Шведська мова: відмінності між версіями

{{Картка:Мова

| Кількість_мовців=9,3 млн.

| Класифікація=[[Індоєвропейські мови|Індо-Європейська]]<br
: />&nbsp;[[Германські мови|Германська]]<br
:: />&nbsp;&nbsp;[[Північно-германські мови|Північногерманська (скандинавська)]]<br
::: />&nbsp;&nbsp;&nbsp;[[Східноскандинавські мови|Східноскандинавська]]

| Державна=[[Швеція]], [[Фінляндія]]

| Офіційна=[[Швеція]]{{SWE}}, [[Фінляндія]]<br/>{{FIN}}, [[Європейський союз]]<br/>{{EU}}

| Зображення = Idioma sueco.PNGpng

| Підпис = Поширення шведської мови у Північній Європі:<br />{{legend|#1E90FF|Мова більшості}}<br/>{{legend|#87CEEB|Мова меншості}}

Шведська мова належить до [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської мовної родини]], [[Германські мови|германської мовної групи]] та північногерманської підгрупи ([[Скандинавські мови|скандинавських мов]]). Разом з данською мовою шведська належить до ще вужчої групи східноскандинавських мов, до іншої — західноскандинавської — відносяться норвезька, фарерська та ісландська мови.

Протягом [[Середні віки|середніх віківСередньовіччя]], континентальні впливи не послаблювались, і письмова мова отримала багато від складної структури речення та заплутаної фразеології латини, що частково збереглось і до наших днів. Також величезний вплив на шведське суспільство мала міська культура ганзійських купців, писемні германомовні купці [[Ганза|Ганзи]] з [[Любек]]у та [[Гамбург]]у внесли в шведську більш за будь-що в її історії. Багато скандинавських слів витіснено германізмами:

Шведська мова — державна мова [[Швеція|Швеції]] і Фінляндії (поряд із фінською). Вона є рідною для 90 % населення Швеції, (більш ніж для 9 мільйонів людей) та, на сьогоднішній деньсьогодні, для 65,2 % населення Фінляндії (300290 000 людей). Близько 25000 з них проживають на повністю шведськомовних [[Аландські острови|Аландських островах]]. Також, ще з середньовіччя, існували шведськомовні общинигромади в Естонії, але вже після Другої світової війни вони майже зникли. Після [[північна війна|російсько-шведської війни]], з українським походом короля Карла{{Джерело?|date=січень 2012}}, кілька шведських поселень залишилось і в Україні, зокрема у центрі та на півдні ([[Старошведське]]).

Шведська — скандинавська мова, що належить до [[Германські мови|германської гілки]] [[Індоєвропейські мови|індоєвропейської родини мов]]. Вона близька до [[Данська мова|данської]] та [[Норвезька мова|норвезької]], але інші [[скандинавські мови]] — ісландська та фарерська — досить віддалені, бо зберегли архаїчний характер. З цієї причини скандинавську групу іноді поділяють на західну та східну підгрупи. До східної належить шведська з кількома різновидами, норвезька, [[ДатськаДанська мова|данська]] та ютська (ютландська), до західної належать [[Ісландська мова|ісландська]], [[Фарерська мова|фарерська]] та інінші.

[[Файл:August Strindberg.jpg|thumb|left|[[Август Стріндберг|Августа Стріндберга]], часто вважають засновником сучасної шведської літератури]]

Мова, якою у Швеції говорять сьогодні, в лінгвістиці позначають терміном {{langi|sv|nusvenska}} ('''«сучасна шведська»''', букв. '''«зараз-шведськийшведська»'''). З настанням в Швеції періоду [[індустріалізація|індустріалізації]] та [[урбанізація|урбанізації]] в другій половині [[XIX століття]] нове покоління письменників залишило свій слід в [[шведська література|шведській літературі]]. Багато письменників, вчені, політики мали великий вплив на нову національнийнаціональну мову, з них усіх [[Август Стріндберг|Августа Стріндберга]] (1849—1912) часто називають найвпливовішим.

Дуже істотна зміна в шведській мові відбулосявідбулася в [[1960-ті|1960-х]], з так званоїзвана {{langi|sv|du-reformen}} ({{abbr|досл.|дослівно|}} {{lang-uk|(«ти-реформа»)}}). Раніше допустимою манерою звертання до осіб того самого або вищого [[соціальний статус|соціального статусу]] було звернення за [[звання]]м та [[прізвище]]м. Використання {{langi|sv|herr}} («пан»), {{langi|sv|fru}} («пані») або {{langi|sv|fröken}} («незаміжня панночка») вважалося прийнятним лише в першій розмові з незнайомцями невідомої професії, академічного ступеня або військового звання. Той факт, що до слухача бажано було звертатися в третій особі, ще більше заплутував усне спілкування між членами суспільства. На початку [[XX століття]] була зроблена спроба (але вона не мала успіху) замінити використання титулів та звань займенником {{langi|sv|Ni}} (стандартний займенник другої особи в множині) — аналогічно ситуації у [[французька мова|французькій]] та [[російська мова|російській]] мовах. У підсумку {{langi|sv|Ni}} стали використовувати як менш зухвалу форму {{langi|sv|du}}, що використовувалась для звертання до людей нижчого соціального статусу. З лібералізацією та радикалізацією шведського суспільства в [[1950-ті]] та [[1960-ті|60-ті]] роки раніше значні відмінності між [[соціальний клас|соціальними класами]] стали менш важливими, і {{langi|sv|du}} стало стандартним звертанням навіть у формальному та офіційному контекстах.

Шведська мова вивчається в [[Україна|Україні]] ву [[Шведи|шведській]] [[Діаспора|діаспорі]] (див. [[Старошведське]]—[[Зміївка (Бериславський район)|Зміївка]]) та у [[Швеція|Швеції]] в [[Українці|українській]] діаспорі (див. [[Українці в Швеції]]). А також — [[дипломат]]ами для роботи у Швеції, [[Еміграція|емігрантами]] для роботи і життя у Швеції, самим шведським народом.

{{InterWiki|sv|Portal:Huvudsida|шведською|}}

* [http://www.sprakradet.se/ Рада зі Шведської Мови] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100801051908/http://www.sprakradet.se/international |date=1 серпня 2010 }}

* [httphttps://lykt.infoxyz/usv/ Шведсько-український словник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190704085430/https://lykt.xyz/usv/ |date=4 липня 2019 }}