Модерн (мистецтво): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м VoidWanderer перейменував сторінку з Модерн на Модерн (мистецтво) поверх перенаправлення: згідно з обговоренням у ВП:ПС
мНемає опису редагування
(Не показано 44 проміжні версії 23 користувачів)
Рядок 1:
{{Move|Модерн (мистецтво)}}
{{Otheruses-2|Модерн (значення)|Модернізм (значення)}}
'''Моде́рн''' (від {{lang-fr|moderne}} — новітній, сучасний) або '''а́р-нуво́''' (від {{lang-fr|L'Art Nouveau}} — нове мистецтво) — стиль у мистецтві кінця XIX  — початку XX століття, переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві.
 
Стиль здобув різні назви у різних країнах. У [[Бельгія|Бельгії]] й [[Франція|Франції]] — «нове мистецтво» ({{lang-fr|L'Art Nouveau}}), у [[Німеччина|Німеччині]] — «молодий стиль» ({{lang-de|Jugendstil}}), в [[Італія|Італії]] — «квітковий стиль» ({{lang-it|stile floreale}}) або «стиль Ліберті», у [[Велика Британія|Великій Британії]] — «сучасний стиль» ({{lang-en|modern style}}), у [[Сполучені Штати Америки|США]] — «стиль Тіфані» ({{lang-en|Tiffany style}}), в Австрії, Україні — «[[ВіденськийВіденська сецесіонсецесія|«сецесія»]], у скандинавських країнах — [[Північний модерн|«національний романтизм»]].
 
== Загальна характеристика ==
Рядок 21 ⟶ 20:
 
== Головні представники ==
[[Файл:Mucha-Maud Adams as Joan of Arc-1909.jpg|міні|[[Альфонс Муха]]. [[Мод Адамс]] в ролі Жанни д'Арк. Афіша, 1909, [[Музей мистецтва Метрополітен|Музей Метрополітен]], [[Нью-Йорк]]]]
 
* [[Австрія]]: художники [[ГуставҐустав Клімт]], [[Коломан Мозер]]
* [[АнгліяВелика Британія]]: художник-ілюстратор [[Бердслі Обрі|Обрі Бердслі]]
* [[Бельгія]]: архітектор [[Віктор Орта]] (або Хорта, 1861–19471861—1947), скло [[Рене Лалік]]
* [[Іспанія]]: архітектор [[Антоніо Гауді]]
* [[Російська імперія]]: архітектори [[Шехтель Федір Осипович|Федір Шехтель]], [[Бойцов Петро Самойлович|Петро Бойцов]] (1849-19181849—1918), [[Кекушев Лев Миколайович]] (1862 – 19171862—1917), [[Олександр Іванович фон Гоген]] (1856-19141856—1914)
* [[Сполучені Штати Америки|США]]: лампи і вироби з металу [[Тіффані Луїс Комфорт Тіффані]]
 
* [[Україна]]: архітектори [[Городецький Владислав Владиславович|Владислав Городецький]], [[Артинов Григорій Григорович|Григорій Артинов]], [[ТадеушОбмінський Тадей|Тадей Обмінський]], архітектор-будівничий [[Левинський Іван Іванович|Іван Левинський]], скульптор зі Львова [[Юліан Марковський]], художники [[Сосенко Модест Данилович|Модест Сосенко]], [[Буцманюк Юліан Лукич|Юліан Буцманюк]], [[Кульчицька Олена Львівна|Олена Кульчицька]]
* [[США]]: лампи і вироби з металу [[Тіффані Луїс Комфорт]]
* [[Франція]]: архітектор [[Ектор ГімарҐімар]], мебляр [[Еміль Галле]], ювелір [[Рене Лалік]], [[Александр Шарпентьє]] ([[Графік (художник)Графіка|графік]], [[Скульптура|скульптор]], [[медальєр]], дизайнер інтер'єрів)
* [[Україна]]: архітектори [[Городецький Владислав Владиславович]], [[Артинов Григорій Григорович]], [[Тадеуш Обмінський]], архітектор-будівничий [[Левинський Іван Іванович]], скульптор зі Львова [[Юліан Марковський]], художники [[Сосенко Модест Данилович|Модест Сосенко]], [[Юліан Буцманюк]], [[Кульчицька Олена Львівна|Олена Кульчицька]]
* [[Чехія]]: рекламний художник-ілюстратор і плакатист [[Муха Альфонс МаріяМуха|Альфонса Мухи]]
* [[Франція]]: архітектор [[Ектор Гімар]], мебляр [[Еміль Галле]], ювелір [[Рене Лалік]], [[Александр Шарпентьє]] ([[Графік (художник)|графік]], [[скульптор]], [[медальєр]], дизайнер інтер'єрів)
* [[Чехія]]:рекламний художник-ілюстратор і плакатист [[Муха Альфонс Марія|Альфонса Мухи]]
* [[Швейцарія]]: художник [[Фердинанд Годлер]]
* [[ШотландіяВелика Британія]]: дизайнер інтер'єрів і екстер'єрів [[Чарльз Ренні Макінтош]]
 
== Архітектура (ар нуво) ==
Рядок 41 ⟶ 39:
Виникнення та розповсюдження стилю модерн (сецесія) збіглося з широким використанням призабутих будівельних технологій та відновленням ремесел, широким використанням промислових технологій в будівництві суспільно значущих об'єктів (виставкові комплекси, вокзали, театри тощо). Важливу роль у популяризації та розповсюдженні стилю сецесії зіграли саме міжнародні виставки та будівництво виставкових [[павільйон]]ів у нових формах. Масова забудова деяких вулиць чи районів створила нове архітектурне середовище в історичних містах, серед яких: [[Париж]], [[Мілан]], [[Барселона]], [[Манаус]], [[Відень]], [[Петербург]], [[Берлін]], [[Москва]], [[Львів]], [[Рига]], [[Київ]], [[Прага]], [[Харків]], [[Вінниця]], [[Чернігів]], [[Маріуполь]] тощо.
 
Звернення до хвилястих, природних форм стало найхарактернішою ознакою стилю, хоча повної відмови від прямокутних об'ємів в архітектурі досягти не вдалося. Мали місце компромісні варіанти, що не погіршило образну та функціональну складові стилю. В архітектурі модерну широко використовували як [[дерево]] (дерев'яний модерн), так і звичайну та глазуровану [[Цегла|цеглу]], [[бетон]], металеві конструкції, [[скло]], їх комбінації. Дерев'яний модерн переважав у будівництві заміських помешкань та вілл в країнах, багатих [[ліс]]омлісом і з давньою традицією дерев'яної архітектури ([[Швеція]], [[Фінляндія]], [[Росія]], [[Україна]]).
 
Одним з перших, хто почав працювати в стилі сецесія, був [[архітектор]] [[Віктор Орта]] ([[Бельгія]]). Дещо компромісні позиції займав російський архітектор [[ Шехтель Федір Осипович]], який широко використовував як елементи історичних стилів ([[готика|готики]], [[класицизм]]у), так і елементи стилю сецесії та нові будівельні матеріали. Більш міливимсміливим був архітектор [[Олександр Іванович фон Гоген|Олександр фон Гоген]], що дотримувався стилістики [[еклектика]]. Тонкий стиліст, відвін проектував нову споруду в залежності від його функції, тому міг створити [[фасад]]и в будь -якому історичному стилі, як і її [[інтер'єр]]и. Тендітні, надто елегантні, вишукані форми притаманні його споруді особняка Матильди Кшесінської, що небувнабув небаченої, графічної краси і став шедевром декоративного модерну. Грубі, скелеподібні, завеликі архітектурні об'єми притаманні його [[проект]]упроекту [[Дворянський земельний банк (Чернігів)|Дворянського земельного банку]], вибудованому в містах [[Пенза]] та [[Чернігів]], варіант в стилі [[північний модерн]] в місті [[Самара (місто)|Самара]]. Стиль інтер'єрів міг бути на вибір замовника, тобто від [[пафос]]ного буржуазного до стримано неокласичного чи бідняцькі функціонального.
 
Найбільш незвичні, сміливі зразки стилю сецесія створив каталонський архітектор [[Антоніо Гауді]] у місті [[Барселона]], що став відомим архітектурним центром в Іспанії. Стилістика декоративного, перенасиченого декором модерну, запанувала в [[Іспанія|Іспанії]] , [[Франція|Франції]] та в [[Італія|Італії]].
Рядок 57 ⟶ 55:
 
== Декоративно-ужиткове мистецтво ==
[[Файл:Prague 07-2016 Wenceslas Square img4.jpg|міні|праворуч|200пкс|Фасад готелю «Європа», [[Прага]]]]
 
Намагання створити повноцінний стиль призвело до навернення митців різних країн до декоративно-ужиткового мистецтва. Справжній розквіт пережили:
* вироби зі скла та [[вітраж]]
Рядок 70 ⟶ 69:
=== Дрібна металева пластика ===
<gallery widths="200px" heights="200px">
Файл:Statuette Loïe Fuller par Pierre Roche.jpg|[[П'єр Роше]] (1855-1922), «Танцівниця», [[1901]] р., бронза.
Файл:Art noveau bat chandelier. Austria, 1900.jpg|Люстра з кажанами. Австрія, [[1900]]
Файл:ОгюстBronze Моро (1834-1917), Аврора,d'Auguste бронза.Moreau.jpg|[[Огюст Моро]], франц.французький скульптор. «АврораНептун-дитина», кабінетна бронза
Файл:Statuette Loïe Fuller par Pierre Roche.jpg|П'єр Роше (1855-1922), «Танцівниця», [[1901]] р., бронза.
Файл:Анонім Німеччина Скринька метал 1905.jpg|Невідомий з Німеччини, металева скринька, [[1905]] р.
Файл:Bronze d'Auguste Moreau.jpg|[[Огюст Моро]], франц.скульптор «Нептун дитиною», бронза.
</gallery>
 
Рядок 120 ⟶ 116:
Файл:Grille Parc Güell.JPG|Ворота парку Гуєль у Барселоні
Файл:Plaça Reial02.jpg|Ліхтар у Барселоні, Антоніо Ґауді
 
Файл:Керамическая ваза, модерн, Венгрия, 1900 г.jpg|Керамічна ваза в металевому плетиві, Угорщина, [[1900]]
Файл:Casa de les Punxes - 014.jpg|Ліхтар
Файл:Raspall-garriga-iris-0328-01.jpg|Металеві ворота
Рядок 150 ⟶ 146:
</gallery>
 
== Екслібриси доби модерну ==
<gallery widths="200px" heights="200px">
File:Alois Balmer.jpg|[[Алоїз Балмер]], власний екслібрис (кінець 19 ст. ?)
Рядок 163 ⟶ 159:
Файл:Язлівчик. Римо-католицька каплиця.jpg|с. [[Язлівчик]]. Римо-католицька каплиця, доба сецесії, [[1936]]
Файл:С.Мошни-буд. Городецього.JPG|[[Владислав Городецький]], с. [[Мошни]]. Будівля земської лікарні, [[1894]]
Файл:345Муромцево. Дерев'яний театр в садибі МуромцевоУсадьба ВХраповицкого. Храповицького,Внешний поштівкавид почтеатра. 20Старая стоткрытка.jpgpng|Дерев'яний театр в садибі Муромцево В. Храповицького, головний фасад, поштівка поч. 20 ст. (знищено)
Файл:345 Глядацька зала дерев'яного театру в садибі Муромцево В. Храповицького, кінець 19 ст. , поштівка поч. 20 століття.jpg|Глядацька зала дерев'яного театру в садибі Муромцево В. Храповицького, кінець 19 ст. , поштівка поч. 20 століття (знищено)
</gallery>
 
== Сецесія в Україні ==
<gallery widths="200px200" heights="200px200">
Файл:Будинок Григорія Глібова.jpg |Будинок Григорія Глібова, [[Чернігів]]
 
Файл:Залізничний вокзал Чернівці квітень 2009 (2).JPG|Залізничний вокзал, [[Чернівці]]
Файл:Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської Чернівці.JPG|[[Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської|Український музично-драматичний театр ім. Ольги Кобилянської]], [[Чернівці]]
 
Файл:Веранда.JPG|[[Музей Лесі Українки у Ялті|Музей Лесі Українки]], [[Ялта]]
Файл:С.Мошни-буд. Городецього.JPG|Арх. В. Городецький. Земська лікарня. Зразок дерев'яної архітектури сецесії, село [[Мошни]]
 
Файл:Харьковский государственный академический украинский драматический театр имени Т. Г. Шевченко.jpg|[[Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка|Театр драми ім. Шевченка]], [[Харків]]
 
Файл:Mariupol 2007 (92).jpg|Колишня Олександрівська чоловіча гімназія, [[Маріуполь]]
 
Файл:Lwów - Pl. Pokoju 01.JPG|Міська забудова на пр. Свободи, [[Львів]]
Файл:Lviv - Jan Styka House.jpg|Будинок Яна Стика, Львів
Файл:Клініка Солецького.jpg|Архітектор [[Лушпинський Олександр Онуфрійович|Олександр Лушпинський]]. Колишня клініка Солецького. [[Гуцульська сецесія]], Львів
 
Файл:Vinnytsia-savoy-hotel.jpg|[[Готель «Савой» (Вінниця)|Готель «Савой»]], [[Вінниця]]
 
Файл:Kyiv, Lyuteranska str. 23.JPG|«[[Особняк Аршавського|Дім невтішної вдови]]». Київ. Архітектор [[Брадтман Едуард-Фердинанд Петрович|Едуард Брадтман]]
Файл:Одеса_вул._Троїцька,_11.jpg|[[Чаєрозважувальна фабрика Висоцького]], вул вулиця Троїцька, 11, Одеса
Файл:Клініка Солецького.jpg|Колишня клініка Солецького. Львів. [[Гуцульська сецесія]]. Архітектор [[Лушпинський Олександр Онуфрійович|Олександр Лушпинський]]
 
Файл:Полтавський краєзнавчий музей.jpg|Архітектор [[Кричевський Василь Григорович|Василь Кричевський]]. [[Полтавський краєзнавчий музей]]. [[Український архітектурний модерн]]. Архітектор, [[Кричевський Василь Григорович|Василь КричевськийПолтава]]
 
Файл:Kyiv, Lyuteranska str. 23.JPG|Архітектор [[Брадтман Едуард-Фердинанд Петрович|Едуард Брадтман]]. «[[Особняк Аршавського|Дім невтішної вдови]]», Київ
Файл:Ярославів Вал, 14 (фасад) 2019.jpg|Будинок прибутковий (колишній осідок банків - [[UniCredit|HVB Ukraine та ЮніКредітБанку]], вулиця Ярославів Вал, 14a, Київ
</gallery>
 
== Див. також ==
* [[Модернізм]]
* [[Постмодернізм]]
{{Move|Модерн* [[Сучасне (мистецтво)}}]]
 
* [[Віктор Орта]]
* [[Деметр Чипарус]]
Рядок 195 ⟶ 205:
 
== Література ==
[[Файл:Rotulo de 1910 da adega da Villa Maria do morgado João Inácio de Bettencourt Noronha produzido ilha de São Jorge..jpg|міні|праіворуч|200пкс|Вино з вілли Марія, [[1910]]  р., доба сецесії. ]]
* ''О. Соболь''. Модерн // {{ФЕС|сторінки=392}}
* ''К. Шорске''. Віденський fin-de-siècle. Політика і культура. Л., ВНТЛ-класика
* ''Gabriele Fahr-Becker'': Jugendstil. Tandem-Verlag, Königswinter 2007, ISBN 978-3-8331-3544-6
Рядок 226 ⟶ 235:
 
== Посилання ==
* {{УМузЕ-3|частина=Модерн|сторінки =438-447}}
{{Портал|Мистецтво|Архітектура|Модерн|Декоративно-ужиткове мистецтво}}
{{commons|Category:Art Nouveau|Модерн}}
 
* [https://culturalproject.org/lectures/arh-10 Стиль модерн (Ар-Нуво, Сецесіон, Югендстиль)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190630233758/https://culturalproject.org/lectures/arh-10 |date=30 червня 2019 }} // ''culturalproject.org''
* http://www.gorod.cn.ua/news_15598.html&nbsp;— {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150929111008/http://www.gorod.cn.ua/news_15598.html |date=29 вересня 2015 }} статья "Чернигов в стиле «модерн» (рос.)
 
{{culture-stub}}
{{Мистецькі течії}}
{{Бібліоінформація}}
 
 
{{culture-stub}}
 
[[Категорія:Мистецькі течії]]
[[Категорія:Архітектурні стилі]]
[[Категорія:Модерн| ]]
[[Категорія:Архітектори модерну]]
[[Категорія:Архітектура модерну]]
[[Категорія:Історія мистецтва]]
[[Категорія:Історія архітектури]]