Чоповичі: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
AHbot (обговорення | внесок) м Робот: видалення шаблону: Населені пункти Житомирської області |
||
(Не показані 35 проміжних версій 18 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Селище України
| назва = Чоповичі
| прапор = Chopovychi gromada prapor.png
Рядок 5:
| країна = [[Файл:Flag of Ukraine.svg|17px]] [[Україна]]
| область = [[Житомирська область]]
| район = [[
| громада = [[Чоповицька селищна громада]]
| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rf7571=9771 Чоповичі]
| код КОАТУУ =
| розташування =
| mapx =
Рядок 15:
| населення = {{зменшення}} 1888 <small>(01.01.2018)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2018}}</ref>
| площа = 7
| статус
| щільність = 269,7
| поштовий індекс = 11620
| телефонний код =
| висота = 167
| ref-висота =
| водойма = р. [[
| координати = {{coord|50|50|0|N|28|57|9|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg = 50 | lat_min = 50 | lat_sec = 0
Рядок 36:
| залізниця о =
| автошлях о =
| адреса = вул. Вайсера, 1а, смт Чоповичі,
| голова = Філоненко Михайло Миколайович
}}
{{about|селище|залізничну станцію|Чоповичі (станція)}}
'''Чопо́вичі''' — [[селище
== Населення ==
За даними [[Перепис населення СРСР (1939)|перепису населення СРСР 1939 року]] чисельність населення становила 1 506 осіб, з них українців — 746, росіян — 53, німців — 1, євреїв — 673, поляків — 17, чехів — 10, інших — 16<ref>{{cite web |title=Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР |url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=138 |website=Демоскоп Weekly |accessdate=17 березня 2023 |language=російська}}</ref>.
== Історія ==
Історія Чоповичів бере свій початок з часів Великого князівства Древлянського (ІХ-Х століття). Засновником роду та селища Чоповичі став князь-воєвода Чоп, який за особливі бойові заслуги отримав від Великого князя Древлянського землю — нагороду, яку за переказами об'їхав на коні за день та на якій і було започатковано селище.
Тривалий час історія древлян та Древлянського князівства за різних історичних обставин замовчувалася та викривлялася. Особливо негативну роль відігравали залежність древлян від Києва, Литовсько-Польської держави, Російської та Радянської імперії, котрі були не зацікавлені в об'єктивному її висвітленні. Численні історичні джерела, артефакти (залишки укріплень тощо), давні перекази, історичні
Є помилковою думка, що назва селища походить від нащадка князя Чопа Древлянського Ігната Чопа який володів селищем та належав до [[околична шляхта|околичної руської шляхти]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]
[[1847]] року в Чоповичах проживало понад 3500 жителів, з яких 283 сім'ї були з роду [[Дворяни|дворян]] Чопівських та 84 сім'ї з інших родів<ref>Історико-географічний словник Малинщини ([http://www.malyn.com.ua/aboutReg.htm html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121018081621/http://www.malyn.com.ua/aboutReg.htm |date=18
У другій половині [[XIX століття]] почали діяти [[фабрика]] гнутих меблів, миловарний і свічковий [[
Станом на 1900 рік село Чоповичі входило до складу Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Населення становило 6250 осіб. У Чоповичах була православна церква, діяла церковно-парафіяльна школа. Діяло 7 водяних млинів, 7 вітряків та 1 паровий млин. Працювала аптека, був 1 фельдшер. У Чоповичах було 2 постоялих двори.
Чоповичі тоді займали більшу площу — пізніше зі складу поселення було виділене теперішнє село [[Барвінки]].
[[1902]] року було відкрито залізницю Київ-Ковель. За 5 км на північ від Чоповичів було відкрито [[Чоповичі (станція)|однойменну залізничну станцію]], збудовано гарну будівлю вокзалу.
Рядок 66 ⟶ 69:
[[1923]] року Чоповичі стали центром [[Чоповицький район|однойменного району]] (ліквідований 1957 року).
Під час організованого радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]]
[[20 жовтня]] [[1938]] року отримало статус селища міського типу<ref>Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795 — 2006: Довідник: Офіційне видання. — Житомир: Вид-во «Волинь», 2007, стор. 496</ref>.
Рядок 75 ⟶ 78:
== Сьогодення ==
Чоповичі — мальовниче місце, на березі річки Ірша. Головним туристичним об'єктом є Пам'ятник легендарному князю Чопу Древлянському — засновнику Роду Чопів та селища Чоповичі. Місцем православного [[паломництво|паломництва]] селища Чоповичі є [[урочище]] Кип'яче. В Чоповичах є два монастирі — чоловічий — Казанської ікони Божої Матері, та жіночий — Афонської ікони Божої Матері [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]]. Урочище славиться цілющою водою, джерело ніколи не замерзало, навіть в найлютіші морози. При чоловічому монастирі є купальня, відкрита для всіх бажаючих. У сусідньому селі [[
2010 року Чоповицькій загальноосвітній школі було надано статус гімназії. У гімназії навчається близько 400 дітей, у класах за спеціалізацією. Спортивні секції: міні-футболу, самбо, танцювальний тощо. Діє музична школа, при гімназії функціонує автошкола, де можна одержати посвідчення категорії В та С. Учні Чоповицької гімназії неодноразово перемагали у районних та обласних олімпіадах.
Рядок 91 ⟶ 94:
== Пам'ятки ==
* [[Рихти (заказник)|Рихти]] — гідрологічний заказник місцевого значення.
* На центральній площі селища — дві могили Героїв Радянського Союзу В. З. Вайсера і П. Ф. Захарченко. На постаменті встановлено танк Т-34
* Пам'ятник легендарному князю Чопу Древлянському — засновнику Роду Чопів та селища Чоповичі. Споруджено за ініціативи професора Баранівського В. Ф., підтримки відомих науковців та освітян України, громади смт. Чоповичі та за кошти меценатів. Пам'ятник відкрито 24 червня 2020 року в сквері Чопович.
* Недалеко від селища розташовані два православних монастиря — жіночого монастиря на честь Афонської ікони Божої Матері і чоловічий Казанської ікони Божої Матері в урочищі Кип'яче
==
З Чоповичів походить родина [[Фещенко-Чопівський Іван Адріянович|І. А. Фещенка-Чопівського]] (*[[1884]] — †[[1952]]) — вчений-металург, громадський і політичний діяч, міністр [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]] та [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]].
Уродженцями селища є:
* [[Письменна Лариса Михайлівна|Лариса Письменна]] (*[[1914]] — †[[1992]]) — українська письменниця, [[автор]] дитячих [[Казка|казок]], [[Оповідання|оповідань]]. На фасаді місцевої школи в її честь встановлено [[
* [[Кириченко Степан Андрійович|Степан Кириченко]] (*[[1911]] — †[[1988]]) — [[заслужений діяч мистецтв України]], [[народний художник України|народний художник УРСР]]. На його честь встановлено пам'ятну дошку на фасаді місцевої школи.
* [[Фещенко Василь Іванович]] — Член [[Національна спілка художників України|Національної Спілки Художників України]]. [[Заслужений художник України|Народний художник України]].
* [[Мойсієнко Василь Миколайович
▲*Мойсієнко Василь Миколайович - перший проректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького,професор.
== Галерея ==
<center><gallery>
Файл:Вхід до Жіночого монастиру на честь Афонської ікони в Чоповичі.jpg|Чоповичі, ворота жіночого монастиря
▲Файл:Чоповичи_1.jpg|Чоповичі, церква святої Трійці
Файл:
Файл:Хата Чоповичи 2.jpg|Одна зі старих хат селища▼
▲Файл:Чоповичи 2.jpg|Одна зі старих хат селища
</gallery></center>
== Див. також ==
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)]]
== Примітки ==
{{reflist|refs=
<ref name="Голодомор УІНП">{{cite web |title=Чоповичі |website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» |url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=921 |publisher=[[Український інститут національної пам'яті]] |accessdate=18 червня 2020 |url-status=dead }}</ref>
}}
Рядок 143 ⟶ 138:
* {{SgKP|XV_cz.1|378|Czopowicze}}
{{Чоповицька селищна громада}}
{{Бібліоінформація}}
{{Zhytomyr-obl-stub}}
[[Категорія:Колишні смт України]]
[[Категорія:Колишні районні центри УРСР]]
|