;%, а в 1996&nbsp;— до 22&nbsp;%. Структура споживання енергії у [[2000]]&nbsp;р.: нафта і нафтопродукти&nbsp;— 39&nbsp;%, природний газ&nbsp;— 23&nbsp;%, вугілля 23&nbsp;%, інші первинні енергоносії&nbsp;— 15&nbsp;%.
 
Найбільші компанії США: корпорація «[[ДженералGeneral Електрик]]» («Electric|''General Electric»)'']], «''[[Citigroup|Сітігруп]]» («Citigroup»)'', «''[[ExxonMobil|Ексон Мобіл]]» («Exxon Mobil»)'', «[[БанкBank Америки|Бенкof оф Америка]]» («America|''Bank of America»)'']], «''[[IBM|АйБіеМ]]» («IBM»)'', «''[[AT&T|Американ Телеграф енд Телефон Груп]]» («American Telegraph and Telephone Group»)'', «''[[Wal-Mart|Вол-МартWalmart]]» («Wal-Mart»)'', «еСБіСі комм'юнікейшнс» («'SBC communications»)''<ref>Журнал «<nowiki/>[[Forbes (журнал)|Forbes]]<nowiki/>» 2000 рік</ref>.
 
== Інфляція ==
 
Станом на листопад 2021 рік, [[інфляція]] у [[Сполучені Штати Америки|США]] прискорилася до 6,2%. Цей показник є найвищим значенням, починаючи з 1990 року.▼
=== Інфляція станом на 2021 рік ===
▲Станом на листопад 2021 рік, [[інфляція]] у [[Сполучені Штати Америки|США]] прискорилася до 6,2&nbsp;%. Цей показник є найвищим значенням, починаючи з 1990 року.
 
Станом на грудень 2021 року, ''[[Bloomberg]]'' повідомляє, що [[індекс споживчих цін]] у США прискорився до 6,8&nbsp;%&nbsp;— найвищого значення за майже 40 років. Пришвидшення інфляції зумовлено стрімким подорожчанням одразу декількох категорій товарів. Найбільший внесок у місячному вимірі здійснили ціни на газ, житло, продовольство та транспорт<ref>{{Cite web|title=Інфляція у США прискорилась до рекорду з 1982 року|url=https://www.epravda.com.ua/news/2021/12/10/680569/|website=Економічна правда|accessdate=2021-12-11|language=uk|archive-date=11 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211211103904/https://www.epravda.com.ua/news/2021/12/10/680569/}}</ref>.
 
=== Інфляція станом на 2022 рік ===
У січні 2022 року, інфляція у США досягла найвищого рівня за 40 років, при цьому ціни зросли на 7,5&nbsp;% у порівнянні з минулим роком, повідомило у четвер Бюро трудової статистики<ref>{{Cite web|title=US inflation hits highest level in 40 years in January as prices rise 7.5% from 2021|url=https://www.theguardian.com/business/2022/feb/10/us-inflation-reached-highest-level-40-years-january|website=the Guardian|date=2022-02-10|accessdate=2022-02-10|language=en|archive-date=10 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220210190058/https://www.theguardian.com/business/2022/feb/10/us-inflation-reached-highest-level-40-years-january}}</ref>.
 
== Державний борг ==
Станом на початок грудня 2021 року борг США сягає 28,9&nbsp;трлн доларів<ref name=":0">{{Cite web|title=Штати підняли стелю боргу на 2,5 трильйона, аби уникнути дефолту|url=https://www.epravda.com.ua/news/2021/12/15/680679/|website=Економічна правда|accessdate=2021-12-15|language=uk|archive-date=15 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211215085358/https://www.epravda.com.ua/news/2021/12/15/680679/}}</ref>.
 
14 грудня 2021 року білль про підвищення боргової стелі підтримали у Сенаті США, виключно голосами сенаторів від демократичної партії США<ref name=":0"/>.
 
15 грудня 2021 року Палата Представників США погодила підвищення на 2,5 трильйона доларів боргової стелі, аби уникнути невиплат за запозиченнями. Після голосування у [[Палата представників США|Палаті представників США]] у 221 проти 209, документ повинен підписати президент США [[Джо Байден]]<ref name=":0"/>.
 
Сума у додаткові 2,5&nbsp;трлн доларів дозволить країні відтермінувати ризики несплати за своїми зобов'язаннями на весь 2022 рік, коли в країні відбудуться вибори до Палати представників США<ref name=":0"/>.
 
Представники республіканської партії США в обох палатах парламенту США, виступають проти підвищення верхньої межі боргу. Вони вважають, що підвищення стелі має відбуватися разом зі скороченням витрат, спрямованих на зменшення дефіциту бюджету та погашення боргу<ref name=":0"/>.
 
== Боргові зобов'язання ==
16 листопада 2021 року, федеральна[[Федеральна резервна система]] повідомила що  борг домогосподарств вперше у третьому кварталі 2021 року, перевищив 15 трильйонів доларів.<ref>{{Cite web|title=Household debt total passes $15 trillion for the first time|url=https://www.cnbc.com/2021/11/09/household-debt-total-passes-15-trillion-for-the-first-time.html|website=CNBC|date=2021-11-09|accessdate=2021-11-17|language=en|first=Jeff|last=Cox|archive-date=17 листопада 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211117110736/https://www.cnbc.com/2021/11/09/household-debt-total-passes-15-trillion-for-the-first-time.html}}</ref>.
 
== Азартні ігри ==
{{main|Азартні ігри в США}}
Азартні ігри в США законодавчо обмежені. [[2008]] року вони принесли [[Валовий виторг|валовий дохід]] (різниця між загальною сумою виплат за мінусом коштів або «виграшів», повернутих гравцям) у розмірі 92,27 млрд $дол.<ref name="revenue">{{Cite web|url=http://www.americangaming.org/Industry/factsheets/statistics_detail.cfv?id=7|publisher=American Gaming Association|title=Industry Information: Fact Sheets: Statistics: Gaming revenues for 2007|accessdate=2007-05-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20070928044027/http://www.americangaming.org/Industry/factsheets/statistics_detail.cfv?id=7|archivedate=2007-09-28}}</ref>
 
[[Американська ігрова асоціація]], галузева торгова група, заявляє, що ігри в [[Сполучені Штати Америки|США]]&nbsp;— це індустрія вартістю 240&nbsp;млрд доларів, де працює 1,7&nbsp;млн людей у 40 штатах.<ref name="employ">{{Cite web|url=https://www.americangaming.org/about|title=About AGA|accessdate=18 серпня 2020|archive-date=5 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200805134124/https://www.americangaming.org/about/}}</ref>. [[2016]] року податки на ігри принесли 8,85&nbsp;млрд доларів державних та місцевих податкових надходжень.<ref name="taxrev">{{Cite web|url=https://www.americangaming.org/sites/default/files/2016%20State%20of%20the%20States_FINAL.pdf|title=2016 STATE OF THE STATES|accessdate=18 серпня 2020|archive-date=21 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200721105406/https://www.americangaming.org/sites/default/files/2016%20State%20of%20the%20States_FINAL.pdf}}</ref>.
 
== Див. також ==
* [[Велика депресія у США]]
* [[Конверсія озброєнь]]
* [[Державний борг США]]
* [[Гірнича промисловість США]]
Рядок 219 ⟶ 280:
 
== Джерела ==
* [https://shron1.chtyvo.org.ua/Biletskyi_Volodymyr/Hirnychyi_entsyklopedychnyi_slovnyk_Tom_3.pdf? Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. [[Володимир Білецький|В. С. Білецького]]. — Д. : [[Східний видавничий дім]], 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X]
* {{ГЕС3}}
* Монетарная история Соединенных Штатов, 1867—1960 / Милтон Фридман, Анна Якобсон Шварц ; [пер. с англ. Р. Косодий].&nbsp;— К. : Ваклер, 2007.&nbsp;— 861 с. : ил., табл., портр. ; 25&nbsp;см.&nbsp;— Библиогр. в тексте.&nbsp;— Алф. указ.: с. 856—861.&nbsp;— 1 000 экз.&nbsp;— ISBN 978-966-543-127-5
 
Рядок 226 ⟶ 287:
 
== Посилання ==
* [https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/us.html CIA&nbsp;— The World Factbook&nbsp;— United States] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181225135647/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/us.html%20 |date=25 грудня 2018 }}
* [https://web.archive.org/web/20080921110912/http://usinfo.state.gov/products/pubs/oecon/homepage.htm Outline of the U.S. Economy]
* [https://web.archive.org/web/20070927001915/http://www.bea.gov/national/zip/dpga.zip Bureau of Economic Analysis: Selected NIPA tables (Lots of U.S. economic data)]
* [https://web.archive.org/web/20090228092146/http://www.economicexpert.com/a/List:of:corporate:leaders.htm "List of Corporate Leaders of the United States, " Economic Expert]
* [http://www.bloomberg.com/markets/ecalendar/ U.S. Economic Calendar] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100516171437/http://www.bloomberg.com/markets/ecalendar/ |date=16 травня 2010 }}
* [https://web.archive.org/web/20030607063207/http://factfinder.census.gov/bf/_lang=en_vt_name=DEC_2000_SF3_U_DP3_geo_id=01000US.html U.S. Census Bureau]
* [http://www.bls.gov/cps/home.htm U.S. Dept of Labor&nbsp;— Bureau of Labor Statistics] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101105015546/http://www.bls.gov/cps/home.htm |date=5 листопада 2010 }}
* [http://www.bea.gov/ U.S. Dept of Commerce&nbsp;— Bureau of Economic Analysis] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061224233638/http://bea.gov/ |date=24 грудня 2006 }}
* [http://www.federalreserve.gov/releases/Z1/ FRB: Z.1 Release-- Flow of Funds Accounts of the United States, Release Dates] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101028051036/http://federalreserve.gov/releases/z1/ |date=28 жовтня 2010 }}
* [http://www.oecd.org/us/ OECD's United States country Web site] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080726094345/http://www.oecd.org/us/ |date=26 липня 2008 }} and [http://www.oecd.org/eco/surveys/us/ OECD Economic Survey of the United States] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080516031419/http://www.oecd.org/eco/surveys/us |date=16 травня 2008 }}
* [http://www.eia.doe.gov/emeu/international/petroleu.html#IntlTrade U.S. Energy Information Administration] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110523065704/http://www.eia.doe.gov/emeu/international/petroleu.html#IntlTrade |date=23 травня 2011 }}
* [http://www.nber.org/ National Bureau of Economic Research (USA)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170804121313/http://www.nber.org/ |date=4 серпня 2017 }} Economics material from the organization that declares Recessions and Recoveries.
* [http://www.bls.gov Bureau of Labor Statistics] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190521004347/https://www.bls.gov/ |date=21 травня 2019 }}–from the American Labor Department
* [https://bea.gov/ US Department of Commerce Economics Statistics] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101028200339/http://[email protected]/ |date=28 жовтня 2010 }}
* [https://web.archive.org/web/20100313053958/http://www.heritage.org/research/welfare/bg1713.cfm The Heritage Foundation: Understanding Poverty in America]
* [https://web.archive.org/web/20071027042335/http://www.omedia.org/Show_Article.asp?DynamicContentID=1972&MenuID=726&ThreadID= The Possible Collapse of the American Economy at 2007]
* [http://www.intelligentguess.com/blog/2007/04/09/usa-relationship-between-gdp-and-savings-rate-quarterly-data-since-1985/ GDP growth viz Savings rate since 1985] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100721233623/http://www.intelligentguess.com/blog/2007/04/09/usa-relationship-between-gdp-and-savings-rate-quarterly-data-since-1985 |date=21 липня 2010 }} Comparing GDP growth rate with the Savings rate since 1985
* [http://www.euroekonom.com/database/graphs.php?type=gdp-growth-usa&lang=an&time=0 Gross Domestic Product Growth&nbsp;— USA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080504213416/http://www.euroekonom.com/database/graphs.php?type=gdp-growth-usa&lang=an&time=0 |date=4 травня 2008 }}
* [http://www.euroekonom.com/database/graphs2.php?type=unemployment-usa&lang=an&time=0 Unemployment Rate&nbsp;— USA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080504213418/http://www.euroekonom.com/database/graphs2.php?type=unemployment-usa&lang=an&time=0 |date=4 травня 2008 }}
* [http://www.euroekonom.com/database/graphs3.php?type=inflation-usa&lang=an&time=0 Consumer Price Index&nbsp;— USA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080504213423/http://www.euroekonom.com/database/graphs3.php?type=inflation-usa&lang=an&time=0 |date=4 травня 2008 }}
* [http://www.dollarsandsense.org Dollars & Sense] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220308124851/http://www.dollarsandsense.org/ |date=8 березня 2022 }}
* [http://www.freetrade.org/pubs/FTBs/FTB-032.html A U.S.-Colombia Free Trade Agreement: Strengthening Democracy and Progress in Latin America] {{Webarchive|url=http://arquivo.pt/wayback/20091009210118/http%3A//www.freetrade.org/pubs/FTBs/FTB%2D032.html |date=9 жовтня 2009 }}
* [https://web.archive.org/web/20090303092631/http://recession.org/history United States Economic Recession History]
 
Рядок 255 ⟶ 316:
{{Бібліоінформація}}
 
[[Категорія:США]]
[[Категорія:Економіка США| ]]
[[Категорія:Країни члени СОТ|США]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Економіка_Сполучених_Штатів_Америки