Тарнавський Мирон Омелянович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
| (Не показана 31 проміжна версія 12 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Othernames|Тарнавський}}
{{Військовик2
| ім'я = Мирон Тарнавський
| портрет = Tarnawski Myron.jpg
Рядок 8:
| місце народження = с. [[Барилів]], нині [[Радехівський район]]
| дата смерті = 29.6.1938
| місце смерті = с. [[Черниця (
| роки життя =
| прізвисько =
| вид збройних сил = {{FЗС Австро-Угорщини}}<br/>{{fУГА}}
| приналежність = <span style="white-space:nowrap">[[Файл:ZUNR_coa.svg|15px|link=УГА]] [[Українська Галицька армія|УГА]]</span>
| країна = {{ZUNR}}
| рід військ = [[Піхота]]
| роки служби = [[
| звання = {{Ранг|УСС|звання=Майор}},<br/>
| підрозділ =
| командування = [[Начальна Команда Української Галицької Армії|Головний командир]] [[Українська Галицька армія|УГА]]
| битви = [[Перша світова війна]]<br/>[[Польсько-українська війна (1918—1919)|Польсько-українська війна]]<br/>[[Українсько-білогвардійське збройне протистояння|Українсько-білогвардійська війна]]
| нагороди = {{(!}}
{{!}}
{{!}}-
{{!}}{{Ювілейна пам'ятна медаль 1898}}{{!!}}{{Ювілейний хрест}}
{{!)}}
| відносини =
| інше =
}}
'''Миро́н Омеля́нович Тарна́вський''' ([[29 серпня]] [[1869]], с. [[Барилів]], нині [[Радехівський район]] — [[29 червня]] [[1938]], с. [[Черниця (
== Життєпис ==
Народився [[29 серпня]] [[1869]] року в с. [[Барилів|Барилові]] ([[Брідський повіт]], [[Королівство Галичини та Володимирії]], [[Австро-Угорщина]], нині — [[Радехівський район]] Львівської області, [[Україна]]) на [[Галичина|Галичині]] в давній родині греко-католицького священика Омеляна Тарнавського<ref>''Гірняк Н.'' Організація і духовний ріст Українських Січових Стрільців. — Філадельфія, 1955. — С. 10–11.</ref>.
Здобувши початкові знання у сільській народній школі, закінчив німецькомовну [[Бродівська гімназія|Бродівську гімназію]] (1890<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=120 Jahresbericht des K. K. Real und Ober-Gymnasiums in Brody fur das schuljahr 1890]. — Brody : Druck von [[Фелікс Вест|Feliks West]], 1890. — S. 25. {{ref-de}}</ref>), після чого був призваний на однорічну військову службу до австрійської армії,
За протекції графа [[Станіслав Бадені|Станіслава Бадені]] 5 місяців прослужив в управі [[Крайовий виділ|Краєвого виділу]] у Львові, після чого зголосився до військової служби.
=== В армії Австро-Угорщини ===
[[Файл:General UHA Myron Tarnawsky.jpg|міні|ліворуч|200пкс|
[[Файл:Tarnavskyj 2.jpg|міні|ліворуч|200пкс| В часі служби в УГА]]
▲Здобувши початкові знання у сільській народній школі, закінчив німецькомовну [[Бродівська гімназія|Бродівську гімназію]] (1890<ref>[http://www.pbc.rzeszow.pl/dlibra/publication?id=120 Jahresbericht des K. K. Real und Ober-Gymnasiums in Brody fur das schuljahr 1890]. — Brody : Druck von [[Фелікс Вест|Feliks West]], 1890. — S. 25. {{ref-de}}</ref>), після чого був призваний на однорічну військову службу до австрійської армії, згодом успішно склав іспити до старшинської школи у Львові.
Зразу був скерований на піврічну старшинську практику до 13 Тарнівського батальйону польових стрільців і після здачі іспиту на становище активного старшини у Відні у [[1892]] зарахований лейтенантом [[Перемишль|Перемиського]] 18-го полку [[Ландвер|ландверу]].
У [[1899]] р. отримав звання [[Оберлейтенант|оберлейтенанта]] і скерування до [[Самбір|Самбора]]. Тут [[1902]] одружився. У [[1907]] перевівся на службу до [[Золочів|Золочева]] ближче до родини, командантом [[Рота|роти]]. У [[1909]] здобув звання [[Гауптман (звання)|гауптмана]]. Із проголошенням часткової мобілізації у [[1912]] переведений до [[Броди|Бродів]].
Тут зустрів початок [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Перші бої під [[Радивилів|Радзивиловом]] та [[Оліїв|Олієвом]], де цісарсько-королівська армія зазнала поразок, далі [[26 серпня]] під [[Буськ|Буськом]], де цісарсько-королівська армія зазнала поразок і відступила в Західну Галіцію. Під [[Новий Сонч|Санчем]] захворів на [[Дизентерія|дизентерію]], під [[Стороневичі|Строновичами]] отримав наскрізне поранення в обидва стегна. Лікувався у [[Перемишль|Перемишлі]] й [[Будапешт|Будапешті]], відтак на курорті в [[Баден-Баден|Бадені]]. У травні 1915 на чолі батальйону повернувся на фронт в район [[Славсько (Україна)|Славського]]. В той час розвивався австро-німецький наступ після боїв на [[Бої за гору Маківка|Маківці]].
У [[1909]] здобув звання [[капітан (військове звання)|капітана]]. Перші роки [[перша світова війна|Першої світової війни]] відбув на австро-російському фронті. З січня [[1916]] — командант [[Вишкіл УСС|Вишколу УСС]], з вересня до грудня 1917 — [[Українські січові стрільці|Легіону УСС]]. Між цим — командант Куреня УСС в ранзі [[отаман]]а.<ref>[[Лев Шанковський|Шанковський Л]]. Українські збройні сили в перспективі нації // {{ББ|812}}</ref><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/6879/file.pdf «Бучач і Бучаччина»]</ref> Під час перебування австро-угорської армії в Україні [[1918]] був на різних посадах, серед інших референтом для українських справ при штабі 54-ї австрійської дивізії, пізніше у ранзі [[підполковник]]а — командантом 16-го полку стрільців, з рештками якого повернувся до місця його постою у [[Краків|Кракові]]. Заарештований поляками, перебував деякий час у таборі полонених в [[Домб'є (концентраційний табір)|Домб'є]]; по звільненню переїхав до [[Івано-Франківськ|Станіславова]].▼
Наприкінці серпня 1915 в [[Завалів|Завалові]] уперше зустрівся з [[Українські січові стрільці|січовими стрільцями]], заприязнившись із [[Вітовський Дмитро Дмитрович (батько)|Дмитром Вітовським]].
Наприкінці січня [[1916]] — призначений командантом [[Вишкіл УСС|Вишколу УСС]] і [[Кіш Українських Січових Стрільців|Коша УСС]], які тоді базувалися у [[Світанок (Івано-Франківський район)|Свистільниках]], а з травня-червня — в [[Розвадів|Розвадові]] (Вишкіл) і [[Пісочна|Пісочній]] (Кіш). У Розвадові отримав звання майора. У Розвадові загальне командування Вишколом перейняв [[Оберстлейтенант|оберстлейтенант]] принц Оскар фон Гогенцоллерн (1888—1958), син кайзера [[Вільгельм II (німецький імператор)|Вільгельма ІІ]], а вишкільні підрозділи УСС разом з іншими підпорядковано полякові Бєрнацкому, україножерові, який ініціював введення до УСС німецьких інструкторів, що загалом вийшло на добре. Однак із ним Тарнавський конфліктував. У листопаді командувати Вишколом доручили майорові [[Франц Кікаль|Францові Кікалю]], переведеному з цісарсько-королівської армії. Також відомо, що в ті роки Кошем УСС орудував [[Гірняк Никифор Йосифович|Никифор Гірняк]].
У червні [[1917]] заходами Бєрнацкого усунутий з Вишколу УСС і призначений командантом батальйону 35-го Золочівського стрілецького полку (до березня 1917 іменувався 35-м піхотним полком ландверу) і скерований під [[Куропатники (Бережанський район)|Куропатники]], де в ході [[Наступ Керенського|Офензиви Керенського]] розпочалися гарячі бої.
У жовтні [[1917]] по стабілізації фронту вздовж старого кордону по [[Збруч|Збручі]], призначений командантом Куреня УСС.<ref>[[Лев Шанковський|Шанковський Л]]. Українські збройні сили в перспективі нації // {{ББ|812}}</ref><ref>[http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/6879/file.pdf «Бучач і Бучаччина»]</ref>
▲
=== В УГА ===
[[Файл:Tuholya-1920.jpg|250px|thumb|Старшини штабу III-го корпусу УГА в таборі військовополонених у м. Тухоля. Польща. 1920 р. 14 — генерал Мирон Тарнавський.]]
[[Файл:Sheptytskyj and Tarnawskyj.jpg|міні|250пкс| Ігумен [[Климентій (Шептицький)|Шептицький]] та генерал Тарнавський в урочищі [[Підлюте]] 1937 рік]]
[[17 лютого]] [[1919]] перейшов на службу до УГА, діставши призначення на команданта фронтової групи «Схід» під Львовом, а згодом у ранзі [[полковник]]а — [[Другий корпус УГА|Другого Корпусу УГА]].
Мирон Тарнавський очолював Другий Корпус УГА у боях під Львовом і під час першого відступу, в [[Чортківська офензива|Чортківській офензиві]]; під час другого — диктатор [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] [[Петрушевич Євген Омелянович|Євген Петрушевич]] [[5 липня]] [[1919]] на вимогу [[Петлюра Симон Васильович|Петлюри]] звільнив [[Греків Олександр Петрович|генерала Грекова]] і призначив М. Тарнавського генерал-четарем і Начальним вождем (головкомом) УГА.<ref>{{Cite web|url=http://www.history.org.ua/?hrono|title=Інститут історії України|website=www.history.org.ua|language=uk|accessdate=2017-02-06}}</ref> Після переходу за [[Збруч]] Мирон Тарнавський пережив дні тріумфу й трагедії об'єднаних українських армій: [[Київська катастрофа|похід на Київ і його здобуття (30 серпня 1919)]], відступ, пошесть [[тиф]]у.
Рятуючи армію від виснажливих боїв у «
Вивезений поляками до табору полонених у [[Тухоля|Тухолі]], перебував там до кінця [[1920]]. Після звільнення повернувся до Галичини і жив у с. [[Черниця (Бродівський район)|Черниці]] поблизу Бродів.
Помер 29 червня 1938 року в одному з львівських шпиталів (за іншими даними, в с. [[Черниця (Бродівський район)|Черниця]], [[Бродський повіт (II Річ Посполита)|Бродівський повіт]], [[Тернопільське воєводство]], нині [[Бродівський район]] Львівської області, Україна).
Похорон був організований за сприяння фірми [[Шухевич Роман Осипович|Романа Шухевича]] «[[Фама]]»<ref>
== Родина ==
Рядок 61 ⟶ 80:
[[Файл:Могила Мирона Тарнавського.jpg|thumb|праворуч|200px|Могила Мирона Тарнавського поряд із могилами військових і політичних діячів [[Бень Василь Костьович|Василя Беня]] і [[Левицький Костянтин Антонович|Костя Левицького]]]]
== Військова кар'єра ==
* 1891 лейтенант
* 1899 [[Оберлейтенант|оберлейтенант]] ландверу
* 1909 [[Гауптман (звання)|гауптман]] ландверу
* 1916 майор ландверу, [[Отаман|отаман]] [[Українські січові стрільці|УСС]]
* 1919 полковник [[Українська галицька армія|УГА]]
* 5 липня 1919 [[Генерал-чотар|генерал-четар]] Начальний вождь [[Українська галицька армія|УГА]]
== Нагороди ==
Генерал Мирон Тарнавський мав низку [[Австро-Угорщина|австрійських]] і німецьких нагород<ref>
* Ювілейна бронзова медаль на честь 50-річчя правління Франца Йосипа.
Рядок 96 ⟶ 124:
* [[Якимович Богдан Зіновійович|''Якимович Богдан'']]. Генерал Мирон Тарнавський — Життя і чин: До 125-річчя від дня народження Начального Вождя Української Галицької Армії. — Л. : ТзОВ «Львівські новини», 1994. — 27 с.
* ''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України, Олір, 1995. — 368 с., іл. — ISBN 5-7707-7867-9.
* Литвин М. Паска Б. Тарнавський Мирон Омелянович // [https://chtyvo.org.ua/authors/Avtorskyi_kolektyv/Zakhidno-Ukrainska_Narodna_Respublika_1918-1923_Entsyklopediia_Tom_4_T-Ya.pdf Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 4]: Т - Я. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2021.688 с. ISBN 978-966-2067-72-9 С. 18-19.
* ''Мирон Тарнавський.'' Спогади. — Л. : Червона калина, 2008. — 168 с.
* Генерал Мирон Тарнавський (1869—1938). Збірник статей і матеріалів (упорядник В. Стрільчук). — Броди: Просвіта, 2011. — 320 с.
Рядок 116 ⟶ 145:
[[Категорія:Поховані на Янівському цвинтарі]]
[[Категорія:Уродженці Радехівського району]]
[[Категорія:Люди, на честь яких
[[Категорія:Українці-офіцери армії Австро-Угорщини]]
[[Категорія:Померли у Бродівському районі]]
[[Категорія:Австро-Угорські військовики Першої світової війни]]
[[Категорія:Нагороджені медаллю «За поранення» (Австро-Угорщина)]]
| |||