Старицький Михайло Петрович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

(Переглянути усі неперевірені зміни)

[неперевірена версія]

[очікує на перевірку]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Версія за 04:07, 13 жовтня 2020 переглянути вихідний код Piznajko (обговорення \| внесок) Перейменовувачі файлів 84 344 редагування →‎Бібліографія ← Попереднє редагування		Версія за 17:55, 7 травня 2024 переглянути вихідний код Sigors (обговорення \| внесок) Патрульні, Відкочувачі 4910 редагувань м →‎Життєпис Наступне редагування →
(Не показані 35 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 2: {{Письменник \| Фото = ~~Mykhaylo~~Mykhailo ~~staryckyy~~Starytsky wearing a Ukrainian embroidered shirt.~~jpg~~png \| Ширина = ~~250px~~ \| Підпис = Михайло Старицький в останні роки життя \| Ім'я при народженні = Старицький Михайло Петрович \| Псевдоніми = М. Старченко Рядок 10: \| Місце народження = [[Кліщинці]] \| Дата смерті = 27.4.1904 (14) \| ~~Місце~~місце ~~смерти~~смерті = [[Київ]] \| Громадянство = {{RUSold}} \| Національність = [[українець]] Рядок 25: == Життєпис == [[Файл:~~Старицький~~Mykhailo ~~Михайло~~Starytsky (1863).jpg\|міні\|ліворуч\|~~250пкс~~150пкс\|Михайло Старицький у 1863 році]] Михайло Старицький народився ~~[[14 листопада\|~~2 (14) листопада]] [[1839]] р.<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/160970/19-Kravtsov.pdf?sequence=1 Кравцов А. М. Метричний запис про народження та хрещення Михайла Петровича Старицького (до 180-річчя з дня народження)]. ''[[Сіверянський літопис]]''. 2019. № 4—5. С. 223—230.</ref> в селі [[Кліщинці]] [[Золотоніський повіт\|Золотоніського повіту]] [[Полтавська губернія\|Полтавської губернії]] (тепер [[Черкаська область\|Черкаської області]]). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, відставний [[ротмістр]], помер, коли хлопцеві було вісім років. [[1852]] р. померла і мати — Анастасія Захарівна. Вона походила з родини [[Лисенки\|Лисенків]]. Залишившись сиротою, Михайло виховувався у родині свого двоюрідного дядька — [[Лисенко Віталій Романович (старший)\|Віталія Романовича Лисенка]], батька композитора [[Лисенко Микола Віталійович\|Миколи Лисенка]]. У ~~[[1851]]—[[1856]]~~1851—1856 рр. хлопець навчався у [[Перша полтавська гімназія\|Полтавській гімназії]], яка була на той час однією з найкращих. [[Файл:~~Михаил~~Старицький ~~Старицкий~~Михайло.jpg\|міні\|~~150пкс~~260x260px\|Михайло Старицький]]▼ [[1858]] р. Михайло Старицький разом з [[Лисенко Микола Віталійович\|Миколою Лисенком]] вступає до [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна\|Харківського університету]], а [[1860]] р. родина Лисенків переїздить до [[Київ\|Києва]], і Михайло разом із Миколою перевелися на фізико-математичний факультет до [[Київський університет\|Київського університету]]. Навчаючись там, обидва стали членами [[Стара громада\|Київської (Старої) громади]], яка була об'єднана ідеєю любові до української літератури, мови, музики, історії. Разом з друзями [[Драгоманов Михайло Петрович\|Михайлом Драгомановим]], [[Косач Петро Антонович\|Петром Косачем]] відкрили власним коштом недільні школи та бібліотеки, працювали у них.▼ У [[1861]] р. Старицький та [[Лисенко Микола Віталійович\|Лисенко]] провели новорічні свята на [[Полтавщина\|Полтавщині]] у свого товариша, автора гімну України [[Чубинський Павло Платонович\|Павла Чубинського]]. Пішки мандрували Україною, збирали фольклор. Коли в травні [[1861]] р. було перепоховання [[Шевченко Тарас Григорович\|Т. Шевченка]], київські студенти [[Драгоманов Михайло Петрович\|Михайло Драгоманов]], [[Косач Петро Антонович\|Петро Косач]], [[Рильський Тадей Розеславович\|Тадей Рильський]], [[Лисенко Микола Віталійович\|Микола Лисенко]] та Михайло Старицький упряглися в траурний віз і [[Ланцюговий міст (Київ)\|Ланцюговим мостом]], а потім [[Набережне шосе\|Дніпровською набережною]] доправили його до [[Церква Різдва Христового (Київ)\|церкви Різдва на Подолі]]. Того ж року, повертається до рідного села, щоб вступити у володіння батьківською спадщиною.▼ ▲[[1858]] р. Михайло Старицький разом з [[Лисенко Микола Віталійович\|Миколою Лисенком]] вступає до [[Харківський університет\|Харківського університету]], а [[1860]] р. родина Лисенків переїздить до [[Київ\|Києва]], і Михайло разом із Миколою перевелися на фізико-математичний факультет до [[Київський університет\|Київського університету]]. Навчаючись там, обидва стали членами [[Стара громада\|Київської (Старої) громади]], яка була об'єднана ідеєю любові до української літератури, мови, музики, історії. Разом з друзями [[Драгоманов Михайло Петрович\|Михайлом Драгомановим]], [[Косач Петро Антонович\|Петром Косачем]] відкрили власним коштом недільні школи та бібліотеки, працювали у них. У [[1862]] р. одружився із молодшою на 9 років рідною сестрою троюрідного брата Миколи Лисенка [[Старицька Софія Віталіївна\|Софією Віталіївною]]. Молодих обвінчав батюшка в сусідньому селі, додавши два роки Софії й один рік Михайлові.▼ ▲У [[1861]] р. Старицький та [[Лисенко Микола Віталійович\|Лисенко]] провели новорічні свята на [[Полтавщина\|Полтавщині]] у свого товариша, автора гімну України [[Чубинський Павло Платонович\|Павла Чубинського]]. Пішки мандрували Україною, збирали фольклор. Коли в травні [[1861]] р. було перепоховання [[Шевченко Тарас Григорович\|Т. Шевченка]], київські студенти [[Драгоманов Михайло Петрович\|Михайло Драгоманов]], [[Косач Петро Антонович\|Петро Косач]], [[Рильський Тадей Розеславович\|Тадей Рильський]], [[Лисенко Микола Віталійович\|Микола Лисенко]] та Михайло Старицький упряглися в траурний віз і [[Ланцюговий міст (Київ)\|Ланцюговим мостом]], а потім [[Набережне шосе\|Дніпровською набережною]] доправили його до [[Церква Різдва Христового (Київ)\|церкви Різдва на Подолі]]. Того ж року, повертається до рідного села, щоб вступити у володіння батьківською спадщиною. [[Файл:~~Михайло~~Михаил ~~Старицький~~Старицкий.~~png~~jpg\|міні\|200пкс\|Михайло Старицький ~~в останні роки життя~~]]▼ [[1864]] р. повертається до [[Київський університет\|Київського університету]], але навчається вже на правничому факультеті. [[1865]] р. закінчує навчання у Київському університеті.▼ ВУ [[1871]] р. оселився ув Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком — вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів». Старицький записував народні пісні, які потім видавав у обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», [[Різдвяна ніч (опера)\|«Різдвяна ніч»]], «~~<nowiki/>~~[[Тарас Бульба (опера)\|Тарас Бульба]]~~<nowiki/>~~», «Утоплена»).▼ ▲У [[1862]] р. одружився із молодшою на 9 років рідною сестрою троюрідного брата Миколи Лисенка [[Старицька Софія Віталіївна\|Софією Віталіївною]]. Молодих обвінчав батюшка в сусідньому селі, додавши два роки Софії й один рік Михайлові. ▲[[Файл:Михаил Старицкий.jpg\|міні\|150пкс\|Михайло Старицький]] ▲[[1864]] р. повертається до [[Київський університет\|Київського університету]], але навчається вже на правничому факультеті. [[1865]] р. закінчує навчання у Київському університеті. ~~[[17 грудня\|~~5 (17) грудня]] [[1872]] р. в приміщенні початкової школи сестер Марії та [[Русова Софія Федорівна\|Софії]] Ліндфорс (на вул. [[Фундуклеївська вулиця (Київ)\|Фундуклеївська]], 21) відбулася перша вистава українського музичного театру в Києві — [[Чорноморці (оперета)\|«Чорноморці»]], автором якої був Микола Лисенко, а постановник опери — Михайло Старицький.▼ ▲В [[1871]] р. оселився у Києві. Увійшов у творчу співпрацю з Миколою Лисенком — вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів». Старицький записував народні пісні, які потім видавав у обробці Миколи Лисенка, писав лібрето до Лисенкових опер («Гаркуша», «Чорноморці», [[Різдвяна ніч (опера)\|«Різдвяна ніч»]], «<nowiki/>[[Тарас Бульба (опера)\|Тарас Бульба]]<nowiki/>», «Утоплена»). [[1878]] р. під тиском імперської влади Старицький припиняє активну громадську діяльність і деякий час, імовірно, мешкає у своєму родовому маєтку. Його перебування в цей період за кордоном, про що йдеться у деяких розвідках, практично нічим не підтверджується. До діяльного суспільного життя письменник повертається [[1880]] р. У [[1883]] та [[1884]] рр. митець видавав український альманах [[Рада (альманах)\|«Рада»]] (вийшло два випуски).▼ ▲[[17 грудня\|5 (17) грудня]] [[1872]] р. в приміщенні початкової школи сестер Марії та [[Русова Софія Федорівна\|Софії]] Ліндфорс (на вул. [[Фундуклеївська вулиця (Київ)\|Фундуклеївська]], 21) відбулася перша вистава українського музичного театру в Києві — [[Чорноморці\|«Чорноморці»]], автором якої був Микола Лисенко, а постановник опери — Михайло Старицький. У серпні [[1883]] року Михайлу Старицькому було запропоновано очолити першу національну професійну трупу, більш відому як [[Театр корифеїв]]. Згаданий колектив у жовтні [[1882]] року створив у [[Кропивницький\|Єлисаветграді]] [[Кропивницький Марко Лукич\|Марко Кропивницький]], який і надалі продовжував виконувати в ньому обов'язки режисера. Старицького запросили до театру передусім як мецената, і він повністю виконав свою шляхетну місію. Драматург, як відомо, ~~продав~~майже ~~свій~~всі ~~маєток~~кошти увід ~~Карлівці~~продажу тавласного ~~майже~~маєтку ~~всі~~в ~~виручені~~Карлівці ~~кошти~~ ~~потратив~~витратив на потреби трупи<ref>{{Cite book\|title=Див.: Новиков А. Український театр і драматургія: від найдавніших часів до початку ХХ ст.: монографія / Анатолій Олександрович Новиков. – Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2015. – С. 133 - 135.\|last=\|first=\|year=\|publisher=\|location=\|pages=\|language=\|isbn=}}</ref>. Актори трупи Старицького отримували гонорари більші, ніж на імператорській сцені, мали найкращі декорації та костюми. Театр Старицького гастролював по всій Росії з величезним успіхом.▼ ▲[[1878]] р. під тиском імперської влади Старицький припиняє активну громадську діяльність і деякий час, імовірно, мешкає у своєму родовому маєтку. Його перебування в цей період за кордоном, про що йдеться у деяких розвідках, практично нічим не підтверджується. До діяльного суспільного життя письменник повертається [[1880]] р. У [[1883]] та [[1884]] рр. митець видавав український альманах [[Рада (альманах)\|«Рада»]] (вийшло два випуски). [[1885]] р. через низку причин Старицький залишив трупу корифеїв і заснував нову з молодих акторів.▼ ▲У серпні [[1883]] року Михайлу Старицькому було запропоновано очолити першу національну професійну трупу, більш відому як [[Театр корифеїв]]. Згаданий колектив у жовтні [[1882]] року створив у [[Кропивницький\|Єлисаветграді]] [[Кропивницький Марко Лукич\|Марко Кропивницький]], який і надалі продовжував виконувати в ньому обов'язки режисера. Старицького запросили до театру передусім як мецената, і він повністю виконав свою шляхетну місію. Драматург, як відомо, продав свій маєток у Карлівці та майже всі виручені кошти потратив на потреби трупи<ref>{{Cite book\|title=Див.: Новиков А. Український театр і драматургія: від найдавніших часів до початку ХХ ст.: монографія / Анатолій Олександрович Новиков. – Харків: Харківське історико-філологічне товариство, 2015. – С. 133 - 135.\|last=\|first=\|year=\|publisher=\|location=\|pages=\|language=\|isbn=}}</ref>. Актори трупи Старицького отримували гонорари більші, ніж на імператорській сцені, мали найкращі декорації та костюми. Театр Старицького гастролював по всій Росії з величезним успіхом. ВУ [[1895]] р. митець залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.▼ ▲[[1885]] р. через низку причин Старицький залишив трупу корифеїв і заснував нову з молодих акторів. Помер Михайло Старицький від серцевої недуги в Києві [[27 квітня]] [[1904]] р. Похований на [[Байкове кладовище\|Байковому кладовищі]] (ділянка № 1, 2 ряд).▼ ▲В [[1895]] р. митець залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості. [[1948]] р. на могилі був залізний (простий, трубчастий) хрест, пофарбований у блакитний колір і на ньому була табличка жовто-блакитного кольору з написом ''«Нехай Україна у щасті буя, у тім нагорода і втіха моя»'' із поеми [https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/S/Starycky/Poetry/Morituri/1.html «~~Морітурі~~Morituri»].▼ ▲Помер Михайло Старицький від серцевої недуги в Києві [[27 квітня]] [[1904]] р. Похований на [[Байкове кладовище\|Байковому кладовищі]] (ділянка № 1, 2 ряд). ▲[[1948]] р. на могилі був залізний (простий, трубчастий) хрест, пофарбований у блакитний колір і на ньому була табличка жовто-блакитного кольору з написом ''«Нехай Україна у щасті буя, у тім нагорода і втіха моя»'' із поеми «Морітурі». == Творчість == Рядок 58: Перші твори Старицького були надруковані [[1865]] року. Старицький був справжнім учителем молодих українських письменників і відіграв велику роль в організації літературного і громадського життя 1890-х рр. Михайло Старицький переробляв п'єси інших авторів та інсценував прозові твори переважно в той час, коли він очолював об'єднану українську професійну трупу. Так були написані [~~[Різдвяна~~https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/S/Starycky/Dramas/RizdvjanaNich.html ~~ніч (опера)\|~~«Різдвяна ніч»]], «Утоплена», «Сорочинський ярмарок», [[Тарас Бульба (опера)\|«Тарас Бульба»]], «Циганка Аза», [https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/S/Starycky/Dramas/Chornomorci.html «Чорноморці»], «[[За двома зайцями (п'єса)\|«За двома зайцями»]]», «По-модньому» та інші. === Поезія та переклади === Рядок 65: Одночасно писав оригінальні поезії, друкуючи їх у [[Галичина\|галицьких]] періодичних виданнях. У Києві були надруковані казки [[Ганс Крістіан Андерсен\|Ганса Крістіана Андерсена]] в його перекладі (псевдонім М. Стариченко) ([[1873]])<ref>''[[s:Казки Андерсена з короткою ёго життєписью\|Казки Андерсена з короткою ёго життєписью]]''. — Київ, 1873.</ref>, [[сербські народні думи\|«Сербські народні думи]] і [[Сербські народні пісні\|пісні»]] ([[1876]]), збірка поезій [http://www.rare.univ.kiev.ua/ukr/showbook/showbook.php3?0105661 «З давнього зшитку. Пісні і думи»] (1881 — 1883) та інші. Значною подією було видання [[Гамлет\|«Гамлета»]] [[Вільям Шекспір\|Вільяма Шекспіра]] ув перекладі Старицького ([[1882]]). [[Файл:Starytsky Mykhailo - Nich taka, Gospody.jpg\|thumb\|Пісня «Ніч така, Господи» Михайла Старицького з віденського видання 1916 року.\|591x591пкс]] Основне місце в оригінальній поетичній спадщині Старицького посідає його громадянська лірика з виразними соціальними («Швачка»), патріотичними («До України», «До молоді») мотивами, з оспівуванням героїчного минулого («Морітурі») чи протестом проти царизму («До Шевченка»). Окрема частина поетичної творчості письменника — його інтимна лірика («Монологи про кохання»). Деякі ліричні поезії Старицького стали [[Українські народні пісні\|народними піснями]] («[[Ніч яка, Господи, місячна, зоряна]]», «Ох і де ти, зіронько та вечірняя», «Туман хвилями лягає»). Деякі ліричні поезії Старицького стали [[Українські народні пісні\|народними піснями]] («[[Ніч яка місячна\|Ніч така, Господи, місячна, зоряна]]», «Ох і де ти, зіронько та вечірняя», «Туман хвилями лягає»). === Драматургія === Великий внесок зробив Старицький в [[Українська драматургія\|українську драматургію]]. Почавши з інсценізацій прозових творів та переробок малосценічних п'єс, Старицький написав багато оригінальних драматичних творів, найсильніші з них соціальні драми: «Не судилось» ([[1881]]), «У темряві» ([[1893]]), «Талан» ([[1893]]). Значну популярність здобула драма «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці» ([[1890]]). Особливе значення мають його історичні драми: «[[Богдан Хмельницький (п'єса)\|Богдан Хмельницький]]» ([[1897]]), «Маруся Богуславка» ([[1899]]). В історії української драматургії Старицький відзначається як видатний майстер гострих драматичних ситуацій і сильних характерів. === Проза === В останні роки ~~свого~~ життя, попри хворобу, Старицький написав історичний роман «Оборона Буші» ([[1894]]), романи «Перед бурею» ([[1897]]), «[[Молодість Мазепи (книга)\|Молодість Мазепи]]» ([[1898]]), «Розбійник Кармелюк» ([[1903]]) та інші [[Російська мова\|російською мовою]].▼ ▲[[Файл:Михайло Старицький.png\|міні\|200пкс\|Михайло Старицький в останні роки життя]] ▲В останні роки свого життя, попри хворобу, Старицький написав історичний роман «Оборона Буші» ([[1894]]), романи «Перед бурею» ([[1897]]), «[[Молодість Мазепи (книга)\|Молодість Мазепи]]» ([[1898]]), «Розбійник Кармелюк» ([[1903]]) та інші [[Російська мова\|російською мовою]]. «Розбійник Кармелюк» вперше опубліковано в газеті «Московский листок», окремою книгою цей роман вийшов у Москві [[1908]] року. Українською мовою роман виходив у Львові ([[1909]]—[[1910]]) та у Чернівцях ([[1927]]). У [[1927]]–[[1928]] р.р. під назвою «Кармелюк» роман вийшов у Києві за редакцією [[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна\|Л. М. Старицької]]. У [[1957]] та у [[1959]] роках роман з незначними скороченнями видавало видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь». [[1965]] р. цей роман випустило [[Дніпро (видавництво)\|видавництво «Дніпро»]] російською мовою під назвою «Разбойник Кармелюк», а [[1971]] року — українською мовою під назвою «Кармелюк». == Родина == Дочки — [[Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна\|Людмила]] (~~[[1868]]–[[1941]]~~1868–1941), [[Стешенко Оксана Михайлівна\|Оксана]] (~~[[1875]]–[[1942]]~~1875–1942) і [[Старицька Марія Михайлівна\|Марія]] (~~[[1865]]–[[1930]]~~1865–1930) — також були видатними діячами української культури. Син Юрій (пом. [[1936]]) був юристом, ще одна дочка Ольга померла одинадцятилітньою. == Вшанування пам'яті == * У ~~[[Київ\|~~Києві]] з [[2002]] року працює [[музей Михайла Старицького]], де драматург мешкав з родиною три останні роки життя<ref>[https://mvduk.kiev.ua/?page_id=73 Сторінка музею Старицького на сайті столичного «Музею видатних діячів української культури»]</ref>. * [[Вулиця Старицького\|Вулиці, названі ім'ям Михайла Старицького]], існують в багатьох містах ~~[[Україна\|~~України]]. * У листопаді 2020 року до 180-річчя письменника [[Укрпошта]] випустила марку «Михайло Старицький. 1840–1904» . Дата випуску — 12.11.2020. Тираж — 130 000 прим. Номінальна вартість — 8XV. Номер за каталогом Укрпошти — 1867<ref>{{Cite web\|url=https://postmark.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&path=83&product_id=402\|title=Аркуш "Михайло Старицький. 1840–1904"}}</ref>. <gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center"> Файл:Старицький М. П., письменник, меморіальна дошка.jpg\|Меморіальна дошка на [[Вулиця Ярославів Вал\|вулиці Ярославів вал]], 28 в Києві Файл:Михайла Старицького могила.jpg\|Могила Михайла Старицького </gallery> [[Файл:Старицький марка.jpg\|міні\|Аркуш марок «Михайло Старицький. 1840–1904»\|200x200пкс]] == Бібліографія == ~~; П'єси українською мовою~~ === Поезія === * [[Тарас Бульба (п'єса Старицького)\|Тарас Бульба]]<ref>друга менш поширена назва "Під Дубном"</ref> (1893 - 1ша ред. на 5 дій (заборонена цензурою), 1897 - 2га ред. на 7 дій (дозволена цензурою)) - українська п'єса Михайла Старицького. 1ша редакція на 5 дій 1893 року була заборонена цензурою й не була поставлена, а 2га ред. на 7 дій 1897 року була дозволена цензурою й була поставлена в українському театрі. П'єса вперше надрукована у Москві у 1910 році вже після смерті автора у виданні М.П. Старицький Драматичні товри Т. III й згодом передрукована у Києві з цього московського видання у 1965 та 1984 роках у 8-томнику Старицького<ref name="Taras Bulba_Staryzkoho_1964">{{Ukrainica logo}} е-бібліотека «Україніка»</small>: Михайло Старицький. [http://web.archive.org/web/20201012231249/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0003977.pdf Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах] // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1965. 721 стор.: С. 293-364 (п'єса Тарас Бульба), С. 697 (примітка про Тараса Бульбу)</ref><ref name="Taras Bulba_Staryzkoho_1984">{{Chtyvo.org logo}} е-бібліотека «Chtyvo»</small>: Михайло Старицький. [http://web.archive.org/web/20201012232241/https://shron3.chtyvo.org.ua/Starytskyi/Tvory_v_6_tomakh_T4_Dramatychni_tvory.pdf Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах] // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1984. 684 стор.: С. 291-356 (п'єса Тарас Бульба), С. 683 (примітка про Тараса Бульбу)</ref><ref name="teatralni_ukr_adaptaziyi_ver2017">Григорій Самойленко. [http://web.archive.org/web/20201012212023/http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/483/1/25.pdf Повість М. Гоголя "Тарас Бульба" і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння)] // Література та культура Полісся. Випуск 88 (за 2017 рік). C. 214-268 </ref><ref name="teatralni_ukr_adaptaziyi_ver2018">Григорій Самойленко. [http://web.archive.org/web/20201012210749/http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/1193/1/%D0%A1%D0%90%D0%9C%D0%9E%D0%99%D0%9B_%D0%A2_%D0%91%D0%A3%D0%9B%D0%AC%D0%91%D0%90_%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82.pdf Повість М. Гоголя "Тарас Бульба" і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння)] // Григорій Самойленко. Повість Миколи Гоголя "Тарас Бульба" в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах: монографія. Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя. 262 стор.: 123-183. ISBN 978-617-527-187-2</ref>▼ * З давнього зшитку. Пісні і думи (1881; 1883) * Поезії М. П. Старицького (1908) === Проза === * [[Облога Буші (Старицький)\|Облога Буші]] (1891) * [[Богдан Хмельницький (трилогія Старицького)\|Богдан Хмельницький]] Перед бурею (1895; 1897) Буря (1896) ** Біля пристані (1897) * [[Молодість Мазепи (роман)\|Молодість Мазепи]] (1898) * [[Кармелюк (Старицький)\|Розбійник Кармелюк]] (1903) === Драматургія === * [[s:Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка (1925)\|Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка]] (1872) * Чорноморці<ref> переробка драматичного твору [[Кухаренко Яків Герасимович\|Якова Кухаренка]] «Чорноморський побит на Кубані між 1794 і 1796 роками»</ref> (1872) * Не судилось (1881) * Утоплена, або Русалчина ніч<ref>Переробка повісті [[Микола Гоголь\|Миколи Гоголя]] «[[Майська ніч, або Потопельниця]]»</ref> (1881) * Сорочинський ярмарок (1883) * Різдвяна ніч (1883) * [[За двома зайцями (п'єса)\|За двома зайцями]]<ref>Переробка п'єси [[Іван Нечуй-Левицький\|Нечуя-Левицького]] «На кожум'яках»</ref> (1883) * Крути, та не перекручуй<ref>Переробка п'єси [[Панас Мирний\|Панаса Мирного]] «Перемудрив»</ref> (1886) * Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці (1890) ▲* [[Тарас Бульба (п'єса Старицького)\|Тарас Бульба]]<ref>друга менш поширена назва "«Під Дубном"»</ref> (1893; -1897)<ref>1893 — ~~1ша~~1-ша ред. на 5 дій (заборонена цензурою), 1897 — 2- ~~2га~~га ред. на 7 дій (дозволена цензурою)) </ref>{{refn\|group=прим.\|name=перша\|1- ~~українська п'єса Михайла Старицького. 1ша~~ша редакція на 5 дій 1893 року була заборонена цензурою й не була поставлена, а ~~2га~~2-га ред. на 7 дій 1897 року була дозволена цензурою й була поставлена в українському театрі. П'єса вперше надрукована у Москві у 1910 році вже після смерті автора у виданні М. П.  Старицький Драматичні товри Т. III й згодом передрукована у Києві з цього московського видання у 1965 та 1984 роках у 8-томнику Старицького<ref name="Taras Bulba_Staryzkoho_1964">~~{{Ukrainica logo}} е-бібліотека «Україніка»</small>:~~ Михайло Старицький. [~~http~~https://web.archive.org/web/20201012231249/http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/ukr0003977.pdf Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах] // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1965. 721 стор.: С. ~~293-364~~293—364 (п'єса Тарас Бульба), С. 697 (примітка про Тараса Бульбу)</ref><ref name="Taras Bulba_Staryzkoho_1984">{{Chtyvo.org logo}} е-бібліотека «Chtyvo»</small>: Михайло Старицький. [~~http~~https://web.archive.org/web/20201012232241/https://shron3.chtyvo.org.ua/Starytskyi/Tvory_v_6_tomakh_T4_Dramatychni_tvory.pdf Тарас Бульба: драма в семи діях і восьми одмінах] // Михайло Старицький. Твори у 8 томах: Т. 4: Драматичні твори. Київ: Дніпро, 1984. 684 стор.: С. ~~291-356~~291—356 (п'єса Тарас Бульба), С. 683 (примітка про Тараса Бульбу)</ref><ref name="teatralni_ukr_adaptaziyi_ver2017">Григорій Самойленко. [~~http~~https://web.archive.org/web/20201012212023/http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/483/1/25.pdf Повість М. Гоголя "«Тарас Бульба"» і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння)] // Література та культура Полісся. Випуск 88 (за 2017 рік). C. ~~214-268~~ 214—268</ref><ref name="teatralni_ukr_adaptaziyi_ver2018">Григорій Самойленко. [~~http~~https://web.archive.org/web/20201012210749/http://lib.ndu.edu.ua/dspace/bitstream/123456789/1193/1/~~%D0%A1%D0%90%D0%9C%D0%9E%D0%99%D0%9B_%D0%A2_%D0%91%D0%A3%D0%9B%D0%AC%D0%91%D0%90_%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82~~САМОЙЛ_Т_БУЛЬБА_макет.pdf Повість М. Гоголя "«Тарас Бульба"» і її інтерпретації в однойменних драмах М. Старицького та К. Ванченка-Писанецького (до проблеми текстологічного порівняння)] // Григорій Самойленко. Повість Миколи Гоголя "«Тарас Бульба"» в українському текстологічному, соціологічному та мистецькому вимірах: монографія. Ніжин: НДУ імені Миколи Гоголя. 262 стор.: ~~123-183~~123—183. ISBN 978-617-527-187-2</ref>}} * У темряві (1893) * Талан (1893) * [[Богдан Хмельницький (п'єса)\|Богдан Хмельницький]] (1897) * Маруся Богуславка (1899) === Переклади === * Сербські народні думи і пісні (1876) * Гамлет, Принц Данський. Трагедія у V діях В. Шекспіра (1882) == Видання == === Видання українською мовою === [[Файл:Суперобложка восьмитомного видання творів М. П. Старицького в Україні.jpg\|thumb\|right\|280px\|<small>Суперобкладинка восьмитомного видання творів М. П. Старицького</small>]]~~Вибрані твори:— К.,"Дніпро",1967, 496 с., тир.65000.~~▼ * Твори: в 8 т. — К. : Держлітвидав УРСР, 1963—1965.▼ * [https://chtyvo.org.ua/authors/Starytskyi/Tvory_v_8_tomakh_Tom_1_Poetychni_tvory/ Твори: в 68 т.] — {{К.}} : Дніпро, ~~1989—1990~~1964—1965. * Твори: ув 26 т. — {{К.}} : Дніпро, ~~1984.~~1989—1990. ▲* Твори: ву 82 т. — {{К.}} : ~~Держлітвидав УРСР~~Дніпро, ~~1963—1965~~1984.. ▲[[Файл:Суперобложка восьмитомного видання творів М. П. Старицького в Україні.jpg\|thumb\|right\|280px\|<small>Суперобкладинка восьмитомного видання творів М. П. Старицького</small>]]Вибрані твори:— К.,"Дніпро",1967, 496 с., тир.65000. * Вибрані твори:— {{К.}},"Дніпро",1967, 496 с., тир.65000. * Вибрані твори. — {{К.}} : Дніпро, 1971. — 466 с. * [http://elib.nplu.org/object.html?id=9918 Старицький М. П. Вибрані твори] / М. П. Старицький ; вступ. ст., прим. і ред. П. Руліна. — Харків ; Київ: Літ. і мистецтво, 1931. — LIV, 185 2 с. — (Літературна бібліотека) (Українське письменство).] * За двома зайцями — {{К.}} : Молодь, 1996. — 94 с. * Кармелюк. — {{К.}} : Дніпро, 1971. — 708 с. * Не судилось (Панське болото). — {{К.}} : Мистецтво, 1954. — 132 с. * Не судилося. — {{К.}} : Школа, 2009. — 301 с. — ISBN 978-966-333-815-0. * Облога Буші. — {{К.}} : Школа, 2009. — 206 с. — ISBN 978-966-339-797-9. * [http://elib.nplu.org/object.html?id=9919 Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці.] — {{К.}}: Держлітвидав УРСР, 1959. — 107 с.] * Останні орли. — Хмельницький: Поділля, 1996. — 670 с. — ISBN 966-7158-00-4. * П'єси. — {{К.}} : Мистецтво, 1984. — 308 с. * Поетичні твори, драматичні твори. — {{К.}} : Наук, думка, 1987. — 572 с. * [http://chtyvo.org.ua/authors/Starytskyi/Ruina/ Руїна.] — X{{Х.}} : Факт, 2008. — 621 с.] — ISBN 978-966-637-631-5. * Руїна ; Облога Буші. — {{К.}} : Центр духов, культури, 1996. — 277 с. — ISBN 5-7707-6287-1. * Хрест життя. — {{К.}} : Держлітвидав УРСР, 1958. — 168 с. * [~~http~~[s:~~//elib.nplu.org/object.html?id=9921~~Як ~~Старицький~~ковбаса та чарка, М.то минеться й сварка (1925)\|Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка: (комедія зі співами на 1 дію: (із старої події)]] / М. Старицький. — Львів: Вид. «Русалки», ~~1928~~1925. — 2030 с. — (Театральна бібліотека).] * [http://elib.nplu.org/object.html?id=9920 Старицький М. П. Розбійник Кармелюк: пер. з рос. Т. 3] / Михайло П. Старицький ; іл. артиста-маляра П. Видинівського. — Чернівці: Книгарня й папірня Ю. Гливка і Сп. — 208 с.] * [http://elib.nplu.org/object.html?id=9917 Старицький М. Зимовий вечір: драм. етюд у 2 одслонах ]/ М. Старицький. — Київ: Мистецтво, 1946. — 52 с. — (Бібліотека художньої самодіяльності).] * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10311 Старицький М. П. Поезії М. П. Старицького, 1861—1904]. — У Київі: З друк. С. А. Борисова, 1908. — IV, 471, V с., 3 арк. портр.] * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10742 Старицький М. За двома зайцями: комедія на 4 дії] / М. Старицький. — Київ: Мистецтво, 1945. — 128 с. — (Бібліотека української драматургії).] * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10741 Старицький М. П. Розбійник Кармелюк: іст. роман: пер. з рос. Т. 1 ]/ Михайло П. Старицький. — Чернівці: Книгарня й папірня Ю. Гливка і Сп., 19–?. — 168 с., 5 арк. іл.] * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10740 Старицький М. П. Розбійник Кармелюк: іст. роман: пер. з рос. Т. 2] / Михайло П. Старицький. — Чернівці: Книгарня й папірня Ю. Гливка і Сп., 19–?. — 176 с., 5 арк. іл.] * [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=10739 Старицький М. П. Розбійник Кармелюк: іст. роман: пер. з рос. Т. 4 ]/ Михайло П. Старицький. — Чернівці: Книгарня й папірня Ю. Гливка і Сп., 19–?. — 195 с., 5 арк. іл.] * ''Старицький М. П.'' Кармелюк: історичний роман. [https://diasporiana.org.ua/proza/staryczkyj-m-karmelyuk-t-1/ Т. 1]. — Вінніпег: Тризуб, 1960. — 289 с. [https://diasporiana.org.ua/proza/staryczkyj-m-karmelyuk-t-2/ Т. 2]. — Вінніпег: Тризуб, 1961. — 286 с. [https://diasporiana.org.ua/proza/staryczkyj-m-karmelyuk-t-3/ Т. 3]. — Вінніпег: Тризуб, 1962. — 286 с. === Видання російською мовою === * Богдан Хмельницкий. — К. : Дніпро, 1991. (Кн. 1 : Перед бурей. — 643 с. — ISBN 5-308-01170-2. Кн. 2 : Буря. — 569 с: портр. — ISBN 5-308-01171-0. Кн. З: У пристани. — 622 с — ISBN 5-308-01172-9.) [[Файл:М. Старицький і М. Кропивницький.jpg\|thumb\|294x294px\|~~right\|190px\|<small>~~М. Старицький і [[Кропивницький Марко Лукич\|М. Кропивницький~~</small>~~]]. [[Одеса]], 1884 р.]] * Буря. — К. : Молодь, 1961. — 504 с. * Кармелюк. — К. Молодь, 1959. — 807 с. Рядок 149 ⟶ 192: * ''Франко І.'' М. П. Старицький, ЛНВ, кн. V — VII. — Л. 1902. * ''Пчилка О.'' М. П. Старицкий. Памяти товарища. «[[Киевская Старина]]», кн. V — VI — К., 1904. * Старицикий М. Зо мли минулого. Уривки спогадів, ж. «[[Нова громада (Київ)\|Нова Громада]]», кн. 8. — К., 1906. * ''Зеров М.'' Літературна позиція М. Старицького. ж. «[[Життя і Революція]]», кн. 6. — К., 1929. * ''Куриленко Й.'' М. П. Старицький. — К., 1960. * Поезія М. П. Старицького: Жанрові та образно-стильові особливості / І. В. Левчик ; відп. ред. М. Т. Яценко. — К. : Наукова думка, 1990. — 122 с. * ''Сокирко Л.'' М. П. Старицький, ж. «[[Літературна критика]]», ч. 11 — 12. — К., 1940; * ''Скрипник І.'' Михайло Петрович Старицький. У кн. Матеріали до вивчення історії української літератури, т. III. — К., 1960; Рядок 164 ⟶ 208: == Примітки == {{reflist}} == Додаткові примітки == {{примітки\|\|group=прим.}} == Посилання == * {{ШевЕ-5\|частина=Старицький Михайло Петрович\|сторінки =938-939}} * {{УМЕ14\|частина=Старицький Михайло\|сторінки=1833-1834}} * [http://ukrlit.org/Starytskyi_Mykhailo_Petrovych Твори на ukrlit.org] Рядок 192 ⟶ 240: [[Категорія:Письменники-автори історичних романів]] [[Категорія:Корифеї українського театру]] [[Категорія:Люди, на честь яких ~~названі~~названо вулиці]] [[Категорія:Перекладачі Вільяма Шекспіра]] [[Категорія:Перекладачі Лесі Українки]] [[Категорія:Люди на марках]]