Чоповичі: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок) м Робот: видалення шаблону: Населені пункти Житомирської області |
|||
(Не показано 44 проміжні версії 25 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Селище України
| назва = Чоповичі
| прапор = Chopovychi gromada prapor.png
| герб = Chopovychi gromada gerb.png
| країна = [[Файл:Flag of Ukraine.svg|17px]] [[Україна]]
| область = [[Житомирська область]]
| район = [[
| громада = [[Чоповицька селищна громада]]
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rf7571=9771 Чоповичі]
| код КОАТУУ =
| розташування =
| mapx =
| mapy =
| засноване = [[X
| населення = {{зменшення}} 1888 <small>(01.01.2018)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2018}}</ref>
| площа = 7
| статус
| щільність = 269,7
| поштовий індекс = 11620
| телефонний код =
| висота = 167
| ref-висота =
| водойма = р. [[
| координати = {{coord|50|50|0|N|28|57|9|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg = 50 | lat_min = 50 | lat_sec = 0
| lon_deg = 28 | lon_min = 57 | lon_sec = 9
| ref-area =
| станція = [[Чоповичі (станція)|Чоповичі]]
| відстань = 6
| фізична р =
Рядок 36:
| залізниця о =
| автошлях о =
| адреса = вул. Вайсера, 1а, смт Чоповичі,
| голова = Філоненко Михайло Миколайович
{{about|селище|залізничну станцію|Чоповичі (станція)}}
'''Чопо́вичі''' — [[селище]]
== Населення ==
За даними [[Перепис населення СРСР (1939)|перепису населення СРСР 1939 року]] чисельність населення становила 1 506 осіб, з них українців — 746, росіян — 53, німців — 1, євреїв — 673, поляків — 17, чехів — 10, інших — 16<ref>{{cite web |title=Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР |url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=138 |website=Демоскоп Weekly |accessdate=17 березня 2023 |language=російська}}</ref>.
== Історія ==
Історія
Тривалий час історія древлян та Древлянського князівства за різних історичних обставин замовчувалася та викривлялася. Особливо негативну роль відігравали залежність древлян від Києва, Литовсько-Польської держави, Російської та Радянської імперії, котрі були не зацікавлені в об
Є помилковою думка, що назва селища походить від нащадка князя Чопа Древлянського Ігната Чопа який володів селищем та належав до [[околична шляхта|околичної руської шляхти]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]
[[1847]] року в Чоповичах проживало понад 3500 жителів, з яких 283 сім'ї були з роду [[Дворяни|дворян]] Чопівських та 84 сім'ї з інших родів<ref>Історико-географічний словник Малинщини ([http://www.malyn.com.ua/aboutReg.htm html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121018081621/http://www.malyn.com.ua/aboutReg.htm |date=18
У другій половині [[XIX століття
Станом на 1900 рік село Чоповичі входило до складу Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Населення становило 6250 осіб. У Чоповичах була православна церква, діяла церковно-парафіяльна школа. Діяло 7 водяних млинів, 7 вітряків та 1 паровий млин. Працювала аптека, був 1 фельдшер. У Чоповичах було 2 постоялих двори.
Чоповичі тоді займали більшу площу — пізніше зі складу поселення було виділене теперішнє село [[Барвінки]].
[[1902]] року було відкрито залізницю Київ-Ковель. За 5 км на північ від Чоповичів було відкрито [[Чоповичі (станція)|однойменну залізничну станцію]], збудовано гарну будівлю вокзалу.
Рядок 64 ⟶ 68:
[[1923]] року Чоповичі стали центром [[Чоповицький район|однойменного району]] (ліквідований 1957 року).
Під час організованого радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]] загинуло 316 чол., на сьогодні встановлено імена 121 жителів селища<ref name="Голодомор УІНП"/><ref>{{Cite web |url=https://holodomormuseum.org.ua/hololomor/natsionalna-knyha-pam-iati-zhertv-holodomoru-1932-1933/ |title=Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — с.512 |accessdate=16 січня 2023}}</ref>.
[[20 жовтня]] [[1938]] року отримало статус селища міського типу<ref>Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795 — 2006: Довідник: Офіційне видання. — Житомир: Вид-во «Волинь», 2007, стор. 496</ref>.
Рядок 72 ⟶ 78:
== Сьогодення ==
Чоповичі — мальовниче місце, на березі річки Ірша. Головним туристичним об'єктом є
▲Чоповичі — мальовниче місце, на березі річки Ірша. Головним туристичним об'єктом є Пам’ятник легендарному князю Чопу Древлянському – засновнику Роду Чопів та селища Чоповичі. Місцем православного [[паломництво|паломництва]] селища Чоповичі є [[урочище]] Кип'яче. В Чоповичах є два монастирі — чоловічий — Казанської ікони Божої Матері, та жіночий — Афонської ікони Божої Матері [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]]. Урочище славиться цілющою водою, джерело ніколи не замерзало, навіть в найлютіші морози. При чоловічому монастирі є купальня, відкрита для всіх бажаючих. У сусідньому селі [[Загребля_(Малинський_район)|Загребля]] також дїє православний скит св. Силуана Афонського.
2010 року Чоповицькій загальноосвітній школі було надано статус гімназії. У гімназії навчається близько 400 дітей, у класах за спеціалізацією. Спортивні секції: міні-футболу, самбо, танцювальний тощо. Діє музична школа, при гімназії функціонує автошкола, де можна одержати посвідчення категорії В та С. Учні Чоповицької гімназії неодноразово перемагали у районних та обласних олімпіадах.
Рядок 89 ⟶ 94:
== Пам'ятки ==
* [[Рихти (заказник)|Рихти]] — гідрологічний заказник місцевого значення.
* На центральній площі селища
*
* Недалеко від селища розташовані два православних монастиря
==
З
Уродженцями селища є:
* [[Письменна Лариса Михайлівна|Лариса Письменна]] (*[[1914]] — †[[1992]]) — українська письменниця, [[автор]] дитячих [[Казка|казок]], [[Оповідання|оповідань]]. На фасаді місцевої школи в її честь встановлено [[
* [[Кириченко Степан Андрійович|Степан Кириченко]] (*[[1911]] — †[[1988]]) — [[заслужений діяч мистецтв України]], [[народний художник України|народний художник УРСР]]. На його честь встановлено пам'ятну дошку на фасаді місцевої школи.
* [[Фещенко Василь Іванович]] — Член [[Національна спілка художників України|Національної Спілки Художників України]]. [[Заслужений художник України|Народний художник України]].▼
* [[Мойсієнко Василь Миколайович]] — перший проректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професор, Заслужений працівник освіти України, член Національної спілки журналістів.
▲*[[Фещенко Василь Іванович]] — Член [[Національна спілка художників України|Національної Спілки Художників України]]. [[Заслужений художник України|Народний художник України]].
== Галерея ==
<center><gallery>
Файл:
Файл:
Файл:
Файл:Хата Чоповичи 2.jpg|Одна зі старих хат селища
</gallery></center>
== Див. також ==
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)]]
== Примітки ==
{{reflist
<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web |title=Чоповичі |website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» |url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=921 |publisher=[[Український інститут національної пам'яті]] |accessdate=18 червня 2020 |url-status=dead }}</ref>
}}
== Джерела ==▼
* Список населенных мест Киевской губернии. Издание Киевского губернского статистического комитета. Киев, 1900.▼
* Александров І. В. Історія чоловічого Преображенського монастиря в урочищі Кип'яче Малинського району.— Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У семи книгах. /Головна редколегія, редколегія тому (заступники голови Ю. Г. Градовський, Л. А. Копійченко та ін., науково-редакційна група при редколегії тому).— Кн. 7. Частина друга.— Житомир: «Полісся», 2015.— [http://www.reabit.org.ua/files/store/Zhitom.7_2.pdf С. 54—58.]▼
== Посилання ==
* {{ЕУ}}
* [http://www.chopschool.narod.ru/ історія Чоповичів]
Рядок 131 ⟶ 138:
* {{SgKP|XV_cz.1|378|Czopowicze}}
{{Чоповицька селищна громада}}
▲== Джерела ==
{{Бібліоінформація}}
▲* Список населенных мест Киевской губернии. Издание Киевского губернского статистического комитета. Киев, 1900.
▲* Александров І. В. Історія чоловічого Преображенського монастиря в урочищі Кип'яче Малинського району.— Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У семи книгах. /Головна редколегія, редколегія тому (заступники голови Ю. Г. Градовський, Л. А. Копійченко та ін., науково-редакційна група при редколегії тому).— Кн. 7. Частина друга.— Житомир: «Полісся», 2015.— [http://www.reabit.org.ua/files/store/Zhitom.7_2.pdf С. 54—58.]
{{Zhytomyr-obl-stub}}
[[Категорія:
[[Категорія:Колишні районні центри УРСР]]
|