Чоповичі: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 14:57, 6 серпня 2022 ред. J. Gradowski (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 110 303 редагування м додано Категорія:Колишні районні центри УРСР за допомогою HotCat ← Попереднє редагування		Версія за 16:02, 4 травня 2024 ред. скасувати AHbot (обговорення \| внесок) Боти 191 829 редагувань м Робот: видалення шаблону: Населені пункти Житомирської області Мітка: paws [2.2] Наступне редагування →
(Не показано 22 проміжні версії 10 користувачів)
Рядок 1: {{Селище України ~~{{Смт~~ \| назва = Чоповичі \| прапор = Chopovychi gromada prapor.png Рядок 8: \| громада = [[Чоповицька селищна громада]] \| облікова картка = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rf7571=9771 Чоповичі] \| код КОАТУУ = ~~1823455400~~ \| розташування = \| mapx = Рядок 15: \| населення = {{зменшення}} 1888 <small>(01.01.2018)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2018}}</ref> \| площа = 7 \| статус = ~~[[1938]]~~2024 \| магдебурзьке право = \| щільність = 269,7 \| поштовий індекс = 11620 \| телефонний код = ~~4133~~ \| висота = 167 \| ref-висота = \| водойма = р. [[~~Ірша (річка)\|~~Ірша]], [[Перегорщ]], [[Чопівка (річка)\|Чопівка]] \| координати = {{coord\|50\|50\|0\|N\|28\|57\|9\|E\|scale:30000\|display=inline,title}} \| lat_deg = 50 \| lat_min = 50 \| lat_sec = 0 Рядок 36: \| залізниця о = \| автошлях о = \| адреса = вул. Вайсера, 1а, смт Чоповичі, ~~Малинський~~Коростенський район, Житомирська область, Україна, 11620 \| голова = Філоненко Михайло Миколайович }} {{about\|селище\|залізничну станцію\|Чоповичі (станція)}} '''Чопо́вичі''' — [[селище ~~міського типу~~]] в [[Україна\|Україні]], адміністративний центр [[Чоповицька селищна громада\|Чоповицької селищної громади]] [[Коростенський район\|Коростенського району]] [[Житомирська область\|Житомирської області]]. Розташоване в Центральному [[Полісся\|Поліссі]], на лівому березі річки [[~~Ірша (річка)\|~~Ірша]], за 20 км від ~~райцентру~~ [[Малин]]~~, в тому місці, де в Іршу впадає її притока [[Перегорщ]]~~а. Населення — 1770 осіб (на [[2022]] рік). == Населення == За даними [[Перепис населення СРСР (1939)\|перепису населення СРСР 1939 року]] чисельність населення становила 1 506 осіб, з них українців — 746, росіян — 53, німців — 1, євреїв — 673, поляків — 17, чехів — 10, інших — 16<ref>{{cite web \|title=Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР \|url=http://www.demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=138 \|website=Демоскоп Weekly \|accessdate=17 березня 2023 \|language=російська}}</ref>. == Історія == Історія Чоповичів бере свій початок з часів Великого князівства Древлянського (ІХ-Х століття). Засновником роду та селища Чоповичі став князь-воєвода Чоп, який за особливі бойові заслуги отримав від Великого князя Древлянського землю — нагороду, яку за переказами об'їхав на коні за день та на якій і було започатковано селище. Тривалий час історія древлян та Древлянського князівства за різних історичних обставин замовчувалася та викривлялася. Особливо негативну роль відігравали залежність древлян від Києва, Литовсько-Польської держави, Російської та Радянської імперії, котрі були не зацікавлені в об'єктивному її висвітленні. Численні історичні джерела, артефакти (залишки укріплень тощо), давні перекази, історичні архіви підтверджують стародавність селища та його заснування князем Чопом Древлянським. Так історик-краєзнавець М. І. Брицун-Ходак в книзі «Тисячолітні веди Землі Древлян на стор. 417 стверджує ''»…Серед названих Чоповців, Скуратовців, Меленівців, Чопи-Чоповичі найдревніша гілка Старого Роду Х віку, генеза Роду має набагато древніший корінь… Древність Роду Чопів-Чоповичів не викликає сумнівів. Вони мають глибинний корінь Племен Полуденного Світу…".'' Факт отримання князем Ігнатом Чопом Древлянським Грамоти на отримання землі- нагороди підтверджують також багато істориків (В.Антонович, В.Тимошенко, М. І. Брицун-Ходак, В. Баранівський, А.Томашевський, Ю. М. Кононученко-Чопівський та інші). Є помилковою думка, що назва селища походить від нащадка князя Чопа Древлянського Ігната Чопа який володів селищем та належав до [[околична шляхта\|околичної руської шляхти]] [[Велике князівство Литовське\|Великого князівства Литовського]] .та представляв раніше надані документи на право володіння землею. За військові подвиги та заслуги предків він отримав підтвердження на володіння Чоповими землями, що було затверджено відповідними документами ВКЛ на межі [[XV століття\|XV]] та [[XVI століття\|XVI]] сторіч.<ref>{{Cite web \|url=http://www.polissya.eu/2009/09/selo-chopovichi-malinskogo-raiona-nazva.html \|title=Путівник селища Чоповичі \|accessdate=18 травня 2011 \|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304075444/http://www.polissya.eu/2009/09/selo-chopovichi-malinskogo-raiona-nazva.html \|archivedate=4 березня 2016 \|deadurl=yes }}</ref>. [[1847]] року в Чоповичах проживало понад 3500 жителів, з яких 283 сім'ї були з роду [[Дворяни\|дворян]] Чопівських та 84 сім'ї з інших родів<ref>Історико-географічний словник Малинщини ([http://www.malyn.com.ua/aboutReg.htm html] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20121018081621/http://www.malyn.com.ua/aboutReg.htm \|date=18 жовтня 2012 }}, [http://www.malyn-rayrada.org.ua/attachments/004_history%20malyn%20region1.PDF pdf] {{Webarchive\|url=https://web.archive.org/web/20131212002025/http://www.malyn-rayrada.org.ua/attachments/004_history%20malyn%20region1.PDF \|date=12 грудня 2013 }})</ref>. У другій половині [[XIX століття]] почали діяти [[фабрика]] гнутих меблів, миловарний і свічковий [[~~завод~~фабрика\|заводи]]и, лісопильний завод, [[аптека]]. Працювали в цей час також 7 [[вітряк]]ів і 4 [[млин]]и. Станом на 1900 рік село Чоповичі входило до складу Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Населення становило 6250 осіб. У Чоповичах була православна церква, діяла церковно-парафіяльна школа. Діяло 7 водяних млинів, 7 вітряків та 1 паровий млин. Працювала аптека, був 1 фельдшер. У Чоповичах було 2 постоялих двори. Рядок 66 ⟶ 69: [[1923]] року Чоповичі стали центром [[Чоповицький район\|однойменного району]] (ліквідований 1957 року). Під час організованого радянською владою [[Голодомор в Україні (1932—1933)\|Голодомору 1932—1933 років]] ~~померло~~загинуло ~~щонайменше~~316 ~~119~~чол., на сьогодні встановлено імена 121 жителів селища<ref name="Голодомор УІНП"/><ref>{{Cite web \|url=https://holodomormuseum.org.ua/hololomor/natsionalna-knyha-pam-iati-zhertv-holodomoru-1932-1933/ \|title=Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — с.512 \|accessdate=16 січня 2023}}</ref>. [[20 жовтня]] [[1938]] року отримало статус селища міського типу<ref>Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795 — 2006: Довідник: Офіційне видання. — Житомир: Вид-во «Волинь», 2007, стор. 496</ref>. Рядок 75 ⟶ 78: == Сьогодення == Чоповичі — мальовниче місце, на березі річки Ірша. Головним туристичним об'єктом є Пам'ятник легендарному князю Чопу Древлянському — засновнику Роду Чопів та селища Чоповичі. Місцем православного [[паломництво\|паломництва]] селища Чоповичі є [[урочище]] Кип'яче. В Чоповичах є два монастирі — чоловічий — Казанської ікони Божої Матері, та жіночий — Афонської ікони Божої Матері [[Українська православна церква (Московський патріархат)\|УПЦ МП]]. Урочище славиться цілющою водою, джерело ніколи не замерзало, навіть в найлютіші морози. При чоловічому монастирі є купальня, відкрита для всіх бажаючих. У сусідньому селі [[~~Загребля_~~Загребля (~~Малинський_район~~Коростенський район)\|Загребля]] також дїє православний скит св. Силуана Афонського. 2010 року Чоповицькій загальноосвітній школі було надано статус гімназії. У гімназії навчається близько 400 дітей, у класах за спеціалізацією. Спортивні секції: міні-футболу, самбо, танцювальний тощо. Діє музична школа, при гімназії функціонує автошкола, де можна одержати посвідчення категорії В та С. Учні Чоповицької гімназії неодноразово перемагали у районних та обласних олімпіадах. Рядок 91 ⟶ 94: == Пам'ятки == * [[Рихти (заказник)\|Рихти]] — гідрологічний заказник місцевого значення. * На центральній площі селища — дві могили Героїв Радянського Союзу В. З. Вайсера і П. Ф. Захарченко. На постаменті встановлено танк Т-34 . * Пам'ятник легендарному князю Чопу Древлянському — засновнику Роду Чопів та селища Чоповичі. Споруджено за ініціативи професора Баранівського В. Ф., підтримки відомих науковців та освітян України, громади смт. Чоповичі та за кошти меценатів. Пам'ятник відкрито 24 червня 2020 року в сквері Чопович. * Недалеко від селища розташовані два православних монастиря — жіночого монастиря на честь Афонської ікони Божої Матері і чоловічий Казанської ікони Божої Матері в урочищі Кип'яче == ~~Персоналії~~Відомі люди == З Чоповичів походить родина [[Фещенко-Чопівський Іван Адріянович\|І. А. Фещенка-Чопівського]] ([[1884]] — †[[1952]]) — вчений-металург, громадський і політичний діяч, міністр [[Українська Центральна Рада\|Центральної Ради]] та [[Директорія Української Народної Республіки\|Директорії]]. Уродженцями селища є: [[Письменна Лариса Михайлівна\|Лариса Письменна]] ([[1914]] — †[[1992]]) — українська письменниця, [[автор]] дитячих [[Казка\|казок]], [[Оповідання\|оповідань]]. На фасаді місцевої школи в її честь встановлено [[~~Пам'ятна~~меморіальна дошка\|пам'ятну дошку]]. [[Кириченко Степан Андрійович\|Степан Кириченко]] ([[1911]] — †[[1988]]) — [[заслужений діяч мистецтв України]], [[народний художник України\|народний художник УРСР]]. На його честь встановлено пам'ятну дошку на фасаді місцевої школи. В. Ф. Баранівський — доктор філософських наук, професор, Заслужений працівник освіти України, Відмінник освіти України, академік Української Академії політичних наук, академік Академії наук вищої освіти України, полковник, учасник бойових дій. * М. В. Дученко (04.09.1931 — †22.04.1988) — доктор філософських наук, професор. * В. І. Прокопенко (25.09.1927 — †20.07.2002) — доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України * [[Фещенко Василь Іванович]] — Член [[Національна спілка художників України\|Національної Спілки Художників України]]. [[Заслужений художник України\|Народний художник України]]. * [[Мойсієнко Василь Миколайович]] - — перший проректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професор, Заслужений працівник освіти України, член Національної спілки журналістів. * О. І. Дідківська — проректор по виховній роботі [[Житомирський державний технологічний університет\|Житомирського технологічного університету]], кандидат історичних наук, доцент. * М. С. Гринчевський — київський [[художник]]-[[дизайнер]] церков. * Шпакович Микола Іванович — професор кафедри авіаційних двигунів [[Національний авіаційний університет\|Національного Авіаційного Університету]]. * Пономаренко Анатолій Тихонович (* 1936) — доктор хімічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту синтетичних полімерних матеріалів Російської академії наук, академік Інженерної академії імені О. М. Прохорова, має нагороди, призначені для вчених == Галерея == <center><gallery> Файл:~~Чоповичи_1~~Храм Святої Трійці в Чоповичі.jpg‎\|Чоповичі, церква святої Трійці▼ Файл:Памятник князю Чопу Древлянському.jpg\|Пам’ятник легендарному князю Чопу Древлянському — засновнику роду Чопів та селища Чоповичі Файл:Вхід до Жіночого монастиру на честь Афонської ікони в Чоповичі.jpg‎\|Чоповичі, ворота жіночого монастиря ▲Файл:Чоповичи_1.jpg‎\|Чоповичі, церква святої Трійці Файл:~~Чоповичи_3~~Чоловічий монастир Казанської ікони в ур. Кипяче.jpg‎\|Чоповичі, ~~ворота~~купальня, ~~жіночого~~підмивальня чоловічого монастиря Файл:Хата Чоповичи 2.jpg\|Одна зі старих хат селища▼ ~~Файл:Чоповичи_4.jpg‎\|Чоповичі, купальня чоловічого монастиря~~ ▲Файл:Чоповичи 2.jpg\|Одна зі старих хат селища </gallery></center> == Див. також == * [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)]] * [[Джерело Кип'яче]] == Примітки == {{reflist\|refs= <ref name="Голодомор УІНП">{{cite web \|title=Чоповичі \|website=Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні» \|url=http://194.44.11.173:8099/pt?pt=921 \|publisher=[[Український інститут національної пам'яті]] \|accessdate=18 червня 2020 \|url-status=dead }}</ref> }} Рядок 144 ⟶ 139: {{Чоповицька селищна громада}} ~~{{Населені пункти Житомирської області}}~~ {{Бібліоінформація}} ~~[[Категорія:Селища міського типу Житомирської області]]~~ {{Zhytomyr-obl-stub}} [[Категорія:Колишні смт України]] [[Категорія:Колишні районні центри УРСР]]