Економіка Сполучених Штатів Америки: відмінності між версіями
[очікує на перевірку] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Інфляція: стан на грудень 2021 рік |
|||
(Не показано 34 проміжні версії ще одного користувача) | |||
Рядок 1:
[[Файл:US Historical Inflation Ancient.svg|thumb|right|Динаміка інфляції у США, 1666—2019 рр.]]
[[Файл:Components of the United States money supply2.svg|thumb|right|350px|
{| class="wikitable" border="1" table cellspacing="0" style="border:1px black; float:right; margin-left:1em;"
|-
! style="background:#F99;" colspan="
|-
|[[
|-
|
|-
|[[
|-
|[[Державний борг США|
|-
|[[
|}
[[Файл:Photos NewYork1 032.jpg|thumb|[[Волл-
[[Файл:Comparison between U.S. states and countries by GDP in 2012.jpg|thumb|250px|Порівняння економіки штатів з країнами, що мають такий же ВВП, 2012]]
'''Економіка США''' — сукупність усіх видів економічної діяльності в [[Сполучені Штати Америки|США]].
[[Сполучені Штати Америки|США]] — високорозвинена постіндустріальна [[країна]]; держава-гігант, провідна економічна і військова держава світу; займає 3-
Джерелом статистичної та економічної інформації по Сполучених Штатах є [[Бюро перепису населення США]].
==
Розвинуті всі види сучасного транспорту (залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний і трубопровідний). Найбільші порти: [[Новий Орлеан]], [[Гемптон-Роудс]], [[Нью-Йорк]], [[Тампа]], [[Мобіл]], [[Лос-Анджелес]], [[Балтимор]]. У середині [[1990]]-х років на водні маршрути припадало 15 % вантажоперевезень. Важкі та громіздкі вантажі (залізняк, вугілля, [[зерно]], [[нафтопродукти]], [[пісок]], [[гравій]], [[цемент]]) часто доставляються водним шляхом. На [[залізничний транспорт]] в середині [[1990]]-х років припадало 38 % всіх вантажоперевезень і тільки 1 % пасажирів. В перше десятиріччя [[XXI]] ст. планується збудувати високошвидкісні рейкові магістралі, які зв'яжуть найбільші мегаполіси східного узбережжя. [[Автомобільні вантажоперевезення]] в середині [[1990]]-х років становили 28 %. У той же час на [[повітряний транспорт]] припадала незначна частка вантажного товаропотоку (0,5 %), але майже 20 % пасажироперевезень. На частку транспорту припадає бл. 20 % загального споживання енергії у країні та від 50 % до 60 % всього споживання рідкого палива.▼
=== Колоніальна епоха та XVIII століття ===
Транспортний комплекс відіграє важливу роль в соціальному та економічному житті країни. Протяжність мережі залізниць становить у [[Сполучені Штати Америки|США]] близько 265 000 км, автомобільних доріг — 6 500 000 км. На частку транспорту припадає близько 20 % загального споживання енергії в країні та від 50 до 60 % всього споживання рідкого палива. Значну частину вантажних і пасажирських перевезень виконує транспорт промислових підприємств, індивідуальні легкові автомобілі, персональні літаки тощо. Матеріально-технічна база транспортного комплексу в основному сучасна, що характеризується великою потужністю і високою якістю. Починаючи з [[80]]-х років, транспортний комплекс [[Сполучені Штати Америки|США]] вступив в смугу якісно нових зсувів в галузі техніки та технологій перевезень, передусім за рахунок широкого впровадження автоматизованих систем управління перевізними процесами з використання комп'ютерів, мікропроцесорів, волоконної оптики, лазерів, штучних супутників землі та іншого. Найважливішим напрямом підвищенням якості транспортних послуг стало впровадження системи перевезень «тільки в термін», з подачею вантажів рухомого складу з точністю до хвилин. Це дозволяє замовнику обійтися без складів, що дорого коштують і скоротити потребу в оборотних коштах. [[Транспорт]] все більш перетворюється в органічну складову частину складної виробниче-транспортної системи, охоплюючи всю економіку, що істотно підвищує ефективність останньої.▼
Економічна історія Сполучених Штатів почалася з британських поселень уздовж [[Східне узбережжя США|східного узбережжя]] в XVII і XVIII століттях. Після 1700 року майбутні Сполучені Штати швидко збільшували населення, і водночас зростали [[імпорт]] та [[експорт]]. Африка, Азія і найчастіше Європа сприяли торгівлі колоній<ref>[https://americanhistory.si.edu/american-revolution/colonial-economy Colonial Economy] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230913035149/https://americanhistory.si.edu/american-revolution/colonial-economy |date=2023-09-13 }}. ''National Museum of American History''. 24 травня 2018.</ref>. Ці 13 колоній отримали незалежність від Британської імперії наприкінці XVIII століття і швидко переросли від колоніальної економіки до економіки, зосередженої на сільському господарстві<ref>[https://americanhistory.si.edu/american-revolution/territory-worth-contesting Territory Worth Contesting] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20230712081109/https://americanhistory.si.edu/american-revolution/territory-worth-contesting |date=2023-07-12 }}. ''National Museum of American History''. 24 травня 2018.</ref>.
=== XIX століття ===
У наступні 180 років США виросли до величезної інтегрованої та індустріалізованої економіки, яка становила близько однієї п'ятої від світової. У результаті ВВП США на душу населення наблизився до ВВП Британської імперії, а також інших країн, від яких Штати раніше відставали в економічному відношенні та, зрештою, перевершили конкурентів. Економіка підтримувалася високими зарплатами, залучаючи мільйони іммігрантів з усього світу. У 1820—1830-х роках масове виробництво замінило ремісників фабриками. Нові урядові постанови посилили захист патентів.
На початку 1800-х років Сполучені Штати залишалися в основному сільськогосподарськими, де понад 80 % населення займалося землеробством. Більшість виробництва зосереджувалася на початкових етапах переробки сировини, де лідирували пиломатеріали та лісопильні заводи, текстиль, виробництво взуття. Багаті запаси ресурсів сприяли швидкому економічному розвитку у XIX столітті. Велика кількість землі дозволяла зростати чисельності фермерів, але діяльність у сфері виробництва, послуг, транспорту та інших секторах зростала набагато швидшими темпами. Таким чином до 1860 року частка сільського населення в США впала з понад 80 % до приблизно 50 %.
=== XX століття ===
Сполучені Штати стали найбільшою національною економікою світу за рівнем ВВП приблизно з 1890 року<ref> [https://www.digitalhistory.uh.edu/disp_textbook.cfm?smtid=2&psid=3158 The United States Becomes a World Power]. ''Digital History''. Процитовано 1 жовтня 2023.</ref>. Протягом багатьох років після Великої депресії 1930-х років, коли небезпека рецесії здавалася найбільш серйозною, уряд зміцнював економіку, витрачаючи великі гроші або знижуючи податки, щоб споживачі витрачали більше. Це сприяло швидкому зростанню [[Грошова маса|грошової маси]], що також спонукало до збільшення витрат. Уявлення про найкращі інструменти для стабілізації економіки суттєво змінилися між 1930-ми та 1980-ми роками. Від епохи [[Новий курс|Нового курсу]], яка почалася в 1933 році, до ініціатив [[Велике суспільство|Великого суспільства]] в 1960-х роках національні політики покладалися головним чином на [[Фіскальна політика|фіскальну політику]], щоб впливати на економіку<ref>[https://open.lib.umn.edu/macroeconomics/chapter/17-1-the-great-depression-and-keynesian-economics/ 17.1 the Great Depression and Keynesian Economics].</ref>.
== ВВП ==
За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]:
За даними [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2001]: [[ВВП]] (1999) — $ 8500 млрд. Темп зростання ВВП ([[1999]]) — 4 %. ВВП на душу населення (1999) — $ 31 201. Прямі закордонні інвестиції (1999) — $ 119 млрд [[Імпорт]] (1999) — г.ч. електронні компоненти, побутова електроніка і комп'ютери — $ 1100 млрд (г.ч. [[Канада]] — 19,2 %; [[Японія]] — 12,0 %; [[Мексика]] — 10,0 %; [[Китай]] — 8,0 %; [[Німеччина]] — 5,4 %). [[Експорт]] (1999) — г.ч. машини, обладнання і продукція сільського господарства (промислове та електронне обладнання, літаки, автомобілі, військова техніка, хімікати, кам'яне вугілля, кукурудза, соєві боби) — $ 905 млрд (г.ч. Канада — 23,0 %; Мексика — 12,0 %; Японія — 8,3 %; [[Велика Британія]] — 5,5 %; Німеччина — 5,4 %).▼
* [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]] (1999) — 8500 млрд дол.
* Темп зростання ВВП (1999) — 4 %.
* ВВП на душу населення (1999) — 31 201 дол.
* Прямі закордонні інвестиції (1999) — 119 млрд дол.
* [[Імпорт]] (1999) — переважно електронні компоненти, побутова електроніка і комп'ютери — 1100 млрд дол. ([[Канада]] — 19,2 %; [[Японія]] — 12,0 %; [[Мексика]] — 10,0 %; [[Китай]] — 8,0 %; [[Німеччина]] — 5,4 %).
▲
Країна стала найбільшою економічною державою після Другої світової війни. Протягом декількох десятиріч
У
З 2000-х КНР почала наздоганяти США за розміром ВВП, оскільки в КНР економіка росла в
{| class="wikitable sortable" border="1"
|-
!Галузь!!Підприємств!!
|-
| align="left" | [[Гірництво]]
Рядок 155 ⟶ 172:
| align="right" | 108 991 968
|}
== ВВП США у 2020 році ==
«У 2020 році ВВП США знизився на 3,4 %, що стало найбільшим падінням за 74 роки»<ref name=":1">{{Cite web|title=Зростання економіки США торік стало рекордним із 1984 року|url=https://www.epravda.com.ua/news/2022/01/28/681872/|website=Економічна правда|accessdate=2022-01-28|language=uk|archive-date=28 січня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220128152017/https://www.epravda.com.ua/news/2022/01/28/681872/}}</ref>.
== ВВП США у 2021 році ==
Економіка США у 2021 році, за попередніми даними, показала рекордне зростання з 1984 року після того, як уряд витратив трильйони доларів (6 трлн дол.) на допомогу у зв'язку з COVID-19. Про це повідомляє [[Рейтер|Reuters]] з посиланням на дані Бюро економічного аналізу Міністерства торгівлі США. Так, ВВП США у 2021 році виріс на 5,7 % — це максимальне зростання з 1984 року<ref name=":1"/>.
Зазначається, що економічному зростанню сприяло збільшення витрат на товари та послуги особистого споживання, а також зростання експорту та приватних інвестицій. Як свідчать дані Бюро, американська економіка різко зросла в четвертому кварталі (+6,9 % після +2,3 % у липні — вересні)<ref name=":1"/>.
При цьому, споживчі витрати, на які припадає понад дві третини ВВП, у жовтні — листопаді зросли на 3,3 % після зростання на 2 % у третьому кварталі. Цей показник виріс за рахунок стрибка споживчих витрат у жовтні, але після того, як у країні почав поширюватися «омікрон», зростання сповільнилося<ref name=":1"/>.
Reuters додає, що зростання споживчих витрат стримувала нестача автомобілів та інших товарів на тлі проблем виробництва через глобальний дефіцит напівпровідників. Також факторами, які стримували зростання споживчих витрат наприкінці четвертого кварталу, стали зниження купівельної спроможності домогосподарств та інфляція, які виявилися набагато вищими за цільовий показник ФРС 2 %<ref name=":1"/>.
== Базування економіки ==
Частка державного споживання федерального уряду, штатів та місцевих органів сягає третини ВВП США
Промислові та страхові компанії, магазини, ферми, банки й багато які підприємства сфери послуг належать приватним інвесторам. У
== Транспорт ==
▲Розвинуті всі види сучасного транспорту (залізничний, автомобільний, морський, внутрішній водний, повітряний і трубопровідний). Найбільші порти:
▲Транспортний комплекс відіграє важливу роль
== Торгівля ==
▲Частка державного споживання федерального уряду, штатів та місцевих органів сягає третини ВВП США <ref>https://cyberleninka.ru/article/n/federalnaya-kontraktnaya-sistema-metodologiya-razrabotki-rossiyskiy-opyt-i-perspektivy-vnedreniya</ref>. В 1974 г. Конгресом США створено {{нп|Управління федеральною політикою державного замовлення|||Office of Federal Procurement Policy}} в структурі [[Офіс менеджменту та бюджету США|Адміністративно-бюджетного управління]] при президенті США <ref>КИНДЗЕРСКИЙ Ю. ГОСУДАРСТВЕННЫЙ ЗАКАЗ В МИРЕ И ОСОБЕННОСТИ ЕГО ПРИМЕНЕНИЯ В ПОЛИТИКЕ РАЗВИТИЯ: УРОКИ ДЛЯ УКРАИНЫ // “Экономика Украины”, 2015, N3(632)</ref><ref>{{Cite web|title=Records of the Federal Supply Service [FSS]|url=https://www.archives.gov/research/guide-fed-records/groups/137.html|website=National Archives|date=2016-08-15|accessdate=2021-11-18|language=en}}</ref> В 2003 році доступ до {{нп|Федерального банка даних|||Federal Procurement Data System}}став повністю комп'ютеризованим.
Докладніше {{нп|Зовнішня торгівля США|||Foreign_trade_of_the_United_States}}
=== Торговий баланс ===
▲Промислові та страхові компанії, магазини, ферми, банки й багато які підприємства сфери послуг належать приватним інвесторам. У [[1995]] в [[Сполучені Штати Америки|США]] нараховувалося 16,4 млн некорпоративних приватних підприємств несільськогосподарського профілю, 1,58 млн партнерських компаній і 4,4 млн корпорацій. Саме корпорації відіграють найбільшу роль в економіці [[Сполучені Штати Америки|США]]. У [[1995]] прибутки некорпоративних приватних підприємств становили 807 млрд дол., прибутки партнерських компаній — 853 млрд дол., прибутки ж корпорацій перевищили 14,5 трлн дол. Велика частина продукції корпорацій продукується невеликим числом найбільших фірм. Хоч в [[1995]] корпорації з капіталом понад 250 млн дол. становили лише 1,6 % всіх корпорацій країни, на їх частку припадало майже 85 % сумарного прибутку. Як правило, це ТНК — транснаціональні корпорації, які є продуктом сучасного процесу глобалізму (і самі є глобалізаторами). На території [[Сполучені Штати Америки|США]] нараховується бл. 500 центрів ТНК.
Коли країни починають експортувати у власній валюті, раптово виявляється, що курс національної валюти визначається насамперед торговим балансом країни.
Можливо, торговий дефіцит США почне знижуватись у міру відновлення [[Управління ланцюгом поставок|ланцюжків поставок]] (докладніше {{нп|Глобальна криза ланцюжка поставок 2021—2022 рр.||en|2021–2022 global supply chain crisis}}). Майже весь 2021 рік у портах США спостерігалася величезна черга [[контейнеровоз]]ів<ref>{{Cite web|title=Заторы в портах США могут сохраниться до 2024 года из-за активности ритейлеров|url=https://cfts.org.ua/news/2021/09/06/zatory_v_portakh_ssha_mogut_sokhranitsya_do_2022_goda_iz_za_aktivnosti_riteylerov_66552|website=cfts.org.ua|accessdate=2021-12-08|language=ru|archive-date=1 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220301134617/https://cfts.org.ua/news/2021/09/06/zatory_v_portakh_ssha_mogut_sokhranitsya_do_2022_goda_iz_za_aktivnosti_riteylerov_66552}}</ref>.
== Промисловість ==
Основну роль в економіці
У
Добувні галузі господарства грають життєво важливу роль
У 2020 році внесок нафтовидобутку в зростання американського ВВП оцінюється в 10 %, тобто в 0,
За прогнозами інвестиційного банку Morgan Stanley, до 2033 року вугілля зникне з енергосистеми США, на шляху до створення безвуглецевої енергетики
== Сільське господарство ==
== Послуги ==
== Оборона ==
На оборону в
Географія обробної промисловості, починаючи з кінця 1960-х років характеризувалася зсувом на Південь і Захід. У період між 1970-м і початком 1990-х років частка продукції Північного Сходу і Північного Центру знизилася з 2/3 до 1/2,
== Фінанси ==
Південноатлантичний регіон виробляє хімічні продукти, текстиль, одяг і тютюнові вироби. Тихоокеанський регіон на чолі з Каліфорнією спеціалізується на виробництві транспортного обладнання, продуктів споживання, електротехнічного та електронного обладнання.
У банківсько-фінансовій справі посилюється концентрація капіталу. У
Виробництво електроенергії — 2823 млрд кВт·год (1991). У
Найбільші компанії США: корпорація
== Інфляція ==
Станом на листопад 2021 рік, [[інфляція]] у [[Сполучені Штати Америки|США]] прискорилася до 6,2%. Цей показник є найвищим значенням, починаючи з 1990 року.▼
=== Інфляція станом на 2021 рік ===
Станом на грудень 2021 року, Bloomberg повідомляє що індекс споживчих цін у США прискорився до 6,8% – найвищого значення за майже 40 років. Пришвидшення інфляції зумовлено стрімким подорожчанням одразу декількох категорій товарів. Найбільший внесок у місячному вимірі здійснили ціни на газ, житло, продовольство та транспорт.<ref>{{Cite web|title=Інфляція у США прискорилась до рекорду з 1982 року|url=https://www.epravda.com.ua/news/2021/12/10/680569/|website=Економічна правда|accessdate=2021-12-11|language=uk}}</ref>▼
▲Станом на листопад 2021 рік, [[інфляція]] у
▲Станом на грудень 2021 року, ''[[Bloomberg]]'' повідомляє, що [[індекс споживчих цін]] у США прискорився до 6,8 %
=== Інфляція станом на 2022 рік ===
У січні 2022 року, інфляція у США досягла найвищого рівня за 40 років, при цьому ціни зросли на 7,5 % у порівнянні з минулим роком, повідомило у четвер Бюро трудової статистики<ref>{{Cite web|title=US inflation hits highest level in 40 years in January as prices rise 7.5% from 2021|url=https://www.theguardian.com/business/2022/feb/10/us-inflation-reached-highest-level-40-years-january|website=the Guardian|date=2022-02-10|accessdate=2022-02-10|language=en|archive-date=10 лютого 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220210190058/https://www.theguardian.com/business/2022/feb/10/us-inflation-reached-highest-level-40-years-january}}</ref>.
== Державний борг ==
Станом на початок грудня 2021 року борг США сягає 28,9 трлн доларів<ref name=":0">{{Cite web|title=Штати підняли стелю боргу на 2,5 трильйона, аби уникнути дефолту|url=https://www.epravda.com.ua/news/2021/12/15/680679/|website=Економічна правда|accessdate=2021-12-15|language=uk|archive-date=15 грудня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20211215085358/https://www.epravda.com.ua/news/2021/12/15/680679/}}</ref>.
14 грудня 2021 року білль про підвищення боргової стелі підтримали у Сенаті США, виключно голосами сенаторів від демократичної партії США<ref name=":0"/>.
15 грудня 2021 року Палата Представників США погодила підвищення на 2,5 трильйона доларів боргової стелі, аби уникнути невиплат за запозиченнями. Після голосування у [[Палата представників США|Палаті представників США]] у 221 проти 209, документ повинен підписати президент США [[Джо Байден]]<ref name=":0"/>.
Сума у додаткові 2,5 трлн доларів дозволить країні відтермінувати ризики несплати за своїми зобов'язаннями на весь 2022 рік, коли в країні відбудуться вибори до Палати представників США<ref name=":0"/>.
Представники республіканської партії США в обох палатах парламенту США, виступають проти підвищення верхньої межі боргу. Вони вважають, що підвищення стелі має відбуватися разом зі скороченням витрат, спрямованих на зменшення дефіциту бюджету та погашення боргу<ref name=":0"/>.
== Боргові зобов'язання ==
16 листопада 2021 року
== Азартні ігри ==
{{main|Азартні ігри в США}}
Азартні ігри в США законодавчо обмежені.
[[Американська ігрова асоціація]], галузева торгова група, заявляє, що ігри в
== Див. також ==
Рядок 222 ⟶ 280:
== Джерела ==
* [https://shron1.chtyvo.org.ua/Biletskyi_Volodymyr/Hirnychyi_entsyklopedychnyi_slovnyk_Tom_3.pdf? Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. [[Володимир Білецький|В. С. Білецького]]. — Д. : [[Східний видавничий дім]], 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X]
* Монетарная история Соединенных Штатов, 1867—1960 / Милтон Фридман, Анна Якобсон Шварц ; [пер. с англ. Р. Косодий]. — К. : Ваклер, 2007. — 861 с. : ил., табл., портр. ; 25 см. — Библиогр. в тексте. — Алф. указ.: с. 856—861. — 1 000 экз. — ISBN 978-966-543-127-5
Рядок 229 ⟶ 287:
== Посилання ==
* [https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/us.html CIA — The World Factbook — United States] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181225135647/https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/us.html%20 |date=25 грудня 2018 }}
* [https://web.archive.org/web/20080921110912/http://usinfo.state.gov/products/pubs/oecon/homepage.htm Outline of the U.S. Economy]
* [https://web.archive.org/web/20070927001915/http://www.bea.gov/national/zip/dpga.zip Bureau of Economic Analysis: Selected NIPA tables (Lots of U.S. economic data)]
* [https://web.archive.org/web/20090228092146/http://www.economicexpert.com/a/List:of:corporate:leaders.htm "List of Corporate Leaders of the United States, " Economic Expert]
* [http://www.bloomberg.com/markets/ecalendar/ U.S. Economic Calendar] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100516171437/http://www.bloomberg.com/markets/ecalendar/ |date=16 травня 2010 }}
* [https://web.archive.org/web/20030607063207/http://factfinder.census.gov/bf/_lang=en_vt_name=DEC_2000_SF3_U_DP3_geo_id=01000US.html U.S. Census Bureau]
* [http://www.bls.gov/cps/home.htm U.S. Dept of Labor — Bureau of Labor Statistics] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101105015546/http://www.bls.gov/cps/home.htm |date=5 листопада 2010 }}
* [http://www.bea.gov/ U.S. Dept of Commerce — Bureau of Economic Analysis] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061224233638/http://bea.gov/ |date=24 грудня 2006 }}
* [http://www.federalreserve.gov/releases/Z1/ FRB: Z.1 Release-- Flow of Funds Accounts of the United States, Release Dates] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101028051036/http://federalreserve.gov/releases/z1/ |date=28 жовтня 2010 }}
* [http://www.oecd.org/us/ OECD's United States country Web site] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080726094345/http://www.oecd.org/us/ |date=26 липня 2008 }} and [http://www.oecd.org/eco/surveys/us/ OECD Economic Survey of the United States] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080516031419/http://www.oecd.org/eco/surveys/us |date=16 травня 2008 }}
* [http://www.eia.doe.gov/emeu/international/petroleu.html#IntlTrade U.S. Energy Information Administration] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110523065704/http://www.eia.doe.gov/emeu/international/petroleu.html#IntlTrade |date=23 травня 2011 }}
* [http://www.nber.org/ National Bureau of Economic Research (USA)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170804121313/http://www.nber.org/ |date=4 серпня 2017 }} Economics material from the organization that declares Recessions and Recoveries.
* [http://www.bls.gov Bureau of Labor Statistics] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190521004347/https://www.bls.gov/ |date=21 травня 2019 }}–from the American Labor Department
* [https://bea.gov/ US Department of Commerce Economics Statistics] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101028200339/http://[email protected]/ |date=28 жовтня 2010 }}
* [https://web.archive.org/web/20100313053958/http://www.heritage.org/research/welfare/bg1713.cfm The Heritage Foundation: Understanding Poverty in America]
* [https://web.archive.org/web/20071027042335/http://www.omedia.org/Show_Article.asp?DynamicContentID=1972&MenuID=726&ThreadID= The Possible Collapse of the American Economy at 2007]
* [http://www.intelligentguess.com/blog/2007/04/09/usa-relationship-between-gdp-and-savings-rate-quarterly-data-since-1985/ GDP growth viz Savings rate since 1985] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100721233623/http://www.intelligentguess.com/blog/2007/04/09/usa-relationship-between-gdp-and-savings-rate-quarterly-data-since-1985 |date=21 липня 2010 }} Comparing GDP growth rate with the Savings rate since 1985
* [http://www.euroekonom.com/database/graphs.php?type=gdp-growth-usa&lang=an&time=0 Gross Domestic Product Growth — USA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080504213416/http://www.euroekonom.com/database/graphs.php?type=gdp-growth-usa&lang=an&time=0 |date=4 травня 2008 }}
* [http://www.euroekonom.com/database/graphs2.php?type=unemployment-usa&lang=an&time=0 Unemployment Rate — USA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080504213418/http://www.euroekonom.com/database/graphs2.php?type=unemployment-usa&lang=an&time=0 |date=4 травня 2008 }}
* [http://www.euroekonom.com/database/graphs3.php?type=inflation-usa&lang=an&time=0 Consumer Price Index — USA] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080504213423/http://www.euroekonom.com/database/graphs3.php?type=inflation-usa&lang=an&time=0 |date=4 травня 2008 }}
* [http://www.dollarsandsense.org Dollars & Sense] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220308124851/http://www.dollarsandsense.org/ |date=8 березня 2022 }}
* [http://www.freetrade.org/pubs/FTBs/FTB-032.html A U.S.-Colombia Free Trade Agreement: Strengthening Democracy and Progress in Latin America] {{Webarchive|url=http://arquivo.pt/wayback/20091009210118/http%3A//www.freetrade.org/pubs/FTBs/FTB%2D032.html |date=9 жовтня 2009 }}
* [https://web.archive.org/web/20090303092631/http://recession.org/history United States Economic Recession History]
Рядок 258 ⟶ 316:
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Економіка США| ]]
[[Категорія:Країни члени СОТ|США]]
|